• #поезія
    Ця жінка-спокуса, бо врода її така дивна.
    Ця жінка-принада, собою хвилює серця.
    Бо вільна, як птаха. Нікому, нічого не винна.
    Це вічне кохання, воно її так до лиця.

    Ця жінка-бажання. В душі її тліє жарина.
    Ця жінка-загадка, що твій потривожила сон.
    Бо довша за вічність, ота довгожданна хвилина.
    Коли її погляд бере тебе в ніжний полон.

    Ця жінка-троянда. Цей запах лиш чутно вловимий.
    Ця жінка-надія. В очах її вічна печаль.
    П'янкий її напій, отой гіркувато-полинний.
    Лише пригубивши, тобі за минулим не жаль.

    Ця жінка-багаття. Спалить твоє серце на попіл.
    Ця жінка-тривога, що в душу тобі заповзла.
    В обіймах гарячих назавжди твій втрачений спокій.
    Коли вона поруч усі недоречні слова.

    Леся П'єх.
    #поезія Ця жінка-спокуса, бо врода її така дивна. Ця жінка-принада, собою хвилює серця. Бо вільна, як птаха. Нікому, нічого не винна. Це вічне кохання, воно її так до лиця. Ця жінка-бажання. В душі її тліє жарина. Ця жінка-загадка, що твій потривожила сон. Бо довша за вічність, ота довгожданна хвилина. Коли її погляд бере тебе в ніжний полон. Ця жінка-троянда. Цей запах лиш чутно вловимий. Ця жінка-надія. В очах її вічна печаль. П'янкий її напій, отой гіркувато-полинний. Лише пригубивши, тобі за минулим не жаль. Ця жінка-багаття. Спалить твоє серце на попіл. Ця жінка-тривога, що в душу тобі заповзла. В обіймах гарячих назавжди твій втрачений спокій. Коли вона поруч усі недоречні слова. Леся П'єх.
    Like
    1
    15переглядів
  • #історія #цікаве
    Еволюція сталевого «черв’яка», або Як викрутитися з будь-якої ситуації.
    Історія штопора — це літопис великого протистояння між людською спрагою та впертістю кори коркового дуба. До XVII століття людство не знало цієї драми: вино зберігали в бочках або ж затикали пляшки шматками тканини, щедро змащеними смолою. Але прогрес невблаганний, і як тільки скляна пляшка стала вужчою, а корок — щільнішим, світ застиг у німому питанні: «Як це дістати?». 🍷
    Вихід знайшли там, де найменше очікували — на полі бою.

    Прабатьком нашого витонченого героя став грубий військовий інструмент, так званий «гарматний черв’як». Ним солдати витягали не розряджені кулі та пижі з дул мушкетів. Погодьтеся, є певна поетична справедливість у тому, що знаряддя вбивства перекваліфікувалося на головного спонсора гастрономічних задоволень. Сталевий гвинт просто змінив об’єкт полювання: замість свинцю він почав витончено впиватися в дерево. 🔫➡️🍇

    Перший патент на це диво техніки отримав у 1795 році британський священник Семюель Хеншелл. Так-так, саме людина слова Божого офіційно благословила союз сталевої спіралі та пляшкового горлечка. До цього моменту «пляшкові гвинти» були об’єктом кустарної творчості, але Хеншелл додав до конструкції маленьке кільце-обмежувач, яке нарешті дозволило не просто свердлити корок, а й ефективно його витягати, не розсипаючи крихти в напій аристократів. ⛪🍾

    З часом штопор пережив справжній «дизайнерський вибух». З’явилися «крилаті» моделі, що нагадують балерину в пачці, яка елегантно підіймає руки, коли ви вкручуєте гвинт. Потім на сцену вийшов «ніж сомельє» — компактний інструмент, що став обов'язковим атрибутом кожного поважного офіціанта, такий собі швейцарський ніж для тих, хто знає толк у вінтажних напоях. 🕺✨

