#факт Язик жирафа може досягати 50 сантиметрів завдовжки! Він гнучкий, чіпкий і… фіолетово-чорний. Так-так, не рожевий, як у нас, а темний — щоб не згоряв на сонці, адже жирафи проводять багато часу щипаючи листя на деревах. 🔸 Цим язиком жираф віртуозно дістає ніжні листочки акації, лавіруючи між довгими колючими шипами. 🔸 Він вміє облизувати власні вуха, щоб позбавлятися від пилу та комах. 🔸 А ще язик у нього ніби прогумований - він покритий міцною слизовою оболонкою, стійкою до подряпин і укусів. Фактично, у жирафа язик — як у нас кисть руки: він їм «збирає», «вибирає», «миє» і навіть трохи «розмовляє».

Крутий лайфхак на літо: китаєць вигадав, як упоратися з полчищами комарів у себе в квартирі. Він прикріпив сітку до вентилятора, розмістив за ним ультрафіолетове світло і вуаля.

🏃‍♀️ Українська легкоатлетка - на подіумі півмарафону у Чехії ✅ Змагання відбувалися у межах Фестивалю бігу в Оломоуці. ⚡️ Низка українських легкоатлеток та легкоатлетів долали дистанцію півмарафону. 🥉 Серед жінок бронзовою призеркою стала Марія Мазуренко. Вона фінішувала третьою з часом 1:12:09. 5️⃣ Топ-5 закрила Ольга Нижник (1:14:40). 💙💛 Серед чоловіків близьким до призової трійки Богдан-Іван Городиський. Українець став 4-м (1:04:57). У топ-10 фінішував також Микола Нижник - 7-ме місце (1:06:37). #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#рослини Африканська груша. Сафу - вічнозелене африканське дерево, відоме також як "прюне" в Камеруні і "атанга" в Габоні . Зростає у країнах Центральної та Західної Африки: Габоні, Камеруні, Конго, Нігерії та інших. Плоди з жирною м'якоттю вживають сирими, вареними, смаженими чи сушеними. Після видалення кісточок їх готують як овоч, поєднують із маніокою, картоплею, додають у соуси. В'ялену м'якоть їдять як закуску, а терпкий смак робить сафу універсальним інгредієнтом для солодких та солоних страв. Завдяки високому вмісту вітамінів та корисних жирів фрукт використовують у косметиці, дієтології та народній медицині, застосовуючи при суглобових болях. Плоди змінюють колір від блакитного до фіолетового в залежності від сезону. Урожай збирають із червня по серпень, вирощуючи дерево переважно біля будинків та сіл. Незважаючи на локальну популярність, сафа маловідомий за межами Африки, хоча його поживні властивості та кулінарна гнучкість відкривають потенціал для світового визнання .

#поезія У Всесвіті великому, в Волоссі Вероніки, Щоб стати повнолітніми, був певний ритуал. Потрібно було кущ знайти, який різноманітні, Прості або зі смужками, суцвіття випускав. Із кольорових квіточок робили потім зілля, Щоби волосся підлітка отримало тих барв. Я розповім вам про сестер, що виросли й зустріли На двох один важливий день, коли їх час настав. Хоч схожа була зовнішність як в росяних краплинок, Та норов - як у кожної сніжинки вигляд свій. Одна весела й запальна, хоч іноді кваплива, Здавалось часом, що змогла б здійняти буревій. А інша більше мовчазна та витримку залізну Постійно мала й як вода у повний штиль була. В дорогу вони рушили не рано і не пізно, Та щось були напружені як ні одна струна. В думках перебирали все, якими ж кольорами Вже стануть відрізнятися, у світі ж стільки фарб. Та ниті долі сплетені, напевно, що не нами, Бо квітку фіолетову магічний кущ лиш мав. І що ж поробиш? Чарівний напій цей вдвох зварили, І по ковточку випили, а далі диво лиш, Бо полум'яні локони та сині пасма-хвилі, Вже обрамляли контури двох вражених облич. Бо що б не улаштоване було для нас спочатку, Все буде відфільтроване крізь дії та думки, І написати власну ми картину щастя здатні, Під настрій підбираючи відтінки залюбки. Оксанка Приходченко

#рослини Райдужний евкаліпт (Eucalyptus deglupta). Єдиний з евкаліптів, що у дикому вигляді росте в Північній півкулі. Може досягати цілком солідних розмірів: 75м у висоту, 2м в діаметрі. Сам вид відрізняється від інших видів евкаліпту своєю різнокольоровою корою. У юності дерева кора має яскраво-зелений колір. Потім, дозріваючи, вона набуває синіх, фіолетових, помаранчевих і темно-бордових відтінків.

#тварини Гефіротуріїди відносяться до класу голотурій, або морських огірків. Вони є родичами морських зірок та їжаків. Саме цей неоново-фіолетовий огірок цікавий тим, що був знятий у 2016 році, під час досліджень Маріанської западини та глибин океану біля неї. Gephyrothuriidae настільки погано вивчені, що при всьому бажанні написати про них щось цікаве, ми не можемо цього зробити. Ну гаразд... нехай у світі ще залишається щось загадкове. Так що дорогий наш фіолетовий корнішон, зберігай свої таємниці в океанській безодні!

🏃‍♀️🏃Медальним став вікенд для українських легкоатлетів, які змагалися на турнірах в межах континентального туру 📌 У Польщі на турнірі “бронзового” рівня наші атлети виступали у стрибках у висоту. 🥈 Серед жінок другою стала Катерина Табашник. Вона завершила змагання з результатом 1,87 м. 🥈 Серед чоловіків двоє атлетів подолали 2,23 м. Йонатан Капітольнік з Ізраїлю зробив це з першої спроби та виграв змагання. Дмитро Нікітін використав на одну спробу більше та став срібним призером. ⚡️Вдалим став також виступ українських легкоатлеток на челенджері на Мальті. 🥇 Тетяна Мельник перемогла у бігу на 400 м. Дистанцію Українка подолала за 53,43 с, що є найкращим результатом сезону українки, а також рекордом змагань. 🥈 На 200 м з часом 23,47 с другою стала Тетяна Кайсен. Для неї це також найкращий результат сезону. 👏 Два найвищих місця за українками у потрійному стрибку. 🥇🥈 Вікторія Баранівська перемогла з результатом 13,58 м, що є рекордом змагань. Срібло у Анни Красуцької, яка у найкращій спробі стрибнула на 13,55 м. #спорт #спорт_sports #Brovary_sport #Броварський_спорт @Brovarysport #world_sport #athletics #Легка_атлетика #diamondleague ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#тварини Мандрили - вегетаріанці (на 92%) з величезними іклами і не наймилішим характером. Громадяни-мандрили мають зріст близько 80 см і масу 25-30 кг, іноді до 50 кг; Зростання громадянок (мандрілок) - 55-60 см, вага - 12-15 кг. Це один з найяскравіших ссавців (може бути, ви згадаєте когось більш епатажного, але ми ні). Кісткові борозни, що тягнуться вздовж носа, пофарбовані в нього в синій або блакитний колір. Ніс яскраво-червоний. Борода — з білого, жовтуватого, а іноді й помаранчевого волосся. Шерсть на тулубі та ззаду голови — від бурої до темно-коричневої. Колір шкіри на сідницях – від червоно-синього до блакитного. Іноді значною мірою фіолетовий.

Вибух... Другий... І знову ТИША... Дощ заліза Земля поглина Серце чує - Тиша сильніша Серце каже - здолає Весна Ми зі Смертю п'ємо гірке пиво Ми з Війною рідня на крові... Ми ЖИВЕМО Хіба це не диво? Чи не щастя, що просто ЖИВІ??? Всесвітній Потоп чи то впала комета Розкидало Душі по різних Світах... А ми танцюєм з тобою під Джареда Лето Тіло до тіла Поєднані в снах Кому "СвітВійна" Кому "НеДоВійни" "БездушнаБайдужість" "ЗамаскованийСтрах"... Згадай, нашу Землю тримають слони Наш Всесвіт Безмежний пливе на китах Війна - то лише птеродактилів тінь Печерних істот переслідує жах А нам мандрувати в дорожну сплетінь А МИ БожеВільні Танцюєм в віках. Артур Артіменьєв з книги "Не прощаємось..."