#історія #постаті 28 січня 1853 року в Гавані народився Хосе Марті — людина-символ, яку на Кубі називають просто «Апостолом». Він примудрився поєднати в собі непоєднуване: тонку душу поета-модерніста та залізну волю революціонера, який поклав життя на вівтар незалежності своєї батьківщини від іспанської корони. 🇨🇺✍️ Свобода як стиль життя Марті почав свою боротьбу ще підлітком. У 16 років він уже видавав газету «Вільна Куба», за що іспанська влада оперативно відправила його на каторгу, а потім у вигнання. Більшу частину життя він провів у роз’їздах — від Мексики до США, де займався тим, що ми зараз назвали б «фандрайзингом для революції». Він об’єднав розрізнені групи емігрантів у Кубинську революційну партію, готуючи масштабне повстання. ⛓️🌍 Поезія, що стала піснею Марті був одним із лідерів латиноамериканського модернізму. Його збірка «Прості вірші» (Versos Sencillos) — це класика світової літератури. Найцікавіше, що саме його вірші лягли в основу всесвітньо відомої пісні «Guantanamera». Тож, коли ви чуєте цей запальний мотив, знайте — це слова людини, яка понад усе на світі любила свою «землю, де росте пальма». 🎶🌴 Смерть героя: Сонце в обличчя Хосе Марті не був «кабінетним» ідеологом. У 1895 році, коли на Кубі почалося чергове визвольне повстання, він особисто висадився на острів зі зброєю в руках. Його смерть у бою біля Дос-Ріос була майже літературною: попри попередження досвідчених генералів, він верхи на білому коні кинувся в атаку на іспанські позиції та загинув від ворожої кулі. Він завжди казав: «Я хочу померти під сонцем, з обличчям, зверненим до неба». Так і сталося. 🏇☀️ Спадщина без кордонів Хоча сьогодні кубинський режим намагається монополізувати ім'я Марті, його ідеї були набагато ширшими за будь-яку ідеологію. Він мріяв про вільну Латинську Америку, де панує освіта, культура та взаємоповага. Для кубинців він — як Шевченко для українців: пророк, чиї слова цитують у радості та в горі, і чий авторитет залишається незаперечним крізь століття. 📚✊

#історія #постаті Його ім’я давно стало синонімом абсолютної геніальності. 27 січня світ відзначає день народження Вольфганга Амадея Моцарта — людини, яка не просто писала музику, а, здавалося, перекладала звуки сфер на зрозумілу нам мову. 🎹✨ Геній поза часом: Чому музика Моцарта досі керує світом? Моцарт був справжнім "вундеркіндом" у часи, коли це слово ще не було мейнстримом. У 5 років він уже складав перші п'єси, у 6 — гастролював Європою, а у 12 — написав свою першу оперу. Але за фасадом блискучого успіху ховалася людина неймовірної працездатності та трагічної долі. Він створював шедеври зі швидкістю, яка сьогодні здається надлюдською: понад 600 творів за коротке життя, що обірвалося у 35 років. 🎼🎻 Музика Моцарта — це унікальне поєднання легкості, яка межує з дитячою щирістю, та глибокого драматизму, що зазирає в саму безодню людської душі. Від грайливого «Весілля Фігаро» до величного і похмурого «Реквієму» — він охопив увесь спектр людських емоцій. Цікаво, що вчені досі досліджують так званий «ефект Моцарта», стверджуючи, що його гармонії здатні покращувати пам'ять та знімати стрес. Хто знав, що класика XVIII століття стане кращою терапією для людини цифрової ери? 🎧🧠 Для України постать Моцарта має й особливий, родинний вимір. Його молодший син, Франц Ксавер Моцарт, прожив понад 30 років у Львові. Він був видатним педагогом, композитором та диригентом, заснувавши перше в місті світське музичне товариство «Цецилія». Тож дух великого Амадея незримо присутній у величних залах Львівської опери та на бруківці старого міста. 🏛️🇺🇦 Моцарт не намагався бути "модним" — він був справжнім. Його творчість пережила королів, імператорів та ідеології, довівши, що чиста краса є найтривкішою валютою в історії людства. 🕯️👑

