ПРОЗРІННЯ

Вуста торкались неба і граніту,
Де час застиг у коконі терпіння.
Ми прагнемо знайти своє коріння
У дзеркалі старого лабіринту.

Блукаючи шляхами всього світу,
В глухих кутах встряємо в павутиння,
І крик душі в цю мить дає прозріння:
На повну смак життя мов пік зеніту!

Відчуй, як пульс вдаряє в скроні глухо,
Як вітер в'яже вузлики над вухом,
А плин життя штовхає у майбутнє.

В моменті кожнім диво де присутнє —
Це все твоє, якщо душі основа
В собі любов, мов скарб, знайти готова.

Автори: Мирослав Манюк
Ірина Морозова

16.03.2026 – 17.03.2026
#сонет
ПРОЗРІННЯ Вуста торкались неба і граніту, Де час застиг у коконі терпіння. Ми прагнемо знайти своє коріння У дзеркалі старого лабіринту. Блукаючи шляхами всього світу, В глухих кутах встряємо в павутиння, І крик душі в цю мить дає прозріння: На повну смак життя мов пік зеніту! Відчуй, як пульс вдаряє в скроні глухо, Як вітер в'яже вузлики над вухом, А плин життя штовхає у майбутнє. В моменті кожнім диво де присутнє — Це все твоє, якщо душі основа В собі любов, мов скарб, знайти готова. Автори: Мирослав Манюк Ірина Морозова 16.03.2026 – 17.03.2026 #сонет
31переглядів