• Ей было 100 лет: Праведница народов мира Лидия Савчук — украинка, которую и нацизм Гитлера, и рашизм путина хотели стереть с лица земли.

    Это история женщины, которая прожила век между двумя диктаторами, двумя войнами и двумя попытками уничтожить её страну.
    В 17 лет она укрывала еврейского солдата от нацистов.
    В 98 лет сама спасалась от российских ракет, падавших на жилые кварталы Киева.

    Лидия родилась в Виннице в 1925 году.
    Во время немецкой оккупации в их дом пришёл мужчина, назвавшийся «Иваном Петровым».
    Позже он признался: он — Исаак Тартаковский, еврей из Киева, сбежавший из лагеря для военнопленных.
    Прятать еврея в 1942 году означало смертельный риск.
    Но семья Савчуков — Степан, Надежда, Валентин и 17-летняя Лидия — взяли этот риск на себя.

    Она носила ему еду на чердак, предупреждала о проверках, закрывала двери, когда немцы шли по улице.
    Её саму однажды избили на рынке за помощь еврейскому знакомому брата — но она не отказалась от своего выбора.

    Когда немцы приказали семье покинуть дом, они могли оставить Исаака.
    Но они взяли его с собой — спрятали в новом доме в Старом городе Винницы, где он жил до освобождения в марте 1944 года.

    После войны Исаак стал художником, жил в Киеве.
    В 1951 году судьба свела их снова — случайная встреча на улице превратилась в семью.
    В 1953 году Лидия и Исаак поженились.
    У них родились дети — Анатолий и Елена.

    В 1995 году Яд Вашем присвоил Лидии, её матери и отцу звание Праведников народов мира.

    Но война пришла снова.
    В феврале 2022 года 98-летняя Лидия услышала те же звуки, которые помнила из 1940-х — сирены, удары, стекло по полу.
    Обстрел задел их дом, выбил окна.
    Семья пряталась в коридоре, держала документы у двери, пыталась найти лекарства.

    В апреле 2022 года её эвакуировали из Киева благодаря дипломатам, волонтёрам и еврейским организациям.
    На границе с Польшей её встречали как Праведницу.
    Позже — Швейцария: Люцерн, озеро, врачи, забота фонда Gamaraal Foundation.

    В 2024 году она отметила 99 лет.
    Осенью 2025 года силы начали уходить.
    В начале ноября её сердце остановилось — спокойно, рядом с дочерью.

    Это история не о прошлом — а о том, как зло возвращается в разных формах.
    И как мужество тоже возвращается — в людях.

    Как вы думаете: почему важно сохранять память о таких людях сегодня, когда снова идёт война и снова пытаются переписать историю?
    Пишите в комментариях — мы читаем всё.

    Читайте полный материал:
    👉 https://nikk.agency/lidiya-savchuk/

    НАновости — Новости Израиля. Мы рассказываем истории, которые нельзя терять.

    Поделитесь этим постом в Facebook:
    👉 https://www.facebook.com/nanews.nikk.agency/posts/pfbid03urJiacWJz8WQ...
    Ей было 100 лет: Праведница народов мира Лидия Савчук — украинка, которую и нацизм Гитлера, и рашизм путина хотели стереть с лица земли. Это история женщины, которая прожила век между двумя диктаторами, двумя войнами и двумя попытками уничтожить её страну. В 17 лет она укрывала еврейского солдата от нацистов. В 98 лет сама спасалась от российских ракет, падавших на жилые кварталы Киева. Лидия родилась в Виннице в 1925 году. Во время немецкой оккупации в их дом пришёл мужчина, назвавшийся «Иваном Петровым». Позже он признался: он — Исаак Тартаковский, еврей из Киева, сбежавший из лагеря для военнопленных. Прятать еврея в 1942 году означало смертельный риск. Но семья Савчуков — Степан, Надежда, Валентин и 17-летняя Лидия — взяли этот риск на себя. Она носила ему еду на чердак, предупреждала о проверках, закрывала двери, когда немцы шли по улице. Её саму однажды избили на рынке за помощь еврейскому знакомому брата — но она не отказалась от своего выбора. Когда немцы приказали семье покинуть дом, они могли оставить Исаака. Но они взяли его с собой — спрятали в новом доме в Старом городе Винницы, где он жил до освобождения в марте 1944 года. После войны Исаак стал художником, жил в Киеве. В 1951 году судьба свела их снова — случайная встреча на улице превратилась в семью. В 1953 году Лидия и Исаак поженились. У них родились дети — Анатолий и Елена. В 1995 году Яд Вашем присвоил Лидии, её матери и отцу звание Праведников народов мира. Но война пришла снова. В феврале 2022 года 98-летняя Лидия услышала те же звуки, которые помнила из 1940-х — сирены, удары, стекло по полу. Обстрел задел их дом, выбил окна. Семья пряталась в коридоре, держала документы у двери, пыталась найти лекарства. В апреле 2022 года её эвакуировали из Киева благодаря дипломатам, волонтёрам и еврейским организациям. На границе с Польшей её встречали как Праведницу. Позже — Швейцария: Люцерн, озеро, врачи, забота фонда Gamaraal Foundation. В 2024 году она отметила 99 лет. Осенью 2025 года силы начали уходить. В начале ноября её сердце остановилось — спокойно, рядом с дочерью. Это история не о прошлом — а о том, как зло возвращается в разных формах. И как мужество тоже возвращается — в людях. Как вы думаете: почему важно сохранять память о таких людях сегодня, когда снова идёт война и снова пытаются переписать историю? Пишите в комментариях — мы читаем всё. Читайте полный материал: 👉 https://nikk.agency/lidiya-savchuk/ НАновости — Новости Израиля. Мы рассказываем истории, которые нельзя терять. Поделитесь этим постом в Facebook: 👉 https://www.facebook.com/nanews.nikk.agency/posts/pfbid03urJiacWJz8WQEryJeHnaVxHyUsuQHUF8wNLWBDetLGeBM4ZaaynQH8Wi5pSCfUul
    NIKK.AGENCY
    Ей было 100 лет: Праведница народов мира Лидия Савчук - украинка, которую и нацизм Гитлера, и рашизм путина хотели стереть с лица земли - НАновости - новости Израиля
    В начале ноября 2025 года в швейцарском Люцерне тихо ушла из жизни Лидия Климовна Савчук - одна из последних живых украинских Праведниц народов мира. Ей - НАновости - новости Израиля - Понедельник, 17 ноября, 2025, 10:53
    29переглядів
  • 🇺🇦🥋💪Переможний виступ збірної України на чемпіонаті світу з військово-спортивних багатоборств, що відбувся у польському Вроцлаві🇵🇱.

