• «Ніколи такого не було, і от знову»: росіянам болить не війна, а власні згорілі труси й бензин.
    ​Американське видання The Washington Post випустило статтю про «тиск на російську опозицію» і навело цікаву статистику. Державний російський ФОМ зафіксував найбільше падіння рейтингу путіна від початку повномасштабки — відразу на 5% за тиждень (до 66%). Аналітики й «опозиціонери» типу Надєждіна чи Станової в один голос бідкаються: «люди перестали розуміти, чи є у влади план», а 2026 рік називають «переломним».
    ​Знаєте, від чого насправді завалився рейтинг «бункерного»?
    ​Їх НЕ хвилювало, коли їхня армія вбивала цивільних в Україні, у Молдові, Грузії та Сирії.
    Їх НЕ хвилювало, коли рашистська артилерія стирала з лиця землі українські міста й села, коли гинули наші діти.
    Їх НЕ цікавила політика, коли у посадках та на м'ясних штурмах тисячами гнили їхні ж власні чоловіки та сини — аби за це справно платили «гробові».
    ​Всі ці роки вони повторювали мантрами: «я вне политики» та «вверху лучше знают».
    ​Але тут прийшли наші далекобійні дрони. І виявилося, що коли палають російські НПЗ і нафтобази, коли на заправках немає палива, ціни летять у космос, а холодильник стає порожнім — «політикою» раптово зацікавилися всі. Вбивати сусіда було комфортно, а от залишитися без бензину і зі згорілими трусами — це вже, виявляється, «ситуація виходить з-під контролю».
    ​I не треба нам казок про «хороших росіян» чи «антивоєнну опозицію», в яку так завзято хоче вірити Захід. Немає там ніякого прозріння чи гуманізму. Є тільки шкурний переляк і ниття, коли наслідки війни нарешті прийшли безпосередньо в їхній дім.
    ​Слава ЗСУ та українським дронярам!
    «Ніколи такого не було, і от знову»: росіянам болить не війна, а власні згорілі труси й бензин. ​Американське видання The Washington Post випустило статтю про «тиск на російську опозицію» і навело цікаву статистику. Державний російський ФОМ зафіксував найбільше падіння рейтингу путіна від початку повномасштабки — відразу на 5% за тиждень (до 66%). Аналітики й «опозиціонери» типу Надєждіна чи Станової в один голос бідкаються: «люди перестали розуміти, чи є у влади план», а 2026 рік називають «переломним». ​Знаєте, від чого насправді завалився рейтинг «бункерного»? ​Їх НЕ хвилювало, коли їхня армія вбивала цивільних в Україні, у Молдові, Грузії та Сирії. Їх НЕ хвилювало, коли рашистська артилерія стирала з лиця землі українські міста й села, коли гинули наші діти. Їх НЕ цікавила політика, коли у посадках та на м'ясних штурмах тисячами гнили їхні ж власні чоловіки та сини — аби за це справно платили «гробові». ​Всі ці роки вони повторювали мантрами: «я вне политики» та «вверху лучше знают». ​Але тут прийшли наші далекобійні дрони. І виявилося, що коли палають російські НПЗ і нафтобази, коли на заправках немає палива, ціни летять у космос, а холодильник стає порожнім — «політикою» раптово зацікавилися всі. Вбивати сусіда було комфортно, а от залишитися без бензину і зі згорілими трусами — це вже, виявляється, «ситуація виходить з-під контролю». ​I не треба нам казок про «хороших росіян» чи «антивоєнну опозицію», в яку так завзято хоче вірити Захід. Немає там ніякого прозріння чи гуманізму. Є тільки шкурний переляк і ниття, коли наслідки війни нарешті прийшли безпосередньо в їхній дім. ​Слава ЗСУ та українським дронярам!
    58views
  • МОЇХ БАТЬКІВ СВЯТА ЗЕМЛИЦЯ

    Моїх батьків свята землиця,
    Де дух звитяжний, наче криця,
    Де всі віки палає віра
    В любов, добро, надію з миром.

    Святий обов'язок єднає –
    Любити все у ріднім кра́ї,
    Плекати правду і свободу,
    Як найдорожчу нагороду.

    Не раз палали небокраї,
    Та не скорились ми, не впали,
    Бо воля – в серці України,
    Як вічне світло Батьківщини.

    Козацька честь, немов святиня,
    Її не стерти до загину.
    Вона веде крізь грози й бурі,
    Звитя́гу щоб в війні здобу́ли.