    Сьогодні штопор — це не просто кухонне приладдя, а символ маленької перемоги. Той самий характерний звук «чпок» є міжнародним сигналом до того, що розмова зараз стане значно цікавішою, а вечір — теплішим. Тож наступного разу, коли ви з легкістю відкоркуєте пляшку, згадайте добрим словом старих артилеристів та винахідливих священників. Адже без їхньої кмітливості ми б і досі сумно дивилися на корок, намагаючись проштовхнути його всередину пальцем. 🪵🥂
    #історія #цікаве Еволюція сталевого «черв’яка», або Як викрутитися з будь-якої ситуації. Історія штопора — це літопис великого протистояння між людською спрагою та впертістю кори коркового дуба. До XVII століття людство не знало цієї драми: вино зберігали в бочках або ж затикали пляшки шматками тканини, щедро змащеними смолою. Але прогрес невблаганний, і як тільки скляна пляшка стала вужчою, а корок — щільнішим, світ застиг у німому питанні: «Як це дістати?». 🍷 Вихід знайшли там, де найменше очікували — на полі бою. Прабатьком нашого витонченого героя став грубий військовий інструмент, так званий «гарматний черв’як». Ним солдати витягали не розряджені кулі та пижі з дул мушкетів. Погодьтеся, є певна поетична справедливість у тому, що знаряддя вбивства перекваліфікувалося на головного спонсора гастрономічних задоволень. Сталевий гвинт просто змінив об’єкт полювання: замість свинцю він почав витончено впиватися в дерево. 🔫➡️🍇 Перший патент на це диво техніки отримав у 1795 році британський священник Семюель Хеншелл. Так-так, саме людина слова Божого офіційно благословила союз сталевої спіралі та пляшкового горлечка. До цього моменту «пляшкові гвинти» були об’єктом кустарної творчості, але Хеншелл додав до конструкції маленьке кільце-обмежувач, яке нарешті дозволило не просто свердлити корок, а й ефективно його витягати, не розсипаючи крихти в напій аристократів. ⛪🍾 З часом штопор пережив справжній «дизайнерський вибух». З’явилися «крилаті» моделі, що нагадують балерину в пачці, яка елегантно підіймає руки, коли ви вкручуєте гвинт. Потім на сцену вийшов «ніж сомельє» — компактний інструмент, що став обов'язковим атрибутом кожного поважного офіціанта, такий собі швейцарський ніж для тих, хто знає толк у вінтажних напоях. 🕺✨ Сьогодні штопор — це не просто кухонне приладдя, а символ маленької перемоги. Той самий характерний звук «чпок» є міжнародним сигналом до того, що розмова зараз стане значно цікавішою, а вечір — теплішим. Тож наступного разу, коли ви з легкістю відкоркуєте пляшку, згадайте добрим словом старих артилеристів та винахідливих священників. Адже без їхньої кмітливості ми б і досі сумно дивилися на корок, намагаючись проштовхнути його всередину пальцем. 🪵🥂
    Like
    Love
    3
    136переглядів
  • #історія #цікаве
    Іскриста помилка: як шампанське навчилося тримати себе в руках.
    ​Якщо ви вважаєте, що ідеальне свято починається з гучного пострілу корка, то знайте — триста років тому цей звук вважався ознакою професійної катастрофи. Знаменитий чернець П’єр Періньйон, чиє ім’я тепер прикрашає етикетки вартістю в невеликий автомобіль, більшу частину життя поклав на те, щоб... позбутися бульбашок. Для виноробів XVII століття газ у вині був не ознакою престижу, а прикрим технічним браком. Вино, яке вирішило забродити вдруге прямо в пляшці, називали «диявольським», адже воно мало погану звичку вибухати, провокуючи ефект доміно в погребах 🍾.

    ​Справжня історія шампанського — це літопис того, як людство навчилося приборкувати хаос. Англійці, яким доставляли французьке вино в бочках, першими помітили, що «зіпсований» ігристий напій — це насправді весело. Поки французи намагалися зберегти спокій та плоскі вина, британці розробили міцне скло, здатне витримувати тиск, що втричі перевищує тиск у шинах вашого авто. Виявилося, що загнати диявола в пляшку можна, головне — обрати правильну тару та надійну пробку з кори дуба 🪵.

