⚡️Посол України в Британії Валерій Залужний вкотре заявив, що не думає про політичну кар'єру, поки в Україні триває війна, - про це це ексголовком ЗСУ сказав на конференції у Chatham House в Лондоні. «Дуже погано, коли внутрішня політика України виходить на міжнародний рівень — це має бути табу. Станом на сьогодні, ніякої можливості думати про це в мене немає», - заявив Залужний.

🇪🇺🇺🇸 ЄС відправить до США посланця для переговорів щодо нових тарифів Трампа: ним стане канцлер Німеччини Фрідріх Мерц "У нас буде дуже чітка європейська позиція з цього питання, тому що тарифна політика - це справа Європейського союзу, а не окремих держав-членів, і я поїду до Вашингтона зі скоординованою європейською позицією", - повідомив політик. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

❗️ 24 лютого Зеленського намагалися вбити – група вбивць уже наближалася до ОП, – The Guardian. Основні моменти: ⏺ За два дні до повномасштабного вторгнення президент отримав секретний розвіддоклад: його життя опинилося під прямою загрозою, у країну проникали групи вбивць. ⏺ Наступного дня під час зустрічі з президентами Польщі та Литви в Маріїнському палаці Зеленський сказав прямо: це може бути останній раз, коли вони бачать його живим. ⏺ Після переговорів іноземних лідерів його терміново евакуювали з Києва. ⏺ 24 лютого під час наради з українськими політиками охорона екстрено вивела президента з зали. ⏺ Надходили дані про ймовірні авіаудари по Офісу президента та присутність поруч груп ліквідаторів. ‼️ Російські агенти орендували квартири поблизу Офісу президента з метою ліквідації Зеленського, – джерело CNN в оточенні глави держави. Головне з матеріалу: 🔴 За даними співрозмовника, це була одна з десятків спроб замаху на президента з боку рф. 🔴 Усунення Зеленського розглядалося як ключовий елемент плану москви зі швидкого захоплення України. 🔴 У разі відмови залишити столицю його планували взяти в полон або ліквідувати. https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #факт ⚖️ «КОХАННЯ ПІД ЗВУКИ ГІЛЬЙОТИНИ»: ОСТАННЯ НІЧ КАМІЛЯ ДЕМУЛЕНА ​Париж, весна 1794 року. Велика революція, що починалася як свято свободи, перетворилася на ненаситне чудовисько, яке почало пожирати власних дітей. У похмурій камері в’язниці Люксембург молодий чоловік із гарячковим блиском в очах притискав до грудей папір. Каміль Демулен — той самий трибун, який п'ять років тому одним закликом «До зброї!» повів натовп на Бастилію, — тепер чекав на власну страту за наказом колишнього друга, Робесп’єра. ​🥀 Муза за гратами Його думки були не про політику і не про республіку. Вони належали Люсіль — жінці, чия врода та відданість стали його єдиним прихистком у вирі терору. Їхнє кохання було майже легендарним: Люсіль сама наполягла на шлюбі з Камілем, попри застереження батька, обравши шлях поруч із бунтівником. Поки Каміль писав свої останні листи, Люсіль щодня приходила до стін в’язниці, намагаючись хоча б на мить побачити його силует у вікні. ​📜 Листи, просякнуті сльозами «Моя Люсіль, моя дорога Люсіль! Мої руки зв'язані, але моє серце вільне, і воно з тобою», — писав він у ніч перед ешафотом. Ці рядки не були маніфестом політика, це був крик людини, яка зрозуміла, що ідеї варті небагато, якщо вони руйнують право на просте людське щастя. Каміль картав себе за те, що втягнув її у цей кривавий вир, адже він знав: у часи терору любов до ворога народу — це теж злочин. 🕯️ ​⛓️ Фатальна солідарність Люсіль не збиралася мовчати. Вона відчайдушно намагалася організувати змову, щоб визволити чоловіка, писала гнівні листи суддям, вимагаючи справедливості або спільної долі. Вона отримала друге. Через тиждень після того, як голова Каміля впала в кошик під улюлюкання натовпу, Люсіль Демулен зійшла на той самий ешафот. Свідки згадували, що вона йшла на смерть із посмішкою, вдягнувши свою найкращу сукню, ніби йшла на побачення. ​🏛️ Тінь великої трагедії Історія Каміля та Люсіль стала приватним епілогом епохи Просвітництва. Вони були молодими, інтелектуальними та щирими у своєму бажанні змінити світ, але стали жертвами механізму, який самі ж допомогли запустити. Їхня приватна драма нагадує нам, що за масштабними історичними зрушеннями завжди стоять живі серця, які розбиваються так само легко, як і тисячі інших, чиїх імен не зберегли підручники. 🇫🇷🥀

Важливо, коли ми всі в Україні працюємо на те, щоб Україна вистояла, досягла достойного миру, будь-яка інша політика в Україні зараз абсолютно зайва. Це час війни, особисте - на потім, - Зеленський

