• 🌞 Доброго ранку!
    Нехай цей день принесе ясність думок 💡, легкість у серці та натхнення на нові звершення 💗

    «Настрій, ефективність і успіх ми створюємо самі — з перших хвилин нового дня.» ✨

    🧘‍♀️ Афірмація дня:
    «Я відкрит(а) до нових можливостей. Кожен мій крок — це рух до успіху!» 🌟

    Гарного й спокійного дня! 🌿😊
    #farmasi #farmasi_digital #мотивація
    🌞 Доброго ранку! Нехай цей день принесе ясність думок 💡, легкість у серці та натхнення на нові звершення 💗 «Настрій, ефективність і успіх ми створюємо самі — з перших хвилин нового дня.» ✨ 🧘‍♀️ Афірмація дня: «Я відкрит(а) до нових можливостей. Кожен мій крок — це рух до успіху!» 🌟 Гарного й спокійного дня! 🌿😊 #farmasi #farmasi_digital #мотивація
    41views
  • ДВІ ТОРБИ

    У колгоспній конторі
    висить торба мук.
    У ній повно сухих рук.
    Пляшка сліз,
    грам на трудодень,
    кіло прокльонів,
    коробка поту,
    гниди і воші,
    чуні-калоші.
    У Верховній Раді
    висить червона торба.
    У ній інтернаціоналізм,
    “имперская речь”, партквиток,
    лицемірство, егоїзм,
    гроші своїм лакузам.

    1952 Григорій Сагайдак
    ДВІ ТОРБИ У колгоспній конторі висить торба мук. У ній повно сухих рук. Пляшка сліз, грам на трудодень, кіло прокльонів, коробка поту, гниди і воші, чуні-калоші. У Верховній Раді висить червона торба. У ній інтернаціоналізм, “имперская речь”, партквиток, лицемірство, егоїзм, гроші своїм лакузам. 1952 Григорій Сагайдак
    14views
  • Нашу долю формують ті маленькі, непомітні рішення, які ми приймаємо по 100 разів на день.
    Нашу долю формують ті маленькі, непомітні рішення, які ми приймаємо по 100 разів на день.
    67views 12Plays
  • ❗️РФ може атакувати 400 катерами в один день за аналогією з "шахедами" - всі порти, вежі, кораблі, всю морську інфраструктуру, - зв'язківець "Флеш"
    Центр безпілотних систем противника "Рубікон" взяв на озброєння безпілотні ударні катери: "Елітний центр безпілотних систем "Рубікон" може атакувати порти, вишки [...] Навіть "вилетіти" катерами на пляжі з уламковими боєприпасами. Ми до цього готові?", - пише "Флеш".
    ❗️РФ може атакувати 400 катерами в один день за аналогією з "шахедами" - всі порти, вежі, кораблі, всю морську інфраструктуру, - зв'язківець "Флеш" Центр безпілотних систем противника "Рубікон" взяв на озброєння безпілотні ударні катери: "Елітний центр безпілотних систем "Рубікон" може атакувати порти, вишки [...] Навіть "вилетіти" катерами на пляжі з уламковими боєприпасами. Ми до цього готові?", - пише "Флеш".
    Angry
    1
    14views
  • ⚡️Обстріляли ринок у Дружківці, Донеччина — було чутно до 10 вибухів, — місцеві ЗМІ

    Атака сталася у вихідний день, коли на ринку традиційно багато людей. Попередньо, обстріл досі триває.

    UPD.
    Щонайменше 5 людей поранено внаслідок ударів по Дружківці, — голова Донецької ОВА Філашкін.

