• Украинский этно-вечер “Різдвяні свята у Солохи” в Тель-Авиве 25 декабря 2025 в SHO?

    В самом центре Тель-Авива зимой появится маленький украинский хутор — со светом, музыкой, праздничными забавами и вкусами, которые невозможно забыть. Ресторан SHO? – Ukrainian Traditional Food и команда MAK_UA готовят большой этно-вечер, где оживут колядки, щедривки, фольклорные персонажи и традиционные украинские зимние блюда.

    Гостей ждут живые выступления Яны Олексенко, ULA_music и Diadele, театрализованные сценки от @makvilna_ua, праздничная атмосфера и украинская кухня: кутя, вареники ручной лепки, узвар, глинтвейн и другие украинские зимние блюда. Всё — как на настоящем хуторе, только в Тель-Авиве.

    В Тель-Авиве эта эстетика выглядит особенно ярко: словно в шумный город ненадолго впустили тишину сельской украинской ночи, наполненную смехом и песнями. Украинская зима пахнет кутьёй, варениками, узваром и горячим праздничным напитком.
    SHO? готовит специальное меню, которое не просто знакомит с традиционными блюдами — оно рассказывает историю. Этно-вечер построен так, чтобы гость не смотрел на традицию со стороны — он оказывается внутри неё.
    В зале будет тёплый свет, музыка, элементы оформления, напоминающие деревенские зимние вечера. Все детали — от звезды колядников до фольклорных образов — создают эффект присутствия в зимнем украинском хуторе.

    «Солоха» — это гоголевская хуторянка, хозяйка гостеприимной хаты, у которой всегда шумно, тепло и по-праздничному весело.
    Её имя давно стало символом украинских зимних традиций, смеха и домашнего уюта. Это культовый персонаж украинской литературы и народной культуры, прекрасно узнаваемый благодаря Н. В. Гоголю: Солоха — героиня повести Николая Гоголя «Ночь перед Рождеством», входящей в цикл «Вечера на хуторе близ Диканьки».

    Почему это интересно не только украинцам, но и всем израильтянам?
    Украинские новогодне-рождественские традиции понятны и близки любому человеку, выросшему на семейных зимних праздниках. Это музыка, которая звучит искренне; еда, наполненная смыслом; игровые обряды, которые создают лёгкость и чувство совместности. Израиль — страна, где живут десятки культур, и именно поэтому знакомство с украинскими этно-обычаями становится не «чужой» историей, а частью общего культурного пространства. Такой вечер дарит уникальный опыт: увидеть, как праздничность может выглядеть в другой стране, почувствовать тёплый юмор, попробовать особую кухню и просто провести время в атмосфере человеческой близости, которая не зависит от национальности.

    📅 25 декабря, 19:00
    📍 Carlebach 3, Tel Aviv

    НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱
    Подробнее о программе — в статье:
    👉 https://news.nikk.co.il/rizdvyani-svyata-u-solohi/

    ❓ А вы бы хотели попасть на такой вечер — и что для вас самое главное в зимних праздниках?

