• 23 грудня 1878 року у селі Шпотівка на Сумщині народився Степан Тимошенко – відомий український вчений, який дав світові прикладну механіку. Лауреат найвищих американських академічних наукових нагород у галузі механіки, Лондонського королівського наукового товариства, удостоєний Міжнародної медалі імені Джеймса Ватта.

    Народився в сім’ї землеміра та доньки відставного військового. Прокіп Тимошенко походив з кріпацької родини, проте за щасливим збігом обставин отримав початкову освіту у поміщицькому домі, пізніше закінчив у Харкові дворічну школу землемірів.

    Степан навчався в Роменському реальному училищі. У 1896–1901 рр. здобував вищу освіту в Санкт-Петербурзькому інституті інженерів шляхів сполучення, де і залишився асистентом механічної лабораторії. У 1905 році на рік молодого вченого відправили до Інституту прикладної механіки Геттінгенського університету (Німеччина), де він познайомився з відомим німецьким механіком і фізиком Людвігом Прандтлем.

    У 1906 р. повертається в Україну, ставши професором кафедри опору Київського політехнічного інституту. В цей час він продовжує досліджувати особливості пружних систем і пише першу версію свого відомого підручника з теорії опірності матеріалів. Але у 1911-му Тимошенко підтримує антиурядові студентські протести, підписавши лист проти міністра просвіти реакціонера Кіссо, за що його звільняють. Вчений повертається до Петербургу, де продовжує свої наукові дослідження, виступає консультантом спорудження військово-морського флоту.

    Зміни в Україні 1917 року повертають Тимошенка на посаду професора Київського політехнічного інституту. У 1918 році він допомагає академіку Вернадському започаткувати Українську академію наук, сам очолює Інститут технічної механіки УАН. Однак після окупації Києва армією Денікіна Тимошенку довелося евакуюватися.

    У 1920 році Тимошенка обрали професором кафедри опору матеріалів Загребського політехнічного інституту. Без його книжок не обходилося жодне будівництво висотних будинків, мостів чи літаків. Кращого фахівця з опору матеріалів, коливань та вібрацій не було.

    У 1922 році вчений переїжджає до США, де стає науковим консультантом компанії «Вестінгауз». З 1927 року – професор Мічиганського університету; організатор відділу прикладної механіки при Американському товаристві інженерів-механіків. У 1936 році очолив кафедру механіки Стенфордського університету. З 1940 року – дійсний член Національної Академії наук США.

    Обирався закордонним членом Академії наук СРСР (1928), Польської (1935), Французької (1938), Італійської (1948) академій наук; відзначений різноманітними преміями та нагородами. У 1957 році Американське товариство інженерів-механіків встановила почесну нагороду – медаль Тимошенка. Першу медаль отримав сам вчений.

    Основні напрями наукової роботи Степана Тимошенка – актуальні проблеми механіки твердого тіла, будівельної механіки й теорії споруд. Автор 150 наукових праць, зокрема «Курс опору матеріалів» (1911), «Опір матеріалів» (1930), «Прикладна теорія пружності» (1931), «Теорія пружності» (1933), «Теорія стійкості» (1936), «Теорія пластинок і оболонок» (1940), «Статика споруд» (1945), «Вища динаміка» (1948), «Історія опору матеріалів» (1953), «Стійкість стержнів, пластинок і оболонок» (1971) та ін. Підготував праці про допустимі напруження в металевих мостах.

    З 1960 р. Степан Тимошенко жив у м. Вупперталь (ФРН), де і помер 29 травня 1972 р. Похований у м. Пало-Альто (США). Його ім’я присвоєно лабораторії Стенфордського університету США, Інституту механіки Національної академії наук України.

