#Скарбничка_мудрості

ЛІНА КОСТЕНКО

✓ Час неосяжний, коли він категорія Вічності. А звичайний наш час, повсякденний, мигтить, мигтить, його завжди не вистачає. Він летить мов експрес, не встигнеш озирнутися, а ти вже вчорашній.

✓ На моїх очах зникає жінка. От я гляну на неї - вона прекрасна. Торкнуся до неї - вона магніт. Але втомлена жінка під вечір - це вже ступа. А коли вже задубіла в роздратуванні, то це вже ціла мегера.

✓ Жінка як музика. Її мож на любити, навіть не розуміючи.

✓ Часом мені здається, що існує якийсь мозковий центр, що працює на самоліквідацію цієї держави, навіть не так руками її ворогів, як зусиллями власних ідіотів.

✓ Коли починається смерть культури, настає культура смерті.

✓ Поки у нас лопотіли про виклики часу, час таки нас викликав.

✓ Серце у колібрі майже втричі більше ніж шлунок. От би так у людей. Було б сердечне суспільство.

✓ Росія - це великий спрут. У всіх, до кого вона привалилася боком, мертвіє тіло нації.

З відривного календаря «Український народний календар» за 19 березня.
----------------