• «Вони носили чорну форму, не брали в полон комісарів і наводили жах на три армії одночасно. Історія "Чорних Запорожців" — найелітнішого та найлютішого полку в історії нашої незалежності, про який мовчали совєти». Справжні кіборги початку XX століття, які розносили вщент червону кінноту Будьонного та білогвардійців Денікіна. Легендарний отаман Петро Дяченко.


    Уявіть собі кінний полк, який з'являється з нічного туману наче привиди: всі вершники в абсолютно чорних кафтанах, на чорних конях, а на шапках — довгі чорні шлики. На їхньому чорному прапорі красувався череп і напис: «1-й кінний полк Чорних Запорожців». Більшовицькі комісари оголошували надзвичайний стан, коли дізнавалися, що «чорні» з'явилися в радіусі 50 кілометрів.


    На чолі цього козацького спецназу стояв залізна людина — Петро Дяченко. Військовий геній, який перетворив звичайну кінноту на машину, що працювала без збоїв.


    Чорні Запорожці були унікальним явищем: вони воювали в повному оточенні, без тилу, без постачання боєприпасів та ліків. Усе, що в них було — від коней до кулеметів — вони відбивали у важких боях у ворога.


    Їхня зухвалість не мала меж:


    ▪️ Психічна атака без жодного пострілу.


    У Синельниковому «чорні» вийшли проти чисельно більшого загону більшовиків. Замість того, щоб відкрити вогонь, Дяченко наказав полку вихопити шаблі та мовчки, на шаленій швидкості, піти в лобову атаку. Червоноармійці просто кинули зброю і розбіглися від самого дикого вигляду цієї чорної лавини.


    ▪️ Рейд тилами ворога.


    Під час Першого Зимового походу полк Дяченка пройшов тисячі кілометрів тилами більшовиків та денікінців, громив штаби, захоплював поїзди зі зброєю та звільняв українські міста, коли всі навколо вважали, що армія УНР уже знищена.


    ▪️ Ніяких компромісів.


    У Чорних Запорожців було залізне правило: вони ніколи не брали в полон більшовицьких комісарів та чекістів. Лютість полку була такою, що радянська пропаганда створила про них десятки міфів, називаючи їх «демонами».


    Петро Дяченко виховав підрозділ, де кожен боєць дав клятву: «Або вийдемо переможцями, або згинемо за волю України». Вони не програли жодної великої битви. Навіть коли решта армії була змушена відступити за кордон, Чорні Запорожці пішли з поля бою останніми — з піднятими прапорами та розгорнутими лавами.


    Сьогодні їхні традиції продовжує наша легендарна 72-га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців, яка так само випалює ворога на передовій. Наша лють до окупантів має дуже глибоке коріння.


    Покажіть цей пост усім, хто думає, що УНР — це були лише беззубі політики. У нас були титани, які вміли нищити ворога так, що земля горіла.


    Пам'ятаємо наших лицарів.


    Слава Україні! 🇺🇦


    💬 Чорні Запорожці — це абсолютний еталон українського військового драйву. Чи чули ви про рейди Петра Дяченка раніше? Напишіть у коментарях! Тисніть репост, нехай Фейсбук знає, як наші предки влаштовували пекло окупантам!


    #ІсторіяУкраїни #ЧорніЗапорожці #ПетроДяченко #АрміяУНР #УкраїнськеВійсько #Незламні #ВійськоваІсторія #БорціЗаВолю #КозацькаСлава #72ОМБр

