#поезія
ДУЕТ ДВОХ СЕРДЕЦЬ
🖋️ Наталія Кульбака & Супрун Юрій
⸻
Вона твоя…ти відчував це і не раз…
Вона проникла в твою душу й тіло…
По твоїх венах кров’ю розлилась…
А з ваших душ одна створилась…
Вона твоя, ти знаєш це давно…
Вона, мабуть, завжди була твоєю…
Від її дотику, ти відчував тепло…
А серце в грудях билося шалено…
Вона твоя, відразу зрозумів…
Вона давно належала тобі…
Ти у її очах побачив це,
Тоді як перший раз її зустрів…
Вона твоя… ти відчував це і не раз…
Вона була завжди твоєю…
Бо доля знала… лиш її чекав…
Тому й звела… бо ви повінчані на небі…
🖋️ Наталія Кульбака
⸻
Він твій…ти відчувала це й не раз,
Його ім’я і душу, й серце гріло,
Ти бачила серед небесних страз
Той образ — що цілувать хотіла.
Він твій… це знала ти давним-давно,
Про це тобі шептав на вушко вітер,
Те почуття всередині гуло,
Коли шмагали любові ніжні віти.
Він твій… читала ти в його очах,
В зіницях тих не раз вже потопала,
Долала в пристрасті у серці страх,
Як жаги бабочка до тебе залітала.
Він твій… ти відчувала це й не раз,
Веселка ніжності ураночці качала,
І під осінній багрянистий вальс
На небі доля щаслива повінчала.
🖋️ Супрун Юрій
Дві душі. Дві історії. Одна небесна доля.
ДУЕТ ДВОХ СЕРДЕЦЬ
🖋️ Наталія Кульбака & Супрун Юрій
⸻
Вона твоя…ти відчував це і не раз…
Вона проникла в твою душу й тіло…
По твоїх венах кров’ю розлилась…
А з ваших душ одна створилась…
Вона твоя, ти знаєш це давно…
Вона, мабуть, завжди була твоєю…
Від її дотику, ти відчував тепло…
А серце в грудях билося шалено…
Вона твоя, відразу зрозумів…
Вона давно належала тобі…
Ти у її очах побачив це,
Тоді як перший раз її зустрів…
Вона твоя… ти відчував це і не раз…
Вона була завжди твоєю…
Бо доля знала… лиш її чекав…
Тому й звела… бо ви повінчані на небі…
🖋️ Наталія Кульбака
⸻
Він твій…ти відчувала це й не раз,
Його ім’я і душу, й серце гріло,
Ти бачила серед небесних страз
Той образ — що цілувать хотіла.
Він твій… це знала ти давним-давно,
Про це тобі шептав на вушко вітер,
Те почуття всередині гуло,
Коли шмагали любові ніжні віти.
Він твій… читала ти в його очах,
В зіницях тих не раз вже потопала,
Долала в пристрасті у серці страх,
Як жаги бабочка до тебе залітала.
Він твій… ти відчувала це й не раз,
Веселка ніжності ураночці качала,
І під осінній багрянистий вальс
На небі доля щаслива повінчала.
🖋️ Супрун Юрій
Дві душі. Дві історії. Одна небесна доля.
#поезія
ДУЕТ ДВОХ СЕРДЕЦЬ
🖋️ Наталія Кульбака & Супрун Юрій
⸻
Вона твоя…ти відчував це і не раз…
Вона проникла в твою душу й тіло…
По твоїх венах кров’ю розлилась…
А з ваших душ одна створилась…
Вона твоя, ти знаєш це давно…
Вона, мабуть, завжди була твоєю…
Від її дотику, ти відчував тепло…
А серце в грудях билося шалено…
Вона твоя, відразу зрозумів…
Вона давно належала тобі…
Ти у її очах побачив це,
Тоді як перший раз її зустрів…
Вона твоя… ти відчував це і не раз…
Вона була завжди твоєю…
Бо доля знала… лиш її чекав…
Тому й звела… бо ви повінчані на небі…
🖋️ Наталія Кульбака
⸻
Він твій…ти відчувала це й не раз,
Його ім’я і душу, й серце гріло,
Ти бачила серед небесних страз
Той образ — що цілувать хотіла.
Він твій… це знала ти давним-давно,
Про це тобі шептав на вушко вітер,
Те почуття всередині гуло,
Коли шмагали любові ніжні віти.
Він твій… читала ти в його очах,
В зіницях тих не раз вже потопала,
Долала в пристрасті у серці страх,
Як жаги бабочка до тебе залітала.
Він твій… ти відчувала це й не раз,
Веселка ніжності ураночці качала,
І під осінній багрянистий вальс
На небі доля щаслива повінчала.
🖋️ Супрун Юрій
Дві душі. Дві історії. Одна небесна доля.
14views