• НАПРУЖЕНА БОРОТЬБА
    #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news
    НАПРУЖЕНА БОРОТЬБА #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news
    12переглядів 1Відтворень
  • 🇺🇦Парвіз Насібов — не просто борець. Він приклад людини, яка усвідомила справжню силу рідного слова.

    Його слова про українську мову — це не просто цитата, це позиція.

    💬 «Дивно, що громадяни України розмовляють російською…» — і це правда, яку варто почути кожному.

    Мова — це наша зброя, наша гордість і душа народу.

    Приємно бачити, як чемпіони не лише борються на килимі, а й стають прикладом у житті — показують, що любити Україну означає говорити українською.

    Дякую, Парвізе, за щирість і силу 🙌

    #ПарвізНасібов #боротьба #українська #приклад #ГордістьУкраїни #українськамова
    🇺🇦Парвіз Насібов — не просто борець. Він приклад людини, яка усвідомила справжню силу рідного слова. Його слова про українську мову — це не просто цитата, це позиція. 💬 «Дивно, що громадяни України розмовляють російською…» — і це правда, яку варто почути кожному. Мова — це наша зброя, наша гордість і душа народу. Приємно бачити, як чемпіони не лише борються на килимі, а й стають прикладом у житті — показують, що любити Україну означає говорити українською. Дякую, Парвізе, за щирість і силу 🙌 #ПарвізНасібов #боротьба #українська #приклад #ГордістьУкраїни #українськамова
    31переглядів
  • Нагороди вихованців тренерів ДЮСШ управління освіти і науки БМР Сергія Бондаровича та Сергія Бельського на чемпіонаті України з хортингу у розділі "Боротьба ", "Фехтування", "Поліцейський самозахист"
    - в розділі БОРОТЬБА
    Маляр Карина (вік./к 14-15років в/к понад 60кг.)- 1місце.
    Скуйбіда Давид (вік. /к 12-13 років в/к 50-55кг)-2місце
    Гунчук Юрій (вік./к 12-13років в/к понад 65кг.) -3 місце
    - в розділі ФЕХТУВАННЯ
    Маляр Карина (вік./к  14-15років  (вік /к-14-15років) - 2 місце.
    #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport
    Нагороди вихованців тренерів ДЮСШ управління освіти і науки БМР Сергія Бондаровича та Сергія Бельського на чемпіонаті України з хортингу у розділі "Боротьба ", "Фехтування", "Поліцейський самозахист" - в розділі БОРОТЬБА Маляр Карина (вік./к 14-15років в/к понад 60кг.)- 1місце. Скуйбіда Давид (вік. /к 12-13 років в/к 50-55кг)-2місце Гунчук Юрій (вік./к 12-13років в/к понад 65кг.) -3 місце - в розділі ФЕХТУВАННЯ Маляр Карина (вік./к  14-15років  (вік /к-14-15років) - 2 місце. #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport
    42переглядів
  • #ліричний_реалізм
    Забута весна

