• Нерухомість не лише продають, а й дарують. Ти можеш подарувати квартиру, будинок, земельну ділянку та інше нерухоме майно
    #Новини_Україна #Новини_news #Бровари_новини #News_Ukraine#Новини_Київ_Київщина #Бровари_Броварщина
    https://brovaryregion.in.ua/?p=42879
    Нерухомість не лише продають, а й дарують. Ти можеш подарувати квартиру, будинок, земельну ділянку та інше нерухоме майно #Новини_Україна #Новини_news #Бровари_новини #News_Ukraine#Новини_Київ_Київщина #Бровари_Броварщина https://brovaryregion.in.ua/?p=42879
    BROVARYREGION.IN.UA
    Як оформити дарчу і скільки це коштує: список необхідних документів
    Нерухомість не лише продають, а й дарують. Ти можеш подарувати квартиру, будинок, земельну ділянку та інше нерухоме майно. Для цього потрібно використовувати договір дарування. Як оформити дарчу і скільки це коштує у 2025 році — читай у матеріалі. Нотаріус Ольга Писанець говорить, що договір даруван
    359переглядів
  • 172переглядів
  • Діти мера Миколаєва Сенкевича в Польщі в повній безпеці та комфорті, зважаючи на все, можуть дозволити собі чорну ікру, поки дітей міста годують у шкільних столах кашею з опаришами
    Лише за останній тиждень скандал за скандалом.
    Кожен депутат міськради, який підтримує махінації "Сені" та "Феді" – тим самим забезпечує дітям Сенкевича чорну ікру. А за махінації доведеться відповісти перед законом.
    Діти мера Миколаєва Сенкевича в Польщі в повній безпеці та комфорті, зважаючи на все, можуть дозволити собі чорну ікру, поки дітей міста годують у шкільних столах кашею з опаришами Лише за останній тиждень скандал за скандалом. Кожен депутат міськради, який підтримує махінації "Сені" та "Феді" – тим самим забезпечує дітям Сенкевича чорну ікру. А за махінації доведеться відповісти перед законом.
    187переглядів
  • НАновини: Євреї з України: Хаїм Нахман Бялик — видатний поет, письменник, сіоніст та мислитель, який відіграв ключову роль у відродженні івритської літератури - Важливо - пошир серед друзів
    https://nikk.agency/uk/ievrei-z-ukraini-7/
    Рубрика ‘Євреї з України’ на сайті НАновини #євреїзукраїни розкриває надихаючі історії видатних євреїв, чиї долі та досягнення пов’язують Україну та Ізраїль
    В Україні пам’ятний знак встановлено на фасаді будинку в Одесі на вулиці Малій Арнаутській, 9, де Хаїм Бялик жив у 1907 році.
    Єврейська громада України сформувала особистість та творчість поета та сіоніста Хаїма Нахмана Бяліка, який став національним поетом Ізраїлю. Його життя – це історія об’єднання єврейської культури України та Ізраїлю.
    Хаїм Нахман Бялик народився 9 січня 1873 року в селі Івниця, неподалік Житомира, у Волинській губернії (зараз Україна).........
    Більше.................................
    https://nikk.agency/uk/ievrei-z-ukraini-7/
    Більше новин на тему " Ізраїль/Україна" шукайте:
    у пошукових системах за запитом "НАновини"
    у Facebook за запитом "НАновини" або за хештегами #NAnews #НАновини
    НАновини: Євреї з України: Хаїм Нахман Бялик — видатний поет, письменник, сіоніст та мислитель, який відіграв ключову роль у відродженні івритської літератури - Важливо ⁉️ - 👉пошир серед друзів❗ https://nikk.agency/uk/ievrei-z-ukraini-7/ Рубрика ‘Євреї з України’ на сайті НАновини #євреїзукраїни розкриває надихаючі історії видатних євреїв, чиї долі та досягнення пов’язують Україну та Ізраїль В Україні пам’ятний знак встановлено на фасаді будинку в Одесі на вулиці Малій Арнаутській, 9, де Хаїм Бялик жив у 1907 році. Єврейська громада України сформувала особистість та творчість поета та сіоніста Хаїма Нахмана Бяліка, який став національним поетом Ізраїлю. Його життя – це історія об’єднання єврейської культури України та Ізраїлю. Хаїм Нахман Бялик народився 9 січня 1873 року в селі Івниця, неподалік Житомира, у Волинській губернії (зараз Україна)......... Більше................................. https://nikk.agency/uk/ievrei-z-ukraini-7/ ♨️Більше новин на тему "🇮🇱 🇺🇦 Ізраїль/Україна" шукайте: 👉у пошукових системах за запитом "НАновини" 👉у Facebook за запитом "НАновини" або за хештегами #NAnews #НАновини
    NIKK.AGENCY
    Євреї з України: Хаїм Нахман Бялик — видатний поет, письменник, сіоніст та мислитель, який відіграв ключову роль у відродженні івритської літератури - חדשות ישראל NAnews
    Рубрика 'Євреї з України' на сайті НАновини #євреїзукраїни розкриває надихаючі історії видатних євреїв, чиї долі та досягнення пов'язують - חדשות ישראל NAnews
    3
    2Kпереглядів
  • https://youtu.be/pAqb-lkHdBs?si=IXpVIVmpB0f004uj
    https://youtu.be/pAqb-lkHdBs?si=IXpVIVmpB0f004uj
    72переглядів
  • #дати #свята
    Міжнародний день жінок-суддів (International Day of Women Judges) відзначають щороку саме 10 березня з 2021 року. Рішення прийняла Асамблея ООН резолюцією A/RES/75/274 від 29 квітня 2021-го, а дату обрали не випадково — на згадку про першу жінку-суддю в історії Міжнародного суду ООН, суддю з Уганди Джулію Себутінде, яка склала присягу саме 10 березня 2012 року.