    Попередньо, стався приліт по будівлі військкомату.
    ⚡️Обстріляли ринок у Дружківці, Донеччина — було чутно до 10 вибухів, — місцеві ЗМІ Атака сталася у вихідний день, коли на ринку традиційно багато людей. Попередньо, обстріл досі триває. UPD. Щонайменше 5 людей поранено внаслідок ударів по Дружківці, — голова Донецької ОВА Філашкін. Попередньо, стався приліт по будівлі військкомату.
    38views 1Plays
  • ❗️ЗСУ досягли успіхів на Запорізькому напрямку,— ISW
    Українські війська відновили контроль над селом Темирівка на північний схід від Гуляйполя, яке кілька днів було окуповане.
    Також просування зафіксовано на Лиманському напрямку — південь від Діброви та східніше Лимана.
    Крім того, ЗСУ закріпилися біля Великомихайлівки та повернули контроль над Маліївкою.
    Аналітики ISW відзначають, що це свідчить про збереження ініціативи на кількох фронтових ділянках.
    ❗️ЗСУ досягли успіхів на Запорізькому напрямку,— ISW Українські війська відновили контроль над селом Темирівка на північний схід від Гуляйполя, яке кілька днів було окуповане. Також просування зафіксовано на Лиманському напрямку — південь від Діброви та східніше Лимана. Крім того, ЗСУ закріпилися біля Великомихайлівки та повернули контроль над Маліївкою. Аналітики ISW відзначають, що це свідчить про збереження ініціативи на кількох фронтових ділянках.
    Like
    1
    49views
  • ❗️Поліція розпочала кримінальне провадження через гучну вечірку у столичному клубі в День жалоби
    Поліцейські щойно побачили відео в мережі — негайно прибули на місце події.
    Оскільки двері були зачинені, а персонал закладу відмовився їх відчинити, копи провели невідкладний обшук, у ході якого виявили у приміщенні понад 30 відвідувачів та адміністрацію клубу.
    Останніх було доставлено до поліції й правоохоронці склали на них адмінпротоколи за статтями про дрібне хуліганство та злісна непокора законній вимозі поліцейського.
    Порушникам загрожує штраф або до 15 діб адмінарешту.
    ❗️Поліція розпочала кримінальне провадження через гучну вечірку у столичному клубі в День жалоби Поліцейські щойно побачили відео в мережі — негайно прибули на місце події. Оскільки двері були зачинені, а персонал закладу відмовився їх відчинити, копи провели невідкладний обшук, у ході якого виявили у приміщенні понад 30 відвідувачів та адміністрацію клубу. Останніх було доставлено до поліції й правоохоронці склали на них адмінпротоколи за статтями про дрібне хуліганство та злісна непокора законній вимозі поліцейського. Порушникам загрожує штраф або до 15 діб адмінарешту.
    Like
    1
    49views
  • 🤬Гучна вечірка з підлітками у центрі Києва в день жалоби, — соцмережі
    За словами очевидців, у клубі перебувають неповнолітні, які бігають вулицею у неадекватному стані. На зауваження про день жалоби нібито не реагували.
    🤬Гучна вечірка з підлітками у центрі Києва в день жалоби, — соцмережі За словами очевидців, у клубі перебувають неповнолітні, які бігають вулицею у неадекватному стані. На зауваження про день жалоби нібито не реагували.
    Angry
    1
    55views 3Plays
  • Тільки ж що ранок був?
    Вже день?
    Коли це сталося, я й усвідомити не встигла?:)

    Ранок, як ранок!:)
    Звичайний!:)
    Сільський!:)
    Поки ще прохолодно було, визбирала огірки!:)

    Кому мої огірки (й не тільки огірки!) не до вподоби, йдіть собі повз!:)
    Й не псуйте собі зір?:)
    Щоб не почимчикувати собі хуткенько, як вчора якась чудна тітонька, за курсом рррррсйськго корабЕля?:)

    Аааааа потім ми з синочком бурхливо фінішували з приведенням до ладу нашої собачої зграї!:)
    Відловили собаку Ллллєдю!:)
    Заперли її на стіл в альтанці!
    Синочок Лєдю тримав.
    Я стригла!:)

    Ця дуринда в процесі підстригання встигла вхопити осу!:)
    Оса встигла Лєдю за щось там в роті вжалити!:)

    Божевільня якась!:)
    Хто смикається, трясе дурною башкою та гарчить?:)
    Хто ііііірже, як кінь?:)
    Хто також ірже, як кккккобила?:) Та продовжує Лєдю стригти?:)

    Й це ж щастя, що ніяких алергічних реакцій в цієї припорошеної собаки не спостерігається?…

    Підстригли!:)
    Ще на кілька ос Лєдя щелепою клацала!:)
    Невиправна дурість рулить!:)

    Випрали!
    В рушник для малюків загорнули!
    Сохне тепер!:)

    Й в ввввовні моя собачечка не мала худенького вигляду?:)
    В негліжах так взагалі - кабачок-кабачком!:)
    Вгггггодована така собі!:)

    Ви там як?
    Цілі?

