• Твій настрій на весь день залежить від того, як він почнеться. Ми створили гранолу під будь-який ритм життя:
    ⚡️Потрібна енергія? Вибирай Protein.
    🩷Хочеш сяяти? Твій вибір - Collagen.
    ✨Любиш хрусткість? Насолоджуйся Classic.

    Gregory Mill - це більше, ніж сніданок. Це про любов до себе.

    Щоб замовити гранолу переходьте за посиланням https://aff.gregorymill.com.ua/gmAUEL Не пропустіть неймовірну можливість! Скуштуйте всі наші смаки та знайдіть свої фаворити!

    Український бренд натуральних гранул Gregory Mill запрошує до співпраці! Партнерська програма Gregory Mill https://drop.hillary.ua/?ref=11747 Зацікавило? 👉 РЕЄСТРУЙСЯ та починай заробляти зараз!

    #гранула #подарунковібокси #зробленовукраїні #українськийбренд #безцукру #здоровехарчування #правельнехарчування #рекомендуємо #онлайнмагазин #ексклюзив #попробуй #вкусняшка #смачно #корисно #їжа #перекус #шопінг #подарунок #покупки #купити #магазин #товар #онлайн
    Твій настрій на весь день залежить від того, як він почнеться. Ми створили гранолу під будь-який ритм життя: ⚡️Потрібна енергія? Вибирай Protein. 🩷Хочеш сяяти? Твій вибір - Collagen. ✨Любиш хрусткість? Насолоджуйся Classic. Gregory Mill - це більше, ніж сніданок. Це про любов до себе. Щоб замовити гранолу переходьте за посиланням https://aff.gregorymill.com.ua/gmAUEL Не пропустіть неймовірну можливість! Скуштуйте всі наші смаки та знайдіть свої фаворити! Український бренд натуральних гранул Gregory Mill запрошує до співпраці! Партнерська програма Gregory Mill https://drop.hillary.ua/?ref=11747 Зацікавило? 👉 РЕЄСТРУЙСЯ та починай заробляти зараз! #гранула #подарунковібокси #зробленовукраїні #українськийбренд #безцукру #здоровехарчування #правельнехарчування #рекомендуємо #онлайнмагазин #ексклюзив #попробуй #вкусняшка #смачно #корисно #їжа #перекус #шопінг #подарунок #покупки #купити #магазин #товар #онлайн
    54views
  • У кожного свої смаки 😅

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    У кожного свої смаки 😅 https://t.me/Ukraineaboveallelse
    59views 4Plays
  • Ресторан над хмарами

    Rachi - ресторан «над хмарами», де їжа стає частиною пейзажу. Він розташований на висоті близько 600 метрів, в традиційному гірському селі. Тут сонце повільно заходить за лінію моря, забарвлюючи небо в теплі відтінки, а атмосфера стає майже медитативною. Кухня Rachi заснована на грецьких традиціях — прості, зрозумілі страви, свіжі продукти і смаки, які ідеально доповнюють навколишній пейзаж. У цьому місці приємно зупинитися, щоб пообідати або повечеряти, насолоджуючись тишею гір і свіжим повітрям. Ресторан вдало поєднує атмосферу сільського затишку з шикарною панорамою, заради якої сюди варто приїхати. Це місце, де смак їжі підсилюється висотою, а звичайний прийом їжі перетворюється на незабутнє враження.

    #РесторанНадХмарами #Лефкас #ІонічнеМоре #РесторанЗВидом #ПанорамнийВид #ГориГреції #ЗаходиСонцяЛефкаса #ГрецькаКухня # ПодорожіГрецією #АтмосфернеМісце #КращіВиди #ГалопомГрецією #греція #лефкада #екскурсіївгреції #цікавімісця
    Ресторан над хмарами Rachi - ресторан «над хмарами», де їжа стає частиною пейзажу. Він розташований на висоті близько 600 метрів, в традиційному гірському селі. Тут сонце повільно заходить за лінію моря, забарвлюючи небо в теплі відтінки, а атмосфера стає майже медитативною. Кухня Rachi заснована на грецьких традиціях — прості, зрозумілі страви, свіжі продукти і смаки, які ідеально доповнюють навколишній пейзаж. У цьому місці приємно зупинитися, щоб пообідати або повечеряти, насолоджуючись тишею гір і свіжим повітрям. Ресторан вдало поєднує атмосферу сільського затишку з шикарною панорамою, заради якої сюди варто приїхати. Це місце, де смак їжі підсилюється висотою, а звичайний прийом їжі перетворюється на незабутнє враження. #РесторанНадХмарами #Лефкас #ІонічнеМоре #РесторанЗВидом #ПанорамнийВид #ГориГреції #ЗаходиСонцяЛефкаса #ГрецькаКухня # ПодорожіГрецією #АтмосфернеМісце #КращіВиди #ГалопомГрецією #греція #лефкада #екскурсіївгреції #цікавімісця
    238views
  • 🔦 Твій особистий «Пункт незламності» у одній склянці

    Гранола від Gregory Mill, це ідеальна їжа для блекауту, тому що:
    1. Не потребує приготування.
    2. Корисна: колаген підтримає твою шкіру та суглоби навіть у стресові часи.
    3. Жодного брудного посуду: з’їв зі зручного стаканчика — і викинув.

