• Сьогодні, 18 квітня, відзначає свій день народження Заслужений тренер України з боксу Катаєв Сергій Юрійович.
    Броварська міська федерація боксу, президент БМФБ Сергій Ілюхін та вся боксерська спільнота вітає Сергія Юрійовича з днем народження та щиро бажає міцного здоров`я, добробуту, наснаги в роботі та сили духу для виховання нових чемпіонів українського спорту! Нехай оптимізм та вдача супроводжують усі Ваші починання, а кожний день дарує нові перемоги!
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    Сьогодні, 18 квітня, відзначає свій день народження Заслужений тренер України з боксу Катаєв Сергій Юрійович. Броварська міська федерація боксу, президент БМФБ Сергій Ілюхін та вся боксерська спільнота вітає Сергія Юрійовича з днем народження та щиро бажає міцного здоров`я, добробуту, наснаги в роботі та сили духу для виховання нових чемпіонів українського спорту! Нехай оптимізм та вдача супроводжують усі Ваші починання, а кожний день дарує нові перемоги! ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    262views
  • ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ СТУДЕНТСЬКОГО БОКСУ
    Збірна України з 16 видів спорту вирушає підкорювати Всесвітню учнівську Гімназіаду! 🌍
    Сьогодні на олімпійській базі «Конча-Заспа» відбулася урочиста церемонія проводів збірної команди України на Всесвітні учнівські спортивні ігри — Гімназіаду ISF U15.
    Захід пройшов у теплій та натхненній атмосфері. Юних спортсменів прийшли підтримати почесні гості:
    • Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний
    • Заступник міністра Сергій Тимофєєв
    • Директор Центру фізичного виховання і спорту учнів та студентів Вадим Стеценко
    А також — видатні українські спортсмени, призери Олімпійських ігор:
    • Парвіз Насібов
    • Ірина Коляденко
    • Ірина Геращенко
    Усі вони щиро побажали нашій команді нових звершень, незабутніх вражень і гучних перемог, які прославлять Україну на міжнародній арені!
    🥊Збірна команда з боксу представлена потужним складом:
    18 дівчат, 49 хлопці та 15 представників тренерського штабу, судді. Це гідне та яскраве представництво українського боксу на Гімназіаді!
    Всеукраїнська федерація студентського боксу щиро бажає всім українським спортсменам віри в себе, впевненості, гідних суперників і найвищих результатів!
    Вперед, Україно! До перемоги! 🇺🇦
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ СТУДЕНТСЬКОГО БОКСУ Збірна України з 16 видів спорту вирушає підкорювати Всесвітню учнівську Гімназіаду! 🌍 Сьогодні на олімпійській базі «Конча-Заспа» відбулася урочиста церемонія проводів збірної команди України на Всесвітні учнівські спортивні ігри — Гімназіаду ISF U15. Захід пройшов у теплій та натхненній атмосфері. Юних спортсменів прийшли підтримати почесні гості: • Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний • Заступник міністра Сергій Тимофєєв • Директор Центру фізичного виховання і спорту учнів та студентів Вадим Стеценко А також — видатні українські спортсмени, призери Олімпійських ігор: • Парвіз Насібов • Ірина Коляденко • Ірина Геращенко Усі вони щиро побажали нашій команді нових звершень, незабутніх вражень і гучних перемог, які прославлять Україну на міжнародній арені! 🥊Збірна команда з боксу представлена потужним складом: 18 дівчат, 49 хлопці та 15 представників тренерського штабу, судді. Це гідне та яскраве представництво українського боксу на Гімназіаді! Всеукраїнська федерація студентського боксу щиро бажає всім українським спортсменам віри в себе, впевненості, гідних суперників і найвищих результатів! Вперед, Україно! До перемоги! 🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    Like
    1
    215views
  • 12 квітня 1912 року розпочала діяльність українська скаутська організація “Пласт”. Цього дня 113 років тому перші пластуни прийняли присягу у Львові, що стало початком організованого скаутського руху в Україні. Його ключовими цінностями є патріотизм і всебічний розвиток дітей і молоді.

