#дати #свята #традиції #прикмети Опанас-ломоніс: День, коли зима випробує на міцність ❄️👹 ​31 січня за церковним календарем (за новим стилем) вшановують пам'ять святителів Афанасія (Опанаса) та Кирила Олександрійських. У народному ж календарі цей день отримав красномовну назву — Опанас-ломоніс. Назва прямо натякає: морози в цей час бували настільки лютими, що «ломили ніс» кожному, хто наважився висунутися з теплої хати. 🌡️🥶 ​Чому боялися «Опанасових морозів»? ​У давнину вважали, що саме сьогодні зима востаннє намагається показати свою повну силу перед лютневими завірюхами. Це був час іспиту для господарів: чи вистачить дров і кормів для худоби до першої трави? Селяни казали: «Прийшов Опанас-ломоніс — бережи щоки та ніс». 🧣🏠 ​Традиції та «виганяння відьом» ​Наші предки вірили, що в такі морозні дні нечиста сила гуляє по світу, намагаючись погрітися в людських оселях. ​Магічний захист: Господарі обходили двори з кочергою або серпом, постукуючи по кутках амбарів та хлівів, щоб «вигнати відьом» та вберегти худобу від пристріту. 🧹🐎 ​Заборона на операції: Вважалося, що цього дня краще не планувати важливих медичних втручань чи судових справ — мовляв, «мороз розум затьмарює». ⚖️🚫 ​Народні прикмети: Прогноз на весну ​Незважаючи на холод, люди пильно стежили за природою, намагаючись вгадати майбутній врожай та прихід тепла: ​Сонце опівдні: Якщо 31 січня вдень яскраво світить сонце — весна буде ранньою та дружньою. ☀️🌱 ​Завірюха та хуртовина: Якщо ж мете сніг — зима затримається, і весна буде затяжною та холодною. ❄️🌬️ ​Чистий захід сонця: Якщо вечір ясний, то морози протримаються ще довго. 🌅🧊 ​Ворони літають зграями: Провісники тривалого похолодання. 🐦⬛ ​Гастрономічна пауза ​На Опанаса господині часто готували ситні гарячі страви та киселі, щоб зігріти родину. Головне правило дня — тримати ноги та серце в теплі, а думки — у спокої. 🥧☕ ​Сьогодні Опанас-ломоніс нагадує нам: якою б лютою не була холоднеча, сонце вже повертає на весну, а дні стають довшими. Головне — перечекати останній подих арктичного холоду з гумором та гарячим чаєм. ☝️🔥

#дати #свята Єфрем Сирін: «Арфа Духа» та поет покаяння, якого шанують крізь віки. За новоюліанським календарем 28 січня вшановують пам'ять одного з найвпливовіших християнських мислителів IV століття — преподобного Єфрема Сиріна. Його називають «сирійським пророком» та «арфою Святого Духа», адже він зумів поєднати суворе богослов’я з неймовірно витонченою поезією. 🙏📜 Хто він такий? Єфрем народився в Месопотамії (сучасна територія Туреччини) на початку IV століття. Він не був високим ієрархом чи єпископом — більшу частину життя він залишався простим дияконом. Проте його авторитет був настільки великим, що його твори читали в церквах одразу після Святого Письма. Єфрем був учителем, який вважав, що найкращий спосіб донести істину до людей — це не нудні трактати, а пісні та гімни. 🎶🏛️ Майстер покаяння та молитва, яку ми знаємо всі Найвідоміший спадок Єфрема Сиріна — його покаянна молитва «Господи і Владико життя мого...», яку віряни читають упродовж усього Великого посту. У ній він просить позбавити його духу лінивства, безнадії, владолюбства й марнослів’я, а натомість дати дух чистоти, смирення, терпіння й любові. Ці рядки стали еталоном духовної аскези, а Олександр Пушкін навіть переклав їх у віршовану форму, настільки вони його вразили. ✨✍️ Соціальний активіст минулого Єфрем не лише молився в пустелі. Під час великого голоду в Едессі він проявив неабиякі організаторські здібності: переконав багатіїв відкрити свої комори та особисто розподіляв їжу серед нужденних, стежачи, щоб допомогу отримали справді голодні, а не спритні спекулянти. Він довів, що святість — це не лише споглядання, а й дієва допомога ближньому. 🥖👣 Покровитель митців та словесності Оскільки Єфрем писав сирійською мовою, він вважається засновником сирійської літературної традиції. Його твори наповнені яскравими метафорами: він порівнював віру з кораблем, а людську душу — з дзеркалом, яке потребує постійного очищення. 🕯️🖼️ Народні прикмети та традиції В народі цей день називали «Єфремовим днем» або «днем домовика». Вважалося, що 28 січня потрібно обов'язково задобрити «господаря хати», залишивши йому за піччю миску каші або трохи молока. Вірили, що на Єфрема навіть комахи в хаті стають «іменинниками», тому їх не можна було чіпати. Звісно, церква такі забобони не заохочувала, але в народному побуті вони химерно переплелися з пам’яттю про святого аскета. 🐈🥣

