• Коли збирається в дорогу рік Старий,
    А Новий рік вже стукає до хати ,
    Ти підніми до неба погляд свій,
    Бо є за що слова подяки Господу сказати.
    В минуле проводжаючи цей рік,
    Ти відпусти з ним всі свої тривоги,
    Бо тих тривог чимало на наш вік,
    У Бога різні долі є, і різні є дороги.
    Ти підніми до неба погляд свій,
    Подякуй Господу за кожен день прожитий,
    За те, що на столі щодня у тебе хліб,
    Що ти живеш, що є заради кого жити.
    Спасибі, що зберіг ти всіх, кого люблю,
    За них, тебе щовечора, Святий, молю,
    За сум і радість, за дзвінкий дитячих сміх,
    За кожен сонечка промінчик чи за сніг,
    За дощ холодний, спеку, вітер чи тепло.
    Спасибі за усе, що в році цім було.
    Нічого більше, Господи, у тебе не прошу,
    Лиш про одне молю й понад усе прохаю,
    Ти збережи у Новім році тих,
    Кого понад усе люблю,
    І щастя й мир пошли з небес моєму краю!!!

    Людмила Коротун
    Коли збирається в дорогу рік Старий, А Новий рік вже стукає до хати , Ти підніми до неба погляд свій, Бо є за що слова подяки Господу сказати. В минуле проводжаючи цей рік, Ти відпусти з ним всі свої тривоги, Бо тих тривог чимало на наш вік, У Бога різні долі є, і різні є дороги. Ти підніми до неба погляд свій, Подякуй Господу за кожен день прожитий, За те, що на столі щодня у тебе хліб, Що ти живеш, що є заради кого жити. Спасибі, що зберіг ти всіх, кого люблю, За них, тебе щовечора, Святий, молю, За сум і радість, за дзвінкий дитячих сміх, За кожен сонечка промінчик чи за сніг, За дощ холодний, спеку, вітер чи тепло. Спасибі за усе, що в році цім було. Нічого більше, Господи, у тебе не прошу, Лиш про одне молю й понад усе прохаю, Ти збережи у Новім році тих, Кого понад усе люблю, І щастя й мир пошли з небес моєму краю!!! Людмила Коротун
    54views
  • ВОРОЖІ ПТАХИ

    Ворожі птахи́ підняли́ся у небо,
    Ширя́ють вони, та небажані нам,
    Бо нам, українцям, ті гості не треба.
    Їм зе́рен і хліба ніко́ли не дам!

    У небі над нами вони всі кружляють,
    Їх безліч потвор над землею у нас,
    Ще й бомби на наші домівки скида́ють,
    Нам мо́рдори роблять біду защора́з.

    Непрохані гості, ми їх не чекали,
    Хай згинуть вони, як на сонці роса,
    Бо совісті чистої зроду не мали,
    Та й їх не чекають давно Небеса.

    Їх крила відпа́дуть, вони поздихають
    За злочини, вбивства, за звірства такі.
    Мордорів-потво́р люди всі проклинають,
    Як рі́ки, течуть у нас сльо́зи гіркі.

    В залізних птаха́х цих – диявола діти,
    Що здатні вбивати і нищити все.
    Дай Бог, щоб востаннє зуміли злетіти,
    Й політ хай за обрій усіх віднесе́!

    Ворожі птахи́ над землею Вкраїни,
    Ганебний політ свій здійсни́ли вони,
    Госпо́дь їм запла́тить за вбивства й руїни,
    За кожную бомбу із рук сатани.

    29.03.2022 р.

    © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
    ID: 944102

    ВОРОЖІ ПТАХИ Ворожі птахи́ підняли́ся у небо, Ширя́ють вони, та небажані нам, Бо нам, українцям, ті гості не треба. Їм зе́рен і хліба ніко́ли не дам! У небі над нами вони всі кружляють, Їх безліч потвор над землею у нас, Ще й бомби на наші домівки скида́ють, Нам мо́рдори роблять біду защора́з. Непрохані гості, ми їх не чекали, Хай згинуть вони, як на сонці роса, Бо совісті чистої зроду не мали, Та й їх не чекають давно Небеса. Їх крила відпа́дуть, вони поздихають За злочини, вбивства, за звірства такі. Мордорів-потво́р люди всі проклинають, Як рі́ки, течуть у нас сльо́зи гіркі. В залізних птаха́х цих – диявола діти, Що здатні вбивати і нищити все. Дай Бог, щоб востаннє зуміли злетіти, Й політ хай за обрій усіх віднесе́! Ворожі птахи́ над землею Вкраїни, Ганебний політ свій здійсни́ли вони, Госпо́дь їм запла́тить за вбивства й руїни, За кожную бомбу із рук сатани. 29.03.2022 р. © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022 ID: 944102
    54views
  • ПОЛИН ЗАМІСТЬ МЕДУ

    Чому́ полин їмо ми замість меду
    На Богом даній рідній нам землі?
    В обі́йми орків ру́ки не розве́ду.
    Ви про́кляті наві́ки, москалі!

    Невже святого зо́всім в вас немає?
    А може то ніко́ли й не було́?
    Чому́ вбивати совість дозволяє?
    Чому́ у вас панує тільки зло?

