• 🏃‍♂️«Забіг» у тунелі: у метро Києва зупинили рух через нетверезого пасажира

    На «Олімпійській» п'яний чоловік стрибнув на колії та побіг у бік «Героїв Дніпра». Синя гілка частково паралізована, на місці працює поліція.
    🏃‍♂️«Забіг» у тунелі: у метро Києва зупинили рух через нетверезого пасажира На «Олімпійській» п'яний чоловік стрибнув на колії та побіг у бік «Героїв Дніпра». Синя гілка частково паралізована, на місці працює поліція.
    72переглядів 4Відтворень
  • НЕДІЛЕНЬКА ВЕРБОВА

    Ось за тиждень уже Пасха,
    Хай зійде́ Господня ласка,
    Божа ласка хай зійде́ на нас усіх.
    Хай задзвонять дзво́ни МИРУ,
    За це Бога молим щиро,
    ПЕРЕМОГИ шлях до нас щоб вже проліг.

    Вже неділенька шуткова,
    Квітне гілочка вербова,
    Вона сили і здоров’я додає.
    Ще й душі́ вона торкає,
    Про Великдень сповіщає,
    І освяченая гілка легко б’є.

    Ніжні котитки вербові
    Ми освячуєм в любові,
    У надії ПЕРЕМОГУ щоб здобуть,
    Щоб нам сонце усміхнулось,
    Мирне небо простягнулось,
    Що цвіт гине, щоб ніколи більш не чуть.

    Вже за тиждень Пасха світла,
    Україна щоб розквітла,
    А верба біду щоб гнала геть від нас,
    Щоб у МИРІ ми скупались
    І без ворога зостались,
    Аби чорний день наза́вжди вже погас.

    Хай квітує Україна,
    Лине мова солов’їна,
    України без вербиченьки нема.
    Світло темінь переможе,
    Нам Всевишній допоможе
    Й Божа ласка буде за́вжди з усіма.

    09.04.2023 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
    ID: 979696
    НЕДІЛЕНЬКА ВЕРБОВА Ось за тиждень уже Пасха, Хай зійде́ Господня ласка, Божа ласка хай зійде́ на нас усіх. Хай задзвонять дзво́ни МИРУ, За це Бога молим щиро, ПЕРЕМОГИ шлях до нас щоб вже проліг. Вже неділенька шуткова, Квітне гілочка вербова, Вона сили і здоров’я додає. Ще й душі́ вона торкає, Про Великдень сповіщає, І освяченая гілка легко б’є. Ніжні котитки вербові Ми освячуєм в любові, У надії ПЕРЕМОГУ щоб здобуть, Щоб нам сонце усміхнулось, Мирне небо простягнулось, Що цвіт гине, щоб ніколи більш не чуть. Вже за тиждень Пасха світла, Україна щоб розквітла, А верба біду щоб гнала геть від нас, Щоб у МИРІ ми скупались І без ворога зостались, Аби чорний день наза́вжди вже погас. Хай квітує Україна, Лине мова солов’їна, України без вербиченьки нема. Світло темінь переможе, Нам Всевишній допоможе Й Божа ласка буде за́вжди з усіма. 09.04.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 ID: 979696
    180переглядів
  • День вічнозеленого дерева

    День вічнозеленого дерева (Look for an Evergreen Day) або День пошуку ялинки відзначається 19 грудня. Це день, присвячений вшануванню вічної краси вічнозелених дерев. Це не просто день пошуку ідеальної різдвяної ялинки, це день визнання важливості вічнозелених дерев у нашому довкіллі та культурі.

    Вічнозелені дерева України
    Україна з її різноманітним кліматом та багатими ґрунтами є домівкою для різноманітних вічнозелених дерев.


    Ці дерева не лише додають природної краси країні, але й відіграють важливу роль в її екосистемі. Розгляньмо список деяких найпоширеніших вічнозелених дерев, що ростуть в Україні:

    Ялина звичайна (Picea abies). Родом з Європи, це дерево широко поширене в Україні. Вона відома своєю високою, конічною формою і часто використовується як різдвяна ялинка.
    Сосна звичайна (Pinus sylvestris). Цей вид сосни широко розповсюджений в Україні й впізнається завдяки своїй характерній оранжево-коричневій корі та довгій, тонкій хвої.
    Ялиця срібляста (Abies alba). Відома своїм високим і прямим стовбуром, ялиця срібляста має пірамідальну форму з густим темно-зеленим листям.
    Сосна сибірська (Pinus sibirica). Це дерево схоже на сосну звичайну, але з товстішим стовбуром і міцнішими гілками. Вона пристосована до холодного клімату і росте в північних регіонах України.
    Модрина європейська (Larix decidua). Хоча модрина європейська не є справжнім вічнозеленим деревом (це листопадне хвойне дерево), вона заслуговує на увагу. Вона зберігає хвою протягом більшої частини року, втрачаючи її пізньої осені.
    Сосна Веймутова (Pinus strobus). Цей вид, що походить з Північної Америки, був інтродукований в Україні. Вона відома своїми м’якими, гнучкими голками та використовується для виробництва деревини та декоративних цілей.
    Сосна чорна європейська (Pinus nigra): Цей вид сосни відомий своїм густим, темним листям і сильним ростом. Її часто використовують у ландшафтному дизайні та для вітрозахисту.
    Сосна гірська (Pinus mugo). Гірська сосна, менший вид сосни, часто зустрічається в Карпатах і відома своїм кущистим виглядом та стійкістю до суворих погодних умов.
    Ялівець (Juniperus). Різні види ялівцю, відомі своєю ароматною деревиною та ягодами, зустрічаються по всій Україні, особливо на Кримському півострові.
    Тис (Taxus baccata). Тис європейський — це повільно зростаюче дерево або кущ, який часто використовується в живоплотах та декоративних насадженнях. Він відомий своїм темно-зеленим голчастим листям і червоними ягодами.
    Ці вічнозелені дерева роблять значний внесок у лісові ландшафти України, забезпечуючи середовище існування диких тварин, сприяючи екологічному балансу та додаючи мальовничої краси регіону.