    ​Золота ера ігристого настала завдяки вдовам. Мадам Кліко, лишившись молодою вдовою з виноградниками під рукою, виявилася геніальним логістом та інженером. Вона вигадала метод «реміажу» — делікатне перевертання пляшок, щоб осад збирався біля шийки. До неї шампанське було каламутним, наче ранішній туман над Темзою, а після — стало кришталево чистим та елітарним. Саме тоді напій остаточно перебрався з аптечних полиць (де його радили від депресії та нетравлення) на столи монархів та зірок 🥂.

    ​Сьогодні шампанське — це офіційна мова успіху. Ним хрестять кораблі, поливають переможців Формули-1 та задобрюють внутрішнього естета під час новорічного звернення. Це напій-іронія: ми платимо величезні гроші за те, що колись вважалося помилкою виноробства. Тож, піднімаючи келих під бій годинника, пам'ятайте: навіть якщо у вашому житті щось піде не за планом і почне неконтрольовано пускати бульбашки — можливо, ви просто створюєте новий шедевр. Головне — тримати дистанцію від корка, що летить у люстру ✨.
    #історія #цікаве Іскриста помилка: як шампанське навчилося тримати себе в руках. ​Якщо ви вважаєте, що ідеальне свято починається з гучного пострілу корка, то знайте — триста років тому цей звук вважався ознакою професійної катастрофи. Знаменитий чернець П’єр Періньйон, чиє ім’я тепер прикрашає етикетки вартістю в невеликий автомобіль, більшу частину життя поклав на те, щоб... позбутися бульбашок. Для виноробів XVII століття газ у вині був не ознакою престижу, а прикрим технічним браком. Вино, яке вирішило забродити вдруге прямо в пляшці, називали «диявольським», адже воно мало погану звичку вибухати, провокуючи ефект доміно в погребах 🍾. ​Справжня історія шампанського — це літопис того, як людство навчилося приборкувати хаос. Англійці, яким доставляли французьке вино в бочках, першими помітили, що «зіпсований» ігристий напій — це насправді весело. Поки французи намагалися зберегти спокій та плоскі вина, британці розробили міцне скло, здатне витримувати тиск, що втричі перевищує тиск у шинах вашого авто. Виявилося, що загнати диявола в пляшку можна, головне — обрати правильну тару та надійну пробку з кори дуба 🪵. ​Золота ера ігристого настала завдяки вдовам. Мадам Кліко, лишившись молодою вдовою з виноградниками під рукою, виявилася геніальним логістом та інженером. Вона вигадала метод «реміажу» — делікатне перевертання пляшок, щоб осад збирався біля шийки. До неї шампанське було каламутним, наче ранішній туман над Темзою, а після — стало кришталево чистим та елітарним. Саме тоді напій остаточно перебрався з аптечних полиць (де його радили від депресії та нетравлення) на столи монархів та зірок 🥂. ​Сьогодні шампанське — це офіційна мова успіху. Ним хрестять кораблі, поливають переможців Формули-1 та задобрюють внутрішнього естета під час новорічного звернення. Це напій-іронія: ми платимо величезні гроші за те, що колись вважалося помилкою виноробства. Тож, піднімаючи келих під бій годинника, пам'ятайте: навіть якщо у вашому житті щось піде не за планом і почне неконтрольовано пускати бульбашки — можливо, ви просто створюєте новий шедевр. Головне — тримати дистанцію від корка, що летить у люстру ✨.
    Love
    Like
    3
    1коментарів 722переглядів 1 Поширень
  • День чаю

    Кожного року 15 грудня відзначається День чаю – неофіційне свято, яке спочатку проходило у країнах, де виробляють чай: в Індії, Шрі-Ланці, В’єтнамі, Непалі, Індонезії, Бангладеш, Кенії, Уганді, Танзанії, Малайзії та Малаві. Найбільш яскраво відзначають День чаю в Індії та Шрі-Ланці. Свято остаточно набуло статус міжнародного у 2005 році після обговорень на всесвітніх форумах у Порту-Алегрі та Мумбаї. Датою святкування обрано день прийняття «Світової Декларації Прав працівників чайної індустрії».

    Чай
    Чай – це відомий усьому світові напій, який має дуже багато різновидів. Найпопулярнішими видами є чорний (повне або майже повне окиснення листя) та зелений (зав’ялювання, сушка й скручування листа).