    23 грудня 1878 року у селі Шпотівка на Сумщині народився Степан Тимошенко – відомий український вчений, який дав світові прикладну механіку. Лауреат найвищих американських академічних наукових нагород у галузі механіки, Лондонського королівського наукового товариства, удостоєний Міжнародної медалі імені Джеймса Ватта. Народився в сім’ї землеміра та доньки відставного військового. Прокіп Тимошенко походив з кріпацької родини, проте за щасливим збігом обставин отримав початкову освіту у поміщицькому домі, пізніше закінчив у Харкові дворічну школу землемірів. Степан навчався в Роменському реальному училищі. У 1896–1901 рр. здобував вищу освіту в Санкт-Петербурзькому інституті інженерів шляхів сполучення, де і залишився асистентом механічної лабораторії. У 1905 році на рік молодого вченого відправили до Інституту прикладної механіки Геттінгенського університету (Німеччина), де він познайомився з відомим німецьким механіком і фізиком Людвігом Прандтлем. У 1906 р. повертається в Україну, ставши професором кафедри опору Київського політехнічного інституту. В цей час він продовжує досліджувати особливості пружних систем і пише першу версію свого відомого підручника з теорії опірності матеріалів. Але у 1911-му Тимошенко підтримує антиурядові студентські протести, підписавши лист проти міністра просвіти реакціонера Кіссо, за що його звільняють. Вчений повертається до Петербургу, де продовжує свої наукові дослідження, виступає консультантом спорудження військово-морського флоту. Зміни в Україні 1917 року повертають Тимошенка на посаду професора Київського політехнічного інституту. У 1918 році він допомагає академіку Вернадському започаткувати Українську академію наук, сам очолює Інститут технічної механіки УАН. Однак після окупації Києва армією Денікіна Тимошенку довелося евакуюватися. У 1920 році Тимошенка обрали професором кафедри опору матеріалів Загребського політехнічного інституту. Без його книжок не обходилося жодне будівництво висотних будинків, мостів чи літаків. Кращого фахівця з опору матеріалів, коливань та вібрацій не було. У 1922 році вчений переїжджає до США, де стає науковим консультантом компанії «Вестінгауз». З 1927 року – професор Мічиганського університету; організатор відділу прикладної механіки при Американському товаристві інженерів-механіків. У 1936 році очолив кафедру механіки Стенфордського університету. З 1940 року – дійсний член Національної Академії наук США. Обирався закордонним членом Академії наук СРСР (1928), Польської (1935), Французької (1938), Італійської (1948) академій наук; відзначений різноманітними преміями та нагородами. У 1957 році Американське товариство інженерів-механіків встановила почесну нагороду – медаль Тимошенка. Першу медаль отримав сам вчений. Основні напрями наукової роботи Степана Тимошенка – актуальні проблеми механіки твердого тіла, будівельної механіки й теорії споруд. Автор 150 наукових праць, зокрема «Курс опору матеріалів» (1911), «Опір матеріалів» (1930), «Прикладна теорія пружності» (1931), «Теорія пружності» (1933), «Теорія стійкості» (1936), «Теорія пластинок і оболонок» (1940), «Статика споруд» (1945), «Вища динаміка» (1948), «Історія опору матеріалів» (1953), «Стійкість стержнів, пластинок і оболонок» (1971) та ін. Підготував праці про допустимі напруження в металевих мостах. З 1960 р. Степан Тимошенко жив у м. Вупперталь (ФРН), де і помер 29 травня 1972 р. Похований у м. Пало-Альто (США). Його ім’я присвоєно лабораторії Стенфордського університету США, Інституту механіки Національної академії наук України.
    276views
  • #історія #постаті
    23 грудня 1882 року народився Адам Коцко — ім'я, що стало символом боротьби українського студентства за право на власну освіту та університет у Львові. Його коротке, але яскраве життя обірвалося трагічно, але його пам'ять навічно вписана в історію українського національного руху.

    Епоха боротьби за українську освіту ⚔️

    На зламі XIX–XX століть Львівський університет був переважно польськомовним. Українська інтелігенція та студентство Галичини відчайдушно домагалися створення окремого українського університету або хоча б розширення викладання українською мовою. Це було принципове питання національної гідності та майбутнього української науки й культури 📚.

    Політична активність Адама Коцка 📣

    Адам Коцко був студентом юридичного факультету Львівського університету та активним членом українського студентського товариства «Академічна громада». Він був одним із лідерів студентських протестів, які прагнули привернути увагу до несправедливого ставлення до українців у системі вищої освіти Австро-Угорщини 🗣️.

    На початку грудня 1901 року українські студенти організували масштабні демонстрації, вимагаючи відкриття українських кафедр та рівних прав. На їхні мирні протести влада відповіла репресіями та поліцейським насильством.

    Трагічна загибель 💔

    14 грудня 1901 року, під час однієї з таких студентських демонстрацій у Львові, дійшло до жорстоких сутичок між українськими та польськими студентами, до яких втрутилася поліція. Під час цих подій Адам Коцко отримав смертельне поранення багнетом у груди 🩸.
    Йому було лише 19 років.
    Його загибель викликала величезне обурення в українському суспільстві. Похорон Адама Коцка перетворився на масштабну національну маніфестацію, що зібрала тисячі людей і стала символом боротьби за українську справу.

