Імперії вчинялись злом, Їх жадності немає меж. Царі родились, умирали. В імперському кратері Варилась кров. Світ задихається чадом. Сонце тліє за фасадом хмар, Воно раб космосу. Імперська культура Для всіх одна - Єдинодержавіє, єдиноязичіє, Єдиноздичавіння... Залізо іржавіє. Її молодики бадьорі. Пружини кулеметів причаїлись. Сяє у небі зоря-Венера. Густі ночі лікують серця. Бомби трусять мантію Землі. Скорпіони відмовились від еволюції. Бідні, завжди невдоволені, Їх обнадів комунізм, Вони комунопоклонники. Одні селяни реалісти. Земля їх учитель. Зло іде “походом гідним ”. 1950 Г. Сагайдак

Компанії Порошенка зробили землю недоступною для фермерів та мільйонів простих українців, – УНІАН  Олігарх Порошенко агресивно скуповує найбільш родючу землю, створюючи її дефіцит тамонополію. У підсумку мільйони українців вже не можуть придбати власну ділянку через космічні ціни. В західних країнах подібні дії караються законом.  «Сьогодні Порошенко задає ціни на землю для всієї країни з вигодою для власної кишені. Так, його родина вже володіє понад 120 тис гектарземлі і продовжує активно скуповувати найкращі ділянки. Цей «сивочолий» олігарх вбив будь-яку можливість українцю бути господарем на власній землі. Це класичне зловживання. Примітно, що скуповує Порошенко землю за допомогою сина Олексія, який переховується від мобілізації у Лондоні», - пише експерт Петро Олещук.  Як відомо, за часів каденції Порошенка на посту президента, тисячі гектарів земель, орендованих фермерами, були переоформлені на його компанії, попри чинні договори оренди. Тоді рух «Чесно»назвав такі дії Порошенка рейдерством, махінаціями з природними ресурсами,політичною корупцією, а найголовніше –зловживанням владою.  «Тому правоохоронці мають негайно розслідувати зловживання компаніями Порошенка – масовускупку землі. Бо, якщо ми дозволимо одному політику-олігарху визначати, скільки коштує українська земля – завтра він визначатиме, хто з українців взагалі має право на ній жити», – резюмував Петро Олещук. Як відомо, Порошенко у 2024 році отримав доходів на 4,6 млрд грн. Ця сума у 30 разів перевищує заробітки політика в довоєнний 2021 рік. На політика накладено санкції за шкоду національним інтересам.

Вибух... Другий... І знову ТИША... Дощ заліза Земля поглина Серце чує - Тиша сильніша Серце каже - здолає Весна Ми зі Смертю п'ємо гірке пиво Ми з Війною рідня на крові... Ми ЖИВЕМО Хіба це не диво? Чи не щастя, що просто ЖИВІ??? Всесвітній Потоп чи то впала комета Розкидало Душі по різних Світах... А ми танцюєм з тобою під Джареда Лето Тіло до тіла Поєднані в снах Кому "СвітВійна" Кому "НеДоВійни" "БездушнаБайдужість" "ЗамаскованийСтрах"... Згадай, нашу Землю тримають слони Наш Всесвіт Безмежний пливе на китах Війна - то лише птеродактилів тінь Печерних істот переслідує жах А нам мандрувати в дорожну сплетінь А МИ БожеВільні Танцюєм в віках. Артур Артіменьєв з книги "Не прощаємось..."

Дивіться, який гарний трейлер серіалу «Чужий: земля» вийшов нещодавно на YouTube. Цей серіал це приквел до фільму 1979 року. Події в серіалі відбудуться за 30 років до подій фільму. Премʼєра запланована на серпень 2025 року #sci_fi_не_нудно

❗️Війна буде довгою. Ізраїльтянам рекомендують запастися їжею, речами та теплим одягом, — Нетаньяху ▪️Військова операція Ізраїлю проти Ірану триватиме не менше двох тижнів; ▪️З’явилася інформація, що агенти Моссада провели операцію, схожу на «Павутину»: ще задовго до нападу створили приховану базу вибухових дронів неподалік Тегерана. У ніч атаки ці дрони були активовані та спрямовані на ракетні установки класу «земля-земля», розташовані на військовій базі Асфакабад — одному з ключових об'єктів, що становлять пряму загрозу Ізраїлю; ▪️Іран заявив, що Ізраїль перейшов усі червоні лінії, і тепер у Тегерана немає жодних обмежень для удару у відповідь. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