    «Вони носили чорну форму, не брали в полон комісарів і наводили жах на три армії одночасно. Історія "Чорних Запорожців" — найелітнішого та найлютішого полку в історії нашої незалежності, про який мовчали совєти». Справжні кіборги початку XX століття, які розносили вщент червону кінноту Будьонного та білогвардійців Денікіна. Легендарний отаман Петро Дяченко.Уявіть собі кінний полк, який з'являється з нічного туману наче привиди: всі вершники в абсолютно чорних кафтанах, на чорних конях, а на шапках — довгі чорні шлики. На їхньому чорному прапорі красувався череп і напис: «1-й кінний полк Чорних Запорожців». Більшовицькі комісари оголошували надзвичайний стан, коли дізнавалися, що «чорні» з'явилися в радіусі 50 кілометрів.На чолі цього козацького спецназу стояв залізна людина — Петро Дяченко. Військовий геній, який перетворив звичайну кінноту на машину, що працювала без збоїв.Чорні Запорожці були унікальним явищем: вони воювали в повному оточенні, без тилу, без постачання боєприпасів та ліків. Усе, що в них було — від коней до кулеметів — вони відбивали у важких боях у ворога.Їхня зухвалість не мала меж:▪️ Психічна атака без жодного пострілу.У Синельниковому «чорні» вийшли проти чисельно більшого загону більшовиків. Замість того, щоб відкрити вогонь, Дяченко наказав полку вихопити шаблі та мовчки, на шаленій швидкості, піти в лобову атаку. Червоноармійці просто кинули зброю і розбіглися від самого дикого вигляду цієї чорної лавини.▪️ Рейд тилами ворога.Під час Першого Зимового походу полк Дяченка пройшов тисячі кілометрів тилами більшовиків та денікінців, громив штаби, захоплював поїзди зі зброєю та звільняв українські міста, коли всі навколо вважали, що армія УНР уже знищена.▪️ Ніяких компромісів.У Чорних Запорожців було залізне правило: вони ніколи не брали в полон більшовицьких комісарів та чекістів. Лютість полку була такою, що радянська пропаганда створила про них десятки міфів, називаючи їх «демонами».Петро Дяченко виховав підрозділ, де кожен боєць дав клятву: «Або вийдемо переможцями, або згинемо за волю України». Вони не програли жодної великої битви. Навіть коли решта армії була змушена відступити за кордон, Чорні Запорожці пішли з поля бою останніми — з піднятими прапорами та розгорнутими лавами.Сьогодні їхні традиції продовжує наша легендарна 72-га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців, яка так само випалює ворога на передовій. Наша лють до окупантів має дуже глибоке коріння.Покажіть цей пост усім, хто думає, що УНР — це були лише беззубі політики. У нас були титани, які вміли нищити ворога так, що земля горіла.Пам'ятаємо наших лицарів.Слава Україні! 🇺🇦 💬 Чорні Запорожці — це абсолютний еталон українського військового драйву. Чи чули ви про рейди Петра Дяченка раніше? Напишіть у коментарях! Тисніть репост, нехай Фейсбук знає, як наші предки влаштовували пекло окупантам!#ІсторіяУкраїни #ЧорніЗапорожці #ПетроДяченко #АрміяУНР #УкраїнськеВійсько #Незламні #ВійськоваІсторія #БорціЗаВолю #КозацькаСлава #72ОМБр
    1
    365переглядів
  • ХЕРСОН І

    СЛЬОЗИ НА ОЧАХ


    Херсон звільнили вже від окупантів,

    І радості від цьо́го меж нема,

    Сліди лиши́лись від колаборантів,

    З ордою бились наші недарма.


    Гнила́ руsня втікала із Херсону,

    "Дарунки" залишали скрізь вони,

    Паршивим оркам там не бу́ло скону,

    Нащадкам-вбивцям ката-сатани.


    Герої наші йшли туди рішуче,

    Бо – наш Херсон і наша це земля,

    Прогнали бидло звідти все смердюче,

    Не буде там злочинця-москаля.


    В херсонців сльози полили́сь рікою,

    І кожна з них – це радості сльоза,

    Було́ раschиsтів, наче в купі гно́ю,

    Точилась там війни́ страшна гроза.


    Та вже сьогодні прапор України

    В Херсоні, як колись, замайорів,

    Лиши́лись по ординцях і руїни,

    У місті залунав вкраїнський спів.


    Херсон є наш, Херсон - це Україна!

    Й не ворогу ходи́ть по цій землі́,

    Звучатиме там мова солов'їна,

    Й дозріє хліб на зораній ріллі.


    11.11.2022 р.© Королева

    Гір Клавдія Дмитрів, 2022

    ХЕРСОН ІСЛЬОЗИ НА ОЧАХХерсон звільнили вже від окупантів, І радості від цьо́го меж нема, Сліди лиши́лись від колаборантів,З ордою бились наші недарма. Гнила́ руsня втікала із Херсону, "Дарунки" залишали скрізь вони, Паршивим оркам там не бу́ло скону,Нащадкам-вбивцям ката-сатани. Герої наші йшли туди рішуче, Бо – наш Херсон і наша це земля, Прогнали бидло звідти все смердюче,Не буде там злочинця-москаля.В херсонців сльози полили́сь рікою, І кожна з них – це радості сльоза, Було́ раschиsтів, наче в купі гно́ю,Точилась там війни́ страшна гроза. Та вже сьогодні прапор УкраїниВ Херсоні, як колись, замайорів,Лиши́лись по ординцях і руїни,У місті залунав вкраїнський спів.Херсон є наш, Херсон - це Україна!Й не ворогу ходи́ть по цій землі́, Звучатиме там мова солов'їна,Й дозріє хліб на зораній ріллі. 11.11.2022 р.© КоролеваГір Клавдія Дмитрів, 2022
    205переглядів
  • СЕРЕД СТЕПУ ЗНОВ МОГИЛА


    Серед степу знов могила

    Без хреста і квітів.