    #ТельАвив #SHO #MAK_UA #УкраинскаяКультура #ЭтноВечер #ЗимниеТрадиции #УкраинаВИзраиле
    Украинский этно-вечер “Різдвяні свята у Солохи” в Тель-Авиве 25 декабря 2025 в SHO? В самом центре Тель-Авива зимой появится маленький украинский хутор — со светом, музыкой, праздничными забавами и вкусами, которые невозможно забыть. Ресторан SHO? – Ukrainian Traditional Food и команда MAK_UA готовят большой этно-вечер, где оживут колядки, щедривки, фольклорные персонажи и традиционные украинские зимние блюда. Гостей ждут живые выступления Яны Олексенко, ULA_music и Diadele, театрализованные сценки от @makvilna_ua, праздничная атмосфера и украинская кухня: кутя, вареники ручной лепки, узвар, глинтвейн и другие украинские зимние блюда. Всё — как на настоящем хуторе, только в Тель-Авиве. В Тель-Авиве эта эстетика выглядит особенно ярко: словно в шумный город ненадолго впустили тишину сельской украинской ночи, наполненную смехом и песнями. Украинская зима пахнет кутьёй, варениками, узваром и горячим праздничным напитком. SHO? готовит специальное меню, которое не просто знакомит с традиционными блюдами — оно рассказывает историю. Этно-вечер построен так, чтобы гость не смотрел на традицию со стороны — он оказывается внутри неё. В зале будет тёплый свет, музыка, элементы оформления, напоминающие деревенские зимние вечера. Все детали — от звезды колядников до фольклорных образов — создают эффект присутствия в зимнем украинском хуторе. «Солоха» — это гоголевская хуторянка, хозяйка гостеприимной хаты, у которой всегда шумно, тепло и по-праздничному весело. Её имя давно стало символом украинских зимних традиций, смеха и домашнего уюта. Это культовый персонаж украинской литературы и народной культуры, прекрасно узнаваемый благодаря Н. В. Гоголю: Солоха — героиня повести Николая Гоголя «Ночь перед Рождеством», входящей в цикл «Вечера на хуторе близ Диканьки». Почему это интересно не только украинцам, но и всем израильтянам? Украинские новогодне-рождественские традиции понятны и близки любому человеку, выросшему на семейных зимних праздниках. Это музыка, которая звучит искренне; еда, наполненная смыслом; игровые обряды, которые создают лёгкость и чувство совместности. Израиль — страна, где живут десятки культур, и именно поэтому знакомство с украинскими этно-обычаями становится не «чужой» историей, а частью общего культурного пространства. Такой вечер дарит уникальный опыт: увидеть, как праздничность может выглядеть в другой стране, почувствовать тёплый юмор, попробовать особую кухню и просто провести время в атмосфере человеческой близости, которая не зависит от национальности. 📅 25 декабря, 19:00 📍 Carlebach 3, Tel Aviv НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱 Подробнее о программе — в статье: 👉 https://news.nikk.co.il/rizdvyani-svyata-u-solohi/ ❓ А вы бы хотели попасть на такой вечер — и что для вас самое главное в зимних праздниках? #ТельАвив #SHO #MAK_UA #УкраинскаяКультура #ЭтноВечер #ЗимниеТрадиции #УкраинаВИзраиле
    NEWS.NIKK.CO.IL
    Украинский этно-вечер “Різдвяні свята у Солохи” в Тель-Авиве 25 декабря 2025 в SHO? - НАновости - новости Израиля
    Праздник, который переносит в украинский хутор Есть вечера, которые создают собственный мир. 25 декабря 2025 организаторы - ресторан SHO? – Ukrainian - НАновости - новости Израиля - Воскресенье, 7 декабря, 2025, 18:52
    60переглядів
  • 4 грудня свято Варвари.
    Святкують тільки жінки. У день Великомучениці Варвари гріх прати, білити і глину місити. Можна тільки вишивати та нитки сукати. Беручись до вишивання, колись дівчата хрестились і шептали: "Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила".
    У цей день дівчата готували вареники з маком чи сиром, серед яких обов'язково мали бути й "пірхуни" - заправлені борошном. Частуючи хлопців, стежили, кому втрапить такий виріб. Відтак невдаху довгий час дражнили "пірхуном". Дівчата в цей день заготовляли галузки з вишень і ставили у воду; якщо гілочки зацвітали на Різдво, то це віщувало про швидкий шлюб.
    "Варвари" - день повороту на весну. Приповідка каже, що "Варвара ночі урвала, а дня приточила".
    На другий день - преподобного Сави, а на третій - Миколая. В Україні в цей час зазвичай випадають великі сніги, починаються люті морози, замерзають ріки. З цього приводу в народних приповідках говориться: "Варвара снігом постелить, Сава загладить хуртовиною, а Микола морозом придавить!", "Варвара мосте, Сава гостре, а Миколай гвозде!", "Варвара заварить, а Микола поставить кола!"
    Всі ці три дні наші селяни колись варили кутю та узвар - "щоб хліб родив та садовина рясніла!"
    4 грудня потрібно прокинутися якомога раніше. За давньою прикметою хто проспить на Варвару - буде сонливим весь рік.
    Святій Варварі моляться про дітей, зцілення від недуг, а також про вирішення конфліктів з батьками та іншими родичами, про позбавлення від зневіри, смутку й печалі.
    Яка погода на Варвари, така й на Різдво.
    Якщо горобці збираються купками на деревах і цвірінькають, то буде тепла зима.
    Дерева в інеї - урожай на фрукти.
    Якщо до цього дня сніг не випав - зима буде теплою, а як з'явиться - довгою і холодною.
    4 грудня свято Варвари. Святкують тільки жінки. У день Великомучениці Варвари гріх прати, білити і глину місити. Можна тільки вишивати та нитки сукати. Беручись до вишивання, колись дівчата хрестились і шептали: "Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила". У цей день дівчата готували вареники з маком чи сиром, серед яких обов'язково мали бути й "пірхуни" - заправлені борошном. Частуючи хлопців, стежили, кому втрапить такий виріб. Відтак невдаху довгий час дражнили "пірхуном". Дівчата в цей день заготовляли галузки з вишень і ставили у воду; якщо гілочки зацвітали на Різдво, то це віщувало про швидкий шлюб. "Варвари" - день повороту на весну. Приповідка каже, що "Варвара ночі урвала, а дня приточила". На другий день - преподобного Сави, а на третій - Миколая. В Україні в цей час зазвичай випадають великі сніги, починаються люті морози, замерзають ріки. З цього приводу в народних приповідках говориться: "Варвара снігом постелить, Сава загладить хуртовиною, а Микола морозом придавить!", "Варвара мосте, Сава гостре, а Миколай гвозде!", "Варвара заварить, а Микола поставить кола!" Всі ці три дні наші селяни колись варили кутю та узвар - "щоб хліб родив та садовина рясніла!" 4 грудня потрібно прокинутися якомога раніше. За давньою прикметою хто проспить на Варвару - буде сонливим весь рік. Святій Варварі моляться про дітей, зцілення від недуг, а також про вирішення конфліктів з батьками та іншими родичами, про позбавлення від зневіри, смутку й печалі. Яка погода на Варвари, така й на Різдво. Якщо горобці збираються купками на деревах і цвірінькають, то буде тепла зима. Дерева в інеї - урожай на фрукти. Якщо до цього дня сніг не випав - зима буде теплою, а як з'явиться - довгою і холодною.
    143переглядів 1 Поширень
  • 🍳 Палюшки, пальчики, лінові вареники, котики — використовуйте це як назву однієї традиційної страви з картопляного тіста✨
    вам знадобитися