    Ще ж!!!
    Вчора після вичісування та прання собаки Вахтанга геть завтикала пробігтися по лічильникам…
    Сьогодні тільки надолужила…
    То й вам нагадую!
    Передайте показники!!!
    Тільки ж що ранок був? Вже день? Коли це сталося, я й усвідомити не встигла?:) Ранок, як ранок!:) Звичайний!:) Сільський!:) Поки ще прохолодно було, визбирала огірки!:) Кому мої огірки (й не тільки огірки!) не до вподоби, йдіть собі повз!:) Й не псуйте собі зір?:) Щоб не почимчикувати собі хуткенько, як вчора якась чудна тітонька, за курсом рррррсйськго корабЕля?:) Аааааа потім ми з синочком бурхливо фінішували з приведенням до ладу нашої собачої зграї!:) Відловили собаку Ллллєдю!:) Заперли її на стіл в альтанці! Синочок Лєдю тримав. Я стригла!:) Ця дуринда в процесі підстригання встигла вхопити осу!:) Оса встигла Лєдю за щось там в роті вжалити!:) Божевільня якась!:) Хто смикається, трясе дурною башкою та гарчить?:) Хто ііііірже, як кінь?:) Хто також ірже, як кккккобила?:) Та продовжує Лєдю стригти?:) Й це ж щастя, що ніяких алергічних реакцій в цієї припорошеної собаки не спостерігається?… Підстригли!:) Ще на кілька ос Лєдя щелепою клацала!:) Невиправна дурість рулить!:) Випрали! В рушник для малюків загорнули! Сохне тепер!:) Й в ввввовні моя собачечка не мала худенького вигляду?:) В негліжах так взагалі - кабачок-кабачком!:) Вгггггодована така собі!:) Ви там як? Цілі? Ще ж!!! Вчора після вичісування та прання собаки Вахтанга геть завтикала пробігтися по лічильникам… Сьогодні тільки надолужила… То й вам нагадую! Передайте показники!!!
    43views
  • Удома Хаїм зашторив вікна, узяв дриль, просвердлив у підошвах отвори й насипав туди каміння. Дірки акуратно заклеїв.
    Потім узув черевики й походив по кімнаті.
    Діаманти так страшно скрипіли, що від жаху старий спітнів.
    Але, оскільки інших планів їхнього вивозу в нього не було, він махнув рукою і сказав: «Будь що буде!».
    Діамантів у нього, в принципі, було не так уже й багато, тож вистачило однієї пари взуття. А другу він подарував своєму племіннику Міші.

    У призначений день Хаїм вирушив на морський вокзал. Пароплав на Хайфу відходив саме звідти. Міша поїхав його проводжати. У машині Хаїм страшенно занервував.
    – Міша, знаєш що? – сказав він племіннику. – Мені – 80 років. Навіщо мені ті скарби? Я хочу поцілувати Святу землю й спокійно померти. А тобі вони ще знадобляться.
    Після цього він помінявся з Мішею взуттям.

    На вокзалі Хаїма одразу ж відправили до митників, яких уже попередили.
    Вони ввічливо попросили його роззутися й розібрали нові черевики на складові частини.
    Вони були так упевнені, що відправлять цього афериста не в Ізраїль, а в зовсім протилежний бік, що навіть засмутилися.
    Тоді вони зателефонували «куди треба» й кажуть: у взутті нічого немає, що робити? Їм відповідають: трусіть валізу, піджак, штани, якщо є кепка – трусіть кепку. Вони так і зробили – нічого! Знову дзвонять, ті: вивертайте його навиворіт, не може бути, щоб нічого!

