Я ГОРДА, ЩО Я УКРАЇНКА

Я горда, що я українка,
Цього не соромлюсь ніяк!
Щодень – це новая сторінка,
Й від долі щодень якийсь знак.

Я горда, що я українка!
Це ймення дано не усім.
Я – донька Вкраїни, я – жінка!
Є щось таємниче у цім.

Я горда, що я українка,
І з гордістю це я кажу!
З цим йменням живу без притінка,
Його у душі я ношу.

Я горда, що я українка!
Не соромно це всім казать.
Висока для мене оцінка –
Україну свою прославлять.

Я горда, що я українка,
Живу в Україні святій!
Вкраїна, немов намистинка,
На кулі великій Земній.

Я горда, що я українка
І дякую Богу за це!
Та й мова лунає все дзвінко,
З любов’ю я мовлю слівце.

Я горда, що я українка,
І нею я буду завжди,
Вкраїна – окрема сторінка,
У серці її всі сліди.

28.08.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

ПОЄДНАЛИСЬ

Ріпак ось і небо зійшлись на межі́
І прапор разо́м утворили.
То ж кожному з нас кольори не чужі,
За них українців гнобили.

Ріпак ось і небо з'єднались, зійшлись.
Таке тільки в нас може бути.
Не є випадковістю тк, що знайшлись,
Не можна красу цю забути.

Ріпак ось і небо – одне полотно,
Яке нам нагадує прапор.
Злили́сь кольори ці вже дуже давно,
Й не роз'єднує їх навіть вихор.

Ріпак ось і небо. Ці два кольори…
Так вдало вони поєднались.
Защо́раз в уяві це все відтвори,
І нащадки щоб всім цим пишались.

Ріпак ось і небо… І золото й синь…
Чи можна придумать що краще?
Такая краса – куди оком не кинь,
Й для символіки це є найкраще.

05.07.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

КАЖУ, СТВЕРДЖУЮ, МОВЛЮ

Так ось що хочу я сказати:
«Вкраїну-ненечку любіть,
Не смійте мову плюндрувати,
Немов святиню, бережіть.

А ще хотілося додати,
Щоб не віддали ворогам,
Не сміли зрадити, продати,
Бо Україна – рідний храм.

Та ще й хотілось сповістити,
Що місце ворогу не в нас.
Навчіться землю цю любити,
Її оспівувать щораз.

І дуже ще мені хотілось…
Мені хотілось вас проси́ть,
Щоб зло ніде́ не причаїлось
Й не сміло ненечку коси́ть.

До всьо́го мовить ще хотіла,
Що Україна у біді,
Вона мене не відболіла,
Й роки́ її ще молоді.

Так ось що стверджувати буду
І про́шу все це пам’ятать:
Не дам я лить на неньку бруду,
Їй буду кри́ла розправлять!»

23.02.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1006603

ЄДНАННЯ КОЛЬОРІВ

Широкая нива з пшеничним колоссям
І небо над нею у смутку й жалю,
Бо нашій землиці пізнать довелося
І стогін, і муки, і пекло вогню.

Це поле пшеничне з’єдналось із небом,
Всевишній з’єднав їх колись навіки́,
За всяку ціну́ зберегти це нам треба,
Щоб клали ми хліб на свої́ рушники.

Наш стяг утворився із неба і ниви,
Найкращий у світі вкраїнський наш стяг,
Життя щоб було́ в Україні щасливе,
І з рідним цим стягом ми йшли до звитяг.

В війні щоб здобулася наша звитяга,
В усій Україні щоб стяг майорів,
Бо з ним проявилася наша відвага
В неле́гкі часи наших чорних всіх днів.

Найкращий зі стягів із ниви і поля,
Це скарб українців, дарований нам,
Із ним нас об’єднує мужність і воля,
І платять за нього герої життям.

Широкая нива з пшеничним колоссям,
І небо над нею, мов синь , простяглось,
Бо інших полотен для нас не знайшлося,
Для стягу єднання таке збереглось.

23.08.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1046272

ЗОЛОТО Й БЛАКИТЬ

Пшеничне поле золотом взяло́ся,
І вітер котить хвилі золоті,
Торкнулось неба, на межі́ зійшлося,
Немов за це молились всі святі́.

Пшеничне поле золотом постало,
Налитий колос золотом сповна,
На нього небо вдалині упало,
Їх не розлу́чить клята ця війна.

Пшеничне поле золотом встелилось,
До неба колоски з землі тяглись,
З’єднались вмить, усе умить змінилось,
Вкраїнським стягом славно простяглись.

Пшеничне поле з золотим колоссям,
І синє небо, наче те рядно,
Їм поєднатись саме так вдало́ся,
Постати стягом їм було́ дано́.

Пшеничне поле в зо́лоті скупалось,
Над ним повисли небеса-блакить.
Так золото з блакиттю поєдналось,
Воно, мов стяг вкраїнський, майорить.

Пшеничне поле в золото вдягнулось,
А для прикраси вибрало блакить,
З’єдналось з небом, стягом розгорнулось,
І цьо́му стягу й Україні жить.

23.08.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1020818

ДЕРЖАВНІСТЬ

Державність, Україна, гідність, воля,
Соборність, суверенність, ненька й ми,
Спіткала нас усіх чому́сь недоля,
Але ми залишаємось людьми.

