• #історія #речі
    Палітра — це предмет, який зазвичай залишається в тіні великих полотен, хоча саме на ній відбувається головне таїнство мистецтва: народження кольору. Це не просто дощечка для змішування фарб, а справжня «кухня» художника, його інтелектуальна лабораторія та вірний супутник протягом століть. 🎨🖌️

    Історія палітри почалася ще в печерах неоліту, де первісні художники використовували пласкі камені або великі мушлі, щоб розтирати охру з тваринним жиром. Проте класичного вигляду — легка дерев'яна дошка з отвором для великого пальця — палітра набула в епоху Відродження. Саме тоді художники почали працювати олійними фарбами, які вимагали ретельного змішування безпосередньо під час роботи. 🏛️📜

    Форма палітри — це гімн ергономіці. Овальний вигин дозволяє їй ідеально лягати на передпліччя, а отвір для пальця забезпечує такий баланс, що рука не втомлюється навіть після десяти годин роботи над деталями величного вівтаря. Цікаво, що у XVIII-XIX століттях палітри часто виготовляли з цінних порід дерева (горіх, яблуня), бо вважалося, що колір дерева допомагає краще сприймати теплоту фарб. 🪵🌳

    Для мистецтвознавців палітра художника — це як відбиток пальця. По тому, як майстер розташовував кольори (традиційно від білил до темних тонів), можна зрозуміти його метод мислення. Дехто, як Рембрандт, любив густі, фактурні суміші, інші ж тримали палітру в ідеальній чистоті. А в епоху імпресіонізму палітра «вибухнула» яскравими кольорами, назавжди попрощавшись із землистими відтінками академізму. 🌈✨

    Сьогодні, коли багато хто малює на графічних планшетах, палітра стала цифровим вікном у кутку екрана. Але для справжнього живописця ніщо не замінить запах лляної олії на старій дошці та відчуття того, як пензель торкається дерев’яної поверхні. Палітра — це міст між ідеєю в голові та мазком на полотні, предмет, який бачив усі сумніви, помилки та тріумфи великих геніїв. 🖼️💎
    #історія #речі Палітра — це предмет, який зазвичай залишається в тіні великих полотен, хоча саме на ній відбувається головне таїнство мистецтва: народження кольору. Це не просто дощечка для змішування фарб, а справжня «кухня» художника, його інтелектуальна лабораторія та вірний супутник протягом століть. 🎨🖌️ Історія палітри почалася ще в печерах неоліту, де первісні художники використовували пласкі камені або великі мушлі, щоб розтирати охру з тваринним жиром. Проте класичного вигляду — легка дерев'яна дошка з отвором для великого пальця — палітра набула в епоху Відродження. Саме тоді художники почали працювати олійними фарбами, які вимагали ретельного змішування безпосередньо під час роботи. 🏛️📜 Форма палітри — це гімн ергономіці. Овальний вигин дозволяє їй ідеально лягати на передпліччя, а отвір для пальця забезпечує такий баланс, що рука не втомлюється навіть після десяти годин роботи над деталями величного вівтаря. Цікаво, що у XVIII-XIX століттях палітри часто виготовляли з цінних порід дерева (горіх, яблуня), бо вважалося, що колір дерева допомагає краще сприймати теплоту фарб. 🪵🌳 Для мистецтвознавців палітра художника — це як відбиток пальця. По тому, як майстер розташовував кольори (традиційно від білил до темних тонів), можна зрозуміти його метод мислення. Дехто, як Рембрандт, любив густі, фактурні суміші, інші ж тримали палітру в ідеальній чистоті. А в епоху імпресіонізму палітра «вибухнула» яскравими кольорами, назавжди попрощавшись із землистими відтінками академізму. 🌈✨ Сьогодні, коли багато хто малює на графічних планшетах, палітра стала цифровим вікном у кутку екрана. Але для справжнього живописця ніщо не замінить запах лляної олії на старій дошці та відчуття того, як пензель торкається дерев’яної поверхні. Палітра — це міст між ідеєю в голові та мазком на полотні, предмет, який бачив усі сумніви, помилки та тріумфи великих геніїв. 🖼️💎
    1
    510переглядів
  • Ресторан над хмарами

    Rachi - ресторан «над хмарами», де їжа стає частиною пейзажу. Він розташований на висоті близько 600 метрів, в традиційному гірському селі. Тут сонце повільно заходить за лінію моря, забарвлюючи небо в теплі відтінки, а атмосфера стає майже медитативною. Кухня Rachi заснована на грецьких традиціях — прості, зрозумілі страви, свіжі продукти і смаки, які ідеально доповнюють навколишній пейзаж. У цьому місці приємно зупинитися, щоб пообідати або повечеряти, насолоджуючись тишею гір і свіжим повітрям. Ресторан вдало поєднує атмосферу сільського затишку з шикарною панорамою, заради якої сюди варто приїхати. Це місце, де смак їжі підсилюється висотою, а звичайний прийом їжі перетворюється на незабутнє враження.

