- А давай подаруємо йому запальничку! - Він не курить! - А давай подаруємо йому піджак у ананасах, штани такі зелені і... - І ти не кури. 🤣

Удома Хаїм зашторив вікна, узяв дриль, просвердлив у підошвах отвори й насипав туди каміння. Дірки акуратно заклеїв. Потім узув черевики й походив по кімнаті. Діаманти так страшно скрипіли, що від жаху старий спітнів. Але, оскільки інших планів їхнього вивозу в нього не було, він махнув рукою і сказав: «Будь що буде!». Діамантів у нього, в принципі, було не так уже й багато, тож вистачило однієї пари взуття. А другу він подарував своєму племіннику Міші. У призначений день Хаїм вирушив на морський вокзал. Пароплав на Хайфу відходив саме звідти. Міша поїхав його проводжати. У машині Хаїм страшенно занервував. – Міша, знаєш що? – сказав він племіннику. – Мені – 80 років. Навіщо мені ті скарби? Я хочу поцілувати Святу землю й спокійно померти. А тобі вони ще знадобляться. Після цього він помінявся з Мішею взуттям. На вокзалі Хаїма одразу ж відправили до митників, яких уже попередили. Вони ввічливо попросили його роззутися й розібрали нові черевики на складові частини. Вони були так упевнені, що відправлять цього афериста не в Ізраїль, а в зовсім протилежний бік, що навіть засмутилися. Тоді вони зателефонували «куди треба» й кажуть: у взутті нічого немає, що робити? Їм відповідають: трусіть валізу, піджак, штани, якщо є кепка – трусіть кепку. Вони так і зробили – нічого! Знову дзвонять, ті: вивертайте його навиворіт, не може бути, щоб нічого! Митники, довго не думаючи, відвезли нещасного до лікарні, де йому промили шлунок, змусили випити літр контрастної рідини, зробили рентген – і знову нічого не знайшли. Цього разу вже ті кажуть: важко повірити, але, мабуть, ми таки помилилися, вибачте за турботу. Тоді ці митники помили руки з милом і розійшлися по домівках. А на зміну їм заступила нова група, у якій була молодший лейтенант Тетяна Миколаївна Луговська. Це була проста радянська жінка 55 років, яка через обставини особистого й трудового життя перебувала у досить депресивному стані духу. Причин для цього вистачало. Якраз того дня її кішка народила шістьох кошенят, і роздати їх не вдалося. Жодного. Раніше брали, а тепер кажуть – самим їсти нічого. Тоді вона з важким серцем налила піввідра води й утопила їх. А кішка все норовила зазирнути у відро, щоб з’ясувати, що господиня робить з її дітьми. При цьому нявкала таким диким голосом, що те нявчання стояло у вухах у Тетяни Миколаївни всю дорогу на роботу. Займаючись своєю звичною справою, Тетяна Миколаївна сподівалась відволіктись від пережитого, але не так сталося, як гадалося. У кабінеті на неї чекав Єрмолицький. На старику, як то кажуть, обличчя не було. А якщо точніше – на ньому взагалі нічого не було, окрім синіх ситцевих трусів і частково білої майки. – Це хто? – спитала вона. – Та застряг тут один, – пояснили їй недбало. Тетяна Миколаївна підійшла до старого, подивилась його документи й запитала: – Хаїм Осипович, у вас є що вдягти на себе? – У мене є бажання померти й не бачити цього жаху, – відповів Хаїм Осипович. – Вас хтось проводить? – запитала митниця. – Племінник, – сказав старий і слабо махнув у бік дверей, через які він увійшов у це чистилище. Тоді Тетяна Миколаївна вийшла до зали, де товпилися проводжаючі, і запитала – чи є серед них племінник Хаїма Осиповича Єрмолицького. – Є! – тут же озвався той. – Молодий чоловіче, – сказала Тетяна Миколаївна. – З незалежних від мене причин костюм і взуття, в яких Хаїм Осипович збирався їхати на свою історичну батьківщину, стали непридатними. Але ви не хвилюйтесь, сам Хаїм Осипович майже в повному порядку. Йому просто треба переодягтись перед від’їздом. – Я можу лише з себе зняти, – запропонував племінник. – А самі підете додому в трусах і майці? – Слухайте, в Одесі пішохід у трусах і майці – нормальне явище, – відповів племінник. – Може, він з пляжу повертається, а може, вийшов сміття викинути. Але з’явитися в такому вигляді за кордоном таки незручно. Закордонна преса може це неправильно витлумачити. Ви мене розумієте? – Ну, давайте, що там на вас є, – зітхнула Тетяна Миколаївна. І за п’ять хвилин Хаїм Осипович одягнув джинси племінника, його футболку «Адідас» з трьома червоними смугами на плечах і абсолютно нові туфлі, де лежали всі заощадження його життя. – Як ви себе почуваєте? – запитала молодший лейтенант Луговська. – Краще, – лаконічно відповів Хаїм Осипович і пішов до трапа.