    🏆Наша доросла, юнацька та юніорська збірні посіли перші місця у загальнокомандному заліку!

    Доросла збірна України: 46 медалей (19🥇, 17🥈, 10🥉).
    Юнацька збірна України: 45 медалей (18🥇, 15🥈, 12🥉).
    Юніорська збірна України: 72 медалі (30🥇, 26🥈, 16🥉).

    🙌Вітаємо спортсменів та тренерів з чудовим результатом!

    #will2win #неолімпійськийспорт #міжнароднізмагання #військовоспортивнібагатоборства #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🇺🇦🥋💪Переможний виступ збірної України на чемпіонаті світу з військово-спортивних багатоборств, що відбувся у польському Вроцлаві🇵🇱. 🏆Наша доросла, юнацька та юніорська збірні посіли перші місця у загальнокомандному заліку! Доросла збірна України: 46 медалей (19🥇, 17🥈, 10🥉). Юнацька збірна України: 45 медалей (18🥇, 15🥈, 12🥉). Юніорська збірна України: 72 медалі (30🥇, 26🥈, 16🥉). 🙌Вітаємо спортсменів та тренерів з чудовим результатом! #will2win #неолімпійськийспорт #міжнароднізмагання #військовоспортивнібагатоборства #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    60переглядів
  • #історія #події #Крим
    💔 Остання Глава: Трагедія Кримського виходу 1920 року.
    17 листопада 1920 року стало датою, що символізує гіркий фінал одного з найзапекліших епізодів Громадянської війни на теренах колишньої імперії – завершення Кримської наступальної операції та остаточну окупацію Криму більшовиками. Ця подія не просто поклала край організованому опору Білого руху під проводом генерала Петра Врангеля, але й ознаменувала трагедію для сотень тисяч людей.

    ⚔️ Стратегічний Прорив

    Після запеклих боїв за Північну Таврію, війська Південного фронту Червоної армії (командувач Михайло Фрунзе), маючи значну чисельну перевагу, зосередили удар на останньому рубежі оборони білогвардійців — вузьких перешийках, що з'єднували Крим із материком: Перекопському та Чонгарському.
    Ключовим моментом став штурм Перекопського валу та Турецького валу. Білі війська, виснажені попередніми боями, проявили неабиякий героїзм, але не змогли стримати масований натиск. Особливо ефективною стала тактика обходу по кризі Сиваша (Гнилого моря), яку застосували червоноармійські частини під командуванням Василя Блюхера. Прорив через Сиваш фактично унеможливив утримання лінії оборони 🛡️.

    🚢 Евакуація та "Російський Вихід"

    Розуміючи неминучість поразки та небажаючи залишатися під більшовицькою владою, генерал Врангель віддав наказ про термінову евакуацію. Впродовж кількох днів, починаючи з 13 листопада 1920 року, з портів Севастополя, Євпаторії, Феодосії та Керчі розпочалася найбільша морська евакуація в історії Громадянської війни, відома як "Російський Вихід" (Русский Исход).
    Близько 150 кораблів 🛳️, що вміщали військових, козаків, чиновників та цивільних біженців, взяли курс на Константинополь. Загалом Крим покинули понад 146 тисяч осіб. Це був вимушений вихід інтелектуальної, військової та підприємницької еліти, що назавжди змінив демографічний та культурний ландшафт Криму та розсіяв хвилю еміграції по всьому світу.

    🩸 Наслідки: "Червоний Терор"

    З остаточним вступом Червоної армії в Крим розпочалася одна з найбільш трагічних сторінок півострова — масовий "червоний терор". Незважаючи на обіцянки амністії, які давав Фрунзе, каральні органи більшовиків приступили до жорстоких розправ над усіма, кого підозрювали у зв'язках із Білим рухом. Точна кількість жертв досі залишається предметом історичних суперечок, але, за оцінками істориків, вона сягає десятків тисяч осіб 🕯️.

    Цей день, 17 листопада, не лише засвідчив військовий тріумф більшовиків, але й став символом глибокої національної драми, ознаменувавши завершення відкритої боротьби за державність та встановлення на півострові радянської влади на довгі десятиліття.
    #історія #події #Крим 💔 Остання Глава: Трагедія Кримського виходу 1920 року. 17 листопада 1920 року стало датою, що символізує гіркий фінал одного з найзапекліших епізодів Громадянської війни на теренах колишньої імперії – завершення Кримської наступальної операції та остаточну окупацію Криму більшовиками. Ця подія не просто поклала край організованому опору Білого руху під проводом генерала Петра Врангеля, але й ознаменувала трагедію для сотень тисяч людей. ⚔️ Стратегічний Прорив Після запеклих боїв за Північну Таврію, війська Південного фронту Червоної армії (командувач Михайло Фрунзе), маючи значну чисельну перевагу, зосередили удар на останньому рубежі оборони білогвардійців — вузьких перешийках, що з'єднували Крим із материком: Перекопському та Чонгарському. Ключовим моментом став штурм Перекопського валу та Турецького валу. Білі війська, виснажені попередніми боями, проявили неабиякий героїзм, але не змогли стримати масований натиск. Особливо ефективною стала тактика обходу по кризі Сиваша (Гнилого моря), яку застосували червоноармійські частини під командуванням Василя Блюхера. Прорив через Сиваш фактично унеможливив утримання лінії оборони 🛡️. 🚢 Евакуація та "Російський Вихід" Розуміючи неминучість поразки та небажаючи залишатися під більшовицькою владою, генерал Врангель віддав наказ про термінову евакуацію. Впродовж кількох днів, починаючи з 13 листопада 1920 року, з портів Севастополя, Євпаторії, Феодосії та Керчі розпочалася найбільша морська евакуація в історії Громадянської війни, відома як "Російський Вихід" (Русский Исход). Близько 150 кораблів 🛳️, що вміщали військових, козаків, чиновників та цивільних біженців, взяли курс на Константинополь. Загалом Крим покинули понад 146 тисяч осіб. Це був вимушений вихід інтелектуальної, військової та підприємницької еліти, що назавжди змінив демографічний та культурний ландшафт Криму та розсіяв хвилю еміграції по всьому світу. 🩸 Наслідки: "Червоний Терор" З остаточним вступом Червоної армії в Крим розпочалася одна з найбільш трагічних сторінок півострова — масовий "червоний терор". Незважаючи на обіцянки амністії, які давав Фрунзе, каральні органи більшовиків приступили до жорстоких розправ над усіма, кого підозрювали у зв'язках із Білим рухом. Точна кількість жертв досі залишається предметом історичних суперечок, але, за оцінками істориків, вона сягає десятків тисяч осіб 🕯️. Цей день, 17 листопада, не лише засвідчив військовий тріумф більшовиків, але й став символом глибокої національної драми, ознаменувавши завершення відкритої боротьби за державність та встановлення на півострові радянської влади на довгі десятиліття.
    104переглядів
  • 🤬 Спадщина НКВД: 4 цинічних "методичок", якими москва намагається стерти Сандармох.

