#історія #особистості 🎶 Від Подолу до Бродвею: Феномен «Щедрика» та життя Миколи Леонтовича. Сьогодні, 13 грудня 1877 року, народився Микола Дмитрович Леонтович — видатний український композитор, хоровий диригент, педагог та музично-громадський діяч, чиє ім'я стало безсмертним завдяки одній-єдиній, але геніальній обробці — «Щедрику». Учитель із Поділля та Етнографічний Скарб 🇺🇦 Микола Леонтович більшу частину свого життя провів, працюючи вчителем співів у сільських школах на Поділлі та Київщині. Його пристрастю був не лише спів, а й збір, запис та обробка українського музичного фольклору. Леонтович підходив до народної пісні не як до простого матеріалу, а як до діаманта, який потребує ювелірної огранки. Він створював хорові мініатюри, в яких поєднував народну мелодію з витонченою поліфонічною технікою. Його стиль відрізнявся високою художністю та драматизмом. Народження Світової Мелодії 🔔 Найвідомішим його твором, безумовно, є обробка народної колядки «Щедрик». Створення: Леонтович працював над цією обробкою протягом багатьох років, створюючи п'ять різних редакцій. Остаточний варіант, який ми знаємо, був завершений у 1919 році. Прем'єра: «Щедрик» вперше був виконаний хором Київського університету у 1916 році і швидко набув популярності в Україні. Подорож до Америки: У 1922 році Українська Республіканська Капела під керівництвом Олександра Кошиця виконала «Щедрик» у Карнегі-холі (Нью-Йорк). Це був культурний прорив для молодої Української Народної Республіки (УНР) та її дипломатичних зусиль. «Carol of the Bells» — Американська Доля У 1936 році американський композитор українського походження Пітер Вільховський створив англійський текст до музики Леонтовича. Нова пісня, названа «Carol of the Bells» (Колядка Дзвонів), остаточно закріпилася у різдвяній культурі США та всього світу. Її впізнавані, повторювані чотири ноти, що імітують дзвін, стали синонімом Різдва. 📝 Цитата: «Щедрик» назавжди залишиться одним із найяскравіших свідчень геніальності Леонтовича і того, наскільки потужно українська культура може впливати на світовий музичний ландшафт. Трагічний Фінал Життя композитора обірвалося трагічно. У січні 1921 року Микола Леонтович був убитий агентом ВЧК (радянської спецслужби) у селі Марківка, куди він приїхав у гості до свого батька. Його смерть стала однією з багатьох жертв більшовицького терору проти української інтелігенції. Попри трагічну долю, його музика продовжує жити: «Щедрик» щороку звучить мільйонами разів, несучи у світ українську мелодію Різдва.

#історія #події 💥 Операція «Червоний Світанок»: Як був знайдений і заарештований Саддам Хусейн. 13 грудня 2003 року стало фінальною точкою у багаторазових пошуках одного з найодіозніших диктаторів кінця XX століття. Цього дня американські військові здійснили успішну операцію під кодовою назвою «Червоний Світанок» (Operation Red Dawn), в результаті якої був схоплений колишній президент Іраку Саддам Хусейн. Дев'ять місяців переховування 🧐 Після вторгнення коаліційних сил під проводом США в Ірак у березні 2003 року та падіння Багдада у квітні, Саддам Хусейн зник. США оголосили його «ціллю номер один», призначивши за його голову винагороду у 25 мільйонів доларів. Протягом дев'яти місяців іракський диктатор переховувався, час від часу надсилаючи аудіозаписи, які закликали до опору. Пошуки були надзвичайно складними. Хусейн постійно змінював місце розташування та використовував систему кодованих повідомлень через невелике коло лояльних йому осіб. Фінал у підземній «норі-павутині» Вирішальний прорив стався завдяки допиту одного з колишніх охоронців Саддама, який зрештою видав точне місце розташування. Операція «Червоний Світанок» була проведена 4-ю піхотною дивізією та підрозділами Сил спеціальних операцій США. Вони оточили дві ферми поблизу міста Ад-Даур, неподалік від рідного міста Хусейна, Тікріт. Самого диктатора знайшли у надзвичайно примітивному сховищі: Місце: Замаскована підземна криївка — так звана «павутина» (приміщення, розраховане на одну людину), замаскована цеглою, сміттям та килимом. Сховище: Приблизно 2,5 на 3 метри, глибиною близько 1,8 метра. Вхід до нього був настільки вузький, що Хусейн ледве зміг вибратися нагору. Стійкість: Хусейн не чинив опору, коли його витягли зі сховища. Він був дезорієнтований, але не поранений. 