    Чому це свято з’явилося саме зараз? Бо гендерний баланс у судовій системі досі виглядає як поганий жарт: у багатьох країнах жінки становлять менш як 30% суддівського корпусу, а в міжнародних судах — ще менше. Водночас жінки-судді часто стикаються з подвійними стандартами: їхню компетентність ставлять під сумнів частіше, ніж у колег-чоловіків, а баланс між кар’єрою та сім’єю — це взагалі окрема епопея. День створений, щоб не лише привітати, а й нагадати: судова влада без гендерної рівності — це влада неповна.

    Україна тут не виняток, але й не найгірший приклад. Станом на останні роки жінки становлять близько 40–45% суддівського корпусу (залежно від інстанції), що краще, ніж у багатьох країнах Європи. Проте на рівні вищих судів та Конституційного Суду представленість жінок традиційно нижча — і це вже питання не статистики, а системних бар’єрів.

    Суть свята не в квітах і компліментах, а в аргументованому нагадуванні: жінки в мантіях — це не «квота» і не «виняток», а норма, яка робить правосуддя більш об’єктивним, емпатичним і представницьким. Бо коли половина населення бачить у судді лише чоловіків, довіра до системи автоматично страждає.

    Тож 10 березня — це не просто «жіночий день у суддівській версії». Це привід визнати, що правосуддя без жінок-суддів — це правосуддя з одним оком. І пора вже відкрити друге.