    Згідно з китайським міфом, чайний напій відкрив покровитель землеробства та медицини Шень-нун. У 2737 році до н.е. в ємність з окропом випадково впав чайний лист, напій з нього вийшов цілющим. Перш за все, чай почали використовувати як ліки, а вже пізніше – як приємний напій. До речі, виробництво чаю розпочалося ще у далекому 10 столітті до н.е., про що свідчить письмова згадка.

    Мета події
    Метою Дня чаю є привернення уваги суспільства та урядів до проблем продажу чаю, розповсюдження цього напою по всій планеті, складнощі розвитку невеликих виробництв тощо.
    День чаю Кожного року 15 грудня відзначається День чаю – неофіційне свято, яке спочатку проходило у країнах, де виробляють чай: в Індії, Шрі-Ланці, В’єтнамі, Непалі, Індонезії, Бангладеш, Кенії, Уганді, Танзанії, Малайзії та Малаві. Найбільш яскраво відзначають День чаю в Індії та Шрі-Ланці. Свято остаточно набуло статус міжнародного у 2005 році після обговорень на всесвітніх форумах у Порту-Алегрі та Мумбаї. Датою святкування обрано день прийняття «Світової Декларації Прав працівників чайної індустрії». Чай Чай – це відомий усьому світові напій, який має дуже багато різновидів. Найпопулярнішими видами є чорний (повне або майже повне окиснення листя) та зелений (зав’ялювання, сушка й скручування листа). Згідно з китайським міфом, чайний напій відкрив покровитель землеробства та медицини Шень-нун. У 2737 році до н.е. в ємність з окропом випадково впав чайний лист, напій з нього вийшов цілющим. Перш за все, чай почали використовувати як ліки, а вже пізніше – як приємний напій. До речі, виробництво чаю розпочалося ще у далекому 10 столітті до н.е., про що свідчить письмова згадка. Мета події Метою Дня чаю є привернення уваги суспільства та урядів до проблем продажу чаю, розповсюдження цього напою по всій планеті, складнощі розвитку невеликих виробництв тощо.
    Love
    1
    338переглядів
  • #дати #свята
    ☕ Аромат Світу: Міжнародний День Чаю (International Tea Day).
    Міжнародний день чаю відзначається у різних форматах, але традиційно (та неофіційно) його святкували 15 грудня. Цей день присвячений одному з найпопулярніших напоїв у світі та має на меті привернути увагу до проблем, з якими стикаються працівники чайної індустрії.

    Історія та Мета Свята

    Свято було вперше відзначено в 2005 році за ініціативи Центру освіти та комунікації (Centre for Education and Communication) та представників профспілок і некомерційних організацій у країнах-виробниках чаю, таких як Індія, Шрі-Ланка, Непал, В’єтнам та Індонезія.
    Дата 15 грудня була обрана на згадку про першу Міжнародну чайну конференцію, що відбулася в Делі в 2004 році.
    Соціальна Спрямованість: Основна мета святкування 15 грудня — підвищення обізнаності про вплив світової торгівлі чаєм на життя робітників, фермерів та дрібних виробників, а також закликати до справедливих цін, покращення умов праці та сталого розвитку галузі.

    Рішення ООН

    Слід зазначити, що у 2019 році Організація Об'єднаних Націй (ООН) офіційно встановила Міжнародний день чаю на іншу дату — 21 травня. ООН зробила це, щоб підвищити обізнаність про історичне, культурне та економічне значення чаю, а також його роль у сталому розвитку.
    Незважаючи на офіційне рішення ООН, багато країн-виробників, активістів та прихильників справедливості в торгівлі продовжують традиційно відзначати цей день саме 15 грудня, зосереджуючись на соціально-економічних аспектах виробництва чаю.

    Чай як Культура та Економіка

    Чай є другим за популярністю напоєм у світі після води. Це не лише товар, а й невід'ємна частина культури, традицій та релігійних обрядів у багатьох країнах (від японської чайної церемонії до англійського п'ятигодинного чаю).