    Ввірвались ви у нашу рідну хату
    На українській цій святій землі́,
    Та кожен з вас отримає розплату –
    Варитись вам у пеклі, у смолі.

    Ми – ґа́зди тут, і це вам треба знати,
    В свої́й госпо́ді тут керуєм ми.
    Ви нас прийшли, тварюки, убивати,
    Але самі́ поляжете кістьми́.

    Із хлібом-сіллю ми вас не зустріли
    І рушниками не встелили путь.
    Чому́ ж в полоні, орки, ви прозріли?
    Не можу цьо́го зо́всім я збагну́ть.

    А через вас полин в нас замість меду,
    Гірка й болюча в кожного сльоза.
    За нами ПЕРЕМОГА попере́ду,
    Бо з нами Бог і з нами Небеса!

    20.03.2022 р.

    © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
    ID: 946389

    #Вірші_поезія_Україна_війна_орки_нескореність_незламність_ворог_патріотизм
    ПОЛИН ЗАМІСТЬ МЕДУ Чому́ полин їмо ми замість меду На Богом даній рідній нам землі? В обі́йми орків ру́ки не розве́ду. Ви про́кляті наві́ки, москалі! Невже святого зо́всім в вас немає? А може то ніко́ли й не було́? Чому́ вбивати совість дозволяє? Чому́ у вас панує тільки зло? Ввірвались ви у нашу рідну хату На українській цій святій землі́, Та кожен з вас отримає розплату – Варитись вам у пеклі, у смолі. Ми – ґа́зди тут, і це вам треба знати, В свої́й госпо́ді тут керуєм ми. Ви нас прийшли, тварюки, убивати, Але самі́ поляжете кістьми́. Із хлібом-сіллю ми вас не зустріли І рушниками не встелили путь. Чому́ ж в полоні, орки, ви прозріли? Не можу цьо́го зо́всім я збагну́ть. А через вас полин в нас замість меду, Гірка й болюча в кожного сльоза. За нами ПЕРЕМОГА попере́ду, Бо з нами Бог і з нами Небеса! 20.03.2022 р. © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022 ID: 946389 #Вірші_поезія_Україна_війна_орки_нескореність_незламність_ворог_патріотизм
    96views
  • НЕРОХАНИЙ ГІСТЬ

    Здригнулася, заплакала Вкраїна,
    Роки́ тече її невинна кров,
    Поставить рідну прагнуть на коліна,
    У браму неньки не́люб увійшов.

    Входи́ть став так, неначе він господар,
    І дозволу ні в кого не питав,
    Ще й старостів з собою поприво́див,
    І марш убивчий вже давно заграв.

    Не встиг ступи́ть, як став в обі́йми бра́ти,
    Й зі зброї тут же взявся цілувать,
    Непрохано став рватися до ха́ти,
    Й свої́ умови неньці виставлять.

    Цього́ красуня, звісно, не чекала,
    Та зойкнула від болю в тую ж мить,
    Ударів несподіваних зазнала,
    Вже вісім ро́ків все її болить.

    Одразу не́люб ставить став умови,
    І вирішив йти з нею на рушник,
    Та довгими не б́ули ті промови,
    Й задумав із могил зроби́ть квітник.

    Усіяв ними, наче снігопадом,
    Вони рясніють й густо все ростуть,
    Цілує він то кулями, то градом,
    І хліб щодня зі зброї нам печуть.

    Той смак щодня усі ми відчуваєм,
    І му́зика від вистрілів звучить,
    Щоб він пішов, ми Господа благаєм,
    Щоб нам Госпо́дь поміг це пережить.

    В молитві зво́дить ненька сво́ї ру́ки,
    Щоб взя́ла нас Пречиста під Покров,
    Щоб швидше вже закі́нчились всі муки
    І спопеліла нелюба любов.

    24.02.2022 р.

    © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
    НЕРОХАНИЙ ГІСТЬ Здригнулася, заплакала Вкраїна, Роки́ тече її невинна кров, Поставить рідну прагнуть на коліна, У браму неньки не́люб увійшов. Входи́ть став так, неначе він господар, І дозволу ні в кого не питав, Ще й старостів з собою поприво́див, І марш убивчий вже давно заграв. Не встиг ступи́ть, як став в обі́йми бра́ти, Й зі зброї тут же взявся цілувать, Непрохано став рватися до ха́ти, Й свої́ умови неньці виставлять. Цього́ красуня, звісно, не чекала, Та зойкнула від болю в тую ж мить, Ударів несподіваних зазнала, Вже вісім ро́ків все її болить. Одразу не́люб ставить став умови, І вирішив йти з нею на рушник, Та довгими не б́ули ті промови, Й задумав із могил зроби́ть квітник. Усіяв ними, наче снігопадом, Вони рясніють й густо все ростуть, Цілує він то кулями, то градом, І хліб щодня зі зброї нам печуть. Той смак щодня усі ми відчуваєм, І му́зика від вистрілів звучить, Щоб він пішов, ми Господа благаєм, Щоб нам Госпо́дь поміг це пережить. В молитві зво́дить ненька сво́ї ру́ки, Щоб взя́ла нас Пречиста під Покров, Щоб швидше вже закі́нчились всі муки І спопеліла нелюба любов. 24.02.2022 р. © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
    62views
  • СИНЬО-ЖОВТИЙ

    СИНЬО-ЖОВТИЙ – дух свободи,
    СИНЬО-ЖОВТИЙ дух – це наш,
    СИНЬО-ЖОВТИЙ, мій народе,
    Він в вінку душевних чаш.