    Марія, шістдесят років якої лягли на плечі витонченою, але відчутною вагою, стискала в руці ключі від будинку. Це були не просто ключі від дверей, це були залізні артефакти відчиненого минулого. Вона стояла біля хвіртки свого родового маєтку, який бачила востаннє двадцять років тому. Будинок, колись світлий і гомінкий, тепер стояв покритий патиною забуття, мов старовинна мідна монета. Його вікна, засліплені брудом і пилом, дивилися на неї очима сліпого мудреця. Вона приїхала з єдиною, прагматичною метою: продати. Поставити крапку, закрити стару бухгалтерську книгу, перетворивши пам'ять на цілком ліквідний капітал.
    Марія намагалася бути твердою. Це лише нерухомість, Маріє. Це цегла і дерево. Ніякої сентиментальності. Але щойно вона зробила крок за хвіртку, прагматичний щит розколовся. Повітря тут було не таким, як у місті. Воно було густим, майже в'язким, настояним на запаху моху, вологої, перепрілої землі та гнилої деревини. Цей аромат був як раптовий, несподіваний акорд із забутої мелодії, що одразу переніс її у дитинство. Вона вдихнула його, і відчула, як її внутрішнє, давно заблоковане "Я" почало тремтіти.
    Перед нею лежав Сад. Не доглянутий, не розчесаний, а дикий, буйний, ліс-самоучка, який взяв гору над людським втручанням. Зарості були схожі на густі, зелені спогади, що затягнули все, не даючи забути. Марія, наче археолог, почала розгрібати цей шар часу.
    Ось, під густим плющем, що був схожий на закам’яніле водоспадне волосся, вона знайшла її. Стару гойдалку. Ланцюги її проіржавіли, дошка зсіла, але вона все ще висіла, мов покинута сльоза часу. Саме тут вона гойдалася з молодшим братом, який так і не дожив до повноліття. Він сміявся дзвінко, немов кришталеві намистини, що розсипалися по траві. Його сміх, який ніколи не мав шансу перетворитися на дорослий голос, тепер звучав у її голові. Дикі, невгамовні троянди пробивалися крізь бур'яни — це була уперта, незламна краса, яка відмовлялася вмирати. Вони були як її мати, яка завжди казала: Краса — це завжди боротьба проти байдужості.
    Вона підійшла до будинку. Веранда, її улюблений притулок, була закрита. Скло в старих різьблених рамах було запилене, але крізь нього проникали тонкі, як золоті голки, промені осіннього сонця. Ця гра світла на запилених шибках створювала відчуття театральної містифікації, де звичайний простір перетворювався на сцену для минулого. Саме через це вікно, загорнута в бабусин плед, вона спостерігала за першим, чистим снігом, який здавався манною небесною на грубій, чорній землі.
    У кишені старої куртки, яку вона знайшла на вішаку, вона відчула холодний дотик металу. Це був старий, іржавий ключ, покритий зеленою патиною. Він не підходив до вхідних дверей. Це був ключ від Літньої Альтанки — невеликої, круглої споруди, що стояла в найглибшому кутку саду, де її стіни були обвиті диким виноградом.
    Альтанка! Це було місце першої таємниці. Тут відбувалися її перші, несміливі зустрічі з Олексою, її юнацьким коханням. Він був сором'язливим, але його руки, коли він торкався її, були теплими, як щойно випечений хліб. Їхнє кохання було коротким, як літній дощ, і обірвалося, коли її сім'я переїхала. Але він залишив глибокий, музичний слід у її пам'яті. Вона пам'ятала, як він вирізав на дерев'яному столі їхні ініціали — М і О, і сьогодні ці літери були не просто буквами, а таємним написом, зробленим голосом тиші.
    З настанням сутінків, які тут були глибокими, фіолетовими, майже оксамитовими, Марія сіла в альтанці. Вона торкнулася шорсткої, пропахної часом поверхні столу, де колись лежали їхні руки. У цю мить вона відчула не просто спогад, а майже фізичне, тремтяче відчуття присутності — м’який дотик матері до її волосся, задерикуватий поштовх брата в бік, тепло руки Олекси.
    Ці дотики, ці невидимі сліди були єдиною ниткою, яка пов'язувала її зі справжнім, незіпсованим, наївним "Я", яке вона поховала під шарами дорослого прагматизму. Вона усвідомила: продаж цього будинку — це не звільнення, а зрадництво своєї пам'яті. Якщо вона продасть це місце, вона продасть не цеглу, а частину своєї душі, де ще жевріла та Забута весна.