    ​Окей, я виклав правду про Сандармох, про непокаране московське зло? І тут же вилізла зграя ботів та "корисних ідіотів" з ідентичними коментарями. Усі цитати, які ви побачите нижче, я взяв безпосередньо з коментарів під моїми матеріалами про Сандармох.

    ​Не ведіться! Ці наративи, які ви бачите тут... звучать абсолютно ідентично під постами про будь-які злочини Москви, що доводить їхню системну, координовану і, звісно, щедро проплачену природу.

    🔪 Про злочин та його масштаби:
    ​Сандармох - це простори, де НКВД влаштувало свій кривавий тир. У період Великого терору (1937–1938 рр.) тут було знищено близько 9500 осіб 58 національностей. Лише за один "Соловецький етап" (27 жовтня – 4 листопада 1937 р.) було розстріляно 1111 осіб. Серед них — 287 українців, цвіт нашої нації, відомий як Розстріляне Відродження: письменники, режисери, науковці (Куліш, Курбас, Підмогильний та сотні інших). москва знищила найосвіченішу та найактивнішу частину нашого народу 😢

    👹 ​Ця тема викликала ботоатаку саме тому, що вона розкриває злочин, який вони приховували десятиліттями і хочуть надалі стерти з нашої пам'яті, переводячи увагу в інше русло. Наше завдання — провести холодний, але злий розбір цієї пропаганди. Зараз я покажу, як працює їхня методичка, розібравши її через чотири ворожих "мантри".

    ​1. 🐍 Наратив #1: Етнічна Алібізація (Шукаємо винних де завгодно, тільки не в моZкві)
    ​Ворожий наратив: Давайте перекладемо відповідальність з імперії на якогось "грузина" чи "євреїв": «Дав грузін дозвіл і стріляли...», «В НКВС працювали свої, місцеві, це були євреі і українці...»
    ​📍 Наша відповідь:
    ​Суть Системи, а не Етносу: Це класичний "перевод стрілок". Це абсурд! Злочини творила імперська ідеологія, мета якої — тримати Україну під контролем і русифікувати. СРСР — це ребрендинг російської Імперії. Накази давали з моzкви, а хто стріляв — це лише виконавці чужої, колоніальної волі.

    ​Де Шукати Винних: Забудьте про етнічний склад НКВС! Це була імперська машина, і головний злочин криється в ідеології та московському центрі, який видавав накази. Ми говоримо про систему терору, а не про національність катів.

    ​2. 🩸 Наратив #2: Розмивання та Заперечення Ідентичності (Українців не існує, це все "общеє")
    ​Ворог намагається створити хибну симетрію і довести, що ми не унікальні.
    ​🔸 Ворожий наратив: «Гинули не тільки українці», «А для чого тоді винищували російське духовенство і письменників !?», «никогда в совке никого за мову не убивали», «Ще 120 рокiв тому не було нiяких 'украiньцiв', а були 'малороси' та 'русини'».
    ​📍 Наша відповідь:
    ​ Так, гинули люди різних національностей, але в Україні метою режиму було системне, фізичне та культурне знищення української нації як політичного суб'єкта. Це була свідома політика, спрямована саме на українську ідентичність.

    ​За що вбивали: «никогда в совке никого за мову не убивали» — це цинічна брехня. За що розстріляли наших елітів у Сандармоху? За «буржуазний націоналізм»! Тобто за українську думку, культуру та бажання Незалежності.

    ​Заперечення Існування Нації: Це історична маніпуляція. Це колоніальний прийом з підручника ХІХ століття! "Малороси" — це принизливий ярлик, який ви нам клеїли. Українці — це одна нація. Ворог намагається нас розділити (гуцули/лемки/бойки), щоб ослабити. Наша відповідь проста: Ми існуємо!

    ​3. 💣 Наратив #3: Токсична Еквівалентність (УПА не краще за НКВД, а отже, моzkва не винна)
    ​Найагресивніша маніпуляція, що використовує історичні трагедії для виправдання імперії.
    ​🔸 Ворожий наратив: «їхні методи (УПА) були не краще ніж у кацапів чи фашистів», «треба виправдовувати тих хто вбивав жінок і дітей хоч вони і були твоїми родичами...»
    ​📍 Наша відповідь:
    ​Призначення Зла: Ви серйозно порівнюєте державну машину геноциду з рухом опору? Це моральний злочин — прирівнювати НКВД (яке діяло за наказом імперії) до УПА (яке боролося за власну державу). Ворог тисне на болючу Волинську трагедію, щоб виправдати СВІЙ тотальний геноцидний терор.

    ​Використання Травми: Мета проста: довести, що "українці не заслуговують на державу". Ми відкидаємо цей наратив! Їхня пропаганда використовує історичні трагедії, щоб посіяти сумніви у праві України на самостійність.

    ​4. 🚨 Наратив #4: Саботаж Сьогоднішньої Боротьби (Відвернення уваги від фронту)
    ​Цей наратив прирівнює злочини імперії до внутрішніх проблем України.
    ​🔸 Ворожий наратив: «А навіщо зараз вбивають людей у приміщеннях ТЦК?», «Доки дві мови - доти Україна. І не кажіть, що вас не попереджали.»
    ​📍 Наша відповідь:
    ​Саботаж: Це не можна порівнювати! Порівнювати випадки у ТЦК, які розслідуються, із СИСТЕМНИМИ розстрілами еліти — це спроба обману. Це пряма робота на Кремль і спроба зірвати мобілізацію. Мета НКВД — знищити народ. Мета ТЦК — захистити народ. Різниця очевидна, перестаньте підігравати ворогу.

    ​Колоніальний Важіль: Погроза «Доки дві мови - доти Україна» — це ультиматум колонізатора. Нам прямо кажуть: тримайте дірку в нашому культурному полі, щоб ми могли туди засунути ногу, коли захочемо.

