Галопом стародавніми Афінами Пориньте в атмосферу античних Афін Маршрут «Галопом стародавніми Афінами» за кілька годин перенесе вас у серце стародавньої історії, де кожен пам'ятник розповість свою дивовижну історію. Відчуйте велич античної цивілізації, пройдіться вузькими вуличками сповненими духом минулих епох і відкрийте секрети цього міста, яке століттями надихало великих людей. Маршрут Площа Монастиракі, Стоя Аттала, Афінська Агора, Храм Гефеста, Башта вітрів, Римська Агора, Бібліотека Адріана, Ареопаг, Афінський Акрополь, Одеон Герода Аттика, Стоя Евмена, В'язниця Сократа, Холм Філопаппа, Храм Аск євса Олімпійського, Стадіон Панатінаїкос Джерело https://psahno.com/uk/blog/galopom-po-drevnim-afinam #афіни #древнємісто #греція #історія

"... Дарма! нехай умру, та думка не умре! В таке безсмертя й я привикла вірить. Адже і в вас є сповідь перед смертю... Мене жде шибениця — я те знаю. Так слухай. Ти все згадуєш любов, Вона й моя наставниця єдина. Мене любов ненависті навчила, Колись і я була, як ти, лагідна, тиха І вірила в братерськую любов, Бо при мені були брати кохані, Родина й ніжні подруги мої. Образу я сльозами зустрічала І перед кривдою схиляла я чоло, Коли вона на мене наступала. Я матері і батькові корилась, Вони ж були до мене завжди добрі. Я думала, що лад такий можливий Між ворогом і бранцем... Коли се Розпочалося біле лихоліття І наше місто зайняла облога: Боролося воно. змагалось, як уміло, А потім мусило одперти браму, І вороги ввійшли з тріумфом в неї. Я бачила тоді, що хто хиливсь найнижче, Того найбільш топтали люди й коні. Мій батько й мати ворогам корились, А добрості не бачили ніколи. У мене розум наче потьмарився, Не знала я, де правда і де кривда, Я знала тільки, що мені так жаль, Так жаль на ворогів і жаль на подоланних. Сумний був час; товариші мої Пішли у військо, кликали й мене. Та я в собі не чула сили. Ті, що зостались, я їх одцуралась Або вони мене, пропала наша згода. Брати і сестри смутнії ходили, Той самий жаль гнітив їх, що й мене. Та що казати? В подоланнім місті Немає щастя і не може бути! Хотіла я спершу, як ти, піти в черниці, У сестри милосердні, та для сього Потрібна віра,— я її не мала... Отак життя минало день за днем. Я бачила, як гинуло найкраще, Як родичі мої гнили по тюрмах І як високе низько упадало. Тоді в мені спалахнула ненависть До тих, що нищили мою любов. Ненависть розгоралась більше й більше, Та я не знала, де її подіти. Так, може б, я себе вогнем спалила власним. Та іншеє судилося мені. Прийшов один товариш і промовив: "Ходи; ми знову на війну зібрались! Не ми уб'єм, то нас вони уб'ють; Ми мусим боронитись, поможи нам! Невже ти будеш осторонь сидіти І споглядать, як ллється братня кров? Ні, сором се терпіти. Наша смерть Научить інших, як їм треба жити. Ходи, з тобою, певне, й другі підуть". І я пішла..." (Грішниця. Леся Українка) Як добре, що в нас була Леся... Геніальна і досі надзвичайно сучасна та актуальна.

НАновини‼️ Фестиваль у Молдові, а "образилося" МЗС Росії. Ізраїльським музикантам довелося вибачатися за виконання «Катюші» — «у нас ця пісня вважається ізраїльською». (відео) Ізраїльські артисти зрозуміли, що не в багатьох країнах ще «поважають» любителів і тематику «можем пАвтАрить»… 2 березня 2025 року на фестивалі «Мерцішор» у Кишиневі ізраїльський оркестр Klezmer Band Moldova виконав радянську пісню «Катюша» російською мовою. Молдавська громадськість назвала виступ російською пропагандою, а філармонія офіційно засудила виконавців. Вони пояснили, що 35 років тому «мігрували» з Молдови до Ізраїлю. «Там ця пісня вважається ізраїльською…». «Ми просимо вибачення… Без жодного умислу… ще раз приносимо свої вибачення…» — сказали музиканти, але це не врятувало їх від скандалу. МЗС Росії, як і очікувалося, роздмухало ситуацію. Захарова знову побачила «русофобію», а заодно звично спробувала привласнити єврейську трагедію. Марія Захарова та російські ЗМІ навмисно змішують поняття: протест проти російської пропаганди прирівнюється до заборони пам’яті про Голокост, «Бухенвальдський набат» і щоденник Анни Франк. Росія знову спекулює на єврейському походженні композитора Матвія Блантера, зображаючи ситуацію так, ніби тепер «Катюшу» сприймають як напад на «історичну пам’ять». Маніпулятивне порівняння із заборонами для євреїв у нацистській Німеччині – це нахабна спроба прикритися Голокостом, у той час як сама Росія підтримує антисемітську політику, розпалює пропаганду проти Ізраїлю та співпрацює з терористами. Росія може скільки завгодно обурюватися, але у вільному світі радянська символіка більше не асоціюється з боротьбою за справедливість — тепер вона лише нагадування про колоніальне минуле та імперські амбіції Москви. Російська реакція — це пропагандистська спроба видати відмову від радянської культури за «русофобію» та «перегляд історії». Москва навмисно ігнорує, що агресивна політика Росії зробила будь-яку символіку, пов’язану з СРСР, токсичною. Замість визнання помилок минулого Росія продовжує використовувати радянську музику та історію як інструмент впливу. https://nikk.agency/artisty-iz-izrailya/ #НАновини #НАновости #NAnews #Israel #Moldova #Катюша #Голокост #Антисемітизм