👏 ФК «Париж» уперше з 1979 року зіграє в Лізі 1 - відтоді клуб пережив банкрутство і повернув професійний статус лише десять років тому Відстань між стадіонами «Парижа» і «ПСЖ» всього 19 метрів 🔥 - найближче дербі! #World_Football #Ukrainian_football #European_football #футбол_football #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

ФК «Епіцентр» (Кам’янець-Подільський) у матчі 5-го туру Чемпіонської групи 🏆🇺🇦⚽️Першої ліги здобув виїзну перемогу у Києві над ФК ЮКСА (1:0) і достроково здобув право виступати в УПЛ у сезоні 2025/26! ☑️Команда, яку очолює Сергій Нагорняк, з 2022 року грає у Першій лізі і кожного сезону покращувала свої результати: 2022/23 — 6-е місце, 2023/24 — 4-е місце і участь у перехідних матчах за місце в УПЛ, 2024/25 — здобуття прямої перепустки до УПЛ. ✅Вперше за багато років представник Хмельницької області знову пробивається до елітного дивізіону Чемпіонату України! #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

3 травня 1891 р. народилася Софія Галечко, хорунжа Легіону УСС. Пішовши добровільно на війну, вона писала: «Мої мрії здійснилися – працюю для України…» Софія Галечко народилася у м. Новий Сонч (нині – Польща). Навчалася у Самбірській народній гімназії, закінчила Університет у м. Грац (Австрія). Була членом української молодіжної скаутської організації «Пласт» та заступницею голови товариства «Січ». На початку Першої світової війни 1914–1918 рр. добровільно вступила до Легіону Українських Січових стрільців, який воював у складі австро-угорської армії проти російських військ. Від 1914 р. Софія Галечко була санітаркою, розвідницею, стрільцем і командиром чоти у 4-й сотні УСС. Відзначилася у боях на Тернопільщині, зокрема 14 вересня 1915 р. вмілими діями на чолі чоти врятувала від поразки стрілецький курінь. У листопаді 1914 р. була нагороджена медаллю за хоробрість. Згодом підвищена у званні до хорунжої. Відзначилася у боях в Карпатах взимку 1914–1915 рр. і в обороні г. Маківка у квітні – травні 1915 р. У 1917–1918 рр. Софія Галечко служила в Коші Легіону УСС (у запасі). Софія Галечко трагічно загинула у серпні 1918 р. в с. Пасічна (нині Івано-Франківської області) – потонула у річці. Похована в Пасічній.

#особистості 3 травня 1897 року на хуторі Під Лісом поблизу села Озерна (тодішня Австро-Угорщина, нині Тернопільська область) у селянській родині народився Януарій Дем’янович Бортник — видатний український режисер і актор, чиє життя і творчість залишили помітний слід в історії українського театру, але були трагічно обірвані сталінськими репресіями. Ранні роки та освіта Януарій Бортник зростав у багатодітній родині. У юності разом із батьками переїхав до Тернополя, де навчався в Українській гімназії. Ще в шкільні роки він захоплювався музикою і театром, відвідуючи вистави мандрівного Львівського театру товариства «Руська Бесіда». Перша світова війна перервала його навчання, але згодом він завершив гімназію. Саме в цей період Бортник познайомився з Лесем Курбасом, що стало визначальним для його майбутньої кар’єри. Театральна діяльність Творчий шлях Януарія Бортника розпочався в 1915 році в «Тернопільських театральних вечорах», організованих Курбасом. Через проблеми з дикцією він наполегливо працював над собою, використовуючи вправи з камінчиками в роті, і незабаром досяг успіхів. На сцені він виступав під псевдонімом Н. Загребельний, граючи ролі в п’єсах Івана Карпенка-Карого та Григорія Квітки-Основ’яненка. У 1918 році Бортник став актором Українського театру в Тернополі, а згодом приєднався до театру імені Івана Франка у Вінниці. У 1921 році, коли Лесь Курбас очолив Київський театр імені Тараса Шевченка, Бортник став режисером Білоцерківської драматичної студії, яка в 1923 році була реорганізована в третю майстерню театру «Березіль». У цей період він також закінчив першу в Україні школу режисерів при Мистецькому об’єднанні «Березіль». Серед його режисерських робіт 1920-х років вирізняються вистави «Гайдамаки» за Тарасом Шевченком, «Джіммі Хіггінс» Сінклера та «Про що тирса шелестіла…» Спиридона Черкасенка. У 1927 році, після переїзду театру «Березіль» до Харкова, Бортник очолив театр малих форм «Веселий Пролетар», де працював до 1930 року. Його постановки, такі як «Яблуневий полон» Івана Дніпровського та «Змова Фієско в Генуї» Фрідріха Шиллера, відзначалися оригінальним стилем і новаторським підходом. На початку 1930-х років Бортник перейшов до Харківського театру музичної комедії, де поставив низку яскравих спектаклів, зокрема «Наталка-Полтавка», «Фіалка Монмартру» та «Перікола». Пізніше він працював у Дніпропетровському українському музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка та Харківському театрі Революції, де серед його робіт були «Платон Кречет» Олександра Корнійчука та «Соло на флейті» Івана Микитенка. Особисте життя Під час роботи в Тернопільському драматичному театрі Януарій Бортник познайомився з актрисою Ганною Бабіївною, яка стала його дружиною. Їхнє подружнє життя було затьмарене трагічними подіями: у 1937 році Ганну також заарештували, і вона провела п’ять років у таборах ГУЛАГу. Трагічний фінал На піку своєї кар’єри, у 1937 році, Януарій Бортник був заарештований НКВС за звинуваченням у націоналізмі. 16 січня 1938 року його розстріляли в київській тюрмі. Йому було лише 40 років. Бортник став однією з численних жертв сталінських репресій, які знищили багатьох представників української інтелігенції, включно з його другом Лесем Курбасом. Реабілітували режисера лише в 1956 році. Спадщина Януарій Бортник залишив по собі спадщину новаторських театральних постановок і відданого служіння українській культурі. У 1997 році в його рідному селі Озерна встановлено меморіальну таблицю на знак пошани. Його життя — це історія таланту, який не встиг розкритися повною мірою через жорстокість тоталітарного режиму, але продовжує надихати сучасні покоління митців.