📝 Інгредієнти 🥧 Тісто: • 400 г борошна (3 склянки + 1 столова ложка) • 190 г холодного масла • 100 г цукру-піску (5 столових ложок) • 60 мл води (6 столових ложок) 🍏 Яблучна начинка: • 4 великі яблука, нарізані кубиками • ½ склянки води • ½ склянки цукру • 1 столова ложка лимонного соку • 1 чайна ложка кориці (додається в кінці) ✨ Для оздоблення: • Ломтики мигдалю • Цукор-пудра для посипання 👩‍🍳 Приготування 🥧 Тісто 1️⃣ Помістіть борошно, холодне масло, цукрову пудру та воду в кухонний комбайн. Процесар: спочатку тісто буде піщаним, а потім з'єднається. 👉 Не місіть тісто руками, тепло розтопить масло і зіпсує текстуру. 2️⃣ Розділіть масу на 2 частини. • Першу частину розкачайте, додавши трохи борошна. • Покладіть зверху кришку діаметром 25 см і притисніть, щоб залишити відбиток. • Обережно перенесіть на деко. 3️⃣ Другу частину розкачайте таким же чином на рівній поверхні, присипаній борошном (це полегшить її подальше перекладання). 🍏 Начинка 4️⃣ Покладіть в сковороду яблука, воду, цукор і лимонний сік. Варіть, поки рідина не випарується. 5️⃣ Зніміть з вогню, додайте корицю і дайте повністю охолонути. 👉 Начинку потрібно використовувати холодною. 🥧 Складання 6️⃣ Розподіліть яблучну начинку по основі. 7️⃣ Накрийте другим тістом (прикрашеним або прорізаним). 8️⃣ Змочіть краї невеликою кількістю води і посипте пластівцями мигдалю. 🔥 Випікання 9️⃣ Випікайте при 170°C, у добре розігрітій духовці з вентиляцією, до золотистої скоринки. ❄️ Завершення 🔟 Дайте охолонути, посипте цукровою пудрою і подавайте. 🍎💛 Хрустка, ароматна і ідеальна до кави. Класика, яка ніколи не підведе 😋

#дати #свята ​День полуничного морозива: Літній десерт з характером січневого свята 🍦🍓 ​Здавалося б, середина січня — час для гарячого глінтвейну або чаю з імбиром. Але 15 січня світ (і насамперед фанати солодощів зі США) кидає виклик холоду та святкує День полуничного морозива. І в цьому є своя витончена логіка: коли за вікном усе біле та сіре, організм відчайдушно потребує яскравих кольорів та смаків літа. ❄️😋 ​Це свято — не просто привід з’їсти десерт, а справжній гастрономічний ритуал: ​Класика, що не старіє: Полуничне морозиво входить у «святу трійцю» смаків разом із ванільним та шоколадним (так зване «Неаполітанське морозиво»). Воно з’явилося в меню офіційних державних обідів ще у XVIII столітті — кажуть, його подавали під час інавгурації Джеймса Медісона. 🇺🇸🤴 ​Секрет популярності: На відміну від штучних ароматизаторів, справжнє полуничне морозиво цінують за легку кислинку та шматочки заморожених ягід, які нагадують про червневе сонце навіть у найлютіші морози. ☀️🍓 ​Чому саме зараз? Психологи кажуть, що поїдання морозива взимку — це чудовий антистрес. Холодний десерт змушує організм виробляти енергію для зігрівання, а смак ягід підіймає рівень серотоніну. До того ж, це ідеальний спосіб довести зимі, що ми не боїмося її морозів! 🧊💪 ​Сьогодні по всьому світу кондитерські змагаються у креативності: додають до морозива базилік, бальзамічний оцет (так, це неймовірно смачно з полуницею!) або подають його з теплими бельгійськими вафлями. 🧇🍓 ​Тож, якщо ви хочете відсвяткувати цей день правильно — ігноруйте позначку термометра, купіть улюблений ріжок і дозвольте собі кілька хвилин літа посеред зими. Зрештою, життя занадто коротке, щоб чекати червня для порції щастя! 🍦✨

19 грудня нардеп від «Слуги Народу» Костюк отримує від матері 6 млн грн. у подарунок. Вже 22 грудня він купує квартиру в Києві. Класика від чергового "антикорупціонера". Спочатку ти голосуєш за законопроєкт щодо НАБУ. Потім, відчувши неладне, різко відступаєш і заявляєш про "тиск" з боку ОП. Паралельно розповідаєш по сторонах, що Банкова нібито намагається вас "задобрити". Згодом, з невідомих причин, створюєш міжфракційне об’єднання «за все хороше й проти всього поганого». А потім раптом з’являються "неочікувані" подарунки. Мама дуже любить "скорость" квартири. До речі, це вже не вперше, коли в цього нардепа з’являються великі гроші з незрозумілих причин. https://t.me/Ukraineaboveallelse