Державність нашу прагне ворог вбити,
Удари нищівні він завдає,
Та ми взяли́ся Господа молити,
Бо нарід, наче воду, крівцю ллє.

Державність не дамо ми розтоптати,
За неї гине кращий неньки цвіт,
Що взявся нашу неньку рятувати,
І ро́бить це багато довгих літ.

Державність, незалежність, Україна,
Найкращий в світі український стяг,
І герб, що сяє сонцем, й солов’їна,
І кожен крок до звершення звитяг.

Державність наша буде вічно жити,
І ворогу не знищити її.
Не перестанем ненечку любити,
Ми сті́ни захищаємо свої́.

Державність, Україна і свобода,
Вкраїнська пісня й слово, що дзвенить,
За всі страждання буде нагорода –
Звитягою вона в нас зазвучить.

15.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1043727

СВІТАНОК НАД КРУТАМИ

Над Крутами світанок червонів,
Палало небо і бої точились…
Четверта ранку, постріл прогримів.
І перша кров на землю вже поли́лась.

Над Крутами світанок розпочавсь
Із пострілів і вражої навали,
Він кров’ю убієнних омивавсь,
Бо землю захищати поспішали.

Над Крутами світанок запалав,
Раптово і зненацька розгорівся,
Несамовито вбивця заволав,
Один за одним постріл розлетівся.

Над Крутами світанок пломенів,
Він розгорався все дедалі більше,
І розписом весь сніг зачервонів,
Була́ напруга, все ставало гірше.

Над Крутами світанок багрянів,
Лягала молодь, кулями прошита,
Ніхто із них вмирати не хотів,
Та ворогом під Крутами там вбита.

Над Крутами світанок кров’янів,
Не маєм права ми його забути!
А білий сніг, мов маками, зацвів,
Такі страшні тобі відбу́лись Крути.

04.02.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2022

ПІД КРУТАМИ

Під Кру́тами в цей день відбувся бій,
В січневий день, засні́жений, з морозом,
Розстріляно, убито безліч мрій,
Там кров лила́сь, а не дощі, мов сльози.

Розстрі́ляно під Кру́тами в цей день
Невинну мо́лодь, що на захист стала,
В живу перетворилася мішень,
Й на землю нерухомо рідну впала.

Точився бій і падали тіла́,
Відважна молодь прийняла́ удари,
Від наступу вціліти не змогла,
Вбивали їх й звіряче мордували.

Тіла у Київ згодом привезли́,
Щоб по-людськи́ усіх похоронити.
Про Кру́ти пам’ять люди зберегли,
Про тих, хто став край рідний боронити.

Вбивали українців, як могли,
Вони й колись стояли на заваді,
Студенти у бою́ тім полягли,
І цьо́му вражі сили бу́ли раді.

Молитвою цю молодь пом’янім,
Відважність їх в снігах писалась кров’ю,
Трагедію нащадкам розкажім –
Жили́ до України із любов’ю.

29.01.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2022
ID: 972590

ЖИВИЙ ЛАГЦЮГ

Живий ланцюг утворимо в душі́,
З’єднаємо думками СХІД і ЗАХІД,
Хай землю ріжуть тільки лемеші́,
В повітрі замість куль літають пта́хи.

Живий ланцюг… У ньому сила й міць,
В думках усі з’єднаймо Україну,
Свідомо це робім, не силоміць,
І вірою укрі́пим наші сті́ни.

Живий ланцюг утворимо усі,
Протягнеться красиво він усюди,
Не в кро́ві щоб купались, а й в росі,
Нехай шанують НЕЗАЛЕЖНІСТЬ люди.

Живий ланцюг протягнеться так скрізь,
Із ПІВНОЧІ на ПІВДЕНЬ він проляже,
Гірких щоби ніхто не лив більш сліз,
СОБОРНІСТЬ Україна вся покаже.

Живий ланцюг з думо́к наших й сердець,
Обі́йми ніжні нашими руками,
Вкраїні ми сплеті́м самі́ вінець,
Ще й ви́стелім СОБОРНІСТЬ рушниками.

Живий ланцюг… З’єднаймо все і всіх,
Його не даймо ко́мусь розірвати,
Щоб Україну нам Господь зберіг.
По всій Вкраїні стяг наш підіймати.

Живий ланцюг. І славень прозвучить,
Лунатиме вкраїнська наша мова,
СОБОРНА УКРАЇНА БУДЕ ЖИТЬ!
Поко́тить хвилі нива колоскова.

22.01.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2022

НЕЗЛАМНА МОЯ УКРАЇНО

Незламна моя Україно,
Сердечні вітання прийми,
І мова твоя́ солов’їна,
Наза́вжди свій стяг підійми.

Купайся в любові і славі,
Соборність твою́ збережем,
Бо жити вкраїнській державі,
З тобою весь шлях ми пройдем.

Твоя́ незалежність болюча,
Вмивається кров’ю вона,
Карбується слава блискуча,
Не знищить прокля́та війна.

Та й мова твоя́ милозвучна,
Хоч в кожному слові є біль,
Та воля звучатиме гучно,
А сиплють на рани ще й сіль.

Твій славень лунає світами,
Бо ти – незалежна роки́,
Ми серцем з тобою, ти – з нами,
Хоч терни вкривають стежки́.

Живи, процвітай, Україно,
Вбирайся в колосся хлібів,
Найкраща у світі країно,
Щоб цвіт перемоги розцвів!

24.08.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021