    Тримай свій запас на «чорний день», щоб він став трішки смачнішим 😉.
    👉 Замовляй набір 2GO на сайті.

    Щоб замовити гранолу переходьте за посиланням https://aff.gregorymill.com.ua/gmAUEL Не пропустіть неймовірну можливість! Скуштуйте всі наші смаки та знайдіть свої фаворити!

    Український бренд натуральних гранул Gregory Mill запрошує до співпраці! Партнерська програма Gregory Mill https://drop.hillary.ua/?ref=11747 Зацікавило? 👉 РЕЄСТРУЙСЯ та починай заробляти зараз!

    #гранула #подарунковібокси #зробленовукраїні #українськийбренд #безцукру #здоровехарчування #правельнехарчування #рекомендуємо #онлайнмагазин #ексклюзив #попробуй #вкусняшка #смачно #кориснознати #їжа #перекус #шопінг #подарунок #покупки #купити #магазин #товар #онлайн
    🔦 Твій особистий «Пункт незламності» у одній склянці Гранола від Gregory Mill, це ідеальна їжа для блекауту, тому що: 1. Не потребує приготування. 2. Корисна: колаген підтримає твою шкіру та суглоби навіть у стресові часи. 3. Жодного брудного посуду: з’їв зі зручного стаканчика — і викинув. Тримай свій запас на «чорний день», щоб він став трішки смачнішим 😉. 👉 Замовляй набір 2GO на сайті. Щоб замовити гранолу переходьте за посиланням https://aff.gregorymill.com.ua/gmAUEL Не пропустіть неймовірну можливість! Скуштуйте всі наші смаки та знайдіть свої фаворити! Український бренд натуральних гранул Gregory Mill запрошує до співпраці! Партнерська програма Gregory Mill https://drop.hillary.ua/?ref=11747 Зацікавило? 👉 РЕЄСТРУЙСЯ та починай заробляти зараз! #гранула #подарунковібокси #зробленовукраїні #українськийбренд #безцукру #здоровехарчування #правельнехарчування #рекомендуємо #онлайнмагазин #ексклюзив #попробуй #вкусняшка #смачно #кориснознати #їжа #перекус #шопінг #подарунок #покупки #купити #магазин #товар #онлайн
    170views
  • Чотирьом київським левам виповнюється по 17 років – для їхнього виду це дуже поважний вік.

    За майже два десятиліття леви наростили теплий підшерсток і комфортно почуваються навіть до -10°С.

    Щоб підтримувати тварин у формі, фахівці проводять різноманітні заходи зі збагачення середовища. Леви залазять на дерева та колоди, вишукують смаколики у сховках, долають спеціально створені перешкоди, розгризають мотузки та джутові мішки, розбирають коробки і солом’яні опудала.
    #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    Чотирьом київським левам виповнюється по 17 років – для їхнього виду це дуже поважний вік. За майже два десятиліття леви наростили теплий підшерсток і комфортно почуваються навіть до -10°С. Щоб підтримувати тварин у формі, фахівці проводять різноманітні заходи зі збагачення середовища. Леви залазять на дерева та колоди, вишукують смаколики у сховках, долають спеціально створені перешкоди, розгризають мотузки та джутові мішки, розбирають коробки і солом’яні опудала. #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    129views
  • 🌟Дорогі друзі! 🌟
    П'ятниця прийшла і я вже чую, як ваші душі шепочуть: «Нарешті можна видихнути!»

    ☺️Уявіть: цілий тиждень ви трималися.
    Сніданки з білком, обіди без хліба, вечері легкі, вода п’ється літрами, вечірні звички під контролем, стрес намагаєтеся не заїдати…
    😠І ось п’ятниця. Або субота. Або просто вечір, коли душа просить «чогось такого».

    ✨І тут приходить момент вибору:

    Варіант А
    ▶️З’їсти шматок торта / піцу / келих вина / пачку чіпсів → і потім цілий вечір (або весь наступний день) картати себе:
    «Я все зіпсувала», «Я слабка», «Тепер можна вже й не старатися», «Вага завтра +2 кг точно».
    😒І часто після цього зривається не один шматок, а весь вікенд — бо «все одно вже погано».

