БРАТСТВО ІЛЮЗІЙ
Я йому довірив все без міри,
Вірив в щирість, створену не мною.
Та чомусь замало стало віри.
Він не зрадив. Просто був собою.
Не шукав у зла глибоких вчинків,
Не міняв довіру на багатство.
Ми самі клепали із відтинків
Те, що люди називають братство.
Я зробив хорошу, світлу постать,
Наче він був здатен дати світло.
Та йому важливо було просто
Бути фоном, тепло і привітно.
Ми чужі не слухали поради
І молились на богів безликих.
І тоді страждали не від зради —
Від своїх очікувань великих.
Він не винен, що давно не має
Те, чого в нім не було й не буде.
Хто ж насправді винен? Хто там знає!
Тут розсудить тільки Бог, не люди.
Мирослав Манюк
30.04.2025
Я йому довірив все без міри,
Вірив в щирість, створену не мною.
Та чомусь замало стало віри.
Він не зрадив. Просто був собою.
Не шукав у зла глибоких вчинків,
Не міняв довіру на багатство.
Ми самі клепали із відтинків
Те, що люди називають братство.
Я зробив хорошу, світлу постать,
Наче він був здатен дати світло.
Та йому важливо було просто
Бути фоном, тепло і привітно.
Ми чужі не слухали поради
І молились на богів безликих.
І тоді страждали не від зради —
Від своїх очікувань великих.
Він не винен, що давно не має
Те, чого в нім не було й не буде.
Хто ж насправді винен? Хто там знає!
Тут розсудить тільки Бог, не люди.
Мирослав Манюк
30.04.2025
БРАТСТВО ІЛЮЗІЙ
Я йому довірив все без міри,
Вірив в щирість, створену не мною.
Та чомусь замало стало віри.
Він не зрадив. Просто був собою.
Не шукав у зла глибоких вчинків,
Не міняв довіру на багатство.
Ми самі клепали із відтинків
Те, що люди називають братство.
Я зробив хорошу, світлу постать,
Наче він був здатен дати світло.
Та йому важливо було просто
Бути фоном, тепло і привітно.
Ми чужі не слухали поради
І молились на богів безликих.
І тоді страждали не від зради —
Від своїх очікувань великих.
Він не винен, що давно не має
Те, чого в нім не було й не буде.
Хто ж насправді винен? Хто там знає!
Тут розсудить тільки Бог, не люди.
Мирослав Манюк
30.04.2025

41переглядів