    #РесторанНадХмарами #Лефкас #ІонічнеМоре #РесторанЗВидом #ПанорамнийВид #ГориГреції #ЗаходиСонцяЛефкаса #ГрецькаКухня # ПодорожіГрецією #АтмосфернеМісце #КращіВиди #ГалопомГрецією #греція #лефкада #екскурсіївгреції #цікавімісця
    Ресторан над хмарами Rachi - ресторан «над хмарами», де їжа стає частиною пейзажу. Він розташований на висоті близько 600 метрів, в традиційному гірському селі. Тут сонце повільно заходить за лінію моря, забарвлюючи небо в теплі відтінки, а атмосфера стає майже медитативною. Кухня Rachi заснована на грецьких традиціях — прості, зрозумілі страви, свіжі продукти і смаки, які ідеально доповнюють навколишній пейзаж. У цьому місці приємно зупинитися, щоб пообідати або повечеряти, насолоджуючись тишею гір і свіжим повітрям. Ресторан вдало поєднує атмосферу сільського затишку з шикарною панорамою, заради якої сюди варто приїхати. Це місце, де смак їжі підсилюється висотою, а звичайний прийом їжі перетворюється на незабутнє враження. #РесторанНадХмарами #Лефкас #ІонічнеМоре #РесторанЗВидом #ПанорамнийВид #ГориГреції #ЗаходиСонцяЛефкаса #ГрецькаКухня # ПодорожіГрецією #АтмосфернеМісце #КращіВиди #ГалопомГрецією #греція #лефкада #екскурсіївгреції #цікавімісця
    2Kпереглядів
  • У Києві розгортають польові кухні: 41 кухня готова до роботи, з них 4 вже працюють, ще 37 — у резерві, — Свириденко У столиці діє 56 пунктів видачі гарячої їжі — за участі World Central Kitchen та Червоного Хреста. За тиждень видано понад 26 тисяч порцій. У Київській області працює фудтрак у Броварах, який забезпечує до 16 тис. порцій на добу, а також потяг-кухня Укрзалізниці в Ірпені — 4 тис. порцій щодня, повідомила прем'єрка.
    У Києві розгортають польові кухні: 41 кухня готова до роботи, з них 4 вже працюють, ще 37 — у резерві, — Свириденко У столиці діє 56 пунктів видачі гарячої їжі — за участі World Central Kitchen та Червоного Хреста. За тиждень видано понад 26 тисяч порцій. У Київській області працює фудтрак у Броварах, який забезпечує до 16 тис. порцій на добу, а також потяг-кухня Укрзалізниці в Ірпені — 4 тис. порцій щодня, повідомила прем'єрка.
    112переглядів 3Відтворень
  • ЯК ВИЖИТИ У ВИСОТЦІ?
    Посібник з автономності, коли зникло все.
    Стаття підготовлена на основі досвіду мешканців прифронтових міст.
    Цегляний будинок без світла, води, газу та опалення це серйозний виклик. За досвідом мешканців прифронтових міст, головними ворогами є не тільки холод, а й волога та погана логістика. Приготування до життя у висотному будинку («бетонній пастці») без комунікацій вимагає не просто запасів, а зміни способу мислення. Коли відключаються ліфти, насоси для води та опалення, квартира перетворюється на автономну одиницю.
    1. Збереження тепла: Правило «Кімнати в кімнаті»
    Стіни швидко вистигають. Обігріти всю квартиру без опалення неможливо, тому потрібно мінімізувати простір.
    • Намет у квартирі: Це найефективніший спосіб. Встановіть намет прямо на ліжко або килим. Температура всередині від дихання людей буде на 5–7 градусів вищою, ніж у кімнаті. Намет можна зробити самостійно з плівки, ковдр або килимів.
    • Сендвіч інерції (ліжко): Холод йде знизу, тому створюємо шари: Картон (багато шарів) ➔ Каремат або піна ➔ Фольгований ізолон (сріблом догори) ➔ Шерстяна ковдра. Лише потім лягаємо самі.
    • Утеплення вікон: Використовуйте щільні штори, ковдри або спеціальну термоплівку. Важливо закрити щілини, але залишити мікровентиляцію, якщо ви використовуєте газові пальники.
    • Багатошаровість одягу: Термобілизна це база. Наступний шар фліс або вовна. Верхній шар те, що не продувається. Грійте не повітря, а тіло.
    • «Сонні шкарпетки»: Майте окрему пару товстих шерстяних шкарпеток ТІЛЬКИ для сну. Ніколи не лягайте в тому, в чому ходили вдень.
    2. Вода: Розрахунок та логістика
    Висотні будинки залежать від електричних насосів. Немає світла немає води вище 2–3 поверху.
    • Золотий запас: Мінімум 3 літри питної води на людину на добу + 5 літрів технічної.
    • Збір води: Використовуйте кожну нагоду принести сніг.
    • Бойлер: Технічну воду з нього можна використовувати, але спершу перекрийте кран подачі води в квартиру, щоб вона не пішла назад у систему.
    • Логістика: Тримайте на поверсі або в коридорі порожні баклаги. Піднімати воду на високі поверхи важко використовуйте рюкзаки, це рівномірно розподіляє вагу на спину.
    3. Санітарія: Критичний аспект
    У висотках неможливо користуватися каналізацією без централізованого постачання води система швидко забивається на нижніх поверхах.
    • «Сухий унітаз»: Не змивайте воду марно. Одягніть на унітаз міцний сміттєвий пакет, зафіксуйте його скотчем. Після використання додайте абсорбент: тирсу, наповнювач для котячого туалету або просто розірваний папір. Відро з пакетами, в яких є наповнювач, теж стане в пригоді.
    • Гігієна: Запасіться вологими серветками (дитячими та антибактеріальними). Одноразовий «сухий душ» це маст-хев, який використовують військові, в таких ситуаціях це порятунок.
    4. Кухня та безпека.
    Приготування їжі у квартирі без газу потребує великої обережності.
    • Туристичні пальники: Газові балони це зручно, але небезпечно. Ніколи не залишайте пальник без нагляду. Використовуйте його лише в провітрюваному приміщенні (через ризик отруєння чадним газом).
    • Термос ваш головний гаджет: Якщо вдалося нагріти воду, одразу заливайте її в термос. Це економить паливо. У термосі можна готувати каші (наприклад, гречка «вариться» там за 2 години).
    • Вулична кухня: Краще пристосуватися готувати на дворі на вогні, якщо є така можливість.
    5. Світло та зв'язок
    • Налобні ліхтарики: Набагато зручніші за свічки. Вони звільняють руки і мінімізують ризик пожежі.
    • Powerbank-гігієна: Тримайте пристрої зарядженими на 100%. Вимкніть усі фонові оновлення та зменште яскравість на телефоні.
    • Радіо на батарейках: В умовах повного блекауту це може бути єдиним джерелом офіційної інформації про евакуацію чи стан справ.
    6. Вологість головний ворог
    Коли в квартирі стає холодно, точка роси зміщується всередину приміщення. Конденсат на стінах, мокрі ковдри призводять до швидкого переохолодження (вологе повітря проводить тепло в 25 разів швидше за сухе). Найбільша помилка заклеїти всі щілини наглухо.
    • «Ударне» провітрювання: Навіть у лютий мороз відкривайте вікна повністю на 2–3 хвилини раз на кілька годин. Це випустить вологе повітря і запустить сухе з вулиці. Сухе повітря нагрівається швидше.
    • Абсорбенти власноруч: Розставте по кутах ємності з сіллю, содою або силікагелем (наповнювачем для котів). Вони вбиратимуть вологу. Якщо є можливість придбайте промислові таблетки-поглиначі вологи.
    • Гігієна ліжка: Ніколи не лягайте в спальник або під ковдру у вуличному одязі, на якому є конденсат. Одяг для сонної зони має бути абсолютно сухим і зберігатися вдень у герметичному пакеті.
    • Сушіння речей: Не сушіть мокрий одяг у кімнаті, де спите. Використовуйте балкон або сходову клітку.
    7. Громада
    Вижити поодинці у висотці значно важче. Об’єднуйтеся з сусідами, яким довіряєте. Спільне приготування їжі на одному пальнику економить до 40% палива. Перевіряйте самотніх людей похилого віку у холоді ризики для здоров'я зростають в рази.