#дати #свята День сонцестояння та народні прикмети: Коли день починає рости. Хоча астрономічне сонцестояння може коливатися, саме на Ганни (22 грудня) в народі казали: «Анна зиму зрушила». Це найкоротший день і найдовша ніч у році. Наші предки уважно стежили за погодою: якщо на деревах рясний іній — це до врожаю зернових. Це день символічного перелому, коли світло починає по міліметру відвойовувати простір у ночі, даруючи надію на весняне оновлення. ❄️

#Дванадесяті_свята ВОЗДВИЖЕННЯ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО Після захоплення Єрусалима у 70-му році імп. Титом все місто і зокрема Гріб Господній і місце розп'яття було зруйноване і засипане. 326 р. імп. Костянтин Великий вирішив знайти втрачену святиню - Хрест Господній. Разом з матір'ю, царицею Оленою, він вирушив у похід на Святу Землю. Розкопки проводили поруч з Голгофою, адже в юдеїв був звичай закопувати знаряддя страти поруч з місцем її здійснення. І, так, у землі знайшли 3 хрести, цвяхи і дошку, що була прибита над головою розп'ятого Спасителя. Але потрібно було віднайти істинний хрест. У віднайденні хреста цариці допомагав єрусалимський Патр. Макарій. До Патріарха привели смертельно хвору жінку, він підніс свою молитву до Бога і через доторкання до істинного хреста жінка зцілилася. Цариця забажала, щоби й ін. люди могли побачити Животворче Древо та вклонитися йому. Тому Патр. Макарій став на підвищенні і почав воздвигати на всі боки хрест, а люди виголошували «Господи, помилуй!». Зараз частина Хреста Господнього спочиває в ковчезі у вівтарі грецького храму Воскресіння в Єрусалимі. Часточка Хреста Господнього також перебуває у Свято-Володимирському кафедральному соборі м. Києва. Святиня вкладена у срібний хрест, яким кожного богослужіння Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет благословляє присутніх у храмі вірян. Напередодні свята, за Всенічним бдінням (на ранній), звершується винесення хреста для поклоніння. З відривного календаря "З вірою в душі" за 14 вересня. ----------- ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОРЧОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО Це свято вважається одним із найголовніших у східній християнській традиції. В першій половині IV століття в Єрусалимі мати імператора Костянтина Великого цариця Олена знайшла хрест, на якому було розіп'ято Ісуса Христа. Вона організувала розкопки, під час яких було знайдено печеру Гробу Господнього, а неподалік від неї - три хрести. Диво допомогло дізнатися, на якому саме був розіп'ятий Син Божий. До хреста доторкнулася хвора жінка, яка одразу вилікувалася. #Що_не_можна_робити_в_цей_день • Не варто починати важливі справи, цей день вважається несприятливим. • Церква забороняє лихословити, сваритися, вживати алкоголь. • Не варто укладати шлюб, вінчатися. #Народні_прикмети_і_традиції_на_14_вересня Серед наших предків існувало чимало прикмет: • дивилися, який сьогодні день: прийшло різке похолодання - чекайте на ранню весну; • вранці заморозки - зима прийде рано, погода тепла і ясна - не варто ще чекати на холоди; • дме північний вітер - наступне літо буде спекотним, а ось західний - до поганої погоди; • вже не видно перелітніх птахів - взимку будуть тріскучі морози; • журавлі тільки почали летіти на південь, не поспішаючи, і сильно кричать - осінь буде теплою. З відривного календаря "Український народний календар" за 14 вересня. -----------

