#історія Козацькі ПРІЗВИЩА. Ваші предки залишили вам у спадок не лише гени, а й справжні загадки, закодовані в прізвищах! Як ремесла, місце проживання, зовнішність чи навіть характер перетворилися на наші українські прізвища? Чому деякі з них такі кумедні або навіть карколомні? І навіщо ж їх змушували міняти? Разом розкриємо ці родинні таємниці та дізнаємось, що ховається за вашим прізвищем! https://youtu.be/wkYdrjkldUE

#мистецтво #ремесла Кераміка Павлини Цвілик (1891-1964)

#природа Раджа-Ампат – це справжній рай на землі, розташований в Індонезії, у самому серці так званого Коралового трикутника. Цей архіпелаг, що складається з понад 1500 невеликих островів, острівців і рифів, оточених бірюзовими водами Тихого океану, відомий своєю надзвичайною природною красою та унікальним біорізноманіттям. Назва «Раджа-Ампат» перекладається як «Чотири королі», що відсилає до місцевої легенди про чотирьох правителів, які колись управляли основними островами регіону: Вайгео, Батанта, Салаваті та Місоол. Ці острови вражають не лише мальовничими краєвидами – скелястими джунглями, білими піщаними пляжами та кришталево чистими лагунами, – а й багатством підводного світу. Раджа-Ампат вважається одним із найкращих місць у світі для дайвінгу та снорклінгу. Тут мешкає понад 1300 видів риб, 700 видів молюсків і 75% усіх відомих видів коралів на планеті. Окрім природних чудес, архіпелаг має багату культуру. Місцеві жителі, переважно народи папуаського походження, зберігають традиційний спосіб життя, займаючись рибальством і ремеслами. Туристи, які відвідують Раджа-Ампат, часто захоплюються гостинністю місцевих громад і можливістю познайомитися з їхньою спадщиною. Сьогодні Раджа-Ампат активно розвиває екотуризм, прагнучи зберегти свою унікальну екосистему. Для відвідувачів це місце обіцяє незабутній відпочинок, сповнений пригод і гармонії з природою. Якщо ви шукаєте місце, де можна відчути себе на краю світу, Раджа-Ампат – ідеальний вибір.

НАновини‼️ Виставка в Києві: «Штетл. Лялькові спогади єврейського містечка» Київ, Україна — В Державному музеї іграшки відкрилася унікальна виставка «Штетл. Лялькові спогади єврейського містечка». Ця виставка надає рідку можливість заглянути в світ єврейських містечок (штетлів), в яких колись кипіло життя, наповнене традиціями та сімейними обрядами. Сьогодні ці містечка зникли або майже зникли, але їхня спадщина продовжує жити через подібні культурні події. На виставці представлені авторські ляльки, які відображають важливі єврейські ритуали, такі як брита міла та кидушин, а також розповідають про ремесла, торгівлю та соціальне життя єврейських громад. Ця виставка — не тільки культурна цінність, а й важливий символ для єврейського народу, особливо для тих, хто зберіг зв'язок із єврейськими коріннями, живучи в Україні чи Ізраїлі. Подібні події допомагають зберігати пам'ять про те, що було втрачено, і підтримують культурну ідентичність серед нових поколінь. Виставка буде працювати до початку літа 2025 року. Детальніше на https://nikk.ua/uk/vistavka-u/ #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #JewishCulture #Shteytl #JewishTraditions

#мистецтво #ремесла #історія Київський експериментальний кераміко-художній завод. Українське підприємство, що спеціалізувалося на виробництві порцелянових і фаянсових виробів; Функціонувало з 1924 до 2007 року, спочатку в Києві, а з 1973 року – у місті Вишневе; Завод вирізнявся своєю унікальністю, зокрема тим, що в 1940-х роках тут уперше масово застосували петриківський розпис на порцеляні; Продукція експортувалася до Німеччини, Великої Британії, Іспанії, Польщі, Франції, Чехословаччини, Канади, Італії.

#кіно #рекомендація «Золоті руки» (1960) реж. Сергій Параджанов, Олексій Панкратьєв, Олександр Николенко Жанр: документальне Про що фільм: Фільм про українські традиційні художні ремесла та народне прикладне мистецтво, знятий Сергієм Параджановим на замовлення Київської студії телебачення. Українські майстрині і майстри гончарства, різьблення, вишивання, малярства та інших художніх промислів демонструють свої роботи у документальних і спеціально знятих ігрових сценах. Дивитися - тут 👇 https://online.dovzhenkocentre.org/films/zoloti-ruky/

#мистецтво #ремесла Приклади порцелянових виробів Межигірської порцелянової фабрики в Україні, XIX століття.

#мистецтво #ремесла Свічник – «трійця» Гуцульщина Поч. ХІХ ст. Національний музей декоративного мистецтва України

#мистецтво #ремесла 1) Баранчик (кін. XIX cт), м. Васильків, Київщина 2) Дволикий лев. XVIII – поч. XIX ст. с.Сухини, Черкащина 3) Козлик. Робота майстра Дмитро Головка (1905–1978). 1960-ті, м. Київ Національний музей декоративного мистецтва України

#ремесла Косівська кераміка- традиційне українське мистецтво Гуцульщини, яке входить до культурної спадщини ЮНЕСКО. Розписані вироби мають унікальний стиль і кольори.