    #виживання #блекаут #поради #київ #висотка #автономність #порадивиживання #україна
    Чим ви можете доповнити цей список? Який досвід допоміг вам у минулі блекаути?
    Автор - сайт @Тиха вежа

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ЯК ВИЖИТИ У ВИСОТЦІ? Посібник з автономності, коли зникло все. Стаття підготовлена на основі досвіду мешканців прифронтових міст. Цегляний будинок без світла, води, газу та опалення це серйозний виклик. За досвідом мешканців прифронтових міст, головними ворогами є не тільки холод, а й волога та погана логістика. Приготування до життя у висотному будинку («бетонній пастці») без комунікацій вимагає не просто запасів, а зміни способу мислення. Коли відключаються ліфти, насоси для води та опалення, квартира перетворюється на автономну одиницю. 1. Збереження тепла: Правило «Кімнати в кімнаті» Стіни швидко вистигають. Обігріти всю квартиру без опалення неможливо, тому потрібно мінімізувати простір. • Намет у квартирі: Це найефективніший спосіб. Встановіть намет прямо на ліжко або килим. Температура всередині від дихання людей буде на 5–7 градусів вищою, ніж у кімнаті. Намет можна зробити самостійно з плівки, ковдр або килимів. • Сендвіч інерції (ліжко): Холод йде знизу, тому створюємо шари: Картон (багато шарів) ➔ Каремат або піна ➔ Фольгований ізолон (сріблом догори) ➔ Шерстяна ковдра. Лише потім лягаємо самі. • Утеплення вікон: Використовуйте щільні штори, ковдри або спеціальну термоплівку. Важливо закрити щілини, але залишити мікровентиляцію, якщо ви використовуєте газові пальники. • Багатошаровість одягу: Термобілизна це база. Наступний шар фліс або вовна. Верхній шар те, що не продувається. Грійте не повітря, а тіло. • «Сонні шкарпетки»: Майте окрему пару товстих шерстяних шкарпеток ТІЛЬКИ для сну. Ніколи не лягайте в тому, в чому ходили вдень. 2. Вода: Розрахунок та логістика Висотні будинки залежать від електричних насосів. Немає світла немає води вище 2–3 поверху. • Золотий запас: Мінімум 3 літри питної води на людину на добу + 5 літрів технічної. • Збір води: Використовуйте кожну нагоду принести сніг. • Бойлер: Технічну воду з нього можна використовувати, але спершу перекрийте кран подачі води в квартиру, щоб вона не пішла назад у систему. • Логістика: Тримайте на поверсі або в коридорі порожні баклаги. Піднімати воду на високі поверхи важко використовуйте рюкзаки, це рівномірно розподіляє вагу на спину. 3. Санітарія: Критичний аспект У висотках неможливо користуватися каналізацією без централізованого постачання води система швидко забивається на нижніх поверхах. • «Сухий унітаз»: Не змивайте воду марно. Одягніть на унітаз міцний сміттєвий пакет, зафіксуйте його скотчем. Після використання додайте абсорбент: тирсу, наповнювач для котячого туалету або просто розірваний папір. Відро з пакетами, в яких є наповнювач, теж стане в пригоді. • Гігієна: Запасіться вологими серветками (дитячими та антибактеріальними). Одноразовий «сухий душ» це маст-хев, який використовують військові, в таких ситуаціях це порятунок. 4. Кухня та безпека. Приготування їжі у квартирі без газу потребує великої обережності. • Туристичні пальники: Газові балони це зручно, але небезпечно. Ніколи не залишайте пальник без нагляду. Використовуйте його лише в провітрюваному приміщенні (через ризик отруєння чадним газом). • Термос ваш головний гаджет: Якщо вдалося нагріти воду, одразу заливайте її в термос. Це економить паливо. У термосі можна готувати каші (наприклад, гречка «вариться» там за 2 години). • Вулична кухня: Краще пристосуватися готувати на дворі на вогні, якщо є така можливість. 5. Світло та зв'язок • Налобні ліхтарики: Набагато зручніші за свічки. Вони звільняють руки і мінімізують ризик пожежі. • Powerbank-гігієна: Тримайте пристрої зарядженими на 100%. Вимкніть усі фонові оновлення та зменште яскравість на телефоні. • Радіо на батарейках: В умовах повного блекауту це може бути єдиним джерелом офіційної інформації про евакуацію чи стан справ. 