ШИПШИНА — це одна з найцінніших лікарських рослин, яку здавна називають «вітамінною скарбницею природи». Вона росте на узліссях, луках, біля доріг та річок, і вже багато століть використовується у народній та офіційній медицині завдяки своєму унікальному складу й численним корисним властивостям.

Хімічний склад та цінність шипшини

Плоди шипшини містять надзвичайно велику кількість вітаміну С — у 10–50 разів більше, ніж лимони чи смородина. Також у них є вітаміни А, Е, К, групи В, органічні кислоти, дубильні речовини, пектини, ефірні олії, флавоноїди, мікро- і макроелементи (залізо, калій, магній, кальцій). Саме така комбінація речовин робить шипшину потужним природним засобом для зміцнення здоров’я.

Але у фітотерапії використовують не тільки ягоди шипшини, в й квіти (цвіт), коріння, роблять цінну олію з насіння.

Основні лікувальні властивості шипшини

1. Потужний імуномодулятор

Завдяки високому вмісту вітаміну С шипшина значно підсилює імунітет, допомагає організму боротися з інфекціями, вірусами та простудними захворюваннями, особливо в холодну пору року.

2. Покращення роботи серцево-судинної системи

Регулярне вживання відварів чи настоїв шипшини зміцнює стінки судин, знижує рівень «поганого» холестерину, покращує кровообіг і зменшує ризик розвитку атеросклерозу, інфарктів та інсультів.

3. Підтримка травної системи

Шипшина стимулює вироблення шлункового соку, покращує апетит і сприяє нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту. Вона має легку жовчогінну дію, допомагає при захворюваннях печінки та жовчного міхура.

4. Потужний антиоксидант

Біоактивні сполуки шипшини нейтралізують дію вільних радикалів, сповільнюючи процеси старіння клітин, підтримуючи здоров’я шкіри, волосся, суглобів та всього організму.

5. Покращення обміну речовин

Вітаміни та мікроелементи в складі плодів нормалізують обмін речовин, сприяють виведенню токсинів і зміцненню обмінних процесів, що особливо важливо при діабеті чи ожирінні.

6. Підтримка кровотворної системи

Завдяки вмісту заліза шипшина допомагає при анемії, стимулює утворення еритроцитів і покращує постачання кисню до тканин.

Застосування шипшини в медицині

З плодів шипшини готують настої, сиропи, чаї, вітамінні екстракти та олії. Їх застосовують для профілактики та лікування простудних захворювань, авітамінозу, анемії, гіпертонії, захворювань печінки, нирок і шлунково-кишкового тракту. Олія шипшини широко використовується в дерматології та косметології для загоєння ран, зволоження шкіри та боротьби зі старінням.

Шипшина — це не просто дикоросла рослина, а справжня природна аптека. Її плоди мають унікальний склад, здатний підтримати здоров’я людини на багатьох рівнях — від зміцнення імунітету до профілактики серйозних захворювань. Регулярне вживання напоїв і засобів на основі шипшини — це природний і безпечний спосіб зберегти молодість, енергію та життєву силу.

🍋 Лимон є важливим у кулінарії. Зокрема лимонний сік додають до багатьох страв для покращення смаку. Кислі ноти цитрусу іноді змінюють смак страви. Проте у ресторані кухаря Євгена Клопотенка лимони заборонені.

Замість лимона кухарі ресторану "100 років тому вперед" використовують альтернативні варіанти. Євген Клопотенко пояснює заборону лимонів концепцією закладу "100 років тому вперед", адже ресторан у своїх стравах намагається використовувати виключно українські продукти. А лимон хоч і звичний для нас, проте в Україні не росте.

📝 Тому для тої самої кислинки у стравах замість лимонного соку в ресторані роблять свою "приправу". Щавель перебивають з водою у блендері та додають туди яблучний оцет. Отриману суміш відціджують через марлю.

🥬Щавель – це джерело харчових волокон (профілактика закрепів, сприяння нормалізації холестерину й цукру крові, добре насичення), а також в ньому міститься багато мінералів й вітамінів. І ще він малокалорійний. Він сприяє нормалізації обміну речовин, зокрема, завдяки марганцю, рибофлавіну та вітаміну В6, підтримує серце та судини здоровими. Магній та калій забезпечують нормальний серцевий ритм, вітамін С зміцнює судини, а фенольні сполуки – капіляри. Листя щавлю запобігає підвищенню артеріального тиску, розвитку атеросклерозу та утворенню тромбів.

#лайфхак #рецепт #харчування #їжа

Реально😱 Ви помітили?
Яка вартість лимонів у ваших населених пунктах?
Бо я вже не пам'ятаю, коли останнього разу 🍋 купляла.

Замість лимонів минулого разу купила до риби 2 апельсини.

В Атб за акцією🍊44 грн/кг💡

#лимони #ціни #знижки #шок

Одним з найгарніших і найвитонченіших парків Хмельницької області вважається Малієвецький парк. Він розташований у Кам’янець-Подільському районі Хмельниччини. Парк зручно вмостився на східній околиці села Маліївці. Це невелике село розташоване на Подільській височині і вражає своєю історією та мальовничими пейзажами. Парк відомий маєтком, великою кількістю різноманітних рослин, а також там розташований Малієвецький водоспад. Загальна площа парку – трохи більше 17 гектарів. У сучасному вигляді він був утворений у 1960 році, але насправді його історія тягнеться аж з 18 століття.