    ⛓️​ Кривава Нитка: Чому Непокаране Зло Повернулося?

    Непокаране 🚩🇷🇺👹 зло СРСР не краще за нацистський режим. Історичні факти доводять: ГУЛАГ був створений ДО Голокосту і став жахливим зразком. СРСР та Третій Рейх — ідеологічні близнюки.
    ​Урок Непокарання: Чому 2022-й став можливим? Тому що злочини 1937 року залишилися НЕПОКАРАНИМИ! Це найголовніший урок, який ми мали засвоїти кров'ю.

    🛡️ ​Пам'ять — це Щит проти Майбутнього Зла. Наш обов'язок — розірвати це коло раз і назавжди.

    ​Ми маємо виробити імунітет проти пропаганди: Ми не дозволимо їм забути! Злочини 1937 року... — це геноцидний план знищення нас. Наша пам'ять — це вакцина проти брехні. Якщо наші діти знатимуть, що ці наративи — сміття з імперського архіву, вони отримають імунітет.
    ​Кожен непокараний злочин — це відчинені двері для наступного. Наші Захисники борються на фронті, щоб "заварити ці двері". Наше завдання в тилу — утверджувати правду. Ми пам'ятаємо, щоб наша Перемога була остаточною, а реінкарнована імперія не повернулася через 30 років.

    ​Українство — це наш свідомий вибір, це наша щоденна зброя. Не дозволяйте цій ворожій отруті розколоти нас чи стерти правду.

    ➡️ ​Поширюйте цей розбір! Не дайте їм шансу!
    🫂🤝​Покажи силу нашої культури:
    ​1️⃣ Коли востаннє ви читали поетів чи письменників Розстріляного Відродження?
    ​2️⃣ Кого саме? (Хвильового, Курбаса, Підмогильного, Куліша, Зерова чи когось іншого із сотень знищених тоді митців?)
    ​3️⃣ Запустімо флешмоб!❗
    Діліться у коментарях чи на своїй сторінці улюбленими рядками та фотографією книги, яку читаєте зараз. Давайте повернемо їм славу!

    ​Давайте разом вибудуємо Україну, вільну від імперських тіней! 🇺🇦
    🤬 Спадщина НКВД: 4 цинічних "методичок", якими москва намагається стерти Сандармох. ​Окей, я виклав правду про Сандармох, про непокаране московське зло? І тут же вилізла зграя ботів та "корисних ідіотів" з ідентичними коментарями. Усі цитати, які ви побачите нижче, я взяв безпосередньо з коментарів під моїми матеріалами про Сандармох. ​Не ведіться! Ці наративи, які ви бачите тут... звучать абсолютно ідентично під постами про будь-які злочини Москви, що доводить їхню системну, координовану і, звісно, щедро проплачену природу. 🔪 Про злочин та його масштаби: ​Сандармох - це простори, де НКВД влаштувало свій кривавий тир. У період Великого терору (1937–1938 рр.) тут було знищено близько 9500 осіб 58 національностей. Лише за один "Соловецький етап" (27 жовтня – 4 листопада 1937 р.) було розстріляно 1111 осіб. Серед них — 287 українців, цвіт нашої нації, відомий як Розстріляне Відродження: письменники, режисери, науковці (Куліш, Курбас, Підмогильний та сотні інших). москва знищила найосвіченішу та найактивнішу частину нашого народу 😢 👹 ​Ця тема викликала ботоатаку саме тому, що вона розкриває злочин, який вони приховували десятиліттями і хочуть надалі стерти з нашої пам'яті, переводячи увагу в інше русло. Наше завдання — провести холодний, але злий розбір цієї пропаганди. Зараз я покажу, як працює їхня методичка, розібравши її через чотири ворожих "мантри". ​1. 🐍 Наратив #1: Етнічна Алібізація (Шукаємо винних де завгодно, тільки не в моZкві) ​Ворожий наратив: Давайте перекладемо відповідальність з імперії на якогось "грузина" чи "євреїв": «Дав грузін дозвіл і стріляли...», «В НКВС працювали свої, місцеві, це були євреі і українці...» ​📍 Наша відповідь: ​Суть Системи, а не Етносу: Це класичний "перевод стрілок". Це абсурд! Злочини творила імперська ідеологія, мета якої — тримати Україну під контролем і русифікувати. СРСР — це ребрендинг російської Імперії. Накази давали з моzкви, а хто стріляв — це лише виконавці чужої, колоніальної волі. ​Де Шукати Винних: Забудьте про етнічний склад НКВС! Це була імперська машина, і головний злочин криється в ідеології та московському центрі, який видавав накази. Ми говоримо про систему терору, а не про національність катів. ​2. 🩸 Наратив #2: Розмивання та Заперечення Ідентичності (Українців не існує, це все "общеє") ​Ворог намагається створити хибну симетрію і довести, що ми не унікальні. ​🔸 Ворожий наратив: «Гинули не тільки українці», «А для чого тоді винищували російське духовенство і письменників !?», «никогда в совке никого за мову не убивали», «Ще 120 рокiв тому не було нiяких 'украiньцiв', а були 'малороси' та 'русини'». ​📍 Наша відповідь: ​ Так, гинули люди різних національностей, але в Україні метою режиму було системне, фізичне та культурне знищення української нації як політичного суб'єкта. Це була свідома політика, спрямована саме на українську ідентичність. ​За що вбивали: «никогда в совке никого за мову не убивали» — це цинічна брехня. За що розстріляли наших елітів у Сандармоху? За «буржуазний націоналізм»! Тобто за українську думку, культуру та бажання Незалежності. ​Заперечення Існування Нації: Це історична маніпуляція. Це колоніальний прийом з підручника ХІХ століття! "Малороси" — це принизливий ярлик, який ви нам клеїли. Українці — це одна нація. Ворог намагається нас розділити (гуцули/лемки/бойки), щоб ослабити. Наша відповідь проста: Ми існуємо! ​3. 💣 Наратив #3: Токсична Еквівалентність (УПА не краще за НКВД, а отже, моzkва не винна) ​Найагресивніша маніпуляція, що використовує історичні трагедії для виправдання імперії. ​🔸 Ворожий наратив: «їхні методи (УПА) були не краще ніж у кацапів чи фашистів», «треба виправдовувати тих хто вбивав жінок і дітей хоч вони і були твоїми родичами...» ​📍 Наша відповідь: ​Призначення Зла: Ви серйозно порівнюєте державну машину геноциду з рухом опору? Це моральний злочин — прирівнювати НКВД (яке діяло за наказом імперії) до УПА (яке боролося за власну державу). Ворог тисне на болючу Волинську трагедію, щоб виправдати СВІЙ тотальний геноцидний терор. ​Використання Травми: Мета проста: довести, що "українці не заслуговують на державу". Ми відкидаємо цей наратив! Їхня пропаганда використовує історичні трагедії, щоб посіяти сумніви у праві України на самостійність. ​4. 🚨 Наратив #4: Саботаж Сьогоднішньої Боротьби (Відвернення уваги від фронту) ​Цей наратив прирівнює злочини імперії до внутрішніх проблем України. ​🔸 Ворожий наратив: «А навіщо зараз вбивають людей у приміщеннях ТЦК?», «Доки дві мови - доти Україна. І не кажіть, що вас не попереджали.» ​📍 Наша відповідь: ​Саботаж: Це не можна порівнювати! Порівнювати випадки у ТЦК, які розслідуються, із СИСТЕМНИМИ розстрілами еліти — це спроба обману. Це пряма робота на Кремль і спроба зірвати мобілізацію. Мета НКВД — знищити народ. Мета ТЦК — захистити народ. Різниця очевидна, перестаньте підігравати ворогу. ​Колоніальний Важіль: Погроза «Доки дві мови - доти Україна» — це ультиматум колонізатора. Нам прямо кажуть: тримайте дірку в нашому культурному полі, щоб ми могли туди засунути ногу, коли захочемо. ⛓️​ Кривава Нитка: Чому Непокаране Зло Повернулося? ​ Непокаране 🚩🇷🇺👹 зло СРСР не краще за нацистський режим. Історичні факти доводять: ГУЛАГ був створений ДО Голокосту і став жахливим зразком. СРСР та Третій Рейх — ідеологічні близнюки. ​Урок Непокарання: Чому 2022-й став можливим? Тому що злочини 1937 року залишилися НЕПОКАРАНИМИ! Це найголовніший урок, який ми мали засвоїти кров'ю. 🛡️ ​Пам'ять — це Щит проти Майбутнього Зла. Наш обов'язок — розірвати це коло раз і назавжди. ​Ми маємо виробити імунітет проти пропаганди: Ми не дозволимо їм забути! Злочини 1937 року... — це геноцидний план знищення нас. Наша пам'ять — це вакцина проти брехні. Якщо наші діти знатимуть, що ці наративи — сміття з імперського архіву, вони отримають імунітет. ​Кожен непокараний злочин — це відчинені двері для наступного. Наші Захисники борються на фронті, щоб "заварити ці двері". Наше завдання в тилу — утверджувати правду. Ми пам'ятаємо, щоб наша Перемога була остаточною, а реінкарнована імперія не повернулася через 30 років. ​Українство — це наш свідомий вибір, це наша щоденна зброя. Не дозволяйте цій ворожій отруті розколоти нас чи стерти правду. ➡️ ​Поширюйте цей розбір! Не дайте їм шансу! 🫂🤝​Покажи силу нашої культури: ​1️⃣ Коли востаннє ви читали поетів чи письменників Розстріляного Відродження? ​2️⃣ Кого саме? (Хвильового, Курбаса, Підмогильного, Куліша, Зерова чи когось іншого із сотень знищених тоді митців?) ​3️⃣ Запустімо флешмоб!❗ Діліться у коментарях чи на своїй сторінці улюбленими рядками та фотографією книги, яку читаєте зараз. Давайте повернемо їм славу! ​Давайте разом вибудуємо Україну, вільну від імперських тіней! 🇺🇦
    362переглядів
  • #історія #події
    🌍 ЮНЕСКО: Як Народжувався Щит Культури та Освіти у Світі.
    16 листопада 1945 року в Лондоні відбулася подія, що заклала фундамент для міжнародного співробітництва у сферах, які є основою цивілізації, — було офіційно засновано ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури). Ця дата стала символом віри людства у відновлення та мир після жахіть Другої світової війни.

