#історія #факт Потрійне відлуння Г'ю Вільямса: парадокс протоки Менай 🌊 Морська аномалія чи воля долі? Історія мореплавства знає чимало трагедій, але жодна з них не може зрівнятися з містичним збігом, що стався в Уельсі, у вузькій та підступній протоці Менай. Це не міська легенда, а низка задокументованих випадків, зафіксованих у суднових реєстрах та тогочасній хроніці, де головним героєм виступає одне й те саме ім’я — Г'ю Вільямс. 🕰️ 1660 рік: Перший вцілілий 5 грудня 1660 року пасажирське судно, що перетинало протоку, потрапило в шторм і розбилося об скелі. Зі 81 пасажира та члена екіпажу врятувався лише один-єдиний чоловік. Коли його витягли на берег і запитали ім’я, він відповів: Г'ю Вільямс. На той час це сприйняли як щасливий випадок, і історія забулася на століття. 🕰️ 1767 рік: Жахливе повторення Рівно через 107 років, знову 5 грудня, у тій самій протоці сталася ідентична катастрофа. Невелике судно затонуло майже миттєво. На борту було 60 людей. Рятувальники, що прибули на місце трагедії, знайшли серед уламків лише одного живого чоловіка. Яким же був подив громади, коли з’ясувалося, що його звали... Г'ю Вільямс. 🕰️ 1820 рік: Математична неможливість Але справжній шок настав 5 грудня 1820 року. Історія повторилася втретє. Під час чергової трощі судна в протоці Менай загинули всі пасажири, окрім одного. Цим єдиним вцілілим знову виявився чоловік на ім’я Г'ю Вільямс. ⚓ Приватна таємниця одного імені Хоча Г'ю Вільямс — досить поширене ім’я в Уельсі, імовірність того, що в трьох ідентичних катастрофах, які сталися в той самий календарний день із різницею в десятиліття, виживе лише одна людина з однаковим іменем, дорівнює майже нулю. Ці люди не були родичами і навіть не знали про існування один одного (принаймні двоє перших). Г'ю Вільямс 1820 року став місцевою знаменитістю: його вважали людиною, яку «помітила доля». Для істориків цей випадок залишається одним із найдивніших прикладів того, як приватна доля окремої особи може стати частиною великого історичного парадоксу, що кидає виклик теорії ймовірності. 🛶

#поезія Не важливо, яка дорога... Важно, з ким ти по ній ідеш. Хто тамує твої тривоги. І кохає тебе без меж. Хто з тобою і в радості, й горі. Небо ладен схилити до ніг. Хто рятує від лютих штормів. Вберігає тебе цілий вік. Не важливо, яка дорога... Коли поруч з тобою, щодня. Найцінніша в житті допомога. Щастя випите разом, до дна. Наталія Городчук

#історія #речі Олівець: Паличка геніїв, народжена під час шторму ✏️ Ви коли-небудь замислювалися, що звичайний дерев’яний олівець — це, по суті, шматок обробленого вуглецю, затиснутий між двома трісками? Але саме цей скромний інструмент створив ескізи Сікстинської капели, записав щоденники Анни Франк і допоміг винайти лампочку Едісону. 💨 Графіт і вівці: Випадкове відкриття Історія сучасного олівця почалася у 1564 році в англійському містечку Борроудейл. Після потужного шторму місцеві пастухи знайшли під вирваним із корінням деревом дивну чорну масу. Спочатку вони подумали, що це вугілля, але воно не горіло. Зате воно прекрасно бруднило руки! Пастухи почали використовувати цей «чорний камінь» (як пізніше з'ясувалося — найчистіший у світі поклад графіту), щоб мітити овець. 🧤 Дорогий бруд і перші «футляри» Графіт був настільки м'яким, що він постійно ламався і бруднив усе навколо. Тому його почали обмотувати мотузкою або шкірою. Лише згодом італійці здогадалися вставити графітовий стрижень у дерев'яну паличку, видовбану всередині. Це була революція: інструмент став чистим, зручним і... неймовірно дорогим. Графіт став стратегічною сировиною, його використовували для змащення гармат, а за його крадіжку можна було потрапити на шибеницю. 🥖 Наполеон і французька кмітливість Коли Англія оголосила блокаду Франції, Наполеон залишився без англійських олівців. Тоді він наказав винахіднику Ніколя-Жаку Конте щось із цим зробити. У 1795 році Конте придумав змішувати графітовий порошок із глиною та запікати цю суміш. Так народився сучасний грифель. Більше глини — олівець твердий (H), менше глини — м'який (B). Ця технологія використовується донині. 🎨 Чому олівець зазвичай жовтий? Більшість класичних олівців у світі — жовтого кольору. Це не випадковість. Наприкінці XIX століття найкращий графіт постачали з Китаю. Щоб підкреслити високу якість свого товару, компанія Hardtmuth почала фарбувати олівці в жовтий колір — колір китайської імператорської сім'ї. Це настільки асоціювалося з якістю, що інші виробники просто почали їх копіювати. 🚀 Космічний міф Існує популярна легенда, що NASA витратило мільйони доларів на розробку космічної ручки, а радянські космонавти просто користувалися олівцями. Насправді олівці в космосі — це небезпечно: уламки грифеля та графітовий пил проводять струм і можуть спричинити коротке замикання. Тому сьогодні всі користуються спеціальними ручками, але олівець назавжди залишився символом земної простоти та надійності.