    Сльози, яких вона не проливала роками, нарешті знайшли вихід, і вони були чистими, як дощ, що змиває пил із квітів.
    Марія підвелася, відчуваючи не втому, а дивну, новітню рішучість. Вона скасувала продаж. Вона вирішила залишитися. Вона почне відновлювати Забуту весну — спершу в саду. Вона підніме ті дикі троянди, дасть нове життя гойдалці. Сад, який вона почне очищувати, стане метафорою її власного внутрішнього зцілення.
    Вона віднайшла ключ не до дверей, а до свого серця. Вона залишилася, щоб відновити не просто будинок, а зв'язок поколінь і своє власне, елегійне майбутнє.
    #ліричний_реалізм Забута весна Марія, шістдесят років якої лягли на плечі витонченою, але відчутною вагою, стискала в руці ключі від будинку. Це були не просто ключі від дверей, це були залізні артефакти відчиненого минулого. Вона стояла біля хвіртки свого родового маєтку, який бачила востаннє двадцять років тому. Будинок, колись світлий і гомінкий, тепер стояв покритий патиною забуття, мов старовинна мідна монета. Його вікна, засліплені брудом і пилом, дивилися на неї очима сліпого мудреця. Вона приїхала з єдиною, прагматичною метою: продати. Поставити крапку, закрити стару бухгалтерську книгу, перетворивши пам'ять на цілком ліквідний капітал. Марія намагалася бути твердою. Це лише нерухомість, Маріє. Це цегла і дерево. Ніякої сентиментальності. Але щойно вона зробила крок за хвіртку, прагматичний щит розколовся. Повітря тут було не таким, як у місті. Воно було густим, майже в'язким, настояним на запаху моху, вологої, перепрілої землі та гнилої деревини. Цей аромат був як раптовий, несподіваний акорд із забутої мелодії, що одразу переніс її у дитинство. Вона вдихнула його, і відчула, як її внутрішнє, давно заблоковане "Я" почало тремтіти. Перед нею лежав Сад. Не доглянутий, не розчесаний, а дикий, буйний, ліс-самоучка, який взяв гору над людським втручанням. Зарості були схожі на густі, зелені спогади, що затягнули все, не даючи забути. Марія, наче археолог, почала розгрібати цей шар часу. Ось, під густим плющем, що був схожий на закам’яніле водоспадне волосся, вона знайшла її. Стару гойдалку. Ланцюги її проіржавіли, дошка зсіла, але вона все ще висіла, мов покинута сльоза часу. Саме тут вона гойдалася з молодшим братом, який так і не дожив до повноліття. Він сміявся дзвінко, немов кришталеві намистини, що розсипалися по траві. Його сміх, який ніколи не мав шансу перетворитися на дорослий голос, тепер звучав у її голові. Дикі, невгамовні троянди пробивалися крізь бур'яни — це була уперта, незламна краса, яка відмовлялася вмирати. Вони були як її мати, яка завжди казала: Краса — це завжди боротьба проти байдужості. Вона підійшла до будинку. Веранда, її улюблений притулок, була закрита. Скло в старих різьблених рамах було