    🛡️ Ідея Миру через Знання

    Витоки створення ЮНЕСКО лежать у глибокому переконанні, що політичні та економічні угоди не можуть гарантувати міцний мир. Мир повинен бути заснований на інтелектуальній та моральній солідарності людства. Ідею вперше озвучили під час війни уряди країн-союзників, які бачили, як нацистський режим цілеспрямовано знищував освітні та культурні інституції.
    Після війни, 1–16 листопада 1945 року, в Лондоні відбулася конференція, скликана за ініціативи Великої Британії та Франції. Представники 44 держав зібралися, щоб обговорити створення організації. Результатом стало підписання Конституції ЮНЕСКО 16 листопада. Документ набув чинності 4 листопада 1946 року після ратифікації його 20 державами.

    🏛️ Основна Місія та Діяльність

    Місія ЮНЕСКО, викладена у її Конституції, вражаюча своєю амбітністю: "Сприяти зміцненню миру та безпеки шляхом розширення співробітництва народів у галузі освіти, науки і культури, з метою забезпечення загальної поваги до справедливості, законності, прав людини та основних свобод".
    Ключові напрямки роботи організації включають:
    * Освіта: Сприяння якісній освіті для всіх, включаючи розробку стандартів та підтримку грамотності. 📚
    * Культура: Збереження всесвітньої спадщини (об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО), захист культурного розмаїття та нематеріальної спадщини. 🖼️
    * Наука: Розвиток міжнародного співробітництва в галузях екології, океанографії, соціальних та гуманітарних наук. 🔬
    Таким чином, заснування ЮНЕСКО стало історичним актом віри у те, що людство, об'єднане знаннями та взаємоповагою, здатне запобігти новим глобальним катастрофам. Організація й досі залишається ключовим гравцем у формуванні глобального культурного та освітнього ландшафту.
    #історія #події 🌍 ЮНЕСКО: Як Народжувався Щит Культури та Освіти у Світі. 16 листопада 1945 року в Лондоні відбулася подія, що заклала фундамент для міжнародного співробітництва у сферах, які є основою цивілізації, — було офіційно засновано ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури). Ця дата стала символом віри людства у відновлення та мир після жахіть Другої світової війни. 🛡️ Ідея Миру через Знання Витоки створення ЮНЕСКО лежать у глибокому переконанні, що політичні та економічні угоди не можуть гарантувати міцний мир. Мир повинен бути заснований на інтелектуальній та моральній солідарності людства. Ідею вперше озвучили під час війни уряди країн-союзників, які бачили, як нацистський режим цілеспрямовано знищував освітні та культурні інституції. Після війни, 1–16 листопада 1945 року, в Лондоні відбулася конференція, скликана за ініціативи Великої Британії та Франції. Представники 44 держав зібралися, щоб обговорити створення організації. Результатом стало підписання Конституції ЮНЕСКО 16 листопада. Документ набув чинності 4 листопада 1946 року після ратифікації його 20 державами. 🏛️ Основна Місія та Діяльність Місія ЮНЕСКО, викладена у її Конституції, вражаюча своєю амбітністю: "Сприяти зміцненню миру та безпеки шляхом розширення співробітництва народів у галузі освіти, науки і культури, з метою забезпечення загальної поваги до справедливості, законності, прав людини та основних свобод". Ключові напрямки роботи організації включають: * Освіта: Сприяння якісній освіті для всіх, включаючи розробку стандартів та підтримку грамотності. 📚 * Культура: Збереження всесвітньої спадщини (об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО), захист культурного розмаїття та нематеріальної спадщини. 🖼️ * Наука: Розвиток міжнародного співробітництва в галузях екології, океанографії, соціальних та гуманітарних наук. 🔬 Таким чином, заснування ЮНЕСКО стало історичним актом віри у те, що людство, об'єднане знаннями та взаємоповагою, здатне запобігти новим глобальним катастрофам. Організація й досі залишається ключовим гравцем у формуванні глобального культурного та освітнього ландшафту.
    Like
    1
    287переглядів
  • 15 листопада 1967 року у Львові був заарештований журналіст і правозахисник В'ячеслав Чорновіл. Звинувачений у поширенні «завідомо неправдивих вигадок» на адресу совєцького державного і суспільного ладу, він був засуджений до трьох років позбавлення волі.