    СИНЬО-ЖОВТИЙ затверди́ли,
    Він є нашим навіки́,
    Нашу мрію з ним здійсни́ли
    До незламної ріки́.

    СИНЬО-ЖОВТИЙ – наш єдиний
    І найкращий в світі стяг,
    Скрізь про нього слово лине,
    Він у кожній із звитяг.

    СИНЬО-ЖОВТИЙ… Він – нетлінний,
    В ньому наша сила й міць,
    В нашій неньці він незмінний,
    Й не замінять силоміць.

    СИНЬО-ЖОВТИЙ – незрівнянний,
    В світі рівного нема,
    Він у нас є нездоланний,
    То ж є нашим недарма.

    СИНЬО-ЖОВТИЙ… Хліб і небо
    В нім з’єднались навіки́,
    І нам іншого не треба,
    З ним дороги всі й стежки́.

    СИНЬО-ЖОВТИЙ серцю милий,
    В нім незламність і любов,
    Був і є він повносилий,
    Хоч неле́гкий шлях пройшов.

    СИНЬО-ЖОВТИЙ - невмирущий,
    ПЕРЕМОЗІ шлях із ним,
    Дорогий, як хліб насущний,
    І для нас він є святим.

    28.01.2024 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
    ID: 1004280
    СИНЬО-ЖОВТИЙ СИНЬО-ЖОВТИЙ – дух свободи, СИНЬО-ЖОВТИЙ дух – це наш, СИНЬО-ЖОВТИЙ, мій народе, Він в вінку душевних чаш. СИНЬО-ЖОВТИЙ затверди́ли, Він є нашим навіки́, Нашу мрію з ним здійсни́ли До незламної ріки́. СИНЬО-ЖОВТИЙ – наш єдиний І найкращий в світі стяг, Скрізь про нього слово лине, Він у кожній із звитяг. СИНЬО-ЖОВТИЙ… Він – нетлінний, В ньому наша сила й міць, В нашій неньці він незмінний, Й не замінять силоміць. СИНЬО-ЖОВТИЙ – незрівнянний, В світі рівного нема, Він у нас є нездоланний, То ж є нашим недарма. СИНЬО-ЖОВТИЙ… Хліб і небо В нім з’єднались навіки́, І нам іншого не треба, З ним дороги всі й стежки́. СИНЬО-ЖОВТИЙ серцю милий, В нім незламність і любов, Був і є він повносилий, Хоч неле́гкий шлях пройшов. СИНЬО-ЖОВТИЙ - невмирущий, ПЕРЕМОЗІ шлях із ним, Дорогий, як хліб насущний, І для нас він є святим. 28.01.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024 ID: 1004280
    77views
  • Хуткенько, аж пʼяти у дупу вліпали!:)))

    Що хуткенько?:)
    Та геть усе хуткенько!!!:)
    Короткий огляд мого ранку та частини дня, поки було світло!:)

    Планові та позапланові справи!:)

    Ну так, синоптики ще вчора казали про сніг?
    А я якось цю інформацію всерйоз не розглянула?:)

    То позапланово для мене бігала по обійстю з лопатою, той сніг чистила!!!

    За планом було якесь шитво!:)
    Чим я й займалася ті дві з половиною години, поки світло було!:)
    Бо я й зі світлом не багато бачу?:)
    А без нього, з ліхтариками якимось, взагалі сліпенька майже!:)

    Зашила дірку в придворних рукавичках.
    Пришила раз-два-три… Та скільки ж я їх всього пришила, тих петельок на верхній одяг!?
    Самій цікаво аж!:)

    Піду в черговий раз палити, перерахую в тамбурі!:)

    Сім!
    Сім петельок пришила!!!
    На три камізельки, придворну куртку, олександровське пальто, мою куртку «на вихід», донечкину куртку! Чи донечкиних курток дві було?:)

    А ще - сім гудзиків!
    Три на новесеньку камзельку від Віра Веприк!
    Й чотири на рукава куртки від Анна Клименко! Бо щось ті рукава на мене трохи завеликі були!:)

    Петелька на чорній камізельці мене особливо розчулила!:)
    В якому році я її купувала?:)
    Більш за все, на початку 2015?:)
    Якщо взагалі не наприкінці 2014?:)
    Скііііііільки пройшло рочків?:)
    Та страшне!:)

    Й всі ці роки я чіпляла її на гачки в тамбурі за плечовий шов!:)
    Й кожен раз псссссешила та нервувалася з цього приводу!:)
    Десять.
    Бл…
    Років!!!:)
    Та нарешті зібралася ж?:)

    Не набагато менше років без петельки була й придворна синя куртка!:)
    Яку тягаємо вдвох із сином по черзі, коли щось по обійстю звершуємо!:)

    Два циклу прання встигло відробити!!!

