#дати #свята
💃🏻 Пристрасть та Історія: Міжнародний день танго.
11 грудня — це день, коли світ відзначає Міжнародний день танго (Día Nacional del Tango). Це не просто свято танцю, а вшанування унікального культурного явища, яке народилося на перехресті двох континентів і визнане нематеріальною спадщиною людства.

Історія Свята

Дата 11 грудня була обрана на честь дня народження двох знакових фігур в історії танго:
Карлос Гардель (Carlos Gardel, 1890–1935): Легендарний співак, композитор та актор, якого називають "Королем танго". Його голос і пісні сформували класичний стиль танго.
Хуліо де Каро (Julio de Caro, 1899–1980): Композитор, диригент та скрипаль, який значно вплинув на розвиток музичної складової танго.
Свято було офіційно встановлено у Буенос-Айресі, Аргентина, у 1977 році за ініціативою аргентинського поета та композитора Бен-Міньйона (Ben Molar).

Культурне Значення

Танго виникло наприкінці ХІХ століття у портових районах Буенос-Айреса (Аргентина) та Монтевідео (Уругвай). Це було справжнє "перехрестя культур", де зустрілися іммігранти з Європи, переселенці з Африки та місцеві мешканці (гаучо).
Танго — це Діалог: Цей танець — це глибоко інтимний, часто меланхолійний діалог між партнерами. Він виражає пристрасть, тугу, самотність, ностальгію та складні людські стосунки.
Музика: Музика танго, що виконується оркестром (зазвичай включає бандонеон, скрипку, фортепіано та контрабас), має неповторну драму та емоційну глибину. Бандонеон, схожий на гармошку, став душею танго.
Нематеріальна Спадщина: У 2009 році ЮНЕСКО визнала танго (як музику, так і танець) нематеріальною культурною спадщиною людства, підкресливши його унікальність та світове значення.

У цей день по всьому світу проводяться мілонги (танго-вечірки), концерти, майстер-класи та фестивалі, що відзначають багатство і красу цього унікального мистецтва.

Що якби товари FATLINE раптом стали частиною сюжету “Stranger Things”?

А якби вони опинилися по той бік – у Зворотному світі? 👀

Ми побавились у фантазію й… здається, портал уже відкрився.
Тепер наш мерч живе за своїми правилами – між ретро-естетикою, неоном і легким відчуттям «щось тут не те».

Ну що, фанати, який предмет із серіалу ви б забрали в реальне життя?
Хто ваш улюблений персонаж Stranger Things і чому?

😉ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЯ ТА ОТРИМАЙТЕ БОНУС - 50 ГРН Реєструйтеся, щоб отримати знижку на своє замовлення https://www.fatline.com.ua/#64494🔥

#ШопінгОнлайн #ДрукНаОдязі #УкраїнськийШопінг #СвійДизайн #ЗамовОнлайн #Одяг #Футболка #подарунок #шопінг #покупки #купити #купую #торгівля #магазин #шопоголік #онлайншопинг

#історія #події
✨ Червоне світло Парижа: Як перша неонова лампа 1910 року змінила вигляд нічних міст.
3 грудня 1910 року Париж, відомий як Місто Світла, отримав нове, сяюче визначення. Саме тоді французький інженер та фізик Жорж Клод (Georges Claude) на Паризькому автосалоні (Salon de l'Automobile) вперше публічно представив свій винахід — першу у світі неонову лампу. 💡

Наука, укладена у скло 🇫🇷

Винахід Клода був заснований на роботі з рідкими газами та використанні неону — інертного газу, відкритого ще у 1898 році. Принцип був простий: пропускання електричного струму через герметичну скляну трубку, заповнену неоном, змушувало газ випромінювати яскраве, стабільне, майже гіпнотичне світло насиченого червоно-помаранчевого кольору.
На відміну від тьмяного і недовговічного електричного освітлення того часу, неонова трубка була енергоефективною та неймовірно привабливою. Її здатність приймати будь-яку форму, вигнуту майстрами-склодувами, відкрила нескінченні можливості для дизайну.

Народження рекламної естетики 🌃

Публіка на автосалоні була вражена: це була не просто лампочка, це було візуальне мистецтво. Хоча перші комерційні продажі розпочалися лише двома роками пізніше (перша неонова вивіска з'явилася на перукарні в Парижі), винахід Клода швидко перетворився на глобальний рекламний інструмент.