Хоча у людського життя немає ціни, ми завжди чинимо так, немов існує щось ще цінніше. Антуан де Сент-Екзюпері Ці слова класика — дзеркало нашої реальності. За 5 років моєї практики як фінансового консультанта, я бачила сотні різних історій. І, на жаль, не всі вони зі щасливим фіналом. Найважче в моїй роботі — це слово «пізно». ✔️Пізно, коли телефонують, коли біда вже сталась. ✔️Пізно, коли зустріч переносилася місяцями через «свята», «подорожі» або «термінові справи». Ок, це ваш вибір. Я нікого не лякаю і не збираюся наводити трагічні приклади. Але я хочу поставити вам одне чесне запитання. У що ви інвестуєте прямо зараз? Ми легко знаходимо кошти на новий iPhone, на чергову поїздку або на ремонт авто. Ми здуваємо пилинки з речей, які мають термін придатності. Але коли мова заходить про захист найціннішого — власного життя або майбутнього своєї дитини — ми часто «затискаємо» ці кошти для самих себе. Невже подорож чи новий гаджет цінніші за вашу безпеку? Навіть у моїй практиці були випадки: поліс прорахований, план захисту готовий... але клієнт вирішив «почекати до наступного місяця». А життя не чекає. Воно не має кнопки «пауза» і не знає графіку ваших відпусток. Якщо ви досі вагаєтесь — запитайте хоча б у штучного інтелекту: «Чи варто мати страхування життя у сучасному світі?». Навіть машина видасть вам логічну відповідь. Але машину не обходить ваше майбутнє. А мене — так. Я продовжую надавати безкоштовні консультації (онлайн та офлайн по всій Україні). Я тут, щоб допомогти вам створити фундамент вашого спокою. Коли прийде розуміння, що ВИ і є вашим найціннішим активом — звертайтеся. 📞 Мій номер: 0931496115 Консультації безкоштовні. Але ваш час — безцінний. Не марнуйте його. Фінансовий менеджер Віра Підгрушна #накопичення #страхування #metlife

🩰👏Вітаємо бровварську «Галатею» із сенсаційним тріумфом на всеукраїнському рівні!💙💛 ✨21 грудня на сцені Всеукраїнського двотурового багатожанрового конкурсу мистецтв «Різдвяний оберіг» народний художній колектив «Хореографічний ансамбль «Галатея» під натхненним керівництвом неперевершеної Наталії Лисохмари та хореографа Ірини Кондратюк здійснив яскраву творчу подорож до столиці, де вкотре довів: меж досконалості не існує!🩰 За підсумками оцінювання компетентного журі: 🩰у номінації «Класичний танець»: 🥇I місце – «Зимова казка», змішана форма; 🥇I місце – премʼєра Варіації з балету «Половецькі танці», 14-16 років; 🥇I місце – «Маскарад», 14-16 років ; 🥇I місце – тріо: Смирнова Софія, Великородна Софія, Брузіна Вероніка, премʼєра Варіації із балету «Вальпургієва ніч», 11-14 років; 🥇I місце – соло Смирнова Софія, Варіація з балету «Есмеральда», 14 років; 🩰у номінації «Дитячий танець»: 🥇I місце – «Нерпочки», 6-9 років; 🩰у номінації «Неокласика»: 🥇I місце – «Тарантела», 14-16 років. 🏆Супер Гран-прі – нагорода найвищого ґатунку та справжній «Різдвяний оберіг» найкращому колективу конкурсу! 💗 Щирі вітання нашим переможницям! «Галатея», ваш абсолютний тріумф – це яскраве свідчення безмежного таланту, глибокої відданості мистецтву та щоденної наполегливої праці, помноженої на любов до танцю! @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary

#історія #постаті Геніальний Микола Лукаш — людина, яка самотужки довела, що українська мова здатна передати найтонші відтінки світової літератури. Він народився 19 грудня 1919 року в Кролевці та став справжнім титаном перекладу, знаючи понад 20 мов. Його називали «людиною-архівом» та «моцартом перекладу» за неймовірну легкість, з якою він відтворював найскладніші тексти ✍️. Його доробок вражає масштабами: від «Фауста» Гете та «Декамерона» Бокаччо до творів Лорки, Верлена та Флобера. Лукаш не просто перекладав слова — він створював український відповідник для кожного іноземного стилю, використовуючи все багатство народної мови, діалектів та архаїзмів. Завдяки йому світова класика зазвучала соковитою, живою та повнокровною українською мовою, позбавленою будь-якої штучності 📚. Поза літературою Микола Лукаш був людиною неймовірної громадянської мужності. У 1973 році, коли почалися переслідування Івана Дзюби за працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?», Лукаш запропонував владі... відсидіти термін замість хворого товариша. Цей безпрецедентний вчинок коштував йому десятиліття забуття: його перестали публікувати, виключили зі Спілки письменників і прирекли на злидні, але він не зрадив своїх принципів 🕯️. Микола Лукаш залишив нам у спадок не лише геніальні переклади, а й приклад того, як одна людина може стати цілим інститутом культури. Його життя — це гімн українському слову, яке в його руках ставало і гострою зброєю, і витонченим музичним інструментом 🎼.

