НАОДИНЦІ ІЗ ПРИРОДОЮ
#спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news

РОЗМОВА З НЕЛЮБОМ

– Ти зробиш так, як я цього́ бажаю,
Піде́ш зі мною ти до вівтаря,
Збереш інакше свіжого врожаю,
І му́зику почуєш дзвонаря.

– Я не піду́! Цього́ не дочекаєш!
А силоміць мене ти не візьме́ш,
Потворнії думки́ давно плекаєш,
Вони не мають і не знають меж.

– Піде́ш зі мною, гордая красуне,
І слова «НІ» не хочу більше чуть,
В моїх шарманках тріскають вже стру́ни,
Мені на вірність маєш присягну́ть.

– Прися́гну я, та тільки не з тобою,
Не пі́ду я з тобою під вінець,
До вівтаря не пі́ду й під стрільбою,
Й весіллю цьо́му бу́де все ж кінець.

– Пере́чити мені ти посмієш,
Бо старости́ з гостя́ми вже прийшли,
Хоч сильним духом, крале, володієш,
Та шлях до тебе легко віднайшли.

– Хай старости́ з весільними гостями,
Вертають в свій убогий духом край,
Ти пла́тиш за весілля їм смертями.
Від мене руки, вбивцю, забирай!

– Не смій мені умови диктувати,
Весіллям скрізь керую я завжди́,
Не хочеш честь свою́ мені віддати –
То будеш пити кров замість води.

– Я на сво́їй землі́ розпоряджаюсь,
І честь свою́ тобі я не віддам,
А кров’ю вже роками я вмиваюсь,
За мене платять вже роки́ життям.

– Гучне вінчання нас давно чекає,
Його колись собі я уявив,
Зі зброї хор тобі пісні співає,
Й тебе добряче кров’ю я скропив.

– Шматована тобою я добряче,
Вже вісім ро́ків болю зазнаю́,
Знущаєшся із мене ти звіряче,
Бо на весілля згоди не даю.

Й не стану я з тобою присягати,
З нікчемою не стану на рушник,
Війною захотів в обі́йми бра́ти,
На мо́ю сукню став твій черевик.

Тому́ забудь, почваро, про вінчання,
І про вівтар нав́іки ти забудь,
Забудь про дальший намір зазіхання,
Собі утіху іншу роздобудь!

Усі за мене моляться до Бога,
Бо доля небайдужа їм моя́,
З тобою не вінчає нас й доро́га.
Піду́ без тебе я до вівтаря.

Складу́ присягу й навіть повінчаюсь,
Та сво́ю честь тобі я не віддам!
Із гідністю я за́вжди сповідаюсь
І при́воду на шлюб тобі не дам!

Я мрію тільки з МИРОМ повінчатись,
І ра́зом з ним усе життя прожить,
Не смій до мене більше доторкатись!
Госпо́дь поможе все це пережить.

І знову зацвіту я ніжним цвітом,
Мене умиє Божая роса,
Весілля відгуляю з ці́лим світом,
Сивітиме із МИРОМ лиш коса.

Отямся хоч сьогодні, схаменися,
І перестань зі зброї цілувать,
За всі гріхи ти Богу помолися,
Мене достатньо кров’ю напувать.

Святе Причастя прагну тільки пити,
Щоб сіяти у землю лиш зерно,
Із МИРОМ повінчатись і прожити…
Забудь про мене, злісна сатано!

– Ніко́ли я про тебе не забуду,
Таких, як ти, у світі більш нема,
Тебе я домагатись за́вжди буду
Й робитиму я це не крадькома.

– Такі думки́ усе життя плекаєш,
Та вільною народжена я буть,
Війну брудну, паскудо, ти програ́єш,
Тому́ про мене назавжди́ забудь!

24.02.2022 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2022

ВИНЕСЕННЯ ЧЕСНИХ ДРЕВ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО

Це свято прийшло з Візантії, з Царгорода. Суть його полягає у перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглася. Впродовж 2-х тиж нів цю святиню носили столицею для очищення міста від епідемії. Хрестом освячували і воду, щоб була чистою. У Київській державі цей зви чай перетворився на хресні ходи до водойм, де вода освячувалась, і після цього всі купалися та купали худобу, щоб очиститися від лихої сили и запобігти хворобам. Під час свята на богослужінні відбувається винос хреста на середину храму і вшанування його, а після літургії - водосвяття.

Цього ж дня Церква вшановує пам'ять 7-ох мучеників Маккавеєвих, матері їхньої Соломонії та учителя їхнього Єлеазара (166 р. до Р. Х). Це Авім, Антонін, Гурій, Елеазар, Евсевон, Адім і Маркел. Вони всі загинули від сирійського царя Антіоха Епіфана. Прихильний до еллінського культу, цар увів у Єрусалимі та всій Юдеї язичницькі звичаї. Опоганив храм Господній, поставивши в ньому статую Зевса, до поклоніння якому примушував юдеїв. Багато відійшли тоді від Істинного Бога. Та були й такі, що продовжували вірити в майбутнє пришестя Спасителя. 90-річний законовчитель Єлеазар рішуче пішов на муки і помер. Таку ж мужність показали його учні - 7 братів Маккавеїв та їхня матір Соломонія. Цей подвиг надихнув Юду Маккавея, він підняв повстання проти Антіоха Епіфана і здобув перемогу, очистивши Єрусалимський храм від ідолів. Про це розповідається в біблійній Другій книзі Маккавеїв.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 1 серпня.
-----------

ТГ Бахмутський Демон
Терміни служби мають бути, але про терміни служби мають говорити військові, а не депутати, які не воювали. От є Гончаренко, він чомусь замалювався в захисника інтересів воєнних, але якого раптом? Він же піариться на цьому просто, і не має стосунку до військових зовсім. Він лише набиває собі аудиторію на хайпі. Я давно казав і писав - встановіть хоча б три роки служби і вже буде краще, це питання нікуди не дінеться. Бо поки держава цим не займатиметься, на цьому будуть хайпувати всі кому не лінь, а на простого піхотинця цим людям буде насрать. Розумію, активна війна і важко нам, але термін гарантований в три роки дасть можливість знайти врешті ту заміну за цей час. Що робити з тими хто вже три роки служить? Треба теж встановити ще час до заміни.

Я вже мовчу, що є формула резерву і швидкої мобілізації резервістів. Ті, хто вже служить довго, можуть поступово або іти на контракт, або в резерв із заміною партіями. Кароч, питання таке є і аби на ньому не піарились, має бути рішення корисне як для фронту, так і для людей. Фронт не має посипатись, а люди мають розуміти, що вони не без термінів служать. Рішайте там.

#поезія
Я до тебе дощем доторкнусь.
Огорну парасолею в квітах.
Так приємно і тепло чомусь!
Не відчутно і вод, що пролито!
Довго разом в саду побредем.
Один одного ніжно стиснувши,
Один одного в себе вкрадем,
Сміх і подих у себе ковтнувши.
В кожнім подиху селиться подив,
В кожнім русі – горить багаття!
Дощ ніскілечки нам не зашкодив,
Молодече бринить завзяття!
В кожній краплі дощу весняного,
В кожнім дотику вуст гарячих,
Стільки смаку терпкого, хмільного
Кожен з нас відчув і побачив.

Галина Поважняк