#поезія А тінь виходить – густа, кремезна. Над нею – човен, під нею – весла. Дивися – зелень тече крізь вени. Сховай під серцем її для мене, бо буде витися, буде бігти, точити зуби, ламати кігті об кожен спогад, об кожен спалах, чуття загострить і гнів розпалить. Моя свідомість – піщинок тисяча: у вовчих хащах і норах лисячих я слід гублю, розсипаюсь, здрібнююсь, зрікаюсь звичок, імен і здібностей. Я розбиваюсь на сотні пазлів. Щоб стати полум’ям, мушу згаснути. Викидаю ключа, щоб знайти вихід. І хто б не кричав у мені, я тихо виходжу у ніч, у сліпе нікуди. Чорт забирай, я тут є і буду, скільки б світів у мені не розбилось, і начхати на виснаження й безсилість. Між словами – тиша – срібляста ниточка – ніч дзвенить в повітрі, як з льоду виточена, а зірки – кришталь – на соснових плечиках – а мороз зашкалює, і від вечора залишаються тільки уламки місяця, а під ними тіні гарцюють, бісяться, всі скелети з шафи виходять з мороком – не забудь купити бухла і колива. Тіні біжать, сторожкі і рвані. Лезом ножа видираю пам’ять з кожного нерва, трощу, випалюю. І нічого мого більше вже нема у мені. Я щоночі стою на краю безодні – у похмурих застиглих лісах підводних залишаю усіх – бо далі не можна. Захистити ще їх би. Від мене. Кожного. Хай горять яскравіше за зорі й промені, у цій темряві всі вони – голос полум’я, що до вічного дерева шлях освітлює, в безконечній зимі крапля сонця літнього. Я виловлюю з хаосу звуки й дотики, у прадавніх лісах сто стежок витоптую, заростаю гіллям, розчиняюсь у синяві, випускаю на волю страхи і сни мої. Стукотять колеса, земля йде вихилом. Липнуть руки, від страху спирає дихання. Знову потяг, і я у нім, наче в савані. І нічого мого більше вже нема у мені. І не вийти, не вилетіти, не вистрибнути. Десь між горами прямовисними опиняюся, поміж скелями. Небо сплавлюється, вистелюється синім холодом, болем, кригою. Я кричатиму, щоб не вигоріти, я шумітиму, щоб воскреснути під порожнім, бездонним всесвітом. Іолана Тимочко

#поезія На що не глянь — така краса повсюди, В цвіту уся земля, як у вінку. В природі дише все на повні груди, Качки пливуть між ряскою в ставку. А в небі ластівки проносяться, мов стріли, Пливуть у синяві легесенькі хмарки. І айстри личка радісно відкрили, А комишами заросли ставки… Та верби посхилялись над водою, Купають у воді гілля своє. У прохолоду нас запрошують з тобою, І надзвичайне щось у цьому є, І таємниче, світле, загадкове, Та дуже рідне, щемне, непросте. Що в серці будить почуття казкове, Щось надзвичайно ніжне і святе… Надія Красоткіна

#поезія Спіймала літо за крило, держу, немов жар-птицю. Щоб дарувало нам тепло, родила в нас пшениця. Щоб красувалися поля і жито колосилось. Від ран звільнилася земля, щоб на яву, не снилось... Щоб не скупилось на дощі, рясненько поливало. І про трояндові кущі воно не забувало. Щоб промінці свої ясні садочкам дарувало. Пісні пташині голосні, щоб весело лунали. Щоб доні наші і сини до дому повернулись. Щоб більше не було війни, жахіття ті забулись ... Спіймала літо за крило, держу, немов жар- птицю. Якби ж це літечко дало мріям моїм здійсниться. Зоя Міщук

🕯 Березанська громада в скорботі… 🕯 З глибоким сумом і болем повідомляю, що 13 червня 2025 року помер наш земляк — Желага Сергій Володимирович, 1983 року народження, військовослужбовець, солдат, водій автомобільного взводу роти матеріального забезпечення військової частини А2215. Сергій чесно і гідно виконував свій військовий обов’язок. Вірний присязі, він залишався на службі до останнього дня, демонструючи витримку, відповідальність та силу духу. Березанська громада висловлює щирі співчуття родині, близьким, побратимам Сергія. Ми поділяємо ваш біль і низько вклоняємося перед світлою пам’яттю про нашого земляка. Нехай Господь дарує вічний спокій його душі, а в серцях усіх, хто знав Сергія, назавжди залишиться добра згадка про нього. Вічна пам’ять і слава Герою! @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary #герої_війни

​​ 15 червня 1775 року за наказом Єкатєріни ІІ московські війська зруйнували Запорізьку Січ. Запорожці допомогли Москві здобути перемогу в російсько-турецькій війні 1768-1774 років. Повертаючись з османського походу, московські загони на чолі з Петром Текелієм (загалом понад 100 000 чоловік) віроломно і без будь-якого попередження напали на Запорізьку Січ. Це стало повною несподіванкою для козаків, значна частина яких ще не повернулася з війни або ж перебувала на промислах. Січ охороняв гарнізон у 3000 осіб. Спішно скликана кошовим отаманом Петром Калнишевським рада прийняла рішення утриматися від пролиття крові і скласти зброю. Хоча рядове козацтво було налаштоване чинити опір. 15 червня московські війська повністю зруйнували Січ, все майно та документи вивезли до Петербурга. Старшину звинуватили у зраді та засудили до каторги. Кошового суддю Павла Головатого та військового писаря Івана Глобу заслано до Сибіру, а 85-літнього кошового отамана Петра Калнишевського ув’язнили в Соловецькому монастирі. У маніфесті від 14 серпня 1775-го Єкатєріна ІІ повідомляла про ліквідацію «кубла пияк та розбишак», які жили в неуцтві, «з винищенням на майбутній час і самої назви запорозьких козаків». І далі: «…нема тепер більше Січі Запорізької в політичному її потворстві». У найкращих традиціях демагогії «освічена» імператриця подавала знищення Січі як виконання монаршого обов’язку перед Богом, перед імперією і навіть «перед самим узагалі людством». На анексованих землях отримали величезні володіння фаворити і наближені Єкатєріни ІІ. Тоді ж почалася інтенсивна колонізації т.зв. «Новоросії», як стали вони називати степове Причорномор’я. Після ліквідації Січі більша частина козаків (близько семи тисяч) перейшла на землі Османської імперії, утворивши Задунайську Січ у гирлі Дунаю.