    Український скаутинг виник як аналог англійського. Організацію “Пласт”, що була і є уособленням вітчизняного скаутського руху, заснували педагоги Олександр Тисовський, Іван Чмола та Петро Франко. Вони почали формувати скаутські осередки з гуртків при Академічній гімназії у Львові. Галичина на той час перебувала під владою Австро-Угорщини. Імперська влада досить сприятливо ставилася до розвитку “Пласту” і скаутингу загалом, адже це був приклад здорового виховання молодого покоління.

    Скаутська організація “Пласт” відіграла значну роль в розвитку українського національного визвольного руху. Чимало перших “пластунів” в роки Першої світової війни зголосилися стати до лав Січових Стрільців. Загалом, в УСС більшість воїнів до військової служби були членами молодіжних організацій (“Пласт”, “Січ”, “Сокіл”).

    У міжвоєнний період організація була осередком виховання патріотичної молоді, яка пізніше стала ядром армії УНР, а також складала ряди ОУН та УПА. Національно-християнська спрямованість українського скаутського руху унеможливила його існування в радянському союзі, до того ж комуністи створили свій аналог дитячо-юнацьких організацій, які слугували пропагандистським цілям. Саме тому “Пласт” пішов у підпілля та офіційно діяв лише у середовищі української еміграції.

    З 1950-х років починається формування закордонних осередків “Пласту” в Європі, Канаді, США та Латинській Америці серед емігрантів, частина яких покинула Україні після Другої світової війни. У 1954 році засновано Конференцію Українських Пластових Організацій, метою якої була координація та об’єднання в єдиний провід всіх пластових осередків.

    В роки Перебудови і ослаблення совєцької тоталітарної системи на західноукраїнських землях починають відроджуватися чи перезасновуються скаутські осередки. У 1990 році пластові групи молоді вже існували у Львові, Дрогобичі, Луцьку, Києві та навіть Донецьку. Швидкому відновленню організації сприяли українці, що проживали за кордоном і допомагали розвивати скаутський рух.

    Скаути від самого початку існування руху були носіями здорових цінностей, громадою, що формувала відповідальних і розвинених людей з християнськими цінностями. “Пласт” – це чудова організація, що сприяє фізичному і духовному вихованню молодих людей, де вони можуть отримати необхідні для життя знання і навички, а також знайти багато друзів.
    12 квітня 1912 року розпочала діяльність українська скаутська організація “Пласт”. Цього дня 113 років тому перші пластуни прийняли присягу у Львові, що стало початком організованого скаутського руху в Україні. Його ключовими цінностями є патріотизм і всебічний розвиток дітей і молоді. Український скаутинг виник як аналог англійського. Організацію “Пласт”, що була і є уособленням вітчизняного скаутського руху, заснували педагоги Олександр Тисовський, Іван Чмола та Петро Франко. Вони почали формувати скаутські осередки з гуртків при Академічній гімназії у Львові. Галичина на той час перебувала під владою Австро-Угорщини. Імперська влада досить сприятливо ставилася до розвитку “Пласту” і скаутингу загалом, адже це був приклад здорового виховання молодого покоління. Скаутська організація “Пласт” відіграла значну роль в розвитку українського національного визвольного руху. Чимало перших “пластунів” в роки Першої світової війни зголосилися стати до лав Січових Стрільців. Загалом, в УСС більшість воїнів до військової служби були членами молодіжних організацій (“Пласт”, “Січ”, “Сокіл”). У міжвоєнний період організація була осередком виховання патріотичної молоді, яка пізніше стала ядром армії УНР, а також складала ряди ОУН та УПА. Національно-християнська спрямованість українського скаутського руху унеможливила його існування в радянському союзі, до того ж комуністи створили свій аналог дитячо-юнацьких організацій, які слугували пропагандистським цілям. Саме тому “Пласт” пішов у підпілля та офіційно діяв лише у середовищі української еміграції. З 1950-х років починається формування закордонних осередків “Пласту” в Європі, Канаді, США та Латинській Америці серед емігрантів, частина яких покинула Україні після Другої світової війни. У 1954 році засновано Конференцію Українських Пластових Організацій, метою якої була координація та об’єднання в єдиний провід всіх пластових осередків. В роки Перебудови і ослаблення совєцької тоталітарної системи на західноукраїнських землях починають відроджуватися чи перезасновуються скаутські осередки. У 1990 році пластові групи молоді вже існували у Львові, Дрогобичі, Луцьку, Києві та навіть Донецьку. Швидкому відновленню організації сприяли українці, що проживали за кордоном і допомагали розвивати скаутський рух. Скаути від самого початку існування руху були носіями здорових цінностей, громадою, що формувала відповідальних і розвинених людей з християнськими цінностями. “Пласт” – це чудова організація, що сприяє фізичному і духовному вихованню молодих людей, де вони можуть отримати необхідні для життя знання і навички, а також знайти багато друзів.
    Like
    1
    245views
  • Сьогодні свій День народження відзначає головний спеціаліст Київського обласного відділення комітету фізичного виховання та спорту МОН, вчитель фізичної культури Броварського ліцею №3, майстер спорту з підводного плавання, вчитель вищої категорії Андрій Артемчук.
    Броварський спорт вітає його зі святом і зичить міцного здоров'я, сімейного щастя і благополуччя та всього самого найкращого!
    Сьогодні свій День народження відзначає головний спеціаліст Київського обласного відділення комітету фізичного виховання та спорту МОН, вчитель фізичної культури Броварського ліцею №3, майстер спорту з підводного плавання, вчитель вищої категорії Андрій Артемчук. Броварський спорт вітає його зі святом і зичить міцного здоров'я, сімейного щастя і благополуччя та всього самого найкращого!
    142views 1 Shares
  • Кохання, зрада, вірність.