    Митники, довго не думаючи, відвезли нещасного до лікарні, де йому промили шлунок, змусили випити літр контрастної рідини, зробили рентген – і знову нічого не знайшли.
    Цього разу вже ті кажуть: важко повірити, але, мабуть, ми таки помилилися, вибачте за турботу. Тоді ці митники помили руки з милом і розійшлися по домівках. А на зміну їм заступила нова група, у якій була молодший лейтенант Тетяна Миколаївна Луговська.

    Це була проста радянська жінка 55 років, яка через обставини особистого й трудового життя перебувала у досить депресивному стані духу.
    Причин для цього вистачало. Якраз того дня її кішка народила шістьох кошенят, і роздати їх не вдалося. Жодного. Раніше брали, а тепер кажуть – самим їсти нічого.
    Тоді вона з важким серцем налила піввідра води й утопила їх. А кішка все норовила зазирнути у відро, щоб з’ясувати, що господиня робить з її дітьми. При цьому нявкала таким диким голосом, що те нявчання стояло у вухах у Тетяни Миколаївни всю дорогу на роботу.

    Займаючись своєю звичною справою, Тетяна Миколаївна сподівалась відволіктись від пережитого, але не так сталося, як гадалося.
    У кабінеті на неї чекав Єрмолицький. На старику, як то кажуть, обличчя не було. А якщо точніше – на ньому взагалі нічого не було, окрім синіх ситцевих трусів і частково білої майки.

    – Це хто? – спитала вона.
    – Та застряг тут один, – пояснили їй недбало.

    Тетяна Миколаївна підійшла до старого, подивилась його документи й запитала:
    – Хаїм Осипович, у вас є що вдягти на себе?
    – У мене є бажання померти й не бачити цього жаху, – відповів Хаїм Осипович.
    – Вас хтось проводить? – запитала митниця.
    – Племінник, – сказав старий і слабо махнув у бік дверей, через які він увійшов у це чистилище.

    Тоді Тетяна Миколаївна вийшла до зали, де товпилися проводжаючі, і запитала – чи є серед них племінник Хаїма Осиповича Єрмолицького.
    – Є! – тут же озвався той.
    – Молодий чоловіче, – сказала Тетяна Миколаївна. – З незалежних від мене причин костюм і взуття, в яких Хаїм Осипович збирався їхати на свою історичну батьківщину, стали непридатними. Але ви не хвилюйтесь, сам Хаїм Осипович майже в повному порядку. Йому просто треба переодягтись перед від’їздом.
    – Я можу лише з себе зняти, – запропонував племінник.
    – А самі підете додому в трусах і майці?
    – Слухайте, в Одесі пішохід у трусах і майці – нормальне явище, – відповів племінник. – Може, він з пляжу повертається, а може, вийшов сміття викинути. Але з’явитися в такому вигляді за кордоном таки незручно. Закордонна преса може це неправильно витлумачити. Ви мене розумієте?
    – Ну, давайте, що там на вас є, – зітхнула Тетяна Миколаївна. І за п’ять хвилин Хаїм Осипович одягнув джинси племінника, його футболку «Адідас» з трьома червоними смугами на плечах і абсолютно нові туфлі, де лежали всі заощадження його життя.