#Дванадесяті_свята ВОЗДВИЖЕННЯ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО Після захоплення Єрусалима у 70-му році імп. Титом все місто і зокрема Гріб Господній і місце розп'яття було зруйноване і засипане. 326 р. імп. Костянтин Великий вирішив знайти втрачену святиню - Хрест Господній. Разом з матір'ю, царицею Оленою, він вирушив у похід на Святу Землю. Розкопки проводили поруч з Голгофою, адже в юдеїв був звичай закопувати знаряддя страти поруч з місцем її здійснення. І, так, у землі знайшли 3 хрести, цвяхи і дошку, що була прибита над головою розп'ятого Спасителя. Але потрібно було віднайти істинний хрест. У віднайденні хреста цариці допомагав єрусалимський Патр. Макарій. До Патріарха привели смертельно хвору жінку, він підніс свою молитву до Бога і через доторкання до істинного хреста жінка зцілилася. Цариця забажала, щоби й ін. люди могли побачити Животворче Древо та вклонитися йому. Тому Патр. Макарій став на підвищенні і почав воздвигати на всі боки хрест, а люди виголошували «Господи, помилуй!». Зараз частина Хреста Господнього спочиває в ковчезі у вівтарі грецького храму Воскресіння в Єрусалимі. Часточка Хреста Господнього також перебуває у Свято-Володимирському кафедральному соборі м. Києва. Святиня вкладена у срібний хрест, яким кожного богослужіння Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет благословляє присутніх у храмі вірян. Напередодні свята, за Всенічним бдінням (на ранній), звершується винесення хреста для поклоніння. З відривного календаря "З вірою в душі" за 14 вересня. ----------- ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОРЧОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО Це свято вважається одним із найголовніших у східній християнській традиції. В першій половині IV століття в Єрусалимі мати імператора Костянтина Великого цариця Олена знайшла хрест, на якому було розіп'ято Ісуса Христа. Вона організувала розкопки, під час яких було знайдено печеру Гробу Господнього, а неподалік від неї - три хрести. Диво допомогло дізнатися, на якому саме був розіп'ятий Син Божий. До хреста доторкнулася хвора жінка, яка одразу вилікувалася. #Що_не_можна_робити_в_цей_день • Не варто починати важливі справи, цей день вважається несприятливим. • Церква забороняє лихословити, сваритися, вживати алкоголь. • Не варто укладати шлюб, вінчатися. #Народні_прикмети_і_традиції_на_14_вересня Серед наших предків існувало чимало прикмет: • дивилися, який сьогодні день: прийшло різке похолодання - чекайте на ранню весну; • вранці заморозки - зима прийде рано, погода тепла і ясна - не варто ще чекати на холоди; • дме північний вітер - наступне літо буде спекотним, а ось західний - до поганої погоди; • вже не видно перелітніх птахів - взимку будуть тріскучі морози; • журавлі тільки почали летіти на південь, не поспішаючи, і сильно кричать - осінь буде теплою. З відривного календаря "Український народний календар" за 14 вересня. -----------

РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Вона народилась у галілейському м. Назареті від правв, батьків Іоакима та Ганни. По батькові Діва Марія походить з царського роду, по матері від архієрейського. Батьки Діви Марії дожили до глибокої старості, але не мали дітей. Вони часто молилися Богові і просили його, щоб дарував ім дитя. І при цьому дали обітницю: коли в них народиться дитя, то вони його посвятять на служіння Богові. Після довгих переживань і молитов це бажання здійснилося. У них народилась дочка, яку назвали Марією. Так назвав Ії ангел, який спові стив про її народження. На спомин Різдва Пресвятої Богородиці з давніх-давен встановлено Церквою свято. Згадка про це свято дійшла до нас з 4 ст., коли рівноап. цариця Олена побудувала храм в пам'ять про народження Матері Божої. У 6 ст. про святкування Різдва Богородиці згадує Григорій Двоєслов у своєму секрементарії. Йосиф Студит прославив Різдво Пресвятої Богородиці багатьма піснями, які і сьогодні співають в церквах у дні святкування Різдва Діви Марії: «З давніх-давен оспівуємо святе народження Твоє, шануємо благословенне зачаття Твоє, Богом обрана Невісто Діво». Святкуючи Різдво Пресвятої Богородиці, Церква і священники прославляють найвищий ступінь наближення божества до людей, його благодатне єднання з ними в образі Діви, народженої з благословення Божого. «Величаємо Тебе, Пресвята Діво, і шануємо Твоїх батьків, і всехвальне славимо народження Твоє», - співають величальну пісню Богородиці. З