#поезія
Мабуть не дарма є на світі троянди,
Їм місце знайдеться в саду, на веранді,
Як символ кохання, як символ надії,
Захоплюють, манять, занурюють в мрії,
Такі вони різні, такі досконалі,
Як символ розпусти, як символ моралі,
Ці квіти висловлюють вмить почуття,
Мінливі бажання, любов, каяття,
Їх колір про наміри вмить розповість,
Чи ніжність, чи біль, а можливо і злість,
Хоч вік їх короткий – та сутність безсмертна,
Водночас і звична, і безпрецедентна,
Краса їх чарує та змінює долю,
До меж насолоди, до крайності болю,
Шипів гострота, пелюсток оксамит,
Безмежжя чарівності й ніжності мить…

Ілля Герасюта
#поезія Мабуть не дарма є на світі троянди, Їм місце знайдеться в саду, на веранді, Як символ кохання, як символ надії, Захоплюють, манять, занурюють в мрії, Такі вони різні, такі досконалі, Як символ розпусти, як символ моралі, Ці квіти висловлюють вмить почуття, Мінливі бажання, любов, каяття, Їх колір про наміри вмить розповість, Чи ніжність, чи біль, а можливо і злість, Хоч вік їх короткий – та сутність безсмертна, Водночас і звична, і безпрецедентна, Краса їх чарує та змінює долю, До меж насолоди, до крайності болю, Шипів гострота, пелюсток оксамит, Безмежжя чарівності й ніжності мить… Ілля Герасюта
Like
1
79переглядів