    Варіант Б
    ▶️Дозволити собі щось легке, смачне, бажане — але свідомо і без драми.
    Наприклад:
    - Один шматок торта замість цілого
    - Два бокали вина, а не пляшка
    - Піца, але не сімейна на двох, а особиста порція
    - І головне — з’їсти це з задоволенням, без телефону, без телевізора, повільно, відчуваючи смак.
    🥰А потім сказати собі: «Це був мій свідомий вибір. Я дозволила собі насолодитися. Завтра повертаюся до своєї бази — і все ок».

    ⬇️Різниця величезна.

    ✏️Варіант А — це вибір, який зводить нанівець не калорії, а вашу самоповагу і віру в себе.
    ✏️Варіант Б — це вибір дорослої жінки, яка розуміє: ідеальність неможлива, а баланс — реальний.

    🤡Так, один «неідеальний» вечір не зруйнує результати тижня.
    Але постійне самобичування після нього — може зруйнувати мотивацію на місяці вперед.

    🤞Тому сьогодні, коли рука тягнеться до чогось забороненого, запитайте себе тільки одне:
    «Я хочу це з’їсти тому, що дійсно цього бажаю — чи тому, що «все одно вже погано»?

    🥇Якщо перше — беріть, насолоджуйтесь, дякуйте тілу за те, що воно з вами весь цей тиждень старалося.
    🥈Якщо друге — краще візьміть чай, плед і подзвонити подрузі.

    ❤️Ви не на дієті.
    Ви будуєте стосунки з собою на все життя.
    І в здорових стосунках бувають маленькі свята без покарання ❤️

    👍Ви не машина. Ви жінка, яка вчиться любити себе в процесі.
    Тому сьогодні — обіймаю вас усіх віртуально і кажу:
    🗣️Відпочивайте. Насолоджуйтеся. Ви це заслужили.🗣️

    А в понеділок повернемося до роботи над собою — з новими силами та без самобичування 💪

    ❓Які у вас плани на вечір п'ятниці?
    ✉️Розкажіть в коментах — може, надихнете одна одну на класний релакс ❤️

    Гарних вихідних, мої хороші! 🍷

    #пятниця #вихідні #релакс #любовдосебе #баланс
    🌟Дорогі друзі! 🌟 П'ятниця прийшла і я вже чую, як ваші душі шепочуть: «Нарешті можна видихнути!» ☺️Уявіть: цілий тиждень ви трималися. Сніданки з білком, обіди без хліба, вечері легкі, вода п’ється літрами, вечірні звички під контролем, стрес намагаєтеся не заїдати… 😠І ось п’ятниця. Або субота. Або просто вечір, коли душа просить «чогось такого». ✨І тут приходить момент вибору: Варіант А ▶️З’їсти шматок торта / піцу / келих вина / пачку чіпсів → і потім цілий вечір (або весь наступний день) картати себе: «Я все зіпсувала», «Я слабка», «Тепер можна вже й не старатися», «Вага завтра +2 кг точно». 😒І часто після цього зривається не один шматок, а весь вікенд — бо «все одно вже погано». Варіант Б ▶️Дозволити собі щось легке, смачне, бажане — але свідомо і без драми. Наприклад: - Один шматок торта замість цілого - Два бокали вина, а не пляшка - Піца, але не сімейна на двох, а особиста порція - І головне — з’їсти це з задоволенням, без телефону, без телевізора, повільно, відчуваючи смак. 🥰А потім сказати собі: «Це був мій свідомий вибір. Я дозволила собі насолодитися. Завтра повертаюся до своєї бази — і все ок». ⬇️Різниця величезна. ✏️Варіант А — це вибір, який зводить нанівець не калорії, а вашу самоповагу і віру в себе. ✏️Варіант Б — це вибір дорослої жінки, яка розуміє: ідеальність неможлива, а баланс — реальний. 🤡Так, один «неідеальний» вечір не зруйнує результати тижня. Але постійне самобичування після нього — може зруйнувати мотивацію на місяці вперед. 🤞Тому сьогодні, коли рука тягнеться до чогось забороненого, запитайте себе тільки одне: «Я хочу це з’їсти тому, що дійсно цього бажаю — чи тому, що «все одно вже погано»? 🥇Якщо перше — беріть, насолоджуйтесь, дякуйте тілу за те, що воно з вами весь цей тиждень старалося. 🥈Якщо друге — краще візьміть чай, плед і подзвонити подрузі. ❤️Ви не на дієті. Ви будуєте стосунки з собою на все життя. І в здорових стосунках бувають маленькі свята без покарання ❤️ 👍Ви не машина. Ви жінка, яка вчиться любити себе в процесі. Тому сьогодні — обіймаю вас усіх віртуально і кажу: 🗣️Відпочивайте. Насолоджуйтеся. Ви це заслужили.🗣️ А в понеділок повернемося до роботи над собою — з новими силами та без самобичування 💪 ❓Які у вас плани на вечір п'ятниці? ✉️Розкажіть в коментах — може, надихнете одна одну на класний релакс ❤️ Гарних вихідних, мої хороші! 🍷 #пятниця #вихідні #релакс #любовдосебе #баланс
    Love
    1
    304views
  • Наречена ексглави МЗС Кулеби Павелецька заявила, що якщо немає опалення, можна обкластися вібраторами і нормально собі грітись.

