Літнє диво

терапія через слово... 🕊️ "Є ті, хто не вчать тебе світити — вони просто торкаються душі, і вона загоряється 🔥 Вони— не вчителі, не рятівники. Вони — ключ до твого джерела" Нам не добре з тими, хто нас вражає. І навіть не з тими, хто викликає захоплення чи пристрасть. А з тими, поруч з ким нам добре бути собою, де ми відкриті, щирі, вільні. ⠀ Бо є такі люди, поруч із якими не потрібно бути кращою версією себе. Достатньо просто бути. Це ті, з ким – опускаються плечі, – дихання стає глибшим, а у серці на мить стихає вічна тривога. ⠀ З точки зору нейропсихології, саме в такому стані активуються дзеркальні нейрони, система емпатії, і мозок починає реагувати на світло, яке запалює в нас інший. ⠀ Це не просто емоції — це настрій тіла. Не просто слова — а невимовну тишу, в якій ми починаємо неспішно себе впізнавати. Це внутрішній стан щастя коли хочеться обіймати весь світ. ⠀ 📍І тоді щось змінюється. Ти вже не граєш роль. Ти не вибираєш маску. ⠀ Ти просто живеш у власному світлі, бо тобі допомогли його побачити і відчути. ⠀ Це більше, ніж любов. Це — трансформація. ⠀ Бо найважливіший поворот стається тоді, коли ми поруч із кимось раптом усвідомлюємо: "Я собі подобаюсь". ⠀ І ця людина стає дзеркалом, в якому ти бачиш не лише очі. А своє світло, своє право бути, свою живу істинність. ⠀ Саме так зцілюються старі програми: 🔹 ті, що змушували заслуговувати, 🔹 ті, що вчили терпіти, 🔹 ті, що наказували мовчати, коли боляче. ⠀ Бо в цьому світлі, у цьому просторі безпеки, з нас ніби спадає стара шкіра. ⠀ І тіло починає жити. Пам’ять — очищатись. А Душа — повертатись додому. 📍Так працює інтеграція: через присутність, яка не вимагає, а приймає, через погляд, що не судить, а бачить. ⠀ І тоді народжується нова якість любові: та, де ти вже не шукаєш, хто полюбить… а сама(м) стаєш простором, де починаєш себе любити, і віддавати любов. 💫 Істинна близькість — це коли торкаються тебе не руками, а присутністю. І ти розквітаєш без слів. …Бо насправді ми шукаємо не кохання до себе в іншому, а ту присутність, яка пробуджує наше власне тепло і з ким стає затишно бути собою. Ту глибоку зустріч, після якої ми самі собі стаємо рідними. 📍Ці зустрічі — не випадкові. Ті, хто запалює в тобі світло, відкриває твоє справжнє дихання, розблоковує ніжність і повертає тебе — собі ж — це не просто люди. ⠀ Це " СВІТЛОНОСЦІ "у твоєму житті.✨ ⠀ Не вчителі. Не герої. Не ідеали. ⠀ Вони — як портали. Через них ти входиш у себе. ⠀ Така зустріч — це завжди переломний момент у житті. ⠀ Вона не обіцяє «назавжди». Але вона залишається з тобою назавжди, бо після неї — ти вже не та (той), що була(в) до того. ⠀ Бережи таких. І дякуй їм. Мовчки, поглядом, дотиком, серцем. ⠀ Бо в цьому — справжнє диво. ⠀ Тебе пробудили — щоб ти міг жити і відчувати . Цінуй і бережи таких людей поряд і подякуй, що вони є в твоєму житті .✨ Не кожному випадає такий шанс зустрічі 🩷🌹 Залиш і мені зворотній зв'язок ,якщо зустрів таку людину, чи мрієш зустріти,постав лайк,смайлик, залиш коментар🩷 це надихає мене творити більше цікавого контенту 🙌 Вірші і музика автор: Olga Felis © (Felis_Auriel) #глибокітексти #нейропсихологія #selflovejourney #усвідомленість #бутисобою #вразливість_це_сила #світловсерединінас #transformwithlove #психотерапіясловом #любов_що_зцілює #тілоякхрам #дозвольсобібутирядом #психологіядуші #чутливість_сила #любовдовсередини #душевналірика #житиусвідомлено #жінка_світло #силавніжності #свідомийшлях #всерединімир #моватіла #життяякмедитація #дотикдуші #серцедлясвітла #глибокісенси #емоційнезцілення

Диво-тваринка — Генета 🤩 Схожа на гібрид кота, собаки та тхора. Вона легко приручається і може стати гарним вихованцем #відео_video #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world #brovaryregion

