Добрі БПЛА атакують м.Шуя в Івановській області.В ньому дислокується 112-а ракетна бригада,яка причетна до удару по Сумах у Вербну неділю.
Мудаки,у вас щонайменше 5 пропущених.
Шуя. Емоції кореспондентів безподобні.
На другому фото, попередньо,уламки безпілотника з автографом.🫡

Film Series UA — це сторінка для справжніх поціновувачів фільмів і серіалів. Я переглянув величезну кількість різного контенту, від гучних блокбастерів до маловідомих, але геніальних стрічок. З досвідом я навчився відділяти те, що справді варте мого часу, від посереднього.

Тут я ділюсь добірками фільмів і серіалів, які мене зачепили, захопили, змусили задуматися або просто подарували класні емоції. Сподіваюся, мої рекомендації допоможуть і вам знаходити лише найкраще. Давайте разом відкривати світ цікавого кіно і серіалів!

#фільми #серіали #кіно #фільмиукраїна #серіалиукраїна #кінорекомендації #щоподивитись #filmseriesua

Кидаюся по хаті в стані неконтрольованої люті…

Вже збилася з підпахунку тих «добросусідських» бляшанок…

Псссссихіка старанно захищає себе від зриву в зовсім неконтрольовані емоції, оберігає межу інтегрованості…

#навКоло_книг
#цікаво

23 квітня світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання.

День книги відзначався ще в першій половині XX століття. Ідея його створення належить письменникові й редакторові з Валенсії Вісенту Клавелю Андресу, який запропонував у такий спосіб вшановувати письменника Мігеля де Сервантеса.

Всесвітній день книги — важлива подія, яка сприяє об’єднанню людей навколо книг та залученню якомога більшої кількості людей до читання, бо ж книги – це не лише про навчання, а й про емоції, які ми отримуємо від творів улюблених авторів.

Одна з головних цілей свята – промоція читання і книговидання, привернення уваги до культури писемного слова, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності.

Вітаю усіх причетних, а книголюбам бажаю багато книг і ще більше позитивних емоцій від читання😊

#виставки
Виставка Ганни Криволап "Горизонти у спектрі білого".
В галереї "Білий Світ" відкрилась виставка живопису Ганни Криволап. У проєкті "Горизонти у спектрі білого" Ганна Криволап пропонує живопис на теми сприйняття, памʼяті та психологічної топографії місця. Ці полотна — не репрезентація міста так як його бачать, а як його відчувають. Роботи Криволап існують у тонкому проміжку між пейзажем та абстракцією. Горизонт — ця базова структура зору й існування — стає місцем розчинення, де форма зникає у безмежності білих тонів. Але білий тут ніколи не є порожнім чи статичним. Це спектр, що вібрує, живе, взаємодіє — він утримує в собі післясвіття кольору, емоції та пам’яті.

Виставка триватиме до 4 травня за адресою м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, 21а. Вхід вільний

Бджоли 🐝 – неймовірно цікаві істоти. Ось деякі факти про них:

Бджоли🐝 “розмовляють” танцем.
Танець бджоли (так званий «танець виляння») передає інформацію про напрямок та відстань до джерела нектару.
Вони можуть впізнавати обличчя.
Бджоли 🐝 вміють розпізнавати людські обличчя частинами, як мозаїки. Це рідкісна здатність серед комах.

Мед 🍯 – єдиний продукт, що не псується з часом. Його знаходили в єгипетських пірамідах, і він був їстівним через тисячі років.
Бджолина 🐝матка може відкладати до 2000 яєць на день. Це майже одне яйце кожні 45 секунд!
Одна бджола 🐝 за життя виробляє лише близько 1/12 чайної ложки меду.
Щоб отримати банку меду, потрібна праця понад 1000 бджіл.

Бджоли 🐝 літають із швидкістю до 25 км/год, махають крилами близько 200 разів на секунду!
У бджіл 🐝 п'ять очей. Два великі складні очі і три маленькі прості очі на маківці голови.
Вони бачать ультрафіолет. Це допомагає їм знаходити нектар у квітах — для них квіти виглядають зовсім інакше, ніж для нас.

Бджоли 🐝 можуть відчувати емоції. Вчені довели, що вони здатні відчувати щось схоже на оптимізм чи песимізм.
Медоносні бджоли🐝 живуть колонією до 60 000 особин. кожної — чітка роль: робітники, воїни, матка, розвідниці тощо.
Стільки всього дивовижного може одна маленька бджілка! 🐝

Геніальний Альберт Ейнштейн одного разу написав: «Якщо з землі зникнуть бджоли, людство проіснує всього чотири роки». Перестануть запилюватись рослини – настане голод, і не врятують жодні генно-модифіковані продукти.

«Це схоже на безсердечного монстра» — ось що заявив про штучний інтелект Шін'їчіро Ватанабе

Шін'їчіро Ватанабе — талановитий режисер з багаторічним досвідом, автор культових «Ковбоя Бібопа» та «Самурая Чамплу». І прямо зараз транслюється його нова робота LAZARUS. В інтерв'ю з приводу свіжого аніме, режисера запитали і про його ставлення до штучного інтелекту.

Митець вважає штучний інтелект «богом нової релігії», яка одного разу стане реальністю, а також розповів про зростаючу тенденцію використання його в аніме.

