#технології
В ComfyUI додали суперстабилизатор видео, який справляється навіть із найжорсткішою тряскою камери.
Три режими на вибір:
• Класичний — відстежує точки й вирівнює кадри;
• Просунутий — аналізує рух пікселів і робить відео максимально плавним;
• Домалювання фону через ШІ — обводимо краї кадру, а Wan2.1 VACE робить все за вас.

Тряску відміняємо за цим посиланням: https://github.com/nomadoor/ComfyUI-Video-Stabilizer

#виставки
У Хмельницькому обласному художньому музеї триває виставка картин ветерана ЗСУ Володимира Симанишина з Тернополя. Він втратив на війні кисті обох рук та почав малювати.

До поранення ветеран цим не займався. Малювання дало йому змогу висловити біль та віднайти шлях відновлення.
https://www.youtube.com/watch?v=zMev8jPRIcY&t=1s

#дати
Сьогодні, 30 жовтня, ми відзначаємо 200 років від дня народження видатного українського художника і педагога — Дмитра Івановича Безперчого (1825–1913). 🎨
🌟 Майстер, що зростив геніїв
Дмитро Безперчий — це постать, яка поєднує в собі блискучий талант живописця і жертовну відданість педагогічній справі. Народившись у сім'ї кріпаків, він завдяки таланту та щасливому випадку отримав волю і зміг навчатися в Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі.
Його наставником став сам Карл Брюллов, учень якого Безперчий вважався одним із найобдарованіших. У стінах Академії він отримав звання «вільного художника» історичного та портретного живопису. Тут він міг зустрічатися і з Тарасом Шевченком, який також навчався у Брюллова.
🖼️ Художник ілюстрацій та побутових сцен
Творчий доробок Безперчого охоплює академічно досконалі портрети, пейзажі, релігійний живопис, але особливе місце займають ілюстрації та жанрові сценки. Він був одним із перших українських митців, хто звернувся до зображення сільського життя. Його роботи, як-от «Сватання на Гончарівці» (за п'єсою Квітки-Основ'яненка), стали важливим внеском у розвиток національного мистецтва. Варто зазначити, що він був першим ілюстратором повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба». Згодом він багато працював аквареллю, віддаючи перевагу її світлим і прозорим тонам.
👨‍🏫 Наставник на п'ятдесят років
Проте сам Дмитро Іванович найбільше цінував не свої картини, а свою педагогічну місію. Повернувшись до України, він майже 50 років присвятив викладанню малювання — спочатку в Ніжинському ліцеї, а потім, з 1850 року, у середніх школах Харкова.
Його заслуга перед українським та світовим мистецтвом неоціненна, адже саме він розгледів і допоміг сформувати основи для подальшого розвитку цілої плеяди видатних художників, серед яких:
* Сергій Васильківський
* Генріх Семирадський
* Петро Левченко
* Михайло Ткаченко
Як згадував Генріх Семирадський, принципи, які йому дав Дмитро Безперчий, «робили можливим одночасно розвиток уяви й техніки, і вимагали паралельної вправи в рисункові, в малюванні та в композиції».
Дмитро Безперчий прожив довге життя, віддане мистецтву і наставництву. Його творчість та педагогічна спадщина є нагадуванням про те, як важливий внесок може зробити одна людина у розвиток багатьох талантів.

Наш мозок — це як оркестр, у якому кожен інструмент має свою партію. Ліва півкуля любить порядок, логіку, слова й цифри. Права — творча, емоційна, мислить образами та інтуїтивно відчуває світ. І щоб «музика» нашого мислення звучала гармонійно, між ними має бути міцний зв’язок — міжпівкульна взаємодія.

🔗 Що об’єднує півкулі?

Їх поєднує «мозолисте тіло» — головний міст, яким постійно рухаються мільйони сигналів. Саме завдяки йому ми можемо одночасно мислити логічно і творчо, говорити й уявляти, аналізувати і відчувати.

Цей «міст» активно формується у дитинстві — приблизно до 7–8 років. Якщо в цей період розвиток іде повільно - дитині може бути складно навчатися, контролювати емоції чи координувати рухи.

👩‍🏫 Ліва півкуля — наш логік і аналітик:
• відповідає за мову, письмо, читання;
• мислить послідовно, крок за кроком;
• запам’ятовує факти й правила;
• керує правою стороною тіла.

🎨 Права півкуля — наш творець і мрійник:
• відповідає за уяву, творчість, музику й інтуїцію;
• допомагає відчувати емоції, розуміти міміку та інтонацію;
• орієнтується у просторі, розпізнає метафори й гумор;
• керує лівою стороною тіла.

