Наполегливе тремтіння трансформуючого дотика Чорний інертний спокій переконувало І краса та диво сфери Бога бентежили. Чарівного блідого світла рукою блукаючою, Що вздовж межі миті, що згасає, сяяла, Були закріплені золотими панелями та перлинними петлями Врата сновидінь, на містерії грань прочинені. Один угол прозорий, що відкриває приховані речі, Змушував світу сліпу безмежність прозріти. Пітьма відступила і з напівлежачого тіла бога Зіслизнула, мов плащ, що спадає. The persistent thrill of a transfiguring touch Persuaded the inert black quietude And beauty and wonder disturbed the fields of God. A wandering hand of pale enchanted light That glowed along a fading moment's brink, Fixed with gold panel and opalescent hinge A gate of dreams ajar on mystery's verge. One lucent corner windowing hidden things Forced the world's blind immensity to sight. The darkness failed and slipped like a falling cloak From the reclining body of a god. #Савітрі #Шрі_Ауробіндо #книга_перша #пісня_перша #1_1_15