    Ото рівнесенько о пʼятнадцятій пралка пипикнула, останній гудзик я присобачила, хххххоба, й знеструмилося все!:)

    У кухні була, тільки коли каву двічи пила?:)
    Нагріти обід в мікрохвильовці вже не встигла.
    Гріти на плиті мені було ліньки!:)
    То обійшлася смачнезним салом з гірчицею та хлібом!:)
    А чом би і ні?:)

    До інтернетів взагалі не дісталася.
    Ніяких новин не бачила.

    Як світло ввімкнуть, нагадайте мені, будь ласка, привітати похресника з Днем народження?:)
    Та завантажити останню партію курток до пралки!:)
    Бо потрібно ж вкластися в ті дві з половиною години до наступного знеструмлення!:)
    Аааааа я можу завтикати!:)

    Як ви там?
    Цілі?
    Хуткенько, аж пʼяти у дупу вліпали!:))) Що хуткенько?:) Та геть усе хуткенько!!!:) Короткий огляд мого ранку та частини дня, поки було світло!:) Планові та позапланові справи!:) Ну так, синоптики ще вчора казали про сніг? А я якось цю інформацію всерйоз не розглянула?:) То позапланово для мене бігала по обійстю з лопатою, той сніг чистила!!! За планом було якесь шитво!:) Чим я й займалася ті дві з половиною години, поки світло було!:) Бо я й зі світлом не багато бачу?:) А без нього, з ліхтариками якимось, взагалі сліпенька майже!:) Зашила дірку в придворних рукавичках. Пришила раз-два-три… Та скільки ж я їх всього пришила, тих петельок на верхній одяг!? Самій цікаво аж!:) Піду в черговий раз палити, перерахую в тамбурі!:) Сім! Сім петельок пришила!!! На три камізельки, придворну куртку, олександровське пальто, мою куртку «на вихід», донечкину куртку! Чи донечкиних курток дві було?:) А ще - сім гудзиків! Три на новесеньку камзельку від Віра Веприк! Й чотири на рукава куртки від Анна Клименко! Бо щось ті рукава на мене трохи завеликі були!:) Петелька на чорній камізельці мене особливо розчулила!:) В якому році я її купувала?:) Більш за все, на початку 2015?:) Якщо взагалі не наприкінці 2014?:) Скііііііільки пройшло рочків?:) Та страшне!:) Й всі ці роки я чіпляла її на гачки в тамбурі за плечовий шов!:) Й кожен раз псссссешила та нервувалася з цього приводу!:) Десять. Бл… Років!!!:) Та нарешті зібралася ж?:) Не набагато менше років без петельки була й придворна синя куртка!:) Яку тягаємо вдвох із сином по черзі, коли щось по обійстю звершуємо!:) Два циклу прання встигло відробити!!! Ото рівнесенько о пʼятнадцятій пралка пипикнула, останній гудзик я присобачила, хххххоба, й знеструмилося все!:) У кухні була, тільки коли каву двічи пила?:) Нагріти обід в мікрохвильовці вже не встигла. Гріти на плиті мені було ліньки!:) То обійшлася смачнезним салом з гірчицею та хлібом!:) А чом би і ні?:) До інтернетів взагалі не дісталася. Ніяких новин не бачила. Як світло ввімкнуть, нагадайте мені, будь ласка, привітати похресника з Днем народження?:) Та завантажити останню партію курток до пралки!:) Бо потрібно ж вкластися в ті дві з половиною години до наступного знеструмлення!:) Аааааа я можу завтикати!:) Як ви там? Цілі?
    121views
  • Ще доби не пройшло, як я жалілася на свій діагноз СБС?:) Не встигла розповісти, що недобачаю, недослухаю, недосновигаю, як у всіх цих моїх недо… знайшлися позитивні моменти?:)

    Не можу сказати, що ночером я взагалі нічого не чула?:)
    Та ні!:)
    Трошки ж таки чула!:)
    Як телефон офіційно оголошував відбій повітряної тривоги, чула!:)
    Двічи!:)

    Повз мене пройшли й виття сільської сирени!:)
    Й телефонні лементування про тривогу (двічи!)!
    Й як йййййййбні балалайки дзилинчали, я також не чула!:)
    Та я навіть ППО проспала!:)

    Люди з чистим сумлінням сплять кріпко?:)
    Саме так я й спала!:)

    А що?
    Дупа на ніч намита!
    Модні труселя одягнені!
    Традиційна фраза на ніч вимовлена!
    Чом би й не спати?:)

    Знов же ж, доби не пройшло, а ми вже дегустуємо солене вчора сало!:)
    Яке в часнику, гірчиці, оцті, солі, цукрові, перці!

    Оооооооо!!!
    Годне сало вийшло!
    Завжди тепер таке робитиму!!!
    Запаморочливо смачне!!!

    Очікую на Святий вечір!
    На колядників!
    Ласощі вже підготувала для них!

    Тож вже час нарешті й ялинку з закапелків тягти та вбирати?:)

    В кожній родині свій алгоритм прикрашання ялинок.
    Я починаю з того, що ялинкини ноги наммммертво скотчем прилепенюю до столу або підлоги? В залежності від розміру ялинки!:)
    Нууууу, коли в хаті шість котів, інакше ніяк!:)

    Потім чіпляю на ту ялинку гірлянду! Попередно перевіривши її працездатність!