📝 Цитата: За словами американських військових, перше, що Хусейн сказав після затримання, було: «Я — президент Іраку і хочу вести переговори». На що йому відповіли: «Президент Буш посилає вам привіт». Наслідки затримання Арешт Саддама Хусейна став величезною психологічною перемогою для коаліційних сил і символічним завершенням режиму Баас. Ця подія суттєво деморалізувала іракський опір. Через три роки, після тривалого судового процесу, Саддама Хусейна було визнано винним у злочинах проти людяності (зокрема, за різанину в Дуджайлі в 1982 році) і 30 грудня 2006 року його було страчено через повішення.

«Добро без Границ: от Донбасса до Газы …» — антисемитский и антиукраинский форум прошёл в России Под вывеской «гуманитарного просвещения» в России, в Казани, в декабре 2025 года прошло мероприятие под названием «Добро без Границ от Донбасса до Газы и Судана». Организаторы заявляли разговор о милосердии, помощи мирным жителям и «человечности вне политики». Однако фактическое содержание форума показало обратное: аудитории предложили идеологический продукт, выстроенный вокруг тезиса о якобы «единой человеконенавистнической идеологии», действующей «от Газы до Донбасса». Именно этот тезис стал каркасом всего события. Под гуманитарной вывеской были сознательно смешаны война, оккупация и террор, стёрты различия между агрессором и жертвой, а ответственность за конкретные преступления — размыта. «Без политики» — только в анонсах Заявляли помощь «вне политики». На деле форум оправдывал войну против Украины, продвигал поддержку «СВО» и называл оккупированные украинские территории «пострадавшими регионами России». Политика была не фоном — она была сутью. Антиукраинская пропаганда: жертву объявляют источником зла Со сцены утверждали, что «трагедии в Газе и на Донбассе — проявления единой человеконенавистнической идеологии», говорили о «прямой связи методов», называя «киевский режим верным учеником израильской политики». Прямая цитата: «Киевский режим, который сегодня так рьяно поддерживает и оправдывает геноцид палестинцев, сам является его верным учеником. Не случайно ещё до 2022 года Донбасс в Киеве открыто называли „украинской Газой“ и „террористическим анклавом“, чьё население подлежало бы „зачистке“». В этой логике Украина выставлялась источником «террора», а российская агрессия — вынужденной и оправданной. Антисемитизм под прикрытием «антисионизма» Звучали утверждения, что Киев якобы перенимает у Израиля «целостную стратегию», включающую «постоянный военный террор и внесудебные расправы». Затем была использована формула, напрямую связанная с Холокостом: «Их цель, как и в Израиле — „окончательное решение русского вопроса“, теперь на Украине. Но Россия не могла позволить осуществиться этим планам». Использование термина «окончательное решение» — это сознательное искажение исторической памяти. В таком контексте Израиль подаётся как государство, действующее в логике нацистского уничтожения, а Россия — как сила, якобы этому препятствующая. Конспирология как «доказательства» В качестве «фактов» говорили о «присутствии израильских советников и боевиков на Украине», называли имена и утверждали существование «израильской команды» в составе ВСУ — без каких-либо подтверждений. «Еврей-антисионист» как пропагандистская ширма Одного из участников представили как «нашего