    Хай мир розквітне над полями
    І буде всюди й за́вжди з нами.
    Щоб не в війні зростали діти,
    Хай сонце миру за́вжди світить.

    Хай рідна мова, мов калина,
    Цвіте у серці України.
    Щоб пісня линула крилато
    І кожен день в нас був, як свято.

    Серця допоки наші б'ються,
    То сила й воля не здаються.
    Живи у віках, моя Вкраїно!
    Звучи, рідненька солов'їно!

    28.07.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    МОЇХ БАТЬКІВ СВЯТА ЗЕМЛИЦЯ Моїх батьків свята землиця, Де дух звитяжний, наче криця, Де всі віки палає віра В любов, добро, надію з миром. Святий обов'язок єднає – Любити все у ріднім кра́ї, Плекати правду і свободу, Як найдорожчу нагороду. Не раз палали небокраї, Та не скорились ми, не впали, Бо воля – в серці України, Як вічне світло Батьківщини. Козацька честь, немов святиня, Її не стерти до загину. Вона веде крізь грози й бурі, Звитя́гу щоб в війні здобу́ли. Хай мир розквітне над полями І буде всюди й за́вжди з нами. Щоб не в війні зростали діти, Хай сонце миру за́вжди світить. Хай рідна мова, мов калина, Цвіте у серці України. Щоб пісня линула крилато І кожен день в нас був, як свято. Серця допоки наші б'ються, То сила й воля не здаються. Живи у віках, моя Вкраїно! Звучи, рідненька солов'їно! 28.07.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    107views
  • Артилерійський снаряд зруйнував останній боксерський зал у Херсоні, де тренувалися діти та підлітки.
    #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport
    https://brovarysport.net.ua/?p=37833
    Артилерійський снаряд зруйнував останній боксерський зал у Херсоні, де тренувалися діти та підлітки. #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport https://brovarysport.net.ua/?p=37833
    BROVARYSPORT.NET.UA
    Внаслідок острілу зруйнований останній боксерський зал у Херсоні (відео)
    Російський артилерійський снаряд зруйнував останній боксерський зал у Херсоні, де тренувалися діти та підлітки. Стоячи серед руїн, тренер та команда закликали Міжнародний олімпійський комітет заборонити російським спортсменам брати участь у міжнародних змаганнях. Молоді боксери говорили про шок і г
    111views
  • 💔 У Херсоні знищено будівлю ДЮСШ шахів і шашок
    Вночі внаслідок атаки була знищена будівля дитячо-юнацької спортивної школи з шахів і шашок у Херсоні.
    Місце, де роками навчалися діти, проходили тренування та змагання, де юні шахісти й шашкісти робили свої перші кроки у спорті, вигоріло вщент.
    За кожною такою зруйнованою будівлею - значно більше, ніж стіни. Це дитячі спогади, праця тренерів, спортивні традиції та простір, у якому зростали нові покоління.
    Війна руйнує не лише міста та інфраструктуру - вона забирає у дітей місця, де вони мали навчатися, розвиватися, змагатися і мріяти.
    #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    💔 У Херсоні знищено будівлю ДЮСШ шахів і шашок Вночі внаслідок атаки була знищена будівля дитячо-юнацької спортивної школи з шахів і шашок у Херсоні. Місце, де роками навчалися діти, проходили тренування та змагання, де юні шахісти й шашкісти робили свої перші кроки у спорті, вигоріло вщент. За кожною такою зруйнованою будівлею - значно більше, ніж стіни. Це дитячі спогади, праця тренерів, спортивні традиції та простір, у якому зростали нові покоління. Війна руйнує не лише міста та інфраструктуру - вона забирає у дітей місця, де вони мали навчатися, розвиватися, змагатися і мріяти. #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    154views
  • Вас теж дратує нетерплячка дітей?
    Вони дійсно не вміють чекати кукурудзу навіть 20 хв, а не так, як чекали ми годинами, поки звариться відерна каструля (або ще поки хтось мотнеться по неї на поле й дочекається, поки сторож не бачить 🫣)
    Бо вони ростуть у світі, де майже все відбувається миттєво.
    Мультфільм не треба чекати до суботи о дев'ятій ранку, як ми чекали того Чіпа з Дейлом, — він запускається за секунду.

    Не треба чекати, поки проявлять плівку, — фото видно одразу.

    Не треба шукати відповідь у десяти книжках — достатньо кількох слів у пошуку гуглика.