    Спадщина та пам'ять 🕯️

    Жертва Адама Коцка не була марною. Вона привернула увагу до «українського питання» у Галичині, посилила національний рух та стала каталізатором подальшої боротьби за український університет. Хоча окремий український університет у Львові так і не був створений за часів Австро-Угорщини, постать Коцка навічно залишилася в пантеоні героїв, які віддали життя за майбутнє української нації.
    Сьогодні у Львові є вулиця Адама Коцка, а його ім'я згадується як символ студентського опору та жертовності заради національних ідеалів.
    #історія #постаті 23 грудня 1882 року народився Адам Коцко — ім'я, що стало символом боротьби українського студентства за право на власну освіту та університет у Львові. Його коротке, але яскраве життя обірвалося трагічно, але його пам'ять навічно вписана в історію українського національного руху. Епоха боротьби за українську освіту ⚔️ На зламі XIX–XX століть Львівський університет був переважно польськомовним. Українська інтелігенція та студентство Галичини відчайдушно домагалися створення окремого українського університету або хоча б розширення викладання українською мовою. Це було принципове питання національної гідності та майбутнього української науки й культури 📚. Політична активність Адама Коцка 📣 Адам Коцко був студентом юридичного факультету Львівського університету та активним членом українського студентського товариства «Академічна громада». Він був одним із лідерів студентських протестів, які прагнули привернути увагу до несправедливого ставлення до українців у системі вищої освіти Австро-Угорщини 🗣️. На початку грудня 1901 року українські студенти організували масштабні демонстрації, вимагаючи відкриття українських кафедр та рівних прав. На їхні мирні протести влада відповіла репресіями та поліцейським насильством. Трагічна загибель 💔 14 грудня 1901 року, під час однієї з таких студентських демонстрацій у Львові, дійшло до жорстоких сутичок між українськими та польськими студентами, до яких втрутилася поліція. Під час цих подій Адам Коцко отримав смертельне поранення багнетом у груди 🩸. Йому було лише 19 років. Його загибель викликала величезне обурення в українському суспільстві. Похорон Адама Коцка перетворився на масштабну національну маніфестацію, що зібрала тисячі людей і стала символом боротьби за українську справу. Спадщина та пам'ять 🕯️ Жертва Адама Коцка не була марною. Вона привернула увагу до «українського питання» у Галичині, посилила національний рух та стала каталізатором подальшої боротьби за український університет. Хоча окремий український університет у Львові так і не був створений за часів Австро-Угорщини, постать Коцка навічно залишилася в пантеоні героїв, які віддали життя за майбутнє української нації. Сьогодні у Львові є вулиця Адама Коцка, а його ім'я згадується як символ студентського опору та жертовності заради національних ідеалів.
    Like
    1
    326views
  • ТГ AIR_FIGHTER
    Спостерігаю за ситуацією в Одесі. Останні декілька днів — одна масована атака: балістика, КР, БпЛА.
    Підари майже кожні дві години запускають по 10–20 «Шахедів» на місто. Б’ють по електромережах, мостах, портах і, звісно ж, тероризують мирне населення.
    Складається враження, що вони просто знущаються з людей: запускають «Гербери» прямо у вікна, але без БЧ — судячи з результатів прильотів.
    Найбільше дивують довбойоби, які виходять на протести через відсутність світла й води вже кілька днів. Ви взагалі бачите, що відбувається?
    Під постійними атаками неможливо відновити електромережі. Чи люди мають там померти, аби у вас просто загорілась лампочка над головою?

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ТГ AIR_FIGHTER Спостерігаю за ситуацією в Одесі. Останні декілька днів — одна масована атака: балістика, КР, БпЛА. Підари майже кожні дві години запускають по 10–20 «Шахедів» на місто. Б’ють по електромережах, мостах, портах і, звісно ж, тероризують мирне населення. Складається враження, що вони просто знущаються з людей: запускають «Гербери» прямо у вікна, але без БЧ — судячи з результатів прильотів. Найбільше дивують довбойоби, які виходять на протести через відсутність світла й води вже кілька днів. Ви взагалі бачите, що відбувається? Під постійними атаками неможливо відновити електромережі. Чи люди мають там померти, аби у вас просто загорілась лампочка над головою? https://t.me/Ukraineaboveallelse
    72views
  • #історія #події
    17 ГРУДНЯ 2010: ПОСТРІЛ, ЩО НЕ ПРОЛУНАВ, АЛЕ СКОЛИХНУВ СВІТ.
    Цього дня у невеликому туніському місті Сіді-Бузід сталася трагедія, яка стала іскрою для наймасштабнішої хвилі протестів у сучасній історії Близького Сходу та Північної Африки — явища, що отримало назву «Арабська весна».