    Українська зима знову відкриває в людях приховані таланти виживання. Хтось згадує буржуйки, хтось — старі радянські ковдри, а хтось, як з’ясувалося, дивиться на світ інноваційно й технологічно. Головне — не мерзнути, а спосіб уже, бачите, справа смаку й бюджету.
    Заява про «вібраторне опалення» звучить як прорив у сфері альтернативної енергетики. Сонячні панелі? Дорого. Вітряки? Шумно. А тут — компактно, рожево і з гарантією. Залишилось тільки, щоб Міненерго внесло це в перелік резервних джерел тепла.
    Особливо тішить соціальний підтекст. Бо якщо в когось немає світла, газу і грошей, то, виходить, проблема не в державі, а в недостатній кількості гаджетів. Новий стандарт енергонезалежності: «у кожну хату — по валізці вібраторів».
    Іронія ще й у тому, що поради такого рівня зазвичай лунають з дуже теплих квартир. Там, де батареї гріють стабільно, а генератор — це декоративний елемент для інстаграму. Звідти й легко роздавати лайфхаки людям, які рахують, чи вистачить їм на свічки.
    Уявляю собі зведення новин: «Україна пережила зиму завдяки згуртованості, силі духу та високочастотним вібраціям». Європа аплодує стоячи, МВФ в шоці, а ми просто просимо — не плутати теплоту людяності з теплом від батареї.
    Бо насправді людям хочеться не креативних жартів про виживання, а нормального опалення, відповідальності й трохи емпатії. А вібратори… нехай уже залишаються там, де їм і місце — у сфері особистого вибору, а не державних порад.
    Наречена ексглави МЗС Кулеби Павелецька заявила, що якщо немає опалення, можна обкластися вібраторами і нормально собі грітись. Українська зима знову відкриває в людях приховані таланти виживання. Хтось згадує буржуйки, хтось — старі радянські ковдри, а хтось, як з’ясувалося, дивиться на світ інноваційно й технологічно. Головне — не мерзнути, а спосіб уже, бачите, справа смаку й бюджету. Заява про «вібраторне опалення» звучить як прорив у сфері альтернативної енергетики. Сонячні панелі? Дорого. Вітряки? Шумно. А тут — компактно, рожево і з гарантією. Залишилось тільки, щоб Міненерго внесло це в перелік резервних джерел тепла. Особливо тішить соціальний підтекст. Бо якщо в когось немає світла, газу і грошей, то, виходить, проблема не в державі, а в недостатній кількості гаджетів. Новий стандарт енергонезалежності: «у кожну хату — по валізці вібраторів». Іронія ще й у тому, що поради такого рівня зазвичай лунають з дуже теплих квартир. Там, де батареї гріють стабільно, а генератор — це декоративний елемент для інстаграму. Звідти й легко роздавати лайфхаки людям, які рахують, чи вистачить їм на свічки. Уявляю собі зведення новин: «Україна пережила зиму завдяки згуртованості, силі духу та високочастотним вібраціям». Європа аплодує стоячи, МВФ в шоці, а ми просто просимо — не плутати теплоту людяності з теплом від батареї. Бо насправді людям хочеться не креативних жартів про виживання, а нормального опалення, відповідальності й трохи емпатії. А вібратори… нехай уже залишаються там, де їм і місце — у сфері особистого вибору, а не державних порад.
    106views
  • #історія #постаті
    Едуард Мане: елегантний бунтар, який винайшов сучасність 🎨🍷
    ​23 січня 1832 року народився чоловік, який мав стати солідним юристом, але натомість став «батьком» імпресіонізму (хоча сам відхрещувався від цієї ролі). Едуард Мане — це людина, яка не просто малювала картини, а давала ляпаси суспільному смаку, роблячи це з бездоганними манерами та в дорогому циліндрі. 🎩🧤

    ​Його життя — це постійна боротьба за визнання в офіційному Салоні та одночасне руйнування всіх канонів, на яких цей Салон тримався. Мане першим зрозумів: щоб бути актуальним, треба малювати не античних богинь, а паризьких повій, офіціанток та міських гультяїв.