    За гірляндою йде розподіл по ялинці іграшок! Ви ж розумієте, що не скляних, бо знов же ж, шість котів радісно махають вам з усіх кутків хати колективним комплектом рук та ніг, нагадуючи, що вони тут є!:)))

    Й в останню чергу вже навішуються якісь там намисточка!:)

    За розкладом день почала з перегляду українського варіанту адвент-календаря!:)
    Тільки очі розплющила, одразу полізла перевірити, чи нічний графік знеструмлення на сьогодні залишився без змін?:)

    Ну так, впевнилася в графіку!
    Розподілила час, коли мені придворну зграю годувати, коли ялинку вбирати, коли хліб пекти, коли до крамниці бігти?:)

    Намотала на ялинку гірлянду, працездатну, авжеж!:)
    Й вирішую, що має сенс її вже ввімкнути, щоб веселіше процес подальшого прикрашання йшов?:)

    Таааааа зараз же ж?:)
    Не вмикається???
    Тю?
    Та я ж тільки що перевіряла, годна та гірлянда, чи ні???

    Ооооооотакої?
    Світло вимкнулося на півгодини раніше за графік!
    То намотала ще одну гірлянду!:) На батарейках!:)
    (До речі, вже півгодини, як ввімкнутися повинно було? Знов не вгадала…)

    В крамниці була, авжеж!:)
    За чим побігла?:)
    За мак-кавою!:)

    Додому кошолку ледве притягла!:)
    Чого я в крамниці тільки не придбала?:)
    А таки ж не придбала чого?:)
    Правильно!:)
    Мак-кави!:)
    А бігти ще раз мені вже ліньки!:)

    Ото виляглася на канапі.
    Світла очікую!
    Майже свідомість втрачаю!
    Мало того, що хліб з духовки вже пахняє на всю хату?:)
    Так ще й штатна Попелюшка моя, Ірина Олександрова, горохову юшку з копченими крильцями варить, а ще ж вона домашньої ковбаси насмажила!:)

    Ви там як?
    Цілі?

    Аааааа по мак-каву я таки ще раз в крамницю зганяла!:)



    Ще доби не пройшло, як я жалілася на свій діагноз СБС?:) Не встигла розповісти, що недобачаю, недослухаю, недосновигаю, як у всіх цих моїх недо… знайшлися позитивні моменти?:) Не можу сказати, що ночером я взагалі нічого не чула?:) Та ні!:) Трошки ж таки чула!:) Як телефон офіційно оголошував відбій повітряної тривоги, чула!:) Двічи!:) Повз мене пройшли й виття сільської сирени!:) Й телефонні лементування про тривогу (двічи!)! Й як йййййййбні балалайки дзилинчали, я також не чула!:) Та я навіть ППО проспала!:) Люди з чистим сумлінням сплять кріпко?:) Саме так я й спала!:) А що? Дупа на ніч намита! Модні труселя одягнені! Традиційна фраза на ніч вимовлена! Чом би й не спати?:) Знов же ж, доби не пройшло, а ми вже дегустуємо солене вчора сало!:) Яке в часнику, гірчиці, оцті, солі, цукрові, перці! Оооооооо!!! Годне сало вийшло! Завжди тепер таке робитиму!!! Запаморочливо смачне!!! Очікую на Святий вечір! На колядників! Ласощі вже підготувала для них! Тож вже час нарешті й ялинку з закапелків тягти та вбирати?:) В кожній родині свій алгоритм прикрашання ялинок. Я починаю з того, що ялинкини ноги наммммертво скотчем прилепенюю до столу або підлоги? В залежності від розміру ялинки!:) Нууууу, коли в хаті шість котів, інакше ніяк!:) Потім чіпляю на ту ялинку гірлянду! Попередно перевіривши її працездатність! За гірляндою йде розподіл по ялинці іграшок! Ви ж розумієте, що не скляних, бо знов же ж, шість котів радісно махають вам з усіх кутків хати колективним комплектом рук та ніг, нагадуючи, що вони тут є!:))) Й в останню чергу вже навішуються якісь там намисточка!:) За розкладом день почала з перегляду українського варіанту адвент-календаря!:) Тільки очі розплющила, одразу полізла перевірити, чи нічний графік знеструмлення на сьогодні залишився без змін?:) Ну так, впевнилася в графіку! Розподілила час, коли мені придворну зграю годувати, коли ялинку вбирати, коли хліб пекти, коли до крамниці бігти?:) Намотала на ялинку гірлянду, працездатну, авжеж!:) Й вирішую, що має сенс її вже ввімкнути, щоб веселіше процес подальшого прикрашання йшов?:) Таааааа зараз же ж?:) Не вмикається??? Тю? Та я ж тільки що перевіряла, годна та гірлянда, чи ні??? Ооооооотакої? Світло вимкнулося на півгодини раніше за графік! То намотала ще одну гірлянду!:) На батарейках!:) (До речі, вже півгодини, як ввімкнутися повинно було? Знов не вгадала…) В крамниці була, авжеж!:) За чим побігла?:) За мак-кавою!:) Додому кошолку ледве притягла!:) Чого я в крамниці тільки не придбала?:) А таки ж не придбала чого?:) Правильно!:) Мак-кави!:) А бігти ще раз мені вже ліньки!:) Ото виляглася на канапі. Світла очікую! Майже свідомість втрачаю! Мало того, що хліб з духовки вже пахняє на всю хату?:) Так ще й штатна Попелюшка моя, Ірина Олександрова, горохову юшку з копченими крильцями варить, а ще ж вона домашньої ковбаси насмажила!:) Ви там як? Цілі? Аааааа по мак-каву я таки ще раз в крамницю зганяла!:)
    196views
  • #дати #свята
    Святвечір: Магія Дванадцяти Страв та Єднання Роду 🌟🌾
    24 грудня за Новоюліанським календарем українці відзначають Святвечір — вечір напередодні Різдва Христового. Це час, коли вся родина збирається разом, а дім наповнюється ароматом сіна, меду та свіжоспеченого хліба. Це не просто вечеря, а цілий ритуал, кожна деталь якого має глибокий сакральний зміст. 🏠✨

