• 15 березня, відбувся 4-й Відкритий Кубок КДЮСШ "КОЗАК" з кіокушинкай карате в розділі «куміте». В турнірі взяли участь 545 учасників із 33 спортивних клубів. Броварську громаду представляли вихованці тренера ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР Дмитра Птіцина. Переможцями турніру стали:
     Птіцин Микита
     Птіцин Кіріл
     Волков Владислав
    Вітаємо і бажаємо нових успіхів!
    #Броварська_міська_рада #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #brovarysport
    #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР
    15 березня, відбувся 4-й Відкритий Кубок КДЮСШ "КОЗАК" з кіокушинкай карате в розділі «куміте». В турнірі взяли участь 545 учасників із 33 спортивних клубів. Броварську громаду представляли вихованці тренера ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР Дмитра Птіцина. Переможцями турніру стали:  Птіцин Микита  Птіцин Кіріл  Волков Владислав Вітаємо і бажаємо нових успіхів! #Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #brovarysport #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    27views 1 Shares
  • Національна збірна України з кудо посіла перше загальнокомандне місце на чемпіонаті Європи з КУДО серед юнаків та молодших юнаків.

    Змагання проходили у Вільнюсі (Литва) за участі 154 спортсменів з 11 країн, серед них 11 українців.
    Наші медалісти:
    «Золото»: Віктор Єременко (U-14 , +62 кг); Даніїл Полегенько (U-14, 47 кг); Софія Юрченко (U-14, 47 кг).
    «Срібло»: Вероніка Бужин (U-14, 47 кг); Олександра Салова (U-14, 42 кг); Володимир Сіренко (U-16, 63кг).

    Кудо, або Дайдо Дзюку — сучасне повноконтактне бойове мистецтво, створене у 1981 році майстром східних єдиноборств Адзумою Такасі на основі кіокушинкаю, дзюдо та тайського боксу.

    Вітаємо наших юних спортсменів та їх тренерів!
    #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🇺🇦🥋🏆Національна збірна України з кудо посіла перше загальнокомандне місце на чемпіонаті Європи з КУДО серед юнаків та молодших юнаків. Змагання проходили у Вільнюсі (Литва) за участі 154 спортсменів з 11 країн, серед них 11 українців. Наші медалісти: 🥇«Золото»: Віктор Єременко (U-14 , +62 кг); Даніїл Полегенько (U-14, 47 кг); Софія Юрченко (U-14, 47 кг). 🥈«Срібло»: Вероніка Бужин (U-14, 47 кг); Олександра Салова (U-14, 42 кг); Володимир Сіренко (U-16, 63кг). ℹ️Кудо, або Дайдо Дзюку — сучасне повноконтактне бойове мистецтво, створене у 1981 році майстром східних єдиноборств Адзумою Такасі на основі кіокушинкаю, дзюдо та тайського боксу. 👏Вітаємо наших юних спортсменів та їх тренерів! #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    104views
  • У місті Ірпінь 2 березня відбувся традиційний Всеукраїнський турнір «Кубок Княгині Ольги» та Відкрита першість міста Ірпіньз кіокушинкай карате у розділі «куміте». На татамі виступили понад 437 спортсменів, які представляли 27 команд із різних міст України. Броварську громаду представляли вихованці тренерів ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР Дмитра Птіцина, які завоювали 3 нагороди найвищого ґатунку (2 «золоті» та одну «бронзову»). Чемпіонами стали – Рак Олександра і Птіцин Микита, третє місце у Птіцина Кирила.
    Вітаємо і бажаємо нових успіхів!
    #Броварська_міська_рада #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #brovarysport
    #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР
    У місті Ірпінь 2 березня відбувся традиційний Всеукраїнський турнір «Кубок Княгині Ольги» та Відкрита першість міста Ірпіньз кіокушинкай карате у розділі «куміте». На татамі виступили понад 437 спортсменів, які представляли 27 команд із різних міст України. Броварську громаду представляли вихованці тренерів ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР Дмитра Птіцина, які завоювали 3 нагороди найвищого ґатунку (2 «золоті» та одну «бронзову»). Чемпіонами стали – Рак Олександра і Птіцин Микита, третє місце у Птіцина Кирила. Вітаємо і бажаємо нових успіхів! #Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #brovarysport #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    154views 1 Shares
  • В Китае популярен аттракцион, в котором нужно «играть в змейку» на машинках для мини-картинга − чем больше фруктов собрал, тем длиннее твой хвост
    🚗 🫐 В Китае популярен аттракцион, в котором нужно «играть в змейку» на машинках для мини-картинга − чем больше фруктов собрал, тем длиннее твой хвост
    129views 5Plays
  • #історія #речі
    Друкарська стрічка: Невидимий двигун паперової бюрократії
    Якщо друкарська машинка була «тілом» офісної революції, то друкарська стрічка стала її «кров'ю». Цей довгий вузький шматок тканини, просочений чорнилом, десятиліттями був єдиним способом перетворити удар металевого важеля на чітку літеру на папері.
    Перші друкарські стрічки виготовляли зі справжнього шовку. Це була тонка, але надзвичайно міцна тканина, яка могла витримати тисячі ударів, не розриваючись. Проте шовк був дорогим, тому з часом його замінили на бавовну спеціального щільного плетіння. Сама стрічка намотувалася на дві котушки: під час друку вона поступово перекочувалася з однієї на іншу, підставляючи під кожен новий удар свіжу ділянку з чорнилом.