    Міжнародний день чаю 15 грудня — це нагода насолодитися улюбленим напоєм і водночас задуматися про шлях, який пройшов цей напій, від плантації до вашої чашки, та про людей, чия праця стоїть за його виробництвом. 🍵🌱
    #дати #свята ☕ Аромат Світу: Міжнародний День Чаю (International Tea Day). Міжнародний день чаю відзначається у різних форматах, але традиційно (та неофіційно) його святкували 15 грудня. Цей день присвячений одному з найпопулярніших напоїв у світі та має на меті привернути увагу до проблем, з якими стикаються працівники чайної індустрії. Історія та Мета Свята Свято було вперше відзначено в 2005 році за ініціативи Центру освіти та комунікації (Centre for Education and Communication) та представників профспілок і некомерційних організацій у країнах-виробниках чаю, таких як Індія, Шрі-Ланка, Непал, В’єтнам та Індонезія. Дата 15 грудня була обрана на згадку про першу Міжнародну чайну конференцію, що відбулася в Делі в 2004 році. Соціальна Спрямованість: Основна мета святкування 15 грудня — підвищення обізнаності про вплив світової торгівлі чаєм на життя робітників, фермерів та дрібних виробників, а також закликати до справедливих цін, покращення умов праці та сталого розвитку галузі. Рішення ООН Слід зазначити, що у 2019 році Організація Об'єднаних Націй (ООН) офіційно встановила Міжнародний день чаю на іншу дату — 21 травня. ООН зробила це, щоб підвищити обізнаність про історичне, культурне та економічне значення чаю, а також його роль у сталому розвитку. Незважаючи на офіційне рішення ООН, багато країн-виробників, активістів та прихильників справедливості в торгівлі продовжують традиційно відзначати цей день саме 15 грудня, зосереджуючись на соціально-економічних аспектах виробництва чаю. Чай як Культура та Економіка Чай є другим за популярністю напоєм у світі після води. Це не лише товар, а й невід'ємна частина культури, традицій та релігійних обрядів у багатьох країнах (від японської чайної церемонії до англійського п'ятигодинного чаю). Міжнародний день чаю 15 грудня — це нагода насолодитися улюбленим напоєм і водночас задуматися про шлях, який пройшов цей напій, від плантації до вашої чашки, та про людей, чия праця стоїть за його виробництвом. 🍵🌱
    Love
    2
    508переглядів
  • Знаєте, чого не вистачає зараз? Філіжанки баракіто ☕️

    Хто вперше чує про цей напій, знайомтеся — та ж улюблена кава, але з лікером і корицево-цитрусовим ароматом.

    Для приготування візьміть:

    • 60 мл еспресо;
    • 15 мл кавового лікеру;
    • 30 мл згущеного молока;
    • 60 мл звичайного / безлактозного молока;
    • щіпку кориці;
    • лимонну цедру.

    Усе надзвичайно просто. Приготуйте еспресо як зазвичай і додайте все, що в списку інгредієнтів. Нехай смакує 😉
    Знаєте, чого не вистачає зараз? Філіжанки баракіто ☕️ Хто вперше чує про цей напій, знайомтеся — та ж улюблена кава, але з лікером і корицево-цитрусовим ароматом. Для приготування візьміть: • 60 мл еспресо; • 15 мл кавового лікеру; • 30 мл згущеного молока; • 60 мл звичайного / безлактозного молока; • щіпку кориці; • лимонну цедру. Усе надзвичайно просто. Приготуйте еспресо як зазвичай і додайте все, що в списку інгредієнтів. Нехай смакує 😉
    479переглядів 0Відтворень
  • Кава — це найдивовижніший напій з багатовіковою історією. Його вирощували, обробляли і готували різними способами, не кажучи вже про те, що йому іноді знаходили дуже несподіване застосування. Навколо напою ходили різні розмови, і про нього були різноманітні думки.

    У зерновому вигляді 70% любителів кави віддають перевагу сорту Арабіка, а 30% — сорту Робуста. Перший має більш м’який і приємний смак, а кофеїну в ньому 1%. Другий же більш гіркий, але урожай його в 2 рази більший, він стійкий до хвороб і посушливої погоди. У Робусті кофеїну 2%. Виробники швидкорозчинної кави часто змішують обидва сорти.

    Раніше кавові дерева досягали 9 м. Зараз їх культивували так, щоб висота не перевищувала 3 м для зручності збору врожаю.