    #дати #свята Міжнародний день жінок-суддів (International Day of Women Judges) відзначають щороку саме 10 березня з 2021 року. Рішення прийняла Асамблея ООН резолюцією A/RES/75/274 від 29 квітня 2021-го, а дату обрали не випадково — на згадку про першу жінку-суддю в історії Міжнародного суду ООН, суддю з Уганди Джулію Себутінде, яка склала присягу саме 10 березня 2012 року. Чому це свято з’явилося саме зараз? Бо гендерний баланс у судовій системі досі виглядає як поганий жарт: у багатьох країнах жінки становлять менш як 30% суддівського корпусу, а в міжнародних судах — ще менше. Водночас жінки-судді часто стикаються з подвійними стандартами: їхню компетентність ставлять під сумнів частіше, ніж у колег-чоловіків, а баланс між кар’єрою та сім’єю — це взагалі окрема епопея. День створений, щоб не лише привітати, а й нагадати: судова влада без гендерної рівності — це влада неповна. Україна тут не виняток, але й не найгірший приклад. Станом на останні роки жінки становлять близько 40–45% суддівського корпусу (залежно від інстанції), що краще, ніж у багатьох країнах Європи. Проте на рівні вищих судів та Конституційного Суду представленість жінок традиційно нижча — і це вже питання не статистики, а системних бар’єрів. Суть свята не в квітах і компліментах, а в аргументованому нагадуванні: жінки в мантіях — це не «квота» і не «виняток», а норма, яка робить правосуддя більш об’єктивним, емпатичним і представницьким. Бо коли половина населення бачить у судді лише чоловіків, довіра до системи автоматично страждає. Тож 10 березня — це не просто «жіночий день у суддівській версії». Це привід визнати, що правосуддя без жінок-суддів — це правосуддя з одним оком. І пора вже відкрити друге. 😏
    1
    88переглядів
  • 3
    208переглядів 7Відтворень
  • Halyna Popyk разом з Taras Yarosh і Угрином Іваном.
    Терміновий збір
    Дорогі Друзі та небайдужі українці
    Відкриваю збір на бензиновий генератор для Другої Галицької бригади НГУ.
    Кожен донат незалежно від розміру, матиме велике значення.
    Зараз важлива кожна гривня❗️
    Буду дуже вдячна за репост
    Ціль: 40 000 ₴
    Посилання на банку
    https://send.monobank.ua/jar/9ijx76dVWY
    Номер картки банки
    5375 4112 0862 2246
    Halyna Popyk разом з Taras Yarosh і Угрином Іваном. ‼️Терміновий збір ‼️ Дорогі Друзі та небайдужі українці🇺🇦 Відкриваю збір на бензиновий генератор для Другої Галицької бригади НГУ. Кожен донат незалежно від розміру, матиме велике значення. Зараз важлива кожна гривня❗️ Буду дуже вдячна за репост🙏🙏🙏🇺🇦 🎯 Ціль: 40 000 ₴ 🔗Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/9ijx76dVWY 💳Номер картки банки 5375 4112 0862 2246
    2
    933переглядів
  • 6 лютого 1996 року відбулась передача британської антарктичної станції «Фарадей» Україні. Над станцією було піднято український прапор та присвоєно нове ім’я – «Академік Вернадський». Відтоді Національний антарктичний науковий центр щороку відправляє на станцію наукові експедиції.

    Варто зауважити, що українські вчені завжди брали активну участь у науково-дослідницькій праці з вивчення Південного полюса Землі. Але після розвалу союзу росія оголосила себе правонаступницею володіння антарктичними станціями колишнього срср і категорично відмовила Україні в передачі навіть однієї з них.

    Повернення України в Антарктиду не було легким. Упродовж тривалого часу науковці наголошували на необхідності відновлення та продовження діяльності в Антарктиці – до державних органів України надсилалися листи, вчені виступали з заявами і зверненнями. Зрештою в липні 1992 року тодішній Президент України Леонід Кравчук видав указ про участь України у дослідженнях Антарктики, парламент схвалив документи про приєднання України до Антарктичного договору, а 26 жовтня 1993 року було утворено Центр антарктичних досліджень.

    У листопаді 1993 року Велика Британія поширила серед посольств інформацію про бажання передати свою станцію Фарадей на острові Галіндез Аргентинського архіпелагу одній із «неантарктичних» держав. Україна досить швидко зорієнтувалася в ситуації й не упустила шансу повернення в Антарктиду. Надзвичайно багато зусиль для того, щоб Україна отримала власну антарктичну базу, доклав тодішній посол України у Великій Британії вчений-біохімік Сергій Комісаренко. Гроші під проект «Україна повертається в Антарктиду» виділив соросівський фонд «Відродження». Вже в листопаді 1995 і лютому 1996 на станцію Фарадей прибули дві групи українських зимівників, і команда з 12 осіб почала роботу.