друга и соратника, еврея-антисиониста». Его идентичность использовалась как индульгенция: если подобные обвинения звучат от «еврея», значит, они якобы не могут быть антисемитскими. Он рассказывал в основном про «израильских солдат, совершающих военные преступления в Секторе Газа», усиливая образ коллективного зла. Другие спикеры и отсутствие альтернативных голосов Одно из выступлений было посвящено сектору Газа и подавалось в эмоционально-философском ключе: «Выступление было посвящено трагедии населения сектора Газа длиною более 75 лет. Мы живём в условиях двойной трагедии — света и тьмы». При этом отсутствовал разговор о нападениях ХАМАС, ответственности вооружённых группировок и сложной региональной динамике. Все спикеры придерживались одной линии: «двойные стандарты Запада», «единый корень трагедий», исключение России из числа ответственных сторон. Обман как система Форум продвигал идеологию, где ответственность растворяется, агрессия оправдывается, а антиукраинские и антисемитские нарративы подаются как моральная позиция. Именно в этом и заключается главная опасность подобных мероприятий: гуманизм здесь — не цель, а инструмент. Почему это важно знать израильтянам Израильскому обществу важно понимать: подобные «гуманитарные» форумы в России не могут проходить без ведома и согласия властей Кремля. Это не частная инициатива и не маргинальное мнение — это элемент государственной идеологической работы. Особенно важно знать это тем, кто до сих пор считает путинскую Россию «другом Израиля», «полезной для безопасности», или продолжает говорить: «не всё так однозначно». Ничего неоднозначного здесь нет. Когда антисемитские искажения, манипуляции памятью о Холокосте и демонизация Израиля звучат под государственным зонтиком, это сигнал, который нельзя игнорировать. НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱 👉 Полный разбор — здесь: https://news.nikk.co.il/ot-donbassa-do-gazy/ ❓Можно ли считать «другом Израиля» государство, где подобные мероприятия становятся нормой?

«Под давлением Трампа и под угрозой со стороны Ирана Украина стремится возобновить отношения с Израилем» — The Times of Israel В The Times of Israel 11 декабря 2025 года вышла аналитическая статья (англ) журналиста Лазара Бермана, основанная на интервью с заместителем премьер-министра Украины Тарасом Качкой. В материале автор излагает своё видение того, как, по его оценке, Украина стремится перезапустить и углубить отношения с Израилем на фоне войны с Россией, давления со стороны США и общей угрозы со стороны Ирана. Далее Берман переходит к собственному анализу и пишет, что диалог между Киевом и Иерусалимом, по его наблюдению, выходит из состояния паузы. Он интерпретирует заявления украинской стороны как сигнал о стремлении к большей координации на международных площадках, включая вопросы голосования (в ООН). В подтверждение он приводит слова, прозвучавшие в интервью: «У нас всё больше и больше тем, по которым у нас есть взаимопонимание. Я думаю, что и в вопросах голосования между нами будет всё больше взаимопонимания». Израильский журналист также связывает потепление контактов с изменением регионального контекста после падения союзного россии режима Башара Асада в Сирии. По его оценке, это ослабило один из факторов, ранее сдерживавших развитие отношений, и открыло пространство для более прагматичного диалога. Ключевой рамкой статьи Берман называет Иран, подчёркивая, что иранская поддержка России и одновременная угроза безопасности Израиля, по его мнению, стали точкой совпадения интересов. В тексте приводится прямая цитата: «Иран поддерживает нашего врага и поддерживает агрессию. Поэтому для нас важно понимать, как мы можем противостоять ему сообща и как мы можем координировать наши усилия». При этом Берман прямо указывает, что несмотря на позитивные