    Не треба стояти в черзі до телефону-автомата чи чекати листа тижнями.

    Світ став швидким. І діти просто виростають у цій швидкості. Тому їм важче миритися з очікуванням. Важче зрозуміти, чому потрібно чекати своєї черги, чому результат не приходить за п'ять хвилин, чому майстерність вимагає місяців або років. Важко йти на ту роботу, де зарплата буде раз на місяць, а не щодня.

    Але нетерплячість — це не "зіпсованість". Це наслідок середовища. Того, яке ми самі й створили. Цей світ миттєвого задоволення. Ми придумали швидкий інтернет, доставку за годину, відео на будь-який смак, кнопки "пропустити рекламу", повідомлення, що прилітають за секунду.

    Тому дивно звинувачувати дітей у тому, що вони поводяться так, як їх навчив світ.

    Можливо, наше завдання сьогодні — не сварити їх за нетерплячість, а поступово навчити тому, чого сучасне життя майже не тренує: чекати, докладати зусиль, переживати невдачі, не кидати справу після першої спроби. Нас цьому мало вчили, бо то був наш звичайний спосіб життя. А в них інший. Хіба не так?
    Вас теж дратує нетерплячка дітей? Вони дійсно не вміють чекати кукурудзу навіть 20 хв, а не так, як чекали ми годинами, поки звариться відерна каструля (або ще поки хтось мотнеться по неї на поле й дочекається, поки сторож не бачить 🫣) Бо вони ростуть у світі, де майже все відбувається миттєво. Мультфільм не треба чекати до суботи о дев'ятій ранку, як ми чекали того Чіпа з Дейлом, — він запускається за секунду. Не треба чекати, поки проявлять плівку, — фото видно одразу. Не треба шукати відповідь у десяти книжках — достатньо кількох слів у пошуку гуглика. Не треба стояти в черзі до телефону-автомата чи чекати листа тижнями. Світ став швидким. І діти просто виростають у цій швидкості. Тому їм важче миритися з очікуванням. Важче зрозуміти, чому потрібно чекати своєї черги, чому результат не приходить за п'ять хвилин, чому майстерність вимагає місяців або років. Важко йти на ту роботу, де зарплата буде раз на місяць, а не щодня. Але нетерплячість — це не "зіпсованість". Це наслідок середовища. Того, яке ми самі й створили. Цей світ миттєвого задоволення. Ми придумали швидкий інтернет, доставку за годину, відео на будь-який смак, кнопки "пропустити рекламу", повідомлення, що прилітають за секунду. Тому дивно звинувачувати дітей у тому, що вони поводяться так, як їх навчив світ. Можливо, наше завдання сьогодні — не сварити їх за нетерплячість, а поступово навчити тому, чого сучасне життя майже не тренує: чекати, докладати зусиль, переживати невдачі, не кидати справу після першої спроби. Нас цьому мало вчили, бо то був наш звичайний спосіб життя. А в них інший. Хіба не так?
    190views
  • НЕХАЙ ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА

    Нехай нам доля усміхне́ться,
    Хай ворог всту́питься від нас,
    Нехай добра́ нам додається,
    Нехай мине страшний цей час.

    Нехай розквітне Україна,
    Лунає скрізь дитячий сміх,
    Хай лине мова солов'їна,
    І мирний шлях, щоб в нас проліг.

    Нехай мине страшне це пекло,
    Нехай закі́нчиться війна,
    Аби сміття вороже зникло
    Й наза́вжди щезнув сатана.

    Нехай не плачуть більше діти,
    Не знають вибухів і втрат,
    Нехай в садах цвітуть вже квіти
    Без горя, смутку і гармат.

    Нехай Госпо́дь нас не покине,
    Дарує силу день при дні,
    Хай світло віри в нас не згине,
    Й веде народ наш у борні.

    Нехай додому всі верну́ться,
    Хто наш святий боро́нить край,
    Хай матері їм усміхну́ться,
    І знов постане з неньки рай.

    Нехай забудуться тривоги,
    Замовкне ворога гроза,
    Хай Бог покаже нам дороги,
    Де щастя світиться в сльозах.

    Нехай молитва не змовкає,
    Єднає душі повсякчас,
    Нехай Госпо́дь благословляє
    На мир й звитягу усіх нас.

