• Що ж у нас сьогодні виходить «трейлерний четвер» 😁😁😁

    Місяць назад ми ось тут https://www.fankolo.com/posts/53595 писали, про тизер трейлер, який вийшов до 3-го сезону серіалу «Фундація», а вже вчора на YouTube-каналі Apple TV зʼявився повноцінний трейлер, тож бажаємо гарного перегляду і діліться чи плануєте дивитись серіал?

    Нагадуємо, що премʼєра буде 11 липня 2025

    #sci_fi_не_нудно
    Що ж у нас сьогодні виходить «трейлерний четвер» 😁😁😁 Місяць назад ми ось тут https://www.fankolo.com/posts/53595 писали, про тизер трейлер, який вийшов до 3-го сезону серіалу «Фундація», а вже вчора на YouTube-каналі Apple TV зʼявився повноцінний трейлер, тож бажаємо гарного перегляду і діліться чи плануєте дивитись серіал? Нагадуємо, що премʼєра буде 11 липня 2025 #sci_fi_не_нудно
    Congratulation
    3
    513views
  • Кафе # ШО
    Кафе # ШО
    Like
    Love
    2
    302views
  • Like
    Love
    2
    42views
  • #поезія
    Мабуть не дарма є на світі троянди,
    Їм місце знайдеться в саду, на веранді,
    Як символ кохання, як символ надії,
    Захоплюють, манять, занурюють в мрії,
    Такі вони різні, такі досконалі,
    Як символ розпусти, як символ моралі,
    Ці квіти висловлюють вмить почуття,
    Мінливі бажання, любов, каяття,
    Їх колір про наміри вмить розповість,
    Чи ніжність, чи біль, а можливо і злість,
    Хоч вік їх короткий – та сутність безсмертна,
    Водночас і звична, і безпрецедентна,
    Краса їх чарує та змінює долю,
    До меж насолоди, до крайності болю,
    Шипів гострота, пелюсток оксамит,
    Безмежжя чарівності й ніжності мить…

    Ілля Герасюта
    #поезія Мабуть не дарма є на світі троянди, Їм місце знайдеться в саду, на веранді, Як символ кохання, як символ надії, Захоплюють, манять, занурюють в мрії, Такі вони різні, такі досконалі, Як символ розпусти, як символ моралі, Ці квіти висловлюють вмить почуття, Мінливі бажання, любов, каяття, Їх колір про наміри вмить розповість, Чи ніжність, чи біль, а можливо і злість, Хоч вік їх короткий – та сутність безсмертна, Водночас і звична, і безпрецедентна, Краса їх чарує та змінює долю, До меж насолоди, до крайності болю, Шипів гострота, пелюсток оксамит, Безмежжя чарівності й ніжності мить… Ілля Герасюта
    Like
    Love
    3
    413views 1 Shares
  • Вічний двигун 1
    Вічний двигун 1
    Like
    1
    248views 16Plays
  • Сповідь)

    У невеличкому містечку Залісці-Тихі, де навіть голуби не поспішають літати, бо нікуди, служив собі отець Онуфрій — священник поважний, але, як то кажуть, з живим серцем і ще живішими емоціями.

    Одного літнього дня до церкви завітав дільничний поліцейський Петро, який зайшов у справах — розпитати, чи не бачив батюшка зниклого козла з подвір’я пані Соломії. Але застав отця Онуфрія в стані рідкісної тривоги.

    — Петре, рятуй, — мовив отець, — мушу бігти. Серце моє не до справ духовних, а до мирських!
    — Що сталося?
    — Побачення в мене! З Параскою з бухгалтерії! Упав я, як Давид у гріх, тільки без Вірсавії — в мене все офіційно! Підміниш мене на пів годинки? Тільки сповідальню на замок не закривай — може, хтось прийде, а Бог у графіку не стоїть!

    Поліцейський, трохи збентежений, але з добрим серцем (і трохи з цікавості), погодився. Сів у сповідальню, одягнув на голову каптур і чекає.

    За хвилину заходить чоловік. Голос глухий, приглушений:

    — Отче, грішив я тяжко...
    — Кажіть, сину мій... тобто громадянине... тобто... продовжуйте.

    — По-перше, вкрав я велосипед у кума. Але поставив нові шини — краще стало!
    — Зрозуміло... шини — це добре. Але крадіжка — це... не дуже.
    — Потім ще... підпалив комору тещі. Але то випадково — хотів лише налякати, щоб не приїжджала!
    — Так... цікава мотивація, але знову ж таки — незаконно.

    — А ще... продав ліве сало як органічне! І збрехав в анкеті, що знаю англійську.
    — Це вже майже тероризм, — прошепотів Петро, витираючи піт. — І що ж ви хочете — покуту, чи самі здаєтесь?

    — Покаяння, отче... серйозно! Мене совість гризе, я вже двічі не спав!
    — Тоді так, — сказав Петро, згадавши інструкцію з внутрішньої служби. — Спочатку: повертаєте велосипед. Потім — будуєте тещі нову комору, бажано з охороною. А далі — вивчаєте англійську та платите податки із сала!

