#Ідеальний_ранок_Інтроверта 🧠 "Інтроверт вранці — як Bluetooth без підключення. Бачить усіх, та з'єднуватися не хоче." 😅😆😆 --- #психологія #психологіяжиття #психотерапія #саморозвиток #самопізнання #інтроверт #емоції #щастя #стресменеджмент #психологічнатерапія #позитивнімислі #любовдосебе #усвідомленість #емоційнийінтелект #мотивація #життєвімудрості #психологічніпоради #медитація #спокій #психологічнездоровя #ментальнездоровя #гармонія #внутрішнійсвіт #психологіящастя #життєвийбаланс #психологічнапідтримка #натхнення #психологжартує #добрийранок

#усвідомленебатьківство #дитячапсихологія #розвитокдітей

#психологія ​​Як навчитися приймати компліменти? Багато людей соромляться або не знають, як правильно реагувати на компліменти. Проте, вміння їх приймати — це частина здорової самооцінки та впевненості у собі. 📌 Почніть із простого — просто скажіть «дякую». Не знецінюйте комплімент і не намагайтеся відбутися жартами. Поступово навчитеся приймати похвалу як знак уваги та визнання ваших якостей. 📌 Якщо вам складно, спробуйте згадати, що комплімент — це можливість для іншої людини висловити симпатію чи подяку. Вміння приймати компліменти — це також вияв поваги до себе та до того, хто їх дарує.

Одного дня ти відчуєш… що твої слова мають силу. І захочеться говорити менше, але щиро і по суті. Не витрачати голос на порожнє. Бо ти зрозумієш — іноді мовчання говорить глибше, ніж тисяча слів. Ти побачиш, що думати про все підряд — це виснажує. І почнеш наводити порядок у голові. Викидати зайве. Зупиниш цей безкінечний хаос у голові і житті. Почнеш залишати лише те, що дійсно важливе. Ти більше не впускаєш у свій простір усе підряд. Бо думки — це не випадкові гості, а творці твого простору. Одного дня ти усвідомиш, яку силу має твоя присутність. І вже не захочеться бути “аби з ким” і “аби де”. Зрозумієш: твоя увага — це теж форма любові, і не кожен має до неї доступ. Бо твій час — безцінний. Бо твоя енергія — жива, світла, і ти нею вже не поділишся з тим, хто цього не цінує. Ти навчишся обирати себе. Свої межі. Своїх людей. І це не про гордість чи зарозумілість. Це про любов до себе. Про повагу до себе, до інших людей. Про внутрішню зрілість. Ми не можемо все змінити одразу. Але ми можемо почати — з тиші. З усвідомлення. З поваги до свого простору. Бо цінність — не в кількості, а в якості: в якості слів, людей, думок, відчуттів. З цього дня починається справжній шлях — не доведення, а присутності. Не боротьби, а розкриття себе. Бо коли ти знаєш свою цінність — ти більше не знижуєш себе, щоб комусь було зручно. Цінуй себе. Цінуй свою енергію. Цінуй тишу, де народжується мудрість. Бо саме з цієї тиші ти починаєш бути собою. По-справжньому.✊ Бережи себе 🩷 @Olga_Felis.psy Якщо тобі відгукується, постав ♥️, зроби репост, можливо саме ці слова комусь сьогдні будуть опорою і мотивацією. Напиши мені в ПП, якщо в твоє серце затримтіло сильніше, і я з радістю допоможу тобі знайти себе , свої цінності , опори, розібратися у внутрішніх конфліктах , травмах ... Почни жити вільно і щасливо , своє життя 🩷🌈 #психолог #сімейнівідносини #сімя #дети #семья #семейныеотношения #soul #интроверт #психологияличности #трансформація #коуч #яесмь #психологиячеловека #психологияотношений #коуч #любовь #Рефлексія #авторсвоейжизни #Самовдосконалення #психологія #самовираження #терапія #філософія #пробуждение #мотивація #запискипсихолога #консультація #думкисловадії #мислення