    • картопляне пюре - 500г
    • відварені картоплини (в шкірці)-2 шт ( 150г)
    • яйця -1 шт
    • сіль -1 ч.л
    • борошно -250-300г
    • сало
    • цибуля
    • соняшникова олія

    процес приготування

    🍳Холодне картопляне пюре перемішуємо з натертою відвареною картоплею. Додаємо яйце, сіль до смаку. Потім намагаємося вводити порціями борошно, замішуємо м'яке тісто.

    🍳 Розділити тісто на 3-4 частини та розкачати товщиною на 3 см, порізати тоненькими смужками та сформувати лінові вареники

    🍳Кладемо картопляні вареники в підсолену киплячу воду і відварюємо , як тільки вони вспливли на поверхню, виймаємо з каструлі.

    🍳 Потім готуємо засмажку. Очищаємо та нарізаємо цибулю дрібним кубиком, а також сало. Обсмажуємо ці два інгредієнти на сковороді до золотистого кольору.

    🍳 Подавати зі смаженою цибулею і салом.
    Смачного 💙 💛

    🥟Для приготування палюшок необхідно відварити картоплю шматочками та злити воду, потовки товкачем.
    🥟Підійде і картопля, яка була зварена вчора ( така була використана у відео)
    🥟 Треба відварити картоплю в шкірці, почистити, натерти на молочній тертці.
    🍳 Палюшки, пальчики, лінові вареники, котики — використовуйте це як назву однієї традиційної страви з картопляного тіста✨ вам знадобитися • картопляне пюре - 500г • відварені картоплини (в шкірці)-2 шт ( 150г) • яйця -1 шт • сіль -1 ч.л • борошно -250-300г • сало • цибуля • соняшникова олія процес приготування 🍳Холодне картопляне пюре перемішуємо з натертою відвареною картоплею. Додаємо яйце, сіль до смаку. Потім намагаємося вводити порціями борошно, замішуємо м'яке тісто. 🍳 Розділити тісто на 3-4 частини та розкачати товщиною на 3 см, порізати тоненькими смужками та сформувати лінові вареники 🍳Кладемо картопляні вареники в підсолену киплячу воду і відварюємо , як тільки вони вспливли на поверхню, виймаємо з каструлі. 🍳 Потім готуємо засмажку. Очищаємо та нарізаємо цибулю дрібним кубиком, а також сало. Обсмажуємо ці два інгредієнти на сковороді до золотистого кольору. 🍳 Подавати зі смаженою цибулею і салом. Смачного 💙 💛 🥟Для приготування палюшок необхідно відварити картоплю шматочками та злити воду, потовки товкачем. 🥟Підійде і картопля, яка була зварена вчора ( така була використана у відео) 🥟 Треба відварити картоплю в шкірці, почистити, натерти на молочній тертці.
    Love
    1
    207переглядів 7Відтворень
  • #вареники #рецепт #сир
    #вареники #рецепт #сир
    121переглядів 5Відтворень
  • Смачного!.. Художник Антон Шеретов (Запоріжжя). "Вареники з сиром"💙💛
    Смачного!.. Художник Антон Шеретов (Запоріжжя). "Вареники з сиром"💙💛
    Love
    1
    123переглядів
  • Українська чемпіонка розповіла про іноземців, які думають, що війна закінчилась, “золоте” туше і вареники
    #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    https://brovarysport.net.ua/?p=35276
    Українська чемпіонка розповіла про іноземців, які думають, що війна закінчилась, “золоте” туше і вареники #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport https://brovarysport.net.ua/?p=35276
    BROVARYSPORT.NET.UA
    Українська чемпіонка розповіла про іноземців, які думають, що війна закінчилась, “золоте” туше і вареники
    Багаторазова переможниця і призерка чемпіонатів Європи з вільної боротьби Алла Белінська у вересні 2025 року нарешті здобула і "золото" чемпіонату світу, перемігши суперницю з Туреччини ефектним туше. До успіху спортсменка йшла 10 років, ганяючи по 10-14 кг і тренуючись з ліхтарями під обстрілами. А
    95переглядів
  • Будьмо!
    Є в Україні таке ємке слово. Його радо й завзято повторюють іноземці за столом: Bud’mo!
    Хоч і не до кінця розуміють про що мова. Це не просто "Ура!"
    Воно не перекладається!
    Це навіть не «паляниця». Це якась окрема хромосома з ДНК.
    Будьмо!
