#кіно
#рекомендація
«Оазис»
(2024) реж. Алла Мітюкова
Жанр: драма
Про що фільм:
У прифронтовій зоні України діти проводять шкільні уроки у невеличкому імпровізованому класі – сільській хатинці. Вчителька разом з батьками влаштовують для них свято Святого Миколая, приносячи дітям віру в чудеса, навіть тут, де кожен день – виклик та випробування.

Дивитися тут 👇
https://takflix.com/uk/films/oasis

🍺 Йо, народ! Це я, Пітер Гріфін. Найкращий експерт з усього, що пов'язано з пивом. Сьогодні я розповім вам кілька важливих, науково доведених фактів про це прекрасне золоте диво. Лише чиста правда і трошки пінки! 😎🍻

1. Пиво - один із найстаріших напоїв у світі 🍺

Його почали варити ще в Месопотамії понад 7 тисяч років тому. Тобто люди пили пиво раніше, ніж винайшли колесо. Пріоритети, скажімо так.

2. Є "пивний рекорд" у космосі 🚀

На борту МКС пиво офіційно не дозволено, але все одно були експерименти: як хміль поводиться в невагомості. Я вже мрію про бар на Марсі.

3. У Середньовіччі пиво було безпечніше за воду 🏰

Серйозно! Через відсутність нормальної санітарії вода могла вбити, а пиво - ні. Тому всі пили пиво, навіть діти. Моє серце середньовічного селянина плаче від щастя.

4. Піна важлива! 🧼

Це не просто прикраса - піна захищає пиво від окиснення і зберігає смак. Тож якщо у твоєму бокалі нема пінки - вимагай це виправити негайно!

5. Німеччина має пивний закон старший за США 🇩🇪

У 1516 році там ухвалили "Райнхайтсгебот" - закон про чистоту пива. Він діяв ще до того, як Христофор Колумб знайшов Америку. Німці просто знали, що пиво - це серйозна справа.

6. Є пиво з вмістом алкоголю понад 60% 💥

Називається "The Strength of Armageddon" чи щось таке. Як на мене це вже точно перебір… хоча хто я такий, щоб засуджувати

7. Пиво офіційно рятує серце (якщо пити розумно) ❤🍻

Дослідження кажуть, що одна-дві пляшки на день можуть знижувати ризик інфаркту. Але треба вміти зупинитися... Хоча я працюю над цим.

🎯 Отакі от справи. Пиво - це не просто напій. Це історія, наука і трошки магії в кожній пляшці. Тож підіймай свій кухоль і пам'ятай: ти не просто п'єш - ти підтримуєш тисячолітню традицію!

З любов'ю до хмелю,
Пітер Гріфін 🍺🤟

#fan_art #супер_факт #супер_порада

#поезія
є гірші проблеми ніж мій несмачний фрапуччіно
і речі гарніше квітів прилавків старого міста.
на piazza duomo так тихо, і так спокійно,
якийсь італієць підкрикнув «o bella vista».

у моє життя тобі не потрібні візи,
ні печатки, ні білі квитки, ні лікарські довідки,
досить, їду до тебе. збираю валізу:
ти потрібен мені з усіма своїми недоліками.

ти потрібен мені як дихання, як повітря,
як молоко дитині, що хоче спати,
як у спеку у затінку треба вітер,
як колискова, що серце вночі має колихати,

ти потрібен мені як сонце. як ночі ранок,
як америка христофору колумбу,
як тілу моєму треба смертельні рани,
як старенькій бабусі потрібна квіткова клумба.

є проблеми глобальніше, але ти і я серед ночі
це проблема така, для якої нема теореми:
щоб вірші писати про твої карі очі,
ти потрібен як все, що вже є у мене.

і усе це не анекдоти, не жарти, не scherzo,
юрист пише про те, що не сховати, нікуди не діти:
ти маєш за власність моє хворе слабке серце,
але воно намагається битися щоб любити.

Соня Соняшникова

АФІРМАЦІЇ ТРАВНЯ:

☘️ Я сповнена енергії та готова до нових звершень.

☘️ Кожен мій день приносить мені успіх і радість.

☘️ Я впевнено йду до своїх цілей, незважаючи на будь-які перешкоди.

🥰 Вітаю вас у травні!

🌿Нехай новий місяць, сьогоднішній день буде для вас стартом для
для нових надихаючих, позитивних зустрічей, подій, вражень, досягнень!

