РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Вона народилась у галілейському м. Назареті від правв, батьків Іоакима та Ганни. По батькові Діва Марія походить з царського роду, по матері від архієрейського. Батьки Діви Марії дожили до глибокої старості, але не мали дітей. Вони часто молилися Богові і просили його, щоб дарував ім дитя. І при цьому дали обітницю: коли в них народиться дитя, то вони його посвятять на служіння Богові. Після довгих переживань і молитов це бажання здійснилося. У них народилась дочка, яку назвали Марією. Так назвав Ії ангел, який спові стив про її народження. На спомин Різдва Пресвятої Богородиці з давніх-давен встановлено Церквою свято. Згадка про це свято дійшла до нас з 4 ст., коли рівноап. цариця Олена побудувала храм в пам'ять про народження Матері Божої. У 6 ст. про святкування Різдва Богородиці згадує Григорій Двоєслов у своєму секрементарії. Йосиф Студит прославив Різдво Пресвятої Богородиці багатьма піснями, які і сьогодні співають в церквах у дні святкування Різдва Діви Марії: «З давніх-давен оспівуємо святе народження Твоє, шануємо благословенне зачаття Твоє, Богом обрана Невісто Діво». Святкуючи Різдво Пресвятої Богородиці, Церква і священники прославляють найвищий ступінь наближення божества до людей, його благодатне єднання з ними в образі Діви, народженої з благословення Божого. «Величаємо Тебе, Пресвята Діво, і шануємо Твоїх батьків, і всехвальне славимо народження Твоє», - співають величальну пісню Богородиці. З відривного календаря "З вірою в душі" за 8 вересня. ----------- #Ближче_до_Бога РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Це важливе свято для кожного християнина, адже воно вшановує день, коли народилася Діва Марія, яка стала матір'ю Ісуса Христа. Різдво Пресвятої Богородиці, яке в народі ще називають Друга Пречиста, здавана вважалося суто жіночим днем. Безплідні жінки в давнину обов'язково готували обід, щоб Матір Божа помолилася за їхніх майбутніх дітей. Традиційно на столі стояли страви з риби, запечене м'ясо, борщ із птицею або свининою, вареники з сиром, голубці та пироги. Рано-вранці жінки намагалися прийти до водойми, щоб там умитися джерельною водою. Вважалося, якщо зробити це до схід сонця, краса збережеться до старості. А щоб діти мали міцне здоров'я, їх обливали на порозі холодною водою. У цей період господарі закінчували збирати урожай із грядок. А ще від свята Різдва Пресвятої Богородиці дозволялося засилати сватів до дівчат. #Народні_прикмети • Яке свято Різдва Пресвятої Богородиці, такою й осінь буде. • На небі з'явилася веселка - чекайте на теплу осінь. • Якщо в цей день гарна погода, то бабине літо буде прохолодним. • Багато павутиння - на морозну і малосніжну зиму. З відривного календаря "Український народний календар" за 8 вересня. ----------

РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Вона народилась у галілейському м. Назареті від правв, батьків Іоакима та Ганни. По батькові Діва Марія походить з царського роду, по матері від архієрейського. Батьки Діви Марії дожили до глибокої старості, але не мали дітей. Вони часто молилися Богові і просили його, щоб дарував ім дитя. І при цьому дали обітницю: коли в них народиться дитя, то вони його посвятять на служіння Богові. Після довгих переживань і молитов це бажання здійснилося. У них народилась дочка, яку назвали Марією. Так назвав Ії ангел, який спові стив про її народження. На спомин Різдва Пресвятої Богородиці з давніх-давен встановлено Церквою свято. Згадка про це свято дійшла до нас з 4 ст., коли рівноап. цариця Олена побудувала храм в пам'ять про народження Матері Божої. У 6 ст. про святкування Різдва Богородиці згадує Григорій Двоєслов у своєму секрементарії. Йосиф Студит прославив Різдво Пресвятої Богородиці багатьма піснями, які і сьогодні співають в церквах у дні святкування Різдва Діви Марії: «З давніх-давен оспівуємо святе народження Твоє, шануємо благословенне зачаття Твоє, Богом обрана Невісто Діво». Святкуючи Різдво Пресвятої Богородиці, Церква і священники прославляють найвищий ступінь наближення божества до людей, його благодатне єднання з ними в образі Діви, народженої з благословення Божого. «Величаємо Тебе, Пресвята Діво, і шануємо Твоїх батьків, і всехвальне славимо народження Твоє», - співають величальну пісню Богородиці. З відривного календаря "З вірою в душі" за 8 вересня. ----------- #Ближче_до_Бога РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Це важливе свято для кожного християнина, адже воно вшановує день, коли народилася Діва Марія, яка стала матір'ю Ісуса Христа. Різдво Пресвятої Богородиці, яке в народі ще називають Друга Пречиста, здавана вважалося суто жіночим днем. Безплідні жінки в давнину обов'язково готували обід, щоб Матір Божа помолилася за їхніх майбутніх дітей. Традиційно на столі стояли страви з риби, запечене м'ясо, борщ із птицею або свининою, вареники з сиром, голубці та пироги. Рано-вранці жінки намагалися прийти до водойми, щоб там умитися джерельною водою. Вважалося, якщо зробити це до схід сонця, краса збережеться до старості. А щоб діти мали міцне здоров'я, їх обливали на порозі холодною водою. У цей період господарі закінчували збирати урожай із грядок. А ще від свята Різдва Пресвятої Богородиці дозволялося засилати сватів до дівчат. #Народні_прикмети • Яке свято Різдва Пресвятої Богородиці, такою й осінь буде. • На небі з'явилася веселка - чекайте на теплу осінь. • Якщо в цей день гарна погода, то бабине літо буде прохолодним. • Багато павутиння - на морозну і малосніжну зиму. З відривного календаря "Український народний календар" за 8 вересня. ----------