    Будьмо - це про те, що ми є, були і будемо. Це про те, що нас не вбити. Про те, що ми не скоримося ніколи й нікому. А радше загинемо, але не здамося.
    Будьмо - це воля, це Січ. Це вічний гул і вітер Дикого Степу!
    Будьмо! - це Україна. Це вишиванки, й хрущі над вишнею. Це наші старі кладовища і давні могили. Це Голодомор і колективізація. Це Червона рута і Стус, і Григір Тютюнник. Тарас, Леся, Франко. Жадан і Іздрик, Козак-Систем. Драч, Павличко і Вінграновський. Червона калина. Це - Мазепа і Мотря. Богдан і Петлюра. Це - тіні забутих предків. Це Василь Симоненко і Ліна Костенко. Василь Стефаник і Нечуй Левицький.
    Будьмо - це мис Тарханкут і Карпати. Харків і Суми, і Полтава. І Коктебель! Лузанівка і Пересипський міст…
    Будьмо, це коли - ой, на горі, та й женці жнуть! І десь там Галя несе воду. І хлопці розпрягають коней. І сорочку мати вишила мені. Червоними і чорними нитками…
    І під копитом камінь тріснув…
    Будьмо - це донати і безпілотники.
    Будьмо - це окопні свічки і камуфляжні сітки.
    Будьмо - це тюльпани й хризантеми на останній дорозі Воїна. Будьмо - це українські прапори над гробками.
    Будьмо - це наші нерви й наші діти, й собаки в «двох стінах» під час повітряних тривог, це - наші сльози, наша гідність, честь і гонор.
    Будьмо - це лелеки, що вертають до свого гнізда, до свого дому. І F-16, що навесні повертаються з вирію…
    Будьмо - це вранці лугом, босими ногами… І зелені лини в ятері, що переливаються проти сонця. І мед, що зі щільників тече по ліктях… і дідова коса, що дзвенить від мантачки на світанку, ще до роси…
    Будьмо, це бабині вареники з капустою й сиром…
    Будьмо, це - знов зозулі голос чути в лісі… І білий сніг на зеленому листі…
    Будьмо - це Ми! Ми - будьмо!
    Святий Вечір, щедрий Вечір!
    Будьмо! Будьмо навіки, брати й сестри!
    Будьмо! Є в Україні таке ємке слово. Його радо й завзято повторюють іноземці за столом: Bud’mo! Хоч і не до кінця розуміють про що мова. Це не просто "Ура!" Воно не перекладається! Це навіть не «паляниця». Це якась окрема хромосома з ДНК. Будьмо! Будьмо - це про те, що ми є, були і будемо. Це про те, що нас не вбити. Про те, що ми не скоримося ніколи й нікому. А радше загинемо, але не здамося. Будьмо - це воля, це Січ. Це вічний гул і вітер Дикого Степу! Будьмо! - це Україна. Це вишиванки, й хрущі над вишнею. Це наші старі кладовища і давні могили. Це Голодомор і колективізація. Це Червона рута і Стус, і Григір Тютюнник. Тарас, Леся, Франко. Жадан і Іздрик, Козак-Систем. Драч, Павличко і Вінграновський. Червона калина. Це - Мазепа і Мотря. Богдан і Петлюра. Це - тіні забутих предків. Це Василь Симоненко і Ліна Костенко. Василь Стефаник і Нечуй Левицький. Будьмо - це мис Тарханкут і Карпати. Харків і Суми, і Полтава. І Коктебель! Лузанівка і Пересипський міст… Будьмо, це коли - ой, на горі, та й женці жнуть! І десь там Галя несе воду. І хлопці розпрягають коней. І сорочку мати вишила мені. Червоними і чорними нитками… І під копитом камінь тріснув… Будьмо - це донати і безпілотники. Будьмо - це окопні свічки і камуфляжні сітки. Будьмо - це тюльпани й хризантеми на останній дорозі Воїна. Будьмо - це українські прапори над гробками. Будьмо - це наші нерви й наші діти, й собаки в «двох стінах» під час повітряних тривог, це - наші сльози, наша гідність, честь і гонор. Будьмо - це лелеки, що вертають до свого гнізда, до свого дому. І F-16, що навесні повертаються з вирію… Будьмо - це вранці лугом, босими ногами… І зелені лини в ятері, що переливаються проти сонця. І мед, що зі щільників тече по ліктях… і дідова коса, що дзвенить від мантачки на світанку, ще до роси… Будьмо, це бабині вареники з капустою й сиром… Будьмо, це - знов зозулі голос чути в лісі… І білий сніг на зеленому листі… Будьмо - це Ми! Ми - будьмо! Святий Вечір, щедрий Вечір! Будьмо! Будьмо навіки, брати й сестри!
    Love
    1
    777переглядів
  • Всесвітній день макаронів