Неон став символом модернізму, нічного життя та комерційного буму 1920-х років. Він запалив Бродвей у Нью-Йорку, зробив Чайнатаун у Сан-Франциско впізнаваним, а багато міських пейзажів, від Токіо до Лас-Вегаса, завдячують своєю магією саме цим гнучким, сяючим трубкам. 💥
Так, завдяки демонстрації в Парижі, наукова інновація Жоржа Клода перетворилася на невід'ємну частину урбаністичної естетики XX століття.

#історія #особистості
🎬 Майстер візуальних світів: Народження Рідлі Скотта (1937).
Сьогодні, 30 листопада, ми святкуємо день народження одного з найвпливовіших та найвідоміших кінорежисерів сучасності – сера Рідлі Скотта. Цей британський маестро, якому сьогодні виповнюється 86 років, подарував світовому кінематографу незліченну кількість культових фільмів, що змінили жанри та вплинули на цілі покоління кінематографістів та глядачів.

Від реклами до блокбастерів 🎥

Рідлі Скотт народився у 1937 році в Північному Шильдсі, Англія. Свою кар'єру він починав у рекламній індустрії, знявши тисячі рекламних роликів, що дозволило йому досконало опанувати візуальну мову та режисерську майстерність. Цей досвід став фундаментом для його унікального, візуально насиченого стилю.
Його дебют у повнометражному кіно відбувся у 1977 році з фільмом «Дуелянти», який отримав нагороду за найкращий дебют на Каннському кінофестивалі.

Творець культових франшиз ✨

Справжня слава прийшла до Скотта з його наступними роботами, які стали візитівками наукової фантастики та кіно в цілому:
«Чужий» (Alien, 1979): Цей фільм не просто започаткував одну з найуспішніших науково-фантастичних горор-франшиз, а й переосмислив жанр, створивши незабутню атмосферу космічного жаху та представивши культового ксеноморфа.
«Той, що біжить по лезу» (Blade Runner, 1982): Незважаючи на змішані відгуки під час виходу, цей неонуарний науково-фантастичний фільм згодом став справжнім культовим шедевром, визначивши естетику кіберпанку та поставивши глибокі філософські питання про людство та штучний інтелект.

Різноманітність жанрів та незмінна якість 🌟

Протягом своєї кар'єри Рідлі Скотт працював у найрізноманітніших жанрах, демонструючи дивовижну здатність створювати епічні та візуально вражаючі картини:
«Тельма і Луїза» (Thelma & Louise, 1991): Феміністичний роуд-муві, що став культурним феноменом.
«Гладіатор» (Gladiator, 2000): Епічна історична драма, яка отримала п'ять премій «Оскар», включаючи «Найкращий фільм».
«Чорний яструб вниз» (Black Hawk Down, 2001): Напружений військовий фільм.
«Марсіанин» (The Martian, 2015): Науково-фантастична драма, що поєднує виживання та гумор.

Навіть у поважному віці Рідлі Скотт продовжує активно працювати, знімаючи нові фільми та залишаючись одним із найпродуктивніших та найшанованіших режисерів. Його візуальний стиль, увага до деталей та вміння створювати глибокі, запам'ятовуються світи, роблять його справжньою легендою кіно. 🎉

#неон #авто #малюнок #пальми

Тень ХАМАСа в российской армии: неонацисты «Русич» под крылом Кремля объявили «конкурс» на фото казнённых украинских пленных.

Иногда кажется, что мир уже видел всё. Но Россия каждый раз находит способ опуститься ниже.
После ИГИЛ, после «вагнеровских» пыток, после ХАМАСа, который превращает убийство в шоу, трудно представить что-то ещё более варварское.

Так произошло и сейчас, когда неонацистская ДШРГ «Русич» 16 ноября 2025 года объявила в своих Telegram-каналах настоящий «конкурс»: прислать фотографии с казнёнными украинскими военнопленными — и получить криптовалюту.
Никаких эмоций, никакого стыда. Только «игра», в которой смерть — это приз.

Для многих жителей Израиля подобное звучит как болезненная параллель. Мы знаем, что такое террор не по новостным лентам. Мы видели, как убийства превращаются в медиа-контент. Мы видели, как радикальные группировки пытаются захватить пространство страха, чтобы переписать правила гуманности.
Именно поэтому эта история вызывает в Израиле то самое чувство узнавания: тот же тип зла, только в другой форме и с другим флагом.

Кто такие ДШРГ «Русич»: неонацистская группа, созданная на войне и обслуживающая интересы Кремля

«Русич» — это не просто «подразделение». Это неонацистская группировка, выросшая на ультраправом подполье 2013–2014 годов, когда её основатели Алексей Мильчаков и Янин Петровский начали собирать вокруг себя радикалов, фанатские ячейки и сторонников белого превосходства.