сигналы, серьёзные сложности в отношениях сохраняются. В частности, по его оценке, между премьер-министром Израиля Биньямином Нетаньяху и президентом Украины Владимиром Зеленским по-прежнему нет устойчивого взаимопонимания, что остаётся сдерживающим фактором для политического сближения. Отдельный блок анализа посвящён Дональду Трампу и давлению США. Берман пишет, что Украина, по его интерпретации, поддерживает переговорные усилия, но занимает жёсткую позицию по принципиальным вопросам. Он также отмечает, что в интервью прозвучал намёк на то, что Израиль мог бы поделиться опытом того, как справляться с американским давлением, включая давление со стороны самого Трампа. Журналист делает вывод, что для Украины, как и для Израиля, центральным остаётся вопрос гарантий безопасности и сохранения сильной, боеспособной армии, даже при возможных мирных договорённостях. В завершение Берман отдельно выделяет еврейскую общину Украины как важный человеческий и исторический мост между двумя странами. Он приводит следующую оценку: «В Украине больше евреев, больше еврейских общин и синагог, чем у любого из наших соседей. У нас много политиков еврейского происхождения и много израильских политиков украинского происхождения». Вывод НАновости: Мы рассматриваем этот материал как интерпретацию израильского журналиста, сделанную после интервью с украинским чиновником. Это не отчёт о договорённостях и не заявление о прорыве, а попытка зафиксировать, как в Израиле сегодня понимают украинскую позицию: с учётом общих угроз, сохраняющихся политических ограничений и без ожиданий быстрых решений. НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱 👉 https://nikk.agency/pod-davleniem-trampa/ Важно❓ Поделитесь ❗️ Считаете ли вы, что такая оценка израильской прессы адекватно отражает реальное состояние отношений Украины и Израиля? #НАновости #NAnews #НАновини #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #ООН #Иран #США #Трамп #еврейскаядиаспора

Основним інтересом Сполучених Штатів є проведення переговорів про швидке припинення військових дій в Україні з метою стабілізації європейських економік, запобігання ненавмисній ескалації або розширенню війни, відновлення стратегічної стабільності з росією, а також забезпечення відновлення України після військових дій, щоб вона могла вижити як життєздатна держава, - цитата зі Стратегії національної безпеки США, яку Трамп підписав в листопаді 2025 року. 🤓 Оцінка ризиків для України від Стратегії Трампа-2025 (у порівнянні з Байденом-2022) Стратегія та публічні меседжі Трампа вже орієнтовані на якнайшвидше припинення війни, навіть ціною «болючих рішень» для України в його Стратегії наголос – на «стратегічній стабільності з росією», а не на її невідворотній поразці. Це створює ризик організованого тиску Вашингтона на Київ (і через Європу), щоб погодитися на угоду, яка законсервує частину окупації. Фактичний прецедент такого тиску ми вже бачимо в реальній політиці. Зниження фокусу США на довгостроковому стримуванні росії в Європі. Якщо Байденська Стратегія визначала рф як загрозу, яку треба системно стримувати, укріплюючи НАТО, то Трампівська Стратегія більше вказує про «повернення до стабільності з росією» й делегуванні більшої відповідальності Європі. Трампівська Стратегія визначає менше політичної волі у США до тривалого нарощування сил НАТО у Європі й до великих довгострокових пакетів допомоги Україні, прямо або опосередковано підштовхує Європу до самостійного забезпечення власної безпеки, зокрема через вимогу значно більшого оборонного бюджету й риторику щодо критики європейської політики. Для України це двояко: Плюс – Європа змушена нарешті серйозно озброюватися, що може означати більше зброї та виробництва для нас. Мінус – без жорсткого американського «хребта» в НАТО зростає ризик «втоми від України» й поглиблення поділів усередині ЄС щодо того, як саме закінчувати війну. https://t.me/Ukraineaboveallelse