    Що це за день?
    Макарони — улюблена їжа і дорослих, і дітей практично в усіх куточках світу. В більшості країн різні види макаронних виробів об’єднані однією назвою — паста, що в перекладі з італійської означає тісто. Макарони є складовою частиною багатьох кулінарних рецептів. Це чудовий гарнір до м’яса, риби та овочів. А якщо поєднати пасту з соусом, вона стає повноцінною стравою. Якісні макарони виготовляють з пшениці твердих сортів, тому їх можуть включати до свого меню навіть прихильники здорового способу життя. Мало хто знає, але макарони мають своє власне свято. 25 жовтня кожного року у світі відзначають Всесвітній день макаронів. Започаткували його на Римському конгресі виробників пасти в 1995 році.

    Як виникла ідея відзначати Всесвітній день макаронів?
    Макарони — дуже давній винахід людства, точний час та місце появи якого встановити неможливо. Вважають, що макаронні вироби з’явилися відтоді, як люди навчилися вирощувати пшеницю та виготовляти борошно.


    В єгипетських пірамідах знайшли зображення макаронів, що датуються IV тисячоліттям до нашої ери. Знайдені археологами на території Давньої Греції качалки та ножі для нарізки тіста свідчать про те, що макарони існували й там.

    Багато істориків вважають, що в Італію макарони привіз Марко Поло з Китаю в 1292 році. Взагалі паста стала популярною в епоху великих географічних мандрівок та відкриттів. Під час довгих подорожей у людей виникла потреба в такому продукті, який довго зберігається, не дуже багато важить і при цьому не втрачає своїх властивостей та поживності.

    У XVI столітті в Італії вже створилися асоціації виробників макаронів зі своїми правилами та статутами. В різних містах були свої методи приготування тіста. Звісно, застосовувалася ручна праця, процес був досить довгим та складним, тому й коштували макарони досить дорого. Часто вживати їх могли дозволити собі тільки багаті люди.

    В XVII столітті ситуація почала змінюватися — з’явилися механічні пристрої для виготовлення макаронів, також виникли умови для розповсюдження твердих сортів пшениці. Це стало основою для дешевого виробництва макаронів та їхньої доступності. Цей продукт став повсякденним у меню італійців.

    У XVIII столітті Катерина Медичі познайомила з макаронами французів, і відтоді вони стали здобувати визнання в усіх країнах.

    На початку XX століття відкриття електричного струму дозволило створити електромашини для замісу тіста та спеціальні камери для сушіння макаронних виробів. Завдяки цьому виробництво пасти більше не було обмежене регіонами зі спекотним кліматом. Кількість продукції незрівнянно збільшилася, а процес став повністю автоматизованим.

    В Україні здавна є відомими та улюбленими національні страви з тіста, що нагадують італійську пасту — галушки, локшина, кльоцки, ліниві вареники.