Символика группировки — прямой маркер идеологии:
🔻 их логотип — вариация нацистского „Вольфсангеля“, одного из самых узнаваемых символов европейских нацистских движений;
🔻 участники активно используют «Чёрное солнце» и рунические знаки, применявшиеся структурами СС;
🔻 в их манИФЕСТАХ — культ силы, расовая иерархия, антисемитизм и открытая романтизация жестокости.

Это не стилизация ради вида — это реальная система убеждений.
Мильчаков и Петровский никогда не скрывали, что вдохновлены нацистскими группировками 30–40-х годов: для них насилие — ценность, а жестокость — идеология.

Уже летом 2014-го «Русич» перебросили на Донбасс под крылом российских кураторов. В 2017–2018 годах часть группировки работала в Сирии, выполняя задачи, которые Россия официально не признаёт.

После начала полномасштабной войны в феврале 2022 года «Русич» снова оказался на украинском фронте — Луганск, Изюм, северо-восточные направления.

Несмотря на открытые нацистские взгляды и военные преступления, участники «Русича» не преследуются внутри РФ. Более того:
🔸 группировка и её лидеры включены в санкционные списки ЕС, США и ряда других стран;
🔸 но в России они продолжают получать оружие, снаряжение и доступ к военной инфраструктуре.

То есть формально их «нет», но неофициально Кремль использует их как инструмент террора — именно там, где официальная армия не хочет светиться.

Мы в НАновости — Новости Израиля подробно разобрали, почему история «Русича» — это не локальная аномалия, а часть системной политики России, которая несёт риски далеко за пределами Украины.

🔗 Полный разбор: https://nikk.agency/neonacisty-rusich/

❓ Как вы считаете: Кремль потерял контроль над радикальными неонацистами — или это сознательная ставка на террор как инструмент государства?

#НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #насео #русич #Россия #Израиль #Украина #война #террор

📣 Делитесь в Facebook:
https://www.facebook.com/nanews.nikk.agency/posts/pfbid0AuEogtBvRJda8...

День народження неонової реклами
9 листопада відзначають День народження неонової реклами (Neon Sign Day) – це свято мистецтва яскравого світла. Цей день відзначається в пам’ять про розробку першої неонової вивіски французьким хіміком Джорджем Клодом у 1911 році, що знаменує собою більш ніж столітній внесок неону в міську естетику. Це день, коли можна оцінити сяючу привабливість неонових вивісок, які освітлюють наші міста та підприємства.

Перша неонова вивіска була використана паризьким перукарем у 1912 році, всього через рік після його винаходу. Це ознаменувало початок ери, коли неон став символом сучасності та прогресу, а бізнес швидко перейняв цю технологію для залучення клієнтів.

Неоновий цвинтар
Лас-Вегас, місто-синонім яскравого світла, вшановує пам’ять своїх неонових вивісок у музеї, який ласкаво називають “Цвинтарем”. Це сховище історії демонструє еволюцію неонових вивісок та їхній вплив на комерційну рекламу і міські горизонти.

Тривалість життя неону
Неонові вивіски не лише привертають увагу, але й довговічні та економічно вигідні. Неонова вивіска, що використовується цілодобово, може прослужити від 8 до 15 років, що робить її довгостроковою інвестицією для бізнесу. Кольори в неонових вивісках створюються за допомогою таких газів, як неон, аргон, гелій, ксенон і криптон, кожен з яких вносить свій внесок у яскраву палітру, що прикрашає ніч.

Переваги світлодіодного неону
Сучасні досягнення призвели до створення світлодіодних неонових вивісок, які мають кілька переваг над традиційним неоном:

Безпека – світлодіодні неонові вивіски стійкі до ударів, енергоефективні та придатні для вторинної переробки.
Вони можуть бути розроблені на замовлення та змінені відповідно до конкретних потреб та вподобань.
Світлодіодні неонові вивіски легко встановлюються завдяки попередньо просвердленим отворам і прозорим акриловим панелям для настінного монтажу.
Довговічність – з терміном служби понад 100 000 годин, світлодіодні неонові вивіски є довгостроковою інвестицією.
Енергоефективність – вони споживають менше енергії, забезпечуючи при цьому високу яскравість і яскраві, привабливі кольори.
День неонової реклами – це вшанування інновацій і творчості, які неон приніс у світ реклами та дизайну. Це день визнання поєднання мистецтва та науки, яке робить наші ночі трохи яскравішими, а міста – барвистішими, рекламу – привабливішою.