Марія Кирилюк (FB): Американський лінгвіст шокував світ заявою про українську мову Дослідження Джона МакВортера — професора лінгвістики з Колумбійського університету, який вивчав складність мов. Він аналізував 200+ мов світу за параметрами: граматика, словотвір, фонетика, система відмінків… І виклав результати в статті, яка підірвала лінгвістичне ком’юніті. Цитата, яку запам’ятали назавжди: **“Українська мова — це лінгвістичний парадокс. Вона має 7 відмінків, 3 роди, складну систему дієслівних форм, але при цьому ЛОГІЧНІША за англійську”.** Він пояснював: — У більшості складних мов є “винятки з винятків”. — Латина, німецька, французька — там треба вчити напам’ять тисячі форм. — А українська побудована як конструктор LEGO: є правила — і вони працюють. Майже немає irregular verbs, як в англійській. “Ви розумієте систему — і можете створити будь-яке слово”. Найбільше його вразило словотворення. Він показував приклад: “читати” → прочитати, зачитатися, дочитати, перечитати, недочитати, вичитати, зачитати… Одне слово породжує 15+ нових сенсів через префікси. При цьому кожен українець інтуїтивно розуміє, що таке “зачитатися” і чим це відрізняється від “зачитати”. “Це генетична пам’ять мови, якій тисячі років”. Далі він сказав: **“Англійська спрощувалась століттями, щоб стати lingua franca. Ми втратили відмінки, роди, складні форми — заради простоти.”** **“А українська зберегла ВСЮ складність і при цьому залишилася логічною. Це означає одне: носії цієї мови мають неймовірну когнітивну гнучкість”.** Він порівняв словники: • Англійська: ~100 000 слів • Українська: ~256 000 слів (офіційно), але потенційно — необмежена кількість через словотворення. “Ви можете створити слово недоперечитувач — і кожен українець зрозуміє його з першого разу”. “Покажіть мені іншу мову, де це працює так само”. Після публікації статті мовознавці писали: “Чому ми не вивчали українську раніше?” Зараз у 15 університетах США відкрили курси української — не через політику, а через лінгвістичний інтерес. МакВортер сказав: “Якби я мав вивчити ще одну слов’янську мову — я б обрав українську. Вона як шахи серед мов: складна, але елегантна” Ми не читали це дослідження, але наведені вижимки нам подобаються) https://t.me/peremoga_online/38382

Два раввина, два мира, две «ценности»: уклонист ЦАХАЛ против российских ракет. Почему письма российского Лазара и киевского Марковича в «защиту общины» к правительству Израиля невозможно сравнивать В начале декабря 2025 сразу два письма еврейских духовных лидеров к руководству Израиля попали в фокус международных новостей. Письма написали раввин России Берл Лазар и главный раввин Киева Йонатан Маркович. Формально — оба обращаются к израильским властям. Но содержание этих обращений — два разных мира, две разные реальности угроз и два противоположных понимания того, что значит защищать еврейскую общину. 📌 Берл Лазар писал министру обороны Израиля Исраэлю Кацу. Он просил вмешаться в ситуацию с арестом ученика московской ешивы, задержанного за уклонение от службы в ЦАХАЛ. По словам раввина, молодой человек почти два года учился в Москве и прилетел в Израиль для продолжения обучения. Однако сразу после прилёта его отправили в военную тюрьму. Лазар прямо писал: «Когда я услышал об этом, то был потрясён». Далее он заявил: «…я не мог представить, что в России арестовали бы ученика ешивы за ‘преступление’ — изучение Торы и желание посвятить юность служению ей». Лазар добавил, что эта новость «смутила» многих членов московской еврейской общины, которые приближаются к религии и в будущем могут репатриироваться в Израиль, и призвал Каца «смыть то тяжёлое пятно» пересмотром решения Израиля, подчеркнув, что надеется на возможность урегулирования ситуации. Цитата: «Надеюсь, произошла ошибка и вы разрешите раввинам навестить ученика и освободите его, дав ему возможность вернуться к изучению Торы. Тем самым вы смоете то тяжёлое пятно, которое эта история оставила в сердцах московской еврейской общины». При этом он умалчивает, что израильские солдаты служат по 200–300 дней, отрываясь от семей, закрывая фронт, защищая страну от реальных террористов — не вымышленных, а тех, которых поддерживает именно Россия. 