    За різними даними, зараз у світі існує від 400 до 600 видів пасти. З кожним роком цей асортимент розширюється за рахунок додавання овочевих добавок, збагачення вітамінами й мінералами та використання нетрадиційної сировини. Наприклад, для людей з алергією на глютен макарони виробляють з рисового або кукурудзяного борошна.
    Всесвітній день макаронів Що це за день? Макарони — улюблена їжа і дорослих, і дітей практично в усіх куточках світу. В більшості країн різні види макаронних виробів об’єднані однією назвою — паста, що в перекладі з італійської означає тісто. Макарони є складовою частиною багатьох кулінарних рецептів. Це чудовий гарнір до м’яса, риби та овочів. А якщо поєднати пасту з соусом, вона стає повноцінною стравою. Якісні макарони виготовляють з пшениці твердих сортів, тому їх можуть включати до свого меню навіть прихильники здорового способу життя. Мало хто знає, але макарони мають своє власне свято. 25 жовтня кожного року у світі відзначають Всесвітній день макаронів. Започаткували його на Римському конгресі виробників пасти в 1995 році. Як виникла ідея відзначати Всесвітній день макаронів? Макарони — дуже давній винахід людства, точний час та місце появи якого встановити неможливо. Вважають, що макаронні вироби з’явилися відтоді, як люди навчилися вирощувати пшеницю та виготовляти борошно. В єгипетських пірамідах знайшли зображення макаронів, що датуються IV тисячоліттям до нашої ери. Знайдені археологами на території Давньої Греції качалки та ножі для нарізки тіста свідчать про те, що макарони існували й там. Багато істориків вважають, що в Італію макарони привіз Марко Поло з Китаю в 1292 році. Взагалі паста стала популярною в епоху великих географічних мандрівок та відкриттів. Під час довгих подорожей у людей виникла потреба в такому продукті, який довго зберігається, не дуже багато важить і при цьому не втрачає своїх властивостей та поживності. У XVI столітті в Італії вже створилися асоціації виробників макаронів зі своїми правилами та статутами. В різних містах були свої методи приготування тіста. Звісно, застосовувалася ручна праця, процес був досить довгим та складним, тому й коштували макарони досить дорого. Часто вживати їх могли дозволити собі тільки багаті люди. В XVII столітті ситуація почала змінюватися — з’явилися механічні пристрої для виготовлення макаронів, також виникли умови для розповсюдження твердих сортів пшениці. Це стало основою для дешевого виробництва макаронів та їхньої доступності. Цей продукт став повсякденним у меню італійців. У XVIII столітті Катерина Медичі познайомила з макаронами французів, і відтоді вони стали здобувати визнання в усіх країнах. На початку XX століття відкриття електричного струму дозволило створити електромашини для замісу тіста та спеціальні камери для сушіння макаронних виробів. Завдяки цьому виробництво пасти більше не було обмежене регіонами зі спекотним кліматом. Кількість продукції незрівнянно збільшилася, а процес став повністю автоматизованим. В Україні здавна є відомими та улюбленими національні страви з тіста, що нагадують італійську пасту — галушки, локшина, кльоцки, ліниві вареники. За різними даними, зараз у світі існує від 400 до 600 видів пасти. З кожним роком цей асортимент розширюється за рахунок додавання овочевих добавок, збагачення вітамінами й мінералами та використання нетрадиційної сировини. Наприклад, для людей з алергією на глютен макарони виробляють з рисового або кукурудзяного борошна.
    844переглядів
  • РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

    Вона народилась у галілейському м. Назареті від правв, батьків Іоакима та Ганни. По батькові Діва Марія походить з царського роду, по матері від архієрейського.

    Батьки Діви Марії дожили до глибокої старості, але не мали дітей. Вони часто молилися Богові і просили його, щоб дарував ім дитя. І при цьому дали обітницю: коли в них народиться дитя, то вони його посвятять на служіння Богові.

    Після довгих переживань і молитов це бажання здійснилося. У них народилась дочка, яку назвали Марією. Так назвав Ії ангел, який спові стив про її народження.

    На спомин Різдва Пресвятої Богородиці з давніх-давен встановлено Церквою свято. Згадка про це свято дійшла до нас з 4 ст., коли рівноап. цариця Олена побудувала храм в пам'ять про народження Матері Божої. У 6 ст. про святкування Різдва Богородиці згадує Григорій Двоєслов у своєму секрементарії. Йосиф Студит прославив Різдво Пресвятої Богородиці багатьма піснями, які і сьогодні співають в церквах у дні святкування Різдва Діви Марії: «З давніх-давен оспівуємо святе народження Твоє, шануємо благословенне зачаття Твоє, Богом обрана Невісто Діво».

    Святкуючи Різдво Пресвятої Богородиці, Церква і священники прославляють найвищий ступінь наближення божества до людей, його благодатне єднання з ними в образі Діви, народженої з благословення Божого. «Величаємо Тебе, Пресвята Діво, і шануємо Твоїх батьків, і всехвальне славимо народження Твоє», - співають величальну пісню Богородиці.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 8 вересня.
    -----------

    #Ближче_до_Бога

    РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

    Це важливе свято для кожного християнина, адже воно вшановує день, коли народилася Діва Марія, яка стала матір'ю Ісуса Христа.

    Різдво Пресвятої Богородиці, яке в народі ще називають Друга Пречиста, здавана вважалося суто жіночим днем. Безплідні жінки в давнину обов'язково готували обід, щоб Матір Божа помолилася за їхніх майбутніх дітей. Традиційно на столі стояли страви з риби, запечене м'ясо, борщ із птицею або свининою, вареники з сиром, голубці та пироги.

    Рано-вранці жінки намагалися прийти до водойми, щоб там умитися джерельною водою. Вважалося, якщо зробити це до схід сонця, краса збережеться до старості. А щоб діти мали міцне здоров'я, їх обливали на порозі холодною водою.