🌺Дозвольте собі мріяти більше, діяти впевненіше й радіти навіть дрібницям.

💗 Саме сила мрії
змушує нас досягати того, що здавалося неможливим.

Успішного початку нового каталогу травня ☕️🎁🌺🛍✨️💃

#farmasi #farmasiua #nutriplus #мотивація #афірмації

#думки
Дуже важливо час від часу йти на прогулянку на самоті, посидіти під деревом — без книжки, без розмов, без компанії — і просто спостерігати: як падає листя, як плюскоче вода у ставку чи річці, як десь на відстані співає рибалка, як птах летить у небі, як одна думка змінює іншу в просторі твоєї голови. Якщо ти навчишся бути сам на сам із тишею й уважно спостерігати за всім цим, тоді відкриються перед тобою такі внутрішні багатства, які не оподаткує жодна держава, не зіпсує жодна людська рука, і які неможливо зруйнувати.

До Дня Незалежності виплатять додаткові виплати постраждалим від війни та ветеранам, – нардеп Гончаренко
Виплати будуть такими:
— 1000 грн – учасники бойових дій, постраждалі Революції Гідності, діти ув'язнених у таборах;
— 3100 грн – особи з особливими заслугами;
— 650 грн – родини загиблих захисників, вдівці/вдови померлих учасників бойових дій;
— 450 грн – учасники війни, колишні в'язні концтаборів, діти партизанів;
— Інваліди війни: І група – 3100 грн, ІІ група – 2900 грн, ІІІ група – 2700 грн.
#Новини_Україна #Новини_news #Бровари_новини #News_Ukraine #Новини_Київ_Київщина #Бровари_Броварщина

Левеня
(Chhaava, 2025)

Я з нетерпінням очікувала на появу цього фільму на стрімінгах.
По-перше, його багато хвалить індійська критика. І сам трейлер виглядав дуже потужно.
По-друге, головну роль грає актор Вікі Каушал, який дуже мені подобається. Я бачила його в кількох фільмах, і навіть там, де особливо нема чого грати (наприклад, у неоковирному “Урі: хірургічний удар”), він зіграв добре. Вікі Каушала називають “Тихою зіркою”, або “Мовчазною зіркою”, бо він не патякає в соцмережах, не робить драматичних інтерв’ю, не оскандалився з п’яним водінням, наркотиками чи любовними походеньками — він сумлінно працює, віиявляючи неймовірну відданість акторській справі. Наприклад, заради зйомок в “Левеняті” він не лише навчився володіти мечем і списом, а й накачав 25 кг мускулів.
По-третє, історична постать, яку він грає, страшенно цікавезна. Маратха Чатрапаті Самбгаджі Магарадж в курсі індійської історії весь час був затьмарений фігурою свого батька, Чатрапаті Шиваджі Магараджа, засновника імперії Маратхів, що кинув виклик імперії Великих Моголів і добряче залив їм сала за шкуру.
Самбхаджі Магарадж, старший син Шіваджі, провів дитинство як заручник при дворі Могольського імператора Аламгіра І, більше відомого як Аурангзеб. Аурангзеб зробив імперію Моголів наймогутнішою державою регіону, економика якої була більшою за економику Цинського Китаю. Він також розширив кордони імперії до найбільших за всю її історію. Водночас він ударився в ісламський фундаменталізм. Засади віротерпимості, закладені його прадідом Акбаром, були забуті. Він переслідував не лише індусів, сікхів та буддистів, а ще й мусульман, які відхилялися від “генеральної лінії”.
Така політика, очікувано, відштовхнула від нього багатьох індусських можновладців і васалів, котрі згодом підтримали повстання Чатрапаті Шіваджі.
Перед тим, як дивитись кіна, я трохи попочитала у Вікії про головного героя, і зрозуміла, чому індійська історіографія не дуже на ньому зосереджувалася. Почнемо з того, що батя не хотів бачити його на троні, і планував зробити спадкоємцем молодшого сина Раджарама, а Самбхаджі вважав надто свавільним, безвідповідальним і схильним до плотських утіх. На момент смерті Чатрапаті-старшого Чатрапаті-молодший сидів в ув’язненні в замку Пангала, куди татко посадив його подумати над своєю поведінкою. Зокрема над тим, чи можна зваблювати дружину брахмана. Або переходити на бік моголів і брати для Ділер Хана форт Бхупалгарх. Так, Самбхаджі не завжди був полум’яним лицарем боротьби за незалежність Індії. Незручний герой.