    Трагедія Мохаммеда Буазізі

    26-річний Мохаммед Буазізі був звичайним вуличним торговцем овочами, який намагався прогодувати свою велику родину. Проте він не мав офіційного дозволу на торгівлю, що робило його постійною мішенню для корумпованої поліції.
    Вранці 17 грудня поліцейські вчергове конфіскували його товар і ваги, а за свідченнями очевидців, жінка-офіцер ще й публічно принизила та вдарила його. Спроби Мохаммеда домогтися справедливості в мерії були марними — його навіть не захотіли вислухати. На знак відчаю та протесту проти безправ'я Буазізі облився пальним і підпалив себе прямо перед будівлею місцевої адміністрації.
    Його вчинок став символом болю цілого покоління, яке потерпало від безробіття, бідності та диктатури.

    Від іскри до полум'я

    Звістка про самоспалення Буазізі миттєво поширилася через соціальні мережі. Вже ввечері 17 грудня в Сіді-Бузід почалися перші протести. Люди вийшли на вулиці під гаслами гідності, свободи та боротьби з корупцією.
    Протести швидко перетворилися на справжню революцію:
    Туніс: Вже за місяць, 14 січня 2011 року, президент Зін аль-Абідін бен Алі, який правив країною 23 роки, був змушений втекти з країни. Ця подія отримала назву «Жасминова революція».
    Ефект доміно: Приклад Тунісу надихнув народи інших країн. Масові протести спалахнули в Єгипті (падіння режиму Хосні Мубарака), Лівії (повалення Муаммара Каддафі), Ємені, Бахрейні та Сирії.

    Наслідки та сучасність

    «Арабська весна» мала неоднозначні результати. У деяких країнах вона призвела до демократичних реформ (Туніс), в інших — до затяжних і кривавих громадянських воєн (Сирія, Лівія, Ємен) та дестабілізації регіону.

    Проте 17 грудня 2010 року назавжди залишиться датою, коли звичайна людина своїм відчайдушним кроком змусила мільйони людей повірити, що вони мають силу змінити долю своїх країн і вимагати поваги до своєї гідності.
    #історія #події 17 ГРУДНЯ 2010: ПОСТРІЛ, ЩО НЕ ПРОЛУНАВ, АЛЕ СКОЛИХНУВ СВІТ. Цього дня у невеликому туніському місті Сіді-Бузід сталася трагедія, яка стала іскрою для наймасштабнішої хвилі протестів у сучасній історії Близького Сходу та Північної Африки — явища, що отримало назву «Арабська весна». Трагедія Мохаммеда Буазізі 26-річний Мохаммед Буазізі був звичайним вуличним торговцем овочами, який намагався прогодувати свою велику родину. Проте він не мав офіційного дозволу на торгівлю, що робило його постійною мішенню для корумпованої поліції. Вранці 17 грудня поліцейські вчергове конфіскували його товар і ваги, а за свідченнями очевидців, жінка-офіцер ще й публічно принизила та вдарила його. Спроби Мохаммеда домогтися справедливості в мерії були марними — його навіть не захотіли вислухати. На знак відчаю та протесту проти безправ'я Буазізі облився пальним і підпалив себе прямо перед будівлею місцевої адміністрації. Його вчинок став символом болю цілого покоління, яке потерпало від безробіття, бідності та диктатури. Від іскри до полум'я Звістка про самоспалення Буазізі миттєво поширилася через соціальні мережі. Вже ввечері 17 грудня в Сіді-Бузід почалися перші протести. Люди вийшли на вулиці під гаслами гідності, свободи та боротьби з корупцією. Протести швидко перетворилися на справжню революцію: Туніс: Вже за місяць, 14 січня 2011 року, президент Зін аль-Абідін бен Алі, який правив країною 23 роки, був змушений втекти з країни. Ця подія отримала назву «Жасминова революція». Ефект доміно: Приклад Тунісу надихнув народи інших країн. Масові протести спалахнули в Єгипті (падіння режиму Хосні Мубарака), Лівії (повалення Муаммара Каддафі), Ємені, Бахрейні та Сирії. Наслідки та сучасність «Арабська весна» мала неоднозначні результати. У деяких країнах вона призвела до демократичних реформ (Туніс), в інших — до затяжних і кривавих громадянських воєн (Сирія, Лівія, Ємен) та дестабілізації регіону. Проте 17 грудня 2010 року назавжди залишиться датою, коли звичайна людина своїм відчайдушним кроком змусила мільйони людей повірити, що вони мають силу змінити долю своїх країн і вимагати поваги до своєї гідності.
    Like
    2
    380views
  • #дати #свята
    🇰🇿 День Незалежності Республіки Казахстан (Тәуелсіздік күні) — головне національне свято, яке відзначається щорічно 16 грудня. Ця дата ознаменувала проголошення Казахстаном суверенітету та його вихід зі складу Радянського Союзу, що стало ключовим моментом у сучасній історії Центральної Азії.