    Головною інновацією стала двоколірна стрічка — чорно-червона. Це дозволило бухгалтерам та юристам виділяти важливі цифри або заголовки без потреби змінювати весь рулон. Спеціальний перемикач на машинці просто піднімав або опускав тримач стрічки, підставляючи під літеру потрібну кольорову смугу.

    Цікавий факт: друкарська стрічка була одним із перших «одноразових» витратних матеріалів, що створили цілу індустрію. Коли чорнило висихало або тканина зношувалася, стрічку викидали. Проте в епоху дефіциту винахідливі друкарки навчилися «оживляти» стрічки, збризкуючи їх кількома краплями гасу або машинної оливи, щоб розрідити залишки сухої фарби та продовжити термін служби ще на кілька десятків сторінок.

    У 1960-х роках на зміну тканинним прийшли поліетиленові стрічки з вугільним напиленням (карбонові). Вони давали ідеально чіткий, глибокий чорний відбиток, але мали суттєвий недолік — були абсолютно одноразовими, оскільки фарба повністю переходила на папір після першого ж удару. Саме це зробило друкарські машинки вразливими для шпигунства: прочитавши використану карбонову стрічку, можна було легко відновити весь текст надрукованого секретного документа.

    Сьогодні друкарська стрічка майже зникла, поступившись місцем картриджам для лазерних та струменевих принтерів. Проте її спадок живе: навіть у сучасних текстових редакторах ми все ще бачимо іконки та терміни, що походять з часів, коли кожен символ на сторінці був результатом фізичного контакту металу, тканини та чорнила.
    #історія #речі Друкарська стрічка: Невидимий двигун паперової бюрократії ⌨️⬛ Якщо друкарська машинка була «тілом» офісної революції, то друкарська стрічка стала її «кров'ю». Цей довгий вузький шматок тканини, просочений чорнилом, десятиліттями був єдиним способом перетворити удар металевого важеля на чітку літеру на папері. Перші друкарські стрічки виготовляли зі справжнього шовку. Це була тонка, але надзвичайно міцна тканина, яка могла витримати тисячі ударів, не розриваючись. Проте шовк був дорогим, тому з часом його замінили на бавовну спеціального щільного плетіння. Сама стрічка намотувалася на дві котушки: під час друку вона поступово перекочувалася з однієї на іншу, підставляючи під кожен новий удар свіжу ділянку з чорнилом. 🧵📠 Головною інновацією стала двоколірна стрічка — чорно-червона. Це дозволило бухгалтерам та юристам виділяти важливі цифри або заголовки без потреби змінювати весь рулон. Спеціальний перемикач на машинці просто піднімав або опускав тримач стрічки, підставляючи під літеру потрібну кольорову смугу. 🔴⚫ Цікавий факт: друкарська стрічка була одним із перших «одноразових» витратних матеріалів, що створили цілу індустрію. Коли чорнило висихало або тканина зношувалася, стрічку викидали. Проте в епоху дефіциту винахідливі друкарки навчилися «оживляти» стрічки, збризкуючи їх кількома краплями гасу або машинної оливи, щоб розрідити залишки сухої фарби та продовжити термін служби ще на кілька десятків сторінок. 🧴⏳ У 1960-х роках на зміну тканинним прийшли поліетиленові стрічки з вугільним напиленням (карбонові). Вони давали ідеально чіткий, глибокий чорний відбиток, але мали суттєвий недолік — були абсолютно одноразовими, оскільки фарба повністю переходила на папір після першого ж удару. Саме це зробило друкарські машинки вразливими для шпигунства: прочитавши використану карбонову стрічку, можна було легко відновити весь текст надрукованого секретного документа. 🕵️‍♂️📂 Сьогодні друкарська стрічка майже зникла, поступившись місцем картриджам для лазерних та струменевих принтерів. Проте її спадок живе: навіть у сучасних текстових редакторах ми все ще бачимо іконки та терміни, що походять з часів, коли кожен символ на сторінці був результатом фізичного контакту металу, тканини та чорнила. 🖱️📄
    2
    276views
  • #історія #постаті
    Архітектор гармонії: як Арканджело Кореллі навчив скрипку співати.
    Якщо ви коли-небудь насолоджувалися урочистим звучанням оркестру або витонченим соло скрипки, знайте: у цих звуках живе генетичний код, закладений італійцем Арканджело Кореллі. 17 лютого 1653 року народився композитор, який зробив для музики те саме, що Палладіо для архітектури — він створив ідеальні пропорції.