    Кров героя вже застила

    Й сонце не засвітить.


    Серед степу знов могила,

    Поряд міни рвуться,

    Скрізь лютує вража сила…

    Ще не схаменуться.


    Серед степу знов могила,

    Та хто в ній – не знаєм,

    Земля знов кого́сь прикрила.

    Го́лови схиляєм.


    Серед степу знов могила,

    Страшно оком глянуть,

    Не одного куля вбила…

    На поріг не стануть.


    Серед степу знов могила

    Й нема кінця-краю.

    Поможи нам, Діво мила,

    Я тебе благаю!


    06.12.2016 р.

    ©Королева Гір

    Клавдія Дмитрів,2016

    СЕРЕД СТЕПУ ЗНОВ МОГИЛАСеред степу знов могилаБез хреста і квітів.Кров героя вже застилаЙ сонце не засвітить.Серед степу знов могила,Поряд міни рвуться,Скрізь лютує вража сила…Ще не схаменуться.Серед степу знов могила,Та хто в ній – не знаєм,Земля знов кого́сь прикрила.Го́лови схиляєм.Серед степу знов могила,Страшно оком глянуть,Не одного куля вбила…На поріг не стануть.Серед степу знов могилаЙ нема кінця-краю.Поможи нам, Діво мила,Я тебе благаю!06.12.2016 р.©Королева ГірКлавдія Дмитрів,2016
    219переглядів
  • В ТВОЇХ ДОЛОНЯХ НАША ДОЛЯ


    Ми жити хочемо, Всевишній,

    То ж відверни від нас потвор,

    Благаєм спо́кою і тиші,

    Хай не повт́ориться терор.


    Дай сили нам пройти крізь терни,

    Щоб сонце стерло попіл зла,

    Хай віра в серце знов пове́рне

    Ті дні, де радість розцвіла.


    Омий сльозою наші рани,

    Вгамуй всю лють чужих стихій,

    Розбий невидимі кайдани,

    Додай в життя нових надій.


    Хай слово правди не згасає,

    Бо в нім – і захист, і закон,

    Твій щит нас в горі захищає

    Від тих, хто сіє муку й скон.


    Вдихни у душу міць залізну,

    Щоб дух ніко́ли не змілів,

    Оберігай мою́ Вітчизну

    Від хижих поглядів й вогнів.


    Пролий свій світ на кожну хату,

    Де мати молиться в пітьмі́,

    Не дай ніко́му занепасти

    В холодній лютій метушні.


    З’єднай серця́ в єдину волю,

    Щоб дух свободи не погас,

    Даруй нам кращу світлу долю

    У цей важкий буремний час.


    Тримай наш край в свої́й долоні,

    Коли здригається земля,

    Будь поруч в кожній обороні,

    Де смерть чатує у полях.


    Відчуй наш біль, почуй благання,

    Спини нещадний плин ночей,

    Хай при́йде ранок сподівання

    Для втомлених від сліз очей.


    Наповни миром наші груди,

    Щоб страх не висушив життя,

    Хай стійкість скелею прибуде

    І змі́цнить наше майбуття.


    Не дай зламатись під вітрами,

    Тримай наш дух у чистоті,

    Будь вічним світлом перед нами

    На терням встеленій путі.


    В Твої́х долонях наша доля

    І сві́чі наших всіх життів,

    На все Твоя́, Всевишній, воля…

    Цілком вже ірод озвірів.


    Дай сили витримать терпіння,

    Де з терня виросте трава,

    І Сво́їм праведним сумлінням

    Почуй наш біль й усі слова́.