#історія #події Наймасштабніший антивоєнний протест в історії людства 🕊️ 15 лютого 2003 року відбулася подія, що увійшла до Книги рекордів Гіннеса як найбільша одночасна демонстрація в історії. Мільйони людей у понад 800 містах по всьому світу вийшли на вулиці, щоб виступити проти планів США та їхніх союзників розпочати вторгнення в Ірак. 🌍 Цей день став унікальним прикладом глобальної солідарності: Географія спротиву: Протести охопили всі континенти, включаючи навіть Антарктиду (де персонал станції Мак-Мердо провів невеликий мітинг). Найбільші демонстрації пройшли в Римі (близько 3 мільйонів осіб), Мадриді та Лондоні. 🏛️ Цивільний голос: За різними оцінками, загальна кількість учасників склала від 8 до 15 мільйонів. Люди різних релігій та політичних поглядів об’єдналися навколо ідеї, що війна не може бути інструментом вирішення конфліктів у XXI столітті. 🤝 Наслідки та уроки: Хоча протести не зупинили початок війни (вторгнення почалося через місяць), вони назавжди змінили сприйняття громадянського суспільства. Подія продемонструвала, що завдяки розвитку технологій та зв’язку, громадська думка стала «другою світовою наддержавою», з якою змушені рахуватися навіть найпотужніші уряди. 🧠 Цей день нагадує нам, що навіть коли велика політика здається невблаганною, голос мільйонів залишає слід в історії, формуючи моральні орієнтири для майбутніх поколінь. 🕯️

🗣️ Немає жодної електростанції в Україні, яка б не була пошкоджена російськими атаками, — Зеленський Президент зауважив, що Україна й надалі виробляє електроенергію, а європейським політикам варто повчитися відданості у рятувальників та електриків, які невтомно ліквідують наслідки ворожих атак.

#історія #факт Тінь над Іллінойсом: Загублена сповідь Авраама Лінкольна 🕯️ Історія пам’ятає його як «Чесного Ейба», титана, що зберіг Союз, але за фасадом незламного політика ховалася рана, яка ніколи не загоїлася. У 1830-х роках у крихітному містечку Нью-Салем молодий і ще нікому не відомий Лінкольн зустрів Енн Ратледж. Вона не була світською леді, лише донькою власника корчми, проте саме її образ став для нього тим емоційним якорем, що визначив його подальшу долю. 🥀 Їхні стосунки розгорталися на фоні дикої природи прерій, далеко від політичних інтриг. Сучасники згадували, що поруч із Енн похмурий Лінкольн перетворювався: його очі світилися рідкісним спокоєм. Це було кохання, побудоване на спільних роздумах та надії на просте майбутнє. Але літо 1835 року стало фатальним — черевний тиф забрав життя Енн, коли їй було лише 22. Смерть дівчини спровокувала у майбутнього президента перший масштабний напад депресії, яку тоді називали «гіпохондрією». Друзі Лінкольна серйозно побоювалися за його розум: він годинами блукав під дощем біля її могили, стверджуючи, що не може дозволити снігу падати на неї на самоті. «Моє серце поховане там», — ця фраза, кинута ним у хвилину розпачу, стала пророчою. 🌨️ Біографи зазначають, що саме ця втрата вигартувала в ньому ту надлюдську емпатію та трагічне сприйняття буття, які згодом допомогли йому відчути біль розколотої нації. Коли через роки Лінкольн сидів у Білому домі, оточений привидами Геттісберга, він залишався тією самою людиною, що колись втратила свій світ у Нью-Салемі. Його меланхолія, що стала легендарною, мала цілком конкретне ім'я, яке він майже ніколи не вимовляв уголос, аби не порушити тишу своєї приватної скорботи. 🎩

🤔Політика важливіша за тепло? Кличко про обшуки в «Київтеплоенерго» Обшуки паралізували роботу в найкритичніший момент — одразу після атаки РФ. Поки 3000 будинків чекають на тепло, СБУ вилучає документи. Кличко впевнений: це політичний тиск на місто. — Київрада

#історія #події «Мінськ-2»: Дипломатична пастка у світлі канонад Дебальцевого. 12 лютого 2015 року після 17 годин виснажливих переговорів було підписано документ, що отримав назву «Мінськ-2». Це був момент, коли лідери України, Німеччини, Франції та росії (так звана «Нормандська четвірка») намагалися зупинити масштабне кровопролиття. Проте для України ці домовленості стали важким компромісом, укладеним під прямим військовим тиском кремля, чиї регулярні війська в той самий час оточували Дебальцеве. 📄🖋️ Головна цинічність ситуації полягала в тому, що росія офіційно не визнавала себе стороною конфлікту, видаючи себе за «посередника». Це дало москві змогу нав’язати пункти, які в перспективі мали стати «троянським конем» для українського суверенітету: вибори на окупованих територіях до виведення військ та закріплення особливого статусу ОРДЛО в Конституції. Україна ж наполягала на логіці «спочатку безпека, потім політика», що фактично завело виконання угод у глухий кут на роки. 📉🏗️ Західні партнери, зокрема Меркель та Олланд, розглядали ці угоди як спосіб «заморозити» гарячу фазу війни та виграти час. З позиції сьогоднішнього дня зрозуміло, що цей час був використаний Україною для розбудови армії, але водночас він дозволив росії підготуватися до повномасштабного вторгнення. «Мінськ-2» став класичним прикладом того, що будь-які папери з москвою не варті вартості самого паперу, якщо вони не підкріплені силою, адже кремль порушив перший же пункт про припинення вогню вже за кілька днів. 🐍🚫 Аналізуючи ті події, важко не помітити сарказму історії: домовленості, що мали принести мир, стали лише тривалою паузою перед найбільшою війною в Європі з часів Другої світової. Вони продемонстрували всьому світові, що терористичний режим у москві не шукає рішень, він шукає капітуляції, маскуючи її під «дипломатичне врегулювання». Сьогодні «Мінськ-2» згадують як важливий, хоча й гіркий урок того, що з агресором неможливо домовитися посередині, якщо його мета — ваше повне знищення. 🥊🇺🇦