#історія #факт Приватний вчитель Її Величності: індійська таємниця Віндзора. 🪶 Порушення протоколу. Останнє десятиліття правління королеви Вікторії було затьмарене подією, яку придворні кола називали не інакше як «безумством монархині». У 1887 році, під час святкування золотого ювілею сходження на престол, серед індійських слуг королеви з’явився молодий Абдул Карім. Те, що починалося як проста присутність офіціанта за столом, за лічені місяці перетворилося на найтісніший інтелектуальний та емоційний зв'язок у житті вдови Альберта. Абдул став для неї не просто слугою, а «Мунші» — вчителем. Щовечора королева Британії та імператриця Індії старанно виводила у своєму щоденнику літери мови урду під наглядом молодого мусульманина. Він розповідав їй про спеції Агри, про філософію Сходу та про світ, який вона очолювала, але ніколи не бачила на власні очі. 🕯️ Шторм за стінами палацу Приватні стосунки Вікторії та Мунші викликали справжній жах у королівської родини. Придворні плели інтриги, намагаючись звинуватити Каріма у шпигунстві на користь індійських мусульман або у звичайному шахрайстві. Проте Вікторія, зазвичай сувора та непохитна, захищала свого фаворита з люттю левиці. Вона підписувала свої листи до нього як «твоя любляча мати» або «твій найближчий друг», обдаровуючи його титулами, маєтками та правом перебувати в її покоях — привілеєм, якого були позбавлені навіть її власні діти. Для Вікторії, оточеної льодом палацового етикету та лицемірством політиків, Абдул став ковтком живого повітря. Він не боявся її титулу, він розмовляв з нею як з людиною, спраглою до знань. 📜 Попіл спогадів Коли у 1901 році серце Вікторії зупинилося, помста її оточення була миттєвою. Вже через кілька годин після похорону новий король Едуард VII наказав спалити все листування між матір’ю та Мунші прямо на подвір’ї палацу. Абдула Каріма негайно вислали назад до Індії, а його ім’я було викреслене з офіційної історії двору на ціле століття. Тільки нещодавно, завдяки знайденим в Індії щоденникам самого Каріма, світ дізнався про цей зворушливий та небезпечний союз. Це була історія про те, як на заході свого життя наймогутніша жінка світу знайшла розраду в розмовах із чоловіком, якого її імперія вважала лише «підданим», але який став для неї єдиним вікном у справжнє, нестримне життя. 🌫️