    Вірність це не про виховання, принципи і навіть не про повагу. Це почуття має бути у серці.
    Єдиний гарант вірності - це відсутність бажання торкатися інших, тому що всі вони - не ті, просто сіра маса чужих тіл.

    Тому що, торкаючись тіла коханої людини, ти наче торкаєшся її душі і тобі важливо, щоб ця душа була спокійна і щаслива. І ти не хочеш і не можеш її зрадити.

    Є інші думки?
    Кохання, зрада, вірність. Вірність це не про виховання, принципи і навіть не про повагу. Це почуття має бути у серці. Єдиний гарант вірності - це відсутність бажання торкатися інших, тому що всі вони - не ті, просто сіра маса чужих тіл. Тому що, торкаючись тіла коханої людини, ти наче торкаєшся її душі і тобі важливо, щоб ця душа була спокійна і щаслива. І ти не хочеш і не можеш її зрадити. Є інші думки?
    223views 17Plays
  • ВИХОВАННЯ МАЙБУТНЬОГО ЧЕМПІОНА
    ВИХОВАННЯ МАЙБУТНЬОГО ЧЕМПІОНА
    Like
    1
    113views 11Plays
  • 27 березня 1911 року народився Михайло Сорока – один з лідерів Кенгірського повстання, член Крайової екзекутиви ОУН, багаторічний політв’язень совєцьких концтаборів, один із організаторів руху опору політичних в’язнів ГУЛАГу.

    Народився в с. Великі Гнилиці Підволочиського повіту на Тернопільщині. Навчався в Тернопільській ґімназії, де став членом «Пласту», а згодом – ОУН. Від 1927 року навчався в українській ґімназії у Ржевниці (Чехословаччина), а згодом на факультеті архітектури Празької політехніки, де здобув освіту інженера-архітектора.

    Після хвилі арештів найактивніших оунівців у 1934-му стає провідником Крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях. Його направляють у Західну України для підготовки нових кадрів.

    1937 року польська влада за підозрою в причетності до ОУН затримала і засудила Михайла Сороку на 5 років. Ув’язнення відбував у Березі Картузькій, Ґродно, Станиславові. У Станиславській тюрмі Сорока познайомився з Катериною Зарицькою, яка відбувала покарання за участь у вбивстві польського міністра Броніслава Пєрацького.

