#Постаті

ДЕНАЦІОНАЛІЗОВАНА ЛЮДИНА НЕ МАТИМЕ МІЦНОГО МОРАЛЬНОГО ХРЕБТА

У доробку Уласа Самчука трилогії «Волинь», «Ост», романи «Марія», «Кулак», «Юність Василя Шеремети», «На білому коні», «Чого не гоїть вогонь», «На твердій землі», «Саботаж УВО», «На краю часу» та інші твори.

У розпал війни з російським агресором хочеться згадати вельми актуальні думки письменника зі статті 1941 р. «Нарід чи чернь?»

✓ «ДЕНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ - це те саме, що коли б хтось порядну, з моральними основами жінку силою зводив до ролі повії. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може мати міцного морального хребта, не може бути повним характером».

✓ «... РІДНА МОВА, це... ознака чіткости, якости і свідомости людської одиниці, що є приналежною до даної нації. Всі ж, що такого не розуміють, творять не народ, а чернь, якусь масу, щось невиразне, щось позбавлене справжнього виразу свідомого і зрілого народу».

✓ «Величезна частина нашого, особливо міського, населення з національного погляду являє собою не що інше, як юрбу, що не належить ні до якого народу, що не має нічого святого, що не говорить ні однією мовою. Це не є нарід. Це — чернь, це - безлика, без'язика юрба...»

Читати - не перечитати прозу Уласа Самчука. Пам'ятаймо, що нашу культуру творили такі Майстри, інтелектуали і бережімо свій культурний спадок.

З відривного календаря "Український народний календар" за 20 лютого.
-----------