#психологія ТИ НЕ СЛОВА. ТИ – ВІБРАЦІЯ. Ти стоїш мовчки. Не говориш ні слова. Не рухаєшся. Не дивишся. Але інша людина все вже зрозуміла. Вона відчула твій страх, недовіру, заздрість. Або навпаки – твою силу, спокій, впевненість. Енергія – первинна. Слова – вторинні. Ти можеш одягнути будь-яку маску. Але твою правду завжди читають мовчки. І саме вона керує твоєю реальністю. «Люди можуть не почути, що ти говориш, але вони точно відчують, ким ти є» - Екгарт Толле. Ти можеш посміхатися, говорити «все добре», але якщо всередині тривога, образа чи злість, люди реагують на це, а не на слова. Вони не знають, чому з тобою важко. Чому хочеться віддалитися? Чому не довіряють? Але вони відчувають. Енергія не бреше. Ось, невелика частина того, що ти можеш передавати, навіть мовчки: «Я не вірю в себе». Це відчувається миттєво: погляд униз, закрита поза, мікро-рух тіла. І світ реагує: не підтримує, не вибирає, не шанує. «Я злюся, але боюся сказати». Ти мовчиш, але довкола тебе стає важко. Тисне повітря. Люди стають напруженими і навіть не розуміють, чому. «Я хочу бути потрібним за будь-яку ціну». Твоя енергія прилипає, вона не є вільною. Вона просить: «Прийми мене! Зверни увагу!». Але чим сильніше ти намагаєшся, тим далі йдуть інші. Енергія створює твою реальність. Не твої слова приваблюють людей, а вібрація, яку ти випромінюєш. Не твої дії створюють сценарій, а стан, з якого ти дієш. Навіть коли ти нічого не кажеш – ти впливаєш. Ти випромінюєш. ЗАВЖДИ! Як змінити це? Спочатку зміни внутрішній фон. Ти не можеш обдурити енергію. Якщо всередині біль – спочатку проживи його. Звільни. Очисти. Працюй з тілом та диханням. Тіло передає все: напругу, блок, стислість. Розслабся і тоді зміниться стан, а зміниться стан – зміниться енергетичний посил. Чим більше брехні самому собі, тим каламутніший сигнал. Чим більше правди, тим чистіша вібрація. І люди це відчувають миттєво. Інсайт: Ти – не слова. Ти – вібрація. Те, як ти думаєш, дихаєш, дивишся, відчуваєш – вже створює першу реакцію світу на тебе. І ось це магія. Або саморуйнування.

терапія через слово... 🕊️ "Є ті, хто не вчать тебе світити — вони просто торкаються душі, і вона загоряється 🔥 Вони— не вчителі, не рятівники. Вони — ключ до твого джерела" Нам не добре з тими, хто нас вражає. І навіть не з тими, хто викликає захоплення чи пристрасть. А з тими, поруч з ким нам добре бути собою, де ми відкриті, щирі, вільні. ⠀ Бо є такі люди, поруч із якими не потрібно бути кращою версією себе. Достатньо просто бути. Це ті, з ким – опускаються плечі, – дихання стає глибшим, а у серці на мить стихає вічна тривога. ⠀ З точки зору нейропсихології, саме в такому стані активуються дзеркальні нейрони, система емпатії, і мозок починає реагувати на світло, яке запалює в нас інший. ⠀ Це не просто емоції — це настрій тіла. Не просто слова — а невимовну тишу, в якій ми починаємо неспішно себе впізнавати. Це внутрішній стан щастя коли хочеться обіймати весь світ. ⠀ 📍І тоді щось змінюється. Ти вже не граєш роль. Ти не вибираєш маску. ⠀ Ти просто живеш у власному світлі, бо тобі допомогли його побачити і відчути. ⠀ Це більше, ніж любов. Це — трансформація. ⠀ Бо найважливіший поворот стається тоді, коли ми поруч із кимось раптом усвідомлюємо: "Я собі подобаюсь". ⠀ І ця людина стає дзеркалом, в якому ти бачиш не лише очі. А своє світло, своє право бути, свою живу істинність. ⠀ Саме так зцілюються старі програми: 🔹 ті, що змушували заслуговувати, 🔹 ті, що вчили терпіти, 🔹 ті, що наказували мовчати, коли боляче. ⠀ Бо в цьому світлі, у цьому просторі безпеки, з нас ніби спадає стара шкіра. ⠀ І тіло починає жити. Пам’ять — очищатись. А Душа — повертатись додому. 📍Так працює інтеграція: через присутність, яка не вимагає, а приймає, через погляд, що не судить, а бачить. ⠀ І тоді народжується нова якість любові: та, де ти вже не шукаєш, хто полюбить… а сама(м) стаєш простором, де починаєш себе любити, і віддавати любов. 💫 Істинна близькість — це коли торкаються тебе не руками, а присутністю. І ти розквітаєш без слів. …Бо насправді ми шукаємо не кохання до себе в іншому, а ту присутність, яка пробуджує наше власне тепло і з ким стає затишно бути собою. Ту глибоку зустріч, після якої ми самі собі стаємо рідними. 📍Ці зустрічі — не випадкові. Ті, хто запалює в тобі світло, відкриває твоє справжнє дихання, розблоковує ніжність і повертає тебе — собі ж — це не просто люди. ⠀ Це " СВІТЛОНОСЦІ "у твоєму житті.✨ ⠀ Не вчителі. Не герої. Не ідеали. ⠀ Вони — як портали. Через них ти входиш у себе. ⠀ Така зустріч — це завжди переломний момент у житті. ⠀ Вона не обіцяє «назавжди». Але вона залишається з тобою назавжди, бо після неї — ти вже не та (той), що була(в) до того. ⠀ Бережи таких. І дякуй їм. Мовчки, поглядом, дотиком, серцем. ⠀ Бо в цьому — справжнє диво. ⠀ Тебе пробудили — щоб ти міг жити і відчувати . Цінуй і бережи таких людей поряд і подякуй, що вони є в твоєму житті .✨ Не кожному випадає такий шанс зустрічі 🩷🌹 Залиш і мені зворотній зв'язок ,якщо зустрів таку людину, чи мрієш зустріти,постав лайк,смайлик, залиш коментар🩷 це надихає мене творити більше цікавого контенту 🙌 Вірші і музика автор: Olga Felis © (Felis_Auriel) #глибокітексти #нейропсихологія #selflovejourney #усвідомленість #бутисобою #вразливість_це_сила #світловсерединінас #transformwithlove #психотерапіясловом #любов_що_зцілює #тілоякхрам #дозвольсобібутирядом #психологіядуші #чутливість_сила #любовдовсередини #душевналірика #житиусвідомлено #жінка_світло #силавніжності #свідомийшлях #всерединімир #моватіла #життяякмедитація #дотикдуші #серцедлясвітла #глибокісенси #емоційнезцілення

Мама — більше ніж просто слово! Це більше, це не просто роль. Це стан душі. Це цілий простір любові. Це вплив на покоління. Як жінка. Як мама. І як психолог — хочу привітати кожну з вас, жінки котрі носять це прекрасне ім'я мама ❀МАМА❀ Хочу сказати те, що ми часто не чуємо у буднях. Бути мамою — це не тільки любов, це і щоденна відповідальність. Це — вміння бути поруч не лише присутністю і закриттям базових потреб сім'ї, а й серцем ♡ Це — здатність відчути, коли дитина потребує обіймів більше, ніж порад. Це — навичка чути між рядків, бачити глибше за поведінку, і бути тією, хто творить перший досвід безпеки. Це щодня тримати невидиму опору. Це бути тим ґрунтом, на якому виростає відчуття безпеки, довіри до світу й до себе. Материнство — це глибока психологічна місія. Бо саме мама формує у дитини перші уявлення про світ: — наскільки він добрий і приймаючий, — чи має вона право на емоції, — чи достатньо вона цінна вже просто тому, що існує. Мама — це перше дзеркало для дитини: -як себе сприймати, -як реагувати на біль, чи можна бути слабкою. Та найголовніше — мама — це не лише «для когось». Це — також про себе. Материнство — це шлях не лише турботи, а й глибокої внутрішньої трансформації. Це — щоденний баланс між «я для тебе» і «я для себе». Щаслива мама — це жива мама. Та, яка дозволяє собі бути: ✼Втомленою✼ ✼Недосконалою✼ ✼Справжньою✼ ✼Живою✼ І справжня сила мами — не в її ідеальності. А в її живості,в її здатності зберігати себе, бути ніжною до себе, вчитися просити підтримки,відновлюватися, не згораючи. Сьогодні я хочу обійняти теплим словом кожну з вас 🫂 Та, яка вибудовує дім з мудрості і гармонії. Та, яка помиляється, вчиться, розвивається, яка росте разом зі своєю дитиною. Та, що творить простір любові, іноді — всупереч болю чи власним травмам. Та, що пам’ятає: дитина потребує не ідеальної мами — а присутньої. Ваша праця безцінна. Ваші почуття — важливі. Ваша присутність — лікує. Нехай у вас буде місце не лише для обов’язку,а й для себе самої. Нехай завжди у вас буде місце для тиші, підтримки, обіймів, наповнення — Для ніжності, тиші, глибокого вдиху. Для того, щоби просто бути. І знати — ви вже достатні ♡ Ви гідні любові. Гідні ніжності. Гідні світла. Зі святом 🌷🌷🌷 З любов’ю і вдячністю, Від мами — до мами. Від жінки — до жінки. Від психолога — до кожної з вас💖 @Olga_Felis.psy #психолог #мама #сімейнівідносини #дитина #сімя #дети #семья #семейныеотношения #народженняжиття #soul #интроверт #психологияличности #трансформація #психологияотношений #коуч #любовь #Рефлексія #авторсвоейжизни #Самовдосконалення #деньматері #психологія #самовираження #терапія #філософія #пробуждение #мотивація #запискипсихолога #консультація #думкисловадії #мислення

#Важливіслова #Емоції#Психологія#Ментальнездоров'я

👑 Молоді жінки у соцмережах усе частіше пишуть про захоплення фліртом, який вони бачать у історичних серіалах, які зараз на підйомі, та мріють про таке ж ставлення і до себе. Цей феномен набирає обертів у соцмережі, та про що він насправді - це тільки фантазії чи щось більше? Ми звикли спостерігати за старомодними, аристократичними залицяннями, які розгортаються у таких серіалах як "Бріджертони", "Пірати" і "Величне століття". Але тепер захоплення лицарством на рівні історичних драм перетворюється на улюблений та швидкозростаючий феномен покоління Z в соцмережах. Він називається "ставлення як до принцеси". 📝 У Instagram можна знайти понад 130 тисяч публікацій із хештегом #princesstreatment ("ставлення як до принцеси"). У центрі тренду - інфлюенсерка із Юти Кортні Палмер, самопроголошена "принцеса-домогосподарка". У своїх відео на ТікТок, які набрали 7,6 мільйонів переглядів, вона розповідає про суперечливі очікування від чоловіка: "У ресторані з чоловіком я не розмовляю із адміністратором, не відриваю двері і не замовляю їжі". Коли королеву Вікторію коронували в 1837 році, США охопила справжня "вікторіанська лихоманка": американки хотіли знати про неї абсолютно все - аж до її черевиків челсі, каже Аріанна Чернок, професорка історії Бостонського університету. До середини ХХ століття діснеївський мультик "Попелюшка" і трансляція коронації Єлизавети II сприяли ще більшій популяризації жінок із королівських родин у США. ✅ Таким чином, "ставлення як до принцеси" - це не зовсім правильна назва. Сенінг вважає, що це не опис стилю життя принцеси, а радше інтерпретація лицарства у соцмережах. У середньовіччі лицарство представляло систему лицарських відносин із своїм кодексом поведінки. Але в сучасній історії лицарство асоціюється із традиційним і ввічливим ставленням чоловіків до жінок, що, на думку деяких вчених, є зміцненням традиційних гендерних ролей і проявом "приязного, патріархату". На думку соціологів, титул королеви має "напружений, політичний" підтекст, у той час як принцес розглядають через рожеві окуляри молодості, романтики та діснеївських фантазій. І все ж ставлення до принцес може здатися ребрендингом ретроградних гендерних ролей. Психолог зазначає, що, з одного боку, привабливість принцес походить від їхньої сили. "Коли дівчатка грають в принцес, - каже вона, - вони прагнуть отримати дозвіл покомандувати". Чи, можливо, їм і не потрібен дозвіл. Зрештою, якщо жінки роблять дописи про ставлення як до принцеси, хіба ж не жінки і керують? #психологія #соціологія #стосунки