    Вийшовши на волю, у січні 1940-го вступив на математичний факультет Львівської політехніки, увійшов до Крайового проводу ОУН. Одружився з Катериною Зарицькою.

    Та їхнє сімейне щастя тривало лише чотири місяці. Уже в березні 1940-го їх обох заарештували радянські спецслужби за причетність до ОУН. Катерина Зарицька у вересні 1941 року в тюрмі народила сина Богдана, якого у 8 місяців передала на виховання своїм батькам. Михайло Сорока був засуджений на 8 років концтаборів ГУЛАГу.

    У 1947 році. на Воркуті Сорока створив підпільну організацію «ОУН-Північ», яка боролася за права політичних в’язнів. 💬«…Ми були переконані, що ніхто не йшов і не прийде на наші землі, щоб дарувати волю і щастя народові. Усі переслідували свої інтереси. Отже, перед нами виникло питання, як забезпечити і зберегти українців, щоб повернути на українську територію, від знищення на випадок конфлікту. Так виникла організація, яка повинна була подбати про реалізацію життєвих потреб», – писав Михайло Сорока у листі на волю. Поява такої організації стала однією з причин утворення у 1948 році таборів особливого режиму й відокремлення політичних в’язнів від кримінальних.

    У 1948 році, після закінчення терміну ув’язнення Михайло Сорока приїхав до Львова, але через два місяці за завданням ОУН повернувся на Воркуту, влаштувався вільнонайманим топоґрафом і продовжував організовувати підпільну боротьбу в концтаборах. 1949 року Сорока повернувся до Львова, щоб там залишитися. Відновив зв’язок із Головнокомандувачем УПА Романом Шухевичем.

    Того ж року Сороку знову заарештували совєцькі спецслужби й без суду та слідства відправили на заслання в Красноярський край. У 1952 році в Сиктивкарі Сороку засудили за створення організації «ОУН-Північ» до смертної кари, яку згодом замінили на 25 років ув’язнення.

    Один із керівників Кенгірського повстання (1954), автор гімну повсталих «У гарячих степах Казахстану».

    На початку 1960-х працівники кґб привозили його в Київ, Львів, Тернопіль, аби показати «щасливе життя радянської України», влаштували побачення з сином та родичами, однак своїх поглядів так і не змінив. Був переведений до Мордовії, де керував культурним життям політв'язнів (проводив вечори пам’яті Тараса Шевченка, Лесі України тощо), підтримував інших в’язнів.

    З початку 1960-х років Михайло Сорока відбував ув’язнення в мордовських концтаборах.

    🕯Помер від інфаркту під час прогулянки 16 червня 1971-го у таборі № 17 в Мордовії. 21 вересня 1991 року відбулося урочисте перепоховання праху Михайла Сороки з Мордовії в Україну, до Львова, на Личаківський цвинтар.