🚩 Як зрозуміти, що зв’язок між півкулями слабкий:

• дитина незграбна, має труднощі з координацією;
• після 6–7 років продовжує писати «дзеркально»;
• важко запам’ятовує послідовності або має труднощі при переказі тексту;
• говорить невиразно, ковтає слова;
• емоційно нестабільна: різкі зміни настрою, спалахи гніву чи сльози через дрібниці. 😥

✨ Що допомагає налагодити “дружбу” між півкулями:

рухливі ігри, танці, малювання, музика, вправи на координацію, логічні завдання, творчі ігри.

Бо гармонійна робота мозку — це ключ до розвитку мислення, емоцій і впевненості дитини 💛

#нейропсихологія #розвитокмозку #діти #розвитокдітей #міжпівкульнавзаємодія #виховання #психологдлябатьків #навчаннязрадістю #раннійрозвиток #раннійрозвитокдитини

Міжнародний день дій на захист клімату
Починаючи з 2009 року увесь прогресивний світ відзначає Міжнародний день дій на захист клімату (International Day of Climate Action).

Міжнародний день боротьби зі зміною клімату вперше був організований 350.org 24 жовтня 2009 року. Основною метою було вплинути на делегатів Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (COP15), що відбулася у грудні 2009 року. Відтоді цей день став місцем згуртування кліматичних активістів по всьому світу.

Мета заснування події
Його метою є привернення уваги громадських організацій та політичних лідерів держав до проблем змін клімату, які відбуваються під впливом людської діяльності. Також засновники свята прагнуть донести ідею, що охорона довкілля є обов’язком кожної людини, незалежно від її фінансового стану, статусу, віку, національності та інших ознак.

Зі збільшенням частоти екстремальних погодних явищ і повідомлень про стихійні лиха стає очевидним, що зміна клімату прискорюється з тривожною швидкістю. Ця нагальна потреба спонукала людей по всьому світу вийти на вулиці, породивши потужний глобальний кліматичний рух. День кліматичних дій є проявом цього руху, що підкреслює роль молоді, яка глибоко стурбована зміною клімату та глобальною несправедливістю.

Заходи до Міжнародного дня дій на захист клімату, зазвичай, передбачають:

посадку дерев
малювання плакатів
проведення міжнародних онлайн-семінарів
кампанії зі збору сміття
будівництво будиночків для комах
дискусії та воркшопи
громадські акції та поширення інформації через соціальні мережі, використовуючи хештег #climateactionday
велосипедні маніфестації на підтримку дружнього до клімату дорожнього руху та багато іншого.

#цікаве
🔨 Малювання за допомогою молотка

День художника України
Щорічно у другу неділю жовтня митці України святкують День художника.

Історія започаткування Дня художника України
Свято було затверджено Указом Президента в 1998 році. Ініціатором святкування стала Спілка художників України. Метою є підтримка представників мистецтва та нагадування про його роль у культурному розвитку людини.

Хто такий художник?
Художник – творчий фахівець, що працює у різних галузях образотворчого мистецтва. Це може бути не лише малювання картин, але й фотозйомка, скульптура, графіка, стріт-арт, кіно, декоративно-ужиткове мистецтво тощо.


Фахівці впевнені, що без споглядання художньої творчості неможливо виховати повноцінно розвиту особистість. Тому прямим обов’язком художника є донесення свого бачення краси, правдиве відтворення історичних подій, розвиток почуття прекрасного в людях і спонукання до думок над суттю буття.