"Ми ніколи не зможемо втекти від того, що має статися з нами. Вітер віднесе нас у місця, де ми маємо бути. Сонце світитиме в людях, яких ми маємо помічати. Повітря дасть життя ситуаціям, які мають ожити. Ніч затьмарить те, від чого хоче нас захистити. Дощ змиє заплакані очі, а веселка подарує надію. Перелітні птахи змусять нас думати про когось... Це і ще багато чого буде, але пам'ятайте, ніщо не випадково." 🖍️ Антуан де Сент-Екзюпері

"Ми ніколи не зможемо втекти від того, що має статися з нами. Вітер віднесе нас у місця, де ми маємо бути. Сонце світитиме в людях, яких ми маємо помічати. Повітря дасть життя ситуаціям, які мають ожити. Ніч затьмарить те, від чого хоче нас захистити. Дощ змиє заплакані очі, а веселка подарує надію. Перелітні птахи змусять нас думати про когось... Це і ще багато чого буде, але пам'ятайте, ніщо не випадково." 🖍️ Антуан де Сент-Екзюпері

В'ЄТЬСЯ СТРІМКО ВВИСЬ В'ється стрімко ввись, стежка в небеса. Все, що Бог створив, вічності краса. Щастя неземне, раптом зринуло, Як союз уклав Бог з людиною. (2р.) Квітка спрагло п'є, ранішню росу. Все, що є живе, служить Господу. Жайвір піднесе, пісню до Творця, Ніжністю торкне, всі людські серця. (2р.) Небо, як сувій, в зорях сяючих, Місяць, мов ліхтар, всепалаючий. Сонечко встає, усміхається. В променях його світ купається. (2р.) А веселка п'є, воду з джерела. Той, хто молиться, має два крила. Світлі ангели, під мелодію, Творять із людьми, цю гармонію. (2р.) Заспіваймо пісню слави всі, І прославмо Бога у красі, Заступись за нас, Богородице, І тоді з висот ми народимось. (2р.) ©️ о. Олексій Філюк З книги "365 християнських пісень на кожен Божий день".

В'ЄТЬСЯ СТРІМКО ВВИСЬ В'ється стрімко ввись, стежка в небеса. Все, що Бог створив, вічності краса. Щастя неземне, раптом зринуло, Як союз уклав Бог з людиною. (2р.) Квітка спрагло п'є, ранішню росу. Все, що є живе, служить Господу. Жайвір піднесе, пісню до Творця, Ніжністю торкне, всі людські серця. (2р.) Небо, як сувій, в зорях сяючих, Місяць, мов ліхтар, всепалаючий. Сонечко встає, усміхається. В променях його світ купається. (2р.) А веселка п'є, воду з джерела. Той, хто молиться, має два крила. Світлі ангели, під мелодію, Творять із людьми, цю гармонію. (2р.) Заспіваймо пісню слави всі, І прославмо Бога у красі, Заступись за нас, Богородице, І тоді з висот ми народимось. (2р.) ©️ о. Олексій Філюк З книги "365 християнських пісень на кожен Божий день".