    У цей період господарі закінчували збирати урожай із грядок. А ще від свята Різдва Пресвятої Богородиці дозволялося засилати сватів до дівчат.

    #Народні_прикмети

    • Яке свято Різдва Пресвятої Богородиці, такою й осінь буде.
    • На небі з'явилася веселка - чекайте на теплу осінь.
    • Якщо в цей день гарна погода, то бабине літо буде прохолодним.
    • Багато павутиння - на морозну і малосніжну зиму.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 8 вересня.
    ----------
    РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Вона народилась у галілейському м. Назареті від правв, батьків Іоакима та Ганни. По батькові Діва Марія походить з царського роду, по матері від архієрейського. Батьки Діви Марії дожили до глибокої старості, але не мали дітей. Вони часто молилися Богові і просили його, щоб дарував ім дитя. І при цьому дали обітницю: коли в них народиться дитя, то вони його посвятять на служіння Богові. Після довгих переживань і молитов це бажання здійснилося. У них народилась дочка, яку назвали Марією. Так назвав Ії ангел, який спові стив про її народження. На спомин Різдва Пресвятої Богородиці з давніх-давен встановлено Церквою свято. Згадка про це свято дійшла до нас з 4 ст., коли рівноап. цариця Олена побудувала храм в пам'ять про народження Матері Божої. У 6 ст. про святкування Різдва Богородиці згадує Григорій Двоєслов у своєму секрементарії. Йосиф Студит прославив Різдво Пресвятої Богородиці багатьма піснями, які і сьогодні співають в церквах у дні святкування Різдва Діви Марії: «З давніх-давен оспівуємо святе народження Твоє, шануємо благословенне зачаття Твоє, Богом обрана Невісто Діво». Святкуючи Різдво Пресвятої Богородиці, Церква і священники прославляють найвищий ступінь наближення божества до людей, його благодатне єднання з ними в образі Діви, народженої з благословення Божого. «Величаємо Тебе, Пресвята Діво, і шануємо Твоїх батьків, і всехвальне славимо народження Твоє», - співають величальну пісню Богородиці. З відривного календаря "З вірою в душі" за 8 вересня. ----------- #Ближче_до_Бога РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Це важливе свято для кожного християнина, адже воно вшановує день, коли народилася Діва Марія, яка стала матір'ю Ісуса Христа. Різдво Пресвятої Богородиці, яке в народі ще називають Друга Пречиста, здавана вважалося суто жіночим днем. Безплідні жінки в давнину обов'язково готували обід, щоб Матір Божа помолилася за їхніх майбутніх дітей. Традиційно на столі стояли страви з риби, запечене м'ясо, борщ із птицею або свининою, вареники з сиром, голубці та пироги. Рано-вранці жінки намагалися прийти до водойми, щоб там умитися джерельною водою. Вважалося, якщо зробити це до схід сонця, краса збережеться до старості. А щоб діти мали міцне здоров'я, їх обливали на порозі холодною водою. У цей період господарі закінчували збирати урожай із грядок. А ще від свята Різдва Пресвятої Богородиці дозволялося засилати сватів до дівчат. #Народні_прикмети • Яке свято Різдва Пресвятої Богородиці, такою й осінь буде. • На небі з'явилася веселка - чекайте на теплу осінь. • Якщо в цей день гарна погода, то бабине літо буде прохолодним. • Багато павутиння - на морозну і малосніжну зиму. З відривного календаря "Український народний календар" за 8 вересня. ----------
    2Kпереглядів
  • РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

    Вона народилась у галілейському м. Назареті від правв, батьків Іоакима та Ганни. По батькові Діва Марія походить з царського роду, по матері від архієрейського.

    Батьки Діви Марії дожили до глибокої старості, але не мали дітей. Вони часто молилися Богові і просили його, щоб дарував ім дитя. І при цьому дали обітницю: коли в них народиться дитя, то вони його посвятять на служіння Богові.

    Після довгих переживань і молитов це бажання здійснилося. У них народилась дочка, яку назвали Марією. Так назвав Ії ангел, який спові стив про її народження.

    На спомин Різдва Пресвятої Богородиці з давніх-давен встановлено Церквою свято. Згадка про це свято дійшла до нас з 4 ст., коли рівноап. цариця Олена побудувала храм в пам'ять про народження Матері Божої. У 6 ст. про святкування Різдва Богородиці згадує Григорій Двоєслов у своєму секрементарії. Йосиф Студит прославив Різдво Пресвятої Богородиці багатьма піснями, які і сьогодні співають в церквах у дні святкування Різдва Діви Марії: «З давніх-давен оспівуємо святе народження Твоє, шануємо благословенне зачаття Твоє, Богом обрана Невісто Діво».