    — Оце так покута… А ви впевнені, що так написано в Євангелії?
    — А ви впевнені, що воно не написано? — відповів Петро, ледь не засміявшись.

    Раптом прочинились двері — вернувся отець Онуфрій, з блискучими очима та серцем, переповненим… любові.

    — Петре, дякую! Вона сказала: «Так!» Я її проводив до автобусної зупинки і... Стоп... А ти що тут робиш?
    — Ну як же — сповідаю!
    — Та ти ж не священник!
    — Але я старався з душею!

    Тим часом чоловік у сповідальні виліз із кабінки, подивився на обох — одного з хрестом, другого з пістолетом.

    — А можна я просто піду? Бо щось мені здається, що тут чи рай, чи тюрма — обидва варіанти не надто привабливі...

    ---

    Мораль:
    Ніколи не сповідайтеся першому, хто сидить у темній кабінці. Особливо, якщо в нього кобура і рація.
    Сповідь) У невеличкому містечку Залісці-Тихі, де навіть голуби не поспішають літати, бо нікуди, служив собі отець Онуфрій — священник поважний, але, як то кажуть, з живим серцем і ще живішими емоціями. Одного літнього дня до церкви завітав дільничний поліцейський Петро, який зайшов у справах — розпитати, чи не бачив батюшка зниклого козла з подвір’я пані Соломії. Але застав отця Онуфрія в стані рідкісної тривоги. — Петре, рятуй, — мовив отець, — мушу бігти. Серце моє не до справ духовних, а до мирських! — Що сталося? — Побачення в мене! З Параскою з бухгалтерії! Упав я, як Давид у гріх, тільки без Вірсавії — в мене все офіційно! Підміниш мене на пів годинки? Тільки сповідальню на замок не закривай — може, хтось прийде, а Бог у графіку не стоїть! Поліцейський, трохи збентежений, але з добрим серцем (і трохи з цікавості), погодився. Сів у сповідальню, одягнув на голову каптур і чекає. За хвилину заходить чоловік. Голос глухий, приглушений: — Отче, грішив я тяжко... — Кажіть, сину мій... тобто громадянине... тобто... продовжуйте. — По-перше, вкрав я велосипед у кума. Але поставив нові шини — краще стало! — Зрозуміло... шини — це добре. Але крадіжка — це... не дуже. — Потім ще... підпалив комору тещі. Але то випадково — хотів лише налякати, щоб не приїжджала! — Так... цікава мотивація, але знову ж таки — незаконно. — А ще... продав ліве сало як органічне! І збрехав в анкеті, що знаю англійську. — Це вже майже тероризм, — прошепотів Петро, витираючи піт. — І що ж ви хочете — покуту, чи самі здаєтесь? — Покаяння, отче... серйозно! Мене совість гризе, я вже двічі не спав! — Тоді так, — сказав Петро, згадавши інструкцію з внутрішньої служби. — Спочатку: повертаєте велосипед. Потім — будуєте тещі нову комору, бажано з охороною. А далі — вивчаєте англійську та платите податки із сала! — Оце так покута… А ви впевнені, що так написано в Євангелії? — А ви впевнені, що воно не написано? — відповів Петро, ледь не засміявшись. Раптом прочинились двері — вернувся отець Онуфрій, з блискучими очима та серцем, переповненим… любові. — Петре, дякую! Вона сказала: «Так!» Я її проводив до автобусної зупинки і... Стоп... А ти що тут робиш? — Ну як же — сповідаю! — Та ти ж не священник! — Але я старався з душею! Тим часом чоловік у сповідальні виліз із кабінки, подивився на обох — одного з хрестом, другого з пістолетом. — А можна я просто піду? Бо щось мені здається, що тут чи рай, чи тюрма — обидва варіанти не надто привабливі... --- Мораль: Ніколи не сповідайтеся першому, хто сидить у темній кабінці. Особливо, якщо в нього кобура і рація.
    Love
    2
    633views
  • https://www.youtube.com/live/MrQvfNl90Qk?si=qMEUg2pDjMIXbQSf
    https://www.youtube.com/live/MrQvfNl90Qk?si=qMEUg2pDjMIXbQSf
    80views 1 Shares
  • Запорожье. После ракетной атаки по больнице поисково спасательные работы идут уже больше суток. Из под завалов утром достали тело ещё одного погибшего. Погибло 8 человек, пострадавших 22.
    Запорожье. После ракетной атаки по больнице поисково спасательные работы идут уже больше суток. Из под завалов утром достали тело ещё одного погибшего. Погибло 8 человек, пострадавших 22.
    342views 36Plays
  • Тепер ви знаєте, навіщо насправді айтівцям два монітори🌚🤪
    Haha
    1
    66views 59Plays
  • Кулеба — Повелитель Лопат
    Класифікація: СекретноДата оновлення: 2025-05-11Кодове ім’я: Повелитель ЛопатАльтернативне ім’я: Дипломатичний КопачНаціональність: УкраїнаВік: 42Статус: Активний 1. Біографія Дмитро Кулеба народився в дипломатичній родині на сході України. З юності вмів виходити сухим з води завдяки вмінню копати дипломатичні траншеї між конфліктуючими сторонами. Після завершення навчання став...
    1Kviews