    27 березня 1911 року народився Михайло Сорока – один з лідерів Кенгірського повстання, член Крайової екзекутиви ОУН, багаторічний політв’язень совєцьких концтаборів, один із організаторів руху опору політичних в’язнів ГУЛАГу. Народився в с. Великі Гнилиці Підволочиського повіту на Тернопільщині. Навчався в Тернопільській ґімназії, де став членом «Пласту», а згодом – ОУН. Від 1927 року навчався в українській ґімназії у Ржевниці (Чехословаччина), а згодом на факультеті архітектури Празької політехніки, де здобув освіту інженера-архітектора. Після хвилі арештів найактивніших оунівців у 1934-му стає провідником Крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях. Його направляють у Західну України для підготовки нових кадрів. 1937 року польська влада за підозрою в причетності до ОУН затримала і засудила Михайла Сороку на 5 років. Ув’язнення відбував у Березі Картузькій, Ґродно, Станиславові. У Станиславській тюрмі Сорока познайомився з Катериною Зарицькою, яка відбувала покарання за участь у вбивстві польського міністра Броніслава Пєрацького. Вийшовши на волю, у січні 1940-го вступив на математичний факультет Львівської політехніки, увійшов до Крайового проводу ОУН. Одружився з Катериною Зарицькою. Та їхнє сімейне щастя тривало лише чотири місяці. Уже в березні 1940-го їх обох заарештували радянські спецслужби за причетність до ОУН. Катерина Зарицька у вересні 1941 року в тюрмі народила сина Богдана, якого у 8 місяців передала на виховання своїм батькам. Михайло Сорока був засуджений на 8 років концтаборів ГУЛАГу. У 1947 році. на Воркуті Сорока створив підпільну організацію «ОУН-Північ», яка боролася за права політичних в’язнів. 💬«…Ми були переконані, що ніхто не йшов і не прийде на наші землі, щоб дарувати волю і щастя народові. Усі переслідували свої інтереси. Отже, перед нами виникло питання, як забезпечити і зберегти українців, щоб повернути на українську територію, від знищення на випадок конфлікту. Так виникла організація, яка повинна була подбати про реалізацію життєвих потреб», – писав Михайло Сорока у листі на волю. Поява такої організації стала однією з причин утворення у 1948 році таборів особливого режиму й відокремлення політичних в’язнів від кримінальних. У 1948 році, після закінчення терміну ув’язнення Михайло Сорока приїхав до Львова, але через два місяці за завданням ОУН повернувся на Воркуту, влаштувався вільнонайманим топоґрафом і продовжував організовувати підпільну боротьбу в концтаборах. 1949 року Сорока повернувся до Львова, щоб там залишитися. Відновив зв’язок із Головнокомандувачем УПА Романом Шухевичем. Того ж року Сороку знову заарештували совєцькі спецслужби й без суду та слідства відправили на заслання в Красноярський край. У 1952 році в Сиктивкарі Сороку засудили за створення організації «ОУН-Північ» до смертної кари, яку згодом замінили на 25 років ув’язнення. Один із керівників Кенгірського повстання (1954), автор гімну повсталих «У гарячих степах Казахстану». На початку 1960-х працівники кґб привозили його в Київ, Львів, Тернопіль, аби показати «щасливе життя радянської України», влаштували побачення з сином та родичами, однак своїх поглядів так і не змінив. Був переведений до Мордовії, де керував культурним життям політв'язнів (проводив вечори пам’яті Тараса Шевченка, Лесі України тощо), підтримував інших в’язнів. З початку 1960-х років Михайло Сорока відбував ув’язнення в мордовських концтаборах. 🕯Помер від інфаркту під час прогулянки 16 червня 1971-го у таборі № 17 в Мордовії. 21 вересня 1991 року відбулося урочисте перепоховання праху Михайла Сороки з Мордовії в Україну, до Львова, на Личаківський цвинтар.
    205views
  • Відділ фізичної культури та спорту Броварської міської ради з глибоким сумом повідомляє, що на 80 році пішов з життя відомий спортивний фахівець, Заслужений тренер України з плавання Леонід Олександрович Мангер, який присвятив своє життя Броварському спорту.
    Короткі біографічні відомості