#поезія Казка про дощик Грім в очеретах відлуннями ходить, Хвилі збивають перину із ряски. Сіли шукати прогнози погоди Гуска Петрівна та жаба Параска. Листячко вéрби праворуч полощуть, Лілії в танці закручені зліва. — Низько комахи літають — на дощик. — Каже Параска. І дéкількох з'їла. Плямкав макухою в затишку короп, Качур жовтенький ховався під неню. — В ґуґлі написано: литиме скоро. — Гуска Петрівна ґелґоче до неї. — Ниють коліна, у лобі мігрені, Хмари над нами — темніші і товщі. Точно намоче, ходімо до греблі! — Квакнула жаба Параска на дощик. Дощик за хмарами бульку приплюснув — Мав би вже вилити опади з відер. — Буду-не буду... — зриває пелюстку. Випало йти. І пустився. Деíнде. Вітер у розпачі хмари розносив, З нього сміялась веселка хвиляста. — Брешуть усі: від прикмет до прогнозів. — Згодні Петрівна і жаба Параска. 01.08.2025 pavukzdytynstva

#поезія Не поспішай так, любе Літо! Зачекай! За першість не змагайся в марафоні! Хай зачаровує веселий водограй, і диньки дозрівають на осонні, й медові пахощі під сонечком ясним розносить навкруги простоволосий вітер, а з теплим тихим дощиком рясним веселка сходить, щоб води напитись. Неначе ті моделі, квіти польові, нехай в барвистих дефілюють сарафанах! І кожна квіточка - це враження нові, хоч в золотих прикрасах, хоч в вранішних туманах, чи під магічним сяйвом зоряних світил, чи в кришталевих росяних краплинах на світанку... В пелюстці кожній - ніжності посил. У простоті - краса, а схожість... на панянку. Затримайсь довше, Літо! Не спіши! Хай в тихім надвечір'ї ластівки кружляють! Цвіркочуть коники й стрибають в спориші, а бджілки з різноцвіття дикий мед збирають... Бракує слів, щоб передати відчуття, як посміхається налитим колосочком жито... Солодке Літо! - Крапля незабутнього життя! Так хочеться життя це без війни прожити... Тетяна Зензерова.

В місті Прудентополіс у Бразилії українську мову визнано офіційною, а 75% його жителів мають українське походження. Українська громада тут почала формуватися близько 1885 року, коли в районі, де розміщений сучасний Прудентополіс, оселилося 1500 українських сімей (приблизно 8000 осіб), вихідців із Галичини. Цей район Прудентополісу навіть має назву Нова-Галичина на честь походження його жителів. Саме місто офіційно засноване в 1894 р., тож українці від самого початку були важливою частиною його історії, долучилися до його розвитку. Сьогодні Прудентополіс добре знаний в Бразилії та всій Південній Америці як "українське" місто, українська культура і традиції глибоко інтегровані в його простір та життя. Один з двох головних храмів у місті — греко-католицька церква святого Йосафата. В місті понад пів століття діють козацьке братство «Українські козаки» та асоціації українських митців, такі як ансамбль народного танцю «Веселка» чи ансамбль бандуристів «Соловейко». В місті діє український «Музей тисячоліття», який знайомить із українською історією та культурою. Відомий Прудентополіс і як українська кулінарна столиця Бразилії - саме аби скуштувати тут борщ, вареники, голубці, солонину та ковбаси з свинини приїздять цілі натовпи туристів. З 2019 року Прудентополіс є містом - побратимом Тернополя. У школах та вишах штату Парана, одним з найбільших міст якого є Прудентополіс, вже давно викладають українську мову. Загалом у штаті Парана проживає майже 500 тисяч етнічних українців, а по всій Бразилії - понад мільйон.

Гора семи кольорів: природна веселка Перу У високогір'ях Анд, у самому серці Перу, прихована одна з найфантастичніших природних загадок — Монтанья-де-Сьете-Колорес, або Райдужна гора. Розташована в регіоні Куско, вона ніби зійшла з полотна художника: хвилі червоного, жовтого, зеленого, синього та фіолетового відтінків — це не магія, а геологія. Але як це можливо? Різнокольорові смуги – результат багатомільйонного накопичення різних мінералів, що піднялися на поверхню під час тектонічних процесів. Залізо дає червоний, мідь зелений, сіро-жовті тони завдяки сульфатам... і так далі. Потрапити сюди означає пройти через високогірні стежки на висоті понад 5 000 метрів. Але мандрівники кажуть: «Це як потрапити на іншу планету». Місцеві жителі вважають гору священною. Деякі шамани вірять, що тут сходяться енергії Землі та Космосу, а сама гора «дихає» духом Анд.