    6 лютого 1996 року відбулась офіційна передача станції Україні. Передали станцію на конкретних умовах – десять років українські дослідники надавали британцям всю інформацію, яку ті самі раніше отримували зі станції.

    На сьогодні станція працює цілий рік і є метеорологічною та географічною обсерваторією. Головне її призначення – проведення наукових досліджень. Українські полярники проводять дослідження з біології, метеорології, океанографії, вивчають вплив холоду на організм людини, зміни магнітного поля Землі, іоносферу та космос. Окрім того, за цей час на «Вернадському» відкрили кілька нових видів тварин і рослин.

    Українська антарктична станція, крім суто наукової, виконує ще й представницькі функції, адже завдяки географічному розташуванню її часто відвідують туристи з міжнародних антарктичних морських круїзів. У березні 2011 році на станції зведено каплицю святого рівноапостольного князя Володимира, яка є найпівденнішою культовою спорудою у світі.

    🇺🇦❄️6 лютого 1996 року відбулась передача британської антарктичної станції «Фарадей» Україні. Над станцією було піднято український прапор та присвоєно нове ім’я – «Академік Вернадський». Відтоді Національний антарктичний науковий центр щороку відправляє на станцію наукові експедиції. Варто зауважити, що українські вчені завжди брали активну участь у науково-дослідницькій праці з вивчення Південного полюса Землі. Але після розвалу союзу росія оголосила себе правонаступницею володіння антарктичними станціями колишнього срср і категорично відмовила Україні в передачі навіть однієї з них. Повернення України в Антарктиду не було легким. Упродовж тривалого часу науковці наголошували на необхідності відновлення та продовження діяльності в Антарктиці – до державних органів України надсилалися листи, вчені виступали з заявами і зверненнями. Зрештою в липні 1992 року тодішній Президент України Леонід Кравчук видав указ про участь України у дослідженнях Антарктики, парламент схвалив документи про приєднання України до Антарктичного договору, а 26 жовтня 1993 року було утворено Центр антарктичних досліджень. У листопаді 1993 року Велика Британія поширила серед посольств інформацію про бажання передати свою станцію Фарадей на острові Галіндез Аргентинського архіпелагу одній із «неантарктичних» держав. Україна досить швидко зорієнтувалася в ситуації й не упустила шансу повернення в Антарктиду. Надзвичайно багато зусиль для того, щоб Україна отримала власну антарктичну базу, доклав тодішній посол України у Великій Британії вчений-біохімік Сергій Комісаренко. Гроші під проект «Україна повертається в Антарктиду» виділив соросівський фонд «Відродження». Вже в листопаді 1995 і лютому 1996 на станцію Фарадей прибули дві групи українських зимівників, і команда з 12 осіб почала роботу. 6 лютого 1996 року відбулась офіційна передача станції Україні. Передали станцію на конкретних умовах – десять років українські дослідники надавали британцям всю інформацію, яку ті самі раніше отримували зі станції. На сьогодні станція працює цілий рік і є метеорологічною та географічною обсерваторією. Головне її призначення – проведення наукових досліджень. Українські полярники проводять дослідження з біології, метеорології, океанографії, вивчають вплив холоду на організм людини, зміни магнітного поля Землі, іоносферу та космос. Окрім того, за цей час на «Вернадському» відкрили кілька нових видів тварин і рослин. Українська антарктична станція, крім суто наукової, виконує ще й представницькі функції, адже завдяки географічному розташуванню її часто відвідують туристи з міжнародних антарктичних морських круїзів. У березні 2011 році на станції зведено каплицю святого рівноапостольного князя Володимира, яка є найпівденнішою культовою спорудою у світі.
    2
    433переглядів
  • 2
    686переглядів