    Закінчив Чернігівський педагогічний інститут. Від 1974 працював тренером, 1975/83 — старшим тренером ДЮСШ Броварського заводу порошкової металургії; 1983–2001 — викладач фізичного виховання, 2005/12 — вчитель зі спорту відділення плавання Броварсього вищого училища фізичної культури; 2001/05 роки — директор басейну «Купава»; водночас від 2004 — тренер-викладач Київської обласної школи вищої спортивної майстерності (обидва — Бровари). Серед вихованців — видатні спортсмени, учасники і переможці міжнародних змагань з плавання і параплавання.
    Поховання Леоніда Олександровича відбудеться 2 травня на його батьківщині, Чернігівщині.
    ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ!
    Відділ фізичної культури та спорту Броварської міської ради з глибоким сумом повідомляє, що на 80 році пішов з життя відомий спортивний фахівець, Заслужений тренер України з плавання Леонід Олександрович Мангер, який присвятив своє життя Броварському спорту. Короткі біографічні відомості Закінчив Чернігівський педагогічний інститут. Від 1974 працював тренером, 1975/83 — старшим тренером ДЮСШ Броварського заводу порошкової металургії; 1983–2001 — викладач фізичного виховання, 2005/12 — вчитель зі спорту відділення плавання Броварсього вищого училища фізичної культури; 2001/05 роки — директор басейну «Купава»; водночас від 2004 — тренер-викладач Київської обласної школи вищої спортивної майстерності (обидва — Бровари). Серед вихованців — видатні спортсмени, учасники і переможці міжнародних змагань з плавання і параплавання. Поховання Леоніда Олександровича відбудеться 2 травня на його батьківщині, Чернігівщині. ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ!
    13views 1 Shares
  • ‼️ War&Sanctions: ГУР МО України та Мінмолодь спорту публікують дані одинадцяти російських спортсменів-розпалювачів війни
     ✔️ ГУР МО України у співпраці з Міністерством молоді та спорту на порталі War&Sanctions у розділі “Чемпіони терору” опублікували дані одинадцяти російських спортсменів та кіберспортсменів.
     ❗️ Вони публічно підтримують війну проти України, проводять заходи на тимчасово окупованих територіях України, закликають до підтримки та особисто відвідують російських військових в Україні, і, при цьому, продовжують брати участь у міжнародних змаганнях та спортивних заходах.
     👥 Серед них:
     • фьодор чудінов – російський боксер, член ради чемпіонів федерації боксу рф, партії "єдіная росія" та мотоклубу "ночниє волкі". Організовує пропагандистські заходи на окупованих територіях, зокрема спрямовані на перевиховання українських дітей.
     • імам ганішов - борець, майстер спорту міжнародного класу. Особисто відвідував російських військових у тимчасово окупованій Запорізькій області, знімав фото- та відеоматеріали на підтримку війни.
     • павєл черпіта - капітан 2-го рангу вмф рф, професор академії військових наук рф. Тренер команди "чорноморського вищого військово-морського училища ім. нахімова" (окупований Севастополь) та збірної вмф рф на міжнародних регатах.
     • віталій рощін - російський кіберспортсмен, гравець у StarCraft ІІ, член команди 3D!Clan, публічно підтримав так звану “сво”, “демілітарізацію” та “денацифікацію” України.
    ✔️ Загалом у розділі "Чемпіони терору" зібрано інформацію про 148 російських спортсменів, кіберспортсменів та спортивних функціонерів, які підтримують кремлівську агресію проти України.
    ⛓️ Агенти впливу рф мають бути ізольовані від світової спортивної спільноти.
    👉 Раніше цього тижня ГУР МО України та Центр протидії дезінформації при РНБО оприлюднили дані щодо 11 російських пропагандистів, які поширюють кремлівські наративи та виправдовують війну проти України.
    ‼️ War&Sanctions: ГУР МО України та Мінмолодь спорту публікують дані одинадцяти російських спортсменів-розпалювачів війни  ✔️ ГУР МО України у співпраці з Міністерством молоді та спорту на порталі War&Sanctions у розділі “Чемпіони терору” опублікували дані одинадцяти російських спортсменів та кіберспортсменів.  ❗️ Вони публічно підтримують війну проти України, проводять заходи на тимчасово окупованих територіях України, закликають до підтримки та особисто відвідують російських військових в Україні, і, при цьому, продовжують брати участь у міжнародних змаганнях та спортивних заходах.  