    Роль вічнозелених рослин у нашому житті
    Символ стійкості
    Вічнозелені рослини символізують стійкість і непохитність, оскільки вони залишаються зеленими і яскравими навіть у суворих зимових умовах. Вони нагадують нам про неминущу красу природи та важливість збереження нашого природного середовища.
    Джерело радості та свята
    У святковий сезон вічнозелені рослини стають джерелом радості та атрибутом свята. Прикрашання ялинки — це добра традиція для багатьох, яка об’єднує сім’ї та створює незабутні спогади.
    День вічнозеленого дерева — це водночас свято підготовки до святкового сезону, це також день, коли ми можемо оцінити красу і значення вічнозелених дерев у нашому житті. Обираючи різдвяну ялинку, досліджуйте також місцеві вічнозелені рослини або просто насолоджуєтеся зеленню навколо, цей день дає можливість з’єднатися з природою і відсвяткувати її всебічну цілорічну красу.
    День вічнозеленого дерева День вічнозеленого дерева (Look for an Evergreen Day) або День пошуку ялинки відзначається 19 грудня. Це день, присвячений вшануванню вічної краси вічнозелених дерев. Це не просто день пошуку ідеальної різдвяної ялинки, це день визнання важливості вічнозелених дерев у нашому довкіллі та культурі. Вічнозелені дерева України Україна з її різноманітним кліматом та багатими ґрунтами є домівкою для різноманітних вічнозелених дерев. Ці дерева не лише додають природної краси країні, але й відіграють важливу роль в її екосистемі. Розгляньмо список деяких найпоширеніших вічнозелених дерев, що ростуть в Україні: Ялина звичайна (Picea abies). Родом з Європи, це дерево широко поширене в Україні. Вона відома своєю високою, конічною формою і часто використовується як різдвяна ялинка. Сосна звичайна (Pinus sylvestris). Цей вид сосни широко розповсюджений в Україні й впізнається завдяки своїй характерній оранжево-коричневій корі та довгій, тонкій хвої. Ялиця срібляста (Abies alba). Відома своїм високим і прямим стовбуром, ялиця срібляста має пірамідальну форму з густим темно-зеленим листям. Сосна сибірська (Pinus sibirica). Це дерево схоже на сосну звичайну, але з товстішим стовбуром і міцнішими гілками. Вона пристосована до холодного клімату і росте в північних регіонах України. Модрина європейська (Larix decidua). Хоча модрина європейська не є справжнім вічнозеленим деревом (це листопадне хвойне дерево), вона заслуговує на увагу. Вона зберігає хвою протягом більшої частини року, втрачаючи її пізньої осені. Сосна Веймутова (Pinus strobus). Цей вид, що походить з Північної Америки, був інтродукований в Україні. Вона відома своїми м’якими, гнучкими голками та використовується для виробництва деревини та декоративних цілей. Сосна чорна європейська (Pinus nigra): Цей вид сосни відомий своїм густим, темним листям і сильним ростом. Її часто використовують у ландшафтному дизайні та для вітрозахисту. Сосна гірська (Pinus mugo). Гірська сосна, менший вид сосни, часто зустрічається в Карпатах і відома своїм кущистим виглядом та стійкістю до суворих погодних умов. Ялівець (Juniperus). Різні види ялівцю, відомі своєю ароматною деревиною та ягодами, зустрічаються по всій Україні, особливо на Кримському півострові. Тис (Taxus baccata). Тис європейський — це повільно зростаюче дерево або кущ, який часто використовується в живоплотах та декоративних насадженнях. Він відомий своїм темно-зеленим голчастим листям і червоними ягодами. Ці вічнозелені дерева роблять значний внесок у лісові ландшафти України, забезпечуючи середовище існування диких тварин, сприяючи екологічному балансу та додаючи мальовничої краси регіону. Роль вічнозелених рослин у нашому житті Символ стійкості Вічнозелені рослини символізують стійкість і непохитність, оскільки вони залишаються зеленими і яскравими навіть у суворих зимових умовах. Вони нагадують нам про неминущу красу природи та важливість збереження нашого природного середовища. Джерело радості та свята У святковий сезон вічнозелені рослини стають джерелом радості та атрибутом свята. Прикрашання ялинки — це добра традиція для багатьох, яка об’єднує сім’ї та створює незабутні спогади. День вічнозеленого дерева — це водночас свято підготовки до святкового сезону, це також день, коли ми можемо оцінити красу і значення вічнозелених дерев у нашому житті. Обираючи різдвяну ялинку, досліджуйте також місцеві вічнозелені рослини або просто насолоджуєтеся зеленню навколо, цей день дає можливість з’єднатися з природою і відсвяткувати її всебічну цілорічну красу.
    444переглядів
  • РОЗМОВА ПРО СВІТЛО

    Полюби себе ніжно, як Сонце ріллю
    Відпусти свій неспокій у дальній туман,
    Олівцями добра свою суть розмалюй,
    Хай цвіте в тобі сад, а не чорний бур'ян.