відривного календаря "З вірою в душі" за 8 вересня. ----------- #Ближче_до_Бога РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Це важливе свято для кожного християнина, адже воно вшановує день, коли народилася Діва Марія, яка стала матір'ю Ісуса Христа. Різдво Пресвятої Богородиці, яке в народі ще називають Друга Пречиста, здавана вважалося суто жіночим днем. Безплідні жінки в давнину обов'язково готували обід, щоб Матір Божа помолилася за їхніх майбутніх дітей. Традиційно на столі стояли страви з риби, запечене м'ясо, борщ із птицею або свининою, вареники з сиром, голубці та пироги. Рано-вранці жінки намагалися прийти до водойми, щоб там умитися джерельною водою. Вважалося, якщо зробити це до схід сонця, краса збережеться до старості. А щоб діти мали міцне здоров'я, їх обливали на порозі холодною водою. У цей період господарі закінчували збирати урожай із грядок. А ще від свята Різдва Пресвятої Богородиці дозволялося засилати сватів до дівчат. #Народні_прикмети • Яке свято Різдва Пресвятої Богородиці, такою й осінь буде. • На небі з'явилася веселка - чекайте на теплу осінь. • Якщо в цей день гарна погода, то бабине літо буде прохолодним. • Багато павутиння - на морозну і малосніжну зиму. З відривного календаря "Український народний календар" за 8 вересня. ----------

РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Вона народилась у галілейському м. Назареті від правв, батьків Іоакима та Ганни. По батькові Діва Марія походить з царського роду, по матері від архієрейського. Батьки Діви Марії дожили до глибокої старості, але не мали дітей. Вони часто молилися Богові і просили його, щоб дарував ім дитя. І при цьому дали обітницю: коли в них народиться дитя, то вони його посвятять на служіння Богові. Після довгих переживань і молитов це бажання здійснилося. У них народилась дочка, яку назвали Марією. Так назвав Ії ангел, який спові стив про її народження. На спомин Різдва Пресвятої Богородиці з давніх-давен встановлено Церквою свято. Згадка про це свято дійшла до нас з 4 ст., коли рівноап. цариця Олена побудувала храм в пам'ять про народження Матері Божої. У 6 ст. про святкування Різдва Богородиці згадує Григорій Двоєслов у своєму секрементарії. Йосиф Студит прославив Різдво Пресвятої Богородиці багатьма піснями, які і сьогодні співають в церквах у дні святкування Різдва Діви Марії: «З давніх-давен оспівуємо святе народження Твоє, шануємо благословенне зачаття Твоє, Богом обрана Невісто Діво». Святкуючи Різдво Пресвятої Богородиці, Церква і священники прославляють найвищий ступінь наближення божества до людей, його благодатне єднання з ними в образі Діви, народженої з благословення Божого. «Величаємо Тебе, Пресвята Діво, і шануємо Твоїх батьків, і всехвальне славимо народження Твоє», - співають величальну пісню Богородиці. З відривного календаря "З вірою в душі" за 8 вересня. ----------- #Ближче_до_Бога РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Це важливе свято для кожного християнина, адже воно вшановує день, коли народилася Діва Марія, яка стала матір'ю Ісуса Христа. Різдво Пресвятої Богородиці, яке в народі ще називають Друга Пречиста, здавана вважалося суто жіночим днем. Безплідні жінки в давнину обов'язково готували обід, щоб Матір Божа помолилася за їхніх майбутніх дітей. Традиційно на столі стояли страви з риби, запечене м'ясо, борщ із птицею або свининою, вареники з сиром, голубці та пироги. Рано-вранці жінки намагалися прийти до водойми, щоб там умитися джерельною водою. Вважалося, якщо зробити це до схід сонця, краса збережеться до старості. А щоб діти мали міцне здоров'я, їх обливали на порозі холодною водою. У цей період господарі закінчували збирати урожай із грядок. А ще від свята Різдва Пресвятої Богородиці дозволялося засилати сватів до дівчат. #Народні_прикмети • Яке свято Різдва Пресвятої Богородиці, такою й осінь буде. • На небі з'явилася веселка - чекайте на теплу осінь. • Якщо в цей день гарна погода, то бабине літо буде прохолодним. • Багато павутиння - на морозну і малосніжну зиму. З відривного календаря "Український народний календар" за 8 вересня. ----------