    📜 Шлях до суверенітету

    На відміну від більшості інших радянських республік, які проголосили незалежність наприкінці серпня – на початку вересня 1991 року, Казахстан зробив це пізніше.
    Желтоксан (1986)
    Важливим попередником здобуття незалежності стали події Желтоксан (грудень 1986 року) — масові протести казахської молоді в Алма-Аті. Приводом стало рішення Кремля замінити етнічного казаха Дінмухамеда Кунаєва на етнічного росіянина Геннадія Колбіна на посаді першого секретаря ЦК Компартії Казахстану..
    Протести були жорстоко придушені, але вони продемонстрували зростання національної свідомості та стали першим великим виступом проти центральної радянської влади в епоху Перебудови.

    Проголошення Незалежності (1991)

    Після провалу серпневого путчу в Москві та розпаду СРСР, 10 грудня 1991 року було змінено назву республіки на Республіка Казахстан.
    16 грудня 1991 року Верховна Рада Республіки Казахстан ухвалила Конституційний закон «Про державну незалежність Республіки Казахстан».
    Факт: Казахстан був останньою республікою Радянського Союзу, яка офіційно проголосила незалежність.
    Визнання: Незалежність Казахстану була швидко визнана багатьма країнами, включаючи США, Китай та Росію.

    🇰🇿 Символіка та святкування

    День Незалежності є державним святом, що відзначається два дні — 16 та 17 грудня. Урочисті заходи включають:
    Церемонії нагородження: Президент Казахстану вручає видатним громадянам державні нагороди.
    Військові паради та концерти.
    Вшанування пам'яті: У багатьох містах відзначають пам'ять жертв Желтоксану 1986 року, оскільки ця подія безпосередньо пов'язана з боротьбою за суверенітет.

    Монумент Незалежності
    Головним символом незалежності в Алма-Аті є Монумент Незалежності на площі Республіки. Він являє собою скульптурний ансамбль, присвячений відродженню казахської державності, і є ключовим місцем проведення урочистостей.
    #дати #свята 🇰🇿 День Незалежності Республіки Казахстан (Тәуелсіздік күні) — головне національне свято, яке відзначається щорічно 16 грудня. Ця дата ознаменувала проголошення Казахстаном суверенітету та його вихід зі складу Радянського Союзу, що стало ключовим моментом у сучасній історії Центральної Азії. 📜 Шлях до суверенітету На відміну від більшості інших радянських республік, які проголосили незалежність наприкінці серпня – на початку вересня 1991 року, Казахстан зробив це пізніше. Желтоксан (1986) Важливим попередником здобуття незалежності стали події Желтоксан (грудень 1986 року) — масові протести казахської молоді в Алма-Аті. Приводом стало рішення Кремля замінити етнічного казаха Дінмухамеда Кунаєва на етнічного росіянина Геннадія Колбіна на посаді першого секретаря ЦК Компартії Казахстану.. Протести були жорстоко придушені, але вони продемонстрували зростання національної свідомості та стали першим великим виступом проти центральної радянської влади в епоху Перебудови. Проголошення Незалежності (1991) Після провалу серпневого путчу в Москві та розпаду СРСР, 10 грудня 1991 року було змінено назву республіки на Республіка Казахстан. 16 грудня 1991 року Верховна Рада Республіки Казахстан ухвалила Конституційний закон «Про державну незалежність Республіки Казахстан». Факт: Казахстан був останньою республікою Радянського Союзу, яка офіційно проголосила незалежність. Визнання: Незалежність Казахстану була швидко визнана багатьма країнами, включаючи США, Китай та Росію. 🇰🇿 Символіка та святкування День Незалежності є державним святом, що відзначається два дні — 16 та 17 грудня. Урочисті заходи включають: Церемонії нагородження: Президент Казахстану вручає видатним громадянам державні нагороди. Військові паради та концерти. Вшанування пам'яті: У багатьох містах відзначають пам'ять жертв Желтоксану 1986 року, оскільки ця подія безпосередньо пов'язана з боротьбою за суверенітет. Монумент Незалежності Головним символом незалежності в Алма-Аті є Монумент Незалежності на площі Республіки. Він являє собою скульптурний ансамбль, присвячений відродженню казахської державності, і є ключовим місцем проведення урочистостей.
    Like
    2
    437views
  • #історія #події
    🇷🇴 Початок Румунської революції: Падіння комуністичної диктатури.
    16 грудня 1989 року ознаменувало початок серії подій, які призвели до повалення комуністичного режиму Ніколае Чаушеску в Румунії. Це була одна з найкривавіших революцій у Східній Європі, яка на відміну від оксамитових революцій у сусідніх країнах, супроводжувалася збройним протистоянням та людськими жертвами.