30 кадетів представлятимуть 🇺🇦Україну на Кубку Європи в Угорщині🇭🇺

🗓8-9 листопада в угорському Дьорі відбудеться Кубок Європи серед кадетів до 18 років, участь у якому візьмуть більше 500 спортсменів з 30 країн 🔥

🥋Збірна України на змаганнях буде представлена складом з 30 дзюдоїстів:

🙋‍♂️Кадети:
-50 кг: Тимофій Ананко
-60 кг: Хазар Гейдаров, Максим Зінчук, Владислав Матвійчук
-66 кг: Богдан Гринько, Богдан Остапенко, Давид Угрехелідзе, Матвій Тертишний
-73 кг: Руслан Філоненко, Олег Терешонков, Олександр Городюк, Григорій Черемхов
-81 кг: Віталій Воробей, Іван Задніпрянець, Нікіта Сахаров
-90 кг: Артур Макаренко, Кирило Перевертайло
+90 кг: Єгор Губко, Юрій Тюх, Євген Марченко

🙋‍♀️ Кадетки:
-52 кг: Ксенія Кирильчук, Поліна Тумко, Каміла Лавренова, Єлизавета Ємельянова
-57 кг: Неоніла Момот
-63 кг: Аріна Машуренко, Айше Ягяєва
-70 кг: Діана Самойлюк
+70 кг: Кіра Багмет, Анна Самолюк

Щиро бажаємо успіхів нашим хлопцям та дівчатам 💙💛
#спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

🐍 «Кобра» — коли фільми були справжніми.

1986 рік. У кінотеатрах ще пахло попкорном, неоном і бензином, а на екранах — Сильвестр Сталлоне у шкіряних рукавичках, окулярах Ray-Ban і з тією самою фразою: “Ти - хвороба, а я - ліки.”

Так світ побачив «Кобру» — фільм, який став символом епохи VHS, коли добро було безкомпромісним, а герої не мали часу на балачки.

🔫 Як усе починалося.

Ідея народилась тоді, коли Сталлоне відмовився зніматися в комедії Поліцейський з Беверлі-Гіллз.

Він хотів зробити кіно жорсткіше — без жартів, без усмішок, лише кулі, ніч і справедливість. Так народився Маріон «Кобра» Кобретті — поліцейський, який живе за одним правилом: “Зло треба знищувати.”

🚗 Символ сили.

Його темне авто Mercury, сірники у роті, зброя в руці — усе в ньому кричало: епоха 80-х. Це був не просто герой — це був архетип чоловіка, який не боїться мороку. Тиша, рев мотора, нічне місто і одинокий захисник — кадри, що врізались у пам’ять.

⚙️ Цензура і конфлікти.

Спочатку фільм був набагато темнішим і кривавішим. Але щоб уникнути рейтингу «X», з нього вирізали сцени насилля і переслідувань.

Попри це, «Кобра» залишилась одним із найжорсткіших бойовиків десятиліття. Критики кривились, але глядачі стояли в чергах. Бо люди хотіли не моралі — а справедливості.

🎞️ Ностальгія по VHS.

Коли ми сьогодні згадуємо 80-ті — згадуємо саме такі фільми. Неон, саундтреки, запах касет, нічні вулиці і герой, який не говорить “будь ласка”. Це був час, коли кіногерої виглядали як із сталі, а зло мало людське обличчя.

💡 Цікаві факти.

🔸️Сценарій частково базувався на романі “Fair Game” Поли Гослінг.

🔸️Головну жіночу роль виконала Бріґітта Нільсен, дружина Сталлоне на той час.

🔸️Автомобіль Кобретті — справжній, із колекції самого Сталлоне.

🔸️У фільмі знімали реальних байкерів із Лос-Анджелеса — без дублерів.

🐍 Чому ми досі любимо «Кобру».

Бо це кіно про просту ідею: світ не завжди добрий, але добро має бути сильнішим. Тут немає філософії — лише холодна справедливість, бензин і гордість за героїв, які не здаються.

Той, хто виріс на фільмах 80-х, знає: «Кобра» — це не просто бойовик. Це — частинка тієї епохи, коли кіно було щирим, герої справжніми, а ніч — довгою.

День художника України
Щорічно у другу неділю жовтня митці України святкують День художника.

Історія започаткування Дня художника України
Свято було затверджено Указом Президента в 1998 році. Ініціатором святкування стала Спілка художників України. Метою є підтримка представників мистецтва та нагадування про його роль у культурному розвитку людини.