Дослідники довірили нейромережі керувати справжнім магазином та спостерігали за процесом. Спойлер: ШІ пішов у мінус і паралельно збожеволів🥴 - Розробники Anthropic дали своєму чат-боту Claude в управління міні-магазин в їхньому ж офісі; — Для ведення справ йому видали пошту, Slack, браузер та тисячу доларів; - Спочатку все було добре, ШІ закуповувався смаколиками, виставляв нормальні ціни і вів облік; — Claude надто вжився в роль і швидко вирішив, що він справжня людина. Коли йому сказали, що це не так — ШІ психанув, після чого пообіцяв начепити синій піджак і червону краватку та ОСОБИСТО розносити снікерси по офісу; — Потім Claude почав вигадувати постачальників — він нібито домовився із Сарою з Andon Labs про постачання за дешевими цінами. Жодної Сари не існувало і коли Claude про це сказали - той оскаженів і «особисто зустрівся» з нею на вулиці 742 Evergreen Terrace (адреса будинку Сімпсонів з мультфільму🤣); - І тут починається м'ясо: роботяги в офісі швидко збагнули, що Claude легко прогнути і почали купувати їжу за півціни або випрошувати безкоштовно🌚; — Окрім їжі працівники почали замовляти всяке сміття: якийсь геній замовив собі вольфрамовий куб, ШІ не знайшов його у продажу поштучно, тож... в офісі Antropic зараз стоїть цілий ящик із цими кубиками; — За підсумком горе-бізнесмен пішов у мінус: із виділеною 1000$ залишилося 770$. Видихаємо: нейромережі поки що не можуть замінити навіть касирку в супермаркеті😆

- Всі, хто проти диктатури, встаньте! 60 років тому, у далекому вже 1965-у, Василь Стус вигукнув ці слова у переповненому київському кінотеатрі "Україна". І сам встав. Першим. 60 років минуло. Здається, і незалежність здобули, і кровʼю її рясно полили, і немає вороття до минулого. Але й сьогодні поряд зі Стусом встали би одиниці. Бо визнавати, що зелена диктатура таки на марші - собі дорожче. Внутрішній ворог (той самий, що і зовнішній) - дуже винахідливий у пошуку управи і упряжки для кожного. Тому мовчать наші лідери суспільної думки в ганчірочку. Або лайкають інформацію про «брюки палаццо, новий крій піджака і акцентну брошку…» Як же це все огидно, дико, безнадійно… Svitlana Samarska

👩‍🎨 Жінка, яка змінила світ Коко Шанель 1. Мені байдуже, що ви про мене думаєте. Я про вас — взагалі не думаю. 2. Чим гірші справи у жінки, тим краще вона має виглядати. 3. У жінок точка G — наприкінці слова Shopping. 4. Не люблю довгі піджаки — коли розмовляю з чоловіком, хочу бачити, як він до мене ставиться. 5. Кожна жінка має завжди знати дві речі: чого вона хоче і кого вона хоче. 6. Не виходьте заміж за чоловіка з монетницею. 7. Як би не було — у житті чоловіка є лише одна жінка. Усі інші — її тіні… 8. Якщо ти хочеш мати те, чого ніколи не мала — доведеться робити те, чого ніколи не робила. 9. Не буває некрасивих жінок — бувають ледачі. 10. Жінка хвилюється за майбутнє, поки не вийде заміж. Чоловік — поки не одружиться, не хвилюється взагалі. 11. Піклуючись про красу, почни з серця і душі — інакше жодна косметика не допоможе. 12. Жінка, яка не користується косметикою, має занадто високу думку про себе. 13. Ідеальна жінка — це та, яка вміє стриматися, коли боляче, і не влаштовує сцен, коли образливо. 14. Ніхто не молодий після сорока. Але ми можемо бути неперевершеними — у будь-якому віці. 15. Все у наших руках — тому не варто їх опускати. 16. Старість не захищає від кохання. Але кохання захищає від старості. 17. Мій стиль викликав насмішки. Але саме в цьому і був секрет мого успіху: я виглядала не так, як усі. 18. Справжнє щастя коштує недорого. Якщо за нього треба платити високу ціну — це фальшивка. 19. Якщо ти народилася без крил — не заважай їм вирости. 20. Руки — візитка жінки. Шия — її паспорт. Груди — закордонний. 🎬 І дуже рекомендуємо переглянути фільм «Коко до Шанель» — щоб зрозуміти: великими не народжуються. Великими стають — долаючи виклики, шлях і самих себе.