    14.04.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026

    ID:  1060832

    В ТВОЇХ ДОЛОНЯХ НАША ДОЛЯМи жити хочемо, Всевишній,То ж відверни від нас потвор,Благаєм спо́кою і тиші,Хай не повт́ориться терор.Дай сили нам пройти крізь терни,Щоб сонце стерло попіл зла,Хай віра в серце знов пове́рнеТі дні, де радість розцвіла.Омий сльозою наші рани,Вгамуй всю лють чужих стихій,Розбий невидимі кайдани,Додай в життя нових надій.Хай слово правди не згасає,Бо в нім – і захист, і закон,Твій щит нас в горі захищаєВід тих, хто сіє муку й скон.Вдихни у душу міць залізну,Щоб дух ніко́ли не змілів,Оберігай мою́ ВітчизнуВід хижих поглядів й вогнів.Пролий свій світ на кожну хату,Де мати молиться в пітьмі́,Не дай ніко́му занепастиВ холодній лютій метушні.З’єднай серця́ в єдину волю,Щоб дух свободи не погас,Даруй нам кращу світлу долюУ цей важкий буремний час.Тримай наш край в свої́й долоні,Коли здригається земля,Будь поруч в кожній обороні,Де смерть чатує у полях.Відчуй наш біль, почуй благання,Спини нещадний плин ночей,Хай при́йде ранок сподіванняДля втомлених від сліз очей.Наповни миром наші груди,Щоб страх не висушив життя,Хай стійкість скелею прибудеІ змі́цнить наше майбуття.Не дай зламатись під вітрами,Тримай наш дух у чистоті,Будь вічним світлом перед намиНа терням встеленій путі.В Твої́х долонях наша доляІ сві́чі наших всіх життів,На все Твоя́, Всевишній, воля…Цілком вже ірод озвірів.Дай сили витримать терпіння,Де з терня виросте трава,І Сво́їм праведним сумліннямПочуй наш біль й усі слова́.14.04.2026 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026ID:  1060832
    489переглядів
  • Латвія встановлює «зуби дракона» на кордоні з росією

    Укріплення зводять на землях, які раніше вилучили у приватних власників для потреб національної оборони.

    Це необхідно для формування Балтійської оборонної лінії.

    Кожен бетонний блок («зуб дракона») важить близько 1,5 тонни. Їх встановлюють у три ряди, а загальна ширина смуги загороджень становить близько 10 метрів. Проміжки між блоками настільки малі, що роблять проїзд будь-якої військової техніки неможливим.

    Виготовлення та доставку блоків розпочали ще у 2024 році, а монтаж на державних і муніципальних землях стартував у 2025-му. Наразі черга дійшла до приватних ділянок.
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    Латвія встановлює «зуби дракона» на кордоні з росією Укріплення зводять на землях, які раніше вилучили у приватних власників для потреб національної оборони. Це необхідно для формування Балтійської оборонної лінії. Кожен бетонний блок («зуб дракона») важить близько 1,5 тонни. Їх встановлюють у три ряди, а загальна ширина смуги загороджень становить близько 10 метрів. Проміжки між блоками настільки малі, що роблять проїзд будь-якої військової техніки неможливим. Виготовлення та доставку блоків розпочали ще у 2024 році, а монтаж на державних і муніципальних землях стартував у 2025-му. Наразі черга дійшла до приватних ділянок. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    178переглядів
  • Еврейская вышивка Украины — не попытка “придумать еврейскую вышиванку” и не миф. А что?

    מה המשמעות עבור ישראל?

    21 мая в Украине и мире отметили 20-летие Всемирного дня вышиванки. Этот день давно вышел за пределы Украины: вышиванки надевают украинские общины, культурные центры, школы, волонтеры и люди, которым близка украинская традиция — в том числе в Израиле.

    Но существовала ли вышивка в еврейском традиционном искусстве на территории современной Украины?

    Ответ — да. Только это не была “еврейская вышиванка” как копия украинской сорочки.

    Еврейская вышивка на украинских землях — это синагогальный текстиль, иудаика, домашний обряд, кипы, женские нагрудники, пояса, праздничные головные уборы, атары, талесы и элементы одежды.

    Сразу уточним: это не академическая монография и не музейный каталог. НАновости пишет в научно-популярном формате. Важно не придумывать легенду, но и не стирать реальный пласт культуры.

    Еврейский ритуальный текстиль мог быть очень богатым по исполнению. Использовались бархат, шелк, парча, брокат, золотое и серебряное шитье, металлизированные нити, аппликации, позумент, бисер, жемчуг, пайетки, бахрома, декоративные нашивки.

    На еврейских вышитых тканях встречались устойчивые мотивы: корона Торы, Скрижали Завета, львы Иуды, олени, птицы, менора, Маген Давид, руки коэнов, растительные гирлянды, вазы с цветами, гранаты, розетки, пальметты, венки, пасхальный агнец.