    📜 Передумови: Диктатура та криза

    Румунія під керівництвом Ніколае Чаушеску була одним із найбільш репресивних режимів Східного блоку. Режим характеризувався:
    Культ особи: Чаушеску та його дружина Олена створили надмірний культ особистості.
    Економічна криза: Спроба Чаушеску виплатити зовнішній борг країни призвела до суворої економії, дефіциту продовольства, електроенергії та тепла, що значно знизило рівень життя населення.
    Репресії: Громадян контролювала таємна поліція «Секурітате» (Securitate), що придушувала будь-які прояви незгоди.

    💥 Початок у Тімішоарі

    Точкою займання стало місто Тімішоара (Timisoara), що на заході Румунії.
    Привід: Протести почалися як вияв солідарності на захист пастора реформатської церкви угорського походження Ласло Текеша. Текеш був відомий своєю критикою режиму Чаушеску і його плану знесення сіл, за що влада вирішила його виселити та перевести.
    16 грудня 1989: Громадяни, угорці та румуни, зібралися навколо будинку Текеша, щоб перешкодити його виселенню. Натовп швидко виріс, і демонстрація перетворилася на політичний протест проти режиму.
    Збройна відповідь: Влада відреагувала жорстко. Військові частини та «Секурітате» оточили місто. У ніч на 17 грудня і наступними днями було застосовано зброю проти демонстрантів. Це призвело до численних жертв і поранених, що лише посилило обурення.

    🌪️ Перекидання на Бухарест та падіння режиму

    Чутки про бійню в Тімішоарі швидко поширилися країною.
    21 грудня: Чаушеску, не усвідомлюючи масштабів гніву, організував масовий мітинг у Бухаресті, щоб продемонструвати підтримку своєму режиму. Однак мітинг швидко перетворився на масову антиурядову демонстрацію.
    Втеча та арешт: 22 грудня, коли військо та «Секурітате» почали вагатися, а протестувальники захопили центральні установи, Ніколае та Олена Чаушеску втекли з будівлі ЦК компартії на гелікоптері. Того ж дня їх затримали у місті Тирговіште.
    Збройні бої: Протягом наступних днів у Бухаресті та інших містах тривали запеклі бої між армією (що перейшла на бік революції) та лояльними Чаушеску силами «Секурітате», особливо в районі телецентру та аеропорту.
    Страта: 25 грудня 1989 року Ніколае і Олена Чаушеску були засуджені на поспішному військовому трибуналі за звинуваченнями у геноциді та підриві національної економіки, після чого негайно розстріляні.