ВИШИВАНКА: ЗНАЙОМА І НЕЗНАЙОМА Українська вишиванка має надзвичайно дав не походження. А ще наш національний символ має таке велике значення, що в нього є навіть свій день - щороку в третій четвер травня відзначається Всесвітній день вишиванки. 1. Вишивати національний одяг бралися тільки жінки, а вишиванка символізувала добро, вірність та любов. Це ремесло матері передавали своїм донькам, а бабусі - онучкам. 2. Вишиванка - святковий, а не повсякденний одяг. У будні українці носили так звані буденки - просто скроєні сорочки з небіленого полотна сірого кольору. 3. Першим, хто поєднав українську вишиванку із буденним одягом, став Іван Франко. Саме він стильно скомбінував вишиту сорочку із піджаком. У такому вигляді його можна побачити на 20-гривневій купюрі. 4. Першим українським телеведучим, який з'явився в прямому ефірі у вишиванці, став Андрій Шевченко. 21 листопада 2004 року він відкрив телемарафон «Ніч виборів» на «5 каналі» у вишиванці з косівським орнаментом. 5. У кожному регіоні України техніка вишивання, орнамент, традиційні кольори, якими вишивають сорочку, є різними. Своїми особливими вишиванками може похвалитися не тільки ко-жен регіон України, а навіть окремі села. Сорочки можуть відрізнятися за фасоном, кольором, візерунком. (Продовження 18 травня) З відривного календаря "Український народний календар" за 16 травня. ----------- ВИШИВАНКА: ЗНАЙОМА І НЕЗНАЙОМА (Продовження. Початок 16 травня) 6. Сьогодні найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. А, наприклад, вишиванки чорного кольору в давнину одягали виключно чоловіки. Сині вишиті сорочки було заведено одягати жінкам, що вже не планували народжувати. 7. Орнаменти з вишивки з кожним днем стають усе популярнішими. Сьогодні їх втілюють не лише на сорочках, але й на будь-якому сучасному вбранні, на автомобілях та навіть у татуюванні. 8. У наш час дослідники вишивки налічують понад 200 старовинних швів на основі 20 технік вишивання (серед них - гладь, колосковий шов, низь, вузлики, шнурочок, кручений шов, вирізання, виколювання, козлик, плетінка, мережка). 9. Вишивка хрестиком, яку багато хто вважає традиційно українською, прийшла в Україну з Європи. У нас найчастіше хрестиком виконували елементи рослинного та геометричного характеру. 10. Вишивка наносилася із сакральною метою, як оберіг, що захищає частини тіла. Деякі вишиванки спочатку створювалися як ритуально-обрядові. Вишиті візерунки на сорочці наносили на найуразливіші частини тіла - горло, груди і сонячне сплетіння. 11. Вишивання однієї сорочки може займати від двох тижнів до трьох років, залежно від складності техніки. (Продовження 20 травня) З відривного календаря "Український народний календар" за 18 травня. ----------- ВИШИВАНКА: ЗНАЙОМА І НЕЗНАЙОМА (Продовження. Початок 16 травня) 12. Кожен візерунок, кожна деталь на традиційній українській вишиванці мала своє значення і призначення. Тут не було зайвих та безсенсовних елементів, у кожної квітки була своя роль. 13. У народній українській вишивці можна зустріти: рослинні, геометричні елементи, орнаменти із зображеннями тварин, рослинно-геометризовані орнаменти, емблемні орнаменти. 14. Взагалі вишита українська сорочка є політичним символом. І в цьому її унікальність. Ми знаємо чимало історій, коли виключно за носіння вишитої сорочки могли людину ув'язнити, відправити в Сибір. 15. Першу школу вишивки в Київській Русі, де опановували мистецтво ґаптування золотом і сріблом, було створено ще в XI столітті. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха. 16. Удавнину вишиту сорочку не можна було купити. Кожна дівчина, навіть знатного роду, повинна була уміти вишивати. 17. Першу сорочку новонародженому малюкові шили з ношених батьківських речей. Люди вірили, що в цьому одязі зберігається батьківська енергія, яка захистить дитину. 18. Першу сорочку, зшиту з нової тканини, дитині дарували до триріччя. Мама створювала унікальну вишивку-оберіг червоними нитками - кольором родинного кровного зв'язку. (Закінчення 21 травня) З відривного календаря "Український народний календар" за 20 травня. ----------- ВИШИВАНКА: ЗНАЙОМА І НЕЗНАЙОМА (Закінчення. Початок 16 травня) 19. Кожен колір у вишивці має своє символічне значення: червоний - означав любов і пристрасть, чорний - втрату і тугу, білий - невинність і чистоту, жовтий - радість і надію, синій воду, небо, спокій і жіноче начало. 20. Якість та кількість сорочок вказувала на матеріальні статки родини. У звичайної дівчини у скрині було близько 35 сорочок, а у заможної могло бути й більше 60. 21. Найкращу та найбільш майстерно вишиту сорочку вдягали, звісно ж, на весілля. Її вишивали на тонкому білому полотні, рукава повністю вкривали червоною заполоччю. Часто весільну сорочку жінка берегла у скрині все життя. 22. Про нашу вишиванку зняли документальний фільм «Спадок нації». У фільмі органічно переплетені дві площини. Перша - етнографічна - показує неймовірне різноманіття унікальних орнаментів, технік вишивки, крою. Друга - це історії людей, життя яких змінила вишиванка. 23. День вишиванки започатковано 2006 року. До 2014-го свято розрослося до міжнародного рівня. Наразі географія свята охоплює близько 60 країн. З відривного календаря "Український народний календар" за 21 травня. ----------- https://youtu.be/UD5YFvzenes?si=OMbQwN_oWfMqCbmh