    Кореллі був унікальною постаттю для свого часу. На відміну від багатьох колег, які писали тисячі творів «на конвеєр», Арканджело був перфекціоністом. Він залишив по собі лише шість збірок (опусів), але кожна з них була відшліфована до стану діаманта. Його «12 concerti grossi» стали фундаментом, на якому пізніше виросли шедеври Вівальді, Генделя та Баха.

    Саме Кореллі остаточно вивів скрипку з розряду інструментів для «танців у шинках» на аристократичну сцену. Він першим розробив сучасну техніку гри, наполягаючи на тому, що скрипка має імітувати людський голос — з його теплотою, диханням та емоційністю. Його манера гри була настільки вишуканою, що сучасники називали його «новим Орфеєм» та «князем музикантів».

    Цікаво, що Кореллі був не лише генієм, а й дуже заможною та впливовою людиною. Він жив у палацах своїх меценатів — кардиналів памфілі та Оттобоні, мав власну колекцію живопису (понад 140 полотен!) і вважався арбітром смаку в Римі. Проте його головною пристрастю залишалася дисципліна в оркестрі. Кажуть, він був першим диригентом, який вимагав від скрипалів рухати смичками в один бік — синхронність, яка сьогодні є стандартом, тоді здавалася магією.

    Кореллі створив універсальну музичну мову. Його гармонійна сітка (так звані «золоті секвенції Кореллі») і сьогодні використовується в консерваторіях як база для навчання композиції. Він не просто писав ноти — він будував собори зі звуку, де кожен інтервал був на своєму місці. Коли ви чуєте його знаменитий «Різдвяний концерт», ви чуєте спокій і порядок, яких так часто бракує в нашій бурхливій історії.

    https://youtu.be/ySsEMq4cWNk?si=jEl6opspkEKEqk4N
    #історія #постаті Архітектор гармонії: як Арканджело Кореллі навчив скрипку співати. Якщо ви коли-небудь насолоджувалися урочистим звучанням оркестру або витонченим соло скрипки, знайте: у цих звуках живе генетичний код, закладений італійцем Арканджело Кореллі. 17 лютого 1653 року народився композитор, який зробив для музики те саме, що Палладіо для архітектури — він створив ідеальні пропорції. 🎻 Кореллі був унікальною постаттю для свого часу. На відміну від багатьох колег, які писали тисячі творів «на конвеєр», Арканджело був перфекціоністом. Він залишив по собі лише шість збірок (опусів), але кожна з них була відшліфована до стану діаманта. Його «12 concerti grossi» стали фундаментом, на якому пізніше виросли шедеври Вівальді, Генделя та Баха. 🏛️ Саме Кореллі остаточно вивів скрипку з розряду інструментів для «танців у шинках» на аристократичну сцену. Він першим розробив сучасну техніку гри, наполягаючи на тому, що скрипка має імітувати людський голос — з його теплотою, диханням та емоційністю. Його манера гри була настільки вишуканою, що сучасники називали його «новим Орфеєм» та «князем музикантів». 🎼 Цікаво, що Кореллі був не лише генієм, а й дуже заможною та впливовою людиною. Він жив у палацах своїх меценатів — кардиналів памфілі та Оттобоні, мав власну колекцію живопису (понад 140 полотен!) і вважався арбітром смаку в Римі. Проте його головною пристрастю залишалася дисципліна в оркестрі. Кажуть, він був першим диригентом, який вимагав від скрипалів рухати смичками в один бік — синхронність, яка сьогодні є стандартом, тоді здавалася магією. ✨ Кореллі створив універсальну музичну мову. Його гармонійна сітка (так звані «золоті секвенції Кореллі») і сьогодні використовується в консерваторіях як база для навчання композиції. Він не просто писав ноти — він будував собори зі звуку, де кожен інтервал був на своєму місці. Коли ви чуєте його знаменитий «Різдвяний концерт», ви чуєте спокій і порядок, яких так часто бракує в нашій бурхливій історії. 🕯️ https://youtu.be/ySsEMq4cWNk?si=jEl6opspkEKEqk4N
    1
    420views
  • Нагороди броварських майстрів карате на Відкритому чемпіонаті Києва