    🩸 Наслідки

    Румунська революція стала найкривавішою з усіх революцій 1989 року у Східній Європі. Загальна кількість жертв сягнула близько 1100 осіб, переважна більшість яких загинула після втечі Чаушеску під час збройних зіткнень. Режим комуністичної диктатури був повалений, а влада перейшла до Фронту національного порятунку (ФНП).
    #історія #події 🇷🇴 Початок Румунської революції: Падіння комуністичної диктатури. 16 грудня 1989 року ознаменувало початок серії подій, які призвели до повалення комуністичного режиму Ніколае Чаушеску в Румунії. Це була одна з найкривавіших революцій у Східній Європі, яка на відміну від оксамитових революцій у сусідніх країнах, супроводжувалася збройним протистоянням та людськими жертвами. 📜 Передумови: Диктатура та криза Румунія під керівництвом Ніколае Чаушеску була одним із найбільш репресивних режимів Східного блоку. Режим характеризувався: Культ особи: Чаушеску та його дружина Олена створили надмірний культ особистості. Економічна криза: Спроба Чаушеску виплатити зовнішній борг країни призвела до суворої економії, дефіциту продовольства, електроенергії та тепла, що значно знизило рівень життя населення. Репресії: Громадян контролювала таємна поліція «Секурітате» (Securitate), що придушувала будь-які прояви незгоди. 💥 Початок у Тімішоарі Точкою займання стало місто Тімішоара (Timisoara), що на заході Румунії. Привід: Протести почалися як вияв солідарності на захист пастора реформатської церкви угорського походження Ласло Текеша. Текеш був відомий своєю критикою режиму Чаушеску і його плану знесення сіл, за що влада вирішила його виселити та перевести. 16 грудня 1989: Громадяни, угорці та румуни, зібралися навколо будинку Текеша, щоб перешкодити його виселенню. Натовп швидко виріс, і демонстрація перетворилася на політичний протест проти режиму. Збройна відповідь: Влада відреагувала жорстко. Військові частини та «Секурітате» оточили місто. У ніч на 17 грудня і наступними днями було застосовано зброю проти демонстрантів. Це призвело до численних жертв і поранених, що лише посилило обурення. 🌪️ Перекидання на Бухарест та падіння режиму Чутки про бійню в Тімішоарі швидко поширилися країною. 21 грудня: Чаушеску, не усвідомлюючи масштабів гніву, організував масовий мітинг у Бухаресті, щоб продемонструвати підтримку своєму режиму. Однак мітинг швидко перетворився на масову антиурядову демонстрацію. Втеча та арешт: 22 грудня, коли військо та «Секурітате» почали вагатися, а протестувальники захопили центральні установи, Ніколае та Олена Чаушеску втекли з будівлі ЦК компартії на гелікоптері. Того ж дня їх затримали у місті Тирговіште. Збройні бої: Протягом наступних днів у Бухаресті та інших містах тривали запеклі бої між армією (що перейшла на бік революції) та лояльними Чаушеску силами «Секурітате», особливо в районі телецентру та аеропорту. Страта: 25 грудня 1989 року Ніколае і Олена Чаушеску були засуджені на поспішному військовому трибуналі за звинуваченнями у геноциді та підриві національної економіки, після чого негайно розстріляні. 🩸 Наслідки Румунська революція стала найкривавішою з усіх революцій 1989 року у Східній Європі. Загальна кількість жертв сягнула близько 1100 осіб, переважна більшість яких загинула після втечі Чаушеску під час збройних зіткнень. Режим комуністичної диктатури був повалений, а влада перейшла до Фронту національного порятунку (ФНП).
    Like
    2
    231views
  • Німці виходять на протести проти постачання зброї в Україну‼️#україна #славаукраїні #славазсу #європа #протест
    Німці виходять на протести проти постачання зброї в Україну‼️#україна #славаукраїні #славазсу #європа #протест
    375views 3Plays
  • ⚡⚡⚡ Моцковське фуфло вилізло!!!
    Гарматним м'ясом бути не хоче, але ж й вивчати науку те ж не хочуть!
    Ви бо&₴@ь на московитів подивитесь й побачите ким ви будете коли за ними підете! Зелень бундестагівська!
    ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
    ⛔️ Масові студентські протести в Німеччині проти повернення військового призову.
    👥 5 грудня 2025 року студенти в близько 90 муніципалітетах організували одноденний Schulstreik gegen Wehrpflicht (шкільний страйк проти призову). Учні масово покидали класи для участі в демонстраціях.
    👥 Учасники страйку використовували гасло “We don’t want to become cannon fodder” (Ми не хочемо стати гарматним м’ясом). У своїй офіційній заяві організатори протесту вказали: “Ми відмовляємось витрачати пів року свого життя в казармах, підпорядковуватися наказам і навчатись убивати. Війна не дає майбутнього — вона руйнує наші засоби до існування”.
    🔊 На демонстраціях молоді люди висловлювали різноманітні думки:
    🟡«Краще жити у Німеччині під владою путіна, ніж воювати за Німеччину»,
    🟡“Чому вирішувати конфлікти через озброєння? Це просто повторює те, що було перед Першою і Другою світовими війнами”.
    🟡“Можливо, варто розглянути можливість зробити професію військовослужбовця більш привабливою для тих, хто хоче служити”.
    🟡“Я не хочу бути частиною цієї військової машини”.
    ℹ️ Німецький Бундестаг 5 грудня 2025 року схвалив законодавство про військову службу голосуванням 323 голосів проти 272, що ознаменує значну трансформацію у стратегії оборони Німеччини. Хоча ініціатива позиціонується як добровільна, вона передбачає поетапне запровадження, яке потенційно може привести до обов'язкового призову.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ⚡⚡⚡ Моцковське фуфло вилізло!!! Гарматним м'ясом бути не хоче, але ж й вивчати науку те ж не хочуть! Ви бо&₴@ь на московитів подивитесь й побачите ким ви будете коли за ними підете! Зелень бундестагівська! ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖ ⛔️ Масові студентські протести в Німеччині проти повернення військового призову. 👥 5 грудня 2025 року студенти в близько 90 муніципалітетах організували одноденний Schulstreik gegen Wehrpflicht (шкільний страйк проти призову). Учні масово покидали класи для участі в демонстраціях. 👥 Учасники страйку використовували гасло “We don’t want to become cannon fodder” (Ми не хочемо стати гарматним м’ясом). У своїй офіційній заяві організатори протесту вказали: “Ми відмовляємось витрачати пів року свого життя в казармах, підпорядковуватися наказам і навчатись убивати. Війна не дає майбутнього — вона руйнує наші засоби до існування”. 🔊 На демонстраціях молоді люди висловлювали різноманітні думки: 🟡«Краще жити у Німеччині під владою путіна, ніж воювати за Німеччину», 🟡“Чому вирішувати конфлікти через озброєння? Це просто повторює те, що було перед Першою і Другою світовими війнами”. 🟡“Можливо, варто розглянути можливість зробити професію військовослужбовця більш привабливою для тих, хто хоче служити”. 🟡“Я не хочу бути частиною цієї військової машини”. ℹ️ Німецький Бундестаг 5 грудня 2025 року схвалив законодавство про військову службу голосуванням 323 голосів проти 272, що ознаменує значну трансформацію у стратегії оборони Німеччини. Хоча ініціатива позиціонується як добровільна, вона передбачає поетапне запровадження, яке потенційно може привести до обов'язкового призову. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    243views
  • Масові протести молоді в Болгарії. Причина - серйозне підвищення податків