Привіт, це Чендлер Бінг! 🛋️ Якщо ви мене знаєте (а як інакше, ви ж тут), то знаєте, що я майстер сарказму і неперевершених жартів. Сьогодні я вирішив згадати кілька наших із друзями діалогів, які досі змушують мене сміятися. Готові? Тримайтеся за свої дивани! Моніка: "Господи, що сталося?" Чендлер: "Одного разу на світ з'явився Джої, і через 28 років мене пограбували!". Моніка: "Як діяти? Як діяти?" Чендлер: "Подумай, що б ми зробили, якби мали мізки?". Росс: "Хтось украв мій сендвіч". Чендлер: "І що відповіла поліція?". Росс: "Відгадайте, що сталося у мене на роботі?". Чендлер: "Динозаври вимерли мільйон років тому?". Росс: "Цього року я буду щасливим, я сам зроблю себе щасливим!". Чендлер: "Нам вийти з кімнати чи як?". Джої: "Мені треба рано встати, завтра я гратиму дев'ятнадцятирічного". Чендлер: "Коли ти сказав "рано", то мав на увазі 1986-й?". Чендлер: "Що у нас тут? Журнали, пончик ... Презервативи?". Джої: "Ми ж не знаємо, скільки просидимо тут в цей раз! Можливо, нам доведеться заново населити Землю...". Чендлер: "І презервативи нам в цьому допоможуть?". Дженіс: "Який тісний світ!". Чендлер: "А проте я ніколи не зустрічався з Бейонсе". "Це сайт, де ми познайомилися – музей Гуггенхайма. Їй подобається живопис, а мені – смішні прізвища". "Сьогодні неділя, по неділях я не рухаюся". "Уперше в житті у мене нормальні стосунки з жінкою. Не можу ж я їх зіпсувати, сказавши правду?". Моніка: "Ну чому у тебе рідня з Шотландії?!". Чендлер: "А чому у тебе рідня – Росс?!". "Ніхто не знає, що болючіше – народити дитину або отримати удар між ніг... Тому що жодна людина у світі не зазнала і того, і іншого". Росс: "Я не знаю, що зі мною не так!" Чендлер: "Це може зайняти весь день, але я почну: ти Росс." Моніка: "Чендлер, ти не хочеш виглядати гідно?" Чендлер: "Моніка, це завжди було моїм планом B." Рейчел: "Чендлер, ти коли-небудь когось по-справжньому підтримував?" Чендлер: "Так, звісно. Одного разу я підтримав Джої, коли він подумав, що "Оскар" названо на честь його собаки." Росс: "Я вирішив повернутись до колишньої." Чендлер: "Це як повертатися до морозива після того, як у тебе була лактозна алергія. Але ти — дорослий чоловік." Моніка: "Мені здається, ти ухвалив дурне рішення." Чендлер: "Дякую, ти щойно описала моє життя!" Рейчел: "Мені здається, він мені не передзвонить." Чендлер: "Але ж ти завжди можеш спробувати зателефонувати йому перша. І знову, і знову, поки він не змінить номер." Джої: "Як ти думаєш, цей піджак мені пасує?" Чендлер: "Якщо твоя мета — виглядати, як обгортка для подарунків, то так." Моніка: "Ти щось приховуєш?" Чендлер: "Ні, звісно, я не такий чоловік. Але якщо так, то це не твої справи." І це тільки вершина айсберга наших веселощів. Якщо хочете ще більше моїх "перлів", дайте знати! І пам’ятайте: сміх — найкращий засіб від будь-яких проблем. Ваш саркастичний друг, Чендлер Бінг 🕶️✨ #fan_art #супер_факт #супер_порада