ДИВОЦВІТ ПУСТОЦВІТОМ НЕ СТАНЕ Україна – священна земля, Богом дані вкраїнські простори, Нам не треба на ній москаля. Нас почуй, невблаганная доле! Україні не треба москаль, Вона квітом буяла без нього, Та прийшов цей потвора, на жаль, Що нічо́го не має святого. В Україну прийшов сатана, Він у нашу домівку ввірвався, Через нього ця клята війна, І до бруду у ній він удався. Україна – це хлібні поля, Усі надра її багатющі, Чорноземи, багатства, моря́, Пісня й мова її невмирущі. Україна – єдина земля, За яку у могили лягають, Це – не власність убивці з кремля, То й за неї в нас кров проливають. Україна – це той дивоцвіт, Який барвами грає і в пеклі, Не постане на нім пустоцвіт, То ж за нього бої йдуть запеклі. 15.01.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024 ID: 1003173

#тварини Це не кіт і не ведмідь. У нього хвіст, як у мавпи, погляд хижака, а ще - він пахне попкорном!🤯 Познайомтесь - це бінтуронг,- одна з найзагадковіших тварин джунглів, про яку майже ніхто не чув. Дивовижна зовнішність, дивні звички, і роль, без якої тропічний ліс не може існувати. Це відео змінить ваше уявлення про вигадливість та фантазію дикої природи. https://youtu.be/r_YGSJB2mKo?si=AzZhJgNzWpYgdW9s

#рослини Що це за плід? Так виглядає плитка улюбленого шоколаду на початку свого шляху, а точніше — її важливий інгредієнт: какао-боби. Дивовижний плід какао нагадує ребристу диню, що звисає зі стовбура дерева. Усередині — білувата м’якоть і до п’ятдесяти бобів. Саме вони стають шоколадом, але лише після складного ритуалу: спершу боби разом із м’якоттю складають у купи та накривають листям. Кілька днів вони бродять, розігріваючись до 50°C — і саме в цей час зникає легка гіркота, з’являються шоколадні нотки та формується аромат. Потім боби сушать, обсмажують — і тільки тоді починається магія.

#поезія До всього звикаєш: чи вітер, чи дощ, може спека, Думки, що заснути вночі не дають, дзвін глухий порожнеч, Хвороби чужі, крики чайок, дороги далекі, Бездушність чиясь, чи тепло від сердець. Зживаєшся з тим, що повітря тріщить від напруги, Не можна додому, немає у ньому безпечних кутків. Із втомою – ноги гудуть, і зі зрадою друга – Дорожчими стали банкноти хрусткі. І миришся з горем, рахуючи втрати й до болю Стискаєш кулак, бо спинити не можеш ні смерч, ні сльоту. І вкотре картаєш себе: зарікався ж ніколи Не вірити в диво. І у чорноту. Приймаєш цей світ. Поступаєшся долі чи фарту. Зрізаєш зі шкіри рубці. Заспокоюєш пульс й супротив. За тридцять монет полонених здавали у рабство: Найкраще німі – лише тиск і дроти. Отак резонує в тобі на клітинному рівні Всепрощення й спрощення кіл на воді до похилих площин – Збудуєш консольні мости чи для злету трампліни. Епохи минають, щоб знов прорости. 09.06.2025 Олеся Репа

Нещодавно відбулось спільне тренування з бразильського джиу-джитсу (GFTEAM Nesebar) в рамках навчально-тренувального збору з хортингу, який проходить в Болгарії. В ньму беруть участь вихованці тренерів ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР ЗТУ Олександра Кононова та Олександра Васюка. Дякуємо всім за чудовий майстер клас. Це було дивовижно 🤙 #Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #Brovarysport #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Йду я значить в город, заходжу в малини, й тут головою вляпуюсь в павутину велетенського павука. Стрибок на 2 метри, крик йой! По дорозі покосила трохи трави, збила кілька гілок, мало не вибила ворота, потім під крики підлітаю до крану, починаю змивати з себе павутину! Тим часом мій здивований друг: о це то да, я оцінив! Чохлу ставлю 5 зірок, телефон вижив після польту!

#поезія Найцінніший у світі скарб Бережи під кутами простору. Сподіваюся, він того вартий У гінких віражах загострених. Перевтілюй моє тепло На ватаги буденних спалахів. Наше видиво не збулося, З часообігом заховалося. Перетерті в крупу слова Мовчазливо вбивають силою. Навіть спогади легковажні В часовіддалі загубилися. Тільки біль – електричний струм – Відбиває відтінки зрадницькі. Мої вислови семиструнні У повторах тобою згадані. Берегти найцінніший скарб Так, як ти, треба ще навчитися. Сподіваюся, він того вартий, Бо коштовності – світло щирості. Оксана Мовчан