• #поезія
    #поезія
    1
    526переглядів 7Відтворень
  • #поезія
    Їй нічого від нього,
    Лиш дотику...
    Йому — все! Аж до дна!
    Без спротиву!
    Їй би казки — нічної,
    Під зорями...
    Йому — ночі шаленої,
    Гойної!
    Їй — у лагіднім слові
    кохатися
    Йому — тілом її
    Любуватися...
    Кожен жив потаємними
    Мріями!
    Тільки долі
    По-своєму... сіяли

    ...Їм би ночі одної
    Безсонної...

    Галина Левкович
    #поезія Їй нічого від нього, Лиш дотику... Йому — все! Аж до дна! Без спротиву! Їй би казки — нічної, Під зорями... Йому — ночі шаленої, Гойної! Їй — у лагіднім слові кохатися Йому — тілом її Любуватися... Кожен жив потаємними Мріями! Тільки долі По-своєму... сіяли ...Їм би ночі одної Безсонної... Галина Левкович
    1
    165переглядів
  • #цитати
    Пані, чи не могли б ви, будь ласка, перестати посміхатися мені своїми очима?

    Ваша посмішка така чарівна. І це несправедливо, що ви намагаєтеся зачарувати мене своїми очима.

    Я у невигідному становищі з вами, коли справа доходить до кохання. У мене немає таких гарних очей, ані такої чарівної посмішки.

    Іноді кохання таке несправедливе.
    #цитати Пані, чи не могли б ви, будь ласка, перестати посміхатися мені своїми очима? Ваша посмішка така чарівна. І це несправедливо, що ви намагаєтеся зачарувати мене своїми очима. Я у невигідному становищі з вами, коли справа доходить до кохання. У мене немає таких гарних очей, ані такої чарівної посмішки. Іноді кохання таке несправедливе.
    2
    424переглядів
  • #історія #події
    «Вогнехреща» на Грушевського: Коли коктейлі замінили святу воду.
    ​Тогочасна політична еліта, ймовірно, вважала себе неабиякими стратегами, ухваливши 16 січня пакет «диктаторських законів». Розрахунок був простий: залякати, закрутити гайки й відправити всіх пити чай. Але 19 січня 2014 року, на свято Водохреща, українське суспільство вирішило, що замість традиційного занурення в ополонку краще влаштувати гарячий душ для системи. 🕯️

    ​Традиційне недільне Віче на Майдані Незалежності швидко переросло у стихійний рух до Верховної Ради. На заваді протестувальникам біля входу на стадіон «Динамо» став «Беркут» та внутрішні війська. Саме тут розпочалася подія, яку пізніше влучно охрестять «Вогнехрещею». Замість мирних гасел у повітря злетіли перші «коктейлі Молотова», а замість діалогу з владою — бруківка. 🧱

    ​Це не була підліткова розвага. Це був акт відчаю та водночас усвідомленого вибору. Коли держава перетворюється на поліцейський відділок за лекалами, які так люблять у москві, народ бере на себе роль судді й виконавця. Палаючі автобуси спецпризначенців стали декораціями до нової реальності: епоха «мирних танців» на Майдані закінчилася, почалася історія прямої дії. 🔥

    ​Ситуація на Грушевського продемонструвала повну імпотенцію тодішньої системної опозиції. Віталій Кличко, намагаючись зупинити натовп, отримав порцію порошку з вогнегасника — вельми символічний жест, що ілюстрував прірву між «лідерами» та вулицею. Поки політики шукали «компроміс» у кабінетах, на барикадах гартувалася нація, яка більше не збиралася чекати чергових виборів, щоб бути почутою. 🛡️

    ​москва, звісно, звично вила у своїх медіа про «радикалів», але правда була прозаїчнішою: люди захищали своє право не стати частиною росії в її найгіршому, деспотичному прояві. Світло-шумові гранати, сльозогінний газ та гумові кулі проти вогню та гідності — цей баланс сил утримувався днями, перетворюючи центр Києва на зону бойових дій. 🧊

    ​«Вогнехреща» стала точкою неповернення. Саме тоді стало зрозуміло, що режим Януковича не «вмиється» і не піде добровільно, а ціна свободи вимірюватиметься не кількістю наметів, а готовністю йти до кінця під світлом палаючих шин. Це був день, коли вода стала вогнем, а протест — Революцією. ✊
    68переглядів
  • #поезія

    Я обираю бути щасливою,
    Й до Господа про це молюсь.
    До неба руки простягаю:
    Почуй мене, тебе прошу…

    Я обираю бути коханою
    І йти туди, де мене чекають,
    Щоб відчувати себе бажаною,
    Де теплом душу зігрівають…

    Я обираю вірити людям
    І бачить світло у серцях.
    Бо маєм життя лиш одне ми —
    Що віддамо, вернеться нам…

    Я обираю не здаватись,
    Хоч часом важко так мені…
    Та труднощам я усміхаюсь —
    Бо маю стержень у душі…