6. Вологість головний ворог Коли в квартирі стає холодно, точка роси зміщується всередину приміщення. Конденсат на стінах, мокрі ковдри призводять до швидкого переохолодження (вологе повітря проводить тепло в 25 разів швидше за сухе). Найбільша помилка заклеїти всі щілини наглухо. • «Ударне» провітрювання: Навіть у лютий мороз відкривайте вікна повністю на 2–3 хвилини раз на кілька годин. Це випустить вологе повітря і запустить сухе з вулиці. Сухе повітря нагрівається швидше. • Абсорбенти власноруч: Розставте по кутах ємності з сіллю, содою або силікагелем (наповнювачем для котів). Вони вбиратимуть вологу. Якщо є можливість придбайте промислові таблетки-поглиначі вологи. • Гігієна ліжка: Ніколи не лягайте в спальник або під ковдру у вуличному одязі, на якому є конденсат. Одяг для сонної зони має бути абсолютно сухим і зберігатися вдень у герметичному пакеті. • Сушіння речей: Не сушіть мокрий одяг у кімнаті, де спите. Використовуйте балкон або сходову клітку. 7. Громада Вижити поодинці у висотці значно важче. Об’єднуйтеся з сусідами, яким довіряєте. Спільне приготування їжі на одному пальнику економить до 40% палива. Перевіряйте самотніх людей похилого віку у холоді ризики для здоров'я зростають в рази. #виживання #блекаут #поради #київ #висотка #автономність #порадивиживання #україна Чим ви можете доповнити цей список? Який досвід допоміг вам у минулі блекаути? Автор - сайт @Тиха вежа https://t.me/Ukraineaboveallelse
    1Kпереглядів
  • Жовта кухня, що дивиться у прірву. Історія тренера, якого в нас забрала війна
    #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    https://brovarysport.net.ua/?p=35836
    Жовта кухня, що дивиться у прірву. Історія тренера, якого в нас забрала війна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦 https://brovarysport.net.ua/?p=35836
    BROVARYSPORT.NET.UA
    Жовта кухня, що дивиться у прірву. Історія тренера, якого в нас забрала війна
    Російська ракета перетворила затишну квартиру тренера Михайла Кореновського на символ болю, що облетів світ. Це історія про життя, обірване на піку, та пам'ять, яка сильніша за смерть. Цю фотографію бачив увесь світ. Яскраво-жовта кухня, що самотньо висить над прірвою на дев'ятому поверсі. Ще вчор
    227переглядів
  • Зазвичай на початку року я готую солянку.
    Цьогоріч щось пішло не так!:)

    Натрапила в інтєрнєтах на рецепт так званої поливки?:)
    Поки дочитала того рецепта, аж фізіомордія тряслася!:)

    Курячий бульййййййоооон!!!
    Кльоцки або галушки??? На манці???

    Піііііішла спека в хату!!!:)
    Щось конче потрібне знайти в двох ґаздинь, у двох кухнях, двох холодильниках, одній морозилці, двох тамбурах - те ще завдання!:)

    Вишукала каструлу бульону!:)
    Одну!:)
    Поруч з нею - ще одну!:) Й в другій курятини стільки, що вистачило би б на виварку тої поливки!:)

    Натіліпала яєць із манкою! Дала можливість «набухатися» як тепер модно казати?:)

    Перший раз в житті жодного шматочка картоплі в ту юшку не додала!:)

    Ото тільки бульйон, курятина, манні кльоцки та зелень!

    В цілому все вийшло, як в давньому жарті про салат із авокадо з креветками!:)

    Виявилося, що в тій каструлі бульйон був не курячий!:)
    Але курятина з другої каструлі, яку я додала в першу, цілком собі куряча!:)

    Аааааа які цікаві кльоцки вийшли!!!
    В рецепті пропонувався вибір?:) Якою ложкою закладати в бульйон, що кипить, «набувхашуюся» манку з яйцем?:) Хуч столовою?:) Хуч чайною?:)

    Чуйка мене не підвела!:)
    Я по половинці чайної клала!:)
    Ййййй такі монстри зварилися!!!:)
    Здоровезні!
    Смачнезні!
    Мʼякезні!!!