    14 – 15 лютого відбувся Відкритий чемпіонат Києва з кіокушинкай карате в розділі «куміте». За перемоги боролися більш ніж 320 учасників із 32 команд різних регіонів України. Найсильніші майстри кіокушинкай крате зійшлися на столичному тататі в легкоатлетичному манежі Олімпійського фахового коледжу імені Івана Піддубного. Броварську громаду представляли вихованці тренера відділення карате ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту Броварської міської ради Дмитра Птіцина, які завоювали 4 нагороди найвищого ґатунку – 2 золоті, 1 срібну та 1 бронзову нагороду.
    ЧЕМПІОНАМИ СТАЛИ:
    • Волков Владислав
    • Рак Олександра
    «СРіБНИЙ» ПРИЗЕР
    • Птіцин Кирило
    «БРОНЗОВИМ» ПРИЗЕРОМ СТАВ:
    • Птіцин Микита
    Вітаємо переможців, призерів і їх тренера, Дмитра Птіцина і бажаємо нових успіхів!
    #Броварська_міська_рада #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #brovarysport
    #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР
    Нагороди броварських майстрів карате на Відкритому чемпіонаті Києва 14 – 15 лютого відбувся Відкритий чемпіонат Києва з кіокушинкай карате в розділі «куміте». За перемоги боролися більш ніж 320 учасників із 32 команд різних регіонів України. Найсильніші майстри кіокушинкай крате зійшлися на столичному тататі в легкоатлетичному манежі Олімпійського фахового коледжу імені Івана Піддубного. Броварську громаду представляли вихованці тренера відділення карате ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту Броварської міської ради Дмитра Птіцина, які завоювали 4 нагороди найвищого ґатунку – 2 золоті, 1 срібну та 1 бронзову нагороду. ЧЕМПІОНАМИ СТАЛИ: • Волков Владислав • Рак Олександра «СРіБНИЙ» ПРИЗЕР • Птіцин Кирило «БРОНЗОВИМ» ПРИЗЕРОМ СТАВ: • Птіцин Микита Вітаємо переможців, призерів і їх тренера, Дмитра Птіцина і бажаємо нових успіхів! #Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #brovarysport #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    195views 1 Shares
  • #історія #факт
    Приватна вендета Марка Твена: Чому письменник зненавидів друкарські машинки
    Марк Твен завжди був фанатом прогресу: він першим серед великих письменників встановив удома телефон і вкладав величезні суми в нові винаходи. Проте його «роман» із друкарською машинкою, яка мала б полегшити життя автору, перетворився на справжню приватну війну.
    Маловідомим фактом є те, що у 1874 році Твен став одним із перших у світі покупців нової моделі машинки Remington. Побачивши в магазині, як дівчина-демонстратор друкує 57 слів за хвилину, він миттєво віддав 125 доларів. Але вдома магія зникла.

    «Машина для лайок»

    Твен швидко зрозумів, що друкарська машинка має «жахливий характер». У своїх листах він скаржився, що вона «псує мораль», бо змушує його лаятися щоразу, коли він робить помилку або коли стрічка заїдає. Він навіть намагався двічі її віддати назад або подарувати друзям, але вона, за його словами, «як поганий цент, завжди поверталася».