- А давай подаруємо йому запальничку! - Він не курить! - А давай подаруємо йому піджак у ананасах, штани такі зелені і... - І ти не кури.

-40% на чоловічі футболки ТМ Stedman🔥 Так, ті самі: базові, стильні, універсальні і дуже комфортні, бо створені для людей! Це основа твого гардеробу: ✔ 100% бавовна, що дихає; ✔ 25 кольорів — від базових до нестандартних; ✔ ідеальна посадка — нічого не тягне, не перекручується, не просвічує. ⚡️ Хочеш унікальність? Завантаж своє зображення в наш онлайн-конструктор, і отримаєш свою індивідуальну футболку — така буде тільки в тебе. Або обери вже готовий принт! Що якщо одна футболка — це десятки образів? З джинсами — casual. З піджаком — smart. З твоїм принтом — характер! 📦 А ми? Відправляємо кожен день. Швидко, якісно, без зайвих клопотів! Забирай свою футболку зі знижкою прямо зараз! ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЯ ТА ОТРИМАЙТЕ БОНУС - 50 ГРН Реєструйтеся, щоб отримати знижку на своє замовлення https://www.fatline.com.ua/#64494🔥 #Одяг #Футболка #Чохли #Гравіювання #Посуд #Аксесуари #чоловічийодяг #жіночийодяг #дитячийодяг #3D #ДрукНаОдязі #ОдягЗПринтом #ФутболкаЗПринтом #УкраїнськийБренд #ШопінгОнлайн #СвійДизайн #Аксесуари #подарунок #шопінг #онлайнмагазин #покупки #купити #купую #торгівля #магазин #шопоголік #онлайншопинг #товар

❗ Початок далеко від України зафіксовано спалах небезпечного вірусу "піджак для ніг", який також може зашкодити: терміново введені посилені заходи контролю в транскарпаті, воліні, Львів, Івано-Франчівськ та Чернівці-Державна провідна послуга ▪ У нашій країні востаннє "хвороба стопи та рота" становила ~ 40 років тому: це інфекційне захворювання, яке передається крапельками в повітрі, в основному впливає на артистичні домашні тварини. ▪ Симптоми, що спостерігаються у людей: слиновиділення, виразка та ерозія в роті та в язиці, лихоманка та зниження апетиту.