👥 Серед них:  • фьодор чудінов – російський боксер, член ради чемпіонів федерації боксу рф, партії "єдіная росія" та мотоклубу "ночниє волкі". Організовує пропагандистські заходи на окупованих територіях, зокрема спрямовані на перевиховання українських дітей.  • імам ганішов - борець, майстер спорту міжнародного класу. Особисто відвідував російських військових у тимчасово окупованій Запорізькій області, знімав фото- та відеоматеріали на підтримку війни.  • павєл черпіта - капітан 2-го рангу вмф рф, професор академії військових наук рф. Тренер команди "чорноморського вищого військово-морського училища ім. нахімова" (окупований Севастополь) та збірної вмф рф на міжнародних регатах.  • віталій рощін - російський кіберспортсмен, гравець у StarCraft ІІ, член команди 3D!Clan, публічно підтримав так звану “сво”, “демілітарізацію” та “денацифікацію” України. ✔️ Загалом у розділі "Чемпіони терору" зібрано інформацію про 148 російських спортсменів, кіберспортсменів та спортивних функціонерів, які підтримують кремлівську агресію проти України. ⛓️ Агенти впливу рф мають бути ізольовані від світової спортивної спільноти. 👉 Раніше цього тижня ГУР МО України та Центр протидії дезінформації при РНБО оприлюднили дані щодо 11 російських пропагандистів, які поширюють кремлівські наративи та виправдовують війну проти України.
    180views
  • Центр Публічної Дипломатії Університету митної справи та фінансів 03.04.2025
    Студенти відвідали першу лекцію з циклу зустрічей про японську культуру
    3 квітня відбулася перша лекція-знайомство з циклу зустрічей, присвячених японській культурі. Спікером виступив Дмитро Масько – керівник Товариства японської культури «Фудошінкан» (Дніпро), володар 4 дана Айкідо Айкікай та 1 дана джиу-джитсу АДДУ.
    Під час лекції Дмитро поділився своїм шляхом у бойових мистецтвах, враженнями від поїздок до Японії та розповів про деякі культурні особливості цієї країни. Окремо він зупинився на темі синтоїстських храмів, ритуалів поклоніння камі та значення традиційної зброї в єдиноборствах. Студенти дізналися про катану, боккен, нагінату, танто та їхнє місце в сучасних школах бойових мистецтв. Дмитро також окреслив тему традиційної освіти в Японії: принципи навчання, повагу до вчителя, суворий дисциплінарний підхід та особливу роль саморозвитку. Він наголосив, що японська система виховання формує відповідальних та наполегливих особистостей, що особливо помітно у сфері бойових мистецтв. Цікавою темою обговорення стало питання мілітаристських настроїв у сучасній Японії – спікер пояснив, що їх фактично немає через особливості післявоєнного устрою країни та пацифістську конституцію.
    Попри те, що формат лекції був оглядовим, захід викликав жвавий інтерес. Це лише початок серії зустрічей, і попереду ще багато цікавих тем для обговорення!
    Центр Публічної Дипломатії Університету митної справи та фінансів 03.04.2025 Студенти відвідали першу лекцію з циклу зустрічей про японську культуру 3 квітня відбулася перша лекція-знайомство з циклу зустрічей, присвячених японській культурі. Спікером виступив Дмитро Масько – керівник Товариства японської культури «Фудошінкан» (Дніпро), володар 4 дана Айкідо Айкікай та 1 дана джиу-джитсу АДДУ. Під час лекції Дмитро поділився своїм шляхом у бойових мистецтвах, враженнями від поїздок до Японії та розповів про деякі культурні особливості цієї країни. Окремо він зупинився на темі синтоїстських храмів, ритуалів поклоніння камі та значення традиційної зброї в єдиноборствах. Студенти дізналися про катану, боккен, нагінату, танто та їхнє місце в сучасних школах бойових мистецтв. Дмитро також окреслив тему традиційної освіти в Японії: принципи навчання, повагу до вчителя, суворий дисциплінарний підхід та особливу роль саморозвитку. Він наголосив, що японська система виховання формує відповідальних та наполегливих особистостей, що особливо помітно у сфері бойових мистецтв. Цікавою темою обговорення стало питання мілітаристських настроїв у сучасній Японії – спікер пояснив, що їх фактично немає через особливості післявоєнного устрою країни та пацифістську конституцію. Попри те, що формат лекції був оглядовим, захід викликав жвавий інтерес. Це лише початок серії зустрічей, і попереду ще багато цікавих тем для обговорення!
    Like
    Love
    2
    435views 1 Shares
More Results