Найвідоміші українські художники
Класика ХІХ — поч. ХХ ст.
Тарас Шевченко (1814–1861) — живописець і графік, майстер психологічного портрета й історичних сцен. «Катерина», офорти з «Живописної України».
Іван Айвазовський (1817–1900) — народжений у Криму мариніст світової слави. «Дев’ятий вал», «Чорне море».
Архип Куїнджі (1842–1910) — новатор світла й повітряної перспективи. «Місячна ніч на Дніпрі», «Березовий гай».
Сергій Васильківський (1854–1917) — поет степового пейзажу. «Козацький двір», «Український пейзаж».
Микола Пимоненко (1862–1912) — реаліст побутового жанру. «Святочне ворожіння», «Проводи рекрутів».
Олександр Мурашко (1875–1919) — яскравий колорист, з’єднав реалізм та модерн. «Дівчина в червоному капелюсі», «Карусель».
Олекса Новаківський (1872–1935) — львівський експресивний колорист. «Святий Юр», портрети.
Микола Самокиш (1860–1944) — баталіст і майстер анімалістики. Кінно-батальні сцени, ілюстрації до класики.
Український авангард
Казимир Малевич (1879–1935) — засновник супрематизму. «Чорний квадрат», «Біле на білому».
Олександра Екстер (1882–1949) — авангард, сценографія, кубофутуризм. Ескізи костюмів і декорацій.
Олександр Богомазов (1880–1930) — «київський сезаніст», теоретик і практик авангарду. «Пилярі», «Лісопилка».
Соня Делоне (Гончар) (1885–1979) — орфізм, дизайн і мода. Серії «Симультанності».
Давид Бурлюк (1882–1967) — «батько російського футуризму» з українським корінням. Футуристичні полотна, маніфести.
Георгій Нарбут (1886–1920) — графік і шрифтовик, творець стилю УНР. «Українська абетка», банкноти та герби УНР.
Федір та Василь Кричевські — живопис і дизайн. Василь — автор проєкту державного герба УНР, Федір — портрет і історичний жанр.
Народне мистецтво та неонаїв
Катерина Білокур (1900–1961) — квіткові композиції з ювелірною деталізацією. «Квіти за тином», «Півонії».
Марія Примаченко (1909–1997) — наїв, фантастичні «звірі» та казкові сюжети. «Звіриний світ» (численні варіації).
Ганна Собачко-Шостак (1883–1965) — декоративні розписи, витинанки, «квіткові» композиції.
ХХ століття (модернізм, соцреалізм і поза ним)
Тетяна Яблонська (1917–2005) — гуманістичний реалізм, пізній ліричний модерн. «Хліб», «Вечір. Стара Флоренція».
Віктор Зарецький (1925–1990) — декоративно-орнаментальні образи, вплив сецесії. «Світлана», жіночі портрети.
Микола Глущенко (1901–1977) — експресивний пейзажист, колорист. Карпати, міські краєвиди.
Ала Горська (1929–1970) — монументалістка й шістдесятниця, громадянська сміливість. Мозаїки, вітражі.
Сучасне українське мистецтво
Іван Марчук (нар. 1936) — автор техніки «пльонтанізм», один із найвідоміших сучасників. Серії «Голос моєї душі», пейзажі.
Анатолій Криволап (нар. 1946) — неоекспресіоніст, великі кольорові поля. Серія «Кінь. Вечір».
Олександр Ройтбурд (1961–2021) — постмодерн, іронія й міфології сучасності. «П’єта», інтерпретації класики.
Владислав Шерешевський (нар. 1964) — гротеск і соціальні алюзії.
Влада Ралко (нар. 1969) — гостра графіка і живопис про тіло, війну, повсякдення.
Нікіта Кадан (нар. 1982) — концептуаліст, робота з пам’яттю й простором.
Роман Минов (нар. 1983) — живопис і медіа, дослідження ідентичності.
Микита Шалений (нар. 1982) — мультимедіа, відеоарт і архівні наративи.

Митці України...🇺🇦 Вечірній натюрморт від Миколи Барсамова (1892-1976).🎨🎨

Про художника: заслужений діяч мистецтв України, почесний громадянин Феодосії Микола Степанович Барсамов народився в Тифлісі у вірменській родині. У 1918–1919 роках в Ізюмі, де працював викладачем малювання, виступив організатором картинної галереї. Від 1923 року мешкав у Феодосії. Майже сорок років був директором Феодосійської картинної галереї, і ще 15 років її науковим консультантом. Був вчителем багатьох знаних кримських художників.🎨
Микола Барсамов був вправним портретистом і пейзажистом, але натюрморт завжди був його улюбленим жанром.

#Украдені_в_України

ТОЙ, ЩО ЗАПРОВАДИВ МОДУ НА КОЗАЦЬКУ ТЕМАТИКУ

95 років пройшло відтоді, як помер художник Ілля Рєпін.

29 вересня 1930 р. Ілля Рєпін помер у своїй садибі «Пенати», яка після розпаду російської імперії опинилася на території Фінляндії у м. Куоккала.

Народився Ілля Юхимович 5 серпня 1844 р. у Чугуєві на Харківщині. Його батько, Юхим Васильович, військовий поселенець із козацького роду Ріпа, відслуживши 27 років у війську, вів торгівлю кіньми.

У родині помітили пристрасть хлопчика до малювання й віддали його в корпус топографів. Згодом Ілля пішов учитися іконопису. У 1864 р. Ілля Репін вступив до академії і став одним із кращих студентів. Слава прийшла до нього з картиною «Бурлаки на Волзі», яку придбав князь Володимир Олексійович.

Саме Ілля Репін запровадив моду на запорозьку тематику. Так з'явилися «Запорозький полковник», «Запорожець», «Іван Сірко», «Козак у степу» і, нарешті, «Запорожці», які на полотні писали листа турецькому султану.

Ілля Юхимович не раз звертався і до Шевчен ківської тематики: «Портрет Т. Шевченка» (Музей Шевченка в Києві), листівка «Прометей» за мотивами творів Тараса Григоровича, він також створив 4 ескізи до проєкту пам'ятника Шевченкові.