    Не менее важны были надписи: еврейские буквы, посвящения, имена дарителей, даты по еврейскому календарю, библейские и литургические формулы.

    Эта традиция формировалась не в изоляции. Еврейские общины жили рядом с украинским, польским, румынским, армянским и другими населениями региона. Люди покупали ткани на тех же рынках, видели соседние костюмы, заказывали работу у местных мастеров, торговали материалами.

    Поэтому влияние было почти неизбежным. Но это не значит, что евреи просто “переняли вышиванку”. Рядом с украинской вышитой сорочкой существовал другой мир ткани: парохеты, мантии Торы, атары, талесы, кипы, женские нагрудники, праздничные пояса, сасивское металлическое кружево, золотые и серебряные нити, еврейские символы и семейные посвящения.

    Самый заметный корпус связан с Галицией. Львов, Сасив / Сасов, Золочев и другие местечки связаны с парохетами, торамантлами, атарами, футлярами для тфилин, кипами, brusttukh, йом-кипурными поясами и другими предметами.

    Отдельное место занимает Сасив во Львовской области. Он связан с техникой shpanyer arbet / spanier arbeit — металлонитяной работой с золотыми и серебряными нитями, кружевными полосами, растительными и геометрическими мотивами. Эта техника соединяла синагогальный текстиль и одежду: атары, кипы, женские нагрудники, праздничные шапочки, воротники, манжеты, пояса, жилеты, отделку платьев и юбок.

    Киевский корпус тоже важен. В музейных фондах сохранились еврейские ткани, часть которых попала туда в 1920–1930-е годы после советских изъятий из синагог. В киевских предметах упоминаются парохеты, мантии Торы, хупа, талит, тфилин, кипы, брокат, бархат, золотная и серебряная нить, пайетки и сложная конструкция вышивки.

    Буковину, Черновцы, Садгору и юг Украины тоже нельзя исключать. Там еврейская культура развивалась в другой городской, торговой и портовой среде. Просто цифровой корпус по этим регионам слабее, чем по Львову и Киеву.

    Реальные предметы и публикации о них сегодня представлены в коллекциях и открытых материалах, связанных со Львовом, Киевом, Днепром, а также со многими региональными музеями и архивами Украины: Львовский исторический музей, Музейный фонд Украины, Музей этнографии и художественного промысла во Львове, киевские музейные публикации по иудаике, днепровские фонды и региональные собрания.

    Современная “еврейско-украинская вышиванка” — это уже не реконструкция старинного костюма, а новый культурный жест. Сегодня украинская вышиванка может соединяться с Маген Давидом, менорой, львами, виноградной лозой, буквами иврита и мотивами Иерусалима. Но прошлое и современность важно разделять: историческая еврейская вышивка — это прежде всего иудаика, ритуальный текстиль и отдельные элементы одежды.

    Для Израиля эта тема особенно важна. У многих семей здесь корни уходят в Украину: Львов, Киев, Одессу, Черновцы, Бердичев, Меджибож, Подолье, Волынь, Галицию, Буковину.

    Эта история не спорит с украинской вышиванкой. Она просто делает карту памяти глубже.

    .....
    Поэтому такие темы важно разбирать до конца — и следить за тем, как они развиваются дальше.
    .....

    Подписывайтесь на אלכסנדר לוצנקו | НАновости — Новости Израиля, чтобы не пропускать важные события и новые публикации.

    Полностью читайте здесь:
    https://news.nikk.co.il/evrejskaya-vyshivka/

    Если это важно — поделитесь.

    #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #Израиль #ישראל #ЕврейскаяИстория #Вышиванка #Иудаика #JewishHeritage #UkraineJewishHistory #JewishUkraine