    Таємний користувач

    Найцікавіше, що Твен панічно боявся зізнатися, що володіє цією технікою. У приватному листі до компанії Remington він благав: «Будь ласка, не використовуйте моє ім'я в рекламі. Я не хочу, щоб люди знали, що я на цьому пишу. Якщо вони дізнаються, мені почнуть надсилати рукописи з проханням "передкувати" їх, а я й так витрачаю на це забагато нервів!».

    Перший у світі рукопис

    Незважаючи на ненависть до апарату, саме Марк Твен увійшов в історію як автор першого в світі машинописного літературного рукопису. Це була книга «Пригоди Тома Соєра» (хоча сам Твен пізніше помилково стверджував, що це було «Життя на Міссісіпі»). Він найняв друкарку, якій диктував текст, бо сам терпіти не міг торкатися клавіш.

    Ця історія — кумедний погляд на приватне життя генія, який боровся з технологіями так само палко, як і з людськими пороками. Твен довів: можна бути пророком прогресу, але при цьому щиро ненавидіти свою друкарську машинку.
    #історія #факт Приватна вендета Марка Твена: Чому письменник зненавидів друкарські машинки ✍️🤬 Марк Твен завжди був фанатом прогресу: він першим серед великих письменників встановив удома телефон і вкладав величезні суми в нові винаходи. Проте його «роман» із друкарською машинкою, яка мала б полегшити життя автору, перетворився на справжню приватну війну. Маловідомим фактом є те, що у 1874 році Твен став одним із перших у світі покупців нової моделі машинки Remington. Побачивши в магазині, як дівчина-демонстратор друкує 57 слів за хвилину, він миттєво віддав 125 доларів. Але вдома магія зникла. 🎹 «Машина для лайок» Твен швидко зрозумів, що друкарська машинка має «жахливий характер». У своїх листах він скаржився, що вона «псує мораль», бо змушує його лаятися щоразу, коли він робить помилку або коли стрічка заїдає. Він навіть намагався двічі її віддати назад або подарувати друзям, але вона, за його словами, «як поганий цент, завжди поверталася». Таємний користувач Найцікавіше, що Твен панічно боявся зізнатися, що володіє цією технікою. У приватному листі до компанії Remington він благав: «Будь ласка, не використовуйте моє ім'я в рекламі. Я не хочу, щоб люди знали, що я на цьому пишу. Якщо вони дізнаються, мені почнуть надсилати рукописи з проханням "передкувати" їх, а я й так витрачаю на це забагато нервів!». 🤫 Перший у світі рукопис Незважаючи на ненависть до апарату, саме Марк Твен увійшов в історію як автор першого в світі машинописного літературного рукопису. Це була книга «Пригоди Тома Соєра» (хоча сам Твен пізніше помилково стверджував, що це було «Життя на Міссісіпі»). Він найняв друкарку, якій диктував текст, бо сам терпіти не міг торкатися клавіш. Ця історія — кумедний погляд на приватне життя генія, який боровся з технологіями так само палко, як і з людськими пороками. Твен довів: можна бути пророком прогресу, але при цьому щиро ненавидіти свою друкарську машинку. ✨
    1
    544views
  • 24 січня в польському місті Жешув відбувся міжнародний турнір з кіокушинкай карате “Carpathia Cup”. У змаганнях взяли участь понад сотні спортсменів з різних країн світу. Вихованець тренера відділення карате ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР Дмитра Птіцина Волков Владислав завоював на ньому дві медалі найвищого гатунку. Він посів 3 місце у розділі куміте та 3 місце у розділі ката у своїй ваговій категорії.
    Вітаємо та бажаємо подальших успіхів, нових перемог, міцного здоров’я та невичерпної мотивації на шляху до спортивних вершин!
    #Броварська_міська_рада #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #Brovarysport
    #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР
    24 січня в польському місті Жешув відбувся міжнародний турнір з кіокушинкай карате “Carpathia Cup”. У змаганнях взяли участь понад сотні спортсменів з різних країн світу. Вихованець тренера відділення карате ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР Дмитра Птіцина Волков Владислав завоював на ньому дві медалі найвищого гатунку. Він посів 3 місце у розділі куміте та 3 місце у розділі ката у своїй ваговій категорії. Вітаємо та бажаємо подальших успіхів, нових перемог, міцного здоров’я та невичерпної мотивації на шляху до спортивних вершин! 💪🥋 #Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #Brovarysport #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    220views
  • #дати #свята
    Маланка та Щедрий вечір: Коли коза стає зіркою, а господарі — меценатами
    Якщо ви думали, що карнавали бувають лише в Ріо, то ви просто ніколи не бачили справжньої української Маланки. 31 грудня (за новоюліанським календарем) Україна занурюється у вир магічного реалізму, де межа між світом людей і світом духів стає тоншою за папір для самокруток. Це той самий Щедрий вечір, коли навіть найсуворіший господар перетворюється на щедрого мецената, аби лише вмилостивити долю на весь наступний рік.