    25.07.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ID: 1066198
    НЕХАЙ ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА Нехай нам доля усміхне́ться, Хай ворог всту́питься від нас, Нехай добра́ нам додається, Нехай мине страшний цей час. Нехай розквітне Україна, Лунає скрізь дитячий сміх, Хай лине мова солов'їна, І мирний шлях, щоб в нас проліг. Нехай мине страшне це пекло, Нехай закі́нчиться війна, Аби сміття вороже зникло Й наза́вжди щезнув сатана. Нехай не плачуть більше діти, Не знають вибухів і втрат, Нехай в садах цвітуть вже квіти Без горя, смутку і гармат. Нехай Госпо́дь нас не покине, Дарує силу день при дні, Хай світло віри в нас не згине, Й веде народ наш у борні. Нехай додому всі верну́ться, Хто наш святий боро́нить край, Хай матері їм усміхну́ться, І знов постане з неньки рай. Нехай забудуться тривоги, Замовкне ворога гроза, Хай Бог покаже нам дороги, Де щастя світиться в сльозах. Нехай молитва не змовкає, Єднає душі повсякчас, Нехай Госпо́дь благословляє На мир й звитягу усіх нас. 25.07.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1066198
    261views
  • ХАЙ ЗДІЙСНИТЬСЯ МРІЯ

    Хай буде день для нас щасливим,
    І радість буде, наче злива,
    Щоб все нас тішило навколо
    Й душа співала щастя соло.

    Аби ми вибухів не чули,
    Аби усі щасливі бу́ли,
    Аби тривога не звучала,
    Орда сміття не відправляла.

    Аби усюди квітли квіти,
    Аби росли щасливо діти,
    Аби не знать ніко́ли горя,
    Аби була прихильна доля.

    Аби війна в цю мить скінчи́лась,
    Щоб наша крівця більш не ли́лась,
    Аби не гинули в нас люди,
    Щоб тиша бу́ла в нас усюди.

    Аби домівки не палали,
    Щоб вороги не гаратали,
    Аби ворожа стихла зброя,
    Щоб ми не знали більше горя.

    Нехай Госпо́дь змилосерди́ться
    І мрія наша хай здійсни́ться,
    Хай щезнуть наші воріженьки
    Із рідної Вкраїни-неньки.

    24.07. 2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ХАЙ ЗДІЙСНИТЬСЯ МРІЯ Хай буде день для нас щасливим, І радість буде, наче злива, Щоб все нас тішило навколо Й душа співала щастя соло. Аби ми вибухів не чули, Аби усі щасливі бу́ли, Аби тривога не звучала, Орда сміття не відправляла. Аби усюди квітли квіти, Аби росли щасливо діти, Аби не знать ніко́ли горя, Аби була прихильна доля. Аби війна в цю мить скінчи́лась, Щоб наша крівця більш не ли́лась, Аби не гинули в нас люди, Щоб тиша бу́ла в нас усюди. Аби домівки не палали, Щоб вороги не гаратали, Аби ворожа стихла зброя, Щоб ми не знали більше горя. Нехай Госпо́дь змилосерди́ться І мрія наша хай здійсни́ться, Хай щезнуть наші воріженьки Із рідної Вкраїни-неньки. 24.07. 2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    245views
  • ❗️В Ужгороді озброєний чоловік відкрив стрілянину — триває спецоперація

    Постріли у Шахтинському лісі почули діти й повідомили поліцію.

    Під час обстеження території правоохоронці знову почули стрілянину.

    Попередньо, одна з куль влучила в покинуту будівлю, через що виникла пожежа, яка перекинулася на ліс.

    До пошуків стрільця залучили додаткові сили поліції та спецпідрозділ КОРД.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал
    ❗️В Ужгороді озброєний чоловік відкрив стрілянину — триває спецопераціяПостріли у Шахтинському лісі почули діти й повідомили поліцію. Під час обстеження території правоохоронці знову почули стрілянину.Попередньо, одна з куль влучила в покинуту будівлю, через що виникла пожежа, яка перекинулася на ліс.До пошуків стрільця залучили додаткові сили поліції та спецпідрозділ КОРД.#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал
    152views
  • "Що не так з нашими дітьми? Останні десять років це не досліджує тільки лінивий".

    Так каже журналістка Катерина Венжик, яка вирішила з'ясувати, чи винні смартфони у тому, що діти ростуть "іншими". Короткий висновок для тих, хто не хоче читати далі: ні.

    "Діти стають іншими не тому, що сидять у телефонах, а тому, що не можуть нормально гратися, — каже журналістка. — Телефони заповнюють порожнечу, яку створили самі батьки. Вони замінили вільне вуличне життя на постійний нагляд і розписані гуртки".