    Полюблю, як затупиться Місяця ніж,
    Що накреслив тривогу мені на руках.
    Свої хащі ховаю глибоко на дні.
    Кожна квітка там – чорна, а гілка – суха.

    Обійми свої мрії, що сплять в глибині,
    Дай їм крила з надії, літати вгорі.
    І нехай твоє серце без зайвого "ні"
    Відшукає свободу палку у зорі.

    Мої мрії колючі, як чортополох,
    Їх тримаю подалі до кращих часів.
    Я зорю не стрічаю із кимось удвох,
    І здається, що гірша і слабша з усіх.

    Не шукай у чужих дзеркалах висоти,
    Бо найкращий відбиток живе у тобі.
    Ти є промінь, що вміє свободу знайти
    І вночі засвітити, як хтось у журбі.

    Я сама у журбі, у ярах темноти,
    І по стежці моїй розсипається шлак.
    Якби хтось незвичайний мені присвітив –
    Свій загублений промінь, як голку, знайшла б.

    Автори: Мирослав Манюк
    Наталка Меленишин

    12.08.2025 – 03.12.2025
    РОЗМОВА ПРО СВІТЛО Полюби себе ніжно, як Сонце ріллю Відпусти свій неспокій у дальній туман, Олівцями добра свою суть розмалюй, Хай цвіте в тобі сад, а не чорний бур'ян. Полюблю, як затупиться Місяця ніж, Що накреслив тривогу мені на руках. Свої хащі ховаю глибоко на дні. Кожна квітка там – чорна, а гілка – суха. Обійми свої мрії, що сплять в глибині, Дай їм крила з надії, літати вгорі. І нехай твоє серце без зайвого "ні" Відшукає свободу палку у зорі. Мої мрії колючі, як чортополох, Їх тримаю подалі до кращих часів. Я зорю не стрічаю із кимось удвох, І здається, що гірша і слабша з усіх. Не шукай у чужих дзеркалах висоти, Бо найкращий відбиток живе у тобі. Ти є промінь, що вміє свободу знайти І вночі засвітити, як хтось у журбі. Я сама у журбі, у ярах темноти, І по стежці моїй розсипається шлак. Якби хтось незвичайний мені присвітив – Свій загублений промінь, як голку, знайшла б. Автори: Мирослав Манюк Наталка Меленишин 12.08.2025 – 03.12.2025
    Like
    1
    562переглядів
  • День великомучениці Варвари

    Що це за день?
    Щороку 4 (17) грудня християни у всьому світі, у тому числі і в Україні святкують День великомучениці Варвари. Це суто жіноче свято, в цей день жінки випрошують у Варвари щастя та долі. З давніх-давен вважається, що День великомучениці Варвари відкриває пору зимових холодів та морозів. Недарма це свято ще називають зимовою Варварою. Наші пращури намагалися не виходити на вулицю без потреби, а жінки займалися домашніми справами окрім ткацтва та прядіння. За новоюліанським календарем День великомучениці Варвари тепер відзначається 4 грудня.

    Як виникла ідея відзначати День великомучениці Варвари
    Свято має дуже давню та трагічну історію. Великомученицю Варвару було страчено 17 грудня 306 року нашої ери її батьком-язичником, який не прийняв прийняття його дочкою християнства.


    Дівчина-язичниця, що стала християнкою
    Варвара походила зі знатного язичницького роду Малої Азії. Дівчинка рано втратила матір, тому батько, на ім’я Діоскор дуже ретельно ставився до виховання дочки. Він ховав її від сторонніх поглядів, оскільки Варвара мала надзвичайну вроду, а він хотів вберегти її.

    Для цього він звів вежу, яку вона не могла залишати. Спостерігаючи за величчю та красою навколишнього світу з маленьких вікон своєї вежі, дівчина почала задумуватися про те, хто є творцем цієї дивовижної природи.

    Згодом до неї почали свататися знатні парубки та чоловіки, та вона всім відповідала відмовою, а батькові сказала, що взагалі не збирається заміж. Щоб змінити погляди доньки, довелося відпускати її на вулицю, де вона і познайомилася з християнами, які розповіли їй про єдиного Бога. В глибокій таємниці вона прийняла хрещення якраз у час, коли відбувалися сильні гоніння християн.

    Катування та страта
    Діоскор часто залишав домівку та відправлявся в подорожі у справах. Під час тривалої відсутності батька, коли в помісті велося будівництво, Варвара наказала будівельникам створити у новому будинку третє вікно. Це вікно вона вирішила присвятити Пресвятій Трійці.

    Коли батько дізнався, що його донька прийняла християнство, він не на жарт розлютився і відразу відвів її на суд місцевого правителя. Діоскор привселюдно заявив, що зрікається своєї дочки, оскільки вона зреклася давніх язичницьких звичаїв та перестала поклонятися богам і прийняла християнство. Правитель міста довго вмовляв дівчину підкоритися батьківській волі, та вона продовжувала твердо відстоювати свою думку.