    רקמה יהודית של אוקראינה — לא ניסיון “להמציא וישיבנקה יהודית” ולא מיתוס. אז מה כן?
    Еврейская вышивка Украины — не попытка “придумать еврейскую вышиванку” и не миф. А что? מה המשמעות עבור ישראל? 21 мая в Украине и мире отметили 20-летие Всемирного дня вышиванки. Этот день давно вышел за пределы Украины: вышиванки надевают украинские общины, культурные центры, школы, волонтеры и люди, которым близка украинская традиция — в том числе в Израиле. Но существовала ли вышивка в еврейском традиционном искусстве на территории современной Украины? Ответ — да. Только это не была “еврейская вышиванка” как копия украинской сорочки. Еврейская вышивка на украинских землях — это синагогальный текстиль, иудаика, домашний обряд, кипы, женские нагрудники, пояса, праздничные головные уборы, атары, талесы и элементы одежды. Сразу уточним: это не академическая монография и не музейный каталог. НАновости пишет в научно-популярном формате. Важно не придумывать легенду, но и не стирать реальный пласт культуры. Еврейский ритуальный текстиль мог быть очень богатым по исполнению. Использовались бархат, шелк, парча, брокат, золотое и серебряное шитье, металлизированные нити, аппликации, позумент, бисер, жемчуг, пайетки, бахрома, декоративные нашивки. На еврейских вышитых тканях встречались устойчивые мотивы: корона Торы, Скрижали Завета, львы Иуды, олени, птицы, менора, Маген Давид, руки коэнов, растительные гирлянды, вазы с цветами, гранаты, розетки, пальметты, венки, пасхальный агнец. Не менее важны были надписи: еврейские буквы, посвящения, имена дарителей, даты по еврейскому календарю, библейские и литургические формулы. Эта традиция формировалась не в изоляции. Еврейские общины жили рядом с украинским, польским, румынским, армянским и другими населениями региона. Люди покупали ткани на тех же рынках, видели соседние костюмы, заказывали работу у местных мастеров, торговали материалами. Поэтому влияние было почти неизбежным. Но это не значит, что евреи просто “переняли вышиванку”. Рядом с украинской вышитой сорочкой существовал другой мир ткани: парохеты, мантии Торы, атары, талесы, кипы, женские нагрудники, праздничные пояса, сасивское металлическое кружево, золотые и серебряные нити, еврейские символы и семейные посвящения. Самый заметный корпус связан с Галицией. Львов, Сасив / Сасов, Золочев и другие местечки связаны с парохетами, торамантлами, атарами, футлярами для тфилин, кипами, brusttukh, йом-кипурными поясами и другими предметами. Отдельное место занимает Сасив во Львовской области. Он связан с техникой shpanyer arbet / spanier arbeit — металлонитяной работой с золотыми и серебряными нитями, кружевными полосами, растительными и геометрическими мотивами. Эта техника соединяла синагогальный текстиль и одежду: атары, кипы, женские нагрудники, праздничные шапочки, воротники, манжеты, пояса, жилеты, отделку платьев и юбок. Киевский корпус тоже важен. В музейных фондах сохранились еврейские ткани, часть которых попала туда в 1920–1930-е годы после советских изъятий из синагог. В киевских предметах упоминаются парохеты, мантии Торы, хупа, талит, тфилин, кипы, брокат, бархат, золотная и серебряная нить, пайетки и сложная конструкция вышивки. Буковину, Черновцы, Садгору и юг Украины тоже нельзя исключать. Там еврейская культура развивалась в другой городской, торговой и портовой среде. Просто цифровой корпус по этим регионам слабее, чем по Львову и Киеву. Реальные предметы и публикации о них сегодня представлены в коллекциях и открытых материалах, связанных со Львовом, Киевом, Днепром, а также со многими региональными музеями и архивами Украины: Львовский исторический музей, Музейный фонд Украины, Музей этнографии и художественного промысла во Львове, киевские музейные публикации по иудаике, днепровские фонды и региональные собрания. Современная “еврейско-украинская вышиванка” — это уже не реконструкция старинного костюма, а новый культурный жест. Сегодня украинская вышиванка может соединяться с Маген Давидом, менорой, львами, виноградной лозой, буквами иврита и мотивами Иерусалима. Но прошлое и современность важно разделять: историческая еврейская вышивка — это прежде всего иудаика, ритуальный текстиль и отдельные элементы одежды. Для Израиля эта тема особенно важна. У многих семей здесь корни уходят в Украину: Львов, Киев, Одессу, Черновцы, Бердичев, Меджибож, Подолье, Волынь, Галицию, Буковину. Эта история не спорит с украинской вышиванкой. Она просто делает карту памяти глубже. ..... Поэтому такие темы важно разбирать до конца — и следить за тем, как они развиваются дальше. ..... Подписывайтесь на אלכסנדר לוצנקו | НАновости — Новости Израиля, чтобы не пропускать важные события и новые публикации. Полностью читайте здесь: https://news.nikk.co.il/evrejskaya-vyshivka/ Если это важно — поделитесь. #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #Израиль #ישראל #ЕврейскаяИстория #Вышиванка #Иудаика #JewishHeritage #UkraineJewishHistory #JewishUkraine רקמה יהודית של אוקראינה — לא ניסיון “להמציא וישיבנקה יהודית” ולא מיתוס. אז מה כן?
    NEWS.NIKK.CO.IL
    Еврейская вышивка Украины — не миф и не попытка “придумать еврейскую вышиванку” - НАновости - новости Израиля
    Еврейская вышивка на территории современной Украины — это не миф и не попытка “придумать еврейскую вышиванку”. Это сложный пласт культуры, где - НАновости - новости Израиля - Пятница, 22 мая, 2026, 18:51
    2Kпереглядів
  • 🕯️ До Великодимерської громади надійшла трагічна звістка…
    У боротьбі за свободу та незалежність України загинув наш земляк, Герой із села Плоске — старший сержант Павло Андрійович Станович, 1995 року народження.
    19 травня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу села Новоолександрівка Запорізької області, внаслідок ворожого обстрілу, воїн отримав поранення, несумісні з життям.
    Павло віддано служив Україні, мужньо боронив рідну землю та до останнього залишався вірним військовій присязі.
    Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям та побратимам загиблого Захисника. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у глибокій скорботі.
    Світла пам’ять Герою України.
    Вічна слава і шана Захиснику. 🇺🇦🕯️
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    🕯️ До Великодимерської громади надійшла трагічна звістка… У боротьбі за свободу та незалежність України загинув наш земляк, Герой із села Плоске — старший сержант Павло Андрійович Станович, 1995 року народження. 19 травня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу села Новоолександрівка Запорізької області, внаслідок ворожого обстрілу, воїн отримав поранення, несумісні з життям. Павло віддано служив Україні, мужньо боронив рідну землю та до останнього залишався вірним військовій присязі. Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям та побратимам загиблого Захисника. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у глибокій скорботі. Світла пам’ять Герою України. Вічна слава і шана Захиснику. 🇺🇦🕯️ #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    282переглядів
  • 😥 Олександра Олійникова знялась з матчу на турнірі у Страсбургу через травму