    ​Чому його творчість викликала такий «вибух»:
    ​Сніданок на траві (1863): Коли Мане виставив цю картину, Париж мало не згорів від обурення. Не тому, що жінка була оголеною (мистецтвознавці звикли до оголених німф), а тому, що вона була сучасною жінкою, яка сиділа поруч із повністю одягненими чоловіками та дивилася прямо на глядача. Це було зухвало, реально і... дуже талановито. 🧺🍏

    ​Олімпія (1863): Ще один скандал. Мане переосмислив «Венеру Урбінську» Тіціана, але замість божественної істоти зобразив реальну куртизанку. Її прямий, майже діловий погляд змушував буржуа почуватися вкрай ніяково — наче їх заскочили на місці злочину. 🐈⬛🛏️

    ​Техніка «ляп»: Поки академіки ретельно розтушовували кожен мазок, Мане працював широкими пласкими плямами кольору. Він не боявся різких контрастів і чорного кольору, який інші вважали «брудним». Його живопис був живим, соковитим і швидким. 🖌️⚡

    ​Іронія долі та спадщина:
    ​Мане все життя прагнув офіційних нагород від держави, яку він так дратував своїми полотнами. Він отримав орден Почесного легіону лише за два роки до смерті, коли вже був важко хворим. Моне, Ренуар та Дега вважали його своїм пророком, але сам Едуард до кінця тримався дещо осторонь їхніх виставок, воліючи бути «самотнім вовком» високої моди в мистецтві. 🐺🏆

