Майже тоді те прозріння було відкрите, Чиїми зірницями наші думки та надії є; Самотня веліч від мети, очам недоступної, Була майже накинута на Беззмістовність, яку осягнути не можна. Almost that day the epiphany was disclosed Of which our thoughts and hopes are signal flares; A lonely splendour from the invisible goal Almost was flung on the opaque Inane. #Савітрі #Шрі_Ауробіндо #книга_перша #пісня_перша #1_1_19

Відвідувач миті - божество сяяло. На життя тонкій границі на деякий час зупинилося Бачення, І схилилося над вигином чола землі розмірковуючим. Езотеричні красу і блаженство інтерпретуючи У кольорові ієрогліфи почуття містичного, Виводило фундаментального міфу рядки, Розповідаючи о величності духовних світанків, Писало код геніальний; і сторінкою був небосхил. An instant's visitor the godhead shone. On life's thin border awhile the Vision stood And bent over earth's pondering forehead curve. Interpreting a recondite beauty and bliss In colour's hieroglyphs of mystic sense, It wrote the lines of a significant myth Telling of a greatness of spiritual dawns, A brilliant code penned with the sky for page. #Савітрі #Савітрі #Шрі_Ауробіндо #книга_перша #пісня_перша #1_1_18

Із недосяжних позамежностей чарівність Виблискувала Незримого славою, Послання незнанного вічного Світла Палало на краю творіння трепетному, Його пречудових відтинків ауру збудувало світанння І у годинах зарило зерно його величі. A glamour from unreached transcendences Iridescent with the glory of the Unseen, A message from the unknown immortal Light Ablaze upon creation's quivering edge, Dawn built her aura of magnificent hues And buried its seed of grandeur in the hours. #Савітрі #Шрі_Ауробіндо #книга_перша #пісня_перша #1_1_17

І тоді, крізь шпарину бліду, що спочатку здавалася Навіть для струменя сонця насилу достатньою, Одкровення та полум'я ринули. Then through the pallid rift that seemed at first Hardly enough for a trickle from the suns, Outpoured the revelation and the flame. #Савітрі #Шрі_Ауробіндо #книга_перша #пісня_перша #1_1_16

Наполегливе тремтіння трансформуючого дотика Чорний інертний спокій переконувало І краса та диво сфери Бога бентежили. Чарівного блідого світла рукою блукаючою, Що вздовж межі миті, що згасає, сяяла, Були закріплені золотими панелями та перлинними петлями Врата сновидінь, на містерії грань прочинені. Один угол прозорий, що відкриває приховані речі, Змушував світу сліпу безмежність прозріти. Пітьма відступила і з напівлежачого тіла бога Зіслизнула, мов плащ, що спадає. The persistent thrill of a transfiguring touch Persuaded the inert black quietude And beauty and wonder disturbed the fields of God. A wandering hand of pale enchanted light That glowed along a fading moment's brink, Fixed with gold panel and opalescent hinge A gate of dreams ajar on mystery's verge. One lucent corner windowing hidden things Forced the world's blind immensity to sight. The darkness failed and slipped like a falling cloak From the reclining body of a god. #Савітрі #Шрі_Ауробіндо #книга_перша #пісня_перша #1_1_15

Наче той, хто у світі чужому, З боязким несміливим інстиктивним благанням прохає, Осиротілий і вигнаний дому шукати, Мандрівне диво, не маюче місця де жити, Прийшло у віддалений закут небес Чарівного повільного жесту звернення тьмяне. As if solicited in an alien world With timid and hazardous instinctive grace, Orphaned and driven out to seek a home, An errant marvel with no place to live, Into a far-off nook of heaven there came A slow miraculous gesture's dim appeal. #Савітрі #Шрі_Ауробіндо #книга_перша #пісня_перша #1_1_14

Все можливо здійснити у контакті з божественним. Надія проникла у те, що посеред безнадійної Ночі байдужості Ледве бути наваживалось. All can be done if the god-touch is there. A hope stole in that hardly dared to be Amid the Night's forlorn indifference. #Савітрі #Шрі_Ауробіндо #книга_перша #пісня_перша #1_1_12

Думка була посіяна у Порожнечі безмовній, Всередині темних глибин відчуття народилося, У серці Часу пам'ять тремтіла, Наче як довгий час мертва душа до життя була зрушена: Але забуття, що за падінням настало, Розмило переповненні таблиці минулого, І відбудовано має бути все, що знищено, І досвід минулий відпрацьований знову. A thought was sown in the unsounded Void, A sense was born within the darkness' depths, A memory quivered in the heart of Time As if a soul long dead were moved to live: But the oblivion that succeeds the fall, Had blotted the crowded tablets of the past, And all that was destroyed must be rebuilt And old experience laboured out once more. #Савітрі #Шрі_Ауробіндо #книга_перша #пісня_перша #1_1_11

Крізь тиши спротив його послання пробиралося, Воно втручалося у всесвіт без розуму, До авантюри свідомості та радості кликало, І, зневірені груди природи долаючи, Поновити згоду відчувати та бачити змушувало. Intervening in a mindless universe, Its message crept through the reluctant hush Calling the adventure of consciousness and joy And, conquering Nature's disillusioned breast, Compelled renewed consent to see and feel. #Савітрі #Шрі_Ауробіндо #книга_перша #пісня_перша #1_1_10

Була година до пробуждення Богів. На перевалі Маніфестації божественного Ночі гігантський розум, що передбачає, У неосвітленому її храмі вічності один Незрушний простягнувся вздовж границь Мовчання. It was the hour before the Gods awake. Across the path of the divine Event The huge foreboding mind of Night, alone In her unlit temple of eternity, Lay stretched immobile upon Silence' marge. #початок #книга_перша #пісня_перша #1_1_1