#історія #речі Історія речі, яка навчила людство не блукати у трьох соснах (хоча деяким це й досі вдається). ​🧭 Компас: Магнітна любовна історія між голкою та полюсом 🧭 ​Уявіть собі: ви — стародавній мандрівник. На небі хмари, зорі пішли у відпустку, а мох на деревах росте з усіх боків одночасно, просто щоб вас потролити. Саме в такі моменти людство зрозуміло, що пальцем у небо тицяти нерентабельно. Так з’явився він — прилад, що має більше харизми, ніж сучасний GPS, який іноді заводить вас у болото. ​🧲 Китайський «Ложко-сервіс» Перші версії компаса з’явилися в Китаї ще за часів династії Хань. Але виглядали вони не як витончений гаджет, а як... магнітна ложка з магнетиту, що лежала на відполірованій мідній тарілці. Хвостик цієї ложки завжди вказував на південь. Називали це диво «сінань» — «той, що керує півднем». Спершу його використовували не для мандрів, а для ворожіння та феншую, щоб правильно поставити ліжко й не розгнівати духів. Пріоритети, панове! ​🌊 Залізна голка та морські пригоди Лише через тисячу років компас «зрозумів», що йому місце на кораблі. Магнітну голку почали чіпляти на корок у мисці з водою. Метод був робочий, але під час шторму екіпаж більше дбав про те, щоб вода не вилилася, ніж про курс. Згодом арабські купці та європейські моряки довели конструкцію до ладу, посадивши голку на шпильку. Тепер можна було плисти куди завгодно, головне — не забути взяти з собою запаси рому (суто для дезінфекції душі, звісно). ​📉 Магнітна драма Звісно, не обійшлося без конспірології. Довгий час моряки вірили, що компас — це магія, а часник може «розгнівати» магніт і збити голку з пантелику. Тому кокам суворо забороняли дихати на прилад після обіду. Сьогодні ми знаємо про магнітне схилення та північний полюс, який постійно кудись тікає, але іронія в тому, що навіть з ідеальним компасом людина все одно примудряється «піти не туди» у стосунках чи кар’єрі. ​✨ Епілог Компас — це нагадування про те, що навіть у найтемнішу ніч існує сила, яка тягне нас у правильному напрямку. Головне — не тримати поруч занадто багато залізного мотлоху в голові, щоб не збивати налаштування. ​⚓️ Користуйтеся розумом, але тримайте серце за курсом! ⚓️

#історія #харчі #технології Ера консервів: Як бляшанка змінила світову логістику. 19 січня 1825 року Езра Даггетт та Томас Кенсетт отримали патент на метод консервування продуктів у «судинах із бляхи». На перший погляд — дрібниця, але насправді це був технологічний вибух, що дозволив людству нарешті відірватися від «кухонної плити» та коротких маршрутів постачання. 🥫 До цього моменту їжу намагалися зберігати у скляних банках (метод Ніколя Аппера), але скло було крихким, важким і абсолютно непридатним для суворих умов військових походів чи тривалих морських експедицій. Бляшанка стала тим самим «бронежилетом» для провізії, який не боявся ні штормів, ні перекидання воза. 🚢 Смішно, але винахідники так захопилися самою ідеєю зберігання, що... забули придумати адекватний спосіб відкривання цих банок. Перші консерви супроводжувалися інструкцією: «Відкривати за допомогою зубила та молотка». Спеціальний консервний ніж з'явився лише через 30 років, що багато говорить про терплячість і фізичну силу наших предків. 🔨 Саме завдяки цьому патенту світова логістика вийшла на новий рівень. Армії отримали можливість воювати роками далеко від баз, а дослідники — дістатися до полюсів, не помираючи від голоду на півшляху. Бляшана банка зробила свіжу (ну, майже) їжу доступною в будь-якій точці планети, незалежно від сезону. 🌍 Сьогодні ми сприймаємо консерви як щось буденне, але у 1825 році це була справжня магія збереження часу в металі. Езра та Томас не просто запатентували тару, вони запатентували можливість людства долати величезні відстані, маючи в рюкзаку гарантований обід. 🍗

"Можемо хоч ядерку провезти”: як офіцери 291-го полку ЗС РФ і «Восток-Ахмат» налагодили контрабанду зброї через Крим. Українська хакерська група 256 Кібер Штурмова Дивізія у співпраці з міжнародною розвідувальною спільнотою InformNapalm провела чергову CYBINT-операцію, в ході якої були здобуті важливі для Сил оборони України розвідувальні дані. Головним блоком публічної частини цього дослідження є викриття фактів про ланцюги постачання контрабандної зброї з зони бойових дій до тимчасово окупованого Криму. Своєю чергою півострів слугує хабом для подальшого транспортування зброї на “чорні ринки” в регіони Росії, а також до країн Європи, Західної Азії та Африки шляхом залучення танкерів російського “тіньового флоту”. В ході операції було зламано акаунти російських офіцерів серед яких майор Євгеній Дмітрієв — командир взводу російської штурмової роти «Шторм V» 291-го гвардійського мотострілецького полку (42-га МСД, 58-ма загальновійськова армія), що наразі діє на Запорізькому напрямку. Були викриті факти співпраці російських офіцерів з представниками кадирівського батальйону «Восток-Ахмат» щодо нелегального збуту зброї. Крім того, після зламу акаунтів російських офіцерів, українські хакери реалізували успішну операцію з елементами соціальної інженерії. Від імені російського майора вони ввели в оману адміністраторів Z-пабліку мільйонника «Два майора» і змусили їх переказати кошти з поточного збору 291 полку ЗС РФ на потреби ССО ЗС України (відеозвіт наприкінці публікації). Детальніше про всі ці факти читайте в статті на сайті InformNapalm. Наразі публікація доступна для ознайомлення і поширення українською https://informnapalm.org/ua/vostok-ahmat-291-polk-kontrabanda/ та російською https://informnapalm.org/53638-vostok-ahmat-291-polk-kontrabanda/ мовами. Пізніше будуть додаватись інші мовні версії. А поки хакери також виклали доступ до хмарного сховища майора Дмітрієва https://cloud.mail.ru/public/4Krh/LBZyAR367, можете через VPN особисто подивитись які фото він там зберігає (а ми подивимось наскільки швидко він прочитає цю статтю і добереться до налаштувань своєї хмарки 🫢) https://t.me/Ukraineaboveallelse