    Зелені кавові зерна, які не піддалися обсмаженю, можна зберігати протягом року, і при цьому вони не втратять свій смак. Після обсмажування боби швидко змінюють смак — у перші дві доби. Американо — кавовий напій, який з’явився під час Другої світової війни. Американські військові не могли пити європейську каву через її міцність і просили розбавляти напій водою.

    Еспресо — напій, в якому мінімальний вміст кофеїну. Його готують, пропускаючи струмінь води під великим тиском крізь кавові зерна. Завдяки цьому в готовий напій потрапляє мінімум кофеїну.

    Кава досі збирається вручну. За день одна людина може зібрати до 7 кошиків загальною вагою до 700 кг.

    Японія — третя країна за споживанням кави. У ній навіть придумано свято — День кави, який відзначається 1 жовтня.
    Кава Лювак — це особливий продукт, в приготуванні якого бере участь тварина. Звір мусанга харчується тільки кавовими зернами. З його екскрементів і роблять знамениту каву, що володіє Шоколадно-карамельними нотками у смаку. Через таку специфіку приготування кави є найдорожчим у світі.

    Фінляндія — країна, яка відрізняється найбільшим споживанням кави в світі. У середньому тут на одну дорослу людину приходить 5 чашок напою на день.

    Розчинна кава була винайдена не одним з гурманів або бариста. У 1906 році продукт був створений бельгійцем на ім’я Джордж Вашингтон.

    Кава — продукція, яка є другою за розкупністю в світі. Їй передує лише нафта.

    Кава офіційно заборонена Міжнародним олімпійським комітетом. Якщо при перевірці в крові спортсмена буде виявлено понад 12 мікрограмів кофеїну при розрахунку на літр, олімпійця знімуть зі змагань відразу

    В Туреччині кава раніше мала особливе значення. На церемонії одруження наречені давали клятву все життя забезпечувати свою дружину кавою. Якщо раптом стримати обітницю не вдавалося, жінка могла розлучитися на цьому ґрунті.

    Елементи, що містяться в каві, сприятливо впливають на зубну емаль, не даючи бактеріям осідати на ній. Завдяки цьому кавомани значно рідше звертаються до стоматолога.
    Кофеїн сприяє зниженню апетиту, прискорює процес споживання калорій і метаболізму в організмі. За умови вживання 6 чашок кави на день в поєднанні з достатньою активністю і низькокалорійним харчуванням можна отримати прекрасну підтягнуту фігуру. Зайві жирові відкладення при регулярному розпиванні кави йдуть на 20% швидше.

    Перша паризька кав’ярня була відкрита в 1689 році під назвою Procope. Її господарем був торговець Франсуа Прокоп, торговець лимонадними напоями. Відвідували кав’ярню представники аристократії та богеми.
    В В Італії каву вперше скуштували в 1615 році, а у Венеції в 1720 році відкрилося всесвітньо відоме кафе «Флоріан», розташоване на площі Святого Марка. Сюди ходили Рубінштейн, Гете, Казанова. А ось в кафе «Гуарді», відкрите там же, заходили Байрон і Ліст.

    Бедуїни традиційно готують каву з додаванням імбиру або кардамону. Напій за рахунок цього набуває жовтого кольору і специфічного приємного смаку. Гостю його подають як знак поваги зі словами «Мій дім — це твій дім».

    В Уганді кавові зелені зерна змішують з солодкою травою і різними спеціями, висушують і розвішують у спеціальних мішечках по дому. Такі пакетики служать і прикрасою, і талісманом.