    Головна героїня дійства — Маланка — це зазвичай хлопець, переодягнений у жіноче вбрання, який втілює хаос, веселощі та невміле господарювання. Вона «миє» лави піском і «білить» піч сажею, поки її почет — Коза, Ведмідь, Цар, Смерть і Чорт — влаштовують у хаті справжній театральний дебош. Це не просто розваги, а давній магічний обряд: треба добряче налякати все лихе, щоб воно забуло дорогу до вашого порогу.

    А що вже казати про Щдру вечерю! Стіл має буквально ломитися від страв, і на відміну від Святвечора, тут панує м’ясо: ковбаси, шинка, холодець та, звісно, багата кутя, щедро приправлена маслом або вершками. Існує повір'я: чим більше щедрувальників ви нагодуєте, тим менше податкова служба (або просто невдачі) турбуватиме вас у новому році.

    Найцікавіше починається після заходу сонця, коли містом чи селом розливається багатоголосся: «Щедрик, щедрик, щедрівочка…». Це той самий час, коли ми нагадуємо Всесвіту, що ми живі, ми веселі й ми готові до нових врожаїв (як буквальних, так і фінансових).
    Тож, якщо сьогодні у ваші двері постукає дивна компанія з рогами та музичними інструментами — не лякайтеся. Це просто історія прийшла нагадати, що життя занадто коротке, щоб не потанцювати з Козою та не з’їсти зайвого вареника. Щедрого вам вечора!
    #дати #свята Маланка та Щедрий вечір: Коли коза стає зіркою, а господарі — меценатами 🐐✨ Якщо ви думали, що карнавали бувають лише в Ріо, то ви просто ніколи не бачили справжньої української Маланки. 31 грудня (за новоюліанським календарем) Україна занурюється у вир магічного реалізму, де межа між світом людей і світом духів стає тоншою за папір для самокруток. Це той самий Щедрий вечір, коли навіть найсуворіший господар перетворюється на щедрого мецената, аби лише вмилостивити долю на весь наступний рік. 🥟💰 Головна героїня дійства — Маланка — це зазвичай хлопець, переодягнений у жіноче вбрання, який втілює хаос, веселощі та невміле господарювання. Вона «миє» лави піском і «білить» піч сажею, поки її почет — Коза, Ведмідь, Цар, Смерть і Чорт — влаштовують у хаті справжній театральний дебош. Це не просто розваги, а давній магічний обряд: треба добряче налякати все лихе, щоб воно забуло дорогу до вашого порогу. 🎭👹 А що вже казати про Щдру вечерю! Стіл має буквально ломитися від страв, і на відміну від Святвечора, тут панує м’ясо: ковбаси, шинка, холодець та, звісно, багата кутя, щедро приправлена маслом або вершками. Існує повір'я: чим більше щедрувальників ви нагодуєте, тим менше податкова служба (або просто невдачі) турбуватиме вас у новому році. 🥖🥩 Найцікавіше починається після заходу сонця, коли містом чи селом розливається багатоголосся: «Щедрик, щедрик, щедрівочка…». Це той самий час, коли ми нагадуємо Всесвіту, що ми живі, ми веселі й ми готові до нових врожаїв (як буквальних, так і фінансових). Тож, якщо сьогодні у ваші двері постукає дивна компанія з рогами та музичними інструментами — не лякайтеся. Це просто історія прийшла нагадати, що життя занадто коротке, щоб не потанцювати з Козою та не з’їсти зайвого вареника. Щедрого вам вечора! 🥂🌙
    4
    1comments 974views 1 Shares
More Results