    ​Його остання велика робота, «Бар у Фолі-Бержер», — це вершина його майстерності: складна гра дзеркал, сумний погляд барменші та галасливе паризьке життя за її спиною. Це і є весь Мане — блиск, сум і нескінченна правда життя. 🥂✨
    #історія #постаті Едуард Мане: елегантний бунтар, який винайшов сучасність 🎨🍷 ​23 січня 1832 року народився чоловік, який мав стати солідним юристом, але натомість став «батьком» імпресіонізму (хоча сам відхрещувався від цієї ролі). Едуард Мане — це людина, яка не просто малювала картини, а давала ляпаси суспільному смаку, роблячи це з бездоганними манерами та в дорогому циліндрі. 🎩🧤 ​Його життя — це постійна боротьба за визнання в офіційному Салоні та одночасне руйнування всіх канонів, на яких цей Салон тримався. Мане першим зрозумів: щоб бути актуальним, треба малювати не античних богинь, а паризьких повій, офіціанток та міських гультяїв. ​Чому його творчість викликала такий «вибух»: ​Сніданок на траві (1863): Коли Мане виставив цю картину, Париж мало не згорів від обурення. Не тому, що жінка була оголеною (мистецтвознавці звикли до оголених німф), а тому, що вона була сучасною жінкою, яка сиділа поруч із повністю одягненими чоловіками та дивилася прямо на глядача. Це було зухвало, реально і... дуже талановито. 🧺🍏 ​Олімпія (1863): Ще один скандал. Мане переосмислив «Венеру Урбінську» Тіціана, але замість божественної істоти зобразив реальну куртизанку. Її прямий, майже діловий погляд змушував буржуа почуватися вкрай ніяково — наче їх заскочили на місці злочину. 🐈⬛🛏️ ​Техніка «ляп»: Поки академіки ретельно розтушовували кожен мазок, Мане працював широкими пласкими плямами кольору. Він не боявся різких контрастів і чорного кольору, який інші вважали «брудним». Його живопис був живим, соковитим і швидким. 🖌️⚡ ​Іронія долі та спадщина: ​Мане все життя прагнув офіційних нагород від держави, яку він так дратував своїми полотнами. Він отримав орден Почесного легіону лише за два роки до смерті, коли вже був важко хворим. Моне, Ренуар та Дега вважали його своїм пророком, але сам Едуард до кінця тримався дещо осторонь їхніх виставок, воліючи бути «самотнім вовком» високої моди в мистецтві. 🐺🏆 ​Його остання велика робота, «Бар у Фолі-Бержер», — це вершина його майстерності: складна гра дзеркал, сумний погляд барменші та галасливе паризьке життя за її спиною. Це і є весь Мане — блиск, сум і нескінченна правда життя. 🥂✨
    Like
    1
    166views
  • Вона прибула до Англії зі скринею сушеного листя, яке ніхто не зміг упізнати.
    З неї насміхалися через її «дивну португальську звичку».
    За триста років чаювання стане найбританськішою традицією з усіх можливих.
    І майже ніхто не згадає королеву, з якої все почалося.
    Травень 1662 року.
    Двадцятитрирічна Катерина Браганська сходить на берег у Портсмуті — бліда від морської хвороби, налякана, в чужій країні. Вона щойно перетнула небезпечні моря, щоб вийти заміж за чоловіка, якого ніколи не бачила: короля Англії Карла II.
    Її прибуття вважали провалом.
    Придворні дами перешіптувалися за віялами, розглядаючи її старомодні сукні та зачіску. Вона не говорила англійською. Вона була католичкою в країні, де зовсім нещодавно стратили короля і пролили ріки крові через віру. А її майбутній чоловік — чарівний і відкрито невірний Карл II — нібито одразу сказав радникам, що вона йому не подобається.
    Катерину відправили не заради кохання.
    Її відправили як частину угоди.
    Португалії був потрібен англійський флот для захисту колоній від Іспанії. Англії — гроші й території. Посаг Катерини був приголомшливим: Бомбей (нинішній Мумбаї), Танжер, торговельні привілеї та два мільйони португальських крон. Карл одружився з вигодою. Коханок залишив собі.
    Але разом із посагом вона привезла ще дещо — те, що двір вважав дивною курйозною річчю.
    Скриню з чаєм.
    У 1662 році чай в Англії був майже невідомий. Екзотичний напій із Китаю, знайомий лише небагатьом. А в Португалії, завдяки торговельним шляхам з Азією, його давно пили при дворі.
    Коли Катерина попросила подати їй на сніданок чай замість елю, придворні дами захихотіли:
    «Іноземна королева п’є гарячу воду з листям».
    Але вона була королевою.
    А королеви створюють звички.
    За кілька місяців знать почала наслідувати її «португальську дивакуватість». За кілька років чай став модним серед лондонської еліти. А у XVIII столітті перетворився на національний напій.
    Сьогодні британці випивають близько ста мільйонів чашок чаю на день — тому що колись одна самотня португальська принцеса тужила за смаком дому.
    Та чай був не єдиним її випробуванням.
    У Лондоні Катерина дізналася, що її чоловік уже має офіційну фаворитку — Барбару Вільєрс, леді Каслмейн. Красиву, безсоромну, впливову, матір кількох позашлюбних дітей короля. Коли Катерина вперше зустріла її при дворі й зрозуміла, ким вона є насправді, вона знепритомніла від приниження.
    Карл не приховував своїх зрад. Навпаки — він призначив Барбару фрейліною Катерини, змусивши королеву щодня бачити вагітну коханку власного чоловіка. Це було публічне приниження.
    Перед Катериною постав вибір: боротися чи терпіти.
    Вона обрала терпіння. Не як слабкість — а як стратегію.
    Вона була чужинкою, католичкою й бездітною королевою в країні, де від жінки чекали лише спадкоємця. Реальної влади вона не мала. Тому будувала її тихо.
    Вона таємно підтримувала католиків, переховувала священників і не зреклася своєї віри, попри величезний тиск. Вона принесла до Англії моду на мереживо, нові тканини й витончену елегантність. Вона привезла апельсини. І… столові виделки. (Так, тоді англійці ще часто їли руками.)
    І вона з гідністю витримувала нескінченний парад королівських коханок.
    Минули роки. Її звинувачували в безплідді. Її оглядали лікарі. Політики пошепки говорили про розлучення. Антикатолики називали це «карою Божою».
    Про одне не говорили вголос:
    У Карла було щонайменше чотирнадцять визнаних позашлюбних дітей.
    Проблема була не в ній.
    Вона це знала. І мовчала. Бо правда знищила б її остаточно.
    Вона вижила.
    Двадцять три роки при дворі, де виживали одиниці. Велику чуму. Велику пожежу Лондона. Змови, у яких її намагалися звинуватити в отруєнні короля й засудити до страти.