    Протести в Болгарії викликані незгодою з запропонованим бюджетом на 2026 рік, який передбачає гостре підвищення податків, в тому числі подвоєння податку на дивіденди та збільшення внесків у систему соціального страхування для фінансування підвищення заробітної плати в державному секторі. Критики вважають, що це навантажує бізнес і середній клас. У деяких повідомленнях це розглядається як антикорупційна ініціатива покоління Z після того, як уряд відмовився виводити кошти. Протести тривають в різних містах.
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    Масові протести молоді в Болгарії. Причина - серйозне підвищення податків Протести в Болгарії викликані незгодою з запропонованим бюджетом на 2026 рік, який передбачає гостре підвищення податків, в тому числі подвоєння податку на дивіденди та збільшення внесків у систему соціального страхування для фінансування підвищення заробітної плати в державному секторі. Критики вважають, що це навантажує бізнес і середній клас. У деяких повідомленнях це розглядається як антикорупційна ініціатива покоління Z після того, як уряд відмовився виводити кошти. Протести тривають в різних містах. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    144views
  • Міжнародний день боротьби проти пестицидів
    Щороку 3 грудня проводиться Міжнародний день боротьби з пестицидами (Global No Pesticides Use Day), який вперше оголосила у 1998 р. однойменна Міжнародна коаліція.

    Історія виникнення події
    Дата обрана не випадково, а для того, щоб ще раз підкреслити трагічність катастрофи, яка сталася у 1984 р. внаслідок вибуху на заводі пестицидів Union Carbide в Індії. Наслідком вибуху став викид у довкілля смертельного газу – метилу ізоціанату. Це призвело до більш ніж 200 тис. смертей та пів мільйона випадків важких недуг в роки після аварії.


    Мета Міжнародного дня боротьби проти пестицидів
    Мета проведення цього заходу – привернути увагу суспільства до проблем, які трапляються через виробництво та експлуатування токсичних хімічних сполук. Цей день проводиться під лозунгом: «Пестициди – безвихідь цивілізації».

    Як відзначають цю подію?
    Екологи по всій планеті проводять мітинги та протести, щоб ще раз нагадати, що пестициди та інші небезпечні речовини накопичуються у довкіллі, відкладаються в тілах людей і тварин, негативно впливаючи на здоров’я. Згідно зі статистикою ВООЗ, кожен рік у світі фіксують приблизно 2 млн випадків отруєнь пестицидами, здебільшого під час різних технологічних процесів.
    Міжнародний день боротьби проти пестицидів Щороку 3 грудня проводиться Міжнародний день боротьби з пестицидами (Global No Pesticides Use Day), який вперше оголосила у 1998 р. однойменна Міжнародна коаліція. Історія виникнення події Дата обрана не випадково, а для того, щоб ще раз підкреслити трагічність катастрофи, яка сталася у 1984 р. внаслідок вибуху на заводі пестицидів Union Carbide в Індії. Наслідком вибуху став викид у довкілля смертельного газу – метилу ізоціанату. Це призвело до більш ніж 200 тис. смертей та пів мільйона випадків важких недуг в роки після аварії. Мета Міжнародного дня боротьби проти пестицидів Мета проведення цього заходу – привернути увагу суспільства до проблем, які трапляються через виробництво та експлуатування токсичних хімічних сполук. Цей день проводиться під лозунгом: «Пестициди – безвихідь цивілізації». Як відзначають цю подію? Екологи по всій планеті проводять мітинги та протести, щоб ще раз нагадати, що пестициди та інші небезпечні речовини накопичуються у довкіллі, відкладаються в тілах людей і тварин, негативно впливаючи на здоров’я. Згідно зі статистикою ВООЗ, кожен рік у світі фіксують приблизно 2 млн випадків отруєнь пестицидами, здебільшого під час різних технологічних процесів.
    180views
More Results