    Святкуючи Різдво Пресвятої Богородиці, Церква і священники прославляють найвищий ступінь наближення божества до людей, його благодатне єднання з ними в образі Діви, народженої з благословення Божого. «Величаємо Тебе, Пресвята Діво, і шануємо Твоїх батьків, і всехвальне славимо народження Твоє», - співають величальну пісню Богородиці.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 8 вересня.
    -----------

    #Ближче_до_Бога

    РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

    Це важливе свято для кожного християнина, адже воно вшановує день, коли народилася Діва Марія, яка стала матір'ю Ісуса Христа.

    Різдво Пресвятої Богородиці, яке в народі ще називають Друга Пречиста, здавана вважалося суто жіночим днем. Безплідні жінки в давнину обов'язково готували обід, щоб Матір Божа помолилася за їхніх майбутніх дітей. Традиційно на столі стояли страви з риби, запечене м'ясо, борщ із птицею або свининою, вареники з сиром, голубці та пироги.

    Рано-вранці жінки намагалися прийти до водойми, щоб там умитися джерельною водою. Вважалося, якщо зробити це до схід сонця, краса збережеться до старості. А щоб діти мали міцне здоров'я, їх обливали на порозі холодною водою.

    У цей період господарі закінчували збирати урожай із грядок. А ще від свята Різдва Пресвятої Богородиці дозволялося засилати сватів до дівчат.

    #Народні_прикмети

    • Яке свято Різдва Пресвятої Богородиці, такою й осінь буде.
    • На небі з'явилася веселка - чекайте на теплу осінь.
    • Якщо в цей день гарна погода, то бабине літо буде прохолодним.
    • Багато павутиння - на морозну і малосніжну зиму.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 8 вересня.
    ----------
    РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Вона народилась у галілейському м. Назареті від правв, батьків Іоакима та Ганни. По батькові Діва Марія походить з царського роду, по матері від архієрейського. Батьки Діви Марії дожили до глибокої старості, але не мали дітей. Вони часто молилися Богові і просили його, щоб дарував ім дитя. І при цьому дали обітницю: коли в них народиться дитя, то вони його посвятять на служіння Богові. Після довгих переживань і молитов це бажання здійснилося. У них народилась дочка, яку назвали Марією. Так назвав Ії ангел, який спові стив про її народження. На спомин Різдва Пресвятої Богородиці з давніх-давен встановлено Церквою свято. Згадка про це свято дійшла до нас з 4 ст., коли рівноап. цариця Олена побудувала храм в пам'ять про народження Матері Божої. У 6 ст. про святкування Різдва Богородиці згадує Григорій Двоєслов у своєму секрементарії. Йосиф Студит прославив Різдво Пресвятої Богородиці багатьма піснями, які і сьогодні співають в церквах у дні святкування Різдва Діви Марії: «З давніх-давен оспівуємо святе народження Твоє, шануємо благословенне зачаття Твоє, Богом обрана Невісто Діво». Святкуючи Різдво Пресвятої Богородиці, Церква і священники прославляють найвищий ступінь наближення божества до людей, його благодатне єднання з ними в образі Діви, народженої з благословення Божого. «Величаємо Тебе, Пресвята Діво, і шануємо Твоїх батьків, і всехвальне славимо народження Твоє», - співають величальну пісню Богородиці. З відривного календаря "З вірою в душі" за 8 вересня. ----------- #Ближче_до_Бога РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Це важливе свято для кожного християнина, адже воно вшановує день, коли народилася Діва Марія, яка стала матір'ю Ісуса Христа. Різдво Пресвятої Богородиці, яке в народі ще називають Друга Пречиста, здавана вважалося суто жіночим днем. Безплідні жінки в давнину обов'язково готували обід, щоб Матір Божа помолилася за їхніх майбутніх дітей. Традиційно на столі стояли страви з риби, запечене м'ясо, борщ із птицею або свининою, вареники з сиром, голубці та пироги. Рано-вранці жінки намагалися прийти до водойми, щоб там умитися джерельною водою. Вважалося, якщо зробити це до схід сонця, краса збережеться до старості. А щоб діти мали міцне здоров'я, їх обливали на порозі холодною водою. У цей період господарі закінчували збирати урожай із грядок. А ще від свята Різдва Пресвятої Богородиці дозволялося засилати сватів до дівчат. #Народні_прикмети • Яке свято Різдва Пресвятої Богородиці, такою й осінь буде. • На небі з'явилася веселка - чекайте на теплу осінь. • Якщо в цей день гарна погода, то бабине літо буде прохолодним. • Багато павутиння - на морозну і малосніжну зиму. З відривного календаря "Український народний календар" за 8 вересня. ----------
    1Kпереглядів
Більше результатів