    Після цього почалися катування: побиття воловими жилами та розтирання ран грубою тканиною-волосяницею. Через деякий час всі рани святої зникли, та катування і тортури не припинилися. Під кінець Варварі відрубав голову власний батько.

    Мощі великомучениці
    Мощі святої були збережені і у 600-х роках нашої ери були відправлені до осередку православної віри – Константинополя. В 12 столітті княжна Варвара – дочка імператора Візантії Олексія стала дружиною Київського князя Святополка Михайла Ізяславича. Під час переїзду до Києва вона взяла із собою мощі відомої великомучениці.

    На початку 20 століття найбільша кількість мощів святої зберігалися у Михайлівському соборі у Києві та згодом були перенесені до собору Володимирського, де і знаходяться понині.

    День великомучениці Варвари в історії
    30617 грудня
    Великомученицю Варвару було страчено 17 грудня 306 року нашої ери її батьком-язичником, який не прийняв прийняття його дочкою християнства.
    600?
    Мощі святої були збережені і у 600-х роках нашої ери були відправлені до Константинополя.
    XII ст.
    Княжна Варвара – дочка імператора Візантії Олексія, під час переїзду до Києва взяла із собою мощі великомучениці.
    XX ст.на початку
    Мощів святої зберігалися у Михайлівському соборі у Києві та згодом були перенесені до собору Володимирського, де і знаходяться понині.
    Прикмети та повір’я
    Існує безліч прикмет, які складалися нашими пращурами з давніх-давен та дійшли до наших днів.

    Вважалося, що якщо 17 грудня на День великомучениці Варвари зберігається тепло, то рік буде урожайним, особливо вродить льон.
    Інтенсивне та яскраве сяйво на заході свідкує про ясну та сонячну погоду.
    Сильні морози, які починаються в цей день, будуть довготривалими.
    Якщо дим, що виходить з димоходу, стелиться низом, значить незабаром потепління.
    На Варварин день холод та мороз – значить дороги будуть вкриті льодом.
    На вулиці хмарно? Значить буде сніг. На небі ні хмаринки? Треба готуватися до морозів.
    Обряди та традиції
    Ще з часів Русі День великомучениці Варвари святкували виключно жінки. Вранці вони йшли до церкви, де молилися святій, та ставили свічки біля її образу. Свята Варвара є захисницею заміжніх жінок, їхнього особистого щастя.

    Молоді неодружені дівчата також часто звертаються до великомучениці з проханням послати хорошого нареченого та вдалого майбутнього подружнього життя.

    Однак свята є не тільки покровителькою представників прекрасної статі. Вона також опікується чоловіками, які працюють під землею: шахтарями, геологами тощо.

    Що можна в цей день, а чого не слід робити?
    4 грудня розпочиналася активна підготовка до Дня Миколая Чудотворця та різдвяних свят. Жінки прибирали у своїх будинках, готували всілякі смаколики, вишивали. Вишивки, зроблені в цей день, вважалися святими.

    Однак суворо заборонялося в цей день прясти та ткати. Існувало повір’я – якщо жінка не послухається та почне прясти в цей день, то може постраждати від власного веретена.

    Молоді дівчата на цей день ворожили. Для цього брали вишневі гілочки та ставили їх у воду. Якщо на Різдво на гілках з’являться бруньки чи листочки, то наступного року вони зустрінуть свого нареченого та навіть вийдуть заміж.

    Що просити у святої Варвари?
    Жінки вважали, що саме в цей день можуть випросити щастя та добробуту, як для себе, так і для своїх родичів. Є цілий перелік прохань, з якими в цей день можна звертатися до великомучениці Варвари:

    Здоров’я для членів сім’ї.
    Захист від упереджень та наклепів свекрухи.
    Прохання про вагітність та зцілення від безпліддя.
    Щастя та доброї долі для дітей.
    Особливої уваги заслуговують молитви вагітних жінок. В цей день вони можуть просити собі безнапасних пологів, а також молити про здоров’я майбутньої дитини.

    Заговори на день Варвари
    У день великомучениці Варвари кожна жінка може здійснити змову на щастя. Для цього знадобиться талісман з агатовим каменем. Агат треба ретельно промити та міцно затиснути в руці. Потім руку з каменем прикладається до уст та промовляється сама змова: «Будь ласка, завжди мене захищай, в труднощах допомагай, щастям наповняй». Після цього замовлений талісман замовниця має завжди носити як талісман. Якщо з часом агат втратив свій блиск та потемнів, треба взяти новий талісман та його заговорити.

    Чому важливий цей день?
    День великомучениці Варвари святкується у всьому православному світі, проте вважається святом жіночим. Жінки мають можливість звертатися до святої з проханнями про просте жіноче щастя. Віряни вважають, що Варвара обов’язково допоможе, якщо мати віру та дотримуватися всіх традицій свята.
    День великомучениці Варвари Що це за день? Щороку 4 (17) грудня християни у всьому світі, у тому числі і в Україні святкують День великомучениці Варвари. Це суто жіноче свято, в цей день жінки випрошують у Варвари щастя та долі. З давніх-давен вважається, що День великомучениці Варвари відкриває пору зимових холодів та морозів. Недарма це свято ще називають зимовою Варварою. Наші пращури намагалися не виходити на вулицю без потреби, а жінки займалися домашніми справами окрім ткацтва та прядіння. За новоюліанським календарем День великомучениці Варвари тепер відзначається 4 грудня. Як виникла ідея відзначати День великомучениці Варвари Свято має дуже давню та трагічну історію. Великомученицю Варвару було страчено 17 грудня 306 року нашої ери її батьком-язичником, який не прийняв прийняття його дочкою християнства. Дівчина-язичниця, що стала християнкою Варвара походила зі знатного язичницького роду Малої Азії. Дівчинка рано втратила матір, тому батько, на ім’я Діоскор дуже ретельно ставився до виховання дочки. Він ховав її від сторонніх поглядів, оскільки Варвара мала надзвичайну вроду, а він хотів вберегти її. Для цього він звів вежу, яку вона не могла залишати. Спостерігаючи за величчю та красою навколишнього світу з маленьких вікон своєї вежі, дівчина почала задумуватися про те, хто є творцем цієї дивовижної природи. Згодом до неї почали свататися знатні парубки та чоловіки, та вона всім відповідала відмовою, а батькові сказала, що взагалі не збирається заміж. Щоб змінити погляди доньки, довелося відпускати її на вулицю, де вона і познайомилася з християнами, які розповіли їй про єдиного Бога. В глибокій таємниці вона прийняла хрещення якраз у час, коли відбувалися сильні гоніння християн. Катування та страта Діоскор часто залишав домівку та відправлявся в подорожі у справах. Під час тривалої відсутності батька, коли в помісті велося будівництво, Варвара наказала будівельникам створити у новому будинку третє вікно. Це вікно вона вирішила присвятити Пресвятій Трійці. Коли батько дізнався, що його донька прийняла християнство, він не на жарт розлютився і відразу відвів її на суд місцевого правителя. Діоскор привселюдно заявив, що зрікається своєї дочки, оскільки вона зреклася давніх язичницьких звичаїв та перестала поклонятися богам і прийняла християнство. Правитель міста довго вмовляв дівчину підкоритися батьківській волі, та вона продовжувала твердо відстоювати свою думку. Після цього почалися катування: побиття воловими жилами та розтирання ран грубою тканиною-волосяницею. Через деякий час всі рани святої зникли, та катування і тортури не припинилися. Під кінець Варварі відрубав голову власний батько. Мощі великомучениці Мощі святої були збережені і у 600-х роках нашої ери були відправлені до осередку православної віри – Константинополя. В 12 столітті княжна Варвара – дочка імператора Візантії Олексія стала дружиною Київського князя Святополка Михайла Ізяславича. Під час переїзду до Києва вона взяла із собою мощі відомої великомучениці. На початку 20 століття найбільша кількість мощів святої зберігалися у Михайлівському соборі у Києві та згодом були перенесені до собору Володимирського, де і знаходяться понині. День великомучениці Варвари в історії 30617 грудня Великомученицю Варвару було страчено 17 грудня 306 року нашої ери її батьком-язичником, який не прийняв прийняття його дочкою християнства. 600? Мощі святої були збережені і у 600-х роках нашої ери були відправлені до Константинополя. XII ст. Княжна Варвара – дочка імператора Візантії Олексія, під час переїзду до Києва взяла із собою мощі великомучениці. XX ст.на початку Мощів святої зберігалися у Михайлівському соборі у Києві та згодом були перенесені до собору Володимирського, де і знаходяться понині. Прикмети та повір’я Існує безліч прикмет, які складалися нашими пращурами з давніх-давен та дійшли до наших днів. Вважалося, що якщо 17 грудня на День великомучениці Варвари зберігається тепло, то рік буде урожайним, особливо вродить льон. Інтенсивне та яскраве сяйво на заході свідкує про ясну та сонячну погоду. Сильні морози, які починаються в цей день, будуть довготривалими. Якщо дим, що виходить з димоходу, стелиться низом, значить незабаром потепління. На Варварин день холод та мороз – значить дороги будуть вкриті льодом. На вулиці хмарно? Значить буде сніг. На небі ні хмаринки? Треба готуватися до морозів. Обряди та традиції Ще з часів Русі День великомучениці Варвари святкували виключно жінки. Вранці вони йшли до церкви, де молилися святій, та ставили свічки біля її образу. Свята Варвара є захисницею заміжніх жінок, їхнього особистого щастя. Молоді неодружені дівчата також часто звертаються до великомучениці з проханням послати хорошого нареченого та вдалого майбутнього подружнього життя. Однак свята є не тільки покровителькою представників прекрасної статі. Вона також опікується чоловіками, які працюють під землею: шахтарями, геологами тощо. Що можна в цей день, а чого не слід робити? 4 грудня розпочиналася активна підготовка до Дня Миколая Чудотворця та різдвяних свят. Жінки прибирали у своїх будинках, готували всілякі смаколики, вишивали. Вишивки, зроблені в цей день, вважалися святими. Однак суворо заборонялося в цей день прясти та ткати. Існувало повір’я – якщо жінка не послухається та почне прясти в цей день, то може постраждати від власного веретена. Молоді дівчата на цей день ворожили. Для цього брали вишневі гілочки та ставили їх у воду. Якщо на Різдво на гілках з’являться бруньки чи листочки, то наступного року вони зустрінуть свого нареченого та навіть вийдуть заміж. Що просити у святої Варвари? Жінки вважали, що саме в цей день можуть випросити щастя та добробуту, як для себе, так і для своїх родичів. Є цілий перелік прохань, з якими в цей день можна звертатися до великомучениці Варвари: Здоров’я для членів сім’ї. Захист від упереджень та наклепів свекрухи. Прохання про вагітність та зцілення від безпліддя. Щастя та доброї долі для дітей. Особливої уваги заслуговують молитви вагітних жінок. В цей день вони можуть просити собі безнапасних пологів, а також молити про здоров’я майбутньої дитини. Заговори на день Варвари У день великомучениці Варвари кожна жінка може здійснити змову на щастя. Для цього знадобиться талісман з агатовим каменем. Агат треба ретельно промити та міцно затиснути в руці. Потім руку з каменем прикладається до уст та промовляється сама змова: «Будь ласка, завжди мене захищай, в труднощах допомагай, щастям наповняй». Після цього замовлений талісман замовниця має завжди носити як талісман. Якщо з часом агат втратив свій блиск та потемнів, треба взяти новий талісман та його заговорити. Чому важливий цей день? День великомучениці Варвари святкується у всьому православному світі, проте вважається святом жіночим. Жінки мають можливість звертатися до святої з проханнями про просте жіноче щастя. Віряни вважають, що Варвара обов’язково допоможе, якщо мати віру та дотримуватися всіх традицій свята.
    718переглядів
  • День різдвяних вогнів
    День святкування традиції прикрашати домівки різдвяними вогнями у Сполучених Штатах Америки відзначають 1 грудня у Національний день різдвяних вогнів ( National Christmas Lights Day ). Ця святкова подія знаменує початок святкового сезону. Цей день присвячений традиції прикрашати будинки, вулиці та міста сліпучими різдвяними вогнями – практиці, яка розвивалася протягом багатьох років і стала символом святкового настрою та духу громади.

    Історія різдвяних вогнів
    Від свічок до електричних гірлянд
    Традиція прикрашати будинки на Різдво вогнями сягає корінням у часи, коли сім’ї розвішували свічки на гілках своїх ялинок. Однак ця практика становила пожежну небезпеку. Винахід електричних різдвяних гірлянд Томасом Едісоном у 1880 році докорінно змінив цю традицію. Соратник Едісона, Едвард Г. Джонсон, пішов далі, повісивши ці гірлянди на свою ялинку в 1882 році, але широкої популярності вони набули лише після того, як президент Клівленд використав їх у Білому домі в 1895 році.

    Поява світлодіодних ліхтарів
    У 1998 році світлодіодні лампи з’явилися як екологічно чиста та економічно вигідна альтернатива різдвяним гірляндам. Відтоді вони стали мейнстрімом, пропонуючи безпечніший і довговічніший варіант святкових прикрас.


    Святкування Дня різдвяних вогнів
    Багато громад і міст проводять спеціальні заходи, щоб відсвяткувати Національний день різдвяних вогнів. Однією з найбільш знакових є запалення ялинки в Рокфеллерівському центрі в Нью-Йорку, яка вже понад 80 років є культурним орієнтиром, що приваблює сотні відвідувачів з усього світу.

    Прикрашання будинків різдвяними вогнями – популярний спосіб відсвяткувати цей день. Людей заохочують використовувати світлодіодні лампи для їхньої енергоефективності. Зовнішні світлові дисплеї також стали більш креативними та вишуканими, і багато домогосподарств переходять на світлодіодні ліхтарі як для внутрішніх, так і для зовнішніх прикрас.

    Сучасною тенденцією святкування Національного дня різдвяних вогнів є синхронізація світла з музикою. Це передбачає використання системи управління, підключеної до комп’ютера, що дозволяє вогням спалахувати, мерехтіти або згасати синхронно з обраною піснею. Деякі люди навіть встановлюють радіопередавачі, щоб транслювати музику перехожим, додаючи до світлового дійства чарівний штрих.

    Національна церемонія запалювання різдвяної ялинки
    Столітня традиція
    Національна церемонія запалювання ялинки, вперше запроваджена президентом Келвіном Куліджем у 1923 році, є важливою подією, яка збігається з Національним днем різдвяних вогнів. Церемонія 2023 року відзначає свою 101-шу річницю і проходить у Президентському парку, на південь від Білого дому.

    Безкоштовні квитки на Національну церемонію запалювання ялинки можна отримати за допомогою лотереї. Під час заходу відбуваються музичні виступи та запалення живої ялинки, що є головною подією святкового сезону у Вашингтоні, округ Колумбія.

    Національний день різдвяних вогнів – це більше, ніж просто день встановлення святкових прикрас, це свято громади, традицій і радісного духу святкового сезону.

    День різдвяних вогнів День святкування традиції прикрашати домівки різдвяними вогнями у Сполучених Штатах Америки відзначають 1 грудня у Національний день різдвяних вогнів ( National Christmas Lights Day ). Ця святкова подія знаменує початок святкового сезону. Цей день присвячений традиції прикрашати будинки, вулиці та міста сліпучими різдвяними вогнями – практиці, яка розвивалася протягом багатьох років і стала символом святкового настрою та духу громади. Історія різдвяних вогнів Від свічок до електричних гірлянд Традиція прикрашати будинки на Різдво вогнями сягає корінням у часи, коли сім’ї розвішували свічки на гілках своїх ялинок. Однак ця практика становила пожежну небезпеку. Винахід електричних різдвяних гірлянд Томасом Едісоном у 1880 році докорінно змінив цю традицію. Соратник Едісона, Едвард Г. Джонсон, пішов далі, повісивши ці гірлянди на свою ялинку в 1882 році, але широкої популярності вони набули лише після того, як президент Клівленд використав їх у Білому домі в 1895 році. Поява світлодіодних ліхтарів У 1998 році світлодіодні лампи з’явилися як екологічно чиста та економічно вигідна альтернатива різдвяним гірляндам. Відтоді вони стали мейнстрімом, пропонуючи безпечніший і довговічніший варіант святкових прикрас. Святкування Дня різдвяних вогнів Багато громад і міст проводять спеціальні заходи, щоб відсвяткувати Національний день різдвяних вогнів. Однією з найбільш знакових є запалення ялинки в Рокфеллерівському центрі в Нью-Йорку, яка вже понад 80 років є культурним орієнтиром, що приваблює сотні відвідувачів з усього світу. Прикрашання будинків різдвяними вогнями – популярний спосіб відсвяткувати цей день. Людей заохочують використовувати світлодіодні лампи для їхньої енергоефективності. Зовнішні світлові дисплеї також стали більш креативними та вишуканими, і багато домогосподарств переходять на світлодіодні ліхтарі як для внутрішніх, так і для зовнішніх прикрас. Сучасною тенденцією святкування Національного дня різдвяних вогнів є синхронізація світла з музикою. Це передбачає використання системи управління, підключеної до комп’ютера, що дозволяє вогням спалахувати, мерехтіти або згасати синхронно з обраною піснею. Деякі люди навіть встановлюють радіопередавачі, щоб транслювати музику перехожим, додаючи до світлового дійства чарівний штрих. Національна церемонія запалювання різдвяної ялинки Столітня традиція Національна церемонія запалювання ялинки, вперше запроваджена президентом Келвіном Куліджем у 1923 році, є важливою подією, яка збігається з Національним днем різдвяних вогнів. Церемонія 2023 року відзначає свою 101-шу річницю і проходить у Президентському парку, на південь від Білого дому. Безкоштовні квитки на Національну церемонію запалювання ялинки можна отримати за допомогою лотереї. Під час заходу відбуваються музичні виступи та запалення живої ялинки, що є головною подією святкового сезону у Вашингтоні, округ Колумбія. Національний день різдвяних вогнів – це більше, ніж просто день встановлення святкових прикрас, це свято громади, традицій і радісного духу святкового сезону.
    455переглядів
  • Сьогодні вішала на дерево годівничку. Дивлюсь, а між гілками засунута миша. Наступні пів години мій кіт вислуховував лекцію про Хелловін, притрушених американців, ставок неподалік, і те, що краще б вчив колядки...
    Сьогодні вішала на дерево годівничку. Дивлюсь, а між гілками засунута миша. Наступні пів години мій кіт вислуховував лекцію про Хелловін, притрушених американців, ставок неподалік, і те, що краще б вчив колядки...
    Haha
    1
    405переглядів
  • #свята
    🔱 Велесова Ніч: Містичний Корінь Українського «Хеловіну»
    Ніч з 31 жовтня на 1 листопада відома у західній культурі як Хеловін (переддень Дня всіх святих). Однак в українській традиції ця доба здавна має свій глибокий, містичний і цілком самобутній зміст, відомий як Велесова Ніч (або Вечір Володимира, що є менш поширеною назвою). Це свято, яке відзначалося в середовищі слов'янських неоязичників та популяризується сьогодні як автентичний український аналог іноземного Хеловіну.
    Сенс Свята: Межа Світів 🌒
    Велесова Ніч — це символічна межа, коли, за прадавніми віруваннями, Білобог (світле начало) передає свої повноваження Чорнобогу (темне начало), а Бог-покровитель знань, мудрості, багатства та потойбічного світу Велес (його іноді називають «Скотій Богом», що також має стосунок до багатства) відкриває ворота між світом живих (Яв) і світом мертвих (Нав).
    Ця ніч була перехідною:
    * Закінчувався час збору врожаю (кінець сільськогосподарського року).
    * Починався час суворої Зими та володарювання духів.
    * Вірили, що душі померлих предків спускаються на землю.
    Традиції та Обряди — Пошана до Предків 🕯️
    На відміну від сучасного Хеловіну, головна мета Велесової Ночі — не стільки налякати злих духів, скільки вшанувати добрих предків і очиститися від усього зайвого перед зимою.
    * Поминальна Вечеря: Головною традицією було збирання сім'ї на спільну вечерю, під час якої згадували лише хороше про померлих родичів. На столі обов'язково лишали додаткові прибори та частину страв (наприклад, ложку куті) для душ предків, що завітали в гості.
    * Свічка-Маяк: На підвіконнях запалювали свічки, щоб душі померлих родичів могли знайти шлях додому. Цей "маяк" мав притягнути духів-помічників, а не відлякати їх.
    * Очищення та Захист: У будинку наводили чистоту, а для захисту від злих сил під порогом могли розсипати сіль або прикрашати оселю гілками горобини.
    * Ворожіння та Мудрість: Ніч вважалася часом, коли сни були особливо пророчими, а бажання, загадані з чистим серцем, могли здійснитися завдяки благословенню Велеса та предків.

    #свята 🔱 Велесова Ніч: Містичний Корінь Українського «Хеловіну» Ніч з 31 жовтня на 1 листопада відома у західній культурі як Хеловін (переддень Дня всіх святих). Однак в українській традиції ця доба здавна має свій глибокий, містичний і цілком самобутній зміст, відомий як Велесова Ніч (або Вечір Володимира, що є менш поширеною назвою). Це свято, яке відзначалося в середовищі слов'янських неоязичників та популяризується сьогодні як автентичний український аналог іноземного Хеловіну. Сенс Свята: Межа Світів 🌒 Велесова Ніч — це символічна межа, коли, за прадавніми віруваннями, Білобог (світле начало) передає свої повноваження Чорнобогу (темне начало), а Бог-покровитель знань, мудрості, багатства та потойбічного світу Велес (його іноді називають «Скотій Богом», що також має стосунок до багатства) відкриває ворота між світом живих (Яв) і світом мертвих (Нав). Ця ніч була перехідною: * Закінчувався час збору врожаю (кінець сільськогосподарського року). * Починався час суворої Зими та володарювання духів. * Вірили, що душі померлих предків спускаються на землю. Традиції та Обряди — Пошана до Предків 🕯️ На відміну від сучасного Хеловіну, головна мета Велесової Ночі — не стільки налякати злих духів, скільки вшанувати добрих предків і очиститися від усього зайвого перед зимою. * Поминальна Вечеря: Головною традицією було збирання сім'ї на спільну вечерю, під час якої згадували лише хороше про померлих родичів. На столі обов'язково лишали додаткові прибори та частину страв (наприклад, ложку куті) для душ предків, що завітали в гості. * Свічка-Маяк: На підвіконнях запалювали свічки, щоб душі померлих родичів могли знайти шлях додому. Цей "маяк" мав притягнути духів-помічників, а не відлякати їх. * Очищення та Захист: У будинку наводили чистоту, а для захисту від злих сил під порогом могли розсипати сіль або прикрашати оселю гілками горобини. * Ворожіння та Мудрість: Ніч вважалася часом, коли сни були особливо пророчими, а бажання, загадані з чистим серцем, могли здійснитися завдяки благословенню Велеса та предків.
    Like
    2
    907переглядів 1 Поширень
  • #поезія
    Душі моєї зорепад
    Давно минув.
    І мій розкішний, літній сад
    Уже заснув.
    І моя молодість пройшла
    Там, де поля.
    І вже осіння гіркота
    Летить здаля.

    Летить кленовий небосхил
    За небокрай.
    Упав туман біля могил.
    Гей, постривай.
    Не падай низько, не повзи,
    Не волочи,
    А краще ляж біля сльози
    І помовчи.

    Вже й не згадаю я себе
    Ту, молоду.
    Вже мерзле яблуко в траві
    В моїм саду.
    І я дивлюсь на листопад
    З верхівки лип.
    І моя зрілість догора,
    Як смолоскип.

    І в серці смуток поселивсь
    І доброта.
    І кожна гілка у саду
    Вже золота.
    І кожна крапелька роси
    Вже твердий лід.
    О, скільки в Бога є краси!
    Жаліть не слід...

    Галина Потопляк
    #поезія Душі моєї зорепад Давно минув. І мій розкішний, літній сад Уже заснув. І моя молодість пройшла Там, де поля. І вже осіння гіркота Летить здаля. Летить кленовий небосхил За небокрай. Упав туман біля могил. Гей, постривай. Не падай низько, не повзи, Не волочи, А краще ляж біля сльози І помовчи. Вже й не згадаю я себе Ту, молоду. Вже мерзле яблуко в траві В моїм саду. І я дивлюсь на листопад З верхівки лип. І моя зрілість догора, Як смолоскип. І в серці смуток поселивсь І доброта. І кожна гілка у саду Вже золота. І кожна крапелька роси Вже твердий лід. О, скільки в Бога є краси! Жаліть не слід... Галина Потопляк
    Like
    2
    552переглядів
  • #поезія
    Що за диво — осіння палітра!
    Сум і радість в пейзажі звучить.
    Онде квітка остання розквітла,
    Павутинка в повітрі летить.
    Листя золотом щирим палає
    Під промінням осіннім палким.
    Вітерець між гілками зітхає,
    Зачарований дивом таким.
    Ну а небо — безмежне і синє
    Заворожує серце умить.
    Подих вітру — і листя осіннє
    Все летить, все летить і летить…

    Надія Красоткіна
    #поезія Що за диво — осіння палітра! Сум і радість в пейзажі звучить. Онде квітка остання розквітла, Павутинка в повітрі летить. Листя золотом щирим палає Під промінням осіннім палким. Вітерець між гілками зітхає, Зачарований дивом таким. Ну а небо — безмежне і синє Заворожує серце умить. Подих вітру — і листя осіннє Все летить, все летить і летить… Надія Красоткіна
    Like
    2
    263переглядів
Більше результатів