    Коли Карл II помирав у 1685 році, він попросив брата «бути добрим до Катерини». Після двадцяти трьох років публічних принижень він нарешті визнав, що вона була відданою, гідною і сильнішою, ніж здавалася.
    У 1692 році Катерина повернулася до Португалії й стала регенткою при своєму братові-королеві, довівши, що вміє правити. Просто Англія ніколи не дала їй такого шансу.
    Вона померла у 1705 році.
    Сьогодні мільйони британців п’ють чай, не знаючи, що вшановують португальську католицьку королеву, з якої колись насміхалися через її «чужоземні звички».
    Район Квінз у Нью-Йорку названо на її честь.
    А традиція чаю о п’ятій почалася зі скрині сушеного листя й упертого бажання не зникнути.
    Катерина Браганська не кричала.
    Не підіймала бунтів.
    Не вимагала поваги.
    Вона просто тихо назавжди змінила британську культуру — і вижила там, де її намагалися зламати.
    Іноді найреволюційніший вчинок — не зникнути.
    Вони сміялися з її португальського чаю.
    Тепер це символ Англії.
    І тепер ти знаєш, з чого все почалося.
    .
    .
    .
    (Цей матеріал має виключно інформаційний та художній характер. У разі виникнення додаткових питань звертайтеся до кваліфікованих спеціалістів. Згадування торговельних марок не є рекламою чи співпрацею. Можливе використання відкритих джерел та елементів, створених за допомогою #AI.)
    Вона прибула до Англії зі скринею сушеного листя, яке ніхто не зміг упізнати. З неї насміхалися через її «дивну португальську звичку». За триста років чаювання стане найбританськішою традицією з усіх можливих. І майже ніхто не згадає королеву, з якої все почалося. Травень 1662 року. Двадцятитрирічна Катерина Браганська сходить на берег у Портсмуті — бліда від морської хвороби, налякана, в чужій країні. Вона щойно перетнула небезпечні моря, щоб вийти заміж за чоловіка, якого ніколи не бачила: короля Англії Карла II. Її прибуття вважали провалом. Придворні дами перешіптувалися за віялами, розглядаючи її старомодні сукні та зачіску. Вона не говорила англійською. Вона була католичкою в країні, де зовсім нещодавно стратили короля і пролили ріки крові через віру. А її майбутній чоловік — чарівний і відкрито невірний Карл II — нібито одразу сказав радникам, що вона йому не подобається. Катерину відправили не заради кохання. Її відправили як частину угоди. Португалії був потрібен англійський флот для захисту колоній від Іспанії. Англії — гроші й території. Посаг Катерини був приголомшливим: Бомбей (нинішній Мумбаї), Танжер, торговельні привілеї та два мільйони португальських крон. Карл одружився з вигодою. Коханок залишив собі. Але разом із посагом вона привезла ще дещо — те, що двір вважав дивною курйозною річчю. Скриню з чаєм. У 1662 році чай в Англії був майже невідомий. Екзотичний напій із Китаю, знайомий лише небагатьом. А в Португалії, завдяки торговельним шляхам з Азією, його давно пили при дворі. Коли Катерина попросила подати їй на сніданок чай замість елю, придворні дами захихотіли: «Іноземна королева п’є гарячу воду з листям». Але вона була королевою. А королеви створюють звички. За кілька місяців знать почала наслідувати її «португальську дивакуватість». За кілька років чай став модним серед лондонської еліти. А у XVIII столітті перетворився на національний напій. Сьогодні британці випивають близько ста мільйонів чашок чаю на день — тому що колись одна самотня португальська принцеса тужила за смаком дому. Та чай був не єдиним її випробуванням. У Лондоні Катерина дізналася, що її чоловік уже має офіційну фаворитку — Барбару Вільєрс, леді Каслмейн. Красиву, безсоромну, впливову, матір кількох позашлюбних дітей короля. Коли Катерина вперше зустріла її при дворі й зрозуміла, ким вона є насправді, вона знепритомніла від приниження. Карл не приховував своїх зрад. Навпаки — він призначив Барбару фрейліною Катерини, змусивши королеву щодня бачити вагітну коханку власного чоловіка. Це було публічне приниження. Перед Катериною постав вибір: боротися чи терпіти. Вона обрала терпіння. Не як слабкість — а як стратегію. Вона була чужинкою, католичкою й бездітною королевою в країні, де від жінки чекали лише спадкоємця. Реальної влади вона не мала. Тому будувала її тихо. Вона таємно підтримувала католиків, переховувала священників і не зреклася своєї віри, попри величезний тиск. Вона принесла до Англії моду на мереживо, нові тканини й витончену елегантність. Вона привезла апельсини. І… столові виделки. (Так, тоді англійці ще часто їли руками.) І вона з гідністю витримувала нескінченний парад королівських коханок. Минули роки. Її звинувачували в безплідді. Її оглядали лікарі. Політики пошепки говорили про розлучення. Антикатолики називали це «карою Божою». Про одне не говорили вголос: У Карла було щонайменше чотирнадцять визнаних позашлюбних дітей. Проблема була не в ній. Вона це знала. І мовчала. Бо правда знищила б її остаточно. Вона вижила. Двадцять три роки при дворі, де виживали одиниці. Велику чуму. Велику пожежу Лондона. Змови, у яких її намагалися звинуватити в отруєнні короля й засудити до страти. Коли Карл II помирав у 1685 році, він попросив брата «бути добрим до Катерини». Після двадцяти трьох років публічних принижень він нарешті визнав, що вона була відданою, гідною і сильнішою, ніж здавалася. У 1692 році Катерина повернулася до Португалії й стала регенткою при своєму братові-королеві, довівши, що вміє правити. Просто Англія ніколи не дала їй такого шансу. Вона померла у 1705 році. Сьогодні мільйони британців п’ють чай, не знаючи, що вшановують португальську католицьку королеву, з якої колись насміхалися через її «чужоземні звички». Район Квінз у Нью-Йорку названо на її честь. А традиція чаю о п’ятій почалася зі скрині сушеного листя й упертого бажання не зникнути. Катерина Браганська не кричала. Не підіймала бунтів. Не вимагала поваги. Вона просто тихо назавжди змінила британську культуру — і вижила там, де її намагалися зламати. Іноді найреволюційніший вчинок — не зникнути. Вони сміялися з її португальського чаю. Тепер це символ Англії. І тепер ти знаєш, з чого все почалося. . . . (Цей матеріал має виключно інформаційний та художній характер. У разі виникнення додаткових питань звертайтеся до кваліфікованих спеціалістів. Згадування торговельних марок не є рекламою чи співпрацею. Можливе використання відкритих джерел та елементів, створених за допомогою #AI.)
    Like
    Love
    3
    270views
  • ХЛІБ ДОМАШНІЙ