📌 Йонатан Маркович писал премьер-министру Израиля Биньямину Нетаньяху. Он обращался по вопросу совершенно иного масштаба — угрозы российской ракетной войны для еврейской жизни в Украине. Маркович предупреждал: «Святые места еврейского народа не являются полем боя». Он просил Израиль использовать свои дипломатические каналы, чтобы предотвратить новые удары России — удары, которые могут уничтожить исторические еврейские объекты и поставить под угрозу жизни членов общины. Цитата Марковича: «Как тот, кто стоит во главе еврейского государства и ведёт прямой канал связи с руководством России, я прошу задействовать всю вашу влиятельность и обратиться к властям России с однозначным требованием, чтобы они сохраняли святые места еврейского народа и воздержались от нанесения им ущерба, в соответствии с общепринятыми правилами и международными нормами.» Эти два набора цитат — два разных мира. Один раввин озабочен судьбой человека, который не хочет служить. Другой — судьбой людей, которые могут погибнуть от российской ракеты. Это сравнение не про личности. Это сравнение про реальность. Кто находится под угрозой — и кто эту угрозу создаёт. Россия — террористическая страна, которая разрушает города, убивает мирных жителей, угрожает еврейским объектам и поддерживает антисемитские силы по всему миру. Украина — страна, которая защищается, и в которой еврейская жизнь продолжается, несмотря на удары России-террориста. Лазар требует снисхождения к уклонисту. Маркович требует защиты людей. Разница — между комфортом и выживанием. Между жалобой и борьбой. Между государством-агрессором и государством, которое сдерживает террор. Полный разбор — здесь👇 НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱 🔗 https://news.nikk.co.il/dva-ravvina/ ❓ Как вы считаете: можно ли действительно сравнивать эти два письма — или это два разных мира и две несовместимые реальности? #Израиль #Украина #РоссияТеррорист #ЦАХАЛ #раввины #Киев #еврейскаяобщина #НАновости

🌟 Ваше повне відчуття спокою та фінансова свобода 🌟 📜 Цитата, яка актуальна завжди: "Повне відчуття спокою людині може дати лише страховий поліс..." Ілля Ільф, Євгеній ПЕТРОВ 💼 Ці слова класиків — не просто метафора. Страховий поліс — це не витрата, це найважливіша інвестиція у ваше життя та спокій. Це єдиний інструмент, який дає вам фінансову підтримку буквально на всіх етапах: 👶 1. Капітал на старті (від народження). Страхування життя – це той стартовий капітал, який ваші батьки мали б забезпечити вам ще до повноліття. Він формується роками і стає міцною основою для ваших перших дорослих кроків: навчання, власної справи, першої нерухомості. 🛡️ 2. Фінансова подушка безпеки (протягом життя). Життя непередбачуване. Тільки поліс страхування гарантує, що в разі нещасного випадку чи хвороби ваша родина не залишиться без грошей, а ви отримаєте фінансову підтримку на лікування та відновлення. Це підтримка, яка завжди з вами. 👑 3. Щасливе майбутнє (після 60+) Пенсійний Фонд — це лише мінімум, який ви отримуєте. Страховий поліс із накопичувальною частиною дозволяє вам самостійно забезпечити собі те щасливе майбутнє, про яке ви мрієте. Ви накопичуєте капітал, який: ♻️Працює незалежно від держави. ♻️Ви отримуєте у вигляді гідної пенсії. ♻️Можете передати у спадок. 🚀 4. Вихід на пенсію у 40 чи 50 років! Не знали? Правильно обраний накопичувальний поліс може створити вам такий капітал, що ви зможете фінансово забезпечити себе і стати приватним раннім пенсіонером значно раніше, ніж у 60 років! Забезпечення спокою та фінансової свободи потрібне ВСІМ: від народження до 60+! Давайте разом розберемося, як саме поліс страхування життя стане вашою найнадійнішою фінансовою опорою. Звертайтеся за консультацією: 📞 0931496115 #капітал #фінансоваподушка #пенсійнийфонд #приватнапенсія #страховийполіс #накопичення