    Головним символом столу є Кутя — каша з пшениці з додаванням маку, горіхів та меду. Пшениця символізує вічне життя, а мед — насолоду від перебування у царстві небесному. 🍯🥣 Поруч із нею обов'язково стоїть Узвар, що уособлює життя та очищення. За традицією, на столі має бути рівно 12 пісних страв — на честь дванадцяти апостолів. Борщ із вушками, голубці з грибами, вареники з капустою та смажена риба — справжній бенкет без м’яса та молока! 🥟🐟

    Особливе місце в хаті займає Дідух — сніп із жита чи пшениці, який символізує дух предків та добробут. Його зазвичай ставить господар на найпочесніше місце під іконами. Вважається, що на Святвечір душі померлих родичів приходять до оселі, тому для них на столі часто залишають додаткову тарілку та ложку. 🌾👴

    Вечеря розпочинається лише з появою першої зірки на небі, яка сповістила про народження Христа. Господар першим куштує кутю, і лише після спільної молитви родина приступає до трапези. Атмосфера має бути спокійною та мирною: у цей вечір не можна сваритися, кричати чи лихословити. 🌌🙏

    Завершується вечір першими колядками. Молодь та діти готуються йти від хати до хати, щоб сповістити радісну звістку та побажати господарям щедрого врожаю і перемоги. Святвечір — це свято надії, світла та незламності нашого духу, яке об'єднує покоління українців у всьому світі. 🎶🇺🇦
    #дати #свята Святвечір: Магія Дванадцяти Страв та Єднання Роду 🌟🌾 24 грудня за Новоюліанським календарем українці відзначають Святвечір — вечір напередодні Різдва Христового. Це час, коли вся родина збирається разом, а дім наповнюється ароматом сіна, меду та свіжоспеченого хліба. Це не просто вечеря, а цілий ритуал, кожна деталь якого має глибокий сакральний зміст. 🏠✨ Головним символом столу є Кутя — каша з пшениці з додаванням маку, горіхів та меду. Пшениця символізує вічне життя, а мед — насолоду від перебування у царстві небесному. 🍯🥣 Поруч із нею обов'язково стоїть Узвар, що уособлює життя та очищення. За традицією, на столі має бути рівно 12 пісних страв — на честь дванадцяти апостолів. Борщ із вушками, голубці з грибами, вареники з капустою та смажена риба — справжній бенкет без м’яса та молока! 🥟🐟 Особливе місце в хаті займає Дідух — сніп із жита чи пшениці, який символізує дух предків та добробут. Його зазвичай ставить господар на найпочесніше місце під іконами. Вважається, що на Святвечір душі померлих родичів приходять до оселі, тому для них на столі часто залишають додаткову тарілку та ложку. 🌾👴 Вечеря розпочинається лише з появою першої зірки на небі, яка сповістила про народження Христа. Господар першим куштує кутю, і лише після спільної молитви родина приступає до трапези. Атмосфера має бути спокійною та мирною: у цей вечір не можна сваритися, кричати чи лихословити. 🌌🙏 Завершується вечір першими колядками. Молодь та діти готуються йти від хати до хати, щоб сповістити радісну звістку та побажати господарям щедрого врожаю і перемоги. Святвечір — це свято надії, світла та незламності нашого духу, яке об'єднує покоління українців у всьому світі. 🎶🇺🇦
    Like
    Love
    2
    179views
  • Святвечір

    Різдво Христове — одна з небагатьох святкових подій, переддень якої теж вважається святковим днем. 25 грудня настає Різдво за григоріанським та новоюліанським календарем, а передує йому дуже романтичне, світле та багате на традиції свято. Воно має назву Святий Вечір (Святвечір, Свята Вечеря). Християни західної традиції та більшість церков східного обряду відзначають Святвечір 24 грудня. Цей день — останній у чотиритижневому періоді передріздвяного Адвенту, який допомагає налаштуватися та підготуватися до Різдва.