    – Як ви себе почуваєте? – запитала молодший лейтенант Луговська.
    – Краще, – лаконічно відповів Хаїм Осипович і пішов до трапа.
    Удома Хаїм зашторив вікна, узяв дриль, просвердлив у підошвах отвори й насипав туди каміння. Дірки акуратно заклеїв. Потім узув черевики й походив по кімнаті. Діаманти так страшно скрипіли, що від жаху старий спітнів. Але, оскільки інших планів їхнього вивозу в нього не було, він махнув рукою і сказав: «Будь що буде!». Діамантів у нього, в принципі, було не так уже й багато, тож вистачило однієї пари взуття. А другу він подарував своєму племіннику Міші. У призначений день Хаїм вирушив на морський вокзал. Пароплав на Хайфу відходив саме звідти. Міша поїхав його проводжати. У машині Хаїм страшенно занервував. – Міша, знаєш що? – сказав він племіннику. – Мені – 80 років. Навіщо мені ті скарби? Я хочу поцілувати Святу землю й спокійно померти. А тобі вони ще знадобляться. Після цього він помінявся з Мішею взуттям. На вокзалі Хаїма одразу ж відправили до митників, яких уже попередили. Вони ввічливо попросили його роззутися й розібрали нові черевики на складові частини. Вони були так упевнені, що відправлять цього афериста не в Ізраїль, а в зовсім протилежний бік, що навіть засмутилися. Тоді вони зателефонували «куди треба» й кажуть: у взутті нічого немає, що робити? Їм відповідають: трусіть валізу, піджак, штани, якщо є кепка – трусіть кепку. Вони так і зробили – нічого! Знову дзвонять, ті: вивертайте його навиворіт, не може бути, щоб нічого! Митники, довго не думаючи, відвезли нещасного до лікарні, де йому промили шлунок, змусили випити літр контрастної рідини, зробили рентген – і знову нічого не знайшли. Цього разу вже ті кажуть: важко повірити, але, мабуть, ми таки помилилися, вибачте за турботу. Тоді ці митники помили руки з милом і розійшлися по домівках. А на зміну їм заступила нова група, у якій була молодший лейтенант Тетяна Миколаївна Луговська. Це була проста радянська жінка 55 років, яка через обставини особистого й трудового життя перебувала у досить депресивному стані духу. Причин для цього вистачало. Якраз того дня її кішка народила шістьох кошенят, і роздати їх не вдалося. Жодного. Раніше брали, а тепер кажуть – самим їсти нічого. Тоді вона з важким серцем налила піввідра води й утопила їх. А кішка все норовила зазирнути у відро, щоб з’ясувати, що господиня робить з її дітьми. При цьому нявкала таким диким голосом, що те нявчання стояло у вухах у Тетяни Миколаївни всю дорогу на роботу. Займаючись своєю звичною справою, Тетяна Миколаївна сподівалась відволіктись від пережитого, але не так сталося, як гадалося. У кабінеті на неї чекав Єрмолицький. На старику, як то кажуть, обличчя не було. А якщо точніше – на ньому взагалі нічого не було, окрім синіх ситцевих трусів і частково білої майки. – Це хто? – спитала вона. – Та застряг тут один, – пояснили їй недбало. Тетяна Миколаївна підійшла до старого, подивилась його документи й запитала: – Хаїм Осипович, у вас є що вдягти на себе? – У мене є бажання померти й не бачити цього жаху, – відповів Хаїм Осипович. – Вас хтось проводить? – запитала митниця. – Племінник, – сказав старий і слабо махнув у бік дверей, через які він увійшов у це чистилище. Тоді Тетяна Миколаївна вийшла до зали, де товпилися проводжаючі, і запитала – чи є серед них племінник Хаїма Осиповича Єрмолицького. – Є! – тут же озвався той. – Молодий чоловіче, – сказала Тетяна Миколаївна. – З незалежних від мене причин костюм і взуття, в яких Хаїм Осипович збирався їхати на свою історичну батьківщину, стали непридатними. Але ви не хвилюйтесь, сам Хаїм Осипович майже в повному порядку. Йому просто треба переодягтись перед від’їздом. – Я можу лише з себе зняти, – запропонував племінник. – А самі підете додому в трусах і майці? – Слухайте, в Одесі пішохід у трусах і майці – нормальне явище, – відповів племінник. – Може, він з пляжу повертається, а може, вийшов сміття викинути. Але з’явитися в такому вигляді за кордоном таки незручно. Закордонна преса може це неправильно витлумачити. Ви мене розумієте? – Ну, давайте, що там на вас є, – зітхнула Тетяна Миколаївна. І за п’ять хвилин Хаїм Осипович одягнув джинси племінника, його футболку «Адідас» з трьома червоними смугами на плечах і абсолютно нові туфлі, де лежали всі заощадження його життя. – Як ви себе почуваєте? – запитала молодший лейтенант Луговська. – Краще, – лаконічно відповів Хаїм Осипович і пішов до трапа.
    Like
    1
    1comments 73views
More Results