#поезія
Повниться чаша по вінця.
Травень збирає нектар.
Виміняти б за червінця
в нього той дивний узвар.
Кольору диких фіалок,
смàку дитячих літ.
Все покладу до кошалок --
кожну стеблину і цвіт.
Меду з гіркòї кульбаби,
пахощі трав та бузку,
серед квіткової зваби
в слоїк собі наберу.
Погляди гордих нарцисів,
хміль білопінних садів,
списи тонêньких ірисів,
вранішній щебет і спів.
Все закоркую у пляшки --
сонце, джмелів і росу,
дощ, що втікає з піддашків,
юну пустунку-грозу...
Щедро дарує принади
травень, закоханий в вéсну.
Скоро засвітить лампади
літо про мрії чудесні.
Лиш би біда припинилась,
лиш би війни не було...
Я би збирала й молилась,
клала у слоїк тепло...
Людмила Галінська
#поезія
Повниться чаша по вінця.
Травень збирає нектар.
Виміняти б за червінця
в нього той дивний узвар.
Кольору диких фіалок,
смàку дитячих літ.
Все покладу до кошалок --
кожну стеблину і цвіт.
Меду з гіркòї кульбаби,
пахощі трав та бузку,
серед квіткової зваби
в слоїк собі наберу.
Погляди гордих нарцисів,
хміль білопінних садів,
списи тонêньких ірисів,
вранішній щебет і спів.
Все закоркую у пляшки --
сонце, джмелів і росу,
дощ, що втікає з піддашків,
юну пустунку-грозу...
Щедро дарує принади
травень, закоханий в вéсну.
Скоро засвітить лампади
літо про мрії чудесні.
Лиш би біда припинилась,
лиш би війни не було...
Я би збирала й молилась,
клала у слоїк тепло...
Людмила Галінська
Українська
English