#поезія
Мандрувала тихо, ДОБРОТА по світу,
Стукала в оселі, щоб десь відпочити,

Люди відчиняли, та не всі впускали,
Бо не всі зуміли, її розпізнати.
ДОБРОТА всміхалась та не ображалась,
Щастя і любові, людям всім бажала,
Забирала речі, що були в торбинці,
Далі прямувала, хоча і стомилась.
Ось прийшла неспішно, до сільської хати,
Й стала на подвір'ї, людей виглядати,
Та не видно було, нікого надворі,
Відчинила хвіртку, і ввійшла неспішно.
Оглянулась знову, може де-хто вийде,
Може господиня, чи хазяїн прийде,
Двері відчинились, вибігли з них діти,
Гомінкі й веселі, щирі та завзяті.
ДОБРОТА зраділа, дітлахам курносим,
Які щебетали, мов ті пташенята,
Підійшли до неї, мило привітались,
Запросили в хату, там є дід й бабуся.
ДОБРОТА привітно й щиро посміхнулась,
Дякую, сказати, дітям не забула,
Діткам цим маленьким, була дуже рада,
Та й попрямувала, до сільської хати.
В хаті щось бабуся, мила й прибирала,
З дідусем стареньким, щось там газдували,
ДОБРОТА тихенько, увійшла до хати,
Щоб людей стареньких, та й не налякати.
Привіталась з ними, мило посміхнулась,
Людям пояснила, як сюди попала,
Слухали уважно, ДОБРОТУ старенькі,
Кожне слово й фразу, чули з розумінням.
Смачненьким обідом, щиро частували,
Гостю подорожню, як свою прийняли,
,,Відпочинь з дороги"-бабця говорила,
Мабуть притомилась, з дальньої дороги.
ДОБРОТА раділа, було так приємно,
Люди ці зуміли, її розпізнати,
Впустили до хати, ще й нагодували,
Вирішила щиро, все їм розказати.
,,ДОБРОТА я любі, мандрую по світу,
І стараюсь людям, хто я, пояснити,
Та нажаль чимало, мене проганяли,
І не розуміли, та й не впізнавали.
,,Залишайся з нами"-тут дідусь всміхнувся,
Буде нам всім в радість, старим та онукам",
ДОБРОТА зраділа, залишилась з ними,
Витягла з торбинки, людям цим гостинці.
А в торбинці були щастя та повага,
Любов й розуміння, турбота й увага,
Тож довайте, щиро добро цінувати,
Людей розуміти й просто поважати.

Мілі

#поезія
Посіяла людям
літа свої літечка житом,
Прибрала планету,
послала стежкам споришу,
Навчила дітей,
як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко -
і тихо пішла за межу.
- Куди ж це ви, мамо?! -
сполохано кинулись діти.
- Куди ви, бабусю? -
онуки біжать до воріт.
- Та я недалечко...
де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти...
А ви вже без мене ростіть.
- Та як же без вас ми?..
Та що ви намислили, мамо?
- А хто нас, бабусю,
у сон поведе по казках?
- А я вам лишаю
всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах,
і золото на колосках.
- Не треба нам райдуг,
не треба нам срібла і злота,
Аби тільки ви
нас чекали завжди край воріт!
Та ми ж переробим
усю вашу вічну роботу, -
Лишайтесь, матусю.
Навіки лишайтесь. Не йдіть.
Вона посміхнулась,
красива і сива, як доля,
Змахнула рукою - злетіли увись рушники.
«Лишайтесь щасливі», -
і стала замисленим полем,
На цілу планету,
на всі покоління й віки.

Борис Олійник

#поезія
Відцвітають вишні, обсипають квіти,
Вже чарує око молодий бузок.
Кожен день весняний - привід порадіти,
І себе звільнити від важких думок.
Кожен день весняний - це нова надія,
Невимовне щастя бачити цей світ.
Молодість у серці завжди пломеніє,
І яка різниця скільки зараз літ?!
І яка різниця, серце вірить в диво?!
Вірить у майбутнє - у своїх дітей.
Без краси цієї жити неможливо,
Бо вона розрада для людських очей.

Наталія Кішовар (Черній)