    У кожній країні до кави додають різні компоненти: в Італії — цукор, в Мексиці — корицю, в Німеччині і Швейцарії — гарячий шоколад, в Бельгії — п’ють, закушуючи шоколадом. В Ефіопії до кави додають сіль, в Марокко — перець. На Близькому Сході до напою додають кардамон і різні спеції. Зі збитими вершками кав’ярні в Австрії.
    Кава — це найдивовижніший напій з багатовіковою історією. Його вирощували, обробляли і готували різними способами, не кажучи вже про те, що йому іноді знаходили дуже несподіване застосування. Навколо напою ходили різні розмови, і про нього були різноманітні думки. У зерновому вигляді 70% любителів кави віддають перевагу сорту Арабіка, а 30% — сорту Робуста. Перший має більш м’який і приємний смак, а кофеїну в ньому 1%. Другий же більш гіркий, але урожай його в 2 рази більший, він стійкий до хвороб і посушливої погоди. У Робусті кофеїну 2%. Виробники швидкорозчинної кави часто змішують обидва сорти. Раніше кавові дерева досягали 9 м. Зараз їх культивували так, щоб висота не перевищувала 3 м для зручності збору врожаю. Зелені кавові зерна, які не піддалися обсмаженю, можна зберігати протягом року, і при цьому вони не втратять свій смак. Після обсмажування боби швидко змінюють смак — у перші дві доби. Американо — кавовий напій, який з’явився під час Другої світової війни. Американські військові не могли пити європейську каву через її міцність і просили розбавляти напій водою. Еспресо — напій, в якому мінімальний вміст кофеїну. Його готують, пропускаючи струмінь води під великим тиском крізь кавові зерна. Завдяки цьому в готовий напій потрапляє мінімум кофеїну. Кава досі збирається вручну. За день одна людина може зібрати до 7 кошиків загальною вагою до 700 кг. Японія — третя країна за споживанням кави. У ній навіть придумано свято — День кави, який відзначається 1 жовтня. Кава Лювак — це особливий продукт, в приготуванні якого бере участь тварина. Звір мусанга харчується тільки кавовими зернами. З його екскрементів і роблять знамениту каву, що володіє Шоколадно-карамельними нотками у смаку. Через таку специфіку приготування кави є найдорожчим у світі. Фінляндія — країна, яка відрізняється найбільшим споживанням кави в світі. У середньому тут на одну дорослу людину приходить 5 чашок напою на день. Розчинна кава була винайдена не одним з гурманів або бариста. У 1906 році продукт був створений бельгійцем на ім’я Джордж Вашингтон. Кава — продукція, яка є другою за розкупністю в світі. Їй передує лише нафта. Кава офіційно заборонена Міжнародним олімпійським комітетом. Якщо при перевірці в крові спортсмена буде виявлено понад 12 мікрограмів кофеїну при розрахунку на літр, олімпійця знімуть зі змагань відразу В Туреччині кава раніше мала особливе значення. На церемонії одруження наречені давали клятву все життя забезпечувати свою дружину кавою. Якщо раптом стримати обітницю не вдавалося, жінка могла розлучитися на цьому ґрунті. Елементи, що містяться в каві, сприятливо впливають на зубну емаль, не даючи бактеріям осідати на ній. Завдяки цьому кавомани значно рідше звертаються до стоматолога. Кофеїн сприяє зниженню апетиту, прискорює процес споживання калорій і метаболізму в організмі. За умови вживання 6 чашок кави на день в поєднанні з достатньою активністю і низькокалорійним харчуванням можна отримати прекрасну підтягнуту фігуру. Зайві жирові відкладення при регулярному розпиванні кави йдуть на 20% швидше. Перша паризька кав’ярня була відкрита в 1689 році під назвою Procope. Її господарем був торговець Франсуа Прокоп, торговець лимонадними напоями. Відвідували кав’ярню представники аристократії та богеми. В В Італії каву вперше скуштували в 1615 році, а у Венеції в 1720 році відкрилося всесвітньо відоме кафе «Флоріан», розташоване на площі Святого Марка. Сюди ходили Рубінштейн, Гете, Казанова. А ось в кафе «Гуарді», відкрите там же, заходили Байрон і Ліст. Бедуїни традиційно готують каву з додаванням імбиру або кардамону. Напій за рахунок цього набуває жовтого кольору і специфічного приємного смаку. Гостю його подають як знак поваги зі словами «Мій дім — це твій дім». В Уганді кавові зелені зерна змішують з солодкою травою і різними спеціями, висушують і розвішують у спеціальних мішечках по дому. Такі пакетики служать і прикрасою, і талісманом. У кожній країні до кави додають різні компоненти: в Італії — цукор, в Мексиці — корицю, в Німеччині і Швейцарії — гарячий шоколад, в Бельгії — п’ють, закушуючи шоколадом. В Ефіопії до кави додають сіль, в Марокко — перець. На Близькому Сході до напою додають кардамон і різні спеції. Зі збитими вершками кав’ярні в Австрії.
    835переглядів
  • Кава в зернах Capiatto 1 кг — італійський продукт, створений для тих, хто цінує високоякісний напій як удома, так і в професійних кавових закладах. Зернова кава розроблена спеціально для любителів традиційного італійського стилю обсмаження з глибоким, насиченим смаком.
    https://capiatto.com

