⚡️В Україні немає ніякої бусифікації, у нас є закон про мобілізацію, — речник Київського ТЦК Байдалюк Формується думка, що у нас цивільні проти ТЦК. Як так може бути, що ЗСУ люди підтримують, а ТЦК — ні? Тому що працюють інформаційні помийки, — заявив він.

Сильні морози будуть вже після 24 січня: на Україну насувається антициклон з Гренландії, — синоптики Уже за тиждень через антициклон температура різко впаде. Очікуються сильні морози до -10° і навіть більше. Чекаєте на морози, чи вам краще така погода, як зараз? 🥶

#music #що_послухати #для_настрою Sugar Lime Blue - Hello October (2019) https://youtu.be/pyCcZWLDEmE

швидкий діджитал малюнок з фотографії, хотіла трохи потренуватися в малюванні шкіри

Як завжди командування: хто завгодно, не не ми! 35 бригада надала коментар щодо ракетного удару, який відбувся 1 листопада на Дніпропетровщині! Наразі у бригаді відповідні служби проводять комунікацію з рідними та організаційні процедури щодо транспортування загиблих воїнів. Також, продовжується сприяння правоохоронним органам у з'ясовуванні причини трагедії. Спроби ворога маніпулювати на трагедії, нібито підрозділ втратив боєздатність - марні. https://t.me/Ukraineaboveallelse

#гумор

https://youtu.be/zK10fetk8SE?si=YDjAYmFNeUJAT_2c

#поезія Дочекатися б яблук. Дочекатися б миру. Заглядає весна у порожню квартиру - Ні душі, ні слідів, лише пил на підлозі. Лише босі вітри на далекій дорозі. Розігнала війна і людей, і тварин. Виглядає життя із подертих картин. На стіні чийсь портрет, поруч квіти у рамці. І не пахне тут чай, і не ходять тут вранці. Все життя на замку. Тут шухляди й серванти. В шафі плаття нові, а на тумбочці банти. І дитячі книжки, мелодрами в касеті. І останнє "пробач" у сухому букеті. Дочекатися б жнив. І щоб мирні простори Вмить забули про все - і про сльози, й про горе. Щоб вернувся сусід в свою рідну квартиру. І куди не піди, було повно скрізь миру - Тиші, спокою, сліз - лиш від радості в серці. Щоб і Саша, й Назар зняв із ніг своїх берці. Щоб Петро під вінець, щоб Марко до матусі. Щоб спокійно дожить свої роки бабусі. А вже вишні в траві. А вже яблука спіють. Та чого ж ці сади шелестять, не радіють. І вже літо біжить, зупиняти даремно. І на серці журба. І в душі темно-темно... Галина Потопляк