«Насправді існує тенденція впроваджувати штучний інтелект в аніме. Але я думаю, що люди, які працюють в аніме, починали свою кар'єру, тому що хотіли малювати картини, писати історії та створювати гарні роботи. Якщо штучний інтелект робить усе це, чи буде це щось означати, незалежно від того, наскільки технічно хорошою є робота? Я думаю, ми забуваємо основний факт, що ми створюємо музику просто тому, що ми хочемо створювати музику»

Ватанабе поділився своїми роздумами про те, що весь шарм аніме та іншим творам мистецтва надає саме те, що це зроблено чиїмись руками.

«Я тривалий час працював в індустрії аніме і дійшов висновку, що будь-що, намальоване людськими руками, має певний шарм, навіть якщо малюнок безладний. Це тому, що в нього вкладаються почуття людини, яка його намалювала. Але коли щось автоматично генерується ШІ, незалежно від того, наскільки детальним або високоякісним воно може бути, у ньому відсутні будь-які людські емоції»

Сам режисер каже, що не планує використовувати ці технології в своїх подальших роботах, та просить аудиторію підтримати його на подальшому творчому шляху.

LAZARUS — його останнє творіння — просто вражає своєю красою, динамікою, історією та тими почуттями, які викликає після перегляду кожної серії. Яким би досконалим не був штучний інтелект, він ніколи не зможе вкласти в свою роботу хоча б частину тих емоцій, які закладають в свою творчість люди.

Як підтримувати один одного, коли вся родина в окупації?

Це проживання так званої невизначеної втрати – коли майбутнє невідоме. Психологиня каже:

Нормально, що настрій змінюється – сьогодні є надія, завтра її нема. Важливо усвідомлювати, що це природний процес.

Існує метафора двох кімнат. Сьогодні ти можеш побути в кімнаті смутку, поплакати, а завтра перейти до кімнати надії – за допомогою простих дій, які покращують стан.

Якщо близька людина просить: «Піди зараз», варто дати їй простір, але домовитися, коли можна буде повернутися. Це прояв поваги до її болю.

Найкраще, що можна зробити для психіки у стресі – залишатися поруч. Торкання, спільні розмови, навіть безглузді жарти – усе це допомагає зберегти зв’язок і легше пережити важкі емоції.

The Longest Ride / «Найдовша подорож» (2015)
Жанр: драма, мелодрама

Іноді доля зводить двох людей із зовсім різних світів. Він — ковбой і чемпіон родео, вона — мистецтвознавець, яка мріє про кар’єру в Нью-Йорку. Здавалося б, що спільного між Люком і Софією? Але життя, випадковість і одна особлива історія кохання все змінюють...
Порятунок літнього чоловіка Айри стає для них початком шляху, на якому вони відкриють справжню цінність кохання та важливість вибору між мріями і серцем.

Я дивився цей фільм і, блін... фінал — просто словами не описати!
Це той випадок, коли наприкінці тебе переповнюють емоції настільки, що ні одне слово не передасть того, що відчуваєш.
Фільм вартий уваги кожного. Я щиро хочу, щоб кожен його переглянув.
Чудовий фільм, і як я вже писав... кінцівка — просто без слів.

Моя оцінка: 9/10

#фільми #драма #мелодрама #кохання #filmseriesua #щоподивитись

#психологія
Установки з дитинства, які керують вашим дорослим життям (і ви навіть не помічаєте).
Ми часто думаємо, що робимо “усвідомлений вибір” у стосунках, роботі, щоденних рішеннях. Але насправді діємо за сценаріями, які встановились у нас ще до того, як ми навчилися себе слухати. Ось кілька дитячих установок, які часто продовжують впливати на доросле життя:

📎 “Щоб тебе любили, треба заслужити”: У дорослому віці ви постійно стараєтеся, боїтеся бути “незручною людиною”, працюєте понад силу, аби довести свою цінність. Що допомагає: Вчитися приймати підтримку без “здачі” й помічати, що вас вже цінують, коли ви просто є.

📎 “Не висовуйся, бо осоромишся”: У дорослому віці у вас є страх говорити, показуватись, пробувати нове. Самосаботаж перед стартом. Що допомагає: Помічати навіть маленькі дії “попри страх” і святкувати їх. Це вже новий шаблон.

📎 “Емоції — це проблема”: У дорослому віці вам важко розуміти, що відчуваєте, важко говорити про свої почуття, виникає сором за сльози чи злість. Що допомагає: Щоденник емоцій, тілесне заземлення, дозвіл собі злитися, сумувати, радіти без дозволу інших.

📎 “Мене люблять лише, коли я зручний/зручна”: У дорослому віці ви намагаєтесь завжди бути приємними, не створювати іншим дискомфорт, не казати ні. Що допомагає: Потроху окреслювати свої кордони. Дозволити собі бути незручними — це глибокий акт самоповаги.

📎 “Мої потреби — це надто багато”: У дорослому віці вам соромно говорити про свої бажання, знецінення власних “хочу”, жертвенність. Що допомагає: Прямі фрази типу “Я маю на це право”, “Я потребую і це нормально”, навіть якщо спершу це звучить неприродно.

Ми не винні в тому, які установки засвоїли. Але ми відповідальні за те, щоб перевірити: а чи вони ще мені служать?

💬 А чи помічали ви якісь із цих установок за собою? Поділіться в коментарях, як боролися із ними ви!