    В'ячеслав Чорновіл народився 24 грудня 1937 року в селі Єрки (нині — селище міського типу) Черкаської області. Навчався на філологічному, а згодом — факультеті журналістики Київського державного університету, по закінченні якого працював редактором на телебаченні, літературним критиком, був секретарем комсомолу будівництва Київської ГЕС. У 1964 році він вступив до аспірантури Київського педагогічного інституту, проте до навчання його не допустили через політичні переконання.

    З середини 1960-х років Чорновіл долучився до культурницького та суспільно-політичного руху шістдесятників, що являв собою спробу молодих митців унезалежнення своєї творчості від канонів соцреалізму, і став активним учасником правозахисного руху.

    4 вересня 1965 року під час прем'єри у кінотеатрі «Україна» фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» разом з Іваном Дзюбою та Василем Стусом він публічно виступив проти арештів української інтелігенції. Підготовлені ним збірники «Правосуддя чи рецидиви терору?» та «Лихо з розуму (Портрети двадцяти "злочинців")» про переслідування інакомислячих та свавілля влади ілюстрували надуманість обвинувачень та розбіжності між декларованими і реальними правами людини в ссср.

    24 липня 1967 року після прямої вказівки прокурора усср Федора Глуха прокурор Львівської області Б. Антоненко порушив кримінальну справу проти Чорновола, звинуваченого у написанні та поширенні наклепницьких вигадок на совєцький лад. Під приводом побоювань, що перебуваючи на свободі Чорновіл «може перешкоджати встановленню істини по справі», 31 липня було видано постанову про його арешт. 3 серпня В'ячеслав Чорновіл був арештований та ув'язнений у Львівському кгб. Процедура слідства нагадувала класичні для радянського правосуддя справи: заперечення права людини звертатися зі скаргами, ігнорування свідків, заявлених підозрюваним тощо, що змусило Чорновола вдатися до дев'ятиденного голодування. Наприкінці жовтня справу було передано до суду.

    15 листопада 1967 року у Львівському обласному суді відбувся розгляд кримінальної справи проти В'ячеслава Чорновола. Йому інкримінувалося поширення завідомо неправдивих вигадок на адресу совєцького державного і суспільного ладу (ст.187, ч.1.), за які він отримав максимально допустиме статтею покарання у вигляді позбавлення волі на три роки, проте відбув лише половину терміну за амністією з нагоди 50-річчя совєцької влади.

    Продовжуючи ведення правозахисної діяльності, з 1970 року Чорновіл почав нелегально видавати машинописний журнал «Український вісник», який інформував про рух опору в Україні. Шукаючи його редакторів, на початку 1972 року він був заарештований вдруге і попри відсутність доказів, був засуджений до 6 років позбавлення волі і 3 років заслання, які відбував у мордовських таборах. У 1979 році на засланні Чорновіл став членом Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод, у 1980 році був заарештований за сфабрикованим звинуваченням у спробі зґвалтування, за що отримав п'ять років якутських таборів.

    До України В'ячеслав Чорновіл повернувся у 1985 році, після чого долучився до громадсько-політичної роботи. У незалежній Україні він займався журналістською роботою, політикою, обирався депутатом Верховної Ради України.