    Святкування народження Ісуса Христа
    Пройшло багато часу, доки день народження Ісуса Христа став християнським святом. Спочатку святкували лише день його воскресіння. Лише в 336 році 25 грудня стало святом Різдва Христового. Спершу це відбулося в Римській імперії, а згодом традиція розповсюдилася на інші країни. Відповідно, переддень Різдва святкували 24 грудня.

    Перша згадка про Святвечір та Різдво в Русі належить до X століття, але лише з плином часу сформувалися традиції, які дійшли до наших часів, наприклад, вертеп та прикрашання ялинки.

    Святкова ялинка та вертеп
    Вертепом називали скриню чи коробку з фігурками, що відтворювали події у Віфлеємі, коли народився Ісус. Пізніше вертеп набув різноманітності — він міг бути ляльковим, з рухомими або статичними персонажами; а міг бути й живим, у якому ролі біблійних персонажів виконували актори. Вертеп вигадав у XIII столітті Святий Франциск — відомий проповідник християнства.

    Ідея прикрашати різдвяне дерево має походження з Німеччини — ялинку там вбирали свічками, яблуками та шестикутною зіркою. Пізніше стали використовувати солодощі, горіхи та штучні прикраси. До початку XX століття ялинка та вертеп стали обов’язковими символами Святої Вечері.

    Переддень Різдва гармонійно сполучає в собі релігійні вірування з давніми народними традиціями. Відомо, що колядування — це відгомін поклоніння богу Сонця, яке саме в цей період — після зимового сонцевороту — починає набирати силу. Колядуючи, молоді люди вдягали маски, рядилися в хутро тварин та заходили до дворів, співаючи святкових пісень з побажаннями добробуту господарям.

    Церковні служителі вважали колядування язичницьким звичаєм та засуджували його. З часом колядування не зникло, але колядників стало менше і вони навідують лише друзів, родичів та близьких сусідів.

    За часів Радянського Союзу Святий Вечір, так само, як і Різдво, був забороненим святом. Релігійна складова для влади була неприйнятною, тож її замінили на святкування Нового Року, яке мало в собі деякі різдвяні атрибути, наприклад, ялинку. Та народ все одно зберіг прадавні традиції, і Святвечір не переставав бути урочистою, важливою подією для людей і в селах, і в містах.

    Після здобуття незалежності в нашій країні Різдво — офіційне свято, а Святий Вечір — важлива й незмінна частина цієї події. У липні 2023 року Верховна Рада України прийняла закон про перенесення Різдва з 7 січня на 25 грудня.

    Віряни займаються благодійністю, допомагають нужденним, ходять на церковні служби та прикрашають житло.

    Зазвичай прибиранням оселі до свята займається вся родина. Встановлюють ялинку, вішають різдвяні вінки з хвойних гілочок, готують святкові подарунки.

    Надвечір 24 грудня родини збираються разом та очікують на появу першої зірки. Вона є символом власне Вифлеємської зірки, що вказала шлях до Ісуса мудрецям з подарунками. Потім усі сідають за святковий стіл.

    Спершу читають Євангельський уривок та заспівують першу колядку. За тим всі родичі повинні скуштувати різдвяну облатку — прісний хлібець, який розділяють на частини. Цей хліб освячується в церкві під час Адвенту та є символом прийдешнього свята. На столі — дванадцять пісних страв, а під скатертиною – сіно, як символ ясел, де лежав новонароджений Ісус.

    Подарунки дарують один одному саме у Святвечір — вони є символом дарів, що принесли немовляті Ісусу древні мудреці.

    Коли годинник показує північ, люди відкривають вікна, щоб дух Різдва увійшов в оселю.