    1 кг борошна, 2 ч. ложки солі, 25 г дріжджів, трохи прянощів (кмину, фенхелю, насіння коріандру - що є), 1 ст. ложка оцту, 2-3 склянки води, 1 білок.

    Насипте борошно у велику миску. просіюючи його туди крізь сито. Фенхель розітріть у ступці або просто на долоні в дрібний порошок, змішайте його з розтертими дріжджами, сіллю й кмином, розведіть усе це водою й вилийте в борошно. Додайте 1 ст. ложку оцту. Тепер починайте місити тісто. Спочатку дерев'яною ложкою, потім руками. Місити треба довго й ретельно - від цього залежить смак хліба.

    Як тільки тісто добре відставатиме від рук, покладіть його назад у миску, накрийте чистою полотняною серветкою й залишіть у теплому місці, щоб підійшло. Потім розділіть його навпіл і, надавши округлої форми, викладіть два майбутніх короваї на посипану борошном дошку. Знову накрийте серветкою й залишіть ще на 50 хвилин у теплому місці.

    Змажте білком короваї й поставте в сильно розігріту духовку. Випікайте на сильному вогні протягом 15 хвилин. Потім вогонь зменшіть і печіть ще 50 хвилин.

    З відривного календаря "Криниченька" за 22 січня.
    ----------

    P.S.: фото створено за допомогою ШІ. Набрала в "ChatGPT" слова "Створити фото українського домашнього хліба на українському вишитому рушнику, задний фон в українському стилі" і з першого разу вийшло те що мені треба було. Одразу сподобалося!👍🍞🇺🇦
    ХЛІБ ДОМАШНІЙ 1 кг борошна, 2 ч. ложки солі, 25 г дріжджів, трохи прянощів (кмину, фенхелю, насіння коріандру - що є), 1 ст. ложка оцту, 2-3 склянки води, 1 білок. Насипте борошно у велику миску. просіюючи його туди крізь сито. Фенхель розітріть у ступці або просто на долоні в дрібний порошок, змішайте його з розтертими дріжджами, сіллю й кмином, розведіть усе це водою й вилийте в борошно. Додайте 1 ст. ложку оцту. Тепер починайте місити тісто. Спочатку дерев'яною ложкою, потім руками. Місити треба довго й ретельно - від цього залежить смак хліба. Як тільки тісто добре відставатиме від рук, покладіть його назад у миску, накрийте чистою полотняною серветкою й залишіть у теплому місці, щоб підійшло. Потім розділіть його навпіл і, надавши округлої форми, викладіть два майбутніх короваї на посипану борошном дошку. Знову накрийте серветкою й залишіть ще на 50 хвилин у теплому місці. Змажте білком короваї й поставте в сильно розігріту духовку. Випікайте на сильному вогні протягом 15 хвилин. Потім вогонь зменшіть і печіть ще 50 хвилин. З відривного календаря "Криниченька" за 22 січня. ---------- P.S.: фото створено за допомогою ШІ. Набрала в "ChatGPT" слова "Створити фото українського домашнього хліба на українському вишитому рушнику, задний фон в українському стилі" і з першого разу вийшло те що мені треба було. Одразу сподобалося!👍🍞🇺🇦
    114views
More Results