    🕯Загинув у автомобільній аварії 25 березня 1999 році поблизу міста Бориспіль на Київщині. Згідно з висновками кількох експертів, на черепах В'ячеслава Чорновола та його водія Євгенія Павлова є своєрідні тріщини, походження яких незрозуміле – експерти не знайшли елементів автомобіля, які могли спричинити такі ушкодження. Це частково підтверджує версію, що Павлова та Чорновола могли добивати кастетами вже після зіткнення.
    15 листопада 1967 року у Львові був заарештований журналіст і правозахисник В'ячеслав Чорновіл. Звинувачений у поширенні «завідомо неправдивих вигадок» на адресу совєцького державного і суспільного ладу, він був засуджений до трьох років позбавлення волі. В'ячеслав Чорновіл народився 24 грудня 1937 року в селі Єрки (нині — селище міського типу) Черкаської області. Навчався на філологічному, а згодом — факультеті журналістики Київського державного університету, по закінченні якого працював редактором на телебаченні, літературним критиком, був секретарем комсомолу будівництва Київської ГЕС. У 1964 році він вступив до аспірантури Київського педагогічного інституту, проте до навчання його не допустили через політичні переконання. З середини 1960-х років Чорновіл долучився до культурницького та суспільно-політичного руху шістдесятників, що являв собою спробу молодих митців унезалежнення своєї творчості від канонів соцреалізму, і став активним учасником правозахисного руху. 4 вересня 1965 року під час прем'єри у кінотеатрі «Україна» фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» разом з Іваном Дзюбою та Василем Стусом він публічно виступив проти арештів української інтелігенції. Підготовлені ним збірники «Правосуддя чи рецидиви терору?» та «Лихо з розуму (Портрети двадцяти "злочинців")» про переслідування інакомислячих та свавілля влади ілюстрували надуманість обвинувачень та розбіжності між декларованими і реальними правами людини в ссср. 24 липня 1967 року після прямої вказівки прокурора усср Федора Глуха прокурор Львівської області Б. Антоненко порушив кримінальну справу проти Чорновола, звинуваченого у написанні та поширенні наклепницьких вигадок на совєцький лад. Під приводом побоювань, що перебуваючи на свободі Чорновіл «може перешкоджати встановленню істини по справі», 31 липня було видано постанову про його арешт. 3 серпня В'ячеслав Чорновіл був арештований та ув'язнений у Львівському кгб. Процедура слідства нагадувала класичні для радянського правосуддя справи: заперечення права людини звертатися зі скаргами, ігнорування свідків, заявлених підозрюваним тощо, що змусило Чорновола вдатися до дев'ятиденного голодування. Наприкінці жовтня справу було передано до суду. 15 листопада 1967 року у Львівському обласному суді відбувся розгляд кримінальної справи проти В'ячеслава Чорновола. Йому інкримінувалося поширення завідомо неправдивих вигадок на адресу совєцького державного і суспільного ладу (ст.187, ч.1.), за які він отримав максимально допустиме статтею покарання у вигляді позбавлення волі на три роки, проте відбув лише половину терміну за амністією з нагоди 50-річчя совєцької влади. Продовжуючи ведення правозахисної діяльності, з 1970 року Чорновіл почав нелегально видавати машинописний журнал «Український вісник», який інформував про рух опору в Україні. Шукаючи його редакторів, на початку 1972 року він був заарештований вдруге і попри відсутність доказів, був засуджений до 6 років позбавлення волі і 3 років заслання, які відбував у мордовських таборах. У 1979 році на засланні Чорновіл став членом Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод, у 1980 році був заарештований за сфабрикованим звинуваченням у спробі зґвалтування, за що отримав п'ять років якутських таборів. До України В'ячеслав Чорновіл повернувся у 1985 році, після чого долучився до громадсько-політичної роботи. У незалежній Україні він займався журналістською роботою, політикою, обирався депутатом Верховної Ради України. 🕯Загинув у автомобільній аварії 25 березня 1999 році поблизу міста Бориспіль на Київщині. Згідно з висновками кількох експертів, на черепах В'ячеслава Чорновола та його водія Євгенія Павлова є своєрідні тріщини, походження яких незрозуміле – експерти не знайшли елементів автомобіля, які могли спричинити такі ушкодження. Це частково підтверджує версію, що Павлова та Чорновола могли добивати кастетами вже після зіткнення.
    222переглядів
  • Чинного віцечемпіона України в метанні списа Дмитра Федусова тимчасово відсторонили через порушення антидопінгових правил

    У пробі Федусова виявлено заборонені речовини: стимулятор 5-метилгексан-2-амін та анаболічний стероїд 19-норандростерон. Дата початку тимчасового відсторонення спортсмена — 28 жовтня 2025 року.

    У серпні Федусов став віцечемпіоном України з метання списа. 33-річний спортсмен продемонстрував результат 64.69 метра.

    Медаль чемпіонату України-2025 стала другою в кар'єрі Федусова: на національній першості 2023 року метальник здобув «бронзу» з результатом 69.83 метра.
    #спорт #спорт_sports #Brovary_sport #Броварський_спорт @Brovarysport #world_sport #athletics #Легка_атлетика
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    Чинного віцечемпіона України в метанні списа Дмитра Федусова тимчасово відсторонили через порушення антидопінгових правил У пробі Федусова виявлено заборонені речовини: стимулятор 5-метилгексан-2-амін та анаболічний стероїд 19-норандростерон. Дата початку тимчасового відсторонення спортсмена — 28 жовтня 2025 року. У серпні Федусов став віцечемпіоном України з метання списа. 33-річний спортсмен продемонстрував результат 64.69 метра. Медаль чемпіонату України-2025 стала другою в кар'єрі Федусова: на національній першості 2023 року метальник здобув «бронзу» з результатом 69.83 метра. #спорт #спорт_sports #Brovary_sport #Броварський_спорт @Brovarysport #world_sport #athletics #Легка_атлетика ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    93переглядів
  • ⚡️З 15 по 16 листопада у Солт-Лейк-Сіті (США) відбудеться перший етап Кубка Святу з ковзанярського спорту⛸❄️🇺🇸

    👀Дивіться перший день змагань в ніч з п'ятниці на суботу о 01:00 наживо ексклюзивно на телеканалі Sport 1📺

    🎧Коментаторка: Юлія Солдатенкова
    #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    ⚡️З 15 по 16 листопада у Солт-Лейк-Сіті (США) відбудеться перший етап Кубка Святу з ковзанярського спорту⛸❄️🇺🇸 👀Дивіться перший день змагань в ніч з п'ятниці на суботу о 01:00 наживо ексклюзивно на телеканалі Sport 1📺 🎧Коментаторка: Юлія Солдатенкова #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    44переглядів


  • ЗУСТРІЧ

    Ось вже тато з війни повернувся,
    Він на крилах додому летів,
    І він донечки знову торкнувся,
    По голівці рукою провів.

    Обидвоє сміються крізь сльо́зи,
    А з долонь йде тепло, як весна,
    Та він бачить війни страшні гро́зи
    І все те, що зробила війна.

    Щиро доню в саду обіймає,
    Та думки́ все ще там, на війні,
    А коли ПЕРЕМОГА – не знає,
    І не знає ніхто про це… ні.

    Ось зустріла його люба доня,
    А дружина в невірі стоїть,
    В нього з шрамами сивая скроня,
    Бо неміряно було жахіть.

    А молилася доня щоразу,
    Щоб Всевишній їй тата вберіг,
    Та й не тратила віри ні разу,
    І татусь повернутися зміг.

    То ж складала малі рученята
    Та й все бралася Бога благать,
    А тепер у сльозах оченята,
    Вона татка змогла обійнять.

    Ось вже тато з війни повернувся,
    Дочекалася доня його,
    Він молитвою весь огорнувся
    І ввійшов до будинку свого.

    Знову хлинули сльози рікою,
    Як ступив він на рідний поріг,
    Ще й любов на війну брав з собою,
    Завжди віру на зустріч беріг.