(Закінчення 30 вересня)

З відривного календаря "Український народний календар" за 29 вересня.
-----------

#Украдені_в_України

ТОЙ, ЩО ЗАПРОВАДИВ МОДУ НА КОЗАЦЬКУ ТЕМАТИКУ

(Закінчення. Початок 29 вересня)

Дружив Репін з багатьма українцями: з Марком Кропивницьким, Миколою Мурашком, Андріаном Праховим, Дмитром Яворницьким, із Миколою Ґе.

У Іллі Юхимовича навчалися українські художники Ф. Красицький (онук Т. Шевченка), Олександр Мурашко (небіж М. Мурашка), Микола Пимоненко і Семен Прохоров, Ігор Грабар, Никанор Онацький, Іван Макушенко, С. Прохоров, І. Шульга, Ф. Чуприненко.

У 1915 р. Рєпін відвідав Чугуїв, захоплений грандіозним проєктом - створити в рідному місті вільні художні майстерні. Допомагав Спілці образотворчих мистецтв ім. В. Верещагіна в м. Миколаєві, був поважним членом Київської літературно-артистичної спілки, Київської спілки старовини й мистецтва.

В останні дні свого життя Ілля Репін працював над полотнами «Зустріч гетьмана» та «Козак-бандурист із хлопчиком-джурою».

Під час нинішньої російсько-української війни садиба Рєпіних у Чугуєві серйозних пошкоджень не зазнала, на відміну від Харківського худож нього музею, де одна з гордостей - Ілля Репін, якого росія весь час намагається привласнити. Тут знаходиться й один із двох оригіналів картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Але для росіян нічого святого немає.

З відривного календаря "Український народний календар" за 30 вересня.
-----------

#Украдені_в_України

ТОЙ, ЩО ЗАПРОВАДИВ МОДУ НА КОЗАЦЬКУ ТЕМАТИКУ

95 років пройшло відтоді, як помер художник Ілля Рєпін.

29 вересня 1930 р. Ілля Рєпін помер у своїй садибі «Пенати», яка після розпаду російської імперії опинилася на території Фінляндії у м. Куоккала.

Народився Ілля Юхимович 5 серпня 1844 р. у Чугуєві на Харківщині. Його батько, Юхим Васильович, військовий поселенець із козацького роду Ріпа, відслуживши 27 років у війську, вів торгівлю кіньми.

У родині помітили пристрасть хлопчика до малювання й віддали його в корпус топографів. Згодом Ілля пішов учитися іконопису. У 1864 р. Ілля Репін вступив до академії і став одним із кращих студентів. Слава прийшла до нього з картиною «Бурлаки на Волзі», яку придбав князь Володимир Олексійович.

Саме Ілля Репін запровадив моду на запорозьку тематику. Так з'явилися «Запорозький полковник», «Запорожець», «Іван Сірко», «Козак у степу» і, нарешті, «Запорожці», які на полотні писали листа турецькому султану.

Ілля Юхимович не раз звертався і до Шевчен ківської тематики: «Портрет Т. Шевченка» (Музей Шевченка в Києві), листівка «Прометей» за мотивами творів Тараса Григоровича, він також створив 4 ескізи до проєкту пам'ятника Шевченкові.

(Закінчення 30 вересня)

З відривного календаря "Український народний календар" за 29 вересня.
-----------

#Украдені_в_України

ТОЙ, ЩО ЗАПРОВАДИВ МОДУ НА КОЗАЦЬКУ ТЕМАТИКУ

(Закінчення. Початок 29 вересня)

Дружив Репін з багатьма українцями: з Марком Кропивницьким, Миколою Мурашком, Андріаном Праховим, Дмитром Яворницьким, із Миколою Ґе.

У Іллі Юхимовича навчалися українські художники Ф. Красицький (онук Т. Шевченка), Олександр Мурашко (небіж М. Мурашка), Микола Пимоненко і Семен Прохоров, Ігор Грабар, Никанор Онацький, Іван Макушенко, С. Прохоров, І. Шульга, Ф. Чуприненко.

У 1915 р. Рєпін відвідав Чугуїв, захоплений грандіозним проєктом - створити в рідному місті вільні художні майстерні. Допомагав Спілці образотворчих мистецтв ім. В. Верещагіна в м. Миколаєві, був поважним членом Київської літературно-артистичної спілки, Київської спілки старовини й мистецтва.

В останні дні свого життя Ілля Репін працював над полотнами «Зустріч гетьмана» та «Козак-бандурист із хлопчиком-джурою».

Під час нинішньої російсько-української війни садиба Рєпіних у Чугуєві серйозних пошкоджень не зазнала, на відміну від Харківського худож нього музею, де одна з гордостей - Ілля Репін, якого росія весь час намагається привласнити. Тут знаходиться й один із двох оригіналів картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Але для росіян нічого святого немає.

З відривного календаря "Український народний календар" за 30 вересня.
-----------