Розташували парк на лівому бережку струмка, який згодом впадає у річку Ушку. Пагорби і струмки, що перетинають парк, створюють особливу красу та атмосферу. Парк зводився у класичному стилі. Тут є доріжки, джерела, штучний водоспад, що особливо приваблює туристів.

Краса штучного водоспаду – це привід гордитися парком та його створенням. Адже у селі Маліївці розташований палац Орловських, біля якого і був розбитий парк зі штучним водограєм. Збудував неймовірної краси палац граф Ян Онуфрій Орловський у 1788 році. Стиль побудови – класицизм. Керівниками будівництва палацу та парку були знаменитий архітектор Доменіко Мерліні, паркобудівничий Діонісій Мак-Клер та садівник Клігер. Саме вони заклали ту красу, якою сьогодні може насолоджуватися кожен охочий.

Граф Орловський був Ловчим великим коронним Речі Посполитої. У 1785 році він купив село Маліївці, яке йому особливо сподобалось своїми краєвидами. І невдовзі з’явився неймовірний палац. Благородна простота і гармонійність, спокійна витонченість поєдналися у чудовому будинку. Граф Орловський близько спілкувався з королем, тому навіть у палацовому комплексі можна відчути королівський дух і влив. До речі, деякі родинні перекази свідчать про те, що архітектором споруди, крім Мерліні міг бути і не менш знаменитий зодчий Якуб Кубіцький.

Споруда мала три поверхи з однієї сторони і два з іншої. З півночі був влаштований під’їзд. До нього вела алея, яка вже тоді була обсаджена різноманітними деревами.

Палац був неймовірно дорого обставлений і прикрашений. Тут були вишукані фрески, книжкові шафи з червоного дерева, було багато картин відомих польських художників. Навіть кажуть, що тут були картини Рафаеля Санті. У бальній залі була розкішна ліпнина, фрески і величезна кришталева люстра. З чудової бальної зали можна було вийти на балкон, де відкривався вид на парк і водоспад.

У Палаці також було 10 тис книг, серед яких і оригінальні рукописи, а також лист від римських пап. Колекцію книг та дорогоцінностей успадкувала невістка Яна Орловського – Роза Красицька. Також у палаці писали свої казки та поезії відомі письменники та поети. Тут зберігалася колекція медалей та монет, антикваріату, порцеляни.

Частину колекції було розграбовано, частину врятував Ксаверій Орловський. У 1917 році деякі цінності він вивіз до Марселю.

Навколо вишуканого палацу розташовувався парк, який мав форму кленового листка. Створював його Діонісій Мклер. Парк був зведений у англійському стилі. На крутому схилі розташовувалися доріжки, які засадили яворинами, патанами, дубами, а поруч були лавочки та грецькі вази.

В низовині яру була облаштована гребля, яка розташовувалася між двома ставками і декоративним млином. Також тут розміщувався штучний водоспад, який зробили у самотньому гроті. Висота водоспаду – 18 метрів. Біля водоспаду розташовувалися природні джерела, які прикрасили скульптурами. Наприклад, джерело з головою лева – діюче і до нашого часу.

Від парадного входу у палац, на північ, був двометровий кам’яний паркан, за яким ріс фруктовий сад. Посередині була встановлена теплиця, де вирощувалися пальми, лимони та екзотичні дерева. За садом була встановлена водонапірна вежа, яка була виконана у формі середньовічної замкової башти із зубцями.

Малієвецький водоспад– де знаходиться і, де милує око знає багато туристів. Але те, що його давно вже могло не існувати – знають не всі. Адже насправді його доля була не така вже й весела. Нащадок палацу Ксаверій Орловський виїхав закордон і працював послом у різних країнах. Палац і парк грабували і збиралися зруйнувати. Але у селі Маліївці жив місцевий лікар Селецький, дружина якого була родичкою радянського чиновника Куйбишева. Тому у 1922 році у палаці запрацювала лікарня. А пізніше тут утворили дитячий санаторій, який спеціалізувався на лікуванні туберкульозу кісток. Вода до водоспаду надходила завдяки дерев’яному водогону, який у радянські часи вже прогнив. Тому лікарка санаторію Олександра Соколова, отримавши премію у 400 рублів, купила металеві труби і водограй знову запрацював.

Малієвецький водоспад більше приваблює скаутів і прихильників РУНВіри. В скелі є печера на два поверхи. Кажуть, що тут колись був ранньо-скельний слов’янський монастир. Також думають, що ще за давніх часів саме тут були язичницькі капища. А пізніше сюди з Візантії прийшов бідний монах, який жив у печері і прославляв Бога.

Маліївці водоспад маршрут має досить зручний. Адже розташований за 7 кілометрів від траси Чернівці – Житомир на лівому березі річки Ушка. Найближче містечко – Дунаївці. До нього можна доїхати з Кам’янця-Подільського рейсовим автобусом.

Малієвецький водоспад – надзвичайне місце, яке точно сподобається кожному, хто захоче насолодитися його красою та неймовірним виглядом.