Хто такий художник?
Художник – творчий фахівець, що працює у різних галузях образотворчого мистецтва. Це може бути не лише малювання картин, але й фотозйомка, скульптура, графіка, стріт-арт, кіно, декоративно-ужиткове мистецтво тощо.


Фахівці впевнені, що без споглядання художньої творчості неможливо виховати повноцінно розвиту особистість. Тому прямим обов’язком художника є донесення свого бачення краси, правдиве відтворення історичних подій, розвиток почуття прекрасного в людях і спонукання до думок над суттю буття.

Найвідоміші українські художники
Класика ХІХ — поч. ХХ ст.
Тарас Шевченко (1814–1861) — живописець і графік, майстер психологічного портрета й історичних сцен. «Катерина», офорти з «Живописної України».
Іван Айвазовський (1817–1900) — народжений у Криму мариніст світової слави. «Дев’ятий вал», «Чорне море».
Архип Куїнджі (1842–1910) — новатор світла й повітряної перспективи. «Місячна ніч на Дніпрі», «Березовий гай».
Сергій Васильківський (1854–1917) — поет степового пейзажу. «Козацький двір», «Український пейзаж».
Микола Пимоненко (1862–1912) — реаліст побутового жанру. «Святочне ворожіння», «Проводи рекрутів».
Олександр Мурашко (1875–1919) — яскравий колорист, з’єднав реалізм та модерн. «Дівчина в червоному капелюсі», «Карусель».
Олекса Новаківський (1872–1935) — львівський експресивний колорист. «Святий Юр», портрети.
Микола Самокиш (1860–1944) — баталіст і майстер анімалістики. Кінно-батальні сцени, ілюстрації до класики.
Український авангард
Казимир Малевич (1879–1935) — засновник супрематизму. «Чорний квадрат», «Біле на білому».
Олександра Екстер (1882–1949) — авангард, сценографія, кубофутуризм. Ескізи костюмів і декорацій.
Олександр Богомазов (1880–1930) — «київський сезаніст», теоретик і практик авангарду. «Пилярі», «Лісопилка».
Соня Делоне (Гончар) (1885–1979) — орфізм, дизайн і мода. Серії «Симультанності».
Давид Бурлюк (1882–1967) — «батько російського футуризму» з українським корінням. Футуристичні полотна, маніфести.
Георгій Нарбут (1886–1920) — графік і шрифтовик, творець стилю УНР. «Українська абетка», банкноти та герби УНР.
Федір та Василь Кричевські — живопис і дизайн. Василь — автор проєкту державного герба УНР, Федір — портрет і історичний жанр.
Народне мистецтво та неонаїв
Катерина Білокур (1900–1961) — квіткові композиції з ювелірною деталізацією. «Квіти за тином», «Півонії».
Марія Примаченко (1909–1997) — наїв, фантастичні «звірі» та казкові сюжети. «Звіриний світ» (численні варіації).
Ганна Собачко-Шостак (1883–1965) — декоративні розписи, витинанки, «квіткові» композиції.
ХХ століття (модернізм, соцреалізм і поза ним)
Тетяна Яблонська (1917–2005) — гуманістичний реалізм, пізній ліричний модерн. «Хліб», «Вечір. Стара Флоренція».
Віктор Зарецький (1925–1990) — декоративно-орнаментальні образи, вплив сецесії. «Світлана», жіночі портрети.
Микола Глущенко (1901–1977) — експресивний пейзажист, колорист. Карпати, міські краєвиди.
Ала Горська (1929–1970) — монументалістка й шістдесятниця, громадянська сміливість. Мозаїки, вітражі.
Сучасне українське мистецтво
Іван Марчук (нар. 1936) — автор техніки «пльонтанізм», один із найвідоміших сучасників. Серії «Голос моєї душі», пейзажі.
Анатолій Криволап (нар. 1946) — неоекспресіоніст, великі кольорові поля. Серія «Кінь. Вечір».
Олександр Ройтбурд (1961–2021) — постмодерн, іронія й міфології сучасності. «П’єта», інтерпретації класики.
Владислав Шерешевський (нар. 1964) — гротеск і соціальні алюзії.
Влада Ралко (нар. 1969) — гостра графіка і живопис про тіло, війну, повсякдення.
Нікіта Кадан (нар. 1982) — концептуаліст, робота з пам’яттю й простором.
Роман Минов (нар. 1983) — живопис і медіа, дослідження ідентичності.
Микита Шалений (нар. 1982) — мультимедіа, відеоарт і архівні наративи.