🕯😔На 99-му році життя померла народна артистка України Галина Яблонська, – повідомляє театрознавець Неволов. Мисткиня понад сім десятиліть була пов’язана з театром імені Івана Франка. 🎭 🎬Окрім того, глядачі могли бачити акторку й у кіно. Вона знімалася у стрічках "Веселка", "Безталанна", "Не судилось" та "Поступися місцем". Вічна пам'ять! 🥀 #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

🌈Чарівна веселка з'явилася у київському небі

📚Національне видавництво дитячої літератури «Веселка», що поблизу Лук’янівки, готує виставку унікальних книжкових ілюстрацій та запрошує киян долучитися до толоки. Після одного з російських обстрілів поруч із будівлею було пошкоджено близько 70% вікон. Попри це у видавництві продовжують зберігати унікальний художній архів із тисячами оригінальних ілюстрацій до дитячих книжок. Вже 5 серпня тут відкриють виставковий проєкт «АРТіФАКТИ» #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна

🌈Ось така веселка над Харковом 📷 threads/nikabednaya

Літо йде по білім світі, Сонце сяє в кожнім літі. Пахнуть квіти, співа ріка, І сміється вся земля. Теплий вітер ніжно грає, День до вечора спливає. Скрізь веселка барв ясних — Літо любить нас усіх.

#історія #постаті Юрій Гоян (1936): Майстер слова та хранитель української книжки. Якщо ми говоримо про 15 березня, то не маємо права оминути увагою Юрія Гояна — відомого українського прозаїка, видавця та лауреата Шевченківської премії. Він народився в мальовничому покутському селі Долішнє Залуччя, і дух Західної України просяк усю його творчість. 🖋️🏔️ Людина, що рятувала культуру в кабінетах Гоян не просто писав оповідання — він був одним із тих, хто в пізньорадянські та перші роки незалежності очолював видавництво «Веселка». Саме завдяки йому мільйони українських дітей читали якісну, рідну літературу, коли книжковий ринок намагалися завалити російськомовним ширвжитком. 📚🌈 Шевченківська премія: Його збірка «Мамина молитва» стала духовним маніфестом, де він досліджував коріння нашої віри та незламності через призму родинної пам'яті. Захисник мови: Юрій Гоян був активним громадським діячем, який розумів, що без книжки на полиці не буде нації в голові. Його зусилля з популяризації творчості Лесі Українки, Тараса Шевченка та Олени Пчілки були системними та щирими. Стиль: Його проза — це тонка психологія, переплетена з народною мудрістю. Він писав для дітей так, ніби розмовляв із дорослими, і для дорослих так, щоб пробудити в них дитячу щирість. 🌿📖 «Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від того, що ми читаємо своїм дітям на ніч», — цей принцип був для нього головним.

__Ми ніколи не зможемо втекти від того, що має статися з нами. Вітер віднесе нас у місця, де ми маємо бути. Сонце світитиме в людях, яких ми маємо помічати. Повітря дасть життя ситуаціям, які мають ожити. Ніч затьмарить те, від чого хоче нас захистити. Дощ змиє заплакані очі, а веселка подарує надію. Перелітні птахи змусять нас думати про когось... Це і ще багато чого буде, але пам'ятайте, ніщо не випадково. Антуан де Сент-Екзюпері

ВЕСЕЛКА НЕВИДИМИХ ГРАНЕЙ Не грає барвами веселка, Затих вже й клекіт журавля, І тиша ніжна дуже злегка Торкнулась серця скрипаля. У небі сутінки поволі Розкрили крила для зірок, І всі думки́, мов на роздоллі Кудись щоразу роблять крок. Не грає барвами веселка, Але в душі́ живе тепло́, Немає в сутінків люстерка*, Щоб віддзеркалення було́. Там світло ніжності і віри Там крила тиші й доброти, І навіть ніч немає міри, Коли в душі́ ростуть світи. Не грає барвами веселка, І тиша в серці, мов туман, Але в душі́ надія ле́гка, Що десь розвіється цей стан. Коли у темряві зникає Барвистий подих дивних мрій – Любов, як полум’я палає Й веде крізь ніч у світ надій. І навіть сутінки глибокі Не зможуть мрії зупинить, Бо в небі зо́рі, наче кроки – Доро́га в завтра, шлях у світ. Не грає барвами веселка, Та грає барвами душа, І все складає до пуде́лка** Й думками все це прикраша. 26.11.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1052158 ЛЮСТЕРКО* - дзеркало ПУДЕ́ЛКО** - коробка, шкатулка, футляр

#поезія ДУЕТ ДВОХ СЕРДЕЦЬ 🖋️ Наталія Кульбака & Супрун Юрій ⸻ Вона твоя…ти відчував це і не раз… Вона проникла в твою душу й тіло… По твоїх венах кров’ю розлилась… А з ваших душ одна створилась… Вона твоя, ти знаєш це давно… Вона, мабуть, завжди була твоєю… Від її дотику, ти відчував тепло… А серце в грудях билося шалено… Вона твоя, відразу зрозумів… Вона давно належала тобі… Ти у її очах побачив це, Тоді як перший раз її зустрів… Вона твоя… ти відчував це і не раз… Вона була завжди твоєю… Бо доля знала… лиш її чекав… Тому й звела… бо ви повінчані на небі… 🖋️ Наталія Кульбака ⸻ Він твій…ти відчувала це й не раз, Його ім’я і душу, й серце гріло, Ти бачила серед небесних страз Той образ — що цілувать хотіла. Він твій… це знала ти давним-давно, Про це тобі шептав на вушко вітер, Те почуття всередині гуло, Коли шмагали любові ніжні віти. Він твій… читала ти в його очах, В зіницях тих не раз вже потопала, Долала в пристрасті у серці страх, Як жаги бабочка до тебе залітала. Він твій… ти відчувала це й не раз, Веселка ніжності ураночці качала, І під осінній багрянистий вальс На небі доля щаслива повінчала. 🖋️ Супрун Юрій Дві душі. Дві історії. Одна небесна доля.

Веселка, щей подвійна)