запилене, але крізь нього проникали тонкі, як золоті голки, промені осіннього сонця. Ця гра світла на запилених шибках створювала відчуття театральної містифікації, де звичайний простір перетворювався на сцену для минулого. Саме через це вікно, загорнута в бабусин плед, вона спостерігала за першим, чистим снігом, який здавався манною небесною на грубій, чорній землі. У кишені старої куртки, яку вона знайшла на вішаку, вона відчула холодний дотик металу. Це був старий, іржавий ключ, покритий зеленою патиною. Він не підходив до вхідних дверей. Це був ключ від Літньої Альтанки — невеликої, круглої споруди, що стояла в найглибшому кутку саду, де її стіни були обвиті диким виноградом. Альтанка! Це було місце першої таємниці. Тут відбувалися її перші, несміливі зустрічі з Олексою, її юнацьким коханням. Він був сором'язливим, але його руки, коли він торкався її, були теплими, як щойно випечений хліб. Їхнє кохання було коротким, як літній дощ, і обірвалося, коли її сім'я переїхала. Але він залишив глибокий, музичний слід у її пам'яті. Вона пам'ятала, як він вирізав на дерев'яному столі їхні ініціали — М і О, і сьогодні ці літери були не просто буквами, а таємним написом, зробленим голосом тиші. З настанням сутінків, які тут були глибокими, фіолетовими, майже оксамитовими, Марія сіла в альтанці. Вона торкнулася шорсткої, пропахної часом поверхні столу, де колись лежали їхні руки. У цю мить вона відчула не просто спогад, а майже фізичне, тремтяче відчуття присутності — м’який дотик матері до її волосся, задерикуватий поштовх брата в бік, тепло руки Олекси. Ці дотики, ці невидимі сліди були єдиною ниткою, яка пов'язувала її зі справжнім, незіпсованим, наївним "Я", яке вона поховала під шарами дорослого прагматизму. Вона усвідомила: продаж цього будинку — це не звільнення, а зрадництво своєї пам'яті. Якщо вона продасть це місце, вона продасть не цеглу, а частину своєї душі, де ще жевріла та Забута весна. Сльози, яких вона не проливала роками, нарешті знайшли вихід, і вони були чистими, як дощ, що змиває пил із квітів. Марія підвелася, відчуваючи не втому, а дивну, новітню рішучість. Вона скасувала продаж. Вона вирішила залишитися. Вона почне відновлювати Забуту весну — спершу в саду. Вона підніме ті дикі троянди, дасть нове життя гойдалці. Сад, який вона почне очищувати, стане метафорою її власного внутрішнього зцілення. Вона віднайшла ключ не до дверей, а до свого серця. Вона залишилася, щоб відновити не просто будинок, а зв'язок поколінь і своє власне, елегійне майбутнє.
    ШІ - Забута весна
    Love
    1
    319переглядів
  • #архів
    Боротьба з бродяжництвом у США, ХХ століття.
    Волоцюгу садили в крісло на вулиці на 10 і більше годин, піддаючи впливу дітей та погодних умов, після чого він залишав місто.