«Россия ведёт кампанию против Биньямина Нетаньяху»: Иерусалимский институт стратегических исследований (JISS) требует от ШАБАК противодействия Цитата: «В последние месяцы российские агенты, выдавая себя за политических оппонентов премьер-министра Биньямина Нетаньяху, развернули в социальных сетях Израиля манипулятивную кампанию, призывая к его отставке. Пока что её воздействие, похоже, ограничено, но она отражает намерение вмешаться во внутренние дела Израиля и должна рассматриваться как призыв к действию в преддверии года выборов». Именно поэтому выводы Даниэля Ракова, опубликованные 24 ноября 2024 года Jerusalem Institute for Strategy and Security (JISS), следует воспринимать не как обычную политическую аналитку, а как предупреждение о внешнем вмешательстве, нацеленном на израильскую демократию. С самого начала российские операторские группы предполагали, что правительство Нетаньяху может быть более благосклонно к Москве. Поэтому они маскировали свои сообщения под публикации сторонников «Ликуда» и «Ха-Байт ха-Йехуди». Так создавалась ложная картина: будто «свои» внутри Израиля продвигают интересы России. На самом деле — это был внешний актор. По состоянию на 31 июля 2025 года ивритоязычная кампания «Доппельгангера» резко изменила траекторию: она стала атаковать лично премьер-министра и требовать его немедленной отставки. Статистика, приведённая в исследовании, говорит сама за себя: 80% всех публикаций кампании (56 из 70) были направлены против Нетаньяху. Количество сообщений выросло на 70% (с 41 до 70). Риторика этих постов была предельно агрессивной. В сообщениях звучали обвинения в: «государственной измене»; «оставлении заложников»; «затягивании войны ради сохранения власти»; «изоляции Израиля»; ответственности за «военные преступления» в секторе Газа; экономическом кризисе; и даже «навязывании второго Холокоста» еврейскому народу. Такие утверждения должны выглядеть как внутренний протест, но их цель — подрыв доверия к израильским институтам и попытка расколоть общество. JISS подчёркивает: Россия стремится ослабить Израиль изнутри, отдалить его от западных партнёров и заблокировать любую помощь Украине. Это не внутренняя дискуссия. Это внешняя операция. Институт рекомендует ШАБАКу: поднять тему иностранного вмешательства на уровень стратегического приоритета; не обращаться к Москве с просьбами “остановить кампанию”; сосредоточиться на нейтрализации IT-инфраструктуры и всех причастных структур. Полный материал — здесь: 👉 https://news.nikk.co.il/protiv-binyamina-netanyahu/ Вопрос к вам: Как Израиль должен реагировать на такие операции? Должно ли общество обсуждать это открыто — уже сейчас, а не в год выборов? #Израиль #НАновости #NAnews #Netanyahu #IsraelSecurity #Russia #InfoWar #Ukraine распространяйте в ФБ: https://www.facebook.com/nanews.nikk.agency/posts/pfbid0Be45Xv5gaL1JjYtLkma87nKnopYAirrvZSwDLhJ8pc5Cm67rdaBEEUSReKLwvUuAl

Меркушина прокоментувала ракетний удар по Тернополю 💔 Українська зіркова біатлоністка Анастасія Меркушина прокоментувала ракетний удар Росії по її рідному місту, Тернополю ✍️ Мої молитви з Тернополем. Пряма цитата мого друга: "Місто повне диму, скрізь пахне обгорілими трупами. Я щойно зробив операцію з ампутації ноги дитині. Одна з новоприбулих дітей померла". #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport