Якщо смерть – то лише у бою! 9 лютого 1923 року в Лук’янівській в’язниці Києва засуджені до розстрілу отамани Холодного Яру та Чорного лісу, старшини армії УНР, козаки та січові стрільці підняли повстання. Вони захопили зброю і чотири години вели нерівний бій із більшовиками. До повстанців долучилися й інші ув’язненні. Останніми кулями вони стріляли один одного, аби знову не опинитись у зашморгу більшовицьких катів. 38 героїв загинули не скорившись. Місця їх поховання сьогодні залишаються невідомими. Пам'ять про героїв Холодного Яру житиме доти, доки ми пам’ятатимемо!

#історія КОЗАК У КРАВАТЦІ — той, хто зберіг ДНК нашої волі. Якщо ви розглядатиме картину Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану», зверніть увагу на чоловіка в центрі — усміхненого писаря. Це не вигаданий персонаж. Це ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ — той самий історик, який знав про Запорозьку Січ більше, ніж будь-хто інший у світі, і зробив все, щоб вона не зникла з пам’яті. Яворницький не досліджував козацтво з кабінету. Він ходив за ним пішки. Тисячі кілометрів уздовж Дніпрових порогів, розкопані могили, зібрані люльки, шаблі, клейноди, пісні, легенди. Він буквально виривав історію з рук забуття ще до того, як її затопили води Дніпра і залили бетоном імперських міфів. Для Яворницького головна ідея була простою і небезпечною: козацтво — це не епізод і не анекдот, а стан душі, який не знищити жодним указом. Коли йому забороняли читати лекції українською, він не протестував. Він робив гірше — наповнював виступи козацькими піснями, літописами, цитатами з народної пам’яті. Люди виходили з залів іншими, бо чули правду. Яворницький написав «Історію запорозьких козаків» в трьох томах, яку й досі називають біблією козацтва. Він був останнім, хто описав Дніпрові пороги до їх затоплення: кожен камінь, кожну назву. Він зібрав музей у Дніпрі, який став не просто сховищем речей, а живою скарбницею козацького духу. Його не любила імперська влада, бо він був занадто прямим і занадто українським. Його заслали до Ташкента, але навіть там він думав про Січ. Повернувшись, Яворницький став легендою. Він міг годинами розповідати про козаків так, що слухачі відчували запах пороху, степу й полину. Саме Яворницький перетворив козацтво з сухого рядка в підручнику на живий національний образ. Він довів, що козаки — не «розбійники», а лицарська спільнота зі своїм правом, культурою і гідністю. Завдяки йому вільний козак став символом української незламності, не романтичним героєм, а справжнім. Яворницький не носив шароварів, він носив краватку, але в серці мав ту саму Січ, яку зберіг для нас у ДНК нашої волі. 🇺🇦

Чому Вакула, маючи чорта в кишені, не змусив його вплинути на Єкатєріну, щоби та повернула запорожцям вольницю? Дивіться нову анімаційну серію від творчої студії "Січеград". #гоголь #різдво #вакула #чорт #козаки #антонжадько #січеград #творчастудіясічеград #українськаісторія #анімація #мультфільмдлядорослих https://youtube.com/shorts/_JR-MY_a_qc

⚔️ Бій під Конотопом 1659: як козацька кіннота знищила еліту московського війська 1659 рік. Московія впевнена, що зламає козацьку державу. Під Конотопом вони зібрали вершки своєї армії — боярську кінноту, вибрані дворянські полки, еліту, яка мала розчавити Гетьманщину. Але отримали один із найбільших військових провалів своєї історії. Що сталося? 🔥 Витягування в пастку Іван Виговський, гетьман Війська Запорозького, свідомо «підставляє» частину козацьких сил. Московська кіннота впевнено женеться за ними, вважаючи, що козаки тікають. Це те, що їй і треба було зробити. ⚔️ Удар з засідки На річці Куколка московські війська вриваються у заздалегідь підготовлену пастку. Кримська кіннота, союзники Виговського, заходять у тил. Козацькі полки б’ють з фронту та флангів. Починається паніка, розвал ліній і некерована втеча. 🩸 Результат — катастрофа для Москви За кілька годин бою було знищено або взято в полон приблизно 4–5 тисяч московських вершників, серед них — значна частина еліти: князі Пожарський, Львов, Бутурлін та багато інших. Це був удар не просто по армії — це був удар по політичній впевненості Москви. 💥 Наслідки Конотопський розгром на кілька років зупинив московську експансію в Україну. У Москві оголосили масову мобілізацію, місто готувалося до оборони, боячись рейду козаків і татар. Це — одна з найблискучіших перемог у нашій військовій історії. Перемога, яка доводить: тактика, союзники та розумний маневр можуть змінити хід війни навіть проти чисельно сильнішого ворога.

Друзі, пропоную до перегляду нову мікро серію від творчої студії "СічеграД". Цього разу промова буде від Миколи Васильовича. "Козак, слава богу, ані чортів, ані ксьондзів не боїться. Багато було б користі, коли б ми стали слухати жінок. Чи не так, хлопці? Наша жінка люлька, та гостра шабля!" #shorts #МиколаГоголь #Гоголь #Січеград #Козаки #Чорт #ТворчаСтудіяСічеград #АнтонЖадько #Шабля #боротьба #цитатиукраїнською #незламні https://youtube.com/shorts/uwyny35fJ7I

#історія #події ⚔️ Вогонь Повстання: Як Козаки Здобули Київський Замок і Розпалили Визвольну Війну. Ніч з 10 на 11 грудня 1648 року стала одним із визначальних моментів у ході Національно-визвольної війни, що охопила Україну під проводом Богдана Хмельницького. Саме в цей час повстанські загони здійснили успішний та символічний акт — захоплення Київського замку. Зимовий Злам До кінця осені 1648 року козацькі війська здобули низку блискучих перемог (Жовті Води, Корсунь, Пилявці) і взяли в облогу Львів та Замостя. Однак після укладення Замостського перемир'я (листопад 1648 р.) між Хмельницьким та польським командуванням, Богдан з основними силами відійшов, щоб не перенапружувати сили. Але це перемир’я не зупинило народного повстання. Українське селянство, міщани та нереєстрові козаки, натхненні першими перемогами, вже не бажали повертатися під владу Речі Посполитої і продовжили боротьбу, особливо у центральних воєводствах. Штурм Київського Замку Київський замок був важливим адміністративним і військовим центром на території Київського воєводства. Його захоплення мало не стільки військове, скільки символічне та політичне значення. Організатори: Повстання в самій столиці організували місцеві козаки та міщани. Дата та Час: У ніч на 11 грудня (за іншими даними – 12 грудня), повстанці здійснили несподіваний штурм. Перемога: Замок був швидко захоплений, а польський гарнізон, який, ймовірно, був невеликим і деморалізованим, не зміг чинити ефективний опір. Ця подія фактично ознаменувала перехід контролю над містом від польської адміністрації до повстанських сил. Наслідки для Визвольної Війни Захоплення замку стало каталізатором для подальшого розгортання повстання на Київщині та підкреслило глибину народної підтримки Хмельницького, навіть коли його основні сили відпочивали. Посилення Повстання: Успіх у Києві надав рішучості іншим повстанським загонам у регіоні, які почали масово витісняти польську шляхту та адміністрацію. Тріумфальний В’їзд Хмельницького: Цей успіх підготував ґрунт для історичного тріумфального в’їзду Богдана Хмельницького до Києва на Різдво 23 грудня 1648 року. Гетьман прибув до міста як визволитель, його зустрічало духовенство, міщани та величезні натовпи, що укріпило його авторитет як національного лідера. Формування Території: Захоплення Києва стало важливим кроком у формуванні фактичної території козацької держави, що пізніше оформилася як Гетьманщина. Захоплення Київського замку 11 грудня 1648 року чітко засвідчило, що повстання перетворилося на справжню Національно-визвольну війну, яка охопила всі верстви суспільства і не могла бути зупинена простим перемир'ям.

▫️Новинка в наявності▫️ Та 11291 чорна шкіра Код 11292 шоколад замша Подовжений силует з гострим носком і широкою халявою, що елегантно драпірується складками. Чоботи-козаки преміальної якості Матеріал: Натуральна шкіра (Італія) / замша Всередині: м'який італійський фліс по всій довжині (демі) Висота від п'яти: 46,5 см Зручний підбор: 8 см На стандартну ніжку Вільного взування Виробництво - Україна 36= 24 см 37= 24,5 см 38= 25,5 см 39= 26 см 40= 26,5 см Обхват гомілки/верху: 36 до 36,5 см/ до 38 см 37 до 37,5 см/ до 38,5 см 38 до 38,5 см/ до 39 см 39 до 39 см/ до 39,5 см 40 до 39,5 см/ до 40,5 см

#події 5 листопада 1625 року — дата, що стала чорною міткою в історії козацьких вольностей. Саме тоді, після придушення повстання Марка Жмайла, гетьман Михайло Дорошенко був змушений підписати з представниками польського уряду в урочищі Куруківка жорсткий договір, відомий як Куруківська Ординація. Цей документ був спробою Речі Посполитої раз і назавжди взяти під контроль нестримне українське козацтво. 😒 🚧 Основні Обмеження Ординації: «Золотий» Реєстр: 6 000 🔢 * Ключовим пунктом стало катастрофічне обмеження чисельності реєстрового козацтва. Реєстр скорочувався до мізерних 6 тисяч осіб. На той час реальна кількість козаків, що брали участь у походах і повстаннях, сягала десятків тисяч. * Лише ці 6 тисяч отримували права, платню та привілеї. Решта козаків автоматично ставали випищиками (виключеними з реєстру) і мусили повертатися до статусу селян чи міщан під владу шляхти. Гетьман у Кайданах ⛓️ * Права реєстрового гетьмана (старшого) були суттєво урізані. Його кандидатуру тепер мав затверджувати король. Більше того, ухвалювалось, що гетьман повинен був обиратися лише з числа тих козаків, які ніколи не брали участі у повстаннях. * Заборона на Подніпров'я 🏞️ * Ординація містила пряму заборону для нереєстрових козаків (випищиків) проживати в Подніпров'ї – на найважливіших територіях, де історично формувалася козацька спільнота і була її основна база. Їм наказувалося переселитися в королівські маєтності. Кінець «Морським Походам» ⛵ * Польський уряд вимагав припинення самовільних морських походів проти Османської імперії, які часто викликали міжнародні конфлікти. Хоча козаки неодноразово демонстрували, що обіцянки перед Річчю Посполитою вони не вважають залізними. 😉 Чому це Важливо? 💔 Куруківська Ординація, хоч і була підписана, не принесла бажаного спокою польській владі. Насправді вона лише поглибила соціальну напругу в Україні. Десятки тисяч чоловіків, яких насильно позбавили козацьких прав і волі, не бажали миритися з цим. Це стало лише тимчасовою паузою перед новими, ще більшими повстаннями, що врешті-решт призвели до Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. P.S.: Влада намагалася регулювати козацький дух цифрами і заборонами, але воля до свободи виявилася значно більшою за будь-який урядовий реєстр. Історія про це нагадує постійно. ☝️

Україна зніме документальний фільм про Курську операцію. Бюджет фільму – 2,3 млн грн, – Главком. Стрічка матиме назву «Як козаки на Курщину ходили». Її планують виготовити до 20 грудня цього року. https://t.me/Ukraineaboveallelse

#дати 📜 Останній Кошовий: Пам'ять про Петра Калнишевського Сьогодні згадуємо видатну та трагічну постать в історії України – Петра Івановича Калнишевського, останнього кошового отамана Запорізької Січі. Саме 31 жовтня 1803 року він відійшов у вічність на засланні в Соловецькому монастирі, доживши до неймовірного на той час віку – 112 років (за найбільш поширеною версією). 🌟 Шлях Вольності Калнишевський керував Січчю у складний період 1762–1775 років з перервами. Це був час активної колонізації південних земель, воєн з Османською імперією та зміцнення влади Російської імперії. Петро Калнишевський був не лише військовим лідером, а й талановитим адміністратором та дипломатом. За його кошу Запоріжжя переживало економічний підйом: козаки активно розвивали землеробство, скотарство, торгівлю, а сам отаман щедро фінансував будівництво церков і шкіл, зокрема славнозвісний Межигірський монастир 🕌. Він активно відстоював козацькі права та землі, постійно ведучи переговори з імперською адміністрацією. ⛓️ Трагедія Заслання На жаль, його патріотизм і незалежність стали причиною трагедії. У червні 1775 року за наказом імператриці Катерини II Запорізька Січ була підступно ліквідована, а Калнишевський 77-річним був заарештований і без суду засланий до Соловецького монастиря на Білому морі. Його утримували в жахливих умовах, у кам'яному казематі завдовжки трохи більше двох метрів, без права листування та спілкування. У цій "кам'яній могилі" він провів 25 років. Лише у 1801 році, за амністією імператора Олександра I, йому було запропоновано волю, проте старий, сліпий та немічний отаман вирішив залишитися в монастирі, де й помер за два роки. 🕊️ Пам'ять і Канонізація Петро Калнишевський став символом незламності духу та жертовності в боротьбі за українську волю. У 2008 році Українська православна церква Київського патріархату, а пізніше, у 2015 році і Православна церква України, канонізувала його як праведного Петра Багатостраждального (Калнишевського). Його пам'ять вшановують як великомученика та покровителя українського козацтва.