    Мммммм…
    Таааааак…
    А тре ж якось утілізувати недоїдки з холодильника?
    Якщо вже я солянку викреслила з постноворічного меню?:)

    Зненацька щось спеклося?:)
    На кшталт заливного пирога, схожого на піцу?:)
    Куди чудово вписалися якісь ковбаси, грудинка, огірки, сир та гриби?:)

    А вгомонитися я все так і не могла!:)
    Остапа продовжувало нести!:)))

    Й на хвилі моєї сьогоднішньої (та вже вчорашньої!!!) кухонної гіперактивності я ще й десерту наробила!
    Який має назву Бите скло!:)))

    В якісь моменти двох рук мені було замало?:)
    Та впоралася ж!!!:)

    Десь між усіма цими справами та стравами ще й гостей зустрічала!:)
    Чаями-кавами напувала!:) Чимось годувала!:)

    Дійсним доповідаю!
    Минулорічних салатів в холодильнику ніц нема!:)
    Завтра (сьогодні) щось витворю з курятиною, яка в бульйоні!:)
    Аааааа ще ж збиралася скумбрію пекти???

    Та про це я думатиму завтра (сьогодні вже!)!:)

    Ви там як?
    Цілі?
    Зазвичай на початку року я готую солянку. Цьогоріч щось пішло не так!:) Натрапила в інтєрнєтах на рецепт так званої поливки?:) Поки дочитала того рецепта, аж фізіомордія тряслася!:) Курячий бульййййййоооон!!! Кльоцки або галушки??? На манці??? Піііііішла спека в хату!!!:) Щось конче потрібне знайти в двох ґаздинь, у двох кухнях, двох холодильниках, одній морозилці, двох тамбурах - те ще завдання!:) Вишукала каструлу бульону!:) Одну!:) Поруч з нею - ще одну!:) Й в другій курятини стільки, що вистачило би б на виварку тої поливки!:) Натіліпала яєць із манкою! Дала можливість «набухатися» як тепер модно казати?:) Перший раз в житті жодного шматочка картоплі в ту юшку не додала!:) Ото тільки бульйон, курятина, манні кльоцки та зелень! В цілому все вийшло, як в давньому жарті про салат із авокадо з креветками!:) Виявилося, що в тій каструлі бульйон був не курячий!:) Але курятина з другої каструлі, яку я додала в першу, цілком собі куряча!:) Аааааа які цікаві кльоцки вийшли!!! В рецепті пропонувався вибір?:) Якою ложкою закладати в бульйон, що кипить, «набувхашуюся» манку з яйцем?:) Хуч столовою?:) Хуч чайною?:) Чуйка мене не підвела!:) Я по половинці чайної клала!:) Ййййй такі монстри зварилися!!!:) Здоровезні! Смачнезні! Мʼякезні!!! Мммммм… Таааааак… А тре ж якось утілізувати недоїдки з холодильника? Якщо вже я солянку викреслила з постноворічного меню?:) Зненацька щось спеклося?:) На кшталт заливного пирога, схожого на піцу?:) Куди чудово вписалися якісь ковбаси, грудинка, огірки, сир та гриби?:) А вгомонитися я все так і не могла!:) Остапа продовжувало нести!:))) Й на хвилі моєї сьогоднішньої (та вже вчорашньої!!!) кухонної гіперактивності я ще й десерту наробила! Який має назву Бите скло!:))) В якісь моменти двох рук мені було замало?:) Та впоралася ж!!!:) Десь між усіма цими справами та стравами ще й гостей зустрічала!:) Чаями-кавами напувала!:) Чимось годувала!:) Дійсним доповідаю! Минулорічних салатів в холодильнику ніц нема!:) Завтра (сьогодні) щось витворю з курятиною, яка в бульйоні!:) Аааааа ще ж збиралася скумбрію пекти??? Та про це я думатиму завтра (сьогодні вже!)!:) Ви там як? Цілі?
    743переглядів
  • 🎬
    Коли 740 дітей помирали в морі, а всі держави світу казали «ні»,
    одна людина, яка мала всі причини мовчати, сказала «так».

    Був 1942 рік.

    Корабель дрейфував в Аравійському морі, мов плавуча труна.
    На борту — 740 польських дітей.
    Сироти.
    Ті, хто вижив у радянських трудових таборах, де їхні батьки померли від холоду й голоду.

    Вони пройшли через Іран — і натрапили на щось страшніше за неволю:
    ніхто не хотів їх прийняти.

    Британська імперія — найпотужніша сила того часу —
    відмовила їм у всіх портах Індійського узбережжя.

    «Не наша проблема. Пливіть далі».

    У дітей закінчувалася їжа.
    Ліки.
    Час.

    Дванадцятирічна Марія тримала за руку шестирічного брата.
    Перед смертю мати попросила її лише про одне — захистити його.
    Але як захистити, коли весь світ відвернувся?

    І тоді звістка дійшла до невеликого палацу в Гуджараті.

    Махараджа Джам Саґіб Дігвіджайсінгхі був дрібним правителем за мірками імперії.
    Британці контролювали його порти, економіку, армію.
    У нього було все, щоб промовчати й підкоритися.

    Але коли йому розповіли про 740 дітей, які гинуть, поки дипломати обговорюють папери,
    щось у ньому зламалося.

    — «Скільки дітей?»
    — «740, Ваша Високосте. Але британці заборонили їм вхід до Індії».

    Махараджа стиснув щелепи.

    — «Британці контролюють мої порти.
    Але вони не контролюють мою совість.
    Ці діти зійдуть на берег у Наванагара.
    Готуйте їм прийом».

    — «Але, Ваша Високосте, якщо ви кинете виклик британцям…»
    — «Значить, я кину виклик».

    Він передав кораблю повідомлення:
    «Ви тут бажані».

    Коли британська влада почала протестувати, цей невисокий чоловік з маленького князівства відповів:

    «Якщо сильні відмовляються рятувати дітей,
    тоді я — слабкий — зроблю те, на що ви не здатні».

    У серпні 1942 року корабель зайшов у порт Наванагар.

    Діти сходили на берег, мов примари — виснажені, хворі, з порожніми очима.
    Вони вже нічого не чекали.
    І не вірили.

    Махараджа чекав їх на причалі.
    У простому білому вбранні він став на коліна перед ними й сказав через перекладачів:

    — «Ви більше не сироти.
    Ви — мої діти.
    Я ваш Бапу — ваш батько».

    Марія відчула, як тремтить рука брата.
    Невже після стількох зачинених дверей це правда?

    А далі сталося ще важливіше.

    Махараджа не побудував табір біженців.
    Він побудував дім.

    У Балячаді з’явилася маленька Польща в Індії:
    польські вчителі,
    польська кухня,
    польські пісні в індійських садах,
    різдвяні ялинки під тропічними зорями.

    «Ваш біль намагався стерти вас, — сказав він. —
    Але ваша мова, культура, традиції — святі.
    Збережіть їх тут».

    Діти, яким казали, що вони нікому не потрібні,
    нарешті відчули дім.

    Томек знову почав сміятися.
    Аня заговорила.
    Марія дивилася, як брат бігає за павичами,
    і згадувала, що таке спокій.

    Махараджа приходив часто.
    Запам’ятовував імена.
    Святкував дні народження.
    Обіймав, коли вони плакали за батьками, які не повернуться.
    Викликав лікарів.
    Платив із власної кишені, щоб дати їм те,
    у чому імперії відмовили:

    гідність, дитинство, майбутнє.

    Чотири роки, поки світ палав,
    740 дітей жили як одна родина в серці індійського князя.

    Вони вчилися.
    Одужували.
    Починали мріяти.
    Знову ставали цілісними.

    Після війни їм довелося роз’їхатися.
    Вони стали лікарями, вчителями, інженерами, дипломатами, батьками.
    І ніколи не забули.

    У Варшаві з’явилася Площа Доброго Махараджі.
    Школи носять його ім’я.
    Та найважливіший пам’ятник — не з каменю.

    Це ті самі діти.

    Сьогодні, у віці 80–90 років, вони все ще зустрічаються
    і розповідають онукам історію про індійського правителя,
    який побачив за політикою просту істину:

    740 дітям був потрібен батько.
    І він ним став.

    У 1942 році, коли всі великі держави сказали
    «це не наша відповідальність»,
    одна людина сказала:

    «Тепер це мої діти».

    І врятувала 740 життів.

    Не імперії.
    Не армії.
    А відкрите серце, яке відмовилося рахувати співчуття як політичний ризик.

    Це не просто історія.
    Це нагадування:
    коли сильні зачиняють двері,
    іноді достатньо одного серця, щоб змінити світ….
    Post Kenguru.ua
    🎬 Коли 740 дітей помирали в морі, а всі держави світу казали «ні», одна людина, яка мала всі причини мовчати, сказала «так». Був 1942 рік. Корабель дрейфував в Аравійському морі, мов плавуча труна. На борту — 740 польських дітей. Сироти. Ті, хто вижив у радянських трудових таборах, де їхні батьки померли від холоду й голоду. Вони пройшли через Іран — і натрапили на щось страшніше за неволю: ніхто не хотів їх прийняти. Британська імперія — найпотужніша сила того часу — відмовила їм у всіх портах Індійського узбережжя. «Не наша проблема. Пливіть далі». У дітей закінчувалася їжа. Ліки. Час. Дванадцятирічна Марія тримала за руку шестирічного брата. Перед смертю мати попросила її лише про одне — захистити його. Але як захистити, коли весь світ відвернувся? І тоді звістка дійшла до невеликого палацу в Гуджараті. Махараджа Джам Саґіб Дігвіджайсінгхі був дрібним правителем за мірками імперії. Британці контролювали його порти, економіку, армію. У нього було все, щоб промовчати й підкоритися. Але коли йому розповіли про 740 дітей, які гинуть, поки дипломати обговорюють папери, щось у ньому зламалося. — «Скільки дітей?» — «740, Ваша Високосте. Але британці заборонили їм вхід до Індії». Махараджа стиснув щелепи. — «Британці контролюють мої порти. Але вони не контролюють мою совість. Ці діти зійдуть на берег у Наванагара. Готуйте їм прийом». — «Але, Ваша Високосте, якщо ви кинете виклик британцям…» — «Значить, я кину виклик». Він передав кораблю повідомлення: «Ви тут бажані». Коли британська влада почала протестувати, цей невисокий чоловік з маленького князівства відповів: «Якщо сильні відмовляються рятувати дітей, тоді я — слабкий — зроблю те, на що ви не здатні». У серпні 1942 року корабель зайшов у порт Наванагар. Діти сходили на берег, мов примари — виснажені, хворі, з порожніми очима. Вони вже нічого не чекали. І не вірили. Махараджа чекав їх на причалі. У простому білому вбранні він став на коліна перед ними й сказав через перекладачів: — «Ви більше не сироти. Ви — мої діти. Я ваш Бапу — ваш батько». Марія відчула, як тремтить рука брата. Невже після стількох зачинених дверей це правда? А далі сталося ще важливіше. Махараджа не побудував табір біженців. Він побудував дім. У Балячаді з’явилася маленька Польща в Індії: польські вчителі, польська кухня, польські пісні в індійських садах, різдвяні ялинки під тропічними зорями. «Ваш біль намагався стерти вас, — сказав він. — Але ваша мова, культура, традиції — святі. Збережіть їх тут». Діти, яким казали, що вони нікому не потрібні, нарешті відчули дім. Томек знову почав сміятися. Аня заговорила. Марія дивилася, як брат бігає за павичами, і згадувала, що таке спокій. Махараджа приходив часто. Запам’ятовував імена. Святкував дні народження. Обіймав, коли вони плакали за батьками, які не повернуться. Викликав лікарів. Платив із власної кишені, щоб дати їм те, у чому імперії відмовили: гідність, дитинство, майбутнє. Чотири роки, поки світ палав, 740 дітей жили як одна родина в серці індійського князя. Вони вчилися. Одужували. Починали мріяти. Знову ставали цілісними. Після війни їм довелося роз’їхатися. Вони стали лікарями, вчителями, інженерами, дипломатами, батьками. І ніколи не забули. У Варшаві з’явилася Площа Доброго Махараджі. Школи носять його ім’я. Та найважливіший пам’ятник — не з каменю. Це ті самі діти. Сьогодні, у віці 80–90 років, вони все ще зустрічаються і розповідають онукам історію про індійського правителя, який побачив за політикою просту істину: 740 дітям був потрібен батько. І він ним став. У 1942 році, коли всі великі держави сказали «це не наша відповідальність», одна людина сказала: «Тепер це мої діти». І врятувала 740 життів. Не імперії. Не армії. А відкрите серце, яке відмовилося рахувати співчуття як політичний ризик. Це не просто історія. Це нагадування: коли сильні зачиняють двері, іноді достатньо одного серця, щоб змінити світ…. Post Kenguru.ua
    5
    1Kпереглядів 1 Поширень
  • Украинский этно-вечер “Різдвяні свята у Солохи” в Тель-Авиве 25 декабря 2025 в SHO?

    В самом центре Тель-Авива зимой появится маленький украинский хутор — со светом, музыкой, праздничными забавами и вкусами, которые невозможно забыть. Ресторан SHO? – Ukrainian Traditional Food и команда MAK_UA готовят большой этно-вечер, где оживут колядки, щедривки, фольклорные персонажи и традиционные украинские зимние блюда.

    Гостей ждут живые выступления Яны Олексенко, ULA_music и Diadele, театрализованные сценки от @makvilna_ua, праздничная атмосфера и украинская кухня: кутя, вареники ручной лепки, узвар, глинтвейн и другие украинские зимние блюда. Всё — как на настоящем хуторе, только в Тель-Авиве.

    В Тель-Авиве эта эстетика выглядит особенно ярко: словно в шумный город ненадолго впустили тишину сельской украинской ночи, наполненную смехом и песнями. Украинская зима пахнет кутьёй, варениками, узваром и горячим праздничным напитком.
    SHO? готовит специальное меню, которое не просто знакомит с традиционными блюдами — оно рассказывает историю. Этно-вечер построен так, чтобы гость не смотрел на традицию со стороны — он оказывается внутри неё.
    В зале будет тёплый свет, музыка, элементы оформления, напоминающие деревенские зимние вечера. Все детали — от звезды колядников до фольклорных образов — создают эффект присутствия в зимнем украинском хуторе.

    «Солоха» — это гоголевская хуторянка, хозяйка гостеприимной хаты, у которой всегда шумно, тепло и по-праздничному весело.
    Её имя давно стало символом украинских зимних традиций, смеха и домашнего уюта. Это культовый персонаж украинской литературы и народной культуры, прекрасно узнаваемый благодаря Н. В. Гоголю: Солоха — героиня повести Николая Гоголя «Ночь перед Рождеством», входящей в цикл «Вечера на хуторе близ Диканьки».

    Почему это интересно не только украинцам, но и всем израильтянам?
    Украинские новогодне-рождественские традиции понятны и близки любому человеку, выросшему на семейных зимних праздниках. Это музыка, которая звучит искренне; еда, наполненная смыслом; игровые обряды, которые создают лёгкость и чувство совместности. Израиль — страна, где живут десятки культур, и именно поэтому знакомство с украинскими этно-обычаями становится не «чужой» историей, а частью общего культурного пространства. Такой вечер дарит уникальный опыт: увидеть, как праздничность может выглядеть в другой стране, почувствовать тёплый юмор, попробовать особую кухню и просто провести время в атмосфере человеческой близости, которая не зависит от национальности.

    📅 25 декабря, 19:00
    📍 Carlebach 3, Tel Aviv

    НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱
    Подробнее о программе — в статье:
    👉 https://news.nikk.co.il/rizdvyani-svyata-u-solohi/

    ❓ А вы бы хотели попасть на такой вечер — и что для вас самое главное в зимних праздниках?

    #ТельАвив #SHO #MAK_UA #УкраинскаяКультура #ЭтноВечер #ЗимниеТрадиции #УкраинаВИзраиле
    Украинский этно-вечер “Різдвяні свята у Солохи” в Тель-Авиве 25 декабря 2025 в SHO? В самом центре Тель-Авива зимой появится маленький украинский хутор — со светом, музыкой, праздничными забавами и вкусами, которые невозможно забыть. Ресторан SHO? – Ukrainian Traditional Food и команда MAK_UA готовят большой этно-вечер, где оживут колядки, щедривки, фольклорные персонажи и традиционные украинские зимние блюда. Гостей ждут живые выступления Яны Олексенко, ULA_music и Diadele, театрализованные сценки от @makvilna_ua, праздничная атмосфера и украинская кухня: кутя, вареники ручной лепки, узвар, глинтвейн и другие украинские зимние блюда. Всё — как на настоящем хуторе, только в Тель-Авиве. В Тель-Авиве эта эстетика выглядит особенно ярко: словно в шумный город ненадолго впустили тишину сельской украинской ночи, наполненную смехом и песнями. Украинская зима пахнет кутьёй, варениками, узваром и горячим праздничным напитком. SHO? готовит специальное меню, которое не просто знакомит с традиционными блюдами — оно рассказывает историю. Этно-вечер построен так, чтобы гость не смотрел на традицию со стороны — он оказывается внутри неё. В зале будет тёплый свет, музыка, элементы оформления, напоминающие деревенские зимние вечера. Все детали — от звезды колядников до фольклорных образов — создают эффект присутствия в зимнем украинском хуторе. «Солоха» — это гоголевская хуторянка, хозяйка гостеприимной хаты, у которой всегда шумно, тепло и по-праздничному весело. Её имя давно стало символом украинских зимних традиций, смеха и домашнего уюта. Это культовый персонаж украинской литературы и народной культуры, прекрасно узнаваемый благодаря Н. В. Гоголю: Солоха — героиня повести Николая Гоголя «Ночь перед Рождеством», входящей в цикл «Вечера на хуторе близ Диканьки». Почему это интересно не только украинцам, но и всем израильтянам? Украинские новогодне-рождественские традиции понятны и близки любому человеку, выросшему на семейных зимних праздниках. Это музыка, которая звучит искренне; еда, наполненная смыслом; игровые обряды, которые создают лёгкость и чувство совместности. Израиль — страна, где живут десятки культур, и именно поэтому знакомство с украинскими этно-обычаями становится не «чужой» историей, а частью общего культурного пространства. Такой вечер дарит уникальный опыт: увидеть, как праздничность может выглядеть в другой стране, почувствовать тёплый юмор, попробовать особую кухню и просто провести время в атмосфере человеческой близости, которая не зависит от национальности. 📅 25 декабря, 19:00 📍 Carlebach 3, Tel Aviv НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱 Подробнее о программе — в статье: 👉 https://news.nikk.co.il/rizdvyani-svyata-u-solohi/ ❓ А вы бы хотели попасть на такой вечер — и что для вас самое главное в зимних праздниках? #ТельАвив #SHO #MAK_UA #УкраинскаяКультура #ЭтноВечер #ЗимниеТрадиции #УкраинаВИзраиле
    NEWS.NIKK.CO.IL
    Украинский этно-вечер “Різдвяні свята у Солохи” в Тель-Авиве 25 декабря 2025 в SHO? - НАновости - новости Израиля
    Праздник, который переносит в украинский хутор Есть вечера, которые создают собственный мир. 25 декабря 2025 организаторы - ресторан SHO? – Ukrainian - НАновости - новости Израиля - Воскресенье, 7 декабря, 2025, 18:52
    2Kпереглядів
  • Депутатка Скороход прокоментувала підозру і заявила про «маніпуляцію» НАБУ

    Народна депутатка від партії «За майбутнє» Анна Скороход підтвердила, що 5 грудня після обшуків в її помешканні у справі про хабар правоохоронці вручили їй підозру. Проте, за словами Скороход, вони «нічим не змогли це підкріпити», і вона не арештована.

    Як заявила депутатка, гроші, вилучені під час обшуків – не її. Крім того, вона звинуватила НАБУ в «маніпуляції» і публікації «фейкових фото».

    «НАБУ опублікувало фотографії з «місця обшуку», на яких зображені гроші, якась кухня і спальня. Офіційно заявляю: це фото з чужої квартири», – написала Скороход у соцмережах вночі.

    У НАБУ ці заяви поки що не коментували.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал
    Депутатка Скороход прокоментувала підозру і заявила про «маніпуляцію» НАБУ Народна депутатка від партії «За майбутнє» Анна Скороход підтвердила, що 5 грудня після обшуків в її помешканні у справі про хабар правоохоронці вручили їй підозру. Проте, за словами Скороход, вони «нічим не змогли це підкріпити», і вона не арештована. Як заявила депутатка, гроші, вилучені під час обшуків – не її. Крім того, вона звинуватила НАБУ в «маніпуляції» і публікації «фейкових фото». «НАБУ опублікувало фотографії з «місця обшуку», на яких зображені гроші, якась кухня і спальня. Офіційно заявляю: це фото з чужої квартири», – написала Скороход у соцмережах вночі. У НАБУ ці заяви поки що не коментували. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал
    365переглядів
  • ⚡️⚡️⚡️⚡️«Це моя перукарня, розбомбило усе. Залишилась без роботи», «Балкон виламаний, кухня, все потрощено», «Можна сказати обійшлися легким переляком»: мешканці Вишгорода про сьогоднішню нічну атаку РФ
    ⚡️⚡️⚡️⚡️«Це моя перукарня, розбомбило усе. Залишилась без роботи», «Балкон виламаний, кухня, все потрощено», «Можна сказати обійшлися легким переляком»: мешканці Вишгорода про сьогоднішню нічну атаку РФ
    274переглядів 2Відтворень
Більше результатів