    14.11.2025 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
    ID: 1051406
    ЗУСТРІЧ Ось вже тато з війни повернувся, Він на крилах додому летів, І він донечки знову торкнувся, По голівці рукою провів. Обидвоє сміються крізь сльо́зи, А з долонь йде тепло, як весна, Та він бачить війни страшні гро́зи І все те, що зробила війна. Щиро доню в саду обіймає, Та думки́ все ще там, на війні, А коли ПЕРЕМОГА – не знає, І не знає ніхто про це… ні. Ось зустріла його люба доня, А дружина в невірі стоїть, В нього з шрамами сивая скроня, Бо неміряно було жахіть. А молилася доня щоразу, Щоб Всевишній їй тата вберіг, Та й не тратила віри ні разу, І татусь повернутися зміг. То ж складала малі рученята Та й все бралася Бога благать, А тепер у сльозах оченята, Вона татка змогла обійнять. Ось вже тато з війни повернувся, Дочекалася доня його, Він молитвою весь огорнувся І ввійшов до будинку свого. Знову хлинули сльози рікою, Як ступив він на рідний поріг, Ще й любов на війну брав з собою, Завжди віру на зустріч беріг. 14.11.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1051406
    130переглядів
  • #події
    ⚔️ Останній Оплот: Як Уряд УНР Залишив Кам'янець-Подільський у 1920 Році.
    14 листопада 1920 року стало трагічною датою в історії Української Народної Республіки (УНР). Саме цього дня, через катастрофічне погіршення ситуації на польсько-радянському фронті, Директорія та уряд УНР були змушені залишити Кам'янець-Подільський — останню тимчасову столицю та військово-політичний центр незалежної України. Цей відступ ознаменував фактичне завершення збройної боротьби за українську державність на її території у 1920 році.

    🛑 Критичне Становище на Фронті

    Кам'янець-Подільський виконував функції столиці УНР з червня 1919 року. Місто стало притулком для керівництва республіки після низки поразок у боротьбі проти більшовиків та білогвардійців. Восени 1920 року українська армія, очолювана Симоном Петлюрою, діяла в союзі з Польщею проти більшовицької Росії.
    Проте, 12 жовтня 1920 року, в Ризі між Польщею та більшовиками було підписано прелімінарний мирний договір, який повністю ігнорував інтереси УНР. Польща, фактично, зрадила свого союзника, відкривши радянським військам можливість сконцентрувати всі сили проти ослабленої української армії.

    📉 Евакуація та Перехід

    Після підписання Ризького договору більшовицькі війська розпочали стрімкий наступ на територію Поділля, де розташовувалася армія УНР. Українські війська опинилися у вкрай складному становищі: вони були виснажені, значно поступалися більшовикам у чисельності та технічному забезпеченні, а польський союзник відмовився надавати допомогу, дотримуючись умов перемир'я.

    В умовах загрози оточення, уряд УНР ухвалив рішення про евакуацію.
    * 11 листопада 1920 року розпочався відступ Армії УНР на захід.
    * 14 листопада 1920 року Директорія та державні установи УНР остаточно залишили Кам'янець-Подільський.
    * 21 листопада 1920 року основні частини Армії УНР перейшли річку Збруч та були інтерновані (роззброєні та розміщені в таборах) на території Польщі, яка ще кілька днів тому була їхнім союзником.

    🕯️ Значення Події

    Залишення Кам'янця-Подільського та подальший перехід Збруча поклали кінець відкритій, широкомасштабній боротьбі української регулярної армії за незалежність у 1920 році. Це був останній епізод Великої війни за Україну.
    Після інтернування основних сил, боротьба була продовжена у формі Другого Зимового походу (листопад 1921 року) — рейду українських партизанських загонів у тил більшовиків для підняття антирадянського повстання, який, на жаль, також зазнав поразки.

    Подія 14 листопада 1920 року стала символом втраченого шансу на незалежність та початку еміграційного етапу в історії УНР, коли уряд і військове керівництво продовжили боротьбу з-за кордону.

    #події ⚔️ Останній Оплот: Як Уряд УНР Залишив Кам'янець-Подільський у 1920 Році. 14 листопада 1920 року стало трагічною датою в історії Української Народної Республіки (УНР). Саме цього дня, через катастрофічне погіршення ситуації на польсько-радянському фронті, Директорія та уряд УНР були змушені залишити Кам'янець-Подільський — останню тимчасову столицю та військово-політичний центр незалежної України. Цей відступ ознаменував фактичне завершення збройної боротьби за українську державність на її території у 1920 році. 🛑 Критичне Становище на Фронті Кам'янець-Подільський виконував функції столиці УНР з червня 1919 року. Місто стало притулком для керівництва республіки після низки поразок у боротьбі проти більшовиків та білогвардійців. Восени 1920 року українська армія, очолювана Симоном Петлюрою, діяла в союзі з Польщею проти більшовицької Росії. Проте, 12 жовтня 1920 року, в Ризі між Польщею та більшовиками було підписано прелімінарний мирний договір, який повністю ігнорував інтереси УНР. Польща, фактично, зрадила свого союзника, відкривши радянським військам можливість сконцентрувати всі сили проти ослабленої української армії. 📉 Евакуація та Перехід Після підписання Ризького договору більшовицькі війська розпочали стрімкий наступ на територію Поділля, де розташовувалася армія УНР. Українські війська опинилися у вкрай складному становищі: вони були виснажені, значно поступалися більшовикам у чисельності та технічному забезпеченні, а польський союзник відмовився надавати допомогу, дотримуючись умов перемир'я. В умовах загрози оточення, уряд УНР ухвалив рішення про евакуацію. * 11 листопада 1920 року розпочався відступ Армії УНР на захід. * 14 листопада 1920 року Директорія та державні установи УНР остаточно залишили Кам'янець-Подільський. * 21 листопада 1920 року основні частини Армії УНР перейшли річку Збруч та були інтерновані (роззброєні та розміщені в таборах) на території Польщі, яка ще кілька днів тому була їхнім союзником. 🕯️ Значення Події Залишення Кам'янця-Подільського та подальший перехід Збруча поклали кінець відкритій, широкомасштабній боротьбі української регулярної армії за незалежність у 1920 році. Це був останній епізод Великої війни за Україну. Після інтернування основних сил, боротьба була продовжена у формі Другого Зимового походу (листопад 1921 року) — рейду українських партизанських загонів у тил більшовиків для підняття антирадянського повстання, який, на жаль, також зазнав поразки. Подія 14 листопада 1920 року стала символом втраченого шансу на незалежність та початку еміграційного етапу в історії УНР, коли уряд і військове керівництво продовжили боротьбу з-за кордону.
    Like
    3
    250переглядів 1 Поширень
Більше результатів