«Українська ніч та її космос»
Музичне наповнення, до цього допису це «SVAROG LIGHT» (рекомендую Вам підписатися на 🇺🇦YOUTUBE channel цього Українського виконавця)

Українська ніч — жива. Вона не просто полог темряви, що вкриває землю до ранку, вона — потік старовинних голосів, шелест трав, шепіт вітру, що несе крізь віки істини, збережені у забутих притчах.

Темний оксамит небес, прошитий сріблом Чумацького Шляху, розкривається перед очима, мов вишита сорочка. Кожна зірка — це вузлик історії, кожен спалах — частинка давніх обрядів, що оживають у нічному повітрі.

За селом, у полях, темрява дихає духмяністю споришу, а десь у хащах наче чути глухе серцебиття землі — то космічний ритм, спільний з серцями тих, хто колись танцював навколо купальського вогню, хто водив Коляду по засніжених стежках, від хати до хати...

Ніч вбирає у себе колір калини, розквітає соняшником, що тягнеться до невидимого місячного проміння. Повітря насичене магією давніх пісень — вони не згасли, просто перелилися у шепіт очерету, у дзвін роси на вересовому лузі.

І ось — мить. Коли зірки стають ближчими, коли у тиші чується перегук віків, коли нічний всесвіт України розкриває перед мандрівником свою вічність. Неосяжну, та таку рідну, сплетену з голосів предків, з чуттям землі, з тихою мудрістю часу.

Українська ніч — то більше, ніж просто час доби. Це глибина, це простір, це шлях, що веде до космосу душі, що живе у кожному, хто її справді відчуває...

З неопублікованого (довоєнних спроб писати...)

✍️21.05.2017

https://t.me/RuslanSpeaks
«Українська ніч та її космос» Музичне наповнення, до цього допису це «SVAROG LIGHT» (рекомендую Вам підписатися на 🇺🇦YOUTUBE channel цього Українського виконавця) Українська ніч — жива. Вона не просто полог темряви, що вкриває землю до ранку, вона — потік старовинних голосів, шелест трав, шепіт вітру, що несе крізь віки істини, збережені у забутих притчах. Темний оксамит небес, прошитий сріблом Чумацького Шляху, розкривається перед очима, мов вишита сорочка. Кожна зірка — це вузлик історії, кожен спалах — частинка давніх обрядів, що оживають у нічному повітрі. За селом, у полях, темрява дихає духмяністю споришу, а десь у хащах наче чути глухе серцебиття землі — то космічний ритм, спільний з серцями тих, хто колись танцював навколо купальського вогню, хто водив Коляду по засніжених стежках, від хати до хати... Ніч вбирає у себе колір калини, розквітає соняшником, що тягнеться до невидимого місячного проміння. Повітря насичене магією давніх пісень — вони не згасли, просто перелилися у шепіт очерету, у дзвін роси на вересовому лузі. І ось — мить. Коли зірки стають ближчими, коли у тиші чується перегук віків, коли нічний всесвіт України розкриває перед мандрівником свою вічність. Неосяжну, та таку рідну, сплетену з голосів предків, з чуттям землі, з тихою мудрістю часу. Українська ніч — то більше, ніж просто час доби. Це глибина, це простір, це шлях, що веде до космосу душі, що живе у кожному, хто її справді відчуває... З неопублікованого (довоєнних спроб писати...) ✍️21.05.2017 https://t.me/RuslanSpeaks
Like
Love
2
549views 10Plays