    Під кінець Святвечора родини збираються до церкви на святкове богослужіння. Це означає, що Різдво нарешті настало.
    Святвечір Різдво Христове — одна з небагатьох святкових подій, переддень якої теж вважається святковим днем. 25 грудня настає Різдво за григоріанським та новоюліанським календарем, а передує йому дуже романтичне, світле та багате на традиції свято. Воно має назву Святий Вечір (Святвечір, Свята Вечеря). Християни західної традиції та більшість церков східного обряду відзначають Святвечір 24 грудня. Цей день — останній у чотиритижневому періоді передріздвяного Адвенту, який допомагає налаштуватися та підготуватися до Різдва. Святкування народження Ісуса Христа Пройшло багато часу, доки день народження Ісуса Христа став християнським святом. Спочатку святкували лише день його воскресіння. Лише в 336 році 25 грудня стало святом Різдва Христового. Спершу це відбулося в Римській імперії, а згодом традиція розповсюдилася на інші країни. Відповідно, переддень Різдва святкували 24 грудня. Перша згадка про Святвечір та Різдво в Русі належить до X століття, але лише з плином часу сформувалися традиції, які дійшли до наших часів, наприклад, вертеп та прикрашання ялинки. Святкова ялинка та вертеп Вертепом називали скриню чи коробку з фігурками, що відтворювали події у Віфлеємі, коли народився Ісус. Пізніше вертеп набув різноманітності — він міг бути ляльковим, з рухомими або статичними персонажами; а міг бути й живим, у якому ролі біблійних персонажів виконували актори. Вертеп вигадав у XIII столітті Святий Франциск — відомий проповідник християнства. Ідея прикрашати різдвяне дерево має походження з Німеччини — ялинку там вбирали свічками, яблуками та шестикутною зіркою. Пізніше стали використовувати солодощі, горіхи та штучні прикраси. До початку XX століття ялинка та вертеп стали обов’язковими символами Святої Вечері. Переддень Різдва гармонійно сполучає в собі релігійні вірування з давніми народними традиціями. Відомо, що колядування — це відгомін поклоніння богу Сонця, яке саме в цей період — після зимового сонцевороту — починає набирати силу. Колядуючи, молоді люди вдягали маски, рядилися в хутро тварин та заходили до дворів, співаючи святкових пісень з побажаннями добробуту господарям. Церковні служителі вважали колядування язичницьким звичаєм та засуджували його. З часом колядування не зникло, але колядників стало менше і вони навідують лише друзів, родичів та близьких сусідів. За часів Радянського Союзу Святий Вечір, так само, як і Різдво, був забороненим святом. Релігійна складова для влади була неприйнятною, тож її замінили на святкування Нового Року, яке мало в собі деякі різдвяні атрибути, наприклад, ялинку. Та народ все одно зберіг прадавні традиції, і Святвечір не переставав бути урочистою, важливою подією для людей і в селах, і в містах. Після здобуття незалежності в нашій країні Різдво — офіційне свято, а Святий Вечір — важлива й незмінна частина цієї події. У липні 2023 року Верховна Рада України прийняла закон про перенесення Різдва з 7 січня на 25 грудня. Віряни займаються благодійністю, допомагають нужденним, ходять на церковні служби та прикрашають житло. Зазвичай прибиранням оселі до свята займається вся родина. Встановлюють ялинку, вішають різдвяні вінки з хвойних гілочок, готують святкові подарунки. Надвечір 24 грудня родини збираються разом та очікують на появу першої зірки. Вона є символом власне Вифлеємської зірки, що вказала шлях до Ісуса мудрецям з подарунками. Потім усі сідають за святковий стіл. Спершу читають Євангельський уривок та заспівують першу колядку. За тим всі родичі повинні скуштувати різдвяну облатку — прісний хлібець, який розділяють на частини. Цей хліб освячується в церкві під час Адвенту та є символом прийдешнього свята. На столі — дванадцять пісних страв, а під скатертиною – сіно, як символ ясел, де лежав новонароджений Ісус. Подарунки дарують один одному саме у Святвечір — вони є символом дарів, що принесли немовляті Ісусу древні мудреці. Коли годинник показує північ, люди відкривають вікна, щоб дух Різдва увійшов в оселю. Під кінець Святвечора родини збираються до церкви на святкове богослужіння. Це означає, що Різдво нарешті настало.
    372views
  • НАША БОЙОВА ІСТОРІЯ - ВИПЕРЕДИВШИ СУВОРОВА НА ДВА СТОЛІТТЯ УКРАЇНСЬКИЙ ОТАМАН ВАСЬКО ЧОРНИЙ У 1572 РОЦІ РОЗГРОМИВ ТУРЕЦЬКУ ФОРТЕЦЮ ОЧАКІВ!!!
    Нещодавно Пуйхутін на весь світ заявив, що русскій генєралісімус Суворов ніби то "завоевал для украинцев турецкий Очаков"...
    Але у віднайденому нами у Варшаві османському листі турецьких комендантів Очакова Мустафи та Омара за 1572 рік до польського короля Сигізмунда ІІ Августа турецькі урядовці скаржилися на напад українських козаків на чолі з отаманом Васьком Чорним на Очаківську фортецю та зверталися до короля з проханням покарати непокірних українців.
    До цього часу ім'я отамана Васька Чорного є маловідомим в історичній науці.
    Віднайдено цей османомовний лист в Архіві Головному актів давніх у Варшаві, який і публікуємо на нашій фб-сторінці разом з старовинною гравюрою Очакова.
    Як завжди з вами на бойовому посту історичної правди - доктор наук, сержант резерву ЗСУ Тарас Чухліб
    НАША БОЙОВА ІСТОРІЯ - ВИПЕРЕДИВШИ СУВОРОВА НА ДВА СТОЛІТТЯ УКРАЇНСЬКИЙ ОТАМАН ВАСЬКО ЧОРНИЙ У 1572 РОЦІ РОЗГРОМИВ ТУРЕЦЬКУ ФОРТЕЦЮ ОЧАКІВ!!! Нещодавно Пуйхутін на весь світ заявив, що русскій генєралісімус Суворов ніби то "завоевал для украинцев турецкий Очаков"... Але у віднайденому нами у Варшаві османському листі турецьких комендантів Очакова Мустафи та Омара за 1572 рік до польського короля Сигізмунда ІІ Августа турецькі урядовці скаржилися на напад українських козаків на чолі з отаманом Васьком Чорним на Очаківську фортецю та зверталися до короля з проханням покарати непокірних українців. До цього часу ім'я отамана Васька Чорного є маловідомим в історичній науці. Віднайдено цей османомовний лист в Архіві Головному актів давніх у Варшаві, який і публікуємо на нашій фб-сторінці разом з старовинною гравюрою Очакова. Як завжди з вами на бойовому посту історичної правди - доктор наук, сержант резерву ЗСУ Тарас Чухліб
    115views
More Results