Шторм оголосив про призупинення участі у чемпіонаті України 😱 Одеський Шторм оголосив про призупинення участі у чемпіонаті України через недовіру до національної Федерації 🙅🏻‍♂️ Інформація надана ФХУ медіаресурсам стосовно неявки команди на гру 28 грудня 2025 року не відповідає дійсності, та вводить в оману усю хокейну спільноту! У зв'язку з систематичними порушеннями принципів рівності та справедливості змагань, хокейний клуб Шторм висловлює недовіру керівництву Федерації хокею України, та ухвалив рішення призупинити свою участь у Чемпіонаті України! #Хокей #Хокей_України #Хокей #Hockey #world_hockey #worldhockey #brovarysport @brovarysport #український_хокей ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Аналітики IDC прогнозують «ідеальний шторм» на ринку електроніки через критичну нестачу чипів DRAM та NAND. Ціни на готові ПК, смартфони та відеокарти можуть зрости на 8–15% вже у першій половині 2026 року, а окремі компоненти подорожчають на 20–50%. https://channeltech.space/pc-laptop/pc-price-hike-2026-memory-shortage-idc-forecast/

✨ Ви коли-небудь замислювалися, з чого почалася історія страхування?🤓 Все стартувало ще у часи вавилонських купців, які вже тоді намагалися убезпечити свої каравани. Згодом — перші поліси в Генуї та Лондоні, морські пригоди, пожежі у містах, нові ризики і нові рішення. Так крок за кроком народилася система захисту, якою ми користуємось і сьогодні. 🔍 Сучасний страховий поліс — це не просто документ. Це досвід поколінь, що навчилися перетворювати невизначеність на впевненість. А ми продовжуємо цю історію просто зараз — щоб ви відчували впевненість у кожному рішенні: чи то щоденна поїздка містом, захоплива мандрівка за кордон, турбота про свій автомобіль або ж створення фінансової подушки на майбутнє. Цікаво ‼️ 📜 1. Перше «страхування» — Вавилон, 2 тис. до н.е. У Кодексі Хаммурапі вже були правила, за якими купці могли отримати компенсацію, якщо їхній караван пограбували або загубилися товари. ⛵ 2. Морське страхування — один із найстаріших видів У середньовічній Італії купці страхували кораблі та вантажі, щоб не втратити все після штормів чи піратських нападів. 🔥 3. Велика лондонська пожежа 1666 року дала поштовх страховому ринку Після масштабної катастрофи, що знищила понад 13 тисяч будинків, у Лондоні з’явилися перші масові компанії з пожежного страхування. ☕ 4. Ллойдс починався… у кав’ярні У XVII столітті в кав’ярні Едварда Ллойда збиралися моряки, капітани та інвестори — там і народився легендарний страховий ринок Lloyd’s of London. ❤️ 5. Перші програми зі страхування життя — XVIII століття У 1700-х роках у Великій Британії почали створювати фонди, які виплачували гроші сім’ям померлих членів спільноти. 🚂 6. Залізниці дали поштовх розвитку масового страхування З появою поїздів зросла кількість нових ризиків — так виникли перші поліси від нещасних випадків. 🌍 7. Туристичне страхування — продукт ХХ століття Поширення авіаперельотів та міжнародних мандрівок створило нову потребу — захист під час подорожей. 🚘 8. Автострахування почалося у 1897 році в США Першу автополіс видав страховщик із Нью-Йорка, коли автомобілі тільки-но з’явилися на дорогах. #страхування #накопичення