Поклав життя за Україну… Боронячи рідну Харківщину, на фронті загинув мужній воїн та спортсмен, розвідник, головний сержант взводу 13-ї бригади Національної гвардії України «Хартія» В'ячеслав Шимчук з позивним "Дід". Майстер спорту України зі спортивного орієнтування, В'ячеслав неодноразово представляв Харківську область та Україну на всеукраїнських і міжнародних змаганнях. Його високий рівень фізичної підготовки, здатність швидко орієнтуватися на місцевості, витривалість і чітке планування дій стали не лише основою спортивних перемог, а й важливими якостями для розвідника. Після початку повномасштабного вторгнення В’ячеслав вступив до лав «Хартії». Воював у найгарячіших точках — Стельмахівці, Бахмуті, Серебрянському лісі, а згодом обороняв рідний Харків. Його спортивні навички відігравали ключову роль під час виконання завдань у розвідці: вміння читати карту, орієнтуватися у складному рельєфі, швидко ухвалювати рішення в екстремальних умовах, працювати в команді. В’ячеслав також активно навчав побратимів — проводив тренування, передавав знання з топографії, навички орієнтування, тактичного пересування, виживання в лісі. Його досвід допомагав молодим воїнам краще розуміти бойову обстановку і діяти впевнено. 26 липня 2024 року в районі села Липці на Харківщині бойова група В’ячеслава Шимчука раптово натрапила на ворожу ДРГ. Миттєво зав’язався ближній бій, який став для Героя останнім… За особисту мужність і самовідданість у захисті державного суверенітету України він був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни». А 26 лютого 2025 року В’ячеславу Шимчуку було посмертно присвоєно звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка». 30 квітня 2025 року на фасаді харківської школи №73, яку закінчив В’ячеслав, відкрито меморіальну дошку. Його пам’ятають як фахового спортсмена, досвідченого воїна-розвідника і людину, яка до кінця залишалася відданою своїй справі. Світла пам’ять Герою та низький земний уклін! #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

ЦІКАВА ПРОГРАМА

НОВИНИ УКРАЇНСЬКОГО БАСКЕТБОЛУ 🔥 Сезон жіночої Суперліги підійшов до завершення – Франківськ-Прикарпаття обіграв в Одесі ІнтерХім, завершив серію перемогою 2:0 і втретє поспіль став чемпіоном. MVP чемпіонату жіночої Суперліги сезону 2024/25 стала форвардиня Франківська-Прикарпаття Оксана Моллова. В 20 матчах сезону вона в середньому набирала 12.9 очка, 11.0 підбирання, 2.8 передачі. РЕ 20.0. Моллова стала п’ятою в чемпіонаті за результативністю, другою за підбираннями, увійшла до топ-10 за передачами і стала другою за показником РЕ. Окрім нагороди MVP чемпіонату Оксана Моллова отримала ще й нагороду кращої центрової сезону жіночої Суперліги💪 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт

#архів Луї Армстронг грає для своєї дружини, Єгипет, 1961 рік.

НОВИНИ ТЕНІСУ. У цей день 18 років тому в іспанській Пальмі відбувся виставковий матч між Рафаелем Надалем і Роджером Федерером під назвою "Битва покриттів". Корт, на якому грали тенісисти, складався з двох видів покриття - трав'яного з одного боку та грунтового - з іншого. Підготування корту відбувалося впродовж 19 днів, а його кошторис склав 1,6 млн. доларів. У цьому протистоянні перемогу здобув Рафаель Надаль, який обіграв швейцарця з рахунком 7:5, 4:6, 7:6(10). #world_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#парки Парк Мініатюр у Гідропарку знову відкритий! Готові до маленької подорожі Україною — просто в центрі Києва? Улюблене місце для всіх, хто цінує архітектуру, історію та неймовірні краєвиди, вже чекає на гостей! Тут ви побачите мінікопії головних пам'яток нашої країни — від Києво-Печерської лаври до Кам’янець-Подільської фортеці . Ідеально для сімейної прогулянки, фото, або просто щоб втекти з міста… не покидаючи його 😉 Броварський проспект, 9В Графік роботи: 🕙 Пн-Пт, 10:00 – 19:00 (вхід до 18:30) 🕙 Сб-Нд, 10:00 – 20:00 (вхід до 19:30)