    #архів Боротьба з бродяжництвом у США, ХХ століття. Волоцюгу садили в крісло на вулиці на 10 і більше годин, піддаючи впливу дітей та погодних умов, після чого він залишав місто.
    Like
    1
    78переглядів
  • Українська музична драма "Королі репу" з Михайлом Дзюбою та Антоном Вельбоєм тепер доступна для перегляду на Netflix! Цей фільм розповідає історію дорослішання, змішану з кримінальними пригодами та першими почуттями. І, як можна здогадатися з назви, у ньому дуже багато сучасної української музики.

    17-річний хлопець на прізвисько Казан понад усе мріє стати відомим репером та підкорити серце своєї дівчини. Заради своїх мрій Казан готовий ризикнути, але обставини спрямовують його життя в іншому напрямку, де на нього чекає боротьба за успіх, боротьба за кохання, боротьба за виживання…

    У фільмі лунають композиції Kalush, Cepasa, KAZKA, Crechet та Антона Вельбоя (Wellboy), який зіграв одного з головних героїв Женю "Арахіса".

    #Коло_Кіно #Українське_кіно #Netflix
    Українська музична драма "Королі репу" з Михайлом Дзюбою та Антоном Вельбоєм тепер доступна для перегляду на Netflix! Цей фільм розповідає історію дорослішання, змішану з кримінальними пригодами та першими почуттями. І, як можна здогадатися з назви, у ньому дуже багато сучасної української музики. 17-річний хлопець на прізвисько Казан понад усе мріє стати відомим репером та підкорити серце своєї дівчини. Заради своїх мрій Казан готовий ризикнути, але обставини спрямовують його життя в іншому напрямку, де на нього чекає боротьба за успіх, боротьба за кохання, боротьба за виживання… У фільмі лунають композиції Kalush, Cepasa, KAZKA, Crechet та Антона Вельбоя (Wellboy), який зіграв одного з головних героїв Женю "Арахіса". #Коло_Кіно #Українське_кіно #Netflix
    Like
    1
    209переглядів
  • Якщо ми не будемо реально працювати з проблемами у війську - кількість СЗЧ буде тільки збільшуватись. І жодні закони про збільшення відповідальності тут не допоможуть.
    Більшість рішень, які приймаються для боротьби з СЗЧ - це виключно боротьба з наслідками, а не причинами. Навіть питання переміщення між підрозділами досі не вирішили. Хоча часто саме бажання перевестись в іншу бригаду є причиною СЗЧ. Чому не дати зрозумілий та працюючий механізм (рапорти в Армії+ таким не вважаю) для того, щоб людина обрала собі місце для служби і могла там ефективно себе показати?
    Є частина підрозділів, де показник СЗЧ дуже низький, а є, де надзвичайно високий. При цьому вони виконують задачі на одному напрямку. То мабуть є методи, як цьому запобігти. І найперше тут - робота з особовим складом, створення справжньої сержантської гілки, нормальне відношення до людей та авторитет командирів.
    Не все так складно, але потребує реальної роботи, а не формальних рішень. У нас добре навчились говорити про реформи, але не робити їх.
    @MaksymZhorin 👊🏻
    Якщо ми не будемо реально працювати з проблемами у війську - кількість СЗЧ буде тільки збільшуватись. І жодні закони про збільшення відповідальності тут не допоможуть. Більшість рішень, які приймаються для боротьби з СЗЧ - це виключно боротьба з наслідками, а не причинами. Навіть питання переміщення між підрозділами досі не вирішили. Хоча часто саме бажання перевестись в іншу бригаду є причиною СЗЧ. Чому не дати зрозумілий та працюючий механізм (рапорти в Армії+ таким не вважаю) для того, щоб людина обрала собі місце для служби і могла там ефективно себе показати? Є частина підрозділів, де показник СЗЧ дуже низький, а є, де надзвичайно високий. При цьому вони виконують задачі на одному напрямку. То мабуть є методи, як цьому запобігти. І найперше тут - робота з особовим складом, створення справжньої сержантської гілки, нормальне відношення до людей та авторитет командирів. Не все так складно, але потребує реальної роботи, а не формальних рішень. У нас добре навчились говорити про реформи, але не робити їх. @MaksymZhorin 👊🏻
    136переглядів
  • В суботу, 11 жовтня, в Києві, на базі Олімпійський фаховий коледж імені Івана Піддубного Національного університету фізичного виховання і спорту України відбувся чемпіонату України з хортингу в розділах "боротьба", "поліцейський самозахист", "фехтування" (дорослі, юніори, кадети, старші юнаки, юнаки, молодші юнаки). На ньому вдало виступили вихованці тренера ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР ЗТУ Олександра Кононова та тренера клубу Давида Оганова
    #Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #Brovarysport
    #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    В суботу, 11 жовтня, в Києві, на базі Олімпійський фаховий коледж імені Івана Піддубного Національного університету фізичного виховання і спорту України відбувся чемпіонату України з хортингу в розділах "боротьба", "поліцейський самозахист", "фехтування" (дорослі, юніори, кадети, старші юнаки, юнаки, молодші юнаки). На ньому вдало виступили вихованці тренера ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР ЗТУ Олександра Кононова та тренера клубу Давида Оганова #Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #Brovarysport #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    91переглядів
  • 🔛 Українські шорттрекісти продовжують свої виступи на першому етапі Світового туру минулого сезону!

    🔙 Завершився другий змагальний день першого з чотирьох відбіркових турнірів на Олімпійські Ігри-2026, під час якого відбувалася боротьба на дистанціях 500 м та 1500 м (жінки), 1000 м (чоловіки) та чоловічій естафеті на 5000 м.