#історія #події Грудень 1917 року став часом неймовірної політичної напруги у Києві. Поки Українська Центральна Рада намагалася розбудувати незалежну державу, більшовики з Петрограда прагнули встановити свій контроль над Україною через систему рад. Саме з цією метою 19 грудня (за новим стилем) у розкішній залі Купецького зібрання — де сьогодні звучить класика в Національній філармонії — розпочав роботу Перший Всеукраїнський з’їзд рад 🏛️. Більшовики розраховували на легку перемогу та планували оголосити про перехід усієї влади до себе, усунувши Центральну Раду. Проте вони припустилися стратегічної помилки: з’їзд виявився справді всеукраїнським, а не лише представництвом робітничих осередків. На заклик українських партій до Києва прибуло понад 2000 делегатів, більшість із яких складали селяни та військові, що підтримували ідею автономії та незалежності 🇺🇦. Замість того, щоб «скинути» українську владу, з’їзд перетворився на тріумф українського національного руху. Величезна більшість делегатів висловила повну довіру Центральній Раді та засудила ультиматум ленінського Раднаркому. Побачивши, що план провалився, більшовицька меншість (близько 120 осіб) залишила Київ і перебралася до Харкова, де згодом провела свій альтернативний з'їзд, що став початком агресії проти УНР ⚔️. Ця подія в будівлі сучасної філармонії є важливим уроком того, як демократичні інструменти та консолідація суспільства можуть зламати сценарії гібридного захоплення влади. Історія київського з’їзду рад — це історія про те, як Україна вкотре підтвердила своє право на самовизначення всупереч тиску ззовні 📜.

Володимир Золкін. 👇 Як з’являються “рейтинги”, яких не існує. 15 грудня низка медіа почала масово розганяти «сенсаційну новину» з посиланням на  дослідження від КМІС про електоральні рейтинги партій на виборах до Верховної Ради у разі завершення війни, де «лідерами» начебто назвали гіпотетичну політичну силу Валерія Залужного та «Європейську солідарність» Петра Порошенка. Першим це оприлюднив медіаресурс Цензор.НЕТ, пов’язаний із журналістом Юрієм Бутусовим, який системно й публічно критикує військово-політичне керівництво держави. Згодом новину без жодної перевірки підхопили в медіавидання Петра Порошенка — “Букви”. Абсолютно випадково медіаресурс Порошенка — «Букви» — у цьому «рейтингу» ставить партію свого власника на перші позиції. Так само випадково Цензор.НЕТ Бутусова спускає чинного президента аж на четверте місце. Ну просто неймовірний збіг обставин. Настільки безпаліво, що аж смішно. Звісно, це ж не маніпуляція і не політична технологія. Це просто так зійшлися цифри, а «соціологія» магічним чином ідеально лягла в політичні інтереси конкретних людей і медіа. Хто б міг подумати? Ну а далі — класика: ланцюгова реакція і тиражування «рейтингу» іншими ЗМІ — 24 канал, ТСН, Фокус. А тепер — ключовий момент. ❌ Київський міжнародний інститут соціології ОФІЦІЙНО СПРОСТУВАВ ці “рейтинги”. Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький заявив: «На сайті КМІС дійсно немає публікацій з даними, про які йде мова, оскільки ми дотримуємося політики непублікації електоральних рейтингів на період повномасштабної війни… Зазначені в різних публікаціях результати ми не можемо підтвердити». Також він прямо розкритикував медіа за маніпулятивну подачу — коли озвучують відсотки лише серед тих, хто готовий голосувати, але свідомо замовчують частку від усіх респондентів, що є базовим порушенням соціологічних стандартів. 🤔 І тепер питання: чи опублікували ці «ЗМІ» спростування? чи вибачилися перед аудиторією? чи визнали помилку? Ні. Нічого. Тиша. І все це відбувається в момент, коли країна перебуває у вкрай важкому стані: ворог тисне на фронті, тривають складні переговорні процеси, а ззовні Україні намагаються нав’язати відверто невигідні умови, зокрема вихід ЗСУ з Донбасу. Саме в цей час частина так званих медіа замість відповідальності обирає свідоме розхитування суспільства підчас війни. Але замість того, щоб вибачитися або хоча б опублікувати спростування, ці медіа просто зробили вигляд, що нічого не сталося. Бо їхнє завдання було не інформувати суспільство, а зафіксувати потрібні цифри в головах людей, прикрившись довірою до соціології й авторитетом КМІС. І після цього ще хтось намагається називати це журналістикою? Ні. Це не помилка і не «неточність». Це свідомий вкид, фейковий рейтинг, оформлений під науку й розігнаний через лояльні майданчики. Це цілеспрямована спроба дестабілізувати внутрішню ситуацію під час війни, коли країні потрібна концентрація, єдність і холодний розрахунок, а не політичні технології. Так виглядає маніпуляція, замаскована під новини. Не журналістика. Не аналітика. А цинічна політична гра в момент, коли держава платить за помилки надто високу ціну. https://t.me/Ukraineaboveallelse