    У грі другого кола турніру WTA 500 українська тенісистка протистояла чешці Марі Боузковій.

    У стартовій партії, за рахунку 3:1 на користь чеської спортсменки, українка викликала на корт фізіотерапевта. Згодом Олександра Олійникова відмовилась продовжувати матч.

    Зазначимо, що поєдинок першого кола Олійникова закінчувала із травмою плеча.

    Наша землячка є у списку учасниць турніру "Ролан Гаррос-2026", основна частина якого розпочнеться 25 травня у Парижі.
    #tennis #спорт @sports @всіх #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport @читачі @топові прихильники
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    😥 Олександра Олійникова знялась з матчу на турнірі у Страсбургу через травму У грі другого кола турніру WTA 500 українська тенісистка протистояла чешці Марі Боузковій. У стартовій партії, за рахунку 3:1 на користь чеської спортсменки, українка викликала на корт фізіотерапевта. Згодом Олександра Олійникова відмовилась продовжувати матч. Зазначимо, що поєдинок першого кола Олійникова закінчувала із травмою плеча. Наша землячка є у списку учасниць турніру "Ролан Гаррос-2026", основна частина якого розпочнеться 25 травня у Парижі. #tennis #спорт @sports @всіх #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport @читачі @топові прихильники ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    193переглядів
  • ЧЕРЕЗ ПЕКЛО ДО ВОЛІ
    (Присвячено 4-й річниці визволення Київщини)

    Роки минають, квітень знов іде,
    Та пам’ять не затягується склом.
    І пам’ятає Київщина де
    До кожного смерть рвалась напролом.

    Від Прип'яті до стін глухих лісів,
    Де кожна гілка бачила війну,
    Там ворог розпинав життя і спів,
    Втопивши край у чорну тишину.

    Ми пам'ятаєм випалені сни,
    Дороги, що вели́ у небуття,
    Як серед тої лютої весни
    Виборювали право на життя.

    Тоді земля стогна́ла під вогнем,
    І кожен клапоть кров’ю затікав.
    Ми вистояли, пам’ять є з тим днем,
    Життями люду волю ворог ткав.

    Пройшли крізь пекло, все було́ в вогні…
    Чотири роки... Прапор майорить…
    Убиті вже не встануть більше… ні.
    І біль цей бу́де за́вжди голоси́ть.