    "Життя за принципом "працюй заради чогось майбутнього і незрозумілого" — надійний рецепт тривоги. У грі не так", — додає вона.

    Катерина Венжик пояснює, чому саме ігри з однолітками найкраще готують дітей до дорослого життя, і чому телефони не можуть замінити живе спілкування, вуличне життя і навіть певний ризик, пов'язаний з цими активностями. Вона вивчила цифри та статистику, а також дані з різних країн. Читайте, що їй вдалося з'ясувати https://ebx.sh/ObphYx
    "Що не так з нашими дітьми? Останні десять років це не досліджує тільки лінивий". Так каже журналістка Катерина Венжик, яка вирішила з'ясувати, чи винні смартфони у тому, що діти ростуть "іншими". Короткий висновок для тих, хто не хоче читати далі: ні."Діти стають іншими не тому, що сидять у телефонах, а тому, що не можуть нормально гратися, — каже журналістка. — Телефони заповнюють порожнечу, яку створили самі батьки. Вони замінили вільне вуличне життя на постійний нагляд і розписані гуртки"."Життя за принципом "працюй заради чогось майбутнього і незрозумілого" — надійний рецепт тривоги. У грі не так", — додає вона.Катерина Венжик пояснює, чому саме ігри з однолітками найкраще готують дітей до дорослого життя, і чому телефони не можуть замінити живе спілкування, вуличне життя і навіть певний ризик, пов'язаний з цими активностями. Вона вивчила цифри та статистику, а також дані з різних країн. Читайте, що їй вдалося з'ясувати https://ebx.sh/ObphYx
    EBX.SH
    Винні не телефони. Дослідження показують справжню причину дитячої тривожності
    Журналістка, засновниця інженерного ютуб-каналу «Мейканемо» Катерина Венжик на своїй сторінці у соцмережах поділилася власним аналізом досліджень, присвячених сучасним дітям.Вона зазначає, …
    150views
  • "Що не так з нашими дітьми? Останні десять років це не досліджує тільки лінивий".

    Так каже журналістка Катерина Венжик, яка вирішила з'ясувати, чи винні смартфони у тому, що діти ростуть "іншими". Короткий висновок для тих, хто не хоче читати далі: ні.

    "Діти стають іншими не тому, що сидять у телефонах, а тому, що не можуть нормально гратися, — каже журналістка. — Телефони заповнюють порожнечу, яку створили самі батьки. Вони замінили вільне вуличне життя на постійний нагляд і розписані гуртки".

    "Життя за принципом "працюй заради чогось майбутнього і незрозумілого" — надійний рецепт тривоги. У грі не так", — додає вона.

    Катерина Венжик пояснює, чому саме ігри з однолітками найкраще готують дітей до дорослого життя, і чому телефони не можуть замінити живе спілкування, вуличне життя і навіть певний ризик, пов'язаний з цими активностями. Вона вивчила цифри та статистику, а також дані з різних країн. Читайте, що їй вдалося з'ясувати https://ebx.sh/ObphYx
    "Що не так з нашими дітьми? Останні десять років це не досліджує тільки лінивий". Так каже журналістка Катерина Венжик, яка вирішила з'ясувати, чи винні смартфони у тому, що діти ростуть "іншими". Короткий висновок для тих, хто не хоче читати далі: ні."Діти стають іншими не тому, що сидять у телефонах, а тому, що не можуть нормально гратися, — каже журналістка. — Телефони заповнюють порожнечу, яку створили самі батьки. Вони замінили вільне вуличне життя на постійний нагляд і розписані гуртки"."Життя за принципом "працюй заради чогось майбутнього і незрозумілого" — надійний рецепт тривоги. У грі не так", — додає вона.Катерина Венжик пояснює, чому саме ігри з однолітками найкраще готують дітей до дорослого життя, і чому телефони не можуть замінити живе спілкування, вуличне життя і навіть певний ризик, пов'язаний з цими активностями. Вона вивчила цифри та статистику, а також дані з різних країн. Читайте, що їй вдалося з'ясувати https://ebx.sh/ObphYx
    EBX.SH
    Винні не телефони. Дослідження показують справжню причину дитячої тривожності
    Журналістка, засновниця інженерного ютуб-каналу «Мейканемо» Катерина Венжик на своїй сторінці у соцмережах поділилася власним аналізом досліджень, присвячених сучасним дітям.Вона зазначає, …
    138views
More Results