    👍 До наступних втішних раундів знову пройшли два наших представники. Єлизавета Сидьорко виграла свій репечаж-чвертьфінал та має увійти до топ-29 дистанції 500 м, перебуваючи в прохідній зоні на ОІ-2026. Далі пробився і Олег Гандей, який став одним з найкращих других місць на 1000 м та боротиметься за основну частину.
    #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🔛 Українські шорттрекісти продовжують свої виступи на першому етапі Світового туру минулого сезону! 🔙 Завершився другий змагальний день першого з чотирьох відбіркових турнірів на Олімпійські Ігри-2026, під час якого відбувалася боротьба на дистанціях 500 м та 1500 м (жінки), 1000 м (чоловіки) та чоловічій естафеті на 5000 м. 👍 До наступних втішних раундів знову пройшли два наших представники. Єлизавета Сидьорко виграла свій репечаж-чвертьфінал та має увійти до топ-29 дистанції 500 м, перебуваючи в прохідній зоні на ОІ-2026. Далі пробився і Олег Гандей, який став одним з найкращих других місць на 1000 м та боротиметься за основну частину. #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    78переглядів
  • 🤞 Українські шорттрекісти розпочали боротьбу за ліцензії на Олімпійські Ігри-2026!

    🔛 У канадійському Монреалі 🇨🇦 розпочалися змагання ISU World Tour, за підсумками яких будуть розіграні перепустки на головний старт чотириріччя.

    ☝️ Для потрапляння на Олімпіаду необхідно за підсумком чотирьох етапів увійти:
    ▪️до топ-32 (500 м та 1000 м)
    ▪️до топ-36 (1500 м)
    ▪️до топ-8 (чоловіча та жіноча естафета)
    ▪️мати 2 представників у жінок і чоловіків (змішана естафета)

    👀 Від кожної країни може бути представлено максимально три спортсмени, тому в результаті перерозподілу ці позиції можуть змінитися.

    📄 У перший змагальний день відбувалася боротьба на дтстанціях 500 м (чоловіки), 1000 м (жінки), 1500 м (чоловіки), жіночої та змішаної естафети.

    👊 Продовжать боротьбу за важливі рейтингові бали два українці на спринтерській дистанції. Олегу Гандею у блискучому стилі вдалося реабілітуватися за ненайкращий попередній заїзд та виграти перший втішний раунд. До нього пізніше доєднався Ростислав Леонтенко, який став одним з найкращих других місць.

    🥲 Завершили боротьбу на 1000 м Єлизавета Сидьорко та Діана Михальчук, а також Світлана Репецька, яка єдина у перший день подолала стартове коло основних змагань. Також у цьому ж складі разом з Мирославою Селюковою Україна стала дванадцятою у жіночій естафеті.
    #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🤞 Українські шорттрекісти розпочали боротьбу за ліцензії на Олімпійські Ігри-2026! 🔛 У канадійському Монреалі 🇨🇦 розпочалися змагання ISU World Tour, за підсумками яких будуть розіграні перепустки на головний старт чотириріччя. ☝️ Для потрапляння на Олімпіаду необхідно за підсумком чотирьох етапів увійти: ▪️до топ-32 (500 м та 1000 м) ▪️до топ-36 (1500 м) ▪️до топ-8 (чоловіча та жіноча естафета) ▪️мати 2 представників у жінок і чоловіків (змішана естафета) 👀 Від кожної країни може бути представлено максимально три спортсмени, тому в результаті перерозподілу ці позиції можуть змінитися. 📄 У перший змагальний день відбувалася боротьба на дтстанціях 500 м (чоловіки), 1000 м (жінки), 1500 м (чоловіки), жіночої та змішаної естафети. 👊 Продовжать боротьбу за важливі рейтингові бали два українці на спринтерській дистанції. Олегу Гандею у блискучому стилі вдалося реабілітуватися за ненайкращий попередній заїзд та виграти перший втішний раунд. До нього пізніше доєднався Ростислав Леонтенко, який став одним з найкращих других місць. 🥲 Завершили боротьбу на 1000 м Єлизавета Сидьорко та Діана Михальчук, а також Світлана Репецька, яка єдина у перший день подолала стартове коло основних змагань. Також у цьому ж складі разом з Мирославою Селюковою Україна стала дванадцятою у жіночій естафеті. #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    85переглядів
Більше результатів