Салат
Почалося все з того, що я вирішив приготувати салат. Але, як це часто буває, салат не хотів бути просто салатом.
Я дістав огірок. Огірок був холодний і мовчазний, як сусід у ліфті. Порізав його кружальцями — і одразу згадав літо, ставок, і той випадок, коли ми ловили рибу, а зловили старий черевик. Чому згадав — невідомо. Огірок нічого не пояснив.
Потім помідор. Помідор був соковитий і драматичний. Він одразу розвалився, ніби сказав:
— Я тут головний, і якщо щось піде не так — це буде помітно.
З ним я згадав перше кохання і футбол по телевізору, який тоді грав фоном і все зіпсував.
Далі — цибуля. Цибуля не питала дозволу. Вона одразу взялася за очі. Я плакав, але тримався. Бо чоловік, який готує салат, не плаче — в нього просто складні стосунки з цибулею. Поки різав, згадав школу, контрольну з математики і як тоді теж щось різало зсередини.
Ковбаса з’явилася несподівано. Взагалі-то я планував легкий салат. Але ковбаса лежала в холодильнику з таким виглядом, ніби знала про мене щось важливе. Я не витримав. Порізав. Салат одразу став серйознішим, з досвідом.
Яйця вже були зварені. Вони мовчки прийняли свою долю. Я їх покришив — і згадав, як у житті часто все ламається вже готовим, не питаючи, чи ти цього хочеш.
У мисці зібралося все: огірок з літом, помідор з драмою, цибуля з дитячими травмами, ковбаса з компромісами, яйця з фаталізмом. Я дивився на це й розумів — це вже не салат. Це біографія.
Залишався майонез. Він, як завжди, зробив вигляд, що всіх примирить. Я додав його щедро, як поради знайомих, які самі ніколи так не жили. Перемішав.
Салат став рівномірним, але не чесним. Ніхто вже не знав, де помідор, де огірок, а де моя юність. Усе було разом. Як у житті: трошки радості, трошки сліз, трохи ковбаси без плану.
Я спробував. Було смачно. Не ідеально, але щиро.
І тут я зрозумів: я так і не приготував салат. Я просто перемішав усе, що було, і назвав це вечерею. Як і багато чого іншого в житті.
Але з’їв із задоволенням. Бо салат — він не про рецепт. Він про те, що в тебе є під рукою і як ти з цим викрутишся.
Салат
Почалося все з того, що я вирішив приготувати салат. Але, як це часто буває, салат не хотів бути просто салатом.
Я дістав огірок. Огірок був холодний і мовчазний, як сусід у ліфті. Порізав його кружальцями — і одразу згадав літо, ставок, і той випадок, коли ми ловили рибу, а зловили старий черевик. Чому згадав — невідомо. Огірок нічого не пояснив.
Потім помідор. Помідор був соковитий і драматичний. Він одразу розвалився, ніби сказав:
— Я тут головний, і якщо щось піде не так — це буде помітно.
З ним я згадав перше кохання і футбол по телевізору, який тоді грав фоном і все зіпсував.
Далі — цибуля. Цибуля не питала дозволу. Вона одразу взялася за очі. Я плакав, але тримався. Бо чоловік, який готує салат, не плаче — в нього просто складні стосунки з цибулею. Поки різав, згадав школу, контрольну з математики і як тоді теж щось різало зсередини.
Ковбаса з’явилася несподівано. Взагалі-то я планував легкий салат. Але ковбаса лежала в холодильнику з таким виглядом, ніби знала про мене щось важливе. Я не витримав. Порізав. Салат одразу став серйознішим, з досвідом.
Яйця вже були зварені. Вони мовчки прийняли свою долю. Я їх покришив — і згадав, як у житті часто все ламається вже готовим, не питаючи, чи ти цього хочеш.
У мисці зібралося все: огірок з літом, помідор з драмою, цибуля з дитячими травмами, ковбаса з компромісами, яйця з фаталізмом. Я дивився на це й розумів — це вже не салат. Це біографія.
Залишався майонез. Він, як завжди, зробив вигляд, що всіх примирить. Я додав його щедро, як поради знайомих, які самі ніколи так не жили. Перемішав.
Салат став рівномірним, але не чесним. Ніхто вже не знав, де помідор, де огірок, а де моя юність. Усе було разом. Як у житті: трошки радості, трошки сліз, трохи ковбаси без плану.
Я спробував. Було смачно. Не ідеально, але щиро.
І тут я зрозумів: я так і не приготував салат. Я просто перемішав усе, що було, і назвав це вечерею. Як і багато чого іншого в житті.
Але з’їв із задоволенням. Бо салат — він не про рецепт. Він про те, що в тебе є під рукою і як ти з цим викрутишся.
Українська
English
