#історія #постаті Тарас Гунчак: Професор, що зшивав розірвану пам'ять. Коли в радянській Україні історія нагадувала збірник казок про «вічну дружбу народів», на іншому боці океану, в Університеті Ратгерса (Нью-Джерсі), працювала людина, яка методично повертала нам справжнє минуле. Тарас Гунчак, народжений 13 березня 1932 року на Тернопільщині, став одним із тих інтелектуальних «атлантів», на плечах яких трималася українська історична наука в еміграції. 🎓📚 Його шлях — це класична одіссея українця XX століття: від дитини, що пережила жахи Другої світової війни та табори для переміщених осіб у Німеччині, до професора престижного американського вишу. Гунчак не просто викладав історію; він робив її суб'єктною на світовій арені. Чому його праці є обов'язковими для розуміння України: Адвокат правди про Голодомор: У часи, коли на Заході багато хто волів не помічати трагедію 1932–1933 років, Гунчак збирав докази, публікував документи та виступав із лекціями, доводячи, що це був цілеспрямований геноцид. 🍞🥀 Дослідник визвольних змагань: Його роботи про Симона Петлюру та УПА розбивали радянські міфи про «бандитів», показуючи складну політичну шахівницю, на якій українці виборювали власну державу. Міст між континентами: Після відновлення незалежності України у 1991 році, Тарас Гунчак став «голосом інтеграції». Він допомагав налагоджувати зв'язки між західною та українською академічними спільнотами, передаючи досвід вільної науки молодим колегам у Києві та Львові. 🤝🇺🇸🇺🇦 Гунчак завжди наголошував: історія — це не попіл, а вогонь, який треба підтримувати. Його стиль — це поєднання залізної логіки західного науковця та глибокої емпатії до свого народу. Він навчив нас, що бути патріотом — означає насамперед знати правду, якою б гіркою чи складною вона не була.

#історія #події Операція «Meetinghouse»: Ніч, коли Токіо перетворилося на вогняне пекло. В історії Другої світової війни є події, які за кількістю жертв та рівнем руйнувань перевершують навіть ядерні удари, але часто залишаються в їхній тіні. Ніч з 9 на 10 березня 1945 року стала саме такою датою. Масований наліт американських бомбардувальників B-29 на Токіо став найбільш смертоносною авіаційною атакою в історії людства. 💣🔥 1. Стратегія «Вогняного смерчу» Генерал Кертіс Лемей, розчарований низькою ефективністю денних точних бомбардувань, зважився на радикальну зміну тактики. Замість фугасних бомб літаки завантажили касетами із запалювальними снарядами (напалмом та білим фосфором). Оскільки більшість будівель у Токіо були дерев'яно-паперовими, американське командування свідомо зробило ставку на виникнення неконтрольованої пожежі. 🏚️🏭 2. 334 «Суперфортеці» над столицею Тієї ночі понад 300 літаків B-29 скинули на місто близько 1700 тонн запалювальних бомб. Щоб збільшити точність та бомбове навантаження, літаки йшли на критично низькій висоті (1500–2500 метрів) без оборонного озброєння. Вогонь поширювався зі швидкістю урагану, створюючи ефект «вогняного смерчу», який висмоктував кисень і плавив навіть залізо. ✈️🌀 3. Масштаби катастрофи Результати були жахливими: за одну ніч загинуло понад 100 000 людей (за деякими оцінками — до 130 000), що більше, ніж безпосередні жертви в Хіросімі. Близько 1 мільйона мешканців залишилися без даху над головою, а чверть міста була випалена дотла. Річка Суміда, куди люди стрибали, намагаючись врятуватися від спеки, буквально кипіла. 🌊🔥 4. Етична дилема та логіка війни Ця операція досі викликає запеклі дискусії серед істориків. З одного боку, Токіо було центром військового виробництва, де тисячі дрібних домашніх майстерень працювали на армію. З іншого — свідоме нищення цивільних кварталів піднімає питання про межі допустимого навіть у «справедливій» війні проти агресора. Сам генерал Лемей згодом скептично зазначав: «Якби ми програли війну, нас би судили як військових злочинців». ⚖️🤔 Для нас сьогодні ця подія — нагадування про те, якою ціною дається перемога над тоталітарними режимами, що відмовляються капітулювати. Поки в москві досі святкують «культ війни», цивілізований світ пам'ятає ці жахи як застереження: війна — це не паради, а попіл і трагедія мільйонів. 🛡️🕊️

#історія #постаті Василь Королів-Старий: Казкар, який будував державу і «перевиховував» чортів ✍️✨ Якщо ви думаєте, що міфологічні істоти — це лише про жахи та підступи, то ви просто не читали Василя Королева-Старого. 16 лютого 1879 року на Полтавщині народилася людина, яка довела: український «чорт» може бути добрим, а українська держава — реальною. 🏤 Від ветеринара до засновника Центральної Ради Життєвий шлях Василя Костянтиновича — це карколомний віраж. Починав він як ветеринарний лікар (навіть видав посібник із лікування тварин!), але революційні події 1917 року виштовхнули його на вістря політики. Він став одним із засновників Української Центральної Ради та очолив видавництво «Час», яке заповнювало книжкові полиці новонародженої республіки українськими книгами. 📚🇺🇦 Майстер «доброї» міфології Коли українські визвольні змагання зазнали поразки від більшовицької росії, Королів-Старий опинився в еміграції в Чехословаччині. Саме там він написав свої найвідоміші твори, зокрема збірку «Нечиста сила». Його ідея була революційною для того часу: він хотів позбавити дітей страху перед народними повір’ями. У його казках «нечисть» — потерчата, хухи, лісовики — зовсім не злі, а просто інакші, і часто вони набагато чесніші за людей. 👺❤️ Світло крізь вигнання Разом із дружиною, письменницею Наталеною Королевою, він створив у Мельнику (неподалік Праги) справжній острівець української культури. Він не просто писав — він малював ікони, проєктував церкви та викладав в Українській господарській академії. Його життя було безперервною боротьбою за право українців мати власну інтелектуальну та мистецьку нішу в Європі. 🎨🇪🇺 Василь Королів-Старий помер у 1941 році, так і не побачивши вільної України, про яку мріяв. Але його «Хуха-Моховинка» та інші герої навчили не одне покоління українців головному: світло і добро можна знайти навіть там, де інші бачать лише темряву та страх. 🕯️🌳 https://youtu.be/d-vE-Xu5lJY?si=UbWgaC4UARwdEJg8

КОЛИ? Коли минуть жахливі дні і ночі? Коли війна піде́ у небуття, Минуть жахи́, неначе поторочі, Й не буде ворог забирать життя? Коли птахи́ ворожі розіб’ю́ться І приземля́ться всі на болота́х? Коли ординці кляті схаменуться Й до нас вони не йтимуть навіть в снах? Коли війна покине землю нашу? Коли грозі війни́ прийде́ кінець? Коли сміття верне́ться в сво́ю рашу, Щоб переможний ми сплели́ вінець? Коли орда не буде нас вбивати І кров не буде литись по землі́? Коли все перестануть руйнувати Ці не́люди, потвори, москалі? Коли в могили цвіт лягать не буде? Коли полин забудемо на смак, І ниви знов заколося́ться всюди, І замість мін розквітне знову мак? Коли в страху́ ми перестанем жити? Коли тривоги час у нас мине? Коли ми перестанемо тужити Й не будем гинуть?... Це є головне. 18.08.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 ID: 991677

«Ви заморожуєте людей. Ви прирікаєте їх на загибель» — із замерзаючого Києва головний рабин України Моше Асман звернувся до путінських «визволителів» Головний рабин Києва та України Моше Асман опублікував емоційне відеозвернення із зимового Києва. Розуміючи, що значна частина ізраїльської аудиторії не володіє російською мовою або просто не дивиться відео, ми зробили повну транскрипцію цього звернення і публікуємо її у нашій статті, щоб сенс і біль цих слів були почуті та зрозумілі тут, в Ізраїлі. Текст звернення Моше Асмана: «Я зараз перебуваю в центрі міста-героя Києва, в самому серці України. На вулиці сильний мороз. У багатьох будинках немає електрики, опалення і води. Люди — старенькі, маленькі діти, жінки — живуть у неопалюваних квартирах, де температура опускається до небезпечного рівня. Це страшно. Мені мимоволі згадуються розповіді мого батька. Він пройшов блокаду Ленінграда ще дитиною. Він розповідав про всі її жахи — про страшний голод, нальоти, щоденні бомбардування. Але крім цього був і лютий холод. Зима була нестерпною. Люди не могли зігрітися у своїх домівках. Вони вмирали не лише від голоду, але й від холоду. Я ніколи не думав, що ці спогади мого дитинства колись оживуть тут, у Києві — місті, яке колись вже було атаковане і окуповане німецькими фашистами. І сьогодні ті, хто прикривається лозунгами про “денацифікацію України”, насправді діють точно так само, як німецько-фашистські окупанти. Вони свідомо знищують інфраструктуру, як це робили під час блокади Ленінграда, прирікаючи людей на смерть від голоду і холоду. Сьогодні в Києві люди — бабусі й дідусі — перебувають у цих умовах. Наші волонтери бачать це своїми очима. Я сам був там, у багатоповерховому будинку без ліфта. Туди не надходить вода, там холодно. Люди не можуть вийти, не можуть купити собі їжу, не можуть зігрітися. Їм потрібні ліки. І все це відбувається тому, що російські літаки, ракети і дрони систематично атакують цивільну інфраструктуру України, свідомо вбиваючи мирних людей. Нещодавно в Києві рятувальники приїхали ремонтувати теплову станцію — по них було завдано ракетного удару. До цього медики приїхали рятувати і лікувати людей — і по них також ударили ракетами. Це злочин проти людяності. І тому я звертаюсь до тих, у кого ще залишилось почуття і здатність мислити, а не просто дивитись російське телебачення. Ви зараз чините той самий злочин, який колись чинили німецькі фашистські загарбники проти народів Радянського Союзу. Це те саме зло. Ви заморожуєте людей. Ви прирікаєте їх на загибель. Я пишаюсь тим, що знаходжусь тут, на цій стороні — з героїчним українським народом. Народом, який не готовий здатись, не готовий йти до рабства, не готовий втрачати свою культуру, свою країну і свою землю. Він бореться — і викликає захоплення. А ті, хто прийшов лише для того, щоб убивати і позбавляти людей тепла, світла і життя, знаходяться на стороні темряви. Але світло обов’язково переможе темряву. Я молюсь, щоб люди пережили цю зиму. Щоб вони не вмирали. Щоб діти не страждали і не хворіли. Щоб хворі одужали. Лікарні теж страждають, і ми допомагаємо, чим можемо. Наші волонтери будуть допомагати і далі. Світло обов’язково переможе. Добро переможе зло. А ті, хто чинить зло, розчиняться у небутті. Слава Богу і слава Україні.» 👉 Повний матеріал і контекст: 🔗 https://news.nikk.co.il/uk/vi-zamorozhuiete-ljudej-vi-pririkaiete/ #НАновини #NAnews #Ізраїль #Україна #Київ #Війна #ПраваЛюдини #ЗлочинПротиЛюдяності #Мир НАновости‼️:- новини Ізраїлю Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

Всіх з новим роком🎉❤️😋 Якщо ви раптом не знаєте, що подивитись ось вам моя #добірка_фільмів для гарного вечора Немовля на пронулянці 1994 Не так щоб зимова, але є вайб "сам вдома" й комедії допомогають розслабитися. Єфект метелика 2004 Для любителів трийлер, фантастика. На перший погляд, все ясно як день. Але у ньому є посил, що заставляє задуматись. Роги 2013 Для любителів жахів, драми. Якщо хочите піти в роздуми, то це може стати поштовхом. Матриця часу 2017 Як один вибір змінює не лише ваше життя. Але й думки про Вас, у оточення. Діліться в коментах, що ви таке цікавенька дивитесь/ улюблені фільми? #добіркафільмів #щоподивитись #містика #жахи #трийлер #драма #подорожучасі #фільмиукраїнською #фільминавечір

#історія #події ⚖️ Правосуддя за Голокост: Смертний Вирок Адольфу Ейхману. 15 грудня 1961 року в Єрусалимі ізраїльський окружний суд виніс свій вердикт у справі, яка привернула увагу всього світу: нацистський злочинець Адольф Ейхман був визнаний винним за всіма пунктами обвинувачення та засуджений до смертної кари через повішення. «Архітектор» Голокосту Адольф Ейхман, оберштурмбанфюрер СС, обіймав посаду голови відділу IV-B-4 (у справах євреїв) у Головному управлінні імперської безпеки. Його головна роль полягала в організації та логістиці «остаточного вирішення єврейського питання» — масового знищення європейських євреїв під час Другої світової війни (Голокосту). Ейхман керував створенням гетто, розробляв графіки транспортування мільйонів людей до таборів смерті та був безпосереднім учасником Ванзейської конференції 1942 року, де було фіналізовано план геноциду. Захоплення та Суд Після війни Ейхману вдалося втекти від правосуддя. За допомогою мережі колишніх нацистів він дістався Аргентини, де жив під ім'ям Рікардо Клемент. У травні 1960 року агенти ізраїльської розвідки «Моссад» провели зухвалу операцію, викрали його та таємно доставили до Ізраїлю. Судовий процес над Ейхманом розпочався у квітні 1961 року в Єрусалимі. Унікальність: Це був перший випадок, коли Ізраїль, як держава, створена після Голокосту, судив одного з його головних архітекторів. Свідчення: Процес став поворотним моментом, оскільки вперше на ньому виступили численні свідки, які пережили Голокост, і які публічно розповіли про жахи, що сталися, надаючи трагедії людського обличчя. Вирок 15 Грудня Суд визнав Ейхмана винним у злочинах проти єврейського народу, злочинах проти людяності та воєнних злочинах. Його захист базувався на аргументі «просто виконував накази», стверджуючи, що він був лише чиновником у бюрократичній машині. Однак суд відкинув цей аргумент, підкреслюючи його ключову, активну та ініціативну роль у масових вбивствах. 15 грудня 1961 року суд оголосив смертний вирок. Згодом усі апеляції були відхилені, і 31 травня 1962 року Ейхмана було повішено — це єдиний випадок виконання смертного вироку в історії Ізраїлю за вироком цивільного суду. Суд над Ейхманом став не лише актом правосуддя, але й важливим уроком історії, що підкреслив індивідуальну відповідальність за злочини, навіть якщо вони скоєні в рамках державної системи. 💔🕊️

#свята 🌎 Енергія Змін: Чому 10 Листопада — Всесвітній День Молоді? 💡 Сьогодні, 10 листопада, світ відзначає Всесвітній день молоді — неофіційне, але вкрай важливе міжнародне свято, присвячене ролі молодих людей у розбудові мирного та сталого майбутнього. Історична Точка Відліку Ця дата була обрана невипадково. Вона приурочена до дня заснування Всесвітньої федерації демократичної молоді (ВФДМ), яке відбулося 10 листопада 1945 року в Лондоні. Заснування організації відбулося одразу після закінчення Другої світової війни. Головна ідея полягала в тому, щоб молодь, як нове покоління, яке пережило жахи війни, могла об'єднати зусилля для боротьби за мир, демократію та міжнародне співробітництво. Чому це важливо сьогодні? 🚀 Попри те, що ООН пізніше встановила Міжнародний день молоді (12 серпня), дата 10 листопада продовжує відзначатися як важливий символ молодіжного активізму та прагнення до позитивних змін. Цей день слугує нагадуванням, що молодь — це не лише майбутнє, а й потужна рушійна сила сучасності. У всьому світі молоді люди: * Є каталізаторами інновацій: від технологій до соціальних проєктів. * Ведуть боротьбу за клімат: виступаючи за екологічну відповідальність. * Боронять демократію та права людини: демонструючи високий рівень громадянської свідомості. Подолання Викликів Свято також привертає увагу до численних викликів, з якими стикається сучасна молодь: від працевлаштування та освіти до проблем ментального здоров'я та участі у прийнятті рішень. Всесвітній день молоді закликає уряди, суспільство та освітні інституції інвестувати в потенціал молодого покоління, забезпечуючи їм необхідні можливості та платформу для реалізації їхніх ідей.

МАЙСТЕРНЯ "ДЛЯ СЕРЦЯ". В старенькому місті,що кличеться Львовом, старенький дідусик в кравецькій обнові, що куплено в пані в манто з пріма-джерсі, відкрив вчора зрання майстерню "Для серця". Сердечко принесли йому,геть слабеньке. То сердце було і маленьке й легеньке. Належало дівчинці--хворій,безсилій. Жертвіла свічею,п'ять років, як жила. І став Майстер серце дитя лікувати. Взяв ниточки ласки,щоб ранки зшивати. Добавив для міцності віри й надії, любові багато й бешкетності в міру. І серце забилось в дитини спокійно. Без страху до світу,сміялася вільно. Просив Майстер рідних дівча опікати, бо в цеї перлинки загинула мати... А ще він старався привести до ладу сердечка закоханим. Шви рвались щоразу... Якщо їх любили--серця,як літали. Якщо розлучались--життя зупинялось. Сердечкам цим Майстер зшивав рани вірою. На жаль,не спасти було щирість й довіру. Їм часу потрібно, бо йде лікування. Щоб були готові з'єднатись в коханні. А як філігранно зшивав він сердечка, у тих,кому доля в далекий край в'ється... Дав ниточку смутку і вузлик зажури. Бажання вернутись,як зникне час хмурий. Найкраще сердечка зшивались у діток. Найгірше-у воїнів...Там всі жахи світу. Там рвались судини,там серце скакало. Страшне пережили...А що їх ще ждало? Цим серцям давав він усе,що лиш треба. Здавалось,цей Майстер зніме зірку з неба. Співав колисанки,якщо закричало. Воно,бідолашне,і в снах воювало... Нитки обривались,судини кровили. Життя вже скресало, а їх не цінили... І кожному ліки підшукував вдало. Кому треба --рік,два, кому--життя мало... Лиш серця мамів лікувати найважче. Вона ж бо дитятку вділяє найкраще. Любов там навічно,турбота щоденна. Там страх вже привичний на справи буденні. Там горя --по вінця,на владу ввесь гнів. Та й сльози роз'їли всі ниточки швів. І ліків немає, як гине синочок. Бо серце у мами--кришталевий дзвіночок... ***** В старенькому місті,що кличеться Львовом, старенький дідусик в кравецькій обнові руками лікує...Всі знають дорогу. Не знають лише,що то руки є Бога... @ Любов Молдавчук (К) 27.01.2024р.

💔 Сьогодні – 84-ті роковини трагедії Бабиного Яру. День пам’яті жертв масових розстрілів, здійснених нацистами під час Другої світової.  ▪️У вересні 1941, після окупації Києва нацистами, почалася масова депортація та знищення єврейського населення; ▪️Спочатку жертв вивозили за місто, а пізніше вирішили проводити страти прямо у Бабиному Яру (це урочище на північному заході Києва); ▪️Наймасовіші розстріли – 29-30 вересня 1941. Тоді було вбито 34 тисяч євреїв, мешканців Києва; ▪️Протягом окупації Києва (1941-1943), за різними даними, нацисти розстріляли від 70 до 200 тисяч людей; ▪️Серед жертв були жінки, діти та немовлята, літні люди і ті, хто намагався захистити їх. Вбивати також українців, ромів і представників інших національностей; ▪️Після війни Бабин Яр довго лишався забутим. Лише в 1960-х почалися спроби вшанувати пам'ять загиблих. У 1976 році там встановили пам'ятник; ▪️Справжнє визнання цієї трагедії почалося лише у 1990-х, коли Україна здобула незалежність. Нацисти вбили десятки тисяч невинних людей, зруйнували їхні життя… Сьогодні жахи повторюються – вже руками росіян. #history_of_Ukraine #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна #Новини_України