🦕Еволюція людини: від печери до психотерапії --- Колись давно, коли ще Wi-Fi не ловив навіть у печерах, а слово "ментальне здоров’я" викликало підозру в чаклунстві, жили собі люди — прості, волохаті, з палицями. Їхній день складався з двох частин: 1. Не померти. 2. Знайти щось смачне, що не знайде їх першим. --- • Кам’яна епоха: коли "криза ідентичності" означала "яка я тварина сьогодні?" Психологія людей тоді була дуже проста: побачив ведмедя — тікай. Побачив ягоду — з’їж. Побачив сусіда — вдар (якщо він не твій племінник по маминій лінії). Усе життя — це Тривога, Голод і Велике Чому-Сонце-Пече. Вони ще не мали ТікТоку, але вже малювали на стінах і влаштовували перформанси типу "танець навколо вогню". Тобто мистецтво вже було. І психотерапія: іноді просто крикнути в печеру — і легше. --- • Часи Ісуса: коли людина дізналася, що має совість, і з того часу не спить В цей період люди вже навчилися вдягатися, сперечатися про мораль, і сваритися за віру — одним словом, дорослішати. Замість "їсти — не з’їдять" тепер було: Чи є життя після смерті? Чи можна не платити податки, якщо я добрий? Чи гріх їсти в піст, якщо дуже хочеться? Психологія тоді переживала бум: люди відчували вину, каялися, кохали драматично і будували імперії, щоб довести, що вони не просто "мавпи з мозком". --- • Сучасність: людина на антидепресантах, з фітнес-браслетом і екзистенційною кризою Сьогодні людина має все. Вона не боїться ведмедя — тільки якщо це не ціна оренди квартири. У неї є смартфон, чат-боти, онлайн-психолог і календар місячних фаз. Але вона все одно не знає, хто вона. І щоранку думає: Пити каву чи сенс життя шукати? Ця тривога — з дитинства чи з Інстаграму? Я щасливий? Чи мені просто зручно? Сучасна психологія каже: дитячі травми — це серйозно. Але в кам’яному віці це просто називалося: "Мене в дитинстві штовхнув мамонт, і з того часу я трішки боюся всього". --- Порівняймо: Епоха Головна мета Основна емоція Психологічний стан Кам’яна: Вижити Страх Нема часу на рефлексію Євангельська: Спастись Провина і надія Глибока моральна драма Сучасна: Знайти себе Тривога + іронія Ходить до терапевта --- Висновок: Людина змінилася. В неї є інтернет, електричні зубні щітки, поняття «особисті межі» і стікери з капібарами. Але водночас — не змінилася зовсім. Вона все ще шукає тепло, розуміння, ховається від страху, і хоче, щоб її хтось любив. Раніше — це був хтось із племені. Потім — Бог. Тепер — лайки в соцмережах і, бажано, кіт. І поки людина вранці прокидається, дивиться в дзеркало й питає себе: "Хто я? І чому я знову прокинувся в понеділок?" — можна бути впевненим: людство ще в процесі еволюції.