    100% арабіка трьох різних країн з середньо-темним обсмаженням, гарантує ідеальну збалансованість смакових властивостей. Кава Capiatto вирізняється делікатними шоколадними, карамельними та горіховими нотками, які чудово розкриваються у класичному еспресо та молочних напоях на кшталт латте чи капучино. Правильне обсмаження дає можливість насолоджуватися багатством смаку у кожному ковтку.

    Міцна структура кавових зерен допомагає повністю передати аромат та смакову глибину під час приготування незалежно від типу обладнання. Чи то домашня кавоварка, чи професійна машина в кав’ярні — Capiatto Espresso стабільно забезпечує високу якість та автентичний характер. Замовляйте каву на https://capiatto.com та робіть кожен момент особливим та по-справжньому італійським.
    Кава в зернах Capiatto 1 кг — італійський продукт, створений для тих, хто цінує високоякісний напій як удома, так і в професійних кавових закладах. Зернова кава розроблена спеціально для любителів традиційного італійського стилю обсмаження з глибоким, насиченим смаком. https://capiatto.com 100% арабіка трьох різних країн з середньо-темним обсмаженням, гарантує ідеальну збалансованість смакових властивостей. Кава Capiatto вирізняється делікатними шоколадними, карамельними та горіховими нотками, які чудово розкриваються у класичному еспресо та молочних напоях на кшталт латте чи капучино. Правильне обсмаження дає можливість насолоджуватися багатством смаку у кожному ковтку. Міцна структура кавових зерен допомагає повністю передати аромат та смакову глибину під час приготування незалежно від типу обладнання. Чи то домашня кавоварка, чи професійна машина в кав’ярні — Capiatto Espresso стабільно забезпечує високу якість та автентичний характер. Замовляйте каву на https://capiatto.com та робіть кожен момент особливим та по-справжньому італійським.
    CAPIATTO.COM
    Capiatto 100% arabica, 1 кг — італійська кава в зернах. Безкоштовна доставка по Україні
    Преміальна італійська кава Capiatto 1 кг — 100% арабіка без кислинки та без гірчинки. Безкоштовна доставка по Україні.
    Like
    Love
    2
    578переглядів
  • 💚 АЛОЕ ВЕРА FOREVER — твоя щоденна доза природньої енергії! 💚
    Почни свій день зі склянки чистого гелю Алое Вера Forever 🌿
    Це не просто напій — це вітамінна підтримка, детокс і заряд бадьорості в одній пляшці!

    ✨ 99,7% чистого гелю з серцевини листка
    ✨ Без консервантів і штучних добавок
    ✨ Сертифікована якість від Forever Living

    Відчуй, як:
    🌱 організм очищається
    🌱 імунітет зміцнюється
    🌱 шкіра сяє
    🌱 з’являється справжня енергія життя

    💛 Обери натуральність. Обери Forever.
    Бо справжня краса і здоров’я починаються з середини!

    #ForeverLiving #АлоеВераФоревер #ForeverUkraine #ПрироднаЕнергія #ЗдоровеЖиття
    💚 АЛОЕ ВЕРА FOREVER — твоя щоденна доза природньої енергії! 💚 Почни свій день зі склянки чистого гелю Алое Вера Forever 🌿 Це не просто напій — це вітамінна підтримка, детокс і заряд бадьорості в одній пляшці! ✨ 99,7% чистого гелю з серцевини листка ✨ Без консервантів і штучних добавок ✨ Сертифікована якість від Forever Living Відчуй, як: 🌱 організм очищається 🌱 імунітет зміцнюється 🌱 шкіра сяє 🌱 з’являється справжня енергія життя 💛 Обери натуральність. Обери Forever. Бо справжня краса і здоров’я починаються з середини! #ForeverLiving #АлоеВераФоревер #ForeverUkraine #ПрироднаЕнергія #ЗдоровеЖиття
    Like
    1
    1Kпереглядів