    Ми вдячні тим, хто волю нам здобув –
    Гнила орда в нас нищила святе.
    Страшний той час ніхто з нас не забув,
    І правда наша в серці проросте.

    Той кожен крок – то пам’яті скрижаль,
    І збережем наза́вжди кожну мить,
    Та до життя не ве́рнемо, на жаль,
    Убитих всіх, хто мав і досі жить.

    02.06.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ID: 1060184

    ЧЕРЕЗ ПЕКЛО ДО ВОЛІ (Присвячено 4-й річниці визволення Київщини) Роки минають, квітень знов іде, Та пам’ять не затягується склом. І пам’ятає Київщина де До кожного смерть рвалась напролом. Від Прип'яті до стін глухих лісів, Де кожна гілка бачила війну, Там ворог розпинав життя і спів, Втопивши край у чорну тишину. Ми пам'ятаєм випалені сни, Дороги, що вели́ у небуття, Як серед тої лютої весни Виборювали право на життя. Тоді земля стогна́ла під вогнем, І кожен клапоть кров’ю затікав. Ми вистояли, пам’ять є з тим днем, Життями люду волю ворог ткав. Пройшли крізь пекло, все було́ в вогні… Чотири роки... Прапор майорить… Убиті вже не встануть більше… ні. І біль цей бу́де за́вжди голоси́ть. Ми вдячні тим, хто волю нам здобув – Гнила орда в нас нищила святе. Страшний той час ніхто з нас не забув, І правда наша в серці проросте. Той кожен крок – то пам’яті скрижаль, І збережем наза́вжди кожну мить, Та до життя не ве́рнемо, на жаль, Убитих всіх, хто мав і досі жить. 02.06.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1060184
    421переглядів

  • ВІДЛУННЯ ВИЗВОЛЕННЯ
    (Присвячено 4-й річниці визволення Київщини)

    Чотири ро́ки... Біль не затихає,
    Хоч і весна знов вмилася дощем,
    Та Київщина те жахіття знає,
    Що в кожнім серці віддає ножем.

    Тоді земля від вибухів стогна́ла,
    І небо стало бурим від заграв.
    Орда бездушна спокій наш украла,
    Лишаючи руїни серед трав.

    Ми пам’ятаєм погляди застиглі,
    Підвали темні, крики уночі,
    І долі ті, що в розквіті не встигли
    Знайти від щастя втрачені ключі.

    Яри глибокі, вулиці розбиті,
    Де смерть гуляла в берцях чужака...
    Ті рани кров’ю і слізьми́ обмиті,
    І пам'ять про катів страшна й важка.

    Та крізь вогонь, крізь попіл і руїни
    Вернувся прапор наш у рідний край.
    Лишилися зруйнованими стіни,
    Що стогнуть й просять: «Це не забувай!»

    Сьогодні ми вшановуєм героїв,
    Що вирвали цей край із пазурі́в,
    І тих, хто в пеклі муки і недолі,
    Хто за свободу там живцем зотлів.

    Цей день — не просто дата на папері,
    Це – крик душі, що вижила в борні.
    Убитим всім у рай відкриті двері,
    В небесній мирній світлій вишині.

    02.04.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ID: 1060179
    ВІДЛУННЯ ВИЗВОЛЕННЯ (Присвячено 4-й річниці визволення Київщини) Чотири ро́ки... Біль не затихає, Хоч і весна знов вмилася дощем, Та Київщина те жахіття знає, Що в кожнім серці віддає ножем. Тоді земля від вибухів стогна́ла, І небо стало бурим від заграв. Орда бездушна спокій наш украла, Лишаючи руїни серед трав. Ми пам’ятаєм погляди застиглі, Підвали темні, крики уночі, І долі ті, що в розквіті не встигли Знайти від щастя втрачені ключі. Яри глибокі, вулиці розбиті, Де смерть гуляла в берцях чужака... Ті рани кров’ю і слізьми́ обмиті, І пам'ять про катів страшна й важка. Та крізь вогонь, крізь попіл і руїни Вернувся прапор наш у рідний край. Лишилися зруйнованими стіни, Що стогнуть й просять: «Це не забувай!» Сьогодні ми вшановуєм героїв, Що вирвали цей край із пазурі́в, І тих, хто в пеклі муки і недолі, Хто за свободу там живцем зотлів. Цей день — не просто дата на папері, Це – крик душі, що вижила в борні. Убитим всім у рай відкриті двері, В небесній мирній світлій вишині. 02.04.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1060179
    417переглядів
Більше результатів