    Я обираю буть собою,
    Не зрадивши своїх думок,
    Іти крізь бурі з вірою й любов’ю,
    Тримаючи свій шлях і кожен крок…

    Наталія Кульбака
    #поезія Я обираю бути щасливою, Й до Господа про це молюсь. До неба руки простягаю: Почуй мене, тебе прошу… Я обираю бути коханою І йти туди, де мене чекають, Щоб відчувати себе бажаною, Де теплом душу зігрівають… Я обираю вірити людям І бачить світло у серцях. Бо маєм життя лиш одне ми — Що віддамо, вернеться нам… Я обираю не здаватись, Хоч часом важко так мені… Та труднощам я усміхаюсь — Бо маю стержень у душі… Я обираю буть собою, Не зрадивши своїх думок, Іти крізь бурі з вірою й любов’ю, Тримаючи свій шлях і кожен крок… Наталія Кульбака
    1
    188переглядів
  • 1
    147переглядів 3Відтворень
  • 19-річний сирота із Запорізької області отримав тюремний строк за коментарі в соцмережі
    by Олена Ахінько 18/01/2026
    19-летний сирота из Запорожской области получил тюремный срок за комментарии в соцсети
    Жителя окупованого села визнали винним у закликах до тероризму та екстремізму
    Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив 19-річного жителя окупованої Запорізької області Віталія Трофимчука до 5 років та 6 місяців колонії загального режиму, пише «Медиазона».

    Його визнали винним у закликах до тероризму та екстремізму через коментарі в телеграмі.

    У судовому процесі юнак брав участь по відеоконференцзв’язку з СІЗО в Донецьку.

    У справі Трофимчука два епізоди.

    У жовтні 2024 року в телеграм-каналі «Енергодар сьогодні» з’явився пост українською мовою: «Перший пункт “Плану перемоги” – Україна в НАТО – Зеленський».

    Адміністратори запропонували підписникам поміркувати, яким може бути другий пункт.

    У відповідь Трофимчук написав: «Спалити або підірвати всю Росію». У обговоренні, що зав’язалося під постом, він написав: «Поки буде Росія, буде і війна, а плешиве чмо Путя буде говорити, що на те є причина», «Я три роки живу під окупацією і бачу, як і що русня робить».

    Силовики визнали ці висловлювання закликами до тероризму.

    Окремий епізод справи пов’язаний з коментарем «Розстріляти» під фотографією підлітків з російським прапором в чаті з кількома десятками учасників – це також визнали закликом до екстремізму.

    У суді Трофимчук заявив, що писав коментарі на емоціях і не замислювався про можливі наслідки. Він пояснив свій стан тим, що протягом тривалого часу бачив відео з вбивствами полонених і ударами по мирних містах.

    Віталій Трофимчук рано втратив батьків, жив з бабусею і дядьком в селі Велика Білозерка Запорізької області і отримував пенсію по інвалідності.
    19-річний сирота із Запорізької області отримав тюремний строк за коментарі в соцмережі by Олена Ахінько 18/01/2026 19-летний сирота из Запорожской области получил тюремный срок за комментарии в соцсети Жителя окупованого села визнали винним у закликах до тероризму та екстремізму Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив 19-річного жителя окупованої Запорізької області Віталія Трофимчука до 5 років та 6 місяців колонії загального режиму, пише «Медиазона». Його визнали винним у закликах до тероризму та екстремізму через коментарі в телеграмі. У судовому процесі юнак брав участь по відеоконференцзв’язку з СІЗО в Донецьку. У справі Трофимчука два епізоди. У жовтні 2024 року в телеграм-каналі «Енергодар сьогодні» з’явився пост українською мовою: «Перший пункт “Плану перемоги” – Україна в НАТО – Зеленський». Адміністратори запропонували підписникам поміркувати, яким може бути другий пункт. У відповідь Трофимчук написав: «Спалити або підірвати всю Росію». У обговоренні, що зав’язалося під постом, він написав: «Поки буде Росія, буде і війна, а плешиве чмо Путя буде говорити, що на те є причина», «Я три роки живу під окупацією і бачу, як і що русня робить». Силовики визнали ці висловлювання закликами до тероризму. Окремий епізод справи пов’язаний з коментарем «Розстріляти» під фотографією підлітків з російським прапором в чаті з кількома десятками учасників – це також визнали закликом до екстремізму. У суді Трофимчук заявив, що писав коментарі на емоціях і не замислювався про можливі наслідки. Він пояснив свій стан тим, що протягом тривалого часу бачив відео з вбивствами полонених і ударами по мирних містах. Віталій Трофимчук рано втратив батьків, жив з бабусею і дядьком в селі Велика Білозерка Запорізької області і отримував